Лингвофорум

Цитата: Python от июля  3, 2010, 12:56Такий перехід неможливий в рамках української мови. На відміну від грецької, де справді відбувся рух цілого ряду приголосних у бік фрикативності.

Що значить неможливий? Чому неможливий? Він просто досі не відбувся. Хоча для одного іншого приголосного таки відбувся.

Цитата: Python от июля  3, 2010, 12:56Але перехід у свистячі/шиплячі, як правило, пов'язаний з пом'якшенням, котре в слов'янських мовах є змістотворчим.

З напівпом'якшенням, яке змістотворчим ніколи не було. Зворотний перехід теж важко з чимось пов'язати.

Цитата: Python от июля  3, 2010, 12:56Принаймні, давно засвоєні форми не варто переінакшувати.

Ключове слово — «засвоєні».

Цитата: Python от июля  3, 2010, 12:56Зникнення ф в сучасній українській неможливе: нові запозичення з цим звуком постійно прибувають, хв чи х на його місці можна почути переважно у людей старшого покоління (не рахуючи давніх запозичень), ф->п також обмежується рядом давніх запозичень, але не сучасних.

І відчувається чужість цього звука. І відчуватиметься поки його навмисно замінюватимуть.

Цитата: Drundia от июля  3, 2010, 14:48
Ключове слово — «засвоєні».

А чого це «Фіви» чи «орфографія» раптом стали незасвоєними?

Цитата: Drundia от июля  3, 2010, 14:48
І відчувається чужість цього звука. І відчуватиметься поки його навмисно замінюватимуть.

Чужість ґ так само відчувається. Однак...

Цитата: Drundia от июля  3, 2010, 14:48
Що значить неможливий? Чому неможливий? Він просто досі не відбувся. Хоча для одного іншого приголосного таки відбувся.

Леводжнибий дзлашись се, чо фозівлий ферекіз дзровись сехцс лефризаслив зня родзувілля. (д-з, т-с, п-ф, б-в, м-в, н-л і т.д.).

Цитата: Python от июля  3, 2010, 17:58А чого це «Фіви» чи «орфографія» раптом стали незасвоєними?

У моїй мові Фів нема. А орфографія й ортографія мають невелику значеннєву різницю.

Цитата: Drundia от июля  3, 2010, 14:48Чужість ґ так само відчувається. Однак...

Не відчувається.

Цитата: Python от июля  3, 2010, 18:11Леводжнибий дзлашись се, чо фозівлий ферекіз дзровись сехцс лефризаслив зня родзувілля. (д-з, т-с, п-ф, б-в, м-в, н-л і т.д.).

Отак вони всі одразу й поперетворювалися на інші вже наявні в мові фонеми. За те була якась реклама де її предмет чується як «Енерліб», а Вакарчук-молодший ледь не плутає к—х...

До того ж ви наробили замін більше ніж відбулося в грецькій, та й зубні проривні чомусь стали сибілянтами, а не як у грецькій. Звісно що результат (практично) непридатний для розуміння.

Цитата: Drundia от июля  4, 2010, 21:42
Не відчувається.

У словах, де вже звичним стало г — дуже відчувається.

Цитата: Drundia от июля  4, 2010, 21:42
У моїй мові Фів нема.

У моїй мові Фіви є, зате, скажімо, нема деяких суто лінгвістичних термінів. Це доводить, що цих слів у мові нема взагалі, і будь-яка довільна заміна в них окремих літер не вплине на їх розуміння?

Цитата: Drundia от июля  4, 2010, 21:42
А орфографія й ортографія мають невелику значеннєву різницю.

Яку саме?

Цитата: Drundia от июля  4, 2010, 21:43
До того ж ви наробили замін більше ніж відбулося в грецькій, та й зубні проривні чомусь стали сибілянтами, а не як у грецькій.

Але зубні фрикативи (якими б мали стати зубні проривні) часто передають як с/з.

Цитата: Drundia от июля  4, 2010, 21:43
За те була якась реклама де її предмет чується як «Енерліб», а Вакарчук-молодший ледь не плутає к—х...

Ну, то вже фефекти фикції.

Цитата: Python от июля 10, 2010, 20:47У словах, де вже звичним стало г — дуже відчувається.

Ну звісно, у звичних словах, де звичним є «г», наприклад «голова», чи «горох».

