- Добро пожаловать на Лингвофорум.
Автор Python
- октября 17, 2015, 20:06Цитата: Demetrius от октября 17, 2015, 13:13Несправедливо, але йдеться не лише про бюджетні кошти, а й про активність бізнесу, інвестиційну привабливість і т.п. — тут уже проблематично змусити гроші рухатись туди, куди б нам хотілось. Вірніше, можна тривалий час вливати гроші в інфрастуктуру Берегова, щоб зробити його важливим економічним і культурним центром — але все це час...
Мені здається, дуже нерівномірний розвиток столиці за рахунок всіх інших регіонів мені — не недобра тенденція, яку б можна було уникнути, в тому числі даючи більше «держзамовлень» райцентрам. Бо якщо і далі продовжувати все створювати в Києві, то ресурсів в Берегові ніколи особливо не буде.
Далі, найуспішнішими були й лишаються ті інформаційні продукти, що користуються попитом у широкої аудиторії й можуть таким чином окупити себе чи навіть приносити прибуток. Якщо аудиторія обмежується українськими угорцями, такий проект буде завідомо менш прибутковим, ніж аналогічний йому україно- чи, тим більше, російськомовний. А отже, виробник угорськомовного інформпродукту в Берегові має орієнтуватися не лише на місцевих угорців, а й на всю Угорщину, щоб не бути збитковим і не залежати від бюджету. Де, знову ж, інші технічні стандарти, дещо інші соціальні проблеми й характери, і т.д., і т.п. (втім, це не така вже й проблема — казахського письменника Лук'яненка спокійно читають за межами Казахстану).
Втім, для угорської меншини це ще більш-менш реально. А як бути з бездержавними народами — як зробити інформпродукт на їхніх мовах життєздатним в умовах ринкової економіки?
Автор Demetrius
- октября 17, 2015, 13:13Цитата: Python от октября 17, 2015, 09:17Мені здається, дуже нерівномірний розвиток столиці за рахунок всіх інших регіонів мені — не недобра тенденція, яку б можна було уникнути, в тому числі даючи більше «держзамовлень» райцентрам. Бо якщо і далі продовжувати все створювати в Києві, то ресурсів в Берегові ніколи особливо не буде.
Але погодьтесь, райцентр, попри наявність носіїв мови, не має тих ресурсів, що їх має столиця,
Цитата: Python от октября 17, 2015, 10:05Мене більше цікавить М Цхе як продукт фанатської культури, саме завдяки фанатським творам про стосунки М Цхе та Дзьона Хейліна. Саме через прірву красивих картиночок «瓶邪王道» (які я колись постив в блозі Дагеги) я й зацікавився цією франшизою. На жаль ні в білоруській, ні в українській, ні в російській культурі я не знайшов собі гомосексуальних персонажів, для яких гомосексуальність не є виключно засобом розвиття сюжету.
Я так розумію, персонаж на Вашому аватарі (з яким Ви себе асоціюєте) не належить ні до білоруської, ні до української, ні до російської культури?
Звісно, в «Довмов баткей*» це таксамо неофіційний сюжет, але фанат(к)и створили стільки матеріалу, скільки я не бачив в російськомовному чи (тим паче) україномовному і білоруськомовному інтернеті.
____
* Не люблю літеру ґ. Писатиму g=к, k=кх, як в вікіпедійній російській транскрипції кантонської (але b=б, p=пх; d=д, t=тх).
Автор Python
- октября 17, 2015, 10:05Цитата: Demetrius от октября 17, 2015, 01:29Сучасна українська література продукує переважно карикатурні/плакатні персонажі, з якими важко асоціювати себе навіть українцеві. Не думаю, що угорська в цьому плані буде явно гіршою.
а художня буде описувати героїв, з якими угорськомовним українцям буде тяжко себе асоціювати.
Я так розумію, персонаж на Вашому аватарі (з яким Ви себе асоціюєте) не належить ні до білоруської, ні до української, ні до російської культури?
Автор Python
- октября 17, 2015, 09:17Цитата: Demetrius от октября 17, 2015, 01:29Але погодьтесь, райцентр, попри наявність носіїв мови, не має тих ресурсів, що їх має столиця, тому зможе самостійно забезпечити лише частину культурних потреб. Київ має ці ресурси, але в ньому обмаль носіїв мови. Лишається Будапешт, що поєднує обидві необхідні якості: домінуюче положення угорської й наявність ресурсів, необхідних для створення якісного контенту.
Навіщо створювати в Києві те, що можна створювати в Берегові? До того ж сприйняття угорського України як неправильного, а контенту на ньому яе менш якісного — це теж недобре.
