Главное меню
Мы солидарны с Украиной. Узнайте здесь, как можно поддержать Украину.

Ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.
Ограничения: максимум вложений в сообщении — 3 (3 осталось), максимальный размер всех файлов — 300 КБ, максимальный размер одного файла — 100 КБ
Снимите пометку с вложений, которые необходимо удалить
Перетащите файлы сюда или используйте кнопку для добавления файлов
(Удалить вложения)
Вложения и другие параметры
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр

Сообщения в этой теме

Автор DarkMax2
 - октября 30, 2018, 09:03
Цитата: DarkMax2 от февраля 18, 2014, 13:22
У мансійській мові категорії граматичного роду немає
Тому назви особин творяться додаванням "жінка" ("самиця") та "чоловік" ("самець").
Автор Богдан М
 - апреля 18, 2015, 09:30
DarkMax2
Хар лув   harluv   "жеребець", де лув (luv) - це "кінь".   -    лув -назва тварини (свійської) середнього роду?, А як буде кобила - каль  лув?
Хум сиськурек   humsiskurek   "півень", де сиськурек (siskurek) - "курка". -назва птиці  чоловічого роду утворюється від основного слова жіночого роду?
Нэ вортолнут   nevortolnut   "ведмедиця", де вортолнут (vortolnut) - "ведмідь". - назва тварини (дикої)  жіночого роду походить від основного слова чоловічого роду?
Каль охсар   kaly'ohsar   "лисиця" (самка). -назва тварини (дикої)  жіночого роду походить від основного слова чоловічого роду?
Хум няврам   humnyavram   "хлопчик" (буквально: "чоловік-дитина").
Нэ няврам   nenyavram   "дівчинка" (буквально: "жінка-дитина"). - тут зрозуміло, дитина - не фіксованого роду.

Чи випадкові співпадіння? Чи є якась система в первинності роду основного слова?

Про людей - який рід первинний - чоловічий, середній чи жіночий?


саг   szag   коса (з волосся) . В яких ще мовах саг - коса (з волосся)?
Автор DarkMax2
 - февраля 11, 2015, 11:31
Цитата: DarkMax2 от июня 27, 2014, 10:06
В мансійській мові дієприкметники та дієприслівники, крім зазначеного, можуть позначати також назву дії (відповідають віддієслівним іменникам) і процес дії (відповідають дієсловам).
Нагадує англійську з її -ing.
Автор DarkMax2
 - июня 30, 2014, 13:21
Цитата: DarkMax2 от июня 29, 2014, 17:54
Думав щодо Ľľ та Ťť для староправописної латинки, але рвуть слова. Обрав:
Ļļ + Țț (Ţţ)
Приклад: ханти-мансійські імена Кулькатли Kuļkatli, Vuļga, Mikuļ, Aļvali, Aļva, Tațja.
Правила "польські", тобто перед голосними м'які позначаються через i. Приклад: ім'я Liońkigi.
Lyonykigi ~ Ľońkigi
Передумав. Буду писати старою "венгерицею".
Автор DarkMax2
 - июня 29, 2014, 17:54
Думав щодо Ľľ та Ťť для староправописної латинки, але рвуть слова. Обрав:
Ļļ + Țț (Ţţ)
Приклад: ханти-мансійські імена Кулькатли Kuļkatli, Vuļga, Mikuļ, Aļvali, Aļva, Tațja.
Правила "польські", тобто перед голосними м'які позначаються через i. Приклад: ім'я Liońkigi.
Автор Сергий
 - июня 28, 2014, 00:51
Цитата: DarkMax2 от июня 27, 2014, 23:25
Цитата: Сергий от июня 27, 2014, 19:53
пане Максе, спасибі за уроки, Бог вам в поміч. тільки можна питання - чому саме мансійська, а не напр. ерзянська? з ерзянської можливо б я вам навіть склав компанію  :what:
Хм, подивився фонологію: майже російська, хіба шо є наша ць.
До речі, з вікі:
Цитата: (wiki/en) Erzya_language/jonks/ "good (subject or object complement in "ks" translative)" vs. /joŋks/ "direction; area", (see Rueter 2010: 58)
Як розуміти ото "ks"? У них є такий кластер? Можна ксі вводити? ::)
Не знаю. Але думаю не варто зайвий раз плодити сутності.
Автор DarkMax2
 - июня 27, 2014, 23:32
Offtop
Точно.
Цитироватьпревратительный — отвечает на вопросы как кто?, кем?, как что?, чем?, для кого?, имеет окончание -кс — велекс — для села
Велеѯ :) А кроме? Есть где-то еще этот кластер? О нешёл! -иксэли, -иксэль :) -іѯелі, -іѯель.
P.S. "Cекс" - "поэтому"  :o  :D :E:
Автор DarkMax2
 - июня 27, 2014, 23:25
Цитата: Сергий от июня 27, 2014, 19:53
пане Максе, спасибі за уроки, Бог вам в поміч. тільки можна питання - чому саме мансійська, а не напр. ерзянська? з ерзянської можливо б я вам навіть склав компанію  :what:
Хм, подивився фонологію: майже російська, хіба шо є наша ць.
До речі, з вікі:
Цитата: (wiki/en) Erzya_language/jonks/ "good (subject or object complement in "ks" translative)" vs. /joŋks/ "direction; area", (see Rueter 2010: 58)
Як розуміти ото "ks"? У них є такий кластер? Можна ксі вводити? ::)
Автор DarkMax2
 - июня 27, 2014, 22:07
Стара абетка та старий правопис