Цитата: Python от июля 10, 2010, 20:47У моїй мові Фіви є, зате, скажімо, нема деяких суто лінгвістичних термінів. Це доводить, що цих слів у мові нема взагалі, і будь-яка довільна заміна в них окремих літер не вплине на їх розуміння?

А чому б і не замінити деякі рідковживані слова? Приростки-наростки викинули та якось живемо.

Цитата: Python от июля 10, 2010, 20:47Яку саме?

Ну ортографія — це нормальна ортографія, а орфографія — те охвіційне недоробло.

Цитата: Python от июля 10, 2010, 20:47Але зубні фрикативи (якими б мали стати зубні проривні) часто передають як с/з.

Передавати їх можуть як завгодно, але ж вони не сплутаються, якщо раптом мові закортить змінити ці звуки. Та й написання скоріш за все через це ніхто не мінятиме.

Цитата: Python от июля 10, 2010, 20:47Ну, то вже фефекти фикції.

Фефекти фікції фефектами фікції, але вони не сильно впливають на розуміння й чудово показують близькі й не дуже звуки.

Цитата: Drundia от июля 14, 2010, 05:08
Ну звісно, у звичних словах, де звичним є «г», наприклад «голова», чи «горох».

Звичне не обмежується питомою лексикою. Приміром, «ґазова плита» звучить дико — а ця річ буває в побуті частіше, ніж піч.

Цитата: Drundia от июля 14, 2010, 05:08
А чому б і не замінити деякі рідковживані слова? Приростки-наростки викинули та якось живемо.

1) Широковживане слово, обмежене галуззю, з якою певний мовний спеціаліст не має справи — не рідковживане. Ото наміняють слів, а потім ремонтуй трактор зі словником...
2) Така заміна неминуче ускладнить пошук україномовної інформації, яка стосується одного й того ж поняття.
3) Повна заміна неможлива. Ви ж не пропонуєте палити старі книжки, які будуть використовуватись іще не одне десятиліття, а слова з яких потраплятимуть у нові видання?

Цитата: Drundia от июля 14, 2010, 05:08
Ну ортографія — це нормальна ортографія, а орфографія — те охвіційне недоробло.

В моєму розумінні, орфографія — це коли правильно пишуть, як у школі вчили, а ортоґрафія — коли викаблучуються.

Цитата: Python от июля 14, 2010, 06:56Звичне не обмежується питомою лексикою. Приміром, «ґазова плита» звучить дико — а ця річ буває в побуті частіше, ніж піч.

Саме так, не менш дико звучить Ґаїті чи ґідро-. Що ж до ґазових (очевидно, те саме що гасових, за Голоскевичем) плит, то не згаю, але сумніваюся що вони в побуті бувають так уже й часто.

Цитата: Python от июля 14, 2010, 06:561) Широковживане слово, обмежене галуззю, з якою певний мовний спеціаліст не має справи — не рідковживане. Ото наміняють слів, а потім ремонтуй трактор зі словником...

Правильно казати «лагодь повільнорух(івку) із тлумачівкою». Галузеві слова не треба міняти, їх можуть замінити галузеві фахівці самі.

Цитата: Python от июля 14, 2010, 06:562) Така заміна неминуче ускладнить пошук україномовної інформації, яка стосується одного й того ж поняття.
3) Повна заміна неможлива. Ви ж не пропонуєте палити старі книжки, які будуть використовуватись іще не одне десятиліття, а слова з яких потраплятимуть у нові видання?

Та не так багато тих слів треба міняти.

Цитата: Python от июля 14, 2010, 06:56В моєму розумінні, орфографія — це коли правильно пишуть, як у школі вчили, а ортоґрафія — коли викаблучуються.

Це те саме. От-от, правильно пишуть, за охвіційною нормою, а ортоґрафія — це переґекування.

Цитата: Drundia от июля 14, 2010, 08:13
Саме так, не менш дико звучить Ґаїті чи ґідро-.

Це неграмотно, але в плані незвичності Ґаїті й Ґренландія стоять приблизно на одному рівні.

Цитата: Drundia от июля 14, 2010, 08:13
Правильно казати «лагодь повільнорух(івку) із тлумачівкою».

До книгарні йти по тлумачівку — теж із тлумачівкою?

Цитата: Drundia от июля 14, 2010, 08:13
Що ж до ґазових (очевидно, те саме що гасових, за Голоскевичем) плит, то не згаю, але сумніваюся що вони в побуті бувають так уже й часто.

