Украинское ї

[Wolliger Mensch]

Так ведь и и i в начале слова различаются, вроде бы. Для е такого нет, не йотированная е только одна - э 

И сколько у вас украинских слов на и- на представление есть?

Еще вопрос, а это украинское и оно по качеству такое же, как и раннее праславянское i без палатализации?

Э. Что «это»? Ни выделения знаков, ни пунктуации. Как вас понимать вообще?

Что за дифтонг? Надеюсь не ранний праславянский

Дифтонги [ɪe], [ʊo], [ʊe], [ɥe], [ɥɪ] и т. д., сохранившиеся в полесском, развившиеся на месте др.-южнорусск. ē, ō и др.-русск. ѣ. В украинских говорах такого разнообразия обычно уже нет, но вот что-то типа [ɪi] в качестве реминисценции может быть.

[Agnius]

И сколько у вас украинских слов на и- на представление есть?

Хм, ведь древнерусские 'и' и 'ы' слились в украинском 'и' во всех позициях, кроме некоторых форм окончаний, где шло развитие по аналогии, вы сами писали Но в начале слов они дали i? Каковы тогда правила их эволюции со времен древнерусского?

Э. Что «это»? Ни выделения знаков, ни пунктуации. Как вас понимать вообще?

А это украинское 'и' оно по качеству такое же, как и раннее праславянское i (без смягчения)?
Так понятнее?

Дифтонги [ɪe], [ʊo], [ʊe], [ɥe], [ɥɪ] и т. д., сохранившиеся в полесском

А отвердение ʊ в 'в' было только в древнерусском?

на месте др.-южнорусск. ē, ō

А откуда взялись эти долгие гласные?

[Paul Berg]

моїм (творительный падеж) [mɔjɪ̟m] - моїм (предложный падеж) [mɔjim]

Тоже совпадают.

И причина этого (я так полагаю) - правописание.

[Wolliger Mensch]

И причина этого (я так полагаю) - правописание.

Вы неправильно полагаете. Совпадение і < ē, ѣ и і < ō — распространённое в диалектам явление. Прошу смотреть атлас.

[Wolliger Mensch]

А отвердение ʊ в 'в' было только в древнерусском?

Отвердение? Как гласный может быть мягким? Чему там отвердевать?

А откуда взялись эти долгие гласные?

Марш историческую фонетику украинского изучать. Нельзя же пускаться в споры, вообще ничего не зная о предмете.

[Wolliger Mensch]

Хм, ведь древнерусские 'и' и 'ы' слились в украинском 'и' во всех позициях, кроме некоторых форм окончаний, где шло развитие по аналогии, вы сами писали Но в начале слов они дали i? Каковы тогда правила их эволюции со времен древнерусского?

Др.-русск. и- дал і- или й- (последний исчезал в нек. положениях) в зависимости от ударения, фиксации сандхей и нек. др. условий, это в данном случае не важно. Факт тот, что ы- в древнерусском не было, поэтому и нечему было различаться в начале слова. А если і- один сам по себе, обозначать его именно через і — условность, можно и и- писать, суть от этого никак не поменяется.

[Lodur]

И причина этого (я так полагаю) - правописание.

Я, таки, имел в виду своих предков из села (в основном, бабушек-прабабушек). Какое ещё правописание? В украинских сёлах в начале прошлого века была повальная грамотность? Особенно среди женщин?

[DarkMax2]

А чем по произношению отличаются и и i в начале слова?

Висотою, але різниця не принципова. Оригінально було маркером книжності та іншомовності. А народне икало: горезвісний индик, ирід тощо.

[Lodur]

А чем по произношению отличаются и и i в начале слова?

Висотою, але різниця не принципова. Оригінально було маркером книжності та іншомовності. А народне икало: горезвісний индик, ирід тощо.

Є таке.

[Agnius]

Отвердение? Как гласный может быть мягким? Чему там отвердевать?

Ой, я имел ввиду w

Марш историческую фонетику украинского изучать. Нельзя же пускаться в споры, вообще ничего не зная о предмете.

А что почитать советуете?
И да, я думал что вроде как знания того, что др-рус. и/ы перешло в украинское и, а также вариативно в i (например из о/е в закрытых слогах) достаточно

Др.-русск. и- дал і- или й- (последний исчезал в нек. положениях) в зависимости от ударения, фиксации сандхей и нек. др. условий, это в данном случае не важно. Факт тот, что ы- в древнерусском не было, поэтому и нечему было различаться в начале слова. А если і- один сам по себе, обозначать его именно через і — условность, можно и и- писать, суть от этого никак не поменяется.