Зізнаюся, що досі я свою угорську латинку використовував дещо некоректно, адже не розбирав правопис ненаголошених складів. Не будь-яке Ы в правописі 60-х років позначає непом'якшуючу і. Тому надалі я буду використовувати дещо інший латинський алфавіт, який зберігатиме цю орфографію в латинській графіці.
І, на жаль, в ту добу довгі голосні не позначали на письмі. Про це я вже казав на початку.
АаБбВвГгДдЕеЁёЖжЗзИиЙйКкЛл
МмНнӇӈОоПпРрСсТтУуФфХхЦцЧч
ШшЩщЪъЫыЬьЭэЮюЯя
Позначення голосних:

  • Аа - /a/, /aː/. Приклади: амп (amp) - "собака", ала (ala) - "дах", аква aqua - "один", анас (anasz) - "обоз".
  • Ее - /eː/

    • йотоване є: ер (jer) - "край", еквар (jequar) - "комель дерева", емтыс (jemtisz) - "став", "зробився";
    • пом'якшуюче є після л, н, с, т: леӈк (lyenk) - "нагель", "дерев'яний цвях", нелм (nyelm) - "язик", сермат (sermat) - "вуздечка";
    • тверде е після решти приголосних: ветра (vetra) - "відро", кент (kent) - "шапка", мет (met) - плата, песь (pes) - стегно.
  • Ёё - /o/, /oː/

    • йо: ёвт (jovt) - "лук", ёмас (jomasz) - "добрий", "гарний", ёлаль (jolaly) "униз";
    • ьо: лёх (lyoh) - "дорога", нёл (nyol) - "ніс", сёра (sora) - пороша.
  • Ии - /i/

    • і на початку слова, а також після твердих та м'яких приголосних: иснас (isznasz) - "вікно", илттыг (ilttig) - "раптом", янит (janyit) - "величина", палит (palyit) - "довжина", ати (atyi) - "ні", вати (vatyi) - "короткий";
    • йотоване ы1 та йотований редукований [ə]2 в непершому складі: уиг (уйыг, uig) - "два звіра", наиг (найыг, naig) - "два вогні", суиӈ (суйәӈ, szuing) - "гучний", наит (найәт, nait) - "вогні".
  • Оо - /o/, /oː/. Приклади: ома (oma) - "мати", олупса (olupsza) - життя, вор (vor) - "ліс", кол (kol) - "будинок", нор (nor) - "колода", сот (szot) - "щастя", полысь (polis) - "наклеп", "пасквіль".
  • Уу - /u/, /uː/

    • у на початку слова та після твердих приголосних: ус (usz) - "місто", ульпа (ulypa) - "кедр", кур (kup) - "пічка", нуса (nusza) - "бідний", лунт (lunt) - "гусак", хул (hul) - "риба";
    • редукований [ə]2 перед перед лабіалізованими м, п, в: торум (торəм, torum) - "небо", хурум (хурəм, hurum) - "три", юнтуп (юнтəп, juntup) - "голка", пувтуп (пувтəп, puvtup) - "острога", минуӈкве (минəӈкве, minunque) - "йти".
  • Ыы

    • ы1: пыг (pig) - "син", сыг (szig) - "минь", тыг (tig) - "сюди", колыг (kolig) - "два будинки", минасыг (minaszig) - "вони двоє пішли";
    • редукований [ə]2 в парних ненаголошених складах перед нелабіалізованими приголосними: ёхтыс (ёхтəс, johtisz) - "приїхав", пурысь (пурəсь, puris) - "свиня", павыл (павəл, pavil) - "село", хапыт (хапəт) - "човни", саграпыл (саграпəл, szagrapil) - "сокирою";
  • Ээ - /eː/. Тверде е на початку слова та після твердих л, н, с, т: эт (et) - "нічь", энтап (entap) - "пасок", "пояс", лэг (leg) - "хвіст", нэ (ne) - "жінка", сэтап (szetap) - "нитка", тэнут (tenut) - "їжа", "харчі".
  • Юю - /u/, /uː/

    • йотоване у: юрт (jurt) - "товариш", юнти (juntyi) - "ш'є", юсвой (juszvoj) - "орел";
    • пом'якшуюче у: люньси (lyunysi) - "плаче", нюли йив (nyulyi jiv) - "ялиця", тюпыӈ (tyuping) - "милий", "приємний".
  • Яя - /a/, /aː/

    • Йотоване а: я (ja) - "ріка", яли (jalyi) - "ходе", ятри (jatri) - "тетерук", яныг (janig) - "великий";
    • Пом'якшуюче а: лявти (lyavtyi) - "сваритися", "лаятися", нявли (nyavlyi) - «жене», сярысь (saris) - "море".

1 Звук Ы усього на всього позиційний варіант И перед Г.
2 [ə] це ненаголошене О чи У. Тобто графема Ы була штучно введена на місці позиційних варіацій фонем И та О.

Наведу фонологію вогульської зі статті в англійській Вікіпедії.
Наголошені

UnroundedRounded
Close/i//u/, /uː/
Mid/eː//o/, /o/
Open/a/, /aː/
Ненаголошені

FullReduced
Closei
Mideə
Opena
За ідеєю шву в латинці треба передавати як O та U, але наразі мені занадто ліньки напружуватися, розбираючи де вона у словах, записаних старою орфографією :) Наприклад, якщо записати "пурысь" правильно, одразу видно, що "puros" походить від "порося" :) Ну, це моя гіпотеза. ::)
Нову ж "староправописну" латинку я презентую наступного разу.
Як завжди сподіваюся, що немає помилок у тексті. ::)
Автор Сергий
 - июня 27, 2014, 19:53
пане Максе, спасибі за уроки, Бог вам в поміч. тільки можна питання - чому саме мансійська, а не напр. ерзянська? з ерзянської можливо б я вам навіть склав компанію  :what: