Цитата: Python от декабря 5, 2020, 23:51Аа... Ну, да, пасивне ж... Я мабуть затупив. Пасивне ж це лише розуміти. А уваги до деталей дійсно нема тай не може бути, бо калхозніки стараються ж менше палитися.Цитата: Євгенъ от декабря 5, 2020, 22:03Загальна закономірність у тому, що культурна українська лексика в суржику втратила актуальність (і замістилася російською) більше, ніж базова/розмовно-побутова. Втім, навіть і культурні русизми вживаються обмежено, лише в міру необхідності — це суто розмовна мова, що не претендує на поетичність. Також краще збереглися ті елементи української мови, які мають менше відмінностей від російської. Русизми спочатку, як правило, адаптувалися до української фонетики (напр., любой => люби́й, всегда => усігда), пізніше почали вживати їх як є. Перекручувати українські слова на російський лад має сенс лише в тому випадку, якщо людина російського слова не знає, але дуже хоче сказати російською — гадаю, в південноукраїнських селах російська мова не є чимось аж настільки незнайомим та екзотичним, щоб це було потрібно (певні відхилення, звичайно, будуть, як і в російськомовних українців, що намагаються говорити українською — десь на такому ж рівні). Перемикання кодів (коли людина переходить то на російську, то на українську) теж присутнє.
Ну вот как отличить суржик от гремучей смеси? Есть какие-то каноны, правила? Суржик зародился, как мне кажется, как наслоение одного языка на другой, в нем нет строгих правил, просто «винегрет».
Або так: уявіть, що ви україномовний і говорите українською, але так, щоб російськомовна людина, яка української мови, можливо, взагалі не знає, вас могла зрозуміти. Ви не будете вживати складних слів, які бачили лише в книжках, а говоритимете просто, часом вживаючи більш зрозумілі русизми чи й просто російські слова. Проте, й чогось складного російською ви теж сказати не можете (бо не знаєте її на рівні нативного носія). Суржик — десь у цьому ж напрямку.Цитата: Sandar от декабря 5, 2020, 22:16Ну добре, я от повноцінно не відтворю українську мову якоїсь прикарпатської говірки (і не факт, що зможу взагалі ідентифікувати її поруч з лемківською, наприклад). Проте, загалом пасивно розумітиму. Це при тому, що в школі я вчив лише літературну мову, а моя домашня мова також базується на середньонаддніпрянському говорі. Гадаю, в багатьох російськомовних приблизно такі ж відносини з українською — пасивне володіння без уваги до деталей, типових для навколишніх україномовних.
Нєа, прекрасно молоді люди живуть в Запоріжжі і уявлення не мають про мову калхозніків.
Цитата: Євгенъ от декабря 5, 2020, 22:03Загальна закономірність у тому, що культурна українська лексика в суржику втратила актуальність (і замістилася російською) більше, ніж базова/розмовно-побутова. Втім, навіть і культурні русизми вживаються обмежено, лише в міру необхідності — це суто розмовна мова, що не претендує на поетичність. Також краще збереглися ті елементи української мови, які мають менше відмінностей від російської. Русизми спочатку, як правило, адаптувалися до української фонетики (напр., любой => люби́й, всегда => усігда), пізніше почали вживати їх як є. Перекручувати українські слова на російський лад має сенс лише в тому випадку, якщо людина російського слова не знає, але дуже хоче сказати російською — гадаю, в південноукраїнських селах російська мова не є чимось аж настільки незнайомим та екзотичним, щоб це було потрібно (певні відхилення, звичайно, будуть, як і в російськомовних українців, що намагаються говорити українською — десь на такому ж рівні). Перемикання кодів (коли людина переходить то на російську, то на українську) теж присутнє.
Ну вот как отличить суржик от гремучей смеси? Есть какие-то каноны, правила? Суржик зародился, как мне кажется, как наслоение одного языка на другой, в нем нет строгих правил, просто «винегрет».
Цитата: Sandar от декабря 5, 2020, 22:16Ну добре, я от повноцінно не відтворю українську мову якоїсь прикарпатської говірки (і не факт, що зможу взагалі ідентифікувати її поруч з лемківською, наприклад). Проте, загалом пасивно розумітиму. Це при тому, що в школі я вчив лише літературну мову, а моя домашня мова також базується на середньонаддніпрянському говорі. Гадаю, в багатьох російськомовних приблизно такі ж відносини з українською — пасивне володіння без уваги до деталей, типових для навколишніх україномовних.
Нєа, прекрасно молоді люди живуть в Запоріжжі і уявлення не мають про мову калхозніків.
