Українська мова майбутнього

[Python]

Отже, які будуть прогнози на байбутнє? В якому напрямку ми розвиваємось, і що залишиться від сучасної української мови років через 20, 200, 2000?...

(Йдеться не про політичну ситуацію з мовою, а про явища в самій мові, її граматиці, лексиці та ін.)

[sknente]

2027: так же как сейчас
2207: используется арабский алфавит, потому что на этом языке все будут говорить в Европейском Халифате...
4007: после многочисленных катаклизмов, ядерных катастроф и массовых вымераний, человечество учится всему заново, в том числе и говорить... инуктитут какой-нибудь наверное появится.

Будут на нем говорить вот так:
шьтыныхтаумиссинукстимайкиисут = "у меня чешется бородавка под третьей сверху правой подмышкой"
пэуксимугленэйкетткаанихтитаусночешылтимиим = "принес тебе, жена, керосина, давай выкидыш будем жарить"

[Ревета]

Збільшення кількості дієприкметників і вживання дієприкметникових зворотів замість підрядних речень.

[Conservator]

Попереднє повідомлення видалено на прохання автора — Python, 29.09.2010

Прошу не зважати на цитати з такої одіозної фіґури, як І.Каганець та цитату ніби з Фромма (не пам'ятаю, з кого насправді) . Це писало ся ще на першому курсі - задовго до того, як було опубліковано Зараз я би підбирав иншу арґументацію, але загальні шляхи розвитку, накреслені тут, мені видають ся реальними.

[Lugat]

Збільшення кількості дієприкметників і вживання дієприкметникових зворотів замість підрядних речень.

Золоті слова!   

[Python]

Але в літературній українській мові відсутні активні дієприкметники, що робить підрядні речення більш вживаними, ніж дієприкметникові звороти. Втім, майбутню появу додаткових дієприкметників  можна пояснити впливом російської.

До речі, чому тільки дієприкметників? В мові може виокремитись і аналог герундія. Віддієслівні іменники поступово витісняють інфінітив, і замість «Піду в магазин, щоб купити продукти» в майбутньому, можливо, казатимуть: «Піду в магазин для купування продуктів»...

[Pere]

замість «Піду в магазин, щоб купити продукти» в майбутньому, можливо, казатимуть: «Піду в магазин для купування продуктів»...

І те, й друге радше форми для письма. Кажуть зазвичай: «піду в магазин, куплю продукти», мені здається. Бо це простіша форма — перелік дій.

[ou77]

ше простіше - "йду в магазин за хлібом" або "на город по картоплю"

[Pere]

ше простіше - "йду в магазин за хлібом" або "на город по картоплю"

ну, це вже інша форма. найпростіша

[Ревета]

Втім, майбутню появу додаткових дієприкметників  можна пояснити впливом російської.

До речі, чому досі такого впливу не відчувалося ні з боку російської ні з боку польської?

Щодо майбутнього, то шиплячі і губні стануть також і м'якими...

[Conservator]

Щодо майбутнього, то шиплячі і губні стануть також і м'якими...

Як можна вимовити губний м'яко?????????? Мій мовний апарат до цього непридатний.

[ou77]

Втім, майбутню появу додаткових дієприкметників  можна пояснити впливом російської.

До речі, чому досі такого впливу не відчувалося ні з боку російської ні з боку польської?

А якось криво звучить рос. "бегущий" = "біжачий" чи "бігучий" похоже ще і скочується за смислом до звичайних прикметників...

[Pere]

До речі, чому досі такого впливу не відчувалося ні з боку російської ні з боку польської?

Вірогідно, через те, що дієприкметники властиві канцелярському стилеві, що його було монополізовано російською раніше. Натомість, жива народна мова та й добра художня їх не потребують. Оскільки тепер канцелярія увійшла й до української мови, ще й її носіями є часто-густо російсько/суржикомовні слабко освічені посадовці, політики, журналісти тощо, то маємо навалу дієприкметників.

[Lugat]

Щодо майбутнього, то шиплячі і губні стануть також і м'якими...

Як на мій погляд, внаслідок збільшення контактів з европейськими країнами і значного розширення вивчення цих мов, можна припустити розвиток саме по лінії повного зникнення палаталізації приголосних, як перед приголосною, так і в кінці слова. Зате чіткішою стане умлаутизація голосних, яка зараз знаходиться ще в стадії варіятивної вимови. Тобто:
ю читатиметься як німецьке чи турецьке ü,
ьо - як німецьке чи турецьке ö,
я - як фінське чи естонське ä,
є - як французьке é,
Перестануть розрізнятися фонетично и та і, як зараз цей процес відбувається у діалекті Житомирщини. Зостанеться лише один звук і, який, проте, не пом'якшуватиме попередні приголосні, як зараз це чути в еспанській та італійській мовах.
Звук л читатиметься пом'якшено альвеолярно у всіх випадках, як це звучить у діалекті Полтавщини.
Поступово йтиме процес редукції та зникнення звуку г, позаяк тенденція до його редукції ще зберігається: g --> γ --> ɦ --> h --> 0. У деяких випадках г перейде в ґ, особливо що стосується всіх іноземних запозичень та слів іноземного походження: anglijskij, greki, vigravijuvati і т.ін.
Більше поширення набудуть усічені форми дієслова у 3-й особі однини: любе, ходе, робе замість любить, ходить, робить.

[Conservator]

Більше поширення набудуть усічені форми дієслова у 3-й особі однини: любе, ходе, робе замість любить, ходить, робить.

Lugat'е,  доброго Вам ранку. . Сам так кажу принципово. Тільки з іншої причини.
Додам, що на мою думку, з української мови остаточно виокремиться сучасна напіввизнана русинська, що буде пов'язано зі зростом русинського руху на Закарпатті. Діялекти отримають більшу свободу розвитку, а деякі матимуть літературні варіянти (як в Італії - нарівні з літературною мовою існують романеско та ін.).

[ou77]

Більше поширення набудуть усічені форми дієслова у 3-й особі однини: любе, ходе, робе замість любить, ходить, робить.

Тут обговорювалися таки варіанти (http://lingvoforum.net/index.php/topic,5143.0.html) і прийшли до висновку що то не усічені форми а аналогія до першої дієвідміни...
В любому випадку я не проти того що такий процес може статися...

[Ревета]

Замість "будь-який" вживатимуть "любИй"...   

Більше поширення набудуть усічені форми дієслова у 3-й особі однини: любе, ходе, робе замість любить, ходить, робить

Не думаю. Це все ж не так поширено.

[ou77]

Замість "будь-який" вживатимуть "любИй"...   

Мені здається що "будь-який" ніколи в розмовній мові і не вживали:(

[Ревета]

Замість "будь-який" вживатимуть "любИй"...   

Мені здається що "будь-який" ніколи в розмовній мові і не вживали:(

Чи не употребляли? 

[ou77]

Ні, просто говорили "любий", слово "вжити" певно в кождному випадку можно поміняти на інше дієслово: "вживати слово"="говорити слово", "вживати їжу" = "їсти"
У нас слово "вживати" не говорять:)

[Conservator]

Замість "будь-який" вживатимуть "любИй"...   

Мені здається що "будь-який" ніколи в розмовній мові і не вживали:(

Все життя вживаю "будь-який" і ніколи - "лЮбий". Може, моя мова не розмовна?

[ou77]

Замість "будь-який" вживатимуть "любИй"...   

Мені здається що "будь-який" ніколи в розмовній мові і не вживали:(

Все життя вживаю "будь-який" і ніколи - "лЮбий". Може, моя мова не розмовна?

І я не говорю "лЮбий", кажу "любИй"
А Ви мову де вчили?

[Conservator]

Я помилив ся, коли змінював реґістер - мав на увазі "любИй"
Спочатку в школі, тоді на українському філфаці в Криворізькому "педуніверситеті"...
А в 5 років, як мати розповідає, говорив українською так:
"Ну а це - вєдмєдік Мішка, він і плачє (саме так - із м'яким), і рєвє..." Коротше, не знала дитина української, а її примусили вивчити віршик:)

[ou77]

Отож! Вас зразу навчали літературній мові! а я з дитинства розмовляю розмовною, і розумію різницю, і розмовна це зовсім не суржик, це діалект...

[Conservator]

Та я ж на філфаці вчив ся й знаю ріжницю поміж розмовною та діялектом. Мене не тре'  переконувати:-)