Хто за повернення таким понять, як
винокурня/ґуральня замість лікеро-горілчаний завод,
триб замість шестірня/шестерня
тощо?
До речі, яка етимологія слова "ґуральня"?
Цитата: DarkMax2 от сентября 12, 2014, 10:18
До речі, яка етимологія слова "ґуральня"?
Слово «гуральня» походить від німецького «Garuny», що означає «бродіння».
http://www.freelife.cv.ua/tags/гуральн/ (http://www.freelife.cv.ua/tags/%E3%F3%F0%E0%EB%FC%ED/)
Сура, суриця, поза сумнівом, тотожна ведійській сурі, яка, поряд із сомою, використовувалася для певних обрядів. Скажімо, одноденний воїнський обряд ваджапея, який передує більш важливому обряду раджасуя, передбачає перегони на колісницях і пиття сури, яка в іишик ритуалах заборонена, Цей обряд здійснювали царі та воїни. Тож уживання сури було притаманне переважно воїнському станові.
Слово сура у ведїйсвкому санскриті виводиться з кореня су «проціджувати», «дистилювати спиртний напій», «вичавлювати». Індійці знають богиню вина на ім'я Сура. Вона постала з Молочного океану, коли його сколочували боги й асури, щоб добути амріту — трунок безсмертя, тотожний грецькій амброзії. Сама ж богиня Сура називається донькою найдавн!шого ведійського божества Варуни — покровителя воїнського стану і царської (князівської) влади, тотожного Дажбогові — покровителеві русичів. Через те вона має й назву Варуні. Те, що суру добули з Молочного океану, має, очевидно, засвідчувати зв'язок її з молоком. Як, до речі, й соми, що її дехто пов'язує то з кумисом, то з хмелем. Назва сура дожила до нинішніх часів, і тепер так в Індії називають саморобне вино.
Враховуючи, що приготувания сури пов'язане з сонцем-сур'єю і що індійське с часто-густо відбивається як іранське х/г,
можна висловити припущення, що наша горілка, горівка пов'язана не зі значенням «горіти», а зі словом сура, по-іранському хура (укр. гуральня). Тим більше, що на означення горілки є варіанти зорівка, сирівець тощо.
http://libatriam.net/read/797620/
Цитата: Zavada от сентября 12, 2014, 13:05
Слово «гуральня» походить від німецького «Garuny», що означає «бродіння».
http://www.freelife.cv.ua/tags/гуральн/ (http://www.freelife.cv.ua/tags/%E3%F3%F0%E0%EB%FC%ED/)
Что? :3tfu:
Может, стоило дать ссылку на ЭСУЯ? — Том I, стр. 622, а не переписывать сюда фигню какую-то?
Цитата: Zavada от сентября 12, 2014, 17:31
Цитата: Wolliger Mensch от сентября 12, 2014, 14:45
Может, стоило дать ссылку на ЭСУЯ
Дайте.
Тәк дал.
Слово, судя по параллельной форме
ґоральня — из укающих диалектов, а последнее — из польских говоров: gorzalnia «место, где горелку делают».
Тоді сором, що словник дає слов'янське слово з ґ!
Цитата: DarkMax2 от сентября 12, 2014, 18:31
Тоді сором, що словник дає слов'янське слово з ґ!
:fp:
Труъ-словник має фіксувати, як люди говорять. Говорять з ґ — то ґ, говорять з г — то г.
Цитата: Клонопотам от сентября 12, 2014, 18:33
Цитата: DarkMax2 от сентября 12, 2014, 18:31
Тоді сором, що словник дає слов'янське слово з ґ!
:fp:
Труъ-словник має фіксувати, як люди говорять. Говорять з ґ — то ґ, говорять з г — то г.
Люди не ґекають 8-) взагалі.
Цитата: DarkMax2 от сентября 12, 2014, 18:35Люди не ґекають 8-) взагалі.
Ваша стара теза про те, шо галичани—нелюди? :green:
Цитата: DarkMax2 от сентября 12, 2014, 18:35
Люди не ґекають 8-) взагалі.
Ну то й не писати ґ ніде. Чи писати її там, де її вимовляють канадські українці.