Цитата: Євгенъ от декабря 5, 2020, 22:03Деякі люди постійно чують іноземну мову.
Ну вот как отличить суржик от гремучей смеси? Есть какие-то каноны, правила? Суржик зародился, как мне кажется, как наслоение одного языка на другой, в нем нет строгих правил, просто «винегрет».
Цитата: Євгенъ от декабря 5, 2020, 22:03Ну, вот, Python, а ти кажеш, в пасиві. Ніякого пасива там і близько нема. Ти думаєш, хтось із мєсних цікавиться особливостями мови калхозніків?))Цитата: Python от декабря 5, 2020, 21:24Ну вот как отличить суржик от гремучей смеси? Есть какие-то каноны, правила? Суржик зародился, как мне кажется, как наслоение одного языка на другой, в нем нет строгих правил, просто «винегрет».Цитата: Sandar от декабря 4, 2020, 00:19Ну звідки там абсолютна російськомовність? Обидві мови в пасиві є у всіх (і міських жителів, і сільських з області), як і деяка мовна практика. Щоб аж настільки гримуча суміш утворювалась, це треба не з південноукраїнського села в найближче місто переїхати, а десь, мабуть, із Західної України в Москву. Тобто, або суміш там насправді не настільки гримуча (щоб відрізнити справжній суржик від несправжнього, бажано бути його носієм), або присутній ще якийсь діалектний компонент, в основі російський, але українізований.
Очевидно, Ви живете в абсолютно російськомовному середовищі і українофонів не чуєте (їхня гримуча смєсь не щитається, то не їхня мова).
Цитата: Python от декабря 5, 2020, 21:24Нєа, прекрасно молоді люди живуть в Запоріжжі і уявлення не мають про мову калхозніків.Цитата: Sandar от декабря 4, 2020, 00:19Ну звідки там абсолютна російськомовність? Обидві мови в пасиві є у всіх (і міських жителів, і сільських з області), як і деяка мовна практика. Щоб аж настільки гримуча суміш утворювалась, це треба не з південноукраїнського села в найближче місто переїхати, а десь, мабуть, із Західної України в Москву. Тобто, або суміш там насправді не настільки гримуча (щоб відрізнити справжній суржик від несправжнього, бажано бути його носієм), або присутній ще якийсь діалектний компонент, в основі російський, але українізований.
Очевидно, Ви живете в абсолютно російськомовному середовищі і українофонів не чуєте (їхня гримуча смєсь не щитається, то не їхня мова).
Цитата: Python от декабря 5, 2020, 21:24Ну вот как отличить суржик от гремучей смеси? Есть какие-то каноны, правила? Суржик зародился, как мне кажется, как наслоение одного языка на другой, в нем нет строгих правил, просто «винегрет».Цитата: Sandar от декабря 4, 2020, 00:19Ну звідки там абсолютна російськомовність? Обидві мови в пасиві є у всіх (і міських жителів, і сільських з області), як і деяка мовна практика. Щоб аж настільки гримуча суміш утворювалась, це треба не з південноукраїнського села в найближче місто переїхати, а десь, мабуть, із Західної України в Москву. Тобто, або суміш там насправді не настільки гримуча (щоб відрізнити справжній суржик від несправжнього, бажано бути його носієм), або присутній ще якийсь діалектний компонент, в основі російський, але українізований.
Очевидно, Ви живете в абсолютно російськомовному середовищі і українофонів не чуєте (їхня гримуча смєсь не щитається, то не їхня мова).
Цитата: Sandar от декабря 4, 2020, 00:19Ну звідки там абсолютна російськомовність? Обидві мови в пасиві є у всіх (і міських жителів, і сільських з області), як і деяка мовна практика. Щоб аж настільки гримуча суміш утворювалась, це треба не з південноукраїнського села в найближче місто переїхати, а десь, мабуть, із Західної України в Москву. Тобто, або суміш там насправді не настільки гримуча (щоб відрізнити справжній суржик від несправжнього, бажано бути його носієм), або присутній ще якийсь діалектний компонент, в основі російський, але українізований.
Очевидно, Ви живете в абсолютно російськомовному середовищі і українофонів не чуєте (їхня гримуча смєсь не щитається, то не їхня мова).
Цитата: R от декабря 4, 2020, 22:14Гарабєц па драбінє скок скок скок. Більше не запомнив.
Сонце свєтіт прамо в пісок, нє магу дівіца.
Дайтє мнє кусок папйору чтоби затуліца.
Страница создана за 0.097 сек. Запросов: 22.