А т.е. в начале слова и изменялся в i, а не в и как обычно

[Python]

сіль /silʲ/ - сіл /sʲil/ - сил /sɪl/
ніс /nis/ ("нос") - ніс /nʲis/ ("нёс") - низ /nɪz/

Откуда я родом, первые две гласные (и согласные перед ними, если что) в обоих ваших тройках слов не различаются.

Таке розрізнення більш характерне для Правобережжя, тоді як на Слобожанщині його вже, як правило, нема.

[Wolliger Mensch]

А что почитать советуете?

Да вон, Жовтобрюха берите и читайте. И любую другую книжку по истории украинского языка. В общих мазках там везде указывается про удлинение гласных в новых закратых слогах.

А т.е. в начале слова и изменялся в i, а не в и как обычно

Да блин. Это просто орфография.

[Wolliger Mensch]

Таке розрізнення більш характерне для Правобережжя, тоді як на Слобожанщині його вже, як правило, нема.

АУМ 3, 10. В целом — различия нет. Но и в то же время, немало мест, где есть.

[oveka]

А чем по произношению отличаются и и i в начале слова?

Висотою, але різниця не принципова. Оригінально було маркером книжності та іншомовності. А народне икало: горезвісний индик, ирід тощо.

ирод, иволга, ирій, истик, икавка, ич!, Ивга (Ївга), имла, инак, иржавина.

[DarkMax2]

А чем по произношению отличаются и и i в начале слова?

Висотою, але різниця не принципова. Оригінально було маркером книжності та іншомовності. А народне икало: горезвісний индик, ирід тощо.

ирод

ирід

[Python]

моїм (творительный падеж) [mɔjɪ̟m] - моїм (предложный падеж) [mɔjim]

Тоже совпадают.

Різниця тонка і ще ближча до зникнення. Зокрема, желехівка, де пара [ ʲi ]/[ i ] після приголосних ще розрізнялась графічно (ї/і), окремого позначення для [ʲɪ] вже не мала й не відрізняла його від ї.

[oveka]

ирід
[/quote]
ирод проклятий, анахтемська душа. Ич, як мелодично!

[Sandar]

Нейотированное І может быть на стыке корней и префиксов.

Я выше писал: достаточно сделать для и значение нейотированного, не смягчающего звука, а для і — йотированного и смягчающего. Будет полная параллельность с остальными парами.

Ви пропонуєте ярижку? Використовувати "ы" замість "и"? Чи пропонуєте ту літеру, яку Ви пропонували для білорсуької мови замість їхньої "ы" — "ɪ"?

[Paul Berg]

моїм (творительный падеж) [mɔjɪ̟m] - моїм (предложный падеж) [mɔjim]

Тоже совпадают.

Різниця тонка і ще ближча до зникнення. Зокрема, в желехівці, де пара [ ʲi ]/[ i ] після приголосних ще розрізнялась графічно (ї/і), окремого позначення для [ʲɪ] вже не мала й не відрізняла його від ї.

Та це не завадило послідовно включати цю різницю в орфоепічний стандарт літературної мови.

[Sandar]

Воліґер Менш, якшо я неправильно Вас зрозумів і моє припущення щодо Ваших пропозицій хибне, то уточніть, будь ласка, шо Ви маєте на увазі. Крім /і/, яка не пом'якшує, є ще /ɪ/. Якшо для /і/, яка не пом'якшує, Ви пропонуєте літеру 'и', то як позначати /ɪ/?

[Wolliger Mensch]

Воліґер Менш, якшо я неправильно Вас зрозумів і моє припущення щодо Ваших пропозицій хибне, то уточніть, будь ласка, шо Ви маєте на увазі. Крім /і/, яка не пом'якшує, є ще /ɪ/. Якшо для /і/, яка не пом'якшує, Ви пропонуєте літеру 'и', то як позначати /ɪ/?

Уже обсуждали годами назад. Троица и ~ і ~ ї выбивается из остальных пар, как своей тройственностью, так и распределением. Все пары устроены так: CV/V- противопоставляется СʲV/jV