Лингвофорум

Сучасне українське фентезі... ніби щось є таке, та чи є щось варте уваги?

А воно українською взагалі є?

Цитата: Pawlo от марта 29, 2013, 03:56
А воно українською взагалі є?

Учора шукав гуглем: щось знайшло. Ось тільки не знаю наскільки воно варте уваги.

Цитата: Pawlo от марта 29, 2013, 03:56
А воно українською взагалі є?

в україномовному сучукрліті представлено всі жанри прози. наскілька якісної, не скажу, бо худліт багато років не читаю принципово.

Цитата: DarkMax2 от марта 28, 2013, 23:52
Сучасне українське фентезі... ніби щось є таке, та чи є щось варте уваги?

;D

Цитата: Wolliger Mensch от марта 29, 2013, 16:49
;D

Тільки не кажіть, що Ви й справді читали сабж :o

Цитата: Python от марта 29, 2013, 17:04

Цитата: Wolliger Mensch от марта 29, 2013, 16:49
;D

Тільки не кажіть, що Ви й справді читали сабж :o

Ну, було, правда, не повністю. Це був якийсь твір по історії з неадертальськими українцями, круглоголовими трипільцями тощо.

Оце почала читати дитячу книжечку під назвою "Пекельний звіздар", але не здужала дочитати. Не знаю тільки, фентезі це чи ні...
Там щось таке намішано - і козаки, і язичники, і господь наш Троян, ще й пречиста Лада.

Цікаво, а якби ми оце самі спробували щось таке колективно написати спільними зусиллями лінгвофорумлян, може, в нас би й не гірше українське фентезі вийшло? ::)

Я читала не так давно огляд сучасної української дитячої літератури. Там говориться, що останнім часом створено чимало казок для дітей молодшого шкільного віку. А от книг для підлітків мало. І зовсім відсутні п"єси.
Так що...

ЦитироватьА от книг для підлітків мало. І зовсім відсутні п"єси.

Щодо п'єс — зважаючи на непопулярність театру, їх відсутність лишається малопомітною. А ось нестача літератури, яку було б цікаво читати підліткам, і справді проблема.

Цитата: Swet_lana от марта 30, 2013, 15:55
Оце почала читати дитячу книжечку під назвою "Пекельний звіздар"

мене цікавить не дитяча література.

Тут у моїх знаннях, напевно, прогалина.

Наведіть приклад фентезі для дорослих, будь ласка.

Цитата: Python от марта 30, 2013, 16:03
Цікаво, а якби ми оце самі спробували щось таке колективно написати спільними зусиллями лінгвофорумлян, може, в нас би й не гірше українське фентезі вийшло? ::)

Ідея мені до сподоби... ::)

Цитата: Swet_lana от марта 30, 2013, 16:14
Я читала не так давно огляд сучасної української дитячої літератури. Там говориться, що останнім часом створено чимало казок для дітей молодшого шкільного віку. А от книг для підлітків мало. І зовсім відсутні п"єси.
Так що...

В нас взагалі провалля. Є класика і є дуже специфічний надмрно сучасний і подекуди постмодерністський т з "сучукрліт". А от україномовного фентезі, детективів і т п не вистачає.

Повість "Пекельний звіздар", яку я так  і не дочитала, має всі ознаки жанру фентезі.
Але відчувається вторинність якась.

З Вікіпедії:
Фе́нтезі (англ. fantasy — фантазія) — літературний жанр, в якому магія та інші надприродні явища є головними елементами сюжету, теми чи місця дії. Багато історій цього жанру відбуваються у вигаданих світах, де магія є звичною справою. Як правило, від наукової фантастики і літератури жахів фентезі відрізняється відсутністю (псевдо)-наукових та макабричних тем, хоча усі три жанри мають багато спільного.

В популярній культурі переважає середньовічна форма жанру фентезі, особливо після всесвітнього успіху трилогії «Володар Перснів» Дж.Р.Р. Толкіна. Проте в ширшому значенні фентезійний жанр включає в себе твори багатьох письменників, художників, кінорежисерів і музикантів — починаючи від стародавніх міфів та легенд і закінчуючи сучасними творами, популярними серед широкого загалу.

Цитата: Swet_lana от марта 30, 2013, 19:11
Наведіть приклад фентезі для дорослих, будь ласка.

Польський "Відьмак"?  :???

Цитата: Pawlo от марта 30, 2013, 19:24

Цитата: Swet_lana от марта 30, 2013, 16:14
Я читала не так давно огляд сучасної української дитячої літератури. Там говориться, що останнім часом створено чимало казок для дітей молодшого шкільного віку. А от книг для підлітків мало. І зовсім відсутні п"єси.
Так що...

В нас взагалі провалля. Є класика і є дуже специфічний надмрно сучасний і подекуди постмодерністський т з "сучукрліт". А от україномовного фентезі, детективів і т п не вистачає.

Проте російською цього хоч відбавляй.

Цитата: Swet_lana от марта 30, 2013, 15:55
Там щось таке намішано - і козаки, і язичники, і господь наш Троян, ще й пречиста Лада.

До речі, саме таке я не люблю: усілякі Волкодави та інші етнофентезі.

А я фентезі якось не дуже  :no:

Цитата: LUTS от марта 30, 2013, 20:12
А я фентезі якось не дуже  :no:

А що Ви́ читаєте?

Цитата: DarkMax2 от марта 30, 2013, 19:52

Цитата: Swet_lana от марта 30, 2013, 19:11
Наведіть приклад фентезі для дорослих, будь ласка.

Польський "Відьмак"?  :???

Кстати, что там с Гоголем? Его сочинения среди украинофонов украинскими не считаются?

Цитата: Wolliger Mensch от марта 30, 2013, 20:13

Цитата: DarkMax2 от марта 30, 2013, 19:52

Цитата: Swet_lana от марта 30, 2013, 19:11
Наведіть приклад фентезі для дорослих, будь ласка.

Польський "Відьмак"?  :???

Кстати, что там с Гоголем? Его сочинения среди украинофонов украинскими не считаются?

Ну, это тема холливаров. Вроде сейчас официально он наш украинский писатель.
В конце 90-х были попытки перевести. Как и с Пушкином на украинском, никто не стал читать, ведь оригинал же доступен.

Цитата: DarkMax2 от марта 30, 2013, 20:14
Вроде сейчас официально он наш украинский писатель.

Значит, украинское фентези читали все. Вопрос:

Цитата: DarkMax2 от марта 28, 2013, 23:52
Сучасне українське фентезі... ніби щось є таке, та чи є щось варте уваги?

можно считать закрытым. :yes:

Україномовне шукаю ж.  :(

Цитата: DarkMax2 от марта 30, 2013, 20:18
Україномовне шукаю ж.  :(

Вас не поймёшь. Выше специально спросил: сочинения Гоголя украинские или нет. Вы сказали, что украинские. А теперь выходит, что нет. :donno:

Цитата: Wolliger Mensch от марта 30, 2013, 20:20

Цитата: DarkMax2 от марта 30, 2013, 20:18
Україномовне шукаю ж.  :(

Вас не поймёшь. Выше специально спросил: сочинения Гоголя украинские или нет. Вы сказали, что украинские. А теперь выходит, что нет. :donno:

Он украинский писатель, который писал на русском.

Цитата: DarkMax2 от марта 30, 2013, 20:21

Цитата: Wolliger Mensch от марта 30, 2013, 20:20

Цитата: DarkMax2 от марта 30, 2013, 20:18
Україномовне шукаю ж.  :(

Вас не поймёшь. Выше специально спросил: сочинения Гоголя украинские или нет. Вы сказали, что украинские. А теперь выходит, что нет. :donno:

Он украинский писатель, который писал на русском.

Ваш вопрос:

Цитата: DarkMax2 от марта 28, 2013, 23:52
Сучасне українське фентезі... ніби щось є таке, та чи є щось варте уваги?

Сказки Гоголя украинские? — Украинские. Вот оно и есть — ваше сучасне українське фентезі. Про язык вы ничего не спрашивали. Нужно тогда было писать: «Сучасне українськомовне фентезі». :yes:

Вибачте за неточність. Продовжимо про україномовне.
До речі, Гоголь зовсім не сучасник наш.

Цитата: DarkMax2 от марта 30, 2013, 20:26
До речі, Гоголь зовсім не сучасник наш.

Для сказок 200 лет — ничто.

Цитата: DarkMax2 от марта 30, 2013, 20:26
Вибачте за неточність. Продовжимо про україномовне.
До речі, Гоголь зовсім не сучасник наш.

Гоголь сучасник Волигера (давно тут живе).

Цитата: DarkMax2 от марта 30, 2013, 20:12

Цитата: LUTS от марта 30, 2013, 20:12
А я фентезі якось не дуже  :no:

А що Ви́ читаєте?

Та різне. Але таке де присутні більш-менш реальні істоти.

Дочка захоплюється цим фентезі. Прочитала і я пару книжок. Враження такі: читається захоплююче, ну а в цілому - так, жуйка.

Цитата: DarkMax2 от марта 30, 2013, 20:14

Цитата: Wolliger Mensch от марта 30, 2013, 20:13

Цитата: DarkMax2 от марта 30, 2013, 19:52

Цитата: Swet_lana от марта 30, 2013, 19:11
Наведіть приклад фентезі для дорослих, будь ласка.

Польський "Відьмак"?  :???

Кстати, что там с Гоголем? Его сочинения среди украинофонов украинскими не считаются?

Ну, это тема холливаров. Вроде сейчас официально он наш украинский писатель.
В конце 90-х были попытки перевести. Как и с Пушкином на украинском, никто не стал читать, ведь оригинал же доступен.

Не можу сказати точно, але Гоголя ніби й раніше пробували перекладати на українську. Пушкіна ще Рильський перекладав, до речі.
Втім, «Вечори на хуторі...»  — ще не фентезі. Як і, скажімо, «Конотопська відьма» Квітки-Основ'яненка чи «Лісова пісня» Лесі Українки. Фентезі зародилось пізніше, і це жанр, що передбачає створення автором свого власного казкового світу, а не використання фольклорних міфічних істот у властивому для них контексті. Хобіти живуть у Середзем'ї — чорти, русалки, відьми й навіть Вій з'являються в тій же реальності, де живе автор, і бере він їх переважно з народних оповідок, у які дехто навіть по-справжньому вірить. Елемент конструювання світу відсутній.

Саме так. Але було ліньки пояснювати це присутнім  :)

Цитата: alant от марта 30, 2013, 20:33

Цитата: DarkMax2 от марта 30, 2013, 20:26
Вибачте за неточність. Продовжимо про україномовне.
До речі, Гоголь зовсім не сучасник наш.

Гоголь сучасник Волигера (давно тут живе).

Попри випадаючу вставну щелепу, не думаю, що WM старий аж настільки ;D

Цитата: Python от марта 30, 2013, 23:00
Фентезі зародилось пізніше, і це жанр, що передбачає створення автором свого власного казкового світу, а не використання фольклорних міфічних істот у властивому для них контексті. Хобіти живуть у Середзем'ї — чорти, русалки, відьми й навіть Вій з'являються в тій же реальності, де живе автор, і бере він їх переважно з народних оповідок, у які дехто навіть по-справжньому вірить. Елемент конструювання світу відсутній.

Это уже домышлентие ad hoc. «Фентези» — это «заморское» название сказок, появившееся в пору повальной американизации. А по сюжетам — и старинных сказок полно (да почти все), где действие разворачивается в вымышленном мире. Да и вообще, понятие «реальный мир» ко сказкам трудно применимо.

Цитата: DarkMax2 от марта 30, 2013, 19:53

Цитата: Pawlo от марта 30, 2013, 19:24

Цитата: Swet_lana от марта 30, 2013, 16:14
Я читала не так давно огляд сучасної української дитячої літератури. Там говориться, що останнім часом створено чимало казок для дітей молодшого шкільного віку. А от книг для підлітків мало. І зовсім відсутні п"єси.
Так що...

В нас взагалі провалля. Є класика і є дуже специфічний надмрно сучасний і подекуди постмодерністський т з "сучукрліт". А от україномовного фентезі, детективів і т п не вистачає.

Проте російською цього хоч відбавляй.

Російською я це все і читаю. А хотілося б і нашою :) ;)

ЦитироватьЭто уже домышлентие ad hoc. «Фентези» — это «заморское» название сказок, появившееся в пору повальной американизации. А по сюжетам — и старинных сказок полно (да почти все), где действие разворачивается в вымышленном мире. Да и вообще, понятие «реальный мир» ко сказкам трудно применимо.

Все одно жанр не той. Як і не кожна анімація — аніме, так і не кожна казка — фентезі. Про фентезі в сучасному розумінні до ХХ ст. говорити нема сенсу.

Цитата: Python от марта 30, 2013, 23:23
Все одно жанр не той. Як і не кожна анімація — аніме, так і не кожна казка — фентезі. Про фентезі в сучасному розумінні до ХХ ст. говорити нема сенсу.

Вам довлеет наличие двух терминов, а также то, что фентези обычно иностранное или сделанное по его подобию. По сути попробуйте дать разделение сказок и фентези — сомнительно, что у вас что-нибудь получится.

Цитата: Pawlo от марта 30, 2013, 23:22

Цитата: DarkMax2 от марта 30, 2013, 19:53

Цитата: Pawlo от марта 30, 2013, 19:24

Цитата: Swet_lana от марта 30, 2013, 16:14
Я читала не так давно огляд сучасної української дитячої літератури. Там говориться, що останнім часом створено чимало казок для дітей молодшого шкільного віку. А от книг для підлітків мало. І зовсім відсутні п"єси.
Так що...

В нас взагалі провалля. Є класика і є дуже специфічний надмрно сучасний і подекуди постмодерністський т з "сучукрліт". А от україномовного фентезі, детективів і т п не вистачає.

Проте російською цього хоч відбавляй.

Російською я це все і читаю. А хотілося б і нашою :) ;)

І мені. Тому почав цю тему.
І перекладів мало, хоча, коли був студентом, моя подруга з групи щодня носила українські переклади фантастики на пари. Казала вони дешевші.

Цитата: DarkMax2 от марта 30, 2013, 23:30
Коли був студентом, моя подруга з групи щодня носила українські переклади фантастики на пари. Казала вони дешевші.

То то була підтримка українського книговидання?

Цитата: alant от марта 30, 2013, 23:48

Цитата: DarkMax2 от марта 30, 2013, 23:30
Коли був студентом, моя подруга з групи щодня носила українські переклади фантастики на пари. Казала вони дешевші.

То то була підтримка українського книговидання?

Схоже.

ЦитироватьВам довлеет наличие двух терминов, а также то, что фентези обычно иностранное или сделанное по его подобию. По сути попробуйте дать разделение сказок и фентези — сомнительно, что у вас что-нибудь получится.

А "Преступление и наказание" назвемо детективом.

і нащо ото той худліт читати...

Цитата: Conservator от марта 31, 2013, 00:14
і нащо ото той худліт читати...

От і не читайте. А ми будемо.

Цитата: DarkMax2 от марта 30, 2013, 20:14
В конце 90-х были попытки перевести.

