Главное меню
Мы солидарны с Украиной. Узнайте здесь, как можно поддержать Украину.

Ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.
Ограничения: максимум вложений в сообщении — 3 (3 осталось), максимальный размер всех файлов — 300 КБ, максимальный размер одного файла — 100 КБ
Снимите пометку с вложений, которые необходимо удалить
Перетащите файлы сюда или используйте кнопку для добавления файлов
Вложения и другие параметры
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр

Сообщения в этой теме

Автор Pawlo
 - декабря 25, 2013, 17:18
Я пишу пишу в межах соціолінгвістики :). По друге це ж ви Воллігере спровкували цей напівполітичний перехід ;)
Автор Wolliger Mensch
 - декабря 25, 2013, 17:16
Цитата: Pawlo от декабря 25, 2013, 17:10
На цих не нативах мова і тримається позаяк село давно перестало всупереч стереотипам бути якимсь прихистком українства

Павло, брек. Больше ни одного слова, пожалуйста. Тема не об украинстве. :stop:
Автор Pawlo
 - декабря 25, 2013, 17:10
На цих не нативах мова і тримається позаяк село давно перестало всупереч стереотипам бути якимсь прихистком українства
Автор Wolliger Mensch
 - декабря 25, 2013, 17:04
Цитата: Python от декабря 25, 2013, 16:35
З одного боку, в літературній українській мові намагаються підкреслити її відмінності від російської. З іншого, серед тих, хто користується нею, дуже багато ненативів, які засвоїли її після російської й деяких нюансів української граматики можуть просто не знати. Часто це поєднується (наприклад, ненатив, що професійно користується українською мовою, намагається продемострувати всю глибину своїх знань чи просто робить гіперкорекцію відносно російської) — але в цьому випадку більше звертають увагу не на граматику, а на лексику, будують речення за російською моделлю, беручи слова, якомога менш схожі на російські.

Та хто ж з цим спорить, усе так.
Автор Python
 - декабря 25, 2013, 16:35
Цитата: Wolliger Mensch от декабря 25, 2013, 15:33
Вважаю, що ця форма буде й далі активно вводитись у письмову мову як значна відміна від.
З одного боку, в літературній українській мові намагаються підкреслити її відмінності від російської. З іншого, серед тих, хто користується нею, дуже багато ненативів, які засвоїли її після російської й деяких нюансів української граматики можуть просто не знати. Часто це поєднується (наприклад, ненатив, що професійно користується українською мовою, намагається продемострувати всю глибину своїх знань чи просто робить гіперкорекцію відносно російської) — але в цьому випадку більше звертають увагу не на граматику, а на лексику, будують речення за російською моделлю, беручи слова, якомога менш схожі на російські.
Автор Wolliger Mensch
 - декабря 25, 2013, 15:33
Цитата: Python от декабря 25, 2013, 15:21
сказано — вживається досить часто
промовлено, вимовлено, мовлено, казано, балакано — як мінімум, поширені в художній літературі
говорено-перенговорено, казано-переказано, балакано-перебалакано — усталені вирази

При цьому, такі слова, як «розмовлено» чи «розмовляно», в українській мові відсутні.

Ясно, спасибі.

Цитата: Python от декабря 25, 2013, 15:21
У сучасній розмовній українській мові суб'єктивний імперсонал не надто вживаний, часто його замінюють пасивними дієприкметниками (за зразком російської мови) чи дієсловами. Для офіційно-ділового та художнього стилю ця граматична форма більш типова, але й там є тенденція до заміни її дієприкметниками.

Але про це ж існують різні думки. Вважаю, що ця форма буде й далі активно вводитись у письмову мову як значна відміна від.
Автор Python
 - декабря 25, 2013, 15:21
сказано — вживається досить часто
промовлено, вимовлено, мовлено, казано, балакано — як мінімум, поширені в художній літературі
говорено-перенговорено, казано-переказано, балакано-перебалакано — усталені вирази

При цьому, такі слова, як «розмовлено» чи «розмовляно», в українській мові відсутні.

У сучасній розмовній українській мові суб'єктивний імперсонал не надто вживаний, часто його замінюють пасивними дієприкметниками (за зразком російської мови) чи дієсловами. Для офіційно-ділового та художнього стилю ця граматична форма більш типова, але й там є тенденція до заміни її дієприкметниками.
Автор Wolliger Mensch
 - декабря 25, 2013, 10:54
Употребляются? Посмотрел в сети — как-то что-то не это. :what: