*Ще раз про російську мову України

[LUTS]

В літературній українській "тож" - це дійсно інше, не те, що "теж". Там "тож" - це російське "так что". Але в розмовній (та, може, в діалектах, як сказано у словниковій статті, що навів Завада), як я розумію, "тож" може бути аналогом "теж" й "тоже" й на російську перекладатися саме як "тоже". Можливо, це в частині регіонів, може, усюди. Й не знаю, чи присутнє в розмовній кодифіковане значення "тож", або замість нього говорять "так що".

У твому випадку "то ж".

[From_Odessa]

А, й ще й таке літературне значення "тож":

2. часто. Уживається для логічного виділення певного слова або для підсилення загального змісту всього висловлювання. [Йоганна:] Як я могла забути?! Тож учитель наказував повік не розлучатись, хіба що зрада станеться (Л. Укр., III, 1952, 164); І тож треба таке: з учителювання увільнили, заарештували, потім заслали, а за віщо? За те тільки, що книжки селянам читав (Тесл., З книги життя, 1949, 85); — Тож я хотів би... як найде дванадцята година — самовар щоб був готовий, хліб... ну, все, що треба! (Тич., І, 1957, 293); Ластівки завжди дивують його своїм інженерним умінням, — тож треба зуміти так зробити, щоб гніздо не відліпилось від жмуття проводів, не впало (Гончар, Тронка, 1963, 40).

Тут, мабуть, в різних випадках різний переклад російською буде.

[From_Odessa]

У твому випадку "то ж".

В якому саме?

[LUTS]

В літературній українській "тож" - це дійсно інше, не те, що "теж". Там "тож" - це російське "так что". Але в розмовній (та, може, в діалектах, як сказано у словниковій статті, що навів Завада), як я розумію, "тож" може бути аналогом "теж" й "тоже" й на російську перекладатися саме як "тоже". Можливо, це в частині регіонів, може, усюди. Й не знаю, чи присутнє в розмовній кодифіковане значення "тож", або замість нього говорять "так що".

У твому випадку "то ж".

А ні, я помилився. Але я не те "тож" мав на увазі.

[LUTS]

віщо

Ще одне цікаве слово. В нас "вішо" кажуть.

[From_Odessa]

віщо

Ще одне цікаве слово. В нас "вішо" кажуть.

А мені це взагалі незнайоме, я зараз вперше побачив. Я знаю тільки "навіщо". А "за віщо?" ніколи не зустрічав, здається. Тільки "за що?". Ну а "вішо" точно не знаю.

[LUTS]

віщо

Ще одне цікаве слово. В нас "вішо" кажуть.

А мені це взагалі незнайоме, я зараз вперше побачив. Я знаю тільки "навіщо". А "за віщо?" ніколи не зустрічав, здається. Тільки "за що?". Ну а "вішо" точно не знаю.

В мене баба казала "Нема за вішо", як відповідь на "дякую". Це мабуть єдиний випадок, де я це чув.

[alant]

Сребнокольская?

Почему не Серебрянокольская?

[DarkMax2]

Сребнокольская?

Почему не Серебрянокольская?

У русского нет аллергии на ц.-с.Недавно понял, что никогда не слышал, чтобы на "спасибо" отвечали "пожалуйста" - только "не за что".

[Poirot]

никогда не слышал, чтобы на "спасибо" отвечали "пожалуйста" - только "не за что"

Вы как с другой планеты прилетели. Иногда ишшо "на здоровье" говорят.

[From_Odessa]

Недавно понял, что никогда не слышал, чтобы на "спасибо" отвечали "пожалуйста" - только "не за что".

Я слышал много раз. Мне кажется, это еще от ситуации зависит. Странно будет, если продавец в магазине на "спасибо" ответит "не за что".

[LUTS]

У русского нет аллергии на ц.-с.Недавно понял, что никогда не слышал, чтобы на "спасибо" отвечали "пожалуйста" - только "не за что".

Дивні ви, рускоязичниє.

[R]

Слово теж не чув ніколи.
Чув тиж замість теж.
Але рідко. Переважно тоже.

[From_Odessa]

Дивні ви, рускоязичниє.

Поки що є враження, що Макс - виключення, або щось забув та/або плутає.

[LUTS]

Дивні ви, рускоязичниє.

Поки що є враження, що Макс - виключення, або щось забув та/або плутає.

Може.

[alant]

Сребнокольская?

Почему не Серебрянокольская?

У русского нет аллергии на ц.-с.Недавно понял, что никогда не слышал, чтобы на "спасибо" отвечали "пожалуйста" - только "не за что".

Привычка у одних и ложная скромность у других. Для психологов - это обесценивание себя 

[DarkMax2]

Російська мова, яка існує в Донбасі та Криму, це те саме, що російська мова, яка існує на Слобожанщині?

У продовження теми.
(wiki/uk) Сковорода_Григорій_Савич#Мова_творів

Так Юрій Шевельов у своїй фундаментальній праці присвяченій мові Сковороди під назвою Пролеґомена до вивчення мови та стилю Григорія Сковороди (1990) підсумував, що ″мова Сковороди — якщо відняти її сильні біблійно-церковні впливи, її яскраві поетично-індивідуальні особливості — є, в основі своїй, слобожанським варіантом нормативної російської мови, якою розмовляли в тогочасних освічених колах. Сковорода постійно спілкувався з цими колами, саме в них знаходив своїх читачів та однодумців. Від них він залежав навіть матеріально. Ці люди (а не селяни) були його питомим середовищем".

[Sirko]

Російська мова, яка існує в Донбасі та Криму, це те саме, що російська мова, яка існує на Слобожанщині?

У продовження теми.
(wiki/uk) Сковорода_Григорій_Савич#Мова_творів

Так Юрій Шевельов у своїй фундаментальній праці присвяченій мові Сковороди під назвою Пролеґомена до вивчення мови та стилю Григорія Сковороди (1990) підсумував, що ″мова Сковороди — якщо відняти її сильні біблійно-церковні впливи, її яскраві поетично-індивідуальні особливості — є, в основі своїй, слобожанським варіантом нормативної російської мови, якою розмовляли в тогочасних освічених колах. Сковорода постійно спілкувався з цими колами, саме в них знаходив своїх читачів та однодумців. Від них він залежав навіть матеріально. Ці люди (а не селяни) були його питомим середовищем".