- Добро пожаловать на Лингвофорум.
Автор killrocker
- апреля 12, 2013, 19:28Цитата: alant от апреля 11, 2013, 20:10Ну, окрім тих трьох, які не являються 100% діалектизмами, адже це просто вимерлі частини, я б додав скорочену версію "собі" - "си", яка має також зворотній характер і вживається також лише з деякими словами.
Чи варто збагатити літературну норму діалектизмами і якими. Наведіть приклади.
Також я б додав дуже кардинальну зміну - відмінювання невідмінюваних слів. У Закарпатському діалекті невідмінюваних слів майже немає. Все дуже красиво відмінюється. Ось приклад, як це звучить
Н таксі Рене(ч.р.) Рене(ж.р.) Жаклін
Р таксія Ренея Ренеї Жакліни
Д таксійові Ренейові Ренеї Жакліні
З таксі Ренея Ренею Жакліну
О таксійом Ренейом Ренеєю Жакліною
М таксійові Ренейові Ренеї Жакліні
К таксі Ренею/є Ренейо Жаклін(о)
Та і слова чоловічого роду у нас мають змішаний тип відмінювання:
Н Лелека
Р Лелеки
Д Лелекові
З Лелеку
М Лелекові
О Лелеком
К Лелеко, че, ку
Всі ці відмінності у відмінюванні виникли завдяки іменам, адже на Закарпатті в розмовній мові дуже часто використовуються імена з Угорської, а вони в літ. не відмінюються (Лоці, Дюрі, Дюсі, Пішті...). Тобто у нас просто до кінця слова ще додається "й" і тому виходить, що Дюрі та Дюрій відмінюються однаково. До жіночих ймен додається "а", або "я", якщо після голосної.
Також імена вплинули на відмінювання слів чол. р. з закінченням на "а".
А ось приклади вживання дієслова бути:
Т.Ч.
я вдома ,вдома-м
ти вдома,
ми вдома, вдома-сьме
ви вдома, вдома-сьте
М.Ч.
я був вдома, вдома-м був, був-им вдома
ти був вдома, вдома-сь був, був-ись вдома
ми були вдома, вдома-сьме були, були-сьме вдома
ви були вдома, вдома-сьте були, були-сьте вдома
перед даними закінченням ставиться "и", якщо попереднє слово закінчується на приголосну (вдома-м був, був-им вдома)
Дана форма не може стояти на початку речення та більшості сполучників, часток та прийменників, що мають менше 4 звуків.
Думаю приводити приклади вживання вільного "ся" та таблицю відмінювання займенників у скороченій формі не потрібно, адже вони часто зустрічаються у "до-совєтській" літературі. Але, якщо хтось не знає, але зацікавлений, то напишу.
Також я б повернув всі ті репресовані радянами слова та доповнив би русинськими та західними діалектизмами. Взагалі, я б зробив паралельне доповнення української русинською ( не все, а лише те, що зникло, або відсутнє)
Автор alant
- апреля 11, 2013, 20:10Цитата: killrocker от апреля 11, 2013, 13:25Чи варто збагатити літературну норму діалектизмами і якими. Наведіть приклади.
Ну, в літературній вимерло, але в західних діалектах, особливо в Закарпатському, живе і активно застосовується. Правда в такій формі воно втратило свою самостійність ( не може стояти на початку речення та після деяких сполучників), навідміну від чеської та словацької ( щодо інших не знаю). Думаю це одна з тих речей, що українській мові вкрай бракує. Також я б повернув скорочені форми займенників та вільне ся.
Автор Python
- апреля 11, 2013, 19:10Цитата: Pawlo от апреля 11, 2013, 18:48Не факт — залежить від того, кому людина пише. Крім того, пишучи українською, вони майже завжди використовують літературну мову, уникаючи розмовних русизмів, тоді як письмову російську знають здебільшого поганенько, що видно з помилок — це стосується навіть людей мого покоління, які ще застали нормальне викладання російської мови в школі, і навіть тих випадків, коли людина з української зовсім перейшла на російську — письмова російська в них майже завжди лишається «з акцентом».Цитата: Python от марта 14, 2012, 14:12А я не радію. Бо як правило така людина використовує як письмову мову російську
ак проблема суржику і проблема повзучої русифікації — не одне й те ж. Живучи в Києві, я більше радію, коли чую на вулицях цей самий суржик, ніж добре відпрацьовану літературну мову без помилок.
Автор Pawlo
- апреля 11, 2013, 18:52Цитата: svidomit132 от марта 14, 2012, 14:27А що тоді сталось?
[
Судячи з того як ковбасить останні 3 роки систему освіти можна знову сподіватися реакції зразка 1972 року
Пригадую читав десь коло 70 року останні негуманітрні вузи були на російську переведені
Автор Python
- апреля 11, 2013, 18:49Мені не ріже. Крім, можливо, випадків зі збігом кількох приголосних — та й то, українська мова допускає слова назразок «здававсь» (а російською «казалсь» уже не скажеш).
Автор Pawlo
- апреля 11, 2013, 18:48Цитата: Python от марта 14, 2012, 14:12А я не радію. Бо як правило така людина використовує як письмову мову російську
ак проблема суржику і проблема повзучої русифікації — не одне й те ж. Живучи в Києві, я більше радію, коли чую на вулицях цей самий суржик, ніж добре відпрацьовану літературну мову без помилок.
Автор Pawlo
- апреля 11, 2013, 18:29Цитата: bellachiara от марта 9, 2012, 22:50Особисто мені дуже ріже слух те сь.Цитата: DarkMax2 от марта 9, 2012, 22:40
За відсутності мовної практики став їх не розрізняти. Коли яке закінчення має бути?
Зараз така "мода" - не вживати скороченого закінчення, тільки -ся. Вживати -сь начебто русизм і несмак.
Автор killrocker
- апреля 11, 2013, 13:25Цитата: LUTS от апреля 11, 2013, 01:04Ну, в літературній вимерло, але в західних діалектах, особливо в Закарпатському, живе і активно застосовується. Правда в такій формі воно втратило свою самостійність ( не може стояти на початку речення та після деяких сполучників), навідміну від чеської та словацької ( щодо інших не знаю). Думаю це одна з тих речей, що українській мові вкрай бракує. Також я б повернув скорочені форми займенників та вільне ся.Цитата: Killrocker от апреля 10, 2013, 23:46Саме так, нажаль така, що відмерла у нашій мові.
Це видозміна дієслова "бути".
Автор LUTS
- апреля 11, 2013, 01:04Цитата: Killrocker от апреля 10, 2013, 23:46Саме так, нажаль така, що відмерла у нашій мові.
Це видозміна дієслова "бути".
Автор Killrocker
- апреля 10, 2013, 23:46Цитата: svidomit132 от марта 14, 2012, 12:04Це зовсім інший випадок. Дане "сь" не є зворотною часткою. Це видозміна дієслова "бути".Цитата: bellachiara от марта 13, 2012, 15:07"Аби сь не діждав, би сь не схотів"- і таке буваєЦитата: svidomit132 от марта 12, 2012, 15:32
Ходило ся , дивило ся, мочило ся,ганьбило ся,
Воно ся ходило, Воно ся дивило , Воно ся мочило, Воно ся ганьбило.
А тепер спробуйте те саме проробити з закінченням "сь"
Є й таке. Звучить як "воно-сі-ходило" і т. п.
Якщо потрібно, то можу надати детальнішу інформацію.