Главное меню
Мы солидарны с Украиной. Узнайте здесь, как можно поддержать Украину.

Ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.
Ограничения: максимум вложений в сообщении — 3 (3 осталось), максимальный размер всех файлов — 300 КБ, максимальный размер одного файла — 100 КБ
Снимите пометку с вложений, которые необходимо удалить
Перетащите файлы сюда или используйте кнопку для добавления файлов
(Удалить вложения)
Вложения и другие параметры
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр

Сообщения в этой теме

Автор Écolier
 - декабря 22, 2019, 23:42
Цитата: Lodur от декабря 18, 2019, 00:31
Мова не людина. Їй байдуже.
Йшлося не про почуття і відчуття мови, а про її стан.


Цитата: Lodur от декабря 18, 2019, 09:38
різні люди мають різні уявлення, куди розвивати мову.
Деякі люди, схоже, мають манію величі. :green: Ви що, насправді думаєте, що мову розвивають люди?


Цитата: Lodur от декабря 18, 2019, 09:38
Тож лебідь, рак та щука тягнуть, а скуток відомо який. ;D
Lodur, а є таке слово — вектор. Чи не чули?
Автор Lodur
 - декабря 18, 2019, 09:38
Цитата: Python от декабря 18, 2019, 09:24
Ну як байдуже. Якщо мова жива, то проблеми й можливості мови переростають у проблеми й можливості носіїв цієї мови, які вже за всіма ознаками люди.
Так, згоден. Але різні люди мають різні уявлення, куди розвивати мову. Тож лебідь, рак та щука тягнуть, а скуток відомо який. ;D
Автор DarkMax2
 - декабря 18, 2019, 09:30
Цитата: DarkMax2 от декабря 17, 2019, 15:26
Цитата: DarkMax2 от декабря 17, 2019, 10:27
Як помилки з Вікіпедії потрапляють у світ.
Кілька років в УкрВікі висіла стаття "Нічне чування" про католицьку вігілію. Звісно, без джерел і з незасвоєним полонізмом у назві. А потім комусь знадобилося для творчості це поняття. І бац! Тепер є вжиток!
Хотя, я немного переборщил. Это заимствование из польського встречается ещё в иезуитском Словаре библейского богословия 1992 года.
Схоже, що спорадично таки виринало.
У СУМ-11 наведене значення "не спати" для "чувати", однак воно дуже маргінальне, якщо в ранішому Словарі його немає.
У єзуїтському ж Словнику богослов'я явно напряму з польсько-католицької традиції.
Автор Python
 - декабря 18, 2019, 09:24
Ну як байдуже. Якщо мова жива, то проблеми й можливості мови переростають у проблеми й можливості носіїв цієї мови, які вже за всіма ознаками люди. Візьміть для порівняння не мову, а будь-який інший інструмент для чого-завгодно, хоча б молоток — якщо інструмент у хорошому стані, то й працювати з ним легше, якщо ні — продуктивність праці знижується, ризик травматизму зростає, і т.д. Тим більше, якщо механічні інструменти змінюються відносно легко, то з мовою доводиться жити все життя.

Інше питання, чи справді несе користь мові та її носіям суто словниковий витвір, неінтуїтивний та майже не підтверджений мовною практикою.
Автор Lodur
 - декабря 18, 2019, 00:31
Мова не людина. Їй байдуже.
Автор Écolier
 - декабря 17, 2019, 23:50
Цитата: Lodur от декабря 17, 2019, 12:14
Кому добре?
Мові.
Автор Wolliger Mensch
 - декабря 17, 2019, 14:37
Цитата: DarkMax2 от декабря 17, 2019, 13:19
Лютый диалектизм-полонизм, который в Словарь Гринченка не попал.
ЦитироватьЧувати, -ва́ю, -єш, гл. Слыхать. Що у вас чувати? Ном. № 2219. А ні виду не видати, а ні чутки не чувати. Посл. Де ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась. МВ. І. 25. Чи чувано: вимовити християнській душі, єдиному дитяті: як хоч, хоч і втопися! Г. Барв. 532.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 474.

В словаре «Перуна» только пометка, что устаревшее.
Автор DarkMax2
 - декабря 17, 2019, 13:19
Цитата: Wolliger Mensch от декабря 17, 2019, 12:18
Цитата: DarkMax2 от декабря 17, 2019, 10:42
... та не зафіксоване словниками.

Кстати, у глагола-то есть значение «бдеть». Чего бы и регулярному имени от него не быть.
Лютый диалектизм-полонизм, который в Словарь Гринченка не попал.
ЦитироватьЧувати, -ва́ю, -єш, гл. Слыхать. Що у вас чувати? Ном. № 2219. А ні виду не видати, а ні чутки не чувати. Посл. Де ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась. МВ. І. 25. Чи чувано: вимовити християнській душі, єдиному дитяті: як хоч, хоч і втопися! Г. Барв. 532.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 474.
Автор Wolliger Mensch
 - декабря 17, 2019, 12:18
Цитата: DarkMax2 от декабря 17, 2019, 10:42
... та не зафіксоване словниками.

Кстати, у глагола-то есть значение «бдеть». Чего бы и регулярному имени от него не быть.
Автор Lodur
 - декабря 17, 2019, 12:14
Кому добре?