Цитата: Pawlo от марта 6, 2013, 04:47В Україні почали більше розмовляти українською, російською – менше (дослідження)
В паралельній теми йшлося про суто внутрішньо мовні зміни що їх може зазнати українська у майбутньомук .
А які ваші прогнози щодо її майбутнього у нашому суспільстві? Збережеться нинішня ситуація, чи слідом за політичною відбудеться і мовна українізація великих міст центральної України, або можливо навпаки через остаточне відмирання села українська повністю стане надбання вузьких кіл інтелігенції?
Ну або щось середнє між цими варіантами або й взагалі щось чого я не передбачив?
ЦитироватьЗа останні кілька років частота вживання української мови збільшилася, російської – зменшилася. У питанні статусу мов відбулися серйозні зрушення в напрямі підвищення статусу української мови і зменшення – російської.
Про це свідчать дані дослідження Центру Разумкова.
Більшість (60%) громадян вважають рідною мовою українську, 15% – російську, 22% – і українську, і російську однаковою мірою, 2% респондентів вважають рідними інші мови. У 2006 р. українську мову як рідну відзначили 52% респондентів, російську – 31%, українську та російську рівною мірою – 16%, інші мови – 1%.
На Заході і в Центрі для більшості респондентів рідною мовою є українська (відповідно, 93% і 78%). На Півдні і Сході близькі частки респондентів називають рідними українську та дві мови рівною мірою (відповідно, 35% і 38%, та 37% і 34%). На Донбасі відносна більшість (40%) респондентів вважають рідною російську мову, дві мови – 34%, українську – 20%.
Вдома 44% респондентів розмовляють українською мовою, 5% – переважно українською. 13% опитаних розмовляють вдома російською мовою, 11% – переважно російською. 25% громадян спілкуються дома іноді українською, іноді – російською, 1,4% – іншими мовами.
У 2006 р. 39% опитаних вдома розмовляли українською мовою, 7% – переважно українською, 15% – іноді українською, іноді – російською, 28% – російською, 10% – переважно російською. Таким чином, і в домашньому спілкуванні спостерігається збільшення вжитку української мови та двох мов одночасно, зменшення – російської мови.
За даними дослідження, українська мова є престижною для преважної більшості жителів Заходу та більшості жителів Центру, тоді як на Донбасі для більшості престижною є російська мова, а на Півдні і Сході України для відносної більшості це питання не є актуальним.
Більшість (56%) респондентів вважають, що в Україні єдиною державною і офіційною мовою має бути українська, а російська мова та мови інших національних меншин можуть використовуватися на побутовому рівні.
На думку чверті (24%) опитаних, українська мова має бути державною, а російська – офіційною в деяких регіонах України. 14% респондентів виступають за дві державні мови – українську та російську. Варіанти, за яких російська мова має бути державною, а українська – офіційною в деяких регіонах, а також російської мови як державної та офіційної, підтримують, 1,4% та 1,1% опитаних, відповідно.
У 2005 р. лише 35% громадян виступали за єдину державну та офіційну мову – українську, з можливістю інших мов використовуватися на побутовому рівні.
Згідно з дослідженням, ідея державної двомовності на сьогодні значною мірою втратила популярність у всіх регіонах, насамперед, на Півдні і Сході України.
Як уже зазначали, згідно з даними, частка тих, хто вважає своєю рідною мовою українську серед учасників АТО більша, ніж серед не учасників.
Наведені дані отримані у результаті опитування, проведеного 11-23 грудня 2015 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 10 071 респондент віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки – 1%.
Центр Разумкова здійснює дослідження ідентичності громадян України починаючи з 2005 р.
Цитата: oveka от мая 16, 2014, 20:14Мова це не тільки мовці. Це багато чого іньшого.
Поки не вмре останній мовець.
Цитата: Sandar от мая 14, 2014, 11:47Воно є выникло бо плѫтанѥм слѡв *съмѫт- (исмѫтък, исмѫта, исмѫтьн, исмѫтити тожє) – сѡ значенѥм «жаль», та *сѫмьн- (сѫмьнѣти~сѫмьнѣвати, сѫмьнѣв~сѫмьнѣнѥ) – нє знача «жаль» алє «нєпъвєнѡсть ѫ якомуси твьрџеньи». Пак почѧтък ѡт *сѫмьн- (дє *сѫ- є припона «купь, исполу», *мьн- є корень «думати, гадати, мьнѣти») бѣ пєрєроскладєн hеи корень «сѫм-» ис припоноѭ «-ьн», а при тому значенѥ на такъи новъи твар бѣ нєсєнє ис твара «съмѫт-» (сиречь: исмѫт-), а сам твар «съмѫт-(исмѫт-)» нѣ користан.Цитата: Elischua от мая 13, 2014, 23:39Чо покорч? Яка проблема з словом "сумно"?Цитата: engelseziekte от мая 13, 2014, 22:35Цитата: Swet_lana от мая 13, 2014, 22:22Де це я так розумно висловилась?! СУМно! Це ж треба так написать!У вас в оригіналі було «сумно», а «СУМно» — це такий жарт
А ищє тъи твар «сумно» ми рѣжеть очи, лѣплє исмѫтьно, або жє "жаль". ...алє нє /сумно/ - то є якъиси словєсьн покърч.
Цитата: Elischua от мая 13, 2014, 23:39Чо покорч? Яка проблема з словом "сумно"?Цитата: engelseziekte от мая 13, 2014, 22:35Цитата: Swet_lana от мая 13, 2014, 22:22Де це я так розумно висловилась?! СУМно! Це ж треба так написать!У вас в оригіналі було «сумно», а «СУМно» — це такий жарт
А ищє тъи твар «сумно» ми рѣжеть очи, лѣплє исмѫтьно, або жє "жаль". ...алє нє /сумно/ - то є якъиси словєсьн покърч.
Цитата: engelseziekte от мая 13, 2014, 22:35Цитата: Swet_lana от мая 13, 2014, 22:22Де це я так розумно висловилась?! СУМно! Це ж треба так написать!У вас в оригіналі було «сумно», а «СУМно» — це такий жарт
Страница создана за 0.042 сек. Запросов: 20.