*СУЛМ vs. СРЛЯ vs. діалект

[Elischua]

Elischua

Ась?

То ѥ ирония.

[Sandar]

Ои! Я тсеи думъцѣ такожє вспѡл чьвѫ.

Є якісь більш дієві пропозиції, крім «усе погано, давайте складемо лапки й помремо»?

Мене багато хто не розуміє через відсутність гідного критичного мислення. Коли я формулюю проблему, багато хто сприймає це з великою тривогою, люди без критичного мислення бояться обговорювати проблеми, їм треба тільки "позитив", а якщо щось пропало, то "пропало всьо!"
А я пропоную до обговорення проблему лише для дискусіі і для находження рішення, а не для осягнення насолоди від скарг і заключення "всьо пропало!"

[Sandar]

Отличия могут быть признаны и употребительны, но они считаются маргинальными, поэтому они неприличны. А говорить свободно на языке-СУЛЯ невозможно, потому что не от кого научится этому языку. Смешать местный диалект и СУЛЯ нельзя — это неприлично, не по-пацански, не как мужик, не хипста, не гоп-стоп, не чётко, не интеллектуально, не продвинуто. Для тёлки это ещё и не элегантно, не секси, не "роковая баба", не... и т.д.

Мабуть, вперше пишу вам +1

Я этой мысли тоже сочувствую.

Ои! Я тсеи думъцѣ такожє вспѡл чьвѫ.

Елішуа, будь ласка, дай транскоипцію останніх двох слів.

[From_Odessa]

Мене багато хто не розуміє через відсутність гідного критичного мислення. Коли я формулюю проблему, багато хто сприймає це з великою тривогою, люди без критичного мислення бояться обговорювати проблеми, їм треба тільки "позитив", а якщо щось пропало, то "пропало всьо!"
А я пропоную до обговорення проблему лише для дискусіі і для находження рішення, а не для осягнення насолоди від скарг і заключення "всьо пропало!"

Так, нажаль більшість цього не розуміє. А ще більшість людей думає, що той, хто починає дискусію, чи входить до неї, обов'язково вже має тверду позицію й захищає ії, а не намагається знайти відповідь.

[Sandar]

Що нетак?

  Нє кажи, ожє ни тобѣ то нє рѣжє вухо. Питон жєжь...! Пiтон /piton/ ѥ москальска вымълва. Тоб'то, дєнєдє по Украïнѣ ѥ гърща говѡрък, дє и = , алє то ѥ уних ѡд истыку ис сѫмеџьнъими мълвами.

А звідкіль ти знаєш, як я вимовляю слово, котре записую словом "Пітон"?

[Elischua]

Мене багато хто не

Заради прояснѥнья: »вспѡл чути« нє нудьма нєсеть вспѡрьнѫ (нєгативьнѫ) конотацьѭ - hє росиискоѭ »сочувствовать« можеть мѣнити и »погодити сѧ ис чиоѭси думъкоѭ«.

[LUTS]

И что? Я же понимаю, но как это влияет на то что я описал?
Отличия могут быть признаны и употребительны, но они считаются маргинальными, поэтому они неприличны. А говорить свободно на языке-СУЛЯ невозможно, потому что не от кого научится этому языку. Смешать местный диалект и СУЛЯ нельзя — это неприлично, не по-пацански, не как мужик, не хипста, не гоп-стоп, не чётко, не интеллектуально, не продвинуто. Для тёлки это ещё и не элегантно, не секси, не "роковая баба", не... и т.д.

Така нісенітниця, чессссне слово. 

Артикулюй. Це корисно. "То кака", а "це нямка" — недостатній рівень для твого віку.

Твої думки могли актуальними бути років 20 тому. Не зараз.

[Elischua]

А звідкіль ти знаєш, як я вимовляю слово, котре записую словом "Пітон"?

Ото хытрун.

Нъ ѥ ми тѧжько вѣрити, а бы кътоси пѡд кыриличьноѭ украïньскоѭ »i« мѣнил тымь [ɪ~ɨ~e̝~ɪ^e~_ɪe]

[Elischua]

вспѡл чьвѫ.

Елішуа, будь ласка, дай транскоипцію.

[spʏ^wʧ`wu]

[Zavada]

Для молодих киян, що намагаються говорити українською, проблема актуальна (не рахуючи таких деталей, як невизначеність місцевого українського діалекту — його нішу може заповнювати будь-який нелітературний варіант української, що функціонує переважно як «домашня» мова).

Від киян будь-якого віку (некорінних?) доводиться чути слова на кшталт минут, часів (замість хвилин, годин).

[Python]

А я пропоную до обговорення проблему лише для дискусіі і для находження рішення, а не для осягнення насолоди від скарг і заключення "всьо пропало!"

Розумію. Але щоб знайти рішення, важливо окреслити не лише проблемну ситуацію, а й можливі виходи з неї. У Вас є ідеї, як можна вплинути на цю ситуацію, щоб відкоректувати її в потрібний бік? І як би, з Вашої точки зору, виглядав світ, де цю проблему вирішено?

Проблема виглядає таким чином: у східних мегаполісах українська мова програє́, бо нема її варіанту, який був би водночас і масовим у цьому середовищі, і достатньо окультуреним/модним/стильним. Літературна українська сприймається як книжна — на практиці ніхто не говорить як у книжках, тому, попри вивчення її в школі, вона ще не масова. Домашня українська, знайома з дитинства, не відповідає критеріям окультуреності. Ні перша (в тому варіанті, що на сторінках підручників), ні друга не асоціюється з соіальним статусом, до якого прагне молодь. В принципі, «стильна українська» — це не українська мова книжок, не українська мова твоєї бабусі, а щось третє...

Проблема, однак, виглядає висмоктаною з пальця там, де українська мова є мовою більшості й не сприймається як низькостатусна. З іншого боку, проблема може існувати в україномовних малих містах і селах Центру/Сходу, де російська вже може асоціюватися з вищим соціальним статусом («круті чуваки/тьолки зі столиці»), а будь-яка місцева культурна діяльність сприймається як за визначенням провінційна. Чому україномовні кияни не можуть почуватися так само комфортно, як україномовні львів'яни (хоча російськомовні львів'яни, як і російськомовні туристи, у Львові також присутні, являючи собою доволі високостатусну групу)?

[Python]

Для молодих киян, що намагаються говорити українською, проблема актуальна (не рахуючи таких деталей, як невизначеність місцевого українського діалекту — його нішу може заповнювати будь-який нелітературний варіант української, що функціонує переважно як «домашня» мова).

Від киян будь-якого віку (некорінних?) доводиться чути слова на кшталт минут, часів (замість хвилин, годин).

Ви вважаєте, це погано?

[Python]

(некорінних?)

Корінні кажуть «хвилин», «годин»? Особисто я так говорю, хоч і не корінний (навіть не в Києві народився).

[Sandar]

Мене багато хто не розуміє через відсутність гідного критичного мислення. Коли я формулюю проблему, багато хто сприймає це з великою тривогою, люди без критичного мислення бояться обговорювати проблеми, їм треба тільки "позитив", а якщо щось пропало, то "пропало всьо!"
А я пропоную до обговорення проблему лише для дискусіі і для находження рішення, а не для осягнення насолоди від скарг і заключення "всьо пропало!"

Так, нажаль більшість цього не розуміє. А ще більшість людей думає, що той, хто починає дискусію, чи входить до неї, обов'язково вже має тверду позицію й захищає ії, а не намагається знайти відповідь.

Будь яку тверду позицію можна спростувати.

[Sandar]

Мене багато хто не

Заради прояснѥнья: »вспѡл чути« нє нудьма нєсеть вспѡрьнѫ (нєгативьнѫ) конотацьѭ - hє росиискоѭ »сочувствовать« можеть мѣнити и »погодити сѧ ис чиоѭси думъкоѭ«.

Я зразу поняв, що ти співчуваєш в смислї ладен погодитись.

[Sandar]

вспѡл чьвѫ.

Елішуа, будь ласка, дай транскоипцію.

[spʏ^wʧ`wu]

А де йот? Виходит нїби "спіучуw"

[Sandar]

Для молодих киян, що намагаються говорити українською, проблема актуальна (не рахуючи таких деталей, як невизначеність місцевого українського діалекту — його нішу може заповнювати будь-який нелітературний варіант української, що функціонує переважно як «домашня» мова).

Від киян будь-якого віку (некорінних?) доводиться чути слова на кшталт минут, часів (замість хвилин, годин).

Минута це нормално, а час заміст година мене насторожує.

[Sandar]

Питоне, я хочу найти рішеннє у площинї... антропологічній? Площинї нормативності наших практик?  Я дуже вагаюсь. Бачу проблему у відсутності у люду знання про належне і прийнятне. Я би хотїв якось сформулювати ідеологію взаємоповаги і толерантності. Спочатку до себе і своєї мовної практики, потім до ближніх, потім до чужих, до просто співгромадян. Не знаю, зараз голова збурена, нічого путного не можу сказати.

[Sandar]

И что? Я же понимаю, но как это влияет на то что я описал?
Отличия могут быть признаны и употребительны, но они считаются маргинальными, поэтому они неприличны. А говорить свободно на языке-СУЛЯ невозможно, потому что не от кого научится этому языку. Смешать местный диалект и СУЛЯ нельзя — это неприлично, не по-пацански, не как мужик, не хипста, не гоп-стоп, не чётко, не интеллектуально, не продвинуто. Для тёлки это ещё и не элегантно, не секси, не "роковая баба", не... и т.д.

Така нісенітниця, чессссне слово. 

Артикулюй. Це корисно. "То кака", а "це нямка" — недостатній рівень для твого віку.

Твої думки могли актуальними бути років 20 тому. Не зараз.

Луце, вибач мою грубість.
Ці думки актуалні і 10 років тому і зараз. Бо мало що змінилось.
Зміни за час незалежності пройшли в площинї визнання громадянами  нового — українского державного суверенітету,  а з цим — визнання вимоги до громадян вживати подекуди, а в офіційній сфері — здебільша, СЛУМ. Плюс відсутність вимоги переходити на СРЛЯ.
Цего дуже мало.

[Sandar]

вспѡл чьвѫ.

Елішуа, будь ласка, дай транскоипцію.

[spʏ^wʧ`wu]

А де йот? Виходит нїби "спіучуw"

А! Спіучуву!

[Sandar]

А в Одесі як?

В Одесі у будьякому віці україномовних незначний відсоток. Й, здається, від вікової категорії кількість особливо не залежить. Можна, думаю, провести у місті кілька місяців й жодного разу не зіткнутися. Та навіть більше. А можна й у перший день, звичайно, почути. Особливо біля ринків чи районів, де проживає багато людей, що приїхали з області.

Вєсєло.

А шо такого? 

[Elischua]

Я зразу поняв, що ти співчуваєш в смислї ладен погодитись.

Тодѣ нѣ ми ясно, про яки »лапы горѣ« дѣ Питѡн.

[Sandar]

Питон сказав про "лапи горї", бо знає суть проблеми і та проблема дуже прикра для него, тому він запанїкував і рішив покласти вину на співбесідників. Це миттєве.


Людиска! Осмислюйте свої табу! Може, деякі з них чекают демонтажу! Говоріт свободно. По-свойому.
Хо-хо, я в фейсбуку надибав сторінку подляшан "Howorymo po-swojomu". У них девіз — "Howory po-swojomu. Chutczej bude!"
Ну, воістину жеж!
Втім, мова має бути логічна і красива. Отже, говорячи по-свойому, треба мовонку полоти (пак сапати), аби годна була до всего, не гірша за класичні мови. А тут уже треба ціль, авторитет, дискусія.
Бог його оте все знає, я низнаю.

[Elischua]

Минута це нормално, а час заміст година мене насторожує.

И дьля мєнє минута ѥ по годѣ. Ис часъмь ѥ искладьнѣишѥ: искони, ни бы то не-има меџ, чи то на користь ширъшоhо значенья - "time", чи то вѫзьшого - "hour" (тєжє hє година, навсправьдѣ ѥ просто "terminus" бѫдьякыи). Протє, дьля слова час знача "годинѫ, hour" ѥ а бы було слово мѣня "час, time". За давьньорусьскоѥ добы прави и слово вєрємѧ (правьда, и тодѣ значенья и тсьоhо слова нє бѣхѫ чѵтъки, дєчьто hє лат. "tempus" - и "weather" и "time"). Ото жє пытаньѥ, чи попри часѣ ходить Кыѥвъмь и слово вєрємѧ.

[Zavada]

Ви вважаєте, це погано?

Так. І дивно.

Корінні кажуть «хвилин», «годин»?

Мабуть, більшість - так.
Спілкуюся переважно російською. А минут, часів чую на вулицях, у транспорті.