Главное меню
Мы солидарны с Украиной. Узнайте здесь, как можно поддержать Украину.

Ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.
Ограничения: максимум вложений в сообщении — 3 (3 осталось), максимальный размер всех файлов — 300 КБ, максимальный размер одного файла — 100 КБ
Снимите пометку с вложений, которые необходимо удалить
Перетащите файлы сюда или используйте кнопку для добавления файлов
(Удалить вложения)
Вложения и другие параметры
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр

Сообщения в этой теме

Автор Волод
 - июля 30, 2024, 11:41

Почав з послання апостола Якова брата Христа, доповнив Нагорною проповіддю, трохи української казки, і молитви «Отче наш».
Потім разом з НМ Октава створив марш.
Автор DarkMax2
 - февраля 22, 2024, 16:10
https://uk.wikipedia.org/wiki/Формальна_та_динамічна_еквівалентність
За Юджином Найдою, динамічна еквівалентність – це створення між перекладеним текстом та його читачем такого самого зв'язку, який існував між оригінальним текстом і його читачем – носієм мови.
Автор Волод
 - февраля 22, 2024, 15:46
Мабуть, краще буде «мовчати».  :green:
Автор Волод
 - февраля 22, 2024, 14:38
Спробував трішки римувати:

Радіймо, людоньки! Бо маємо нагоду
Щоб перевірити і віру, і любов.
Радіймо, людоньки! Бо маємо пригоду,
На мить відчути у собі козацьку кров.

Радіймо же, коли беруть в облогу
Разів зо три три тисячі невдач.
Горіх колоти доказавши змогу,
Підтвердимо шляхетність наших вдач.


Радіймо, коли маємо обрати
Між золотом і правдою навік.
Радіймо, коли маємо змовчати
Хоча так важко стримати язик.
Автор Волод
 - августа 16, 2022, 19:47
«Христу», мабуть. треба замінити на «царю».
Автор Волод
 - августа 16, 2022, 16:21
Яків, Богу і Господу Ісусу Христу підкорюючись,  закликає розсіяні  дванадцять колін Ізраїлю: «РАДІЙМО!»
Радіючи, спокушаймося, брати і сестри мої! Спокушаймося, знаючи, що, лише долаючи спокуси, отримуємо стійкість у вірі.
І лише повсякчас вдосконалюючи стійкість, зробимо її досконалою.
А не розуміючи моїх слів, благаймо! Благаймо розуміння у Бога, що дає не докоряючи, і матимемо!
Але благаймо, вірячи! Благаймо, суцільно вірячи!
Не вірячи суцільно , уподібнюєшся брижам на воді, що вітер, дмухаючи, створює і, дмухаючи, розсіює, і не отримуєш від Бога нічого, бо несталі шляхи твої.
......


(Виникла спокуса:  додати сарказму в останні рядки, - чи вони і так достатньо іронічні?)