Главное меню
Мы солидарны с Украиной. Узнайте здесь, как можно поддержать Украину.

Ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.
Ограничения: максимум вложений в сообщении — 3 (3 осталось), максимальный размер всех файлов — 300 КБ, максимальный размер одного файла — 100 КБ
Снимите пометку с вложений, которые необходимо удалить
Перетащите файлы сюда или используйте кнопку для добавления файлов
(Удалить вложения)
Вложения и другие параметры
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр

Сообщения в этой теме

Автор serge-kazak
 - марта 21, 2012, 01:50
Наприклад, Семен Михайлович Будьонний:

Цитата: http://lib.rus.ec/b/133131/read
Родители Буденного были не казаками, а иногородними, то есть осевшими на Дону выходцами из русских и украинских губерний. Дед будущего командарма покинул свою родину, слободу Харьковскую Бирючинского уезда Воронежской губернии, вскоре после отмены крепостного права из-за того, что не мог выплачивать подати за полученную им землю. Судя по фамилии, он происходил из слободских украинцев – переселившихся еще в XVII веке в Россию выходцев из польской Украины. В поисках лучшей доли Иван Буденный вместе с женой и тремя малолетними детьми отправился в область Войска Донского. Иногородние на Дону были людьми второго сорта по сравнению с казаками, наделенными сословными привилегиями, главной из которых было право владеть благодатной донской землей. Иногородние же приобретать землю не могли, поэтому Буденным пришлось батрачить на богатых казаков. Вскоре, однако, отец будущего командарма выбился в мелкие торговцы, которых называли коробейниками.

В мае 1875 года Михаил Иванович Буденный женился на Маланье Никитичне Емченко, также происходившей из бывших крепостных и, судя по фамилии, тоже украинке.
Автор serge-kazak
 - марта 21, 2012, 01:42
В середовищі сучасного реєстрового (особливо російського) козацтва, на їхніх форумах, прийнято всіляко принижувати організаторів і командирів різноманітних з'єднань і частин у складі Червоної Армії, в т.ч. червоного козацтва, так само як і селянських повстанських отаманів типу Нестора Махно.  При цьому часто стверджується, що вони до "справжніх" козаків не мали і не мають відношення. Попри моє неоднозначне ставлення до того часу і до тих людей, хочу сказати, щоб всі знали, що то брехня і наклеп. Значна частина командирів Червоної Армії, командирів українського і великоруського походження, командирів родом з областей у басейнах річок Дніпра, Дона, Волги, Яїку (Уралу), з України, центральної Росії, Сибіру, Забайкалля і т.д. є прямими нащадками козаків XVII-XIX ст., судячи з їх біографій, прізвищ і родоводів. При чому козаків закріпачених, тих вільних людей, які відмовилися служити Романовим і їх справі. Тому в їх участі в поваленні царату і влади одної сім'ї, в організації Червоної Армії і інших повстанських армій і загонів тих чи інших розмірів немає нічого дивного - вони фактично відновлювали волю і громадянські права людей центральної Євразії, втрачені за їхніх предків. Пропоную згадати тут цих людей добрим словом, а то на них всі останнім часом чомусь за підказкою ЗМІ звикли вішати всіх дохлих собак, оспівуючи при цьому їхніх противників, що очевидно є несправедливим. Одним словом - вічна пам'ять.