Автор Demetrius
- октября 17, 2015, 01:29Цитата: Python от октября 17, 2015, 00:33Це не буде дублюванням. Життя серед іншомовного населення створює низку проблем, які неактуальні і незрозумілі угорцям з Угорщини. Технічна література буде описувати не ті стандарти, що угорськомовним українцям потрібно знати для роботи в Україні, а художня буде описувати героїв, з якими угорськомовним українцям буде тяжко себе асоціювати.
Тобто, намагається імітувати/дублювати зовнішню територію процвітання? Добре, для гагаузької це матиме сенс, для угорської ж достатньо не обмежувати доступу до закордонного контенту, який завідомо буде більш якісним, ніж створений у Києві.
Цитата: Python от октября 17, 2015, 00:33Навіщо створювати в Києві те, що можна створювати в Берегові? До того ж сприйняття угорського України як неправильного, а контенту на ньому яе менш якісного — це теж недобре.
до закордонного контенту, який завідомо буде більш якісним, ніж створений у Києві.
Цитата: Python от октября 17, 2015, 00:33Дискримінація — це не тільки переслідування. Це система, яка зображує носіїв певної мови як людей другого сорту, якими можна нехтувати. З цим можна і треба боротися.Цитата: Demetrius от октября 17, 2015, 00:09Навіть якщо носіїв міноритарних мов ніхто не переслідує, вони все одно лишаються обмеженими в можливості реалізувати свої права, доки перебувають за межами територій процвітання своїх мов.
і боротьба з дискримінацією за мовною ознакою.
Автор alant
- октября 17, 2015, 01:04Цитата: Python от октября 17, 2015, 00:46+1
Щоб захистити міноритарну мову, треба викладати її не лише її безпосереднім носіям, а й тим, хто мешкає з ними поряд, щоб зробити дану мову хоча б пасивно зрозумілою для всіх на певній території...
Автор Python
- октября 17, 2015, 00:46Взагалі ж, захист будь-якої мови позбавлений сенсу, якщо він націлений виключно на її безпосередніх носіїв і не зачіпає тих, хто цією мовою початково не володіє. Якщо носії мови асимілюються, такий недозахист ніяк не вплине на незворотній характер асиміляції. Щоб захистити міноритарну мову, треба викладати її не лише її безпосереднім носіям, а й тим, хто мешкає з ними поряд, щоб зробити дану мову хоча б пасивно зрозумілою для всіх на певній території...
Автор Python
- октября 17, 2015, 00:33Цитата: Demetrius от октября 17, 2015, 00:09Тобто, намагається імітувати/дублювати зовнішню територію процвітання? Добре, для гагаузької це матиме сенс, для угорської ж достатньо не обмежувати доступу до закордонного контенту, який завідомо буде більш якісним, ніж створений у Києві.
Підтримка мінорітарних мов, яка справді пропонується, — це справедливіший розподіл ресурсів (коли держава створює умови для використання не тільки одної мови, і сама створює контент не тільки однією мовою)
Цитата: Demetrius от октября 17, 2015, 00:09Навіть якщо носіїв міноритарних мов ніхто не переслідує, вони все одно лишаються обмеженими в можливості реалізувати свої права, доки перебувають за межами територій процвітання своїх мов.
і боротьба з дискримінацією за мовною ознакою.
Автор Demetrius
- октября 17, 2015, 00:09Цитата: Python от октября 16, 2015, 23:56Ви знущаєтеся? Ніхто і ніде* не пропонує таку підтримку мінорітарних мов (заборонити користатись домінуючими мовами). Це і справді було б обмеження в правах, але таку підтримку мінорітарних мов ніхто* не пропонує.
Якби їх позбавили права користуватися домінуючими мовами на публіці
Підтримка мінорітарних мов, яка справді пропонується, — це справедливіший розподіл ресурсів (коли держава створює умови для використання не тільки одної мови, і сама створює контент не тільки однією мовою) і боротьба з дискримінацією за мовною ознакою.
__________________
* Ну добре, припускаю, що хтось десь може і пропонує. Чого в світі люди тільки не пропонують. Але до цього навряд чи можна ставитися серйозно.
Автор Python
- октября 16, 2015, 23:56Цитата: Demetrius от октября 16, 2015, 23:40Ні, саме права. Україно- та російськомовні кияни чинять тиск на киян з іншими рідними мовами (польсько-, їдише-, білорусько- та ін. -мовних) вже тим, що масово розмовляють однією з домінуючих мов, тим самим закріплюючи ситуацію, коли міноритарні мови стають непридатними для спілкування з незнайомими людьми (що стимулює асиміляцію їхніх носіїв). Якби їх позбавили права користуватися домінуючими мовами на публіці, нішу домінуючих заповнила б якась із міноритарних мов, але цього не станеться ніколи, тому носії міноритарних мов просто приречені перейти на якусь із домінуючих (навіть якщо їм дати можливість учити міноритарні мови в київських школах, це лише частково загальмує асиміляцію, а не зупинить її).
Не права, а привілеї.