Частіше ми вживаємо майбутній час в українській як сумму дієслова "бути" в майбутньому часі + інфінітив дієслова:
буду писати,
будеш писати,
будемо писати і т.д.
Але ж і є в українській мові, а нема, на приклад, у російській, така форма майбутнього часу на -м-
| писатиму | писатимемо |
| писатимеш | писатимете |
| писатиме | писатимуть |
Що цікаве прочитав у книжці:
синтетична форма майбутнього часу сформувалась внаслідок морфологізації первісно аналітичної форми, що являла собою єдність інфінітива основного дієсловаі особово-числових форм дієслова [color=red]ѩти[/color] (тільки правильно "іати" не зміг знайти значка для зєднаного іа)
Дійсно:
| писати-му | писати-мемо |
| писати-меш | писати-мете |
| писати-ме | писати-муть |
"іати", знайшов в словникові, означає "брати", "приймати".
Чому назвали "синтетичною формою" не знаю, цікаво як це виникло? і цікаво чи є подібні приклади в інших мовах?
Бо само по собі явище незвичайне, щоб службове дієслово приєднувалося за основним, по-моєму.
Цитата: ou77 от мая 4, 2006, 12:57
цікаво чи є подібні приклади в інших мовах?
Бо само по собі явище незвичайне, щоб службове дієслово приєднувалося за основним, по-моєму.
В румынском будущее время (один из 3-х видов), так называемое "populara"
образуется так же с помощью глагола "иметь".
am sa scriu o carte (o sa scriu, am să fi scris) - я буду писать книгу , букв. "имею чтобы писать книгу".
В румынском служебный глагол "иметь" может как и в украинском присоединяться к основному глаголу - так образуется, например, имперфект.
scriam o carte - я писал книгу.
Замечу, что этимологию окончаний имперфекта, к сожалению, я точно не знаю. Но по форме - это именно глагол "иметь".
Цитата: "ou77" от
Чому назвали "синтетичною формою" не знаю, цікаво як це виникло?
Вторинна синтетизацiя. :) Не бiгме яке диво ;)
А елемент -м- можна роглядувати як агглютинативний
І де про неї "вторинну синтетизацію" можна почитати?
Я так розумію в румунській стандартна схема "я маю писати книгу" а тут "я писати беру" службове дієслово після основного!
Цитата: ou77 от мая 4, 2006, 14:41
І де про неї "вторинну синтетизацію" можна почитати?
Я так розумію в румунській стандартна схема "я маю писати книгу" а тут "я писати беру" службове дієслово після основного!
Служебное слово после основного в имперфекте.
scriam o carte - это scri+am o carte, где "am" = имею.
Кстати, мне кажется, украинское окончание очень похоже на "мати" - "иметь", а не на "яти" - "брать"
Flos, украинские формы — конечно, переоформление старой перифразы «пьсати имамь» под влиянием обычного спряжения глагола яти: иму, имеши, иметь и т. д. :)
Синтетичність форми майбутнього часу досить просто відслідкувати за діалектними формами. Так, у говірках Бойківщини та Лемківщини й досі побутують форми "му писати, меш писати, ме писати" замість "писатиму, писатимеш, писатиме".
Однак, я би не став стверджувати, що "му, меш..." напряму походять від особових форм дієслова "яти" (йму, ймеш...), адже це просто можуть бути стягнені форми регулярних "маю, маєш..." (так як "доброє" > "добре", так і "маєш" > "меш")
Щодо прикладів в інших мовах, їх є повно. Взяти хіба французьку: ecrire + ai > ecrirai; ecrire + as > ecriras (писати + маю > писатиму; писати + маєш > писатимеш), або італійську: scrivere + ho > scrivero, scrivere + hai > scriverai), або ж іспанську.
Цитата: ou77 от мая 4, 2006, 12:57
і цікаво чи є подібні приклади в інших мовах?
Бо само по собі явище незвичайне, щоб службове дієслово приєднувалося за основним, по-моєму.
В литовській мові аналітичного способу утворення майбутнього часу взагалі нема. Є лише синтетична (rašyti - писати):
rašysiu
rašysi
rašys
rašysime
rašysite
rašys
Подібно і в латиській.
Чи вона виникла від первісно аналітичної, чи то звичайні суфікси - я, чесно кажучи, не знаю... Може згодом напишу.
Дане слово записане в словниках як йняти і ймати. І в таких формах вживається як окреме слово.
Перші три літери то колишній юс малий йотований, який чомусь не перейшов в я, а зберігся у формі голосного, літери й, і носового.
Ѩти.
Я йму.
Ми ймемо.
Ти ймеш.
Ви ймете.
Він, вона, воно йме.
Вони ймуть.
Літері й відкидається, а слово без й додається до головного дієслова.
До речі, від самого слова йняти утворено велику кількість інших слів.
Мати, наймати, приймати, прийняти, займати, віднімати, виймати, вийняти, приємний, прийнятний, неймовірний.
Мити у майбутньому часі -- матиму. І мати і му від йняти.
А ще можливе слово йнятиму.
Цитата: R от июня 15, 2019, 01:04
До речі, від самого слова йняти утворено велику кількість інших слів.
Мати, наймати, приймати, прийняти, займати, віднімати, виймати, вийняти, приємний, прийнятний, неймовірний.
Мити у майбутньому часі -- матиму. І мати і му від йняти.
А ще можливе слово йнятиму.
йняти <ięти, мати<имати
В лтг. condicionalis:
Æś paiseitum "я ломал бы", mæś paiseitumæm;
Tu paiseitim, jeus paiseitimæt.