Цитата: DarkMax2 от декабря 7, 2016, 08:21Точніше старішим запозиченням.
а питомим є криж.
Цитата: Богдан М от декабря 7, 2016, 00:55Дякую. Якось забулося. Фасмер виводить з хреста, але ж хрест запозичення, а питомим є криж.Цитата: DarkMax2 от декабря 6, 2016, 14:10ОкресТностью ?
Тож споріднено зі словацьким окресом та російською окресностю.
Цитата: DarkMax2 от декабря 6, 2016, 14:10ОкресТностью ?
Тож споріднено зі словацьким окресом та російською окресностю.
Цитата: Волод от декабря 6, 2016, 14:40А я не про вигаданий кимось креш.
У балтів корінь а не сенс. У хрусталевої чашки нема горизонтально відігнутих країв.
А є срібний обод, обруч. Татарське «киршау»
Цитата: Волод от декабря 6, 2016, 14:34Дарма, бо корінь і у балтів вилазить.Цитата: DarkMax2 от декабря 6, 2016, 14:10
О, якщо крислатий та крісло однокореневі, то И там 100% не етимологічне. Етимологічно там Е.....
Отож я й ширяю навколо татарських «кереш».
ЦитироватьПроисходит от праслав. формы, родственной укр. крíсло, крiсла́тий «растопыренный», белор. кре́сло, болг. кресло́, чешск. křeslo, словацк. kreslo «кресло», др.-польск. и диал. krzasło, польск. krzesło — то же, krzasłowaty, krzesłowaty «сгорбленный, узловатый, кривой». Другая ступень чередования — кро́сно. Родственно лит. krė́slas «стул», латышск. krēsls — то же, др.-прусск. creslan; с другим вокализмом: лит. krãsė «стул», далее латышск. kreša «скамеечка», kreslis «съемная спинка саней». Дальнейшие связи отсутствуют; лат. crēna «зарубка, насечка», привлекаемое Мерингером, объясняется иначе (Мейе, Вальде--Гофм.). Судя по апофоническим вариантам, заимствование балт. слов из слав. исключено; не обосновано также мнение об обратном заимствовании — из лит. в слав.
Цитата: DarkMax2 от декабря 6, 2016, 14:10
О, якщо крислатий та крісло однокореневі, то И там 100% не етимологічне. Етимологічно там Е.....
Страница создана за 0.056 сек. Запросов: 20.