Приклад галицької літературної мови

[Kaze no oto]

Микола Генрих Абель (Niels Henrik Abel) родив ся 25. серпня 1802. р. в селї Findoe в Норвеґії, де батько єго був протестанцким пастором. Дитячі лїта перевів Абель в Gierrestadt, сусїдній парохії, де вже в р. 1803. перенїс ся єго отець. І ту розпочалось образованє малого хлопця під проводом самого батька і тревало до р. 1815, поки він не вступив до школи катедральної в Християнії. Ту зразку не виріжняв ся він від своїх співучеників; аж коли в р. 1818. Holmboe зістав іменований професором в тій власне школї, тодї на окремих годинах, які сей професор призначив на вправлюванє своїх учеників в розвязуваню проблємів з альґебри і ґеометриї, показавсь вперве талан Абеля, і від тодї став він розвиватись безпримірно скоро. Вже тодашні єго поступи казали догадуватись в нїм ґенїя. Проф. Holmboe зайняв ся ним і поза годинами шкільними перейшов з ним основи рахунку ріжничкового і інтеґрального Айлєра (Euler). Відтак Абель ішов вже дальше самостійно, читав працї Lacroix'а, Francoeur'а, Poisson'а, Gauss'а, Lagrange'а і сам став пробувати сил своїх. Скінчивши школу катедральну вже по смерти свого батька вступив він на унїверзитет в Християнії, а що батько не оставив средств на єго образованє, то деякі з поміж професорів зложились, щоби дати Абелеви можність незалежного істнованя, конечного для так визначного талану. По двох роках ряд на внесенє сенату академічного надав єму надзвичайну стипендию в висотї 200 Sp. річно. І ту стипендию побирав він через два роки аж до правильного укінченя студий унїверзитетских.
В тім часї працював Абель з великим запалом і написав кілька розправ друкованих в «Magazin für die Naturwissenschaften» в Християниї. Перша з них друкована в р. 1820. має заголовок: «Allgemeine Methode Functionen einer variablen Grösse zu finden, wenn eine Eigenschaft dieser Functionen durch eine Gleichung zwischen zwei Variablen ausgedrükt ist». І вже тодї займав ся він справою розвязки альґебраічної рівнаня пятого степеня; раз навіть здавалось єму вже, що найшов розвязку, та на жаль спостеріг похибку в своїй роботї. Але се єго не зразило, і він постановів собі або дїйти до розвязки або показати, що розвязка є неможлива. Се послїдне вдалось єму і він в р. 1824. оголосив в Християнії свій доказ під заголовком: «Mèmoire sur les équations algébriques où on démontre l'imposibilité de la résolution de l'équation générale du cinquième degré». Так розяснив Абель се питанє в теориї рівнань альґебраічних, питанє найважнїйше, яке було до розвязаня в аналїзї, як каже Legendre.
З огляду на ту визначну дїяльність наукову надав ряд Абелеви на єго просьбу стипендию 600 Sp. річно на протяг двох років, щоби єму уможливити дальше фахове образованє на заграничних унїверзитетах. Абель хотїв зразу їхати прямо до Парижу, але що разом їхали і другі єго краяни і вибирали Берлїн, то і він поїхав разом і не жалував сего, бо там познакомив ся з Crelle'ом, що став відтак єго щирим приятелем і був ним аж до смерти. Дневник «Crelle's Journal», якого перший зошит вийшов з початком р. 1826. в часї побуту Абеля в Берлїнї, причинив ся немало до лїтерацкої слави Абеля. Він був одним з найдїяльнїйших співробітників сеї часописи і в кождім зошитї була бодай одна або дві єго розвідки; а кожда з них причинила ся немало до піднесеня поваги сеї часописи.
З кінцем лютого р. 1826. покинув Абель Берлїн і на Липск, Фрейбурґ, Дрезно і Прагу поїхав до Відня; по місяцю, десь з кінцем мая, виїхав він з Відня до Італїї та Швайцариї, а в липни був вже в Парижи, де задержав ся на довше, бо до сїчня 1827 р. Ту познакомив ся він з многими математиками, а між ними і з Cauchy'ом. Відтак побув єще в Берлїнї та Копенгазї, а в маю був вже з поворотом в Християнії. Ту старав ся він о катедру математики на унїверзитетї, але обі катедри, які були, були на сей час занятї, а нової для Абеля ряд не хотїв утворити. І так оставав він без місця аж до р. 1828, коли то поручено єму заступство проф. Hansteen'а на час подорожи сего до Сибериї. Вже тодї був Абель членом королївскої академії наук в Throndhjem.
Приятелї Абеля в Нїмеччинї звернули увагу пруского мінїстра просьвіти на визначний талан Абеля і спонукали, що ряд згодив ся запросити єго на берлїньский унїверзитет.  В тім самім часї кількох членів королївскої академії наук в Парижи звернули ся до короля шведского з просьбою, щоби покликав Абеля на унїверзитет в Штокгольмі, та пруский ряд поспішив ся. Crelle дістав припорученє поспитати Абеля, чи евентуально приняв би запрошенє, а по прихильній єго відповіди мав остаточно уложити ту справу і стягнути Абеля до Берлїна. Єще того самого дня сповнив Crelle припорученє, та на жаль було за пізно — лист прийшов вже по смерти. Невпинна праця послїдних років, а також журба о завтра підкосили і так не сильне здоровлє Абеля. В грудни 1828. р. серед лютої зими виїхав він до гути желїзної в Froland коло Arendal, де була єго наречена панна Кетр (пізнїйше панї Keilhau); там захорував в сїчни 1829. р. і мимо усяких старань и заходів нареченої і властителїв гути помер на чахотку дня 6. цьвітня 1829.
Можна сьміло сказати про него: Коли-б був пожив довше, то не одно ще були-б про него почули. То, що Абель оставив по собі, дає повне право до такого висказу. Вистане згадати доказ про неможливість альґебраічної розвязки рівнань загальних степеня висшого чим четвертий, єго працї над функциями елїптичними, які властиво він сотворив разом з Jacobi'м, розправу про загальні прикмети функций переступних і т. д., щоби бачити, що не сказалось за богато. Се все є працї, що далеко розширили границї аналїзи.

[Sandar]

Спасибі. А чий це приклад?

[Kaze no oto]

Спасибі. А чий це приклад?

Автор Клим Глїбовицкий.

[Kaze no oto]

Виникли в мене два запитання:
1. Звідки там росіянізми? Це є вплив «язиччя»?
2. Чи зможе цей текст зрозуміти Ellidi?

[engelseziekte]

Звідки там росіянізми?

Українізмів, може, не придумали ще тоді.

[Elischua]

з висотї

[Elischua]

талан Абеля [...] визначного талану. [...] на визначний талант Абеля [...]

[Python]

1. Звідки там росіянізми? Це є вплив «язиччя»?

Під «язичієм» розуміють давню літературну мову Галичини (власне, староукраїнську чи її різновид — звідси велика кількість спільних із російською церковнослов'янізмів та архаїзмів), що в москвофільських колах набула ознак російської зразка ХІХ ст., хоча, в принципі, будь-який текст максимовичівкою чи подібним правописом може сприйматись як «язичіє» (навіть якщо лексично він наближений до простонародної мови того часу). Це не точне поняття, а ярлик.

А тенденція до ширшого порівняно зі Східною Україною використання русизмів в літературі Галичини справді існувала: якщо для східняка актуальнішим було відрізнення себе від росіян (що сприяло використанню полонізмів замість русизмів), то для галичан актуальнішою була проблема польської присутності, тому русизми їм могли здаватись більш українськими. Власне, частина з того, що ми сприймаємо як русизми — питома лексика, що через подібність до російської стала жертвою пуристичних гіперкорекцій.

[Elischua]

[...] власне, староукраїнську чи її різновид — звідси велика кількість спільних із російською церковнослов'янізмів та архаїзмів [...] в принципі, будь-який текст максимовичівкою чи подібним правописом може сприйматись як «язичіє» (навіть якщо лексично він наближений до простонародної мови того часу). Це не точне поняття, а ярлик.

Староукраïньскѫ мълвѫ hє такѫ выража нє испѡльнъï ис росиискоѭ цсл. чи дрєвьнъï слова – цсл. слова бо значѧ [вънѣчьнѥ] шарованьѥ на мълвѫ, а нє творѧ ѥѥ цѣлък. Из историографичьноhо глѧду бѫ и характєризовали, алє нє из суто лингвистичьноhо.

   Про тєкст максимовичѡвъкоѭ тєжє спѡрьнє.

А тенденція до ширшого порівняно зі Східною Україною використання русизмів в літературі Галичини справді існувала: якщо для східняка актуальнішим було відрізнення себе від росіян (що сприяло використанню полонізмів замість русизмів), то для галичан актуальнішою була проблема польської присутності, тому русизми їм могли здаватись більш українськими.

Про наохрьстьнѫ дѣѭ ѥ право, протє

Власне, частина з того, що ми сприймаємо як русизми — питома лексика, що через подібність до російської стала жертвою пуристичних гіперкорекцій.

Ото-съï слова из тєкста, hє ото: *«образованє», *«средств», *«зложились», *«другі» ("*" - тъчьно истєкста) – я имѫ hє росиискъï. Ато сѫть пак питомъï украïньскъï?  Було б' навєсти изразъкы хымерьных пуристичьных правък чьто до 'т'сих слѡв. 

[Sandar]

талан Абеля [...] визначного талану. [...] на визначний талант Абеля [...]

Також в текстї "тодї" і "тоді".

[Sandar]

талан Абеля [...] визначного талану. [...] на визначний талант Абеля [...]

Також в текстї "тодї" і "тоді".

В Християниї і в Християнії.

[Elischua]

талан Абеля [...] визначного талану. [...] на визначний талант Абеля [...]

А, ни, то ѥ видъко, хыба скану, бо: (І вже тодї займав ся він справо[..] розвязки), (рівнаня пятого степеня), (дїйти дл розвязки) то чьто.

[Sandar]

По двох роках ряд на внесенє сенату академічного надав єму надзвичайну стипендию з висотї 200 Sp. річно.

Хто і на що дав?

[Sandar]

дїйти

Ув...

[Elischua]

По двох роках ряд на внесенє сенату академічного надав єму надзвичайну стипендию з висотї 200 Sp. річно.

Хто і на що дав?

Там пишє.

[Sandar]

Тарасе, дай лїнка, будь ласков.

[Elischua]

Тарасе, дай лїнка, будь ласков.

[Sandar]

По двох роках ряд на внесенє сенату академічного надав єму надзвичайну стипендию з висотї 200 Sp. річно.

Хто і на що дав?

Там пишє.

Уряд Норвегіі на внесенє... чого?
Що таке сенат?
На внесок сенатові?
Для заплати за студїі у унїверситетї?
Унїверситет...
Тпфу...
Сенат академічний (унїверситетска влада) подав клопотанє до уряду (неважно якого) про призначенє стипендїі студентові? А уряд клопотанє задовольнив?

[Sandar]

Тарасе, дай лїнка, будь ласков.

[Elischua]

По двох роках ряд на внесенє сенату академічного надав єму надзвичайну стипендию з висотї 200 Sp. річно.

Хто і на що дав?

Там пишє.

Уряд Норвегіі на внесенє... чого?
Що таке сенат?
На внесок сенатові?
Для заплати за студїі у унїверситетї?
Унїверситет...
Тпфу...
Сенат академічний (унїверситетска влада) подав клопотанє до уряду (неважно якого) про призначенє стипендїі студентові? А уряд клопотанє задовольнив?

жах! внесенє = предложение, пропозиция.
ряд: я не совсем уверен, что это уряд - это может быть нечто вроде "коллегии~состава [университета]".

[Elischua]

Тарасе, дай лїнка, будь ласков.

Ну, коли нє тѧмишь... 

[Elischua]

ряд таки вероятно, что «уряд». Тогда, в общем, да: Сенат академии вынес предложение о начислении ему стипендии. И предложение было одобрено. 

[Sandar]

По двох роках ряд на внесенє сенату академічного надав єму надзвичайну стипендию з висотї 200 Sp. річно.

Хто і на що дав?

Там пишє.

Уряд Норвегіі на внесенє... чого?
Що таке сенат?
На внесок сенатові?
Для заплати за студїі у унїверситетї?
Унїверситет...
Тпфу...
Сенат академічний (унїверситетска влада) подав клопотанє до уряду (неважно якого) про призначенє стипендїі студентові? А уряд клопотанє задовольнив?

жах! внесенє = предложение, пропозиция.
ряд: я не совсем уверен, что это уряд - это может быть нечто вроде "коллегии~состава [университета]".

І що міняє твоя заувага?
Уряд на [задоволення] клопотання сената академічного надав (призначив) стипендїю.
Чо жах?

[Elischua]

Ничь.

[Sandar]

Тарасе, дай лїнка, будь ласков.

Ну, коли нє тѧмишь... 

Слухай, я не поняв, шо за патос? Ти все тямиш? Ти не знаєш форми "будь ласков"? Таким чином — ти не тямиш, а я ж таку форму знаю. Чи, може, я не тямлю, шо в тебе в голові? Ну, то я не провидець.