Цитата: DarkMax2 от сентября 12, 2014, 09:49
Хто за повернення таким понять, як
винокурня/ґуральня замість лікеро-горілчаний завод,
триб замість шестірня/шестерня
тощо?
"Горальня" красивіше ніж "лікеро-горілчаний завод".
Слів триб і шестерня однаково не розумію.
А що іще нпииклад?
Цитата: Sandar от сентября 12, 2014, 21:17
"Горальня" красивіше ніж "лікеро-горілчаний завод".
А что ж не
горільня? Если уж языкотворчеством заниматься, то хотя бы с умом.
Цитата: Sandar от сентября 12, 2014, 21:17
Слів триб і шестерня однаково не розумію.
— Во заливает-то!Цитата: Sandar от сентября 12, 2014, 21:17
нпииклад?
Это что за организация?
Нє, полонізм горальня кращий ніж неологізм горільня.
Я знаю що таке триб і шестерня, але не знаю як вони утворились (ну, триб щось полско німецке, шестерня від кілкості зубчиків, але мені індиферентно).
Цитата: Клонопотам от сентября 12, 2014, 19:33
Цитата: DarkMax2 от сентября 12, 2014, 18:35
Люди не ґекають 8-) взагалі.
Ну то й не писати ґ ніде. Чи писати її там, де її вимовляють канадські українці.
Перші томи ЕСУМ, взагалі-то, було видано ще в доперебудовні часи, коли мода ґекати де треба й де не треба ще не поширилась (та й самої літери формально в алфавіті не було). Ґ присутнє там лише в тих випадках, коли принаймні в частині діалектів спостерігається ґекання.
Цитата: Sandar от сентября 12, 2014, 22:00
Нє, полонізм горальня кращий ніж неологізм горільня.
Я знаю що таке триб і шестерня, але не знаю як вони утворились (ну, триб щось полско німецке, шестерня від кілкості зубчиків, але мені індиферентно).
Цитата: Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 250.ТРИБ 1, а, чол., техн. Те саме, що шестірня. Скупе світло упало на горбату віялку, накриту брезентом, на блискучі триби січкарні (Григорій Косинка, Новели, 1962, 152).
ТРИБ 2, у, чол., заст. Хід, порядок. Лягаєм спати дуже рано, раніш 11-тої, бо тут уже такий триб (Леся Українка, V, 1956, 337); Доїння відбувається бистро, раз заведеним трибом (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 89);
// Спосіб життя. — Дасте ви жінці своїм трибом жити, і все пропало, рушиться сім'я (Петро Колесник, Терен.., 1959, 229).
Іти (піти) своїм трибом: а) іти, відбуватися своїм ходом (порядком). Справи пішли своїм трибом (Микола Олійник, Леся, 1960, 175); б) іти своїм шляхом у житті. Так і помер Сахно. А як помер, залишились сини, пішли своїм трибом (Іван Микитенко, II, 1957, 75); Триб життя — те саме, що Спосіб життя (див. спосіб). Ярина знала вже, що батьки її бідніють і хоч не показують сього перед людьми, навіть триб життя не змінюють, але почувається вже потреба негайної ліквідації інтересів для забезпечення хоч неласого шматка хліба (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 156); Поволі обертався знайомий вербівчанам, з року в рік повторюваний триб життя рідного села (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 40); Триб мислення — напрям, склад думок. Психологи-фізіономісти твердять, буцім наш інтимний світ, як і триб мислення, характер та фах лишають карб на нашій зовнішності (Літературна Україна, 11.I 1968, 2).
Цитата: Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 448.ШЕСТІРНЯ, і, жін. Зубчасте колесо, яке передає рух. — Я мав нечоловічу силу; кулаком, як довбнею, вбивав вола, здержував у млині шестірню; а раз стрівся в лісі з ведмедем і задавив його власними руками (Олекса Стороженко, I, 1957, 349); Внизу під камінням через шестірні та колеса проривались пасма блідого, синюватого од води світа (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 99); Фреза [канавокопача] приводиться в дію.. через карданний вал, дві конічні шестірні і ланцюгову передачу (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 55).