:fp:

Степан Васильченко, 1879-1932 («Пропала грамота», «Зачароване місце»)
Микола Садовський, 1856—1933 («Тарас Бульба», тот самый сводный перевод из двух редакций, от которого москали откладывают кирпичи)
Микола Зеров,   1890-1937 («Іван Федорович Шпонька та його тітонька»)
Максим Рильський, 1895-1964 («Майська ніч, або Утоплена», «Ніч проти Різдва», «Повість про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем»)
Іван Сенченко, 1901-1975 («Вечір напередодні Івана Купала», «Страшна помста»)
Петро Панч, 1891-1978 («Старосвітські поміщики»)

Кто из них переводил в конце 90-х и какого столетия?

А Ви вважаєте, що нових перекладів не було?  :)

Цитата: DarkMax2 от марта 31, 2013, 01:04
А Ви вважаєте, що нових перекладів не було?  :)

Я їх не бачив.

Цитата: klangtao от марта 31, 2013, 01:05

Цитата: DarkMax2 от марта 31, 2013, 01:04
А Ви вважаєте, що нових перекладів не було?  :)

Я їх не бачив.

А я бачив :) Тільки давно це було: поіменно перекладачів зараз не перерахую :(

Цитата: klangtao от марта 31, 2013, 01:05

Цитата: DarkMax2 от марта 31, 2013, 01:04А Ви вважаєте, що нових перекладів не було?  :)

Я їх не бачив.

з нових перекладів знаю лише "Тараса Бульбу" в переробці Шкляра. але -
а) то не переклад, а переробка з дуже серйозними втручаннями до тексту;
б) то не фантастичний твір.

решта укр. перекладів Гоголя, які бачив, - це сучасні редакції старих його адаптацій.

Цитата: Python от марта 30, 2013, 23:00
Пушкіна ще Рильський перекладав, до речі.

єдиний справді якісний переклад Пушкіна українською - це "Євгеній Онєгін", зроблений Бажаном. за технікою він Пушкіна перевершує.

Цитата: Conservator от марта 31, 2013, 01:14
б) то не фантастичний твір.

Тоді можу запропонувати таке ;D (http://pharisai.at.ua/cornicopia.htm)

Щоправда, це
- не фентезі, а альтернативна історія, до того ж фанфік,
- не худліт, а графоманія,
- не українською, а лінгвофрічеською (пародійна стилізація під внутрішньосвітові діалекти).

Цитата: Conservator от марта 31, 2013, 01:14

єдиний справді якісний переклад Пушкіна українською - це "Євгеній Онєгін", зроблений Бажаном. за технікою він Пушкіна перевершує.

Мій батько якось казав, коли не помиляюсь, що Пастернак переклав Шекспіра краще ніж написав сам Шекспір

Цитата: Conservator от марта 31, 2013, 01:14

Offtop

власне, Пушкін - один із найслабших росіських поетів 19 століття. не розумію, чому росіяни так із ним носяться, коли мають сотні справді бличкучих авторів, які того Пушкіна за пояс заткнуть :donno:

Ай ви шо? Це ж Пушкін. Це гарно, принаймні казки його.

Цитата: LUTS от марта 31, 2013, 01:58

Цитата: Conservator от марта 31, 2013, 01:14

Offtop

власне, Пушкін - один із найслабших росіських поетів 19 століття. не розумію, чому росіяни так із ним носяться, коли мають сотні справді бличкучих авторів, які того Пушкіна за пояс заткнуть :donno:

Ай ви шо? Це ж Пушкін. Це гарно, принаймні казки його.

Згоден!
Мимо острова Буяна... м... обожаю!

Цитировать- не українською, а лінгвофрічеською (пародійна стилізація під внутрішньосвітові діалекти).

Місцями не СУЛМ і дещо лінгвофрикувато, але за рямці української мови не виходить (дехто ще й далі відхиляється).

Цитата: Python от марта 31, 2013, 02:40
лінгвофрикувато

Цитата: Wolliger Mensch от марта 31, 2013, 08:17

Цитата: Python от марта 31, 2013, 02:40
лінгвофрикувато

Offtop

Ви не могли би пояснити твір цього слова?

lingvo+freak —> лінгвофрик (за правилом дев'ятки, має бути «ри» замість «рі») —> лінгвофрик + -увато (вказує на невеликий, але помітнй прояв ознаки, відповідає рос. -овато).

Цитата: Python от марта 31, 2013, 13:33
+ -увато (вказує на невеликий, але помітнй прояв ознаки, відповідає рос. -овато).

Мене оце зацікавило. Форма суфікса, як у дієслова.

Перехід о>у тут закріпився на письмі як у дієслівному суфіксі (будувати, малювати, козакувати, чаювати), так і в прикметниковому/прислівниковому (дурнуватий, твердуватий, синюватий).

Цитата: Python от марта 31, 2013, 13:51
Перехід о>у тут закріпився на письмі як у дієслівному суфіксі (будувати, малювати, козакувати, чаювати), так і в прикметниковому/прислівниковому (дурнуватий, твердуватий, синюватий).

Просто, раніше не звертав уваги на це. Чомусь. :donno:

Цитата: DarkMax2 от марта 30, 2013, 19:53Проте російською цього хоч відбавляй.

:down:
Доброго як майже не було, так i нема.

Цитата: Lodur от марта 31, 2013, 14:01

Цитата: DarkMax2 от марта 30, 2013, 19:53Проте російською цього хоч відбавляй.

:down:
Доброго як майже не було, так i нема.

Так.  :( http://lurkmore.to/Фэнтези (http://lurkmore.to/%D0%A4%D1%8D%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%B7%D0%B8)

Цитата: DarkMax2 от марта 28, 2013, 23:52
Сучасне українське фентезі... ніби щось є таке, та чи є щось варте уваги?

Зайдіть на Гуртом. Там знайдете щось цікаве.
Я був узявся зараз читати "Гру престолів" по якій серіал знімали. Доволі цікава фентезійка.

То переклад. Що теж дуже добре, але нас цікавить і творчість українських авторів у цьому жанрі.

Цитата: Python от апреля  1, 2013, 12:14
То переклад. Що теж дуже добре, але нас цікавить і творчість українських авторів у цьому жанрі.

щодо перекладів, до речі, "Володаря перснів" Толкіна є два варіянти повні. Мокровольського та другий, який "Астролябія" видала. і ще "Фоліо" примудрилося третій видати, але підробку, з російського перекладу, здається ту халтуру вони пустили під ніж, коли наклад вийшов, я її вживу побачити не встиг.

То не підробка то перекладач харківський Немирова автор одного з російських перекладів вирішила подужати і український.

Цитата: Pawlo от апреля  1, 2013, 12:52
То не підробка то перекладач харківський Немирова автор одного з російських перекладів вирішила подужати і український.

сама перекладала на українську? ну тоді є три переклади, узагалі норма.

я Мокровольському повірив, що то переклад із російського перекладу. певно, він як зацікавлена в просуванні свого перекладу особа, трохи навигадував про той другий :)

але ж що сталося з її перекладом, чому він так раптово зник?

Та наче сама. Хоча явно була під власного російського перекладу.
Тілько Господь відає що з ним сталось у продажу :donno:
Але якщо на якомусь сайті  ви бачите український переклад Толкіена то це майже точно Немирова. Мокровольский не дуже поширений а Фешовець нажаль не оцифрували

В мене є версія. справа в тому що астролябія викупила всі права на Толкіена українською. Може тому і прибрали не цього видавництва переклад?

До речі, давно хочу зробити переклад "Тиґина Дархана". Все ніяк не знайду книги.

Цитата: Pawlo от апреля  1, 2013, 14:26
В мене є версія. справа в тому що астролябія викупила всі права на Толкіена українською. Може тому і прибрали не цього видавництва переклад?

усі леґальні перекладні видання продаються протягом часу, вказаного в угоді з правовласником. зазвичай, не менш за 5 років. Астролябія не могла перекупити права раніше, ніж спливе час.

цікаве инше - як могло "Фоліо" одночасно зі "Школою" (яка Мокровольського видала) придбати права на видання тією ж мовою? може, воно просто не узгоджувала з правовласниками, що українською видасть?

ЦитироватьВіталій Климчук
Рутенія. Повернення відьми   
47.00 ₴

Роман занурює читача у дивосвіт давньослов'янських міфологічних уявлень.

Князі правлять державами казкової землі Укранії, пліч-о-пліч з ними — мудрі відьмаки. Лісами мандрують чугайстри, полісуни, мавки, в річках живе плем'я русалок, під землею сховалися рахмани й могутні Великі Полози. Але й капосні злидні дошкуляють людям, і жорстокі песиголовці причаїлися біля кордонів...

Такий світ Яв, а ще є світи Прав і Нав. Всіх їх поєднує Світове Дерево, основа Всесвіту.
Героїні роману, молодій обдарованій відьмі Рутенії, доведеться не лише шукати шлях до власного «Я», але й рятувати Всесвіт від зазіхань злодія Ахрумана, що вклоняється Чорнобогу. Вірні друзі — чугайстер Віт, русалинка Дзеванна, молодий зільник Золота, мудрий відьмак Добровін — та інші дивовижні люди й істоти допоможуть їй долати найсуворіші випробування...Поєднання захопливих пригод і поетичного світосприйняття — таким є сучасне українське фентезі. Алегоричною мовою оповідає воно читачеві про вічні цінності, моральні й культурні.

з обкладинки:

...Вона мало не втратила себе у холодних водах Джерела Забуття, на неї чатують жахливі небезпеки, перед нею — довгий шлях до величної мети... Але вірні друзі та її власна внутрішня Сила допоможуть, вона не дозволить Темному Володареві занапастити цілий світ, сповнений краси й дивовиж: величні ліси, заселені добрими чугайстрами, полісунами й мавками, високі гори, де живуть мудрі мольфари, міста, де людей оберігають могутні відьмаки. Вона подужає, вона сильна, вона — відьма Рутенія!..

У книжці використано слова з українських народних пісень «Стоїть яворець тонкий, високий», «Тройзілля в дуброві», а також пісень гуртів «Вій» («Очі відьми», «Змія», «Нудьга», «Не дала земля», «Вогняне коло»), «Тінь сонця» («Пісня чугайстра»), «Океан Ельзи» («Веселі часи», «Коли тобі важко»), елементи «Велесової книги» та справжні українські замовляння.

Мдя... ось таке пишуть на наших теренах.
[тут було фото Темного Володаря]
Їх покарає Темний Володар!!!

Видаліть гидоту  :3tfu:

ЦитироватьКостянтин Матвієнко
Добрий шлях

47.00 ₴.

Аскольдові зі старими та новими друзями знову випадає боронити Землю від навів, які вже заходилися здійснювати план її поневолення. Федерати не полишають лиходійства в давній українській історії, задля чого викрадають одного принца. Найпопулярніший з архангелів мандрує Чумацьким шляхом, і той шлях приводить його до Києва. Одному хакерові доводиться метикувати, як вкласти чотири із половиною мільярди років до флешки. Домовик з демоном, як зазвичай, стають у пригоді креативному товариству людей та сутностей, а заразом — нашому світові. До речі, про пригоди: їх у цій книжці — «хоч греблю гати».

Наві їх теж покарають!
(http://hdwallz.ru/wallpapers/originals/65/dzheyk_salli_v_vide_navi_1280x1024_4162.jpg)

Цитата: LUTS от апреля  2, 2013, 23:24
Видаліть гидоту  :3tfu:

ок  :)

ЦитироватьКостянтин Матвієнко
Багряні крила

47.00 ₴

«Багряні крила» Костянтина Матвієнка очікуване читачами продовження романів «Час настав» і «Гроза над Славутичем».

Цього разу Аскольд Четвертинський і його друзі мусять боротися з перевертнями в дев'ятому сторіччі, у часи Віщого Олега. Вони знову мають клопіт зі співробітниками Центру історичних корекцій Федерації, які з невичерпним ентузіазмом прагнуть змінити українську історію. А ще героям доводиться витягати з комп'ютерної халепи домовика Лахудрика. У цьому їм допомагає Хакер із Луганська. Тим часом до Землі пхається Багряна зоря — планета Нібіру. Зростає кількість землетрусів, повеней та вивержень: наближається 2012 рік. Тоді до нас мають повернутися нави. До речі, вони вже отаборилися в Криму...

Тут тобі і Нібіру, і хакери, і середньовіччя і "попаданці"!
Ех, усі пишуть якусь попс-бурду з популярного сміття. :(

Цитата: Python от апреля  2, 2013, 23:35

Offtop

Не те що ми )))
Треба якось узгодити отця Григорія з гамаюном, і додати пару еротичних сцен із войовничими русалками :green:

Еротичні сцени...  :-[ я колись був популярним автором ::) Ні, я зав'язав. Це без мене  :)

А де це щастя мо скачати?

Цитата: Pawlo от апреля  2, 2013, 23:36
А де це щастя мо скачати?

Ви про ці книги, що я презентував вище? Я драв ці описи з сайта видавництва. Вони продають.

Цитата: Python от апреля  2, 2013, 23:35

Offtop

Не те що ми )))
Треба якось узгодити отця Григорія з гамаюном, і додати пару еротичних сцен із войовничими русалками :green:

Марина та Сергій Дяченки мають романи українською, мені відомі "Мідний король" та "Варан", а ще збірка фантастичних оповідань "Пентакль" (у співавторстві з Г. Л. Олді та А. Валентиновим). Деякі твори Володимира Єшкілєва можна визначити як "фентезі", я б назвав романи "Імператор повені", "Побачити Алькор", "Богиня і консультант". Є і наукова фантастика в нього.
А взагалі в багатьох українських онлайнових бібліотеках є розділ фантастики або фентезі. Якщо спеціяльно пошукати, пристойні тексти знайдуться.

UPD. Згадав ще Дару Корній, роман "Гонихмарник". Теж фентезі.

Почав читати Ірку Хортицю "Надніпрянська Відьма". Поки вникаю. Ніби непогано.

То точно украаїнською романи а не авторизований переклад?

Цитата: Pawlo от апреля  3, 2013, 00:10
То точно украаїнською романи а не авторизований переклад?

Що?

а чи Дерешів "Культ" ніяк не можна назвати фентезі? неканонічне фентезі, звісно.

Цитата: Pawlo от апреля  3, 2013, 00:10
То точно украаїнською романи а не авторизований переклад?

Справді, у Дяченків це переклади. Не знаю, чи це так принципово.

Цитата: Conservator от апреля  3, 2013, 00:13
а чи Дерешів "Культ" ніяк не можна назвати фентезі? неканонічне фентезі, звісно.

Ні-і. Дерешів "Культ" я люблю, а фентезі не дуже.

Цитата: Alenarys от апреля  3, 2013, 00:12

Цитата: Pawlo от апреля  3, 2013, 00:10
То точно украаїнською романи а не авторизований переклад?

Що?

То я Свідуру про Дяченків

Цитата: Python от марта 30, 2013, 23:00
Фентезі зародилось пізніше, і це жанр, що передбачає створення автором свого власного казкового світу, а не використання фольклорних міфічних істот у властивому для них контексті.

А серіял «Мерлін» (2008—2012) — то фентезі? Та й уся Артуріяна взагалі?

ЦитироватьА серіял «Мерлін» (2008—2012) — то фентезі?

Не дивився. Залежить від того, скільки й чого автори серіалу додали від себе до оригінальної легенди (що дуже ймовірно).

Олесь Бердник, Наталя Околітенко, Алла Тютюнник.

Олександр Тесленко, Василь Бережний (а точнее "Археоскрипт").

