Ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.
Ограничения: максимум вложений в сообщении — 3 (3 осталось), максимальный размер всех файлов — 300 КБ, максимальный размер одного файла — 100 КБ
Снимите пометку с вложений, которые необходимо удалить
Перетащите файлы сюда или используйте кнопку для добавления файлов
(Удалить вложения)
Вложения и другие параметры
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр

Сообщения в этой теме

Автор Wolliger Mensch
 - июня 22, 2010, 19:24
Цитата: ostap.rest от июня 22, 2010, 15:22
тобто ніякого смислового навантаження це винесення над рядок не несе?

Тільки в церковнослов'янській орфографії: там під титлами існує перелік визначених слів —  часті, також маючі священні значення.
Автор Python
 - июня 22, 2010, 17:33
Не завжди. Часто їх просто записували над рядком без пропуску інших літер, хоча ъ, якщо він ішов після винесеної літери, при цьому відкидався.
Автор Demetrius
 - июня 22, 2010, 15:50
Так забирали часто декiльки лiтер, а виносили одну.
Автор ostap.rest
 - июня 22, 2010, 15:22
Скорочення в сенсі зменшення довжини рядка?
тобто ніякого смислового навантаження це винесення над рядок не несе?
Автор Wolliger Mensch
 - июня 22, 2010, 12:12
Цитата: ostap.rest от июня 22, 2010, 10:42
Яке смислове навантаження несе винесення деяких літер в надрядкову позицію в староукраїнському (-словянському) письмі?

Ту ж саму, як у старослов'янській. Це традиційний спосіб скорочення слів.
Автор ostap.rest
 - июня 22, 2010, 10:42
Яке смислове навантаження несе винесення деяких літер в надрядкову позицію в староукраїнському (-словянському) письмі?