Неужели шестерёнку не узнаёте?
Цитата: Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 195.ҐУРАЛЬНИЦТВО, а, сер., заст. Виробництво спирту, горілки з цукристих та крохмалистих речовин;
// Галузь господарства, що займається виробництвом спирту, горілки. В цей період [60—70 рр. XVII ст.] основними галузями господарства на Лівобережній Україні все ще лишалися хліборобство і скотарство; важливе значення мало також ґуральництво (Історія УРСР, I, 1953, 284).
"Ґуральний завод" можна :)
Цитата: Python от сентября 13, 2014, 01:47
Цитата: Клонопотам от сентября 12, 2014, 19:33
Цитата: DarkMax2 от сентября 12, 2014, 18:35
Люди не ґекають 8-) взагалі.
Ну то й не писати ґ ніде. Чи писати її там, де її вимовляють канадські українці.
Перші томи ЕСУМ, взагалі-то, було видано ще в доперебудовні часи, коли мода ґекати де треба й де не треба ще не поширилась (та й самої літери формально в алфавіті не було). Ґ присутнє там лише в тих випадках, коли принаймні в частині діалектів спостерігається ґекання.
Академічний тлумачний словник насправді без Ґ на сканах сторінок, але з наголосами. Тестова ж версія в мережі без наголосів та з ґ.
Цитата: DarkMax2 от сентября 12, 2014, 18:35
Люди не ґекають 8-) взагалі.
Та ні, деякі старенькі люди вимовляють ґ, там, де треба (але це не стосується новомодних слів з ґ)
Цитата: DarkMax2 от сентября 13, 2014, 19:42
Цитата: Python от сентября 13, 2014, 01:47
Цитата: Клонопотам от сентября 12, 2014, 19:33
Цитата: DarkMax2 от сентября 12, 2014, 18:35
Люди не ґекають 8-) взагалі.
Ну то й не писати ґ ніде. Чи писати її там, де її вимовляють канадські українці.
Перші томи ЕСУМ, взагалі-то, було видано ще в доперебудовні часи, коли мода ґекати де треба й де не треба ще не поширилась (та й самої літери формально в алфавіті не було). Ґ присутнє там лише в тих випадках, коли принаймні в частині діалектів спостерігається ґекання.
Академічний тлумачний словник насправді без Ґ на сканах сторінок, але з наголосами. Тестова ж версія в мережі без наголосів та з ґ.
Оскільки оригінал СУМ літери Ґ не містив, оцифровувачі могли поставити її де-завгодно (а десь і забути). Щоб з'ясувати, Г там має бути чи Ґ, треба звертатись або до Грінченка, або до Етимологічного словника української мови (де Ґ також використовується).
У Грінченка є гуральня і ґуральня — обидва варіанти з однаковим значенням.
Цитата: Swet_lana от сентября 14, 2014, 18:53
Цитата: DarkMax2 от сентября 12, 2014, 18:35
Люди не ґекають 8-) взагалі.
Та ні, деякі старенькі люди вимовляють ґ, там, де треба (але це не стосується новомодних слів з ґ)
Ми, старші люди, так і робимо. Стосовно своєї лексики. Якось в час засвоєння мови не підозрювали про польський вплив; про підступний задум австрійського генштабу; про, крий Боже, аби-не-подібність слова до слова діалекту уампуй мови кечуа.
Якщо мова йде про
голку, то кажемо -
голка. Якщо ж мова йде про
безосту пшеницю, то кажемо -
ґолка. Як Ви взанаєте по написаному
гулі (без ґ) про що йдеться - про
гулі чи про
ґулі. Це не єдині пари.
А щодо новомодних та іноземних слів - вимовляти так, як диктує своя мова.
Цитата: oveka от сентября 15, 2014, 16:23
Якщо ж мова йде про безосту пшеницю, то кажемо - ґолка.
Коли це про таке йде мова?
Цитата: oveka от сентября 15, 2014, 16:23про гулі чи про ґулі.
Мдя, ще один суперприклад.
А давайте дерадянізуємо термін всеобуч, або хоча б перекладемо його українською.
