Главное меню
Мы солидарны с Украиной. Узнайте здесь, как можно поддержать Украину.

Ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.
Ограничения: максимум вложений в сообщении — 3 (3 осталось), максимальный размер всех файлов — 300 КБ, максимальный размер одного файла — 100 КБ
Снимите пометку с вложений, которые необходимо удалить
Перетащите файлы сюда или используйте кнопку для добавления файлов
Вложения и другие параметры
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр

Сообщения в этой теме

Автор Wolliger Mensch
 - сентября 27, 2018, 23:21
Цитата: Python от сентября 27, 2018, 22:01
Цитата: Wolliger Mensch от сентября 27, 2018, 21:55

Автор Python
 - сентября 27, 2018, 22:01
Автор Wolliger Mensch
 - сентября 27, 2018, 21:55
Автор DarkMax2
 - сентября 27, 2018, 21:48
Цитата: MithrilHunter от сентября 27, 2018, 20:27
1. У західних діалектах більш поширена висхідна інтонація, правда ж?
Схоже. Це перше, що кидається східнякові, коли чує по ТБ западенця.
Автор Python
 - сентября 27, 2018, 20:48
4. Теоретично, можна було б, але для неносія західних діалектів «стрий» і «вуй» плутаються (не знаючи, важко вгадати, хто з них хто) і сприймаються, скоріш, як регіональний маркер, а не конкретні різновиди «дядька». На тлі загального занепаду назв родичів (навіть цілком східняцьких, як «свояк» чи «дядина»), навряд чи приживеться.
Автор MithrilHunter
 - сентября 27, 2018, 20:27
Порадимося-но про деяке:

1. У західних діалектах більш поширена висхідна інтонація, правда ж?

2. У західних діалектах більш поширене використання підсилювальних часток, зокрема "-но", яке може стояти необов'язково відразу після дієслова, до якого відноситься?

3. У західних діалектах більш варіативне и поширене використання займенників "то", "той"?

4. Як відомо, діалектизми - одне з джеред попвнення лексикою нашого загального словникового запасу. Але є правило не засмічувати літературну мову словами-дублетами. Але ж, наприклад, слова "стрий", "стрийна", "вуй", "вуйна" мають більш вузьке значення, аніж просто "дядько", "тітка", бо вказують ще й на сторону спорідненость - батькову чи материну. Тож чому ці слова не можуть бути доречними у загальному вжитку?