І трохи про переклади:

ЦитироватьРозмови про переклад «Відьмака» українською ведуться давно і поки до книжкової публікації не привели. Відомо, що вже кілька років права на видання перекладу має вінницьке видавництво «Теза», підтвердилася інформація про готовий перший том у перекладі Олени Кислої, але, попри обіцяне два роки тому, нічого не опубліковано і досі. Директор «Тези» у коментарі для «Літакценту» підтвердив, що виданню – бути, але не зміг уточнити коли саме: «Фентезі українською ще не знайшло значної кількості прихильників, тож зараз ми випустили кілька інших книжок цього жанру і чекаємо на реакцію. "Відьмака" очікувати треба, але чи буде це в січні, чи в квітні наступного року – не можу сказати».

ЛітАкцент

Щось мені не віриться у непопулярність жанру.

Доброго дня шановні! Я останнім часом бачу баго чого понаписали росіяни на тематику "попаданців" у часі. Там вони коришаться з царями або зі Сталіним, винаходять велосипеди, чи то пак, автомати калашникова, літаки, підводні човни, танки і громлять всіх всеньких-ворогів Расєї, усіляких Чингисханів, Наполеонів, Гітлера. Воно звісно маячня, багато ляпів, проте цікаво відслідковувати як облаштовують автори  створення "несвоєчасних" технічних новинок в минулому. Та й хто не мріяв: як би воно могло бути... ) Про альтернативу історії мовчу, вся їхня писанина просякла шовіністично-фашистськими настроями. Ну у кого що болить...
Чи є наші автори подібного жанру?

Цитата: Сірий от февраля 23, 2014, 13:55
Чи є наші автори подібного жанру?

На тему альтернативної історії читав одне, правда не можу згадати, як називалось.

Цитата: Сірий от февраля 23, 2014, 13:55Про альтернативу історії мовчу, вся їхня писанина просякла шовіністично-фашистськими настроями. Ну у кого що болить...

А лаяти росiян обов'язково? :what: Чи вас хтось примушує читати, якщо не подобається? ::)

Цитата: Lodur от февраля 23, 2014, 15:13

Цитата: Сірий от февраля 23, 2014, 13:55Про альтернативу історії мовчу, вся їхня писанина просякла шовіністично-фашистськими настроями. Ну у кого що болить...

А лаяти росiян обов'язково? :what: Чи вас хтось примушує читати, якщо не подобається? ::)

Деякі твори настільки епічні, що пройти повз неможливо. Звідсіля (http://koshkin-lib.livejournal.com/65175.html)

Цитировать
"Пятая колонна добилась своего, и Россия поставлена на колени. Оккупационные войска из Польши, Румынии, Грузии и Украины творят кровавый беспредел, уничтожая города вместе с населением. В стране воцарились голод и анархия, сибирские областные центры вымерзают за одну ночь. Маленьких детей заготавливают на мясо, в Москве центнер человечины продается за килограмм золота. Бывший 1С программист Алексей Поддувальный вместе с десятками тысяч обезумевших от ужаса горожан брошен в здание "Ашана" на Рязанском проспекте, превращенное поляками в концентрационный лагерь. Каннибализм, насилие и педофилия царят среди разломанных стеллажей и прилавков. Наконец, оккупанты решают сжечь здание со всеми живыми людьми внутри. Алексею и четырнадцатилетней школьнице Алине, которую программист прихватил с собой на консервы, удается бежать через канализацию, но чё делать дальше ваще непонятки. Читайте новый пронзительный роман-предупреждение "Патроны и мясо. Завтра будет Пидзец.""

Схоже, це пародія на анотацію, а не короткий переказ сюжету реальної книги. Втім, будь-яка пародія має під собою якийсь ґрунт...

Цитата: DADA11C7 от февраля 25, 2014, 02:42Деякі твори настільки епічні, що пройти повз неможливо. Звідсіля (http://koshkin-lib.livejournal.com/65175.html)

Га? Зi сторiнки автора:

ЦитироватьРодился и вырос в СССР, повзрослел в Израиле, живу в США.

I дочого тут сучасна Росiя? :???

Цитата: Python от февраля 25, 2014, 06:54
Схоже, це пародія на анотацію, а не короткий переказ сюжету реальної книги. Втім, будь-яка пародія має під собою якийсь ґрунт...

Ні, це стьобна аннотація на справжню книгу. Я раніше бачив цю аннотацію на фофудді, але вона була зі справжньою обкладинкою. А тепер хостинг малюнків в дауні, тому здається, що це лише стьоб. Осьо посилання на флібусту (http://flibusta.net/b/321112)

Цитата: Lodur от февраля 25, 2014, 07:24
Га? Зi сторiнки автора:

ЦитироватьРодился и вырос в СССР, повзрослел в Израиле, живу в США.

I дочого тут сучасна Росiя? :???

Кошкін це лише троль, а справжній автор Анісімов.

Цитировать
Петербургский автор Сергей Анисимов родился в 1973 году. В 1991 году окончил 8-е Ленинградское Медицинское Училище, в 1997 году — Санкт-Петербургский Государственный Медицинский Университет им. акад. И.П.Павлова. В 2002 году защитил кандидатскую диссертацию по специальности «геронтология и гериатрия». В настоящее время докторант НИИ БГ СЗО РАМН (геронтология и гериатрия, нервные болезни).

Цитата: DADA11C7 от февраля 25, 2014, 13:22Осьо посилання на флібусту (http://flibusta.net/b/321112)

Достатньо почитати обговорювання там, щоб зрозумiти, що змiст у цiєї книги зовсiм iнший, нiж в "анотацiї" Кошкiна. Хоч теж маразм повний.

Є такий цікавий сучасний автор.
(wiki/uk) Авраменко_Олег_Євгенович (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%B3_%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87)
Його твори
http://fan.lib.ru/a/awramenko_o_e/

ОРШУЛЯ ФАРИНЯК
"АЙХО, АБО ПОДОРОЖ ДО ПОЧАТКУ"

На думку шановного панства є щось варте уваги серед україномовних авторів фентезі?

Під ворожим прапором фентезі (http://litakcent.com/2011/04/13/pid-vorozhym-praporom-fentezi/)

Цитата: DarkMax2 от декабря 23, 2014, 11:26
На думку шановного панства є щось варте уваги серед україномовних авторів фентезі?

На жаль їх(тобто україномовних авторів взагалі незалежно від якості) дуже мало через недолугу політику наших видавництв

Мені здавалося, що ринок має бути завалений характерниками та відьмаками.

Цитата: DarkMax2 от декабря 24, 2014, 09:15
Мені здавалося, що ринок має бути завалений характерниками та відьмаками.

Ая, пане, всі торгаші - відьмаки. :3tfu: Як іду в базарь, то дулю в кишені держу.

Цитата: DarkMax2 от декабря 24, 2014, 09:15
Мені здавалося, що ринок має бути завалений характерниками та відьмаками.

Український ринок проблематично заповнити відьмаками й характерниками українського виробництва.
1) Автор обирає для свого твору національні колорити (мавки, характерники та інша шароварщина, мова твору — українська). Незалежно від якості, він отримує схвальні відгуки невеликого прошарку вишиватників, решта публіки ігнорує твір взагалі.
2) Автор обирає максимально нейтральну атрибутику (ельфи, дракони, мова твору — російська, щоб охопити ширшу публіку). Твір губиться серед аналогічних іноземних видань.
3) Автор обирає українську атрибутику, але орієнтується на східну/міжнародну публіку, тому обирає російську мову твору. Вишиватники кажуть «фе», бо російською. Невишиватники кажуть «фе», бо шароварщина.
4) Автор обирає нейтральну атрибутику, але орієнтується на україномовну публіку. Так не буває.

Цитата: Python от декабря 24, 2014, 12:194) Автор обирає нейтральну атрибутику, але орієнтується на україномовну публіку. Так не буває.

;D

Цитата: Python от декабря 24, 2014, 12:19
4) Автор обирає нейтральну атрибутику, але орієнтується на україномовну публіку. Так не буває.

Це я. Вже кілька років сюжет в голові один є. Усе думаю, чи варто його оформлювати на папері - час усе таки мені дорогий.

(http://cs622817.vk.me/v622817738/e77e/FxwujsYO6b8.jpg) (http://cs622817.vk.me/v622817738/e77e/FxwujsYO6b8.jpg)
Напевно, я таки мушу втрутитись, як би я невпевнений не був у своїх талантах.
ДАО... ГОПАК!  :wall: Таку назву має "книжка 2012 року".  :fp: А інша книга? Російськомовний варіант одразу паралельно! Це ж виявляється не переклад, а паралельна форма, так би мовити. Логічно припустити, що україномовна версія обмежена була в художніх засобах при створенні через це.

Цитировать«Часоді́ї» (рос. Часоде́и) — серія з я шести фантастичних романів, гексалогія («шестикнижжя») російськомовної письменниці, родом з Білорусії Наталії Щерби. В книгах розповідається про пригоди юної Василини, яка раптово дізнається про існування паралельної планети Ефлари, де усе підкоряється часовій магії.Події серії в основному розгортаються на паралельній планеті Ефлара, хоча в окремих епізодах циклу, та, зокрема, другій книзі, локацією виступає наша планета Земля, названа в книзі Остала. Головними героями є підлітки, що мають за допомогою часової магії врятувати Ефлару та здійснити пророцтво щодо Розколотого За́мку.

А, то це просто переклад.

Цитата: DarkMax2 от декабря 24, 2014, 09:15
Мені здавалося, що ринок має бути завалений характерниками та відьмаками.

Має. Оосбливо зараз.
Але на жаль через недолугу політику наших видавництв більшість наших співвітчизників що пишуть фнетезі друкуються в РФ як "русскіє фантасти"  :(

Павло, Ви ж, ніби, фанат жанру. Що читали з "наших"? Оцінку дати можете?

Цитата: DarkMax2 от декабря 25, 2014, 10:36
Павло, Ви ж, ніби, фанат жанру. Що читали з "наших"? Оцінку дати можете?

Дяченків читав. В них дуже різнопанового плану(пардон за тавтологію) можна знайти твори. В принципі є що почитати. Що правда як я розумію українські версії їх книжок це атворизовані переклади а оригінал в них російськомовний.

Ще цього дядька рекомендую (wiki/uk) Авраменко_Олег_Євгенович (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%B3_%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87)
Один з прикладів того як я вже писав як український атвор вимушений видаватись в РФ. в нього українські і російські версії книжок, це як я зрозумів не переклади а паралельні мовні версії. До речі це якраз прклад пункту номер 4 з Пютонової класифікації

А загалом я ж кажу через погану політику видавництв дуже млао відомо наших атворів в цій галузі. Можливо багато про кого  я читав я і не знаю що вони українські.

Тобто читав російською? :) Інакше б знав.

Цитата: DarkMax2 от декабря 25, 2014, 10:49
Тобто читав російською? :) Інакше б знав.

Тобто так.

Взагалі те що дитячі  роки прийшлися на часи т з "книжкового голодомору" призвело до того що по первах багато сучансої літератури українською, коли вона зявилась, була незвичною. От що зщначить закріплена в дитинстві звичка. слава Богу що хоч фільми і серіали в 90сті вже дублювали і пісні крутили

До речі, давайте поговоримо трошки "взагалі". З чого зазвичай починається книга? З яких рядків? А які початки траплялися вам? Який з них найбільш незвичайний?
Я особисто ніколи не запам'ятовую, як почалася перша сторінка.

Фентезі українською (http://javalibre.com.ua/java-book/genre/fantasy/page/1).

Цитата: DarkMax2 от декабря 25, 2014, 10:15А інша книга? Російськомовний варіант одразу паралельно! Це ж виявляється не переклад, а паралельна форма, так би мовити. Логічно припустити, що україномовна версія обмежена була в художніх засобах при створенні через це.

Чому ви так вважаєте?

Цитата: Lodur от декабря 25, 2014, 12:29

Цитата: DarkMax2 от декабря 25, 2014, 10:15А інша книга? Російськомовний варіант одразу паралельно! Це ж виявляється не переклад, а паралельна форма, так би мовити. Логічно припустити, що україномовна версія обмежена була в художніх засобах при створенні через це.

Чому ви так вважаєте?

Ну, вплив російського "дзеркала". Наприклад, автор не зможе використовувати каламбури.

Цитата: DarkMax2 от декабря 25, 2014, 11:29
До речі, давайте поговоримо трошки "взагалі". З чого зазвичай починається книга? З яких рядків? А які початки траплялися вам? Який з них найбільш незвичайний?
Я особисто ніколи не запам'ятовую, як почалася перша сторінка.

Може починатися з чого завгодно - діалога, портрета головного героя, опису міста подій, філософського, історичного або ліричного відступу, прямого звертанная до читача, і так далі. Залежить від задумки та майстерства автора. Я теж дуже рідко запам'ятовую початок книжки. На пострадянському просторі найбільш відомий початок твору, напевне, з «Анны Карениной» Льва Толстого. («Всё смешалось в доме Облонских»). Його знають навіть ті, хто не читав і ніколи не прочитає цей роман. (А от як починаються «Война и мир» або «Воскресение» мало хто навіть з читавших спам'ятають).

Цитата: DarkMax2 от декабря 25, 2014, 12:51Ну, вплив російського "дзеркала". Наприклад, автор не зможе використовувати каламбури.

Наприклад, набоковська «Лоліта» була б краще, якщо б не писалася з російським авторським дзеркалом? :??? Як на мене, все залежить від майстерності автора, та міри володіння обома мовами.

Дивіться, що існує: "Сучасне українське фентезі" - програма факультативного курсу для учнів 8–9 класів (http://didactics.ucoz.ua/load/materiali/laboratorija_literaturnoji_osviti/suchasne_ukrajinske_fentezi_proekt_programi_fakultativnogo_kursu_dlja_uchniv_8_9_klasiv/load/0-0-0-184-20).
Прогортав. Здається, що українське фентезі існує виключно в формі "історичного".

Так на жаль в нашій літераурі велика зацикленість на етнічно/істричному напрямку і дуже слабко представлені загальні етеми.ю Це не лише фнетезі стосується

Росіяни почали знімати фільм-фентезі «Дракони» за романом Марини і Сергія Дяченків (http://www.telekritika.ua/kontekst/2014-08-21/97227).

ЦитироватьВ Болгарії розпочалися зйомки російського високобюджетного фільму у жанрі фентезі «Дракони» за романом українських письменників Марини і Сергія Дяченків, який продюсує відомий російсько-американський режисер і продюсер Тимур Бекмамбетов.  Про це повідомляє Newsru.com з посиланням на прес-службу російської кінокомпанії Bazelevs production.



Режисером фільму є дебютант Індар Джендубаєв, що працював другим режисером у голлівудському проекті Тимура Бекмамбетова «Президент Лінкольн: мисливець на вампірів». За словами креативного продюсера проекту Ігоря Цая, вибір цієї кандидатури невипадковий. «Це усвідомлене рішення: ми хотіли, щоб історію, орієнтовану насамперед на тінейджерів, знімав саме молодий режисер, і Індар відмінно з цим справляється»,- сказав креативний продюсер.



За сюжетом стрічка «Дракони» - історія кохання молодої людини-дракона і доньки князя. В розпал весілля дівчину викрадає дракон і забирає в свій замок на острові. В ролі людини-дракона дебютує Матвій Ликов - модель, син відомого актора Олександра Ликова. Доньку князя у стрічці грає актриса Марія Поєзжаєва, яка відома за фільмом «Клас корекції».



Оператором «Драконів» став Сергій Трофимов («Нічний Дозор», «Денний Дозор», «Іронія долі. Продовження», франшиза «Ялинки»), а художником-постановником - Григорій Пушкін («Піддубний», «Кухня в Парижі», «9 рота»).



Прем'єра фільму в Росії запланована на осінь наступного року.

ЦитироватьТе, кто читал «Ритуал» Дяченко, наверняка помнят сюжет: человек-дракон не хочет исполнять ритуал поедания принцессы, для чего пытается устроить так, чтобы девушку спас доблестный рыцарь. «Вы крайне удивитесь: основная линия истории похожа, но очень многое мы поменяли и добавили. Зрители, знакомые с романом, увидят очень много нового», — говорит Джендубаев.

По сюжету фильма в разгар свадьбы княжну Мирославу похищает дракон Арман, унося в свой замок на острове. Родные и жених остаются в прошлом, девушка пребывает в заточении в странной компании диковинной Руконожки и загадочного молодого человека. Но кто он, как оказался на острове? Она раскроет эту тайну слишком поздно. Любовь к человеку-дракону обернется пыткой для них обоих.

http://www.kinopoisk.ru/news/2463323/

На "Кубанской балачке" уривок з балачкового "хвэнтэзи".

(http://vesti-ukr.com/storage/asset/image/2015/02/04/5/c6/d94/7c7177515eece910e7352d892e.jpg) (http://vesti-ukr.com/storage/asset/image/2015/02/04/5/c6/d94/7c7177515eece910e7352d892e.jpg)
Найчитаним є фантаст.

DarkMax2, щодо Кокотюхи там не враховано один роман, який він видав під жіночим псевдом. і занижено тиражі. це з його слів (цифри і назви він описував, я не пам'ятаю).

Цитата: Conservator от февраля  5, 2015, 20:28
під жіночим псевдом.

Я думав, що про таке крім мене ніхто не думав :) Вау!

Цитата: DarkMax2 от февраля  5, 2015, 19:43
(http://vesti-ukr.com/storage/asset/image/2015/02/04/5/c6/d94/7c7177515eece910e7352d892e.jpg) (http://vesti-ukr.com/storage/asset/image/2015/02/04/5/c6/d94/7c7177515eece910e7352d892e.jpg)
Найчитаним є фантаст.

Мене більше порадувало що 3 з 5 найуспішніших  письменників таки дійсно українські

Цитата: DarkMax2 от февраля  5, 2015, 20:29

Цитата: Conservator от февраля  5, 2015, 20:28
під жіночим псевдом.

Я думав, що про таке крім мене ніхто не думав :) Вау!

а що за роман?

Цитата: Pawlo от февраля  6, 2015, 02:59
а що за роман?

Я просто думав, що якщо писатиму, то треба буде так зробити.
А щодо Кокотюхи питайте Концерва.

Цитата: DarkMax2 от февраля  6, 2015, 08:15

Цитата: Pawlo от февраля  6, 2015, 02:59
а що за роман?

Я просто думав, що якщо писатиму, то треба буде так зробити.
А щодо Кокотюхи питайте Концерва.

а чому не під власним?

Цитата: Pawlo от февраля  7, 2015, 04:41

Цитата: DarkMax2 от февраля  6, 2015, 08:15

Цитата: Pawlo от февраля  6, 2015, 02:59
а що за роман?

Я просто думав, що якщо писатиму, то треба буде так зробити.
А щодо Кокотюхи питайте Концерва.

а чому не під власним?

Цікава реакція критиків. Усе таки писанина різних статей відрізняється. Чи збагнуть, що за псевдонімом чоловік?
От що критики про той твір Кокотюхи писали?

Цитата: Андрій КОКОТЮХАЯкщо мені видавець каже, що  треба написати під жіночим псевдонімом соціальний роман, я це роблю.

Та от у чому справа. То це просто комерційний прийом, вимога видавця. А я думав, що особистий творчий експеримент.

Цитировать...ваш автор, сам будучи автором кількох таких історій, написаних, звісно ж, під жіночими псевдонімами - коли жінка пише про страждання жінки, в це краще віриться...

:( Тобто немає ніякого елементу гри: а чи впізнають? А чи схожий мій стиль на жіночий? Тупо комерція :(

Особисто я ніколи не відрязняв "чоловічі" і "жіночі" стилі

Сучасне українське фентезі: зліт чи падіння? (http://i-pro.kiev.ua/content/suchasne-ukrayinske-fentezi-zlit-chi-padinnya)

Як може злетіти чи впасти те чого по суті практично немає?

(wiki/ru) Авраменко,_Олег_Евгеньевич (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%B3_%D0%95%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87)
(wiki/uk) Авраменко_Олег_Євгенович (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%B3_%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87)
(https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/6c/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%B3_%D0%B8_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%90%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE..jpg)
Що про цього пацієнта можете сказати?

Мені відкрили очі!!!
Українською жінка-ельф не ельфійка, не "анджеївська" ельфка, а ельфа!!!

ЦитироватьЕЛЬФ, а, чол., ЕЛЬФА, и, жін. У старогерманській міфології — доброзичливий дух природи, який нібито жив у повітрі, землі, горах і т. ін. — Ти казала, що в кожній квітці живе маленький ельф або ельфа, що вони щоночі виходять з квіток і грають, танцюють, співають (Леся Українка, III, 1952, 487); Ельфи веселі водять беззвучні танки і росу п'ють з похилених квіток (Гнат Хоткевич, II, 1966, 305);  * У порівняннях. Яка ти була тоді гарна! Мов ельфа, уквітчана росою... (Леся Українка, III, 1952, 682).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 475.

Що ж це за українська фентезі 1974 року?
(https://books.google.com.ua/books?id=edEpAQAAIAAJ&hl=uk&pg=PA90&img=1&pgis=1&dq=%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BA%D0%B8&sig=ACfU3U0dl8Mgb9wjYWUbdb6_N60PHjx_TA&edge=0)
тиць (https://books.google.com.ua/books?id=edEpAQAAIAAJ&q=%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BA%D0%B8&dq=%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BA%D0%B8&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwj0y-v1k-3KAhVBJHIKHbxzDf8Q6AEIGjAA)

А звідки Сапковський узяв краснолюдів — вони десь присутні в польському фольклорі? Якщо так, то й у сусідніх народів (включаючи українців) вони цілком можуть бути.

Цитата: Python от февраля 10, 2016, 15:32
А звідки Сапковський узяв краснолюдів — вони десь присутні в польському фольклорі? Якщо так, то й у сусідніх народів (включаючи українців) вони цілком можуть бути.

З фольклору. Питання лише в тому, як далеко на схід було відоме це ім'я до нього.

Українська фантастика: ми є! (http://www.telekritika.ua/media-suspilstvo/2008-09-11/40526)
Зі списком авторів.

Цитата: Python от февраля 10, 2016, 15:32
А звідки Сапковський узяв краснолюдів — вони десь присутні в польському фольклорі?

Краснолюдки (польск. Krasnoludki, Krasnal, Skrzat, белор. Красналюдкі) — в польской и белорусской мифологии народ маленьких карликов.
Представление о краснолюдках имеют немецкое происхождение. В польской этнографии и литературе они впервые встречаются на рубеже XVI—XVII веков.
По отношению к гномам, которые упоминаются в современной европейской литературе фэнтези и западном кинематографе, в польском языке используется слово «krasnolud», которое ввела Мария Скибневская, сделавшая в 1961 году первый перевод книги Толкиена «Властелин колец».
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BA%D0%B8 (https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BA%D0%B8)

Назва іх звычайна звязваецца з чырвоным колерам галаўных убораў.
https://be.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BA%D1%96
(https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/8/87/My_jestesmy_krasnoludki_hopsasa.jpg)

Źródłosłów nazwy jest dyskusyjny, człon krasny- zazwyczaj wiąże się z kolorem noszonych przez nie kubraczków i czapeczek, ale możliwe jest też jego tłumaczenie jako ,,piękny" lub ,,tłusty, tęgi".
https://pl.wikipedia.org/wiki/Krasnoludek

У Росії слово популяризувала творчість Сапковського, хоча природнішим для росіян було б узяти слово трип'яд (трепяст) з церковнослов'янської.
(https://books.google.com.ua/books?id=3LcGAQAAIAAJ&hl=uk&pg=PA99&img=1&pgis=1&dq=%22%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BF%D1%8F%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BA%22&sig=ACfU3U0pkUzPj4BeZseDDLgLlJRC4n3EmQ&edge=0)

(https://books.google.com.ua/books?id=EvIXAQAAIAAJ&hl=uk&pg=PA156&img=1&pgis=1&dq=%22%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BF%D1%8F%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BA%22&sig=ACfU3U0q0v4bx2yPFQ9QjCUu40Y0z2Mceg&edge=0)

Цитата: Conservator от февраля  5, 2015, 20:28
щодо Кокотюхи там не враховано один роман, який він видав під жіночим псевдом

За окрему платню Кокотюха писав «жіночі» оповідання.
http://tvoemisto.tv/news/kokotyuha_vydast_detektyv_pro_advokata_z_lychakivskoi_67577.html

Під час нагородження премією "Золотий письменник України" (2013 р.) Сімона Вілар помітила, як письменниці, виходячи на сцену, соромляться того, що їх називають авторками жіночого роману. Водночас вийшов на сцену Андрій Кокотюха і з гордістю промовив, що він пише чоловічі романи. Адже чоловічі романи в Україні сприймають із повагою, а жіночі – це другий сорт. Про що, мовляв, окрім кохання, може писати жінка.
http://wz.lviv.ua/interview/122269

Цитата: Кокотюха от
Сьогодні я пишу й під жіночими псевдонімами.
........
...соціальні драми, написані мною під жіночими псевдонімами.
........
Якщо мені видавець каже, що  треба написати під жіночим псевдонімом соціальний роман, я це роблю.

http://koronatsiya.com/andrij-kokotyuxa-xudozhnij-tvir-ce-ne-gaslo-a-pismennik-ne-uchasnik-mitingu-ce-ne-praporonosec/

Кокотюха - автор сорока трьох романів, а на деяких з них, не дивуйтеся, стоїть жіночий псевдонім (щоправда, письменник не зізнався, який саме, однак запевнив, що коли проект завершиться, українці зможуть і це дізнатися).
http://crb.edukit.cn.ua/krayeznavstvo/literaturna_karta_chernigivsjkogo_rajonu/olena_pechorna/knizhkova_policya_olena_pechorna_rekomenduye/ (http://crb.edukit.cn.ua/krayeznavstvo/literaturna_karta_chernigivsjkogo_rajonu/olena_pechorna/knizhkova_policya_olena_pechorna_rekomenduye/)

Цитата: Кокотюха от
Віднедавна пишу книги під жіночими псевдонімами. Для тих, хто ще не зрозумів: письменниць, від імені яких я пишу, не існує в природі. Проте саме ці книги мають, як для благенького вітчизняного книжкового ринку, значно більший попит, ніж майже чотири десятки книг, підписаних мною самим.

http://glavred.info/avtorskie_kolonki/pislya-lvivskogo-forumu-yakih-pismennikiv-znayut-ukrayinci-258851.html

Частково наше: (wiki/uk) Відьмачі_легенди (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D1%87%D1%96_%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8)

Цитата: Swet_lana от марта 30, 2013, 19:11
Тут у моїх знаннях, напевно, прогалина.

Наведіть приклад фентезі для дорослих, будь ласка.

http://javalibre.com.ua/java-book/genre/fantasy/page/1

ХУДОЖНЄ ОСЯГНЕННЯ ІСТОРІЇ І СУЧАСНОСТІ: огляд української прози останніх років (http://biblio.lib.kherson.ua/hudozhne-osyagnennya.htm)

Існує думка, що ринок перенасичений фентезі.
Як думаєте, це міф, чи справді так?

Ринок сучасної української літератури — він взагалі існує? Не окремі успішні літератори, а ринок як цілісна саморегульована система з авторів, видавців, читачів. Якщо цей ринок справді чимось перенасичений, то ми маємо спостерігати задоволених читачів-любителів цього жанру та голодних авторів, що в ньому пишуть в умовах жорсткої конкуренції через власну кількість. В реальності ж ми спостерігаємо лише або невдоволених читачів, що цілеспрямовано шукають українське, або вдоволених читачів, що відмовились від цих невдячних пошуків і перейшли на іноземну/іншомовну літературу.

Дивне у Вас уявлення про перенасиченість. Зазвичай так називають засилля, велику кількість посередньої якості продукту. Наприклад, Голівуд в останні роки закидав нас підлітковими антиутопіями. Переспівниці, Лабіринти, Голодні ігри, Дивергенти, Інсургенти тощо. Тому тут мова не про задоволених споживачів-читачів.

До речі, хто з форумлян себе до любителів цього жанру відносить?

Прогавив можливість щось написати. Зараз вже етап голосування
(http://starfort.in.ua/uploads/fint/fint-fb.jpg) (http://starfort.in.ua/page/fint)

Цитата: DarkMax2 от марта 12, 2016, 14:06
Дивне у Вас уявлення про перенасиченість. Зазвичай так називають засилля, велику кількість посередньої якості продукту. Наприклад, Голівуд в останні роки закидав нас підлітковими антиутопіями. Переспівниці, Лабіринти, Голодні ігри, Дивергенти, Інсургенти тощо. Тому тут мова не про задоволених споживачів-читачів.

Якщо таке випускають, то, ймовірно, хтось це дивиться й після перегляду N фільмів знаходить для себе щось цікаве. Перенасичення українським фентезі виглядало б як засилля українських лайнокниг у цьому жанрі, серед яких траплялось би зрідка щось варте й набувало б популярності серед читачів. Поки що ми бачимо лише рідкісні лайнокниги, які мало хто читав. Ринку нема.

Дякую за думку. Я тієї самої. Просто постійно питаю, бо припускаю, що я чогось не помічаю. Але коли читаєш анотації, то стає сумно.
До речі, про тенденції. Я сьогодні замислився, які "піджанри" були популярні на моєму віці. Прийшов до наступного висновку:
90-ті - засилля панку: панкової фантастики і фентезі. Усе, що описується перетворюється в плані стилістики чи то (персонажі) на лиганів, чи то (місце дії) на розкрадену покинуту промзону або внутрішні двори спальних кварталів.
нульові та надцаті - потеріанство, фентезі вироджується назад у дитячу казку, всі історії про обраних підлітків.

От що між цим було я не певний.

(wiki/uk) Відьмак_з_Великого_Києва (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BA_%D0%B7_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%B0)
Знов приклад суміжності україно-російської фантастики. Місце дії сучасно-фентезійний Київ, проте мова книжок російська, видані вони в Росії, а автор-українець половину року проводить у Москві (в Україну повертається на літо).

Цитата: Python от марта 12, 2016, 14:03
Ринок сучасної української літератури — він взагалі існує? Не окремі успішні літератори, а ринок як цілісна саморегульована система з авторів, видавців, читачів. Якщо цей ринок справді чимось перенасичений, то ми маємо спостерігати задоволених читачів-любителів цього жанру та голодних авторів, що в ньому пишуть в умовах жорсткої конкуренції через власну кількість. В реальності ж ми спостерігаємо лише або невдоволених читачів, що цілеспрямовано шукають українське, або вдоволених читачів, що відмовились від цих невдячних пошуків і перейшли на іноземну/іншомовну літературу.

Укрліт потрохи таки вилазить з кукурудзи.

Так, про що я і кажу. Нарешті хоч дитячу книгу писати стали.
На відміну від лайнохарактерників, це жанр для широкого загалу.

Цитата: DarkMax2 от марта 12, 2016, 14:34
(wiki/uk) Відьмак_з_Великого_Києва (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BA_%D0%B7_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%B0)
Знов приклад суміжності україно-російської фантастики. Місце дії сучасно-фентезійний Київ, проте мова книжок російська, видані вони в Росії, а автор-українець половину року проводить у Москві (в Україну повертається на літо).

Мо' й Лук'яненко українець?  :D Співавтор запроданця українцем бути не може.

Лук'яненко не в Україні народився та живе.

Цитата: DarkMax2 от марта 12, 2016, 14:34
(wiki/uk) Відьмак_з_Великого_Києва (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BA_%D0%B7_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%B0)

Ідея українським розробникам відеоігор:
беремо цю "сагу", аби віддалитися від "оригіналу" Сапковського та реальності, переробляємо протагоніста відьмака Геральта на технаря Гарольда (techer (http://www.urbandictionary.com/define.php?term=techers) Harold), а Київ і решту назв з реальності на Kaenugard тощо. Отримуємо блокбастер The Techer: No Past
(http://img12.nnm.me/1/d/0/1/5/0f4ee4d5f2ebd7859e24db4f90a.jpg)

Переклади перших двох книг (збірок оповідань) "Відьмака" вже в продажі!

Цитата: DarkMax2 от марта 16, 2016, 10:15
Переклади перших двох книг (збірок оповідань) "Відьмака" вже в продажі!

Де шукати: http://www.bookclub.ua/ukr/bookclub/shops/

http://gazeta.ua/articles/culture-journal/_batko-povertayetsya-z-ato-obicyaye-pomiritisya-z-mamoyu-nezalezhno-vid-kilkosti-ditej-yakih-vona-nazhila/706097

ЦитироватьВ Україні видавництва не хочуть працювати з фантастикою, фентезі. Кажуть, "Оля, ти – неформат". А в Москві друкують. Сама перекладаю свої романи, деякі одразу пишу російською.

Невже ринок досі перенасичений фентезі, що наші видавництва так плюються? Кажу про фентезі класичного формату, а не гаріпотчину.

Цитата: DarkMax2 от июля 25, 2016, 13:45
http://gazeta.ua/articles/culture-journal/_batko-povertayetsya-z-ato-obicyaye-pomiritisya-z-mamoyu-nezalezhno-vid-kilkosti-ditej-yakih-vona-nazhila/706097

ЦитироватьВ Україні видавництва не хочуть працювати з фантастикою, фентезі. Кажуть, "Оля, ти – неформат". А в Москві друкують. Сама перекладаю свої романи, деякі одразу пишу російською.

Невже ринок досі перенасичений фентезі, що наші видавництва так плюються? Кажу про фентезі класичного формату, а не гаріпотчину.

Складається враження, що видавці, які друкують українською мовою, застрягли в полоні стереотипів, максимум, початку дев'яностих, коли фентезі ще не ввійшло як слід у моду на наших теренах, українська фантастика була здебільшого дитячо-юнацькою (Ячейкін, Бердник), зате на ура йшла всіляка постперебудовна чорнуха, істроричні розвідки про ГУЛАГ і т.п.

А мені тут вбачається не початок, а кінець 90-х, початок 2000-х - перенасичення полиць СНД фентезями від російськомовних фантастів, зокрема і харківських.
І до речі, я в сусідній темі висловив своє спостереження.

Цитата: DarkMax2 от июля 25, 2016, 11:13
Помітив, що конкурси останніх 2-3 років всі присвячені 3 напрямам: детектив, хорор та дитяча книга.
Як я розумію, це найпродаваніші речі.

З дитячою книгою все зрозуміло. Цей попит на віки.
А от детектив з хорором - велика тема для обговорення.

Перенасиченість і неформат — речі взаємовиключні. В СРСР більше уваги приділяли науковій фантастиці, що краще вписувалася в радянський культ технічного прогресу, а фентезі (крім дитячого) було неформатом. З кінцем СРСР неформатом стали радянські техноутопії, а мода на фентезі тільки починала зароджуватись. Тому так — українські видавці ще не підхопили тенденцій навіть середини 90-х.

Неформат може бути не чесною відмовкою.

У даному випадку, «неформат» — відмовка чесна. У видавництві просто ніколи не працювали з творами цього жанру, не знають (та й не мають) цільової аудиторії, яка такі книги читатиме — для них фентезі лишатиметься неформатом, доки основними відвідувачами їхніх книгарень будуть вусаті дядьки, що зачитуються книжками про голодомор та Холодний Яр і ще зрідка беруть щось із казок «дітям почитати».

Не згоден я з Вашим уявленням читача книжок про Голодомор. Він у берцях ;)

Ну і як читачі в берцях ставляться до ельфів?

Цитата: Python от июля 25, 2016, 19:40
Ну і як читачі в берцях ставляться до ельфів?

Думаю, теж позитивно.

Цитата: DarkMax2 от июля 25, 2016, 20:46

Цитата: Python от июля 25, 2016, 19:40
Ну і як читачі в берцях ставляться до ельфів?

Думаю, теж позитивно.

А до напівельфів (це ж пропаганда расової нечистоти, ні?)? Плюс деякі автори полюбляють робити ельфів гомо-/бісексуальними (що доволі непогано вписується в типовий ельфійський образ).

Цитата: Python от июля 25, 2016, 21:00

Цитата: DarkMax2 от июля 25, 2016, 20:46

Цитата: Python от июля 25, 2016, 19:40
Ну і як читачі в берцях ставляться до ельфів?

Думаю, теж позитивно.

А до напівельфів (це ж пропаганда расової нечистоти, ні?)? Плюс деякі автори полюбляють робити ельфів гомо-/бісексуальними (що доволі непогано вписується в типовий ельфійський образ).

Гомосексуалісти спіткалися мені допоки лише в відеоігровому фентезі.

Цитата: DarkMax2 от января 10, 2016, 13:13
Сучасне українське фентезі: зліт чи падіння? (http://i-pro.kiev.ua/content/suchasne-ukrayinske-fentezi-zlit-chi-padinnya)

ЦитироватьЯкщо узяти усю сучасну українську літературу за 100%, то на романи у жанрі фентезі буде припадати приблизно 15%, що, безумовно, є досить низьким показником.

Цікаво, а як з російською літературою справи? Які там пропорції?

Цитата: Python от июля 25, 2016, 19:06
У даному випадку, «неформат» — відмовка чесна.

ЦитироватьУявімо ситуацію: ось ви нарешті дописали свій геніальний роман, принесли його у видавництво, дочекалися відповіді, відкрили листа і... У ліпшому випадку там буде сказано «На жаль, ваш твір є неформатом, він не підходить під жодну із наших серій» – і ви, сповнені надії, звертатиметесь до інших видавців, аж поки не зрозумієте, що це просто стандартна відмазка.

Як обдурити редактора і виправити помилки початківця малою кров'ю (http://svitfantasy.com.ua/articles/other/2016/yak-obduryty-redaktora-i-vypravyty-pomylky-pochatkivtsya-maloyu-krovyu.html)

Ще, можливо, в видавців, телепродюсерів і т.д. панує хибний образ україномовного читача/слухача/глядача. «Типовий» україномовний споживач інформаційного продукту —  обов'язково людина немолода, носить вишиванку, шаленіє від гопака й українських народних пісень, харчується традиційними українськими стравами (переважно борщем з салом і горілкою), живе в селі (якщо в місті, то це вчителька української мови), дуже релігійний, розмовляє скрипниківкою... Ну і т.д. Яке фентезі? Максимум, «Лісова пісня» та «Тіні забутих предків», усе, що написано пізніше — неканон.

Цитата: DarkMax2 от февраля  8, 2016, 00:49
(wiki/ru) Авраменко,_Олег_Евгеньевич (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%B3_%D0%95%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87)
(wiki/uk) Авраменко_Олег_Євгенович (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%B3_%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87)
(https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/6c/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%B3_%D0%B8_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%90%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE..jpg)
Що про цього пацієнта можете сказати?

Цитата: DarkMax2 от февраля  8, 2016, 00:29
Українська фентезійна писанина... відкрив якусь книгу, яку знайшов по запиту "Відьмак":

ЦитироватьЕнгас аб Брайт без будь-якого вступного слова, сухо і стримано зачитав текст указу, в якому йшлося про призначення леді Ґвенет вер Меган О'Ріґнах, володарки Кил Морґанаху й високої пані Тір Мінегану, лордом-реґентом Катерлаху.

Автор якийсь Олег Авраменко.
Ну, хіба можна так писати? Стільки вигаданих імен в одному реченні! І кожне заковика ще та! Нащо так знущатися над язиком?
Аб-брайт, о-рік-нах... нах, лах...

ЦитироватьНаталія Дев'ятко: «Про козаків і характерників в українському фентезі не писав тільки лінивий»

Українське фентезі ніяк не може позбутись стереотипних сюжетів та персонажів. І це парадоксально. Адже фентезі – література, що допускає будь-яку варіативність змісту твору та засобів формального втілення ідеї, задуманої самим автором. Така література не має жодних обмежень. Вона відкриває безмежний простір для фантазії, адже фентезі – це і є фантазія. На щастя, криза цього жанру в Україні настане ще не скоро. Саме фентезі подарувало нашій літературі чимало молодих талантів.

http://ukrainka.org.ua/node/369

СОЦІОЛОГІЧНІ дослідження, що їх проводять великі публічні й обласні універсальні наукові бібліотеки України, свідчать про неабиякий інтерес користувачів до такого жанру, як фантастика, та її піджанру – фентезі. Особливо цей потяг простежується в молодіжному середовищі. Це підтверджують і дані вивчень читацьких практик українського соціуму, які проводяться в рамках здійснюваного з 1994 р. Інститутом соціології НАН України моніторингу ,,Українське суспільство". Він дає змогу дослідити місце читання в житті українців, їхні літературні уподобання залежно від віку, освіти тощо. Так, інтерес до фантастики в цілому висловили 10% читаючих українців, особливо чоловіки. Та найбільшу захопленість цим жанром проявляє молодь віком 18–29 років (майже 20%). У рейтингу літературних видів і жанрів фантастика та фентезі, за уподобаннями населення, випереджають усю класичну та сучасну літературу (українську, російську, зарубіжну), поезію, мемуари, публіцистику. У чому ж секрет популярності жанру?
Фантастика в перекладі з грецької означає ,,здатність уявляти". Це ,,дивно-незвичні образи чи уявлення, які не мають аналогів у дійсності, нереальний предмет або явище з високим ступенем умовності" [5]. Вона прийшла до нас у казках, епосах, алегоріях, притчах, утопіях, сатирах, де змальовано нереальні події, що видаються за реальні, правдоподібні. Першими літературними пам'ятками фантастики є ,,Одіссея" Гомера, ,,Махабхарата", ,,Рамаяна", ,,Тисяча і одна ніч". У ХІХ столітті фантастика остаточно виокремлюється в самостійний жанр і починає швидко розвиватись завдяки творам Ж. Верна, Г. Уеллса та ін.
Сьогодні класифікувати фантастику за жанрами досить важко. Наприклад, Вікіпедія пропонує такі напрями: таймпанк, фентезі, соціальну фантастику, наукову фантастику, бойову і пригодницьку фантастику, апокаліпсис і постапокаліпсис, альтернативну історію і географію, готику. Але це дуже умовні визначення, адже спостерігається взаємопроникнення жанрів, вони постійно переплітаються й утворюють щось абсолютно нове. До того ж в Україні фантастика та фентезі часто сприймаються як синоніми, хоча, як тлумачить «Літературознавча енциклопедія»: «Фентезі (англ. fantasy: ідея, вигадка) – жанровий різновид фантастики, в якому використовуються ірраціональні мотиви чарівництва, магії, рицарського епосу, поєднані з реалістичною нарацією, змальовуються віртуальні світи із середньовічними реаліями, нетехнічною психологією» [5]. Твори, написані у стилі фентезі, не підлягають логічному розумінню, а визначальними для них є фатум, етична позиція ,,добро – зло", винагорода за зусилля подолання перешкод, диво і т. д. Після появи роману Дж. Р. Р. Толкіна ,,Володар кілець" у 1954 р. термін ,,фентезі" остаточно приживається в літературі та поступово починає займати все більшу частину культурного життя людей: живопис, кінематограф, комп'ютерні та настільні ігри і т. ін.
Наразі склалися три основні напрями літератури фентезі: класичний, історичний та науковий, які, у свою чергу, поділяються на піджанри: містичний, героїчний, авантюрно-пригодницький, філософсько-притчевий, пародій ний, гумористичний, фентезі паралельних світів, фентезі про сучасність, детективне та любовне фентезі. Але таку класифікацію також не можна вважати еталонною. Якщо скористатися все тією ж Вікіпедією, то до вже перерахованих різновидів додадуться темне та ігрове фентезі тощо.
Сучасний ринок книжкової фантастичної продукції пропонує все більшу кількість яскравих, звабливих і принадних видань про заморських ельфів, тролів, драконів, а також рідний продукт із русалками, домовиками та нявками. Українські видавці активно вживаються у фентезійний світ пересічних читачів. З'явилися серії: ,,Українська майстерня фантастики", ,,Нове українське фентезі", ,,Поза фокусом" тощо. Виходять окремі книжки талановитих авторів – М. Соколян, братів Капранових, В. Кожелянка, В. Арєнєва та ін. Є кілька об'єднань письменників-фантастів: комісія з пригодницької та фантастичної літератури Національної спілки письменників України, клуб любителів фантастики "Чумацький шлях" при НСПУ, творча майстерня "Второй блин" під керівництвом Дмитра Громова та Олега Ладиженського (Генрі Лайон Олді), творча майстерня Марини та Сергія Дяченків, літературна майстерня "Демосфера" та об'єднання фантастів "Літературна Палуба". Твори даного жанру друкуються на сторінках періодичних видань, виставляються в Інтернеті. Це ще не та масовість і широке розповсюдження, притаманні даному напряму за кордоном, але безперечне свідчення початку освоєння в Україні фентезійних глибин.
У той же час, виділяється ще один умовний розподіл фантастичного жанру, який є характерним для вітчизняного ринку:
– фантастика, написана українськими авторами;
– фантастика, написана українськими авторами українською мовою;
– фантастика, написана українськими авторами російською мовою.
А що ж читач? Він настільки втомлюється від буденності свого життя, від несправедливості та сірості, що суто літературознавчі моменти сучасної фантастики його не цікавлять. Він шукає в цих книжках яскравих героїв, ідеї добра і справедливості, моральність та мрію. Оця здатність мріяти, уявляти, фантазувати стає домінуючою. А головне, зовнішня нереальність і вигаданість сюжету, створені талановитим автором, здатні розказати про життя та його вічно хвилюючі проблеми більш реально, образно й влучно, ніж життєво правдива книга.
Приємною несподіванкою для любителів фантастичного жанру стала серія видавництва «Наш час» під назвою «Нове українське фентезі». Вона є яскравим прикладом того, що Україна має великий потенціал у даному напрямі. Основну ідею серії видавці визначили так: «Україна – найцікавіша, найромантичніша і наймістичніша країна у світі. Ми маємо глибоку і багату історію, міфологію, нам є чим пишатися, є що показати світові. Ми намагалися про це розповісти. І ще – допомогти доторкнутися до України романтичної, загадкової і прекрасної» [4]. На сьогодні в рамках серії побачили світ чотири книги під спільною темою «українська міфологія»: «Зброя вогню», «Діти Праліса», «В тіні янгола смерті» Т. Завітайла та «Останній шаман» Н. Тисовської.
У трьох книгах молодого автора Т. Завітайла головними героями є козаки-характерники, болотяник, конюший, красуня-відьма, опир... Герої вражають своєю образністю та колоритністю. ,,На сторінках повісті вони безперестанку піддаються складним випробуванням, долають анциболотів, вурдалаків і перевертнів, рятують одне одного і помщаються за полеглих товаришів" [7]. І тут у пригоді стає глосарій, передбачливо розміщений у першій частині трикнижжя. Адже, мабуть, не кожен читач може одразу розібратись в розмаїті так званої білої і чорної нечисті, яка зустрічається на сторінках книг. Інтригою залишається остання частина під назвою «В тіні янгола смерті», яка хронологічно має бути першою. Саме в ній розповідається історія знайомства та перших подвигів цих сміливців.
Хоча автор і описує побут козаків та селян без історичної точності, і не завжди текст є стилістично досконалим, та для юного читача, а саме на нього книжки й розраховані, присуди літературознавців не матимуть жодного значення. Йому набагато важливіше бачити героїв, які здатні на справжню дружбу, любов, самопожертву, готові боротися зі злом до останнього. Ці повісті виховують повагу до минулих поколінь, розмальовують історію кольорами фентезі.
Незважаючи на молодий вік автора, перша книжка Т. Завітайла ,,Зброя вогню" вже була відзначена дипломом конвенту фантастів ,,Єврокон–2006".
Книга Н. Тисовської ,,Останній шаман", яка продовжує серію, є складнішою. Вона захоплює вже з перших сторінок. Хоча назвати її фентезі можна дуже умовно. «Тут немає ні супергероя, який із мечем у руках бореться і рятує всесвіт, ні персонажів із важкими найменнями..., ні абсолютного зла, яке обов'язково буде поборене в останньому розділі... Натомість тут є звичні українські реалії, серед яких... цілком комфортно живуть знайомі нам з дитинства нявки й хованці, а ще – якутські шамани, бо ж у якутській міфології, виявляється, чимало спільного з давніми українськими віруваннями» [1].
Сюжет роману побудовано на цілком реальній детективній історії. В районному містечку сталося подвійне вбивство. Невдатник-журналіст і його старша колега розслідують загадкову смерть звичайного лікаря та його пацієнтки. І це розслідування приводить героїв до істини, яка для кожного виявляється своєю: хтось знаходить втраченого батька, хтось – справжнє кохання, а хтось – віру у власні сили та можливості.
Авторка описує реальність, яка може бути поряд із кожним. Фентезійний світ існує, переплітається з людським життям, допомагає або, навпаки, шкодить. І все має причину, пояснення. ,,Добро" у Н. Тисовської зовсім не героїчне, воно незграбне і кумедне, але дуже щире й світле. ,,Зло" творять реальні люди – через заздрощі, гроші. По суті, все, як у нашому житті. Тому таке ,,фентезі" є дуже зрозумілим і, на жаль, абсолютно не фантастичним.
Серія «Нове українське фентезі» – перший паросток у вітчизняному фентезійному світі. Ми маємо можливість читати своє. Фольклорні, національні мотиви є явним продовженням літературних традицій М. Гоголя та Лесі Українки. От тільки мавки, чугайстери, відьми – сучасніші. Вони живуть у близькому нам світі. Ще не зовсім пристосовані, часто безпорадні, але готові діяти.
Чому ж ми читаємо літературу даного жанру? Можливо, тому що герої фентезі творять дива своїми руками. Вони сильні, розумні, надійні, вірні, благородні, з почуттям гумору. Фентезі не зображає факти, а ідеалізує можливості людини, захоплюється нею, незважаючи на всі її недоліки та слабкості. Читацькою аудиторією фантастики та фентезі переважно є молодь, якій притаманне бажання змінювати, перебудовувати. Тому тут головне правильно розставити наголоси, щоб не втратити межу між реальністю та фантазією. Адже дуже важко бути героєм між двох світів.
А як думаєте Ви?

---

Список використаної літератури
1. Бойко О. Незграбне добро і людяне зло [Електронний ресурс] / Олексій Бойко. – Режим
доступу : www.URL: http://www.bukvoid.com.ua/reviews/books/2009/10/20/074758.html.
2. Завітайло Т. В тіні янгола смерті / Тарас Завітайло. – К. : Наш час, 2007. – 128 с. – (Нове українське фентезі).
3. Завітайло Т. Діти Праліса / Тарас Завітайло. – К. : Наш час, 2007. – 120 с. – (Нове українське фентезі).
4. Завітайло Т. Зброя вогню / Тарас Завітайло. – К. : Наш час, 2007. – С. 137 с. : іл. – (Нове українське фентезі).
5. Літературознавча енциклопедія : у 2 т. – К. : Академія, 2007. – (Серія ,,Енциклопедія ерудита" : ЕЕ). Т. 2 : М (Маадай-Кара) – Я (я-форма) / авт.-уклад. Ковалів Ю. І. – 622 с.
6. Тисовська Н. Останній шаман : роман / Наталя Тисовська. – К. : Наш час, 2008. – 392 с.
7. Тулумбас Н. Фентезі.ua // Книжк. клуб плюс. – 2007. – № 12. – С. 19.

---

ФАНТАСТИКА І ФЕНТЕЗІ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ (https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=46&ved=0ahUKEwjt-oX_95DPAhUD2CwKHcDkBpI4KBAWCDcwBQ&url=http%3A%2F%2Firbis-nbuv.gov.ua%2Fcgi-bin%2Firbis_nbuv%2Fcgiirbis_64.exe%3FC21COM%3D2%26I21DBN%3DUJRN%26P21DBN%3DUJRN%26IMAGE_FILE_DOWNLOAD%3D1%26Image_file_name%3DPDF%2Fbp_2010_2_10.pdf&usg=AFQjCNHGndL3Yc1y-sWcvnsQxVljMJZDag&sig2=YMLFu0Es0lQNm6etRP1hLg&bvm=bv.133053837,bs.2,d.bGs&cad=rja)

Отакий у нас вибір: між леді Ґвенет вер Меган О'Ріґнах, володаркою Кил Морґанаху й Тір Мінегану, регентом Катерлаху та характерниками, які клали кабаку на історичні нюанси. Нічого середнього, як у Сапковського.

Лінь витягати з пдф ще одну статтю - ось посилання:
http://urccyl.com.ua/fileadmin/user_upload/Visnyk/Visnyk_2013/Visnyk_2013_39.pdf

ЦитироватьПопулярність жанру фентезі в Україні визначається, по-перше, тим, що сучасне українське фентезі ґрунтується на автентичній українській міфології.

Знову констатується етноцентризм знову.

"Книжковий огляд" – №9, 2004   

ФАНТАСТИЧНІ ОБРІЇ
Про українську фантастику*

"Ще не вмерла Україна"
(*Закінчення. Початок у №7-8 2004 р.)
...У 70-і – 80-і роки українські фантасти й перекладачі фантастики все ж не вимерли, а продовжували жити, писати, перекладати і навіть де-інде видаватися – хоч і в більшості випадків російською мовою. Українською вийшло лише декілька (до речі, дуже якісних!) перекладів, зокрема, "Бойня номер п'ять" Курта Воннегута та "Головний полудень" Олександра Мірера (можна згадати ще й "Володаря мух" В. Голдінга та "Паразитів свідомості" К. Вілсона. – Ред.); було також кілька "ідейно-витриманих" сірих і безбарвних "фантастичних" штамповок, про які не хочеться й згадувати. Зате російською мовою тоді починає друкуватися киянин Борис Штерн, публікується Володимир Савченко, який дебютував ще в 60-ті роки, видається Ігор Росоховатський, виходять дві авторські книги киянина Володимира Зайця; з'являються перші твори Василя Головачова (тоді ще він жив у Дніпропетровську); в журналах та збірках фантастики публікуються твори харків'ян Євгена Филимонова, Ернеста Марініна, Андрія Печеніжського...

Хоч, звісно, це була крапля в морі – і більшість рукописів припадали пилом у столах авторів та редакторів. Утім, в колег-фантастів з Росії на той час справи були не кращими.

Період так званої "перебудови" (кінець 80-х – початок 90-х рр.) ознаменувався з'явою нових імен на небосхилі української фантастики. А також бурхливим розквітом достопам'ятного ВТО МПФ (Всесоюзне творче об'єднання молодих письменників-фантастів), що значну діяльність проводило і на території України, видаючи тут свої збірки і включаючи до них твори українських фантастів.

Залишимо за бортом графоманські саморобки, що їх у збірках ВТО було більшість (графоман – істота інтернаціональна і дуже плодюча). Згадаймо інше: в ті роки в збірках "Румби фантастики" друкувалися повісті та оповідання Лева Вершиніна, Наталі Гайдамаки, Людмили Козинець, того ж таки Бориса Штерна, Єлизавети Манової, Віталія Забірка та інших цікавих авторів.

Той же таки В. Головачов активно видавався в серії "Золота полиця фантастики" у видавництві "Флокс" (Нижній Новгород), виходили його книги і в інших видавництвах, у т.ч. і в Україні. Саме тоді Головачов власними руками заклав основи своєї популярності. Можна до піни на губах сперечатися про ступінь талановитості його творів, хвалити чи ганити їх, а безсумнівно одне: цей письменник уперто й настирливо ломився крізь видавничі бар'єри (спершу – ідейні, потім – комерційні), в результаті досягнувши свого! Його книги почали видавати, і досить швидко в Головачова утворилася своя аудиторія читачів і шанувальників. Це був один із перших дзвіночків для видавців: на вітчизняних авторах теж можна заробити гроші. Але в той час на ринку ще царювала перекладна література. Навіть детективи вітчизняні не спішили видавати, не кажучи вже про фантастику. Книги ВТО, котре в 1992 році благополучно розвалилося, та Головачов в "Золотій полиці" – ось, здається, і все...

Ні, не все! Якраз на початку 90-х в Харкові Дмитром Громовим та Олегом Ладиженським, більш відомими під спільним псевдонімом Генрі Лайон Олді, була організована творча майстерня "Второй блин", що зайнялася підготовкою і "проштовхуванням" на ринок (тобто – видавцям) книг фантастики. Займалися харків'яни усяким – і перекладами, і кіноверсіями, але програмою-максимумом творчої майстерні завжди була "розкрутка" серії вітчизняної, в першу чергу української фантастики.

Програму вдалося частково реалізувати. Ціною неймовірних зусиль були "пробиті" й побачили світ три збірки серії "Перехрестя" (елітна фантастика): "Той, що живе востаннє" (1992), "Сутінки світу" (1993) і "Книга Небуття" (1995). І якщо в першому з них з волі видавця ще були іноземці – переклади Каттнера і Говарда, то інші вже повністю складалися з творів українських (точніше – харківських) фантастів: Федора Чешка, Єлизавети Манової, Андрія Дашкова, Григорія Панченка, Андрія Валентинова, тих же Г. Л. Олді...

У перервах між виходами книг "Перехрестя" "Второму блину" вдалося випустити чотири авторських "покети" в серії "Бенефіс"; також з подачі творчої майстерні вийшли збірки "Казки дідуся-упиря" та "Епоха гри".

Ну а потім...

Сталося! Видавці нарешті отямилися (читай – побачили гроші під ногами!) і з запалом почали видавати вітчизняних авторів. В цій, прямо-таки фантастичній ситуації, українська фантастика виявилася просто-таки необхідною. Судіть самі: серія "Нова російська фантастика" ("Фоліо", Харків) – 60 % українських авторів. Серія "Абсолютна магія" ("ЕКСМО", Москва) – 70 % книг українських авторів. Серія "Закляті світи" ("АСТ", Москва – "Terra Fantastica", СПб – "Фоліо", Харків) – половина українських авторів...

Твори українських фантастів почали видавати і в інших серіях: "Російська Fantasy" видавництва "Азбука" (СПб) – книги киян М. і С. Дяченків та О. Авраменка, київський "Альтерпрес" – Б. Штерна та А. Куркова, харківське "Фоліо" почало видання А. Валентинова... Не кажучи вже про найкрупніші видавництва – московські "ЕКСМО" й "АСТ", що видають українських авторів також у серіях "Абсолютна зброя" ("ЕКСМО") і "Вертикалі" й "Зоряному лабіринті" ("АСТ" – "Terra Fantastica").

Можна скільки завгодно сперечатися про якість, забувши, що про смаки... коротше, ясно. Можна навіть цвиркнути презирливо через губу: вивалили хлам на голову бідного читача, розфарбували розкладки глянцем – ні об що інтелект почухати! Облишмо, панове... Звісно, голодний автор, котрий понуро пише в рік три геніальних рядки, не забуваючи лаятися з сварливою жінкою – постать достатньо одіозна для кухонних розмов; але ми про інше. Не будемо кричати на перехрестях: поет в Росії більше, ніж фантаст! Фантаст в Росії більше, ніж прозаїк!... А від зміни Росії на Україну суть не міняється. Краще зупинимося на тенденціях, найбільш характерних для сучасної української фантастики. А також, висловлюючись, услід за відомим Бені Криком на прізвисько Король, знайдемо "пару слів за найвідоміших земляків".

Отже, безсумнівно, на даний час в українській фантастиці превалює жанр "Fantasy". Щоправда, істинні цінителі жанру все більше заперечують, що до нього належать такі автори, як Олді, Дашков і Валентинов. А останнім часом і Дяченкам відмовляють у місці в рамках "фентезі", але ми з вами правдоньку знаємо!.. В останні кілька років Україна порадувала шанувальників цього жанру цілою плеядою нових імен. Очевидно, сам поетичний склад української душі, плюс давні літературні традиції штовхають українських фантастів до писання саме в жанрі притчі, опоетизованої реальності – що зовсім не робить цю реальність м'якою й пухнастою. Напевно, є й інші причини того, що в Україні цей жанр розвивається найуспішніше – але факт лишається фактом: якщо у фентезійних і змішаних серіях книги українських фантастів превалюють, то в "науково-фантастичних" українців значно менше.

І якщо в жанрі "Fantasy" нові автори виникають один за одним – і варто зазначити, автори нестандартні! – то НФ залишається прерогативою російських фантастів. Авторів же з Україні, що вторгаються на простори НФ, можна перелічити по пальцях, та й з ними не все так просто. Володимир Васильєв був помічений у написанні "біляфентезійних" речей ("Клинки"). Володимир Заєць написав роман "Пастир добрий" на біблейські теми, Лев Вершинін навіть про наукові експерименти ухитряється писати в формі чудових притч...

Що ж стосується невиправних "фентезерів"...

Марина і Сергій Дяченко (Київ). Перша книга "Воротар" вийшла в 1995 р. Поєднавши романтизм з тонким володінням нюансами психології героїв, цей сімейний дует має немало шанувальників – цілком заслужено. Справжні успіхи – романи "Шрам", "Відьомська доба" і "Ритуал", де збита історія про дракона, лицаря і принцесу настільки майстерно вивернута, що дасть задоволення найдоскіпливішому знавцю...

Андрій Дашков (Харків). Чи не єдиний на просторах колишнього СРСР письменник-фантаст, котрий обживає стик жанрів "чорної фентезі" і містики, психотрилера та "жахів".

Андрій Валентинов (Харків). Його твори не можна назвати чистою "фентезі", це швидше "містико-історичні романи". Для жанру, у якому працює Валентинов, був навіть придуманий спеціальний термін – "криптоісторія", "прихована історія", що цілком відповідає духові книг.

Генрі Лайон Олді (Харків). Друкуються з 1991 року. Самі визначають жанр, у якому працюють, як "філософський бойовик" (термін придуманий особисто ними ще в 1991 році). Критики не спитавшись нарекли деякі твори Г. Л. Олді "міфологічним реалізмом епохи пост-модерну", на що автори знизали плечима і продовжили працювати. Жанр цей близький до фентезі, хоча Олді послідовно порушують усі її канони, ув'язуючи динаміку сюжету з будь-якими дошукуваннями з області моралі, філософії, психології чи історії.

Олег Авраменко (Київ). Почав з роману, що дуже нагадував погіршену копію "Амберських хронік" Роджера Желязни, – "Син Сутінок і Світла", написаного в змішаному жанрі "Science Fantasy". Але вже наступний роман – "Зоряна дорога" виявився набагато кращим...

Олександр Зорич (Харків). Достатньо стандартна "героїчна фентезі", яка легко читається. Автор плодовитий і небезталанний.

Окремо стоїть улюблений шанувальниками фантастики Борис Штерн (на жаль, нині покійний. – Ред.), тому що легше дістати місяць з неба, аніж визначити жанр, у якому він пише. У кожному разі Штерн – прекрасний стиліст з надзвичайним почуттям гумору, котрий ледь не демонстративно плює на форму та закони будь-якого жанру. У декого твори Штерна викликають відторгнення – зовсім як тропічний плід дуріан, знаменитий своїм відразливим запахом. Але якщо ви переборете снобізм і доберетесь до дивовижної соковитої м'якоті, що ховається під товстою шкуринкою цього екзотичного плоду...

За вуха не відтягнеш.

Отже, перечислять авторів і характеризувати їхню творчість можна ще довго – є і автори, й книги. Але поки що, підводячи підсумок, вважаємо своїм обов'язком констатувати: українська фантастика не тільки існує, не тільки вижила (усупереч ідеологічним та комерційним бар'єрам), але цвіте нині буйним цвітом! Звісно, на цій клумбі немало бур'яну, але де його нема? І хто візьметься відділяти зерна від плевел?

А поки що ясно одне: своя фантастика в Україні є, вона розвивається і плодоносить – а вже які плоди прийдуться до смаку особисто Вам, шановний Читачу... Вибирайте самі. "І нехай ніхто не піде ображеним!"

Від редакції. Ця стаття написана авторами у 1998 році. З того часу багато води втекло; в українській фантастиці з'явилося чимало нових цікавих авторів, стилів та книг. Сподіваємося, що автори не відмовляться продовжити цю вельми цікаву тему на сторінках нашого журналу.

Андрій Валентинов
Дмитро Громов
Олег Ладиженський

http://www.web-standart.net/magaz.php?aid=7613

Цитата: DarkMax2 от февраля  8, 2016, 00:49
(wiki/ru) Авраменко,_Олег_Евгеньевич (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%B3_%D0%95%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87)
(wiki/uk) Авраменко_Олег_Євгенович (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%B3_%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87)
(https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/6c/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%B3_%D0%B8_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%90%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE..jpg)
Що про цього пацієнта можете сказати?

(http://www.inbb.kz/wp-content/uploads/timmy-jimmy-boy-kalek.jpg)  ;D ::)

Дара Корній: Український видавець нарешті звернув увагу на питомо українську фантастику (http://www.chytomo.com/interview/dara-kornij-ukraiinskij-vidavec-nareshti-zvernuv-uvagu-na-pitomo-ukraiinsku-fantastiku)

(http://lovelylife.in.ua/wp-content/uploads/2017/01/15870795_1062917160487107_580574759_n.jpg)
Не фентезі, але означена мною проблема і в фантастиці присутня.
Люди читають свої назви вголос?! Ґуаякільський... Ґуаяк-ґуаяк і готово.
Ой, не дарма Сапковський писав про Пирога-Вареника, ой, недарма...

Ой, прошу вибачення. ::) Цей Хухуй існує ::)
(wiki/uk) Гуаякіль (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%83%D0%B0%D1%8F%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C)

---

Ну, могли би тоді ще ближче наблизити до оригіналу, якщо вже ліпите ґ: Ґваякільський.

ЦитироватьУ жанрі фентезі пишуть такі сучасні автори, як Марія Римар, Тетяна Винокурова-Садиченко, Олена Захарченко, Костянтин Матвієнко, Марина Соколян, Тарас Завітайло, Наталя Тисовська та Сергій Батурин[113]. Твори з містичними елементами та складними психологічними сюжетами належать перу Галини Пагутяк, Володимира Єшкілєва та Любка Дереша.

Серед авторів фантастики можна відзначити твори подружжя Марини та Сергія Дяченків, Тимура Литовченка, Олександра Левченка, Яни Дубинянської, Маріанни Малини, Дари Корній.

(wiki/uk) Сучасна_українська_література#Популярна_та_жанрова_література (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0#.D0.9F.D0.BE.D0.BF.D1.83.D0.BB.D1.8F.D1.80.D0.BD.D0.B0_.D1.82.D0.B0_.D0.B6.D0.B0.D0.BD.D1.80.D0.BE.D0.B2.D0.B0_.D0.BB.D1.96.D1.82.D0.B5.D1.80.D0.B0.D1.82.D1.83.D1.80.D0.B0)

Перший український фентезі про супергероїв

Це краще до кіно. Оригінал, до речі, дитяче фентезі (себто казка).
P.S. Попаданці (трафлюки?) зло.

Цитата: DarkMax2 от января 12, 2017, 08:22
Це краще до кіно. Оригінал, до речі, дитяче фентезі (себто казка).
P.S. Попаданці (трафлюки?) зло.

Чим погане попадання у казку?

Цитата: alant от января 12, 2017, 12:34

Цитата: DarkMax2 от января 12, 2017, 08:22
Це краще до кіно. Оригінал, до речі, дитяче фентезі (себто казка).
P.S. Попаданці (трафлюки?) зло.

Чим погане попадання у казку?

У Нарнію? Нічим. Я про часових мандрівників, чиє переміщення (причина і механізм) не пояснюється і не є органічною частиною сюжету та світу.

Цитата: DarkMax2 от апреля  2, 2013, 23:31

ЦитироватьКостянтин Матвієнко
Багряні крила

47.00 ₴

«Багряні крила» Костянтина Матвієнка очікуване читачами продовження романів «Час настав» і «Гроза над Славутичем».

Цього разу Аскольд Четвертинський і його друзі мусять боротися з перевертнями в дев'ятому сторіччі, у часи Віщого Олега. Вони знову мають клопіт зі співробітниками Центру історичних корекцій Федерації, які з невичерпним ентузіазмом прагнуть змінити українську історію. А ще героям доводиться витягати з комп'ютерної халепи домовика Лахудрика. У цьому їм допомагає Хакер із Луганська. Тим часом до Землі пхається Багряна зоря — планета Нібіру. Зростає кількість землетрусів, повеней та вивержень: наближається 2012 рік. Тоді до нас мають повернутися нави. До речі, вони вже отаборилися в Криму...

Тут тобі і Нібіру, і хакери, і середньовіччя і "попаданці"!
Ех, усі пишуть якусь попс-бурду з популярного сміття. :(

До речі, чого в україномовному просторі не юзається літописна форма Осколод? Вона ж звучить питоміше.

ЦитироватьНайбільша проблема — видавці

Чи не всі присутні на дискусії письменниці погоджуються, що українські видавництва не надто охоче друкують фентезі.

На думку Маріанни Малини, видавці вважають, що книжки цієї категорії не користуються попитом серед читачів. Це, наголошує вона, не відповідає дійсності.

«Читачі не читають фантастикку? Диво дивнеє! Не може бути так, що у всьому світі фантастику читають, а в Україні — ні», — погоджується Тала Владимирова.

На її думку, авторок українського фентезі хвилюють ті ж речі, що й інших колег по цеху: як «достукатись» до видавництв, та як знайти спільну мову із читачами. Однак письменниця також наголошує на одній специфічній для цієї сфери проблеми — бідності наукової фантастики.

«Нам треба докладати досить багато зусиль, аби писати наукову фантастику, а фентезі рано чи пізно проб'ється», — переконана Владимирова.

Ярина Каторож вказує ще на один аспект проблеми. За її словами, чимало україномовних авторів та авторок спочатку пишуть фентезі українською, а потім перекладають російською та викладають на російськомовних сайтах. В російськомовному сегменті інтернету, зауважує вона, більше розвинена практика підримки авторів на сайтах, яка мотивує їх писати.

«Як на мене, то фентезі у нас не читали, бо його не видавали, і про нього не говорили. Зараз же смаки читачів змінюються», — додає Галина Ів.

Стать не є вирішальною. Авторки українського фентезі про перепони у письменницькій діяльності  (http://povaha.org.ua/stat-ne-je-vyrishalnoyu-avtorky-ukrajinskoho-fentezi-podilylys-rozdumamy-pro-perepony-u-pysmennytskij-diyalnosti/)

Українська фантастика, прикрі видавці і світ, що завжди плентається на крок позаду (http://gazeta.lviv.ua/2016/12/23/139650/)

Цитировать− Отже, Наталю, в яких координатах зараз існує українська фантастична література? Що з нею відбувається?

− Відбувається те, що персонально мені вселяє величезний оптимізм. Бо ще кілька років тому намагання видати рукопис фантастичної літератури у будь-якому видавництві України було цілковито марним. Українські видавці фантастику не видавали і за жанр її не визнавали. Єдине, що хай дуже рідко, але все ж мало шанс коли-небудь побачити світ, − це фентезі, але обов'язково з національним компонентом. Якщо ж у книзі такий компонент був неяскравим або його не було взагалі, скажімо, козаків-характерників чи мольфарів або мавок з русалками, то можна було навіть не намагатися щось робити – шансів у рукопису побачити світ не існувало жодних. Сьогодні ситуація поступово змінюється, і це не може не тішити. Бо, можливо, нарешті, прийдемо до жанрової літератури і буде її багато: і фантастики, і детективів, і любовних романів, щоб читач зміг обирати. Бо не секрет, що саме з таких книжок і дорослі, і діти починають реально читати, і тільки згодом переходять до серйозної літератури. А коли в країні жанрової літератури нема, то це велика втрата.

Тож шароварщина була штучним явищем?

Цитировать− Яка вона фантастика України, як би Ви схарактеризували ту фантастику, яка є?

− Наразі вона більше казкова. А мені хотілося б, щоб це була фантастика, яка ставить проблеми на зразок Бредбері, Орвела, інших класичних авторів. Можливо, дещо в іншому звучанні, бо література постійно розвивається. Але хочеться менше розваги, а більше серйозного. А поки що так не є. З іншого боку, для вітчизняної фантастики характерне – на вимогу видавців – спрощення текстів. Не виключено, це стосується і літератури в цілому. А якщо текст спрощений, то він, звісно, на аудиторію впливає гірше. Інша характерність, яка уже давно втратила актуальність в Європі та Америці, а в нас вважається за «золоте правило», що книжки мають бути короткими. Якщо ви написали трилогію або й цикл, то, швидше за все, світу вони не побачать. Навіть якщо це будуть у контексті літератури найгеніальніші твори. Хтось, може, й зважиться видати вам одну чи дві книги з циклу, але на більше не розраховуйте попри те, що ці книги на полицях книгарень можуть не залежуватися. Скажімо, між виданням першого тому трилогії Сергія Оксеника «Лісом, небом, водою» і третього минуло, якщо не помиляюся, майже десять років. Тобто той, хто бачить цей третій том в магазині сьогодні, уже не знає або забув, про що були перші два. Відповідно, втрата аудиторії не йде на користь ані письменникові, ані видавцям, які й далі наполягають, що книжки мають бути короткі. І про всі аспекти цієї проблеми воліють мовчати.

Українське фентезі для книготуристів (http://svitfantasy.com.ua/articles/2017/ukrajinske-fentezi-dlya-knyhoturystiv.html)
Одне підліткове.

Цитата: DarkMax2 от апреля 11, 2017, 21:40
Українське фентезі для книготуристів (http://svitfantasy.com.ua/articles/2017/ukrajinske-fentezi-dlya-knyhoturystiv.html)
Одне підліткове.

ЦитироватьБудемо відверті — серйозного дорослого фентезі в нас майже нема. Здебільшого спостерігаємо фентезі в категорії для дітей середнього шкільного віку, де воно називається дитячою книгою.

МІФОПОЕТИЧНИЙ СВІТ ПРОЗИ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО ФЕНТЕЗІ (http://litzbirnyk.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/28.17.16.pdf)
Було?

Трошки наркоманії: Мартин писав про Україну (http://ice-and-fire.in.ua/page/ukraine/).

Боісіда...  :wall:
Сон у літню ніч: "Дивовиддя про святих русалок" Боісіди (http://svitfantasy.com.ua/articles/2017/son-u-litnyu-nich-dyvovyddya-pro-svyatyh-rusalok-boisidy.html)

Цитата: DarkMax2 от сентября 13, 2017, 13:36
Боісіда...  :wall:
Сон у літню ніч: "Дивовиддя про святих русалок" Боісіди (http://svitfantasy.com.ua/articles/2017/son-u-litnyu-nich-dyvovyddya-pro-svyatyh-rusalok-boisidy.html)

Українець все одно вимовить так, як треба. Так шо не переживайте.

Цитата: Sandar от сентября 13, 2017, 13:51

Цитата: DarkMax2 от сентября 13, 2017, 13:36
Боісіда...  :wall:
Сон у літню ніч: "Дивовиддя про святих русалок" Боісіди (http://svitfantasy.com.ua/articles/2017/son-u-litnyu-nich-dyvovyddya-pro-svyatyh-rusalok-boisidy.html)

Українець все одно вимовить так, як треба. Так шо не переживайте.

Коли перестали писати Ї після приголосних, спершу теж так думали ;)

Цитата: DarkMax2 от сентября 13, 2017, 13:36
Боісіда...  :wall:
Сон у літню ніч: "Дивовиддя про святих русалок" Боісіди (http://svitfantasy.com.ua/articles/2017/son-u-litnyu-nich-dyvovyddya-pro-svyatyh-rusalok-boisidy.html)

Цікаво, яка там етимологія? Якщо бо+Ісіда, то перетворення і->ї зайве.

Цитата: Python от сентября 16, 2017, 09:41

Цитата: DarkMax2 от сентября 13, 2017, 13:36
Боісіда...  :wall:
Сон у літню ніч: "Дивовиддя про святих русалок" Боісіди (http://svitfantasy.com.ua/articles/2017/son-u-litnyu-nich-dyvovyddya-pro-svyatyh-rusalok-boisidy.html)

Цікаво, яка там етимологія? Якщо бо+Ісіда, то перетворення і->ї зайве.

Не думаю. Звучить, як турецьке чи перське.

Цитировать...фентезі в його класичному розумінні все ж не дуже цікавий видавцям. Доволі показовою є історія Наталки Щерби, книги якої не хотіли друкувати в Україні. Тож вона звернулася до російського видання «Росмен», де її надрукували і її книги стали бестселерами, і тільки тоді на неї звернули увагу українські видавці. Є також приклад Володимира Кузнєцова – гідного фантаста з Сіверодонецька, який до війни з Росією успішно писав на російські видання. Після російської агресії та окупації його рідного міста, він вирішив, що далі це робити неприпустимо і почав писати українською. Проте українські видання його друкувати не хочуть. Ось так і виходить: є автори, які хочуть писати фентезі українською, є читачі, які хочуть його читати, але є й видавці, які вважають цю літературу ризикованою і радше вкладуться в черговий любовно-історичний роман про трагічну долю українського народу, бо це чтиво легше продати. Хоча в цьому році є певні зрушення з мертвої точки...

http://rubie.in.ua/denis-skorbatyuk/

ЦитироватьНещодавно ви були на Брама-Фест в Івано-Франківську. Розкажіть, що там відбувалося цікавого?

На мою думку, фестиваль «Брама» та той конкурс фентезійних оповідань, який провели організатори, є дуже важливою подією. По-перше, я не пригадую жодних фестивалів в Україні, які б були присвячені тільки фентезі. Тобто так, в нас вже давно проводиться ЛіТерраКон, але він присвячений фантастиці загалом. Організатори ж Брами виокремили фентезі й провели низку лекцій та дискусій суто на фентезійну тематику. По-друге, в рамках конкурсу оповідань надійшло близько 700 рукописів! І хоч близько 200 були відкинуті як такі, що не підходять, все ж 500 оповідок у жанрі саме фентезі показує, що наші видавці таки помиляються. Фентезі в Україні є, воно цікаве, його хочуть писати, його хочуть читати. Зараз організатори Брами працюють над виданням збірки (чи навіть кількох збірок) з тим матеріалом, що надійшов. А тому я гадаю, що українське і, що найважливіше, україномовне фентезі завдяки цьому фестивалю отримає потужний поштовх.

До речі, брав участь у "Брамі". Набрав 27/55 балів.

Відкинуті як такі, що не підходять... Ну це ж смішна конструкція, це ж безглуздя. Чому люди за це хапаються? Дивовижа. Масове божевілля.

Цитата: Sandar от декабря 11, 2017, 12:18
Відкинуті як такі, що не підходять... Ну це ж смішна конструкція, це ж безглуздя. Чому люди за це хапаються? Дивовижа. Масове божевілля.

Канцеляризм, живлений гіперкорекціями. Зараз же широко поширене неприйняття дієприкметників і прикметників, що закінчуються на -щий/-чий. "Як непідходящий (http://sum.in.ua/s/nepidkhodjashhyj)" - для таких фобів це "суржик".

Фантастичні світи - рекомендаційний бібліографічний покажчик:
http://www.chl.kiev.ua/mbm/Book/View/365#page/1/mode/2up

Цитата: DarkMax2 от августа  1, 2016, 19:03

Цитата: DarkMax2 от февраля  8, 2016, 00:49
(wiki/ru) Авраменко,_Олег_Евгеньевич (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%B3_%D0%95%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87)
(wiki/uk) Авраменко_Олег_Євгенович (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%B3_%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87)
(https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/6c/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%B3_%D0%B8_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%90%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE..jpg)
Що про цього пацієнта можете сказати?

Цитата: DarkMax2 от февраля  8, 2016, 00:29
Українська фентезійна писанина... відкрив якусь книгу, яку знайшов по запиту "Відьмак":

ЦитироватьЕнгас аб Брайт без будь-якого вступного слова, сухо і стримано зачитав текст указу, в якому йшлося про призначення леді Ґвенет вер Меган О'Ріґнах, володарки Кил Морґанаху й високої пані Тір Мінегану, лордом-реґентом Катерлаху.

Автор якийсь Олег Авраменко.
Ну, хіба можна так писати? Стільки вигаданих імен в одному реченні! І кожне заковика ще та! Нащо так знущатися над язиком?
Аб-брайт, о-рік-нах... нах, лах...

Помер український фантаст Олег Авраменко. (https://www.facebook.com/valentyn.avramenko/posts/1868257066581365)

«Характерники» Руслана Бєдова: Позбутися мертвого, аби повернути живе... (http://rubie.in.ua/pozbutisya-mertvogo-abi-povernuti-zhive/)

До речі, я трохи причетний до укрфентезі ::)
(https://scontent.fhrk3-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/37223030_1019924808182116_4366874368614072320_n.jpg?_nc_cat=0&oh=cd09f8a57f45cb60223d7e3edef0da22&oe=5BE9E27C)
Безрук Максим. Холод (https://svitfantasy.com.ua/reading-page/2018/holod-2.html) // Вулиця Літературна. Будинок №6 : альманах. — К. : Електрокнига, 2017 — С. 120–131.

Цитата: DarkMax2 от декабря 11, 2017, 10:15
До речі, брав участь у "Брамі". Набрав 27/55 балів.

За приквел до "Холода"?

Цитата: klangtao от августа  1, 2018, 13:51

Цитата: DarkMax2 от декабря 11, 2017, 10:15
До речі, брав участь у "Брамі". Набрав 27/55 балів.

За приквел до "Холода"?

Саме так.

В мережі є?

Цитата: klangtao от августа  1, 2018, 13:58
В мережі є?

http://www.bramafantasy.in/index.php/stories-2017
Поки немає. Черга до мене не дійшла. Оповідань десь сотня.

Насправді, це добре, що поки не опублікували. Маю намір потім переписати у більший твір.

(https://scontent.fiev13-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/67179287_1280766348764626_8702577737199517696_n.jpg?_nc_cat=108&_nc_oc=AQmKTGt8Guk1O2nCJ8pvrligU93t-nKF8XPx0risqk-UwVLXqDLd0hD9zlJqwsucdmA&_nc_ht=scontent.fiev13-1.fna&oh=85b3447a45f0240c08a3352c61600cc6&oe=5E10C3CC)
Маю другу публікацію, до речі.

Діточок багато: збірка оповідань курсу літературної творчості Сергія Іванюка. - Київ : Смолоскип, 2019.

:up:

Ловці думок (https://www.yakaboo.ua/ua/lovci-dumok.html#tab-reviews)
(https://img.yakaboo.ua/media/catalog/product/cache/2/image/546x/00c1a1eab9920e00d38dc8798e6142c9/7/_/7_82_90.jpg)
Обкладинка гарна.

(https://thewill.com.ua/Media/volya-comics/002323.jpg)

ЦитироватьСелище було невелике – з десяток халуп, низьких, ледь не по стріхи заглиблених в землю, кільцем стояли довкруж невеличкого майдану з колодязем-журавлем. Біля колодязю лежав мертвий собака – роздутий як діжка, з висолопленим, чорним язиком. Над селом висіла глуха, мертвотна тиша – здавалося, навіть мала пташка не наважувалася завести поблизу своєї ранкової пісні. Тільки листя шепотіло на вітру, та стиха скрипіли віти.
Один з вояків висадив ногою двері ближньої халупи. Темрява, що панувала там, наче дим вивернулася назовні. Не наважившись перетнути порога, варяг нахилився, вдивляючись в чорне хатнє нутро.
- Мертві! – гукнув нарешті, і в голосі його лунав острах. – Всі мертві. Чоловік, дружина, дітлашня. Разом лежать...
- Прокляте місце... зачароване... - пролунав поміж воїнів пошепт, та ущухнув, тільки-но Віґдіс озирнулася.
Варяженка пройшла до колодязя, зазирнула в нього. Поміркувавши хвилину, вхопила журавля та занурила. Зі скреготом у присвітанковій тиші він опустився, хлюпнуло в глибині відро...
Складений з колод зруб наче вибухнув, чорна вода вдарило в хмарне небо, а за мить крижані бризки дощем впали на людей, що стояли поблизу. Нестерпний сморід вдарив у ніздрі, змусивши варягів відсахнутися – від води тхнуло мертвотою та падлом. Віґдіс, відкинута на декілька кроків, з повним люті стогоном відкинула колоду, що придавила їй ноги. З колодязя ж випросталася рука – біла як полотно, лискуча, з довгими чорними нігтями. За нею випросталася друга, а потім і голова – надута наче пухир, з чорним, проваленим носом, виряченими скляними очами, роззявленим синім ротом, в якому за білястими уламками зубів ворушилося щось темне й шпичасте.
   Потопельник, здоровезний як ведмідь, вибрався назовні. Голе тіло його, роздуте, як кухва, вкрите було темними плямами, чорними мацаками на ньому звивалися жирні п'явки, а величезний крендюх здригався і ворушився. Груди його були вкрити глибокими розрізами – хтось добряче пошматував зашкарублу шкіру, залишивши на ній довгу низку чаклунських знаків. Такі ж були й на плечах та мерця, менші – на долонях і чолі.
- Чого заклякли?! –ревнув Матс. – Заціпило? Рубайте потвору!
- Стояти!!! – перекрила його Віґдіс, вже на рівних, з мечем напоготові. – Всі в кільце. Пильнуйте, браття! Зараз почнеться...
З глухим ревінням потопельник посунув на Віґдіс. Та зустріла його спокійно, низько нахиливши голову, виставивши перед собою щит і меч. Щосили ляснула клинком по залізному обручу щита:
- Нуж бо, стерво! Потіш мя – я чекаю!
Розбуджені жахливим ревінням велетня, з халуп навколо почали вилазити мертві. Були вони темні і й покручені, наче старі корчаги, немов смерть прийшла до них в невимовних стражданнях. Рухалися, наче понівечені ляльки, шкутильгаючи і розхитуючись, затиналися, й падали, зводилися чи повзли... але робили це неймовірно швидко і з безтямною впертістю. Серця варягів не вдарили й тричі, як перші мерці вже дісталися їх.

Про автора:
Володимир Кузнєцов – письменник, музикант і гейм-дизайнер із міста Сєвєродонецьк. Українському читачеві відомий як майстер «темних жанрів» - жахів, містики та дарк-фентезі.

A Furry Witcher (https://ueartemis.livejournal.com/43801.html) - про оповідання "Звіролов" зі збірки "Багряні ночі".

Нещодавно отримав доволі дивну пропозицію від знайомої, а саме опублікувати свої оповідання на новинному порталі «Вектор Ньюз». Погодився. Це стало доброю нагодою представити читачеві нескорочену версію оповідання «Роги». (https://ueartemis.livejournal.com/43699.html)

Цитата: Python от сентября 16, 2017, 00:10
Коли перестали писати Ї після приголосних, спершу теж так думали ;)

Ніби написання Ї після голосних на щось впливає...

Цитата: Drundia от августа 29, 2021, 02:29

Цитата: Python от сентября 16, 2017, 00:10
Коли перестали писати Ї після приголосних, спершу теж так думали ;)

Ніби написання Ї після голосних на щось впливає...

Тут накладається ще й вплив російської орфографії, де И в усіх випадках. Що переноситься і на українську орфографію, і на вимову в обох мовах.

До чого тут російська орфографія, якщо інтервокальні йоти напівмертві?

Поверну тему у русло.
Fantastic: 7 книжок від українських авторів фентезі та фантастики (https://womo.ua/fantastic-7-knizhok-vid-ukrayinskih-avtoriv-fentezi-ta-fantastiki/)
Про одне з оповідань "Багряних ночей" я писав.

Цитата: DarkMax2 от августа 11, 2021, 09:17
A Furry Witcher (https://ueartemis.livejournal.com/43801.html) - про оповідання "Звіролов" зі збірки "Багряні ночі".

Цитата: Drundia от сентября  2, 2021, 16:04
До чого тут російська орфографія, якщо інтервокальні йоти напівмертві?

А   :green: хто живе між голосними?

 :green: Чи хоча б мешкає?

Цитата: Drundia от сентября  2, 2021, 16:04
До чого тут російська орфографія, якщо інтервокальні йоти напівмертві?

На той час, коли їх в українську орфографію впровадили, вони, очевидно, більше скидались на живих.

ЦитироватьСьогодні, до 130-річчя з дня народження Дж. Р. Р. Толкіна організатори конкурсного відбору до альманаху - співробітники Чернігівської міської центральної бібліотеки оприлюднили відеоролик: "Літературні читання "Стежками Середзем'я". Твори сучасних фантастів. До 130 - річчя Дж. Толкіна".
Там - запис уривків із творів переможців конкурсу. Потім ці оповідання й поезії побачать світ в альманасі.

Зміг прослухати тільки половину. За десять хвилин почув тільки два дієприслівника, і відчув тотальне домінування  «бути» і навіть «стати»  над «мати».     

У Польщі видадуть антологію української фантастичної прози (https://chytomo.com/u-polshchi-vydadut-antolohiiu-ukrainskoi-fantastychnoi-prozy/).
Літературне кумівство (https://ueartemis.wordpress.com/2022/08/28/%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B5-%D0%BA%D1%83%D0%BC%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE/):

ЦитироватьДопіру дізнався, що в оглядову антологію української фантастики "Мова Вавилону" поряд із творами класиків, як-от Гоголь і Франко, та знаних сучасників, як-от Макс Кідрук і Остап Українець, ввійде російськомовне оповідання "Простецы и хитрецы" перекладача з польської Сергія Легези. Не можу пояснити таку несподіванку нічим іншим, аніж товаришуванням Легези з Пузієм-Арєнєвим.

Я не читав, на жаль, оригінальні тексти добродія Легези, проте читав несхвальні відгуки на них. Тож маю сумнів у доцільності розміщення цього твору у вітрині нашої літератури. Тим паче, що Сергій Легеза невідомий українському читачеві як самостійний автор, а не перекладач. Його оповідання, написані як доважок для різних російськомовних антологій, досі не були зібрані у єдину авторську збірку, а головне: досі не були перекладені українською. Тому, на мою думку, присутність Легези у "Мові Вавилону" (в першому ж томі) щонайменше передчасна.

«Пазорі й ікла» або Гріх Легези (https://ueartemis.wordpress.com/2021/05/20/%D0%BF%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D1%80%D1%96-%D0%B9-%D1%96%D0%BA%D0%BB%D0%B0-%D0%B0%D0%B1%D0%BE-%D0%B3%D1%80%D1%96%D1%85-%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D0%B7%D0%B8/).
Про "Ігри всерйоз". (https://ueartemis.wordpress.com/2022/08/30/%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B8-%D0%B2%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B9%D0%BE%D0%B7/)

Цитата: Sandar от декабря 11, 2017, 12:18Відкинуті як такі, що не підходять... Ну це ж смішна конструкція, це ж безглуздя. Чому люди за це хапаються? Дивовижа. Масове божевілля.

rejected as useless i все ловко. I не вiдкинутi, а iх вiдкинули/о як некориснi

Цієї осені в соцмережах була буря, коли Кокотюха заявив, що темне фентезі - не хорор. А заявив він це з нагоди призначення упорядником тематичної збірки хорор-оповідань.