Цитата: DarkMax2 от сентября 15, 2014, 16:26
Цитата: oveka от сентября 15, 2014, 16:23про гулі чи про ґулі.
Мдя, ще один суперприклад.
Саме цей приклад достатньо відомий широкому загалу:
гулі — 1) голуби або 2) гулянки,
ґулі — те, що набивають на лобі.
Цитата: Swet_lana от сентября 15, 2014, 17:17
А давайте дерадянізуємо термін всеобуч, або хоча б перекладемо його українською.
Загнав. :)
Цитата: Python от сентября 15, 2014, 17:31
Цитата: DarkMax2 от сентября 15, 2014, 16:26
Цитата: oveka от сентября 15, 2014, 16:23про гулі чи про ґулі.
Мдя, ще один суперприклад.
Саме цей приклад достатньо відомий широкому загалу:
гулі — 1) голуби або 2) гулянки,
ґулі — те, що набивають на лобі.
А чи існує приклад, де їх можна сплутати?
Цитата: DarkMax2 от сентября 16, 2014, 10:28А чи існує приклад, де їх можна сплутати?
А шо якшо ні?
Цитата: DarkMax2 от сентября 12, 2014, 09:49
Хто за повернення таким понять, як
винокурня/ґуральня замість лікеро-горілчаний завод,
триб замість шестірня/шестерня
тощо?
Дивно чути такий заклик від вас.
ні я вважаю що це не має сенсу
Цитата: DarkMax2 от сентября 12, 2014, 18:35
Цитата: Клонопотам от сентября 12, 2014, 18:33
Цитата: DarkMax2 от сентября 12, 2014, 18:31
Тоді сором, що словник дає слов'янське слово з ґ!
:fp:
Труъ-словник має фіксувати, як люди говорять. Говорять з ґ — то ґ, говорять з г — то г.
Люди не ґекають 8-) взагалі.
Як мінімум я точно.
Я ґекаю лише в російському стьобному виразі "ниґґа читает книґґа" а більше ніде
Цитата: Swet_lana от сентября 14, 2014, 18:53
Цитата: DarkMax2 от сентября 12, 2014, 18:35
Люди не ґекають 8-) взагалі.
Та ні, деякі старенькі люди вимовляють ґ, там, де треба
Навіть на Донеччині:? круто
Чим Вам східні села не догодили? Swet_lana чітко сказала - ґекають там, де треба.
І коли коза ґула, то хто скаже гула? І як же сказати, якщо хочете пожувати ґлею? Глею?
Дадуть глею і щітку. Маж!
Ось такі пари:
ґлей - глей
ґрати - грати
ґніт - гніт
пуґачі - пугачі
Пропоную "містечко" замість "селище міського типу".
Цитата: oveka от октября 6, 2014, 21:38
Чим Вам східні села не догодили? Swet_lana чітко сказала - ґекають там, де треба.
І коли коза ґула, то хто скаже гула? І як же сказати, якщо хочете пожувати ґлею? Глею?
Дадуть глею і щітку. Маж!
Ось такі пари:
ґлей - глей
ґрати - грати
ґніт - гніт
пуґачі - пугачі
Так а хіба я проти*?
Але бісить коли вимову фрікативного г у всіх словах вважають "наслідком русифікації"
Це абсурд. якраз навпаки це наслідок остаточного завершення питомо українського фонетичного процесу переходу ґ в г що затягнувся так надовго
Коли це нормальні люди ліпили ґ туди, де воно не треба? Та ніколи! Над такими ж насміхалися
- Ти диви як заґекало! Чиє ж воно таке, мабуть Кодря?
І недоречне ґекання - явище не таке вже й старе.
Роздута ж боротьба з суржиком та ґеканням - дурниці і не до діла. Бо надає недостойну увагу надуманому питанню і дискредитує мову і її носіїв.
Які ж ми недолугі, невдатні та упосліджені! Люди ж як люди, а ми ...!
Що це таке? Які ще люди? Що ми?