Гас — горюча рідина, продукт переробки нафти. Газ — речовина з консистенцією повітря. У плитах горить саме газ, не гас.

Цитата: Python от июля 14, 2010, 09:57Це неграмотно, але в плані незвичності Ґаїті й Ґренландія стоять приблизно на одному рівні.

І при тому на зовсім іншому ніж «ґорох» чи «ґолова».

Цитата: Python от июля 14, 2010, 10:00До книгарні йти по тлумачівку — теж із тлумачівкою?

Так, до читалкопродавальні теж із тлумачівкою.

Цитата: Python от июля 14, 2010, 10:04Гас — горюча рідина, продукт переробки нафти. Газ — речовина з консистенцією повітря. У плитах горить саме газ, не гас.

За словником Голоскевича «ґаз» — те саме що «гас» і «керосин», а речовина з консистенцією повітря — «газ».

У нас до того ж частіше кажуть піч/пічка, а не плита.

Цитата: Drundia от июля 14, 2010, 10:32
І при тому на зовсім іншому ніж «ґорох» чи «ґолова».

Я б сказав, Ґренландія за рівнем незвичності ближче до ґороху, ніж до Білла Ґейтса.

Цитата: Drundia от июля 14, 2010, 10:32
Так, до читалкопродавальні теж із тлумачівкою.

Це ж якась рекурсивна рекурсія (як це правильно сказати?)

Цитата: Python от июля 14, 2010, 10:57Я б сказав, Ґренландія за рівнем незвичності ближче до ґороху, ніж до Білла Ґейтса.

Але Ґренландія десь між ґорохом і Біллом Ґейтсом.
Невелика чєкавостка: я це речення чомусь собі прочитав як «Але Ґренландія десь між горохом і Біллом Ґейтсом» — у школі ситати (і писати теж) не навчили...

Цитата: Python от июля 14, 2010, 10:57Це ж якась рекурсивна рекурсія (як це правильно сказати?)

Самоповертання саме по собі самоповертаннєве.

Цитата: Drundia от июня 11, 2010, 20:44
У тім то й річ, що «анегдот» і навіть «анєгдот» існують, а от ненормативного [гз] замість [ґз] якось чути не доводилось.

Я часто вимовляю анекдот, іноді і вокзал але рідше, з фрикативним г.

Цікаво коли нарешті вийде книга, де буде сказано, що ось вам абетка, ось вам мова - пишіть і говоріть так як вам до вподоби? Що можна і етер і ефір і компьютер і компютор - абим всі були живі, здорові, веселі і щасливі.

Цитата: serge-kazak от марта 24, 2013, 12:21
Цікаво коли нарешті вийде книга, де буде сказано, що ось вам абетка, ось вам мова - пишіть і говоріть так як вам до вподоби? Що можна і етер і ефір і компьютер і компютор - абим всі були живі, здорові і щасливі.

Хвантазії у вас

Цитата: LUTS от марта 24, 2013, 12:23
Хвантазії у вас

А що і помріять не можна? Та й ніби вже десь проскакували статті на захист суржика. Правда на жаль від людей "не в авторитеті" 

Цитата: Python от июня 14, 2010, 17:21
Але краще вже такі правила, ніж 12 способів запису слова Washington українською мовою

Ўошінтоун

Цитата: serge-kazak от марта 24, 2013, 12:25

Цитата: LUTS от марта 24, 2013, 12:23
Хвантазії у вас

А що і помріять не можна? Та й ніби вже десь проскакували статті на захист суржика. Правда на жаль від людей "не в авторитеті" 

Чьо йому буть в авторітєті? Такє шось не туда і не сюда.

Цитата: LUTS от марта 24, 2013, 12:27
Чьо йому буть в авторітєті? Такє шось не туда і не сюда.

Куда це туда чи сюда? Всі слова, абетки і граматики і люди, що їх вживають - рівні перед Богом. Видумують щось, а потім ще й ображаються, коли не поіхньому розвиток мови іде. 

Цитата: serge-kazak от марта 24, 2013, 12:42

Цитата: LUTS от марта 24, 2013, 12:27
Чьо йому буть в авторітєті? Такє шось не туда і не сюда.

Куда це туда чи сюда? Всі слова, абетки і граматики і люди, що їх вживають - рівні перед Богом. Видумують щось, а потім ще й ображаються, коли не поіхньому розвиток мови іде. 

Та вам шо не кажи, в вас їдне на умі