Цитата: Sandar от октября 7, 2014, 10:39
Що це таке? Які ще люди? Що ми?
http://tinyurl.com/lfa5bws
Sandar, це не про Вас. :-)
Цитата: DarkMax2 от сентября 12, 2014, 09:49
Хто за повернення таким понять, як
винокурня/ґуральня замість лікеро-горілчаний завод,
триб замість шестірня/шестерня
тощо?
Хочте балакайте на свій лад. Тільки іншим теж дайте спокій, визнайте їх право говорити вільно. І до чого тут громке слово дерадянізація? Щоб прихильників червоного козацтва черговий раз подратувати? Мені теж і винокурня і гуральня подобається. І слово завод, зокрема лікеро-горілчаний - теж. Синонімія збагачує і урізноманітнює мову. А от коли в мову починають пхати політику - стає неприємно спілкуватись. Ну от навіщо протиставляти радянське і українське, коли вони вже давно поєднані як нерозлий-вода? Коли таке спостерігаю, задумуюсь про душевний стан - і свій і оточуючих.
Цитата: Сергий от октября 27, 2014, 14:13
Цитата: DarkMax2 от сентября 12, 2014, 09:49
Хто за повернення таким понять, як
винокурня/ґуральня замість лікеро-горілчаний завод,
триб замість шестірня/шестерня
тощо?
Хочте балакайте на свій лад. Тільки іншим теж дайте спокій, визнайте їх право говорити вільно. І до чого тут громке слово дерадянізація? Щоб прихильників червоного козацтва черговий раз подратувати? Мені теж і винокурня і гуральня подобається. І слово завод, зокрема лікеро-горілчаний - теж. Синонімія збагачує і урізноманітнює мову. А от коли в мову починають пхати політику - стає неприємно спілкуватись. Ну от навіщо протиставляти радянське і українське, коли вони вже давно поєднані як нерозлий-вода? Коли таке спостерігаю, задумуюсь про душевний стан - і свій і оточуючих.
Згоден. Але http://sum.in.ua/s/nerozlyjvoda/.
Цитата: Сергий от октября 27, 2014, 14:13
Ну от навіщо протиставляти радянське і українське, коли вони вже давно поєднані як нерозлий-вода?
Таке протиставлення пішло ще з радянських років, і далеко не з волі націоналістів. Після розпаду СРСР це ж протиставлення збереглось — просто акценти змінились.
Всі знають, як я лояльно ставлюся до радянської спадщини. Просто цей термін мені видається лаконічнішим.
До речі, як правильніше: ґуральний чи ґуральницький завод?
Цитата: DarkMax2 от октября 27, 2014, 14:28
Всі знають, як я лояльно ставлюся до радянської спадщини. Просто цей термін мені видається лаконічнішим.
До речі, як правильніше: ґуральний чи ґуральницький завод?
Так, згоден на фоні деяких інших наших співрозмовників ти досить коректний відносно цієї тематики. Як то кажуть - на безриб'ї і рак риба. :donno: Але якби там не було назва теми на мою думку обрана не зовсім коректно.
Щодо останнього питання думаю кажи як тобі до душі і як краще звучить в тому чи іншому контексті. Для мене це два рівнозначні варіанти, з невеликою смисловою ріжницею - гуральня як завод (заклад, заведення, підприємство) гуральні і як завод гуральників (тих хто працює на гуральні). Це так само як школа це вчительний заклад або вчительницький заклад. Перевага слова гуральня - звучить коротше.
"Іногородній" просто бісить. Хто за те, щоб замінити його на "іншомістянин"?
Цитата: Upliner от января 25, 2018, 23:06
"Іногородній" просто бісить. Хто за те, щоб замінити його на "іншомістянин"?
А что, нормальную форму
міщанин уже отменили? :pop:
Вважаю його архаїзмом, що в загальному випадку означає тільки суспільний стан у Російській Імперії. :pop:
Цитата: Upliner от января 25, 2018, 23:20
Вважаю його архаїзмом, що в загальному випадку означає тільки суспільний стан у Російській Імперії. :pop:
Словарь пишет «горожанин». А вообще странно — при таком настрое следовать не исконному семантическому развитию, а заимствованному. Да и потом. Что это за логика: вам предлагают исконную, правильно организованную форму, вы на неё плюётесь и настаиваете на новообразовании? :what: Вам не кажется это странным? Это ведь не только в этом случае, а вообще: почитайте ветки про разные слова — постоянно читаю «устарелое», «диалектизм», «архаизм», а вместо них — вагоны новоизобретённых слов. Зачем? :donno:
Словники різні бувають, от гугль перекладає міщанин->мещанин, а горожанин->городянин. Останнє слово теж так собі, але хоч не повний русизм.
Цитата: Upliner от января 25, 2018, 23:36
Словники різні бувають, от гугль перекладає міщанин->мещанин, а горожанин->городянин. Останнє слово теж так собі, але хоч не повний русизм.
Что значит «русизм»? Вы не знаете о существовании в украинском языке слова
город? :what:
Цитата: Wolliger Mensch от января 25, 2018, 23:55Вы не знаете о существовании в украинском языке слова город? :what:
Знаю. Але основне значення в нього інше, тож вважаю за краще уникати зайвої плутанини :)
Цитата: Wolliger Mensch от января 25, 2018, 23:15
Цитата: Upliner от января 25, 2018, 23:06
"Іногородній" просто бісить. Хто за те, щоб замінити його на "іншомістянин"?
А что, нормальную форму міщанин уже отменили? :pop:
Міщанин це все таки станова приналежність.
Цитата: Upliner от января 25, 2018, 23:36
Словники різні бувають, от гугль перекладає міщанин->мещанин, а горожанин->городянин. Останнє слово теж так собі, але хоч не повний русизм.
Той, хто на городі коло хати порається? :D
От про що я й кажу. Я просто з усіх синонимів вибрав найменш перевантажений зайвими значеннями та асоціаціями. А WM плюється що це новотвір, хоча він теж не цього століття виник...
Цитата: Upliner от января 26, 2018, 10:50От про що я й кажу. Я просто з усіх синонимів вибрав найменш перевантажений зайвими значеннями та асоціаціями. А WM плюється що це новотвір, хоча він теж не цього століття виник...
У Грінченка в словнику є й "го́род" (="місто"). Пуристи повикидали. Ніякі це не "русизми".
Але "іногородній" все-таки русизм. Іншогородянин -- непогано, але теж трохи архаїчно.
Може прислів'я спочатку інакше виглядало: У горОді бузина, а у гОроді дядько? :)
Цитата: alant от января 26, 2018, 11:08
Може прислів'я спочатку інакше виглядало: У горОді бузина, а у гОроді дядько? :)
Знаю лише в такій формі: "на горо́ді бузина, а в Києві дядько". Кажуть, коли співрозмовник поєднує в одному реченні щось абсолютно не пов'язане одне з одним.
Тільки так.
Наш тин вашій загат двоюрідна плита.
Цитата: oveka от января 26, 2018, 13:28Наш тин вашій загат двоюрідна плита.
Машинний переклад через десяток мов?
Цитата: oveka от января 26, 2018, 13:28
Наш тин вашій загат двоюрідна плита.
Наш тин вашій загаті двоюрідний пліт.
http://sum.in.ua/s/tyn
Цитата: Upliner от января 26, 2018, 11:07
Але "іногородній" все-таки русизм. Іншогородянин -- непогано, але теж трохи архаїчно.
На Кубані ж, наче, значення інше: іншого роду. Чи ні?
Цитата: Zavada от января 26, 2018, 14:45
Цитата: oveka от января 26, 2018, 13:28
Наш тин вашій загат двоюрідна плита.
Наш тин вашій загаті двоюрідний пліт.
http://sum.in.ua/s/tyn
Логічно. Плести - пліт.
Крутий вираз. Дякую.
Цитата: Lodur от января 26, 2018, 11:15
Кажуть, коли співрозмовник поєднує в одному реченні щось абсолютно не пов'язане одне з одним.
Як бузина та го́род. Згоден, правильно тільки про горо́д. Іншого не чув.
Тут йдеться про різне.
Наш тин вашій загаті двоюрідна плита.
Мова про абсурдність
Наш тин вашій загаті двоюрідний пліт.
Мова буквально про сумнівний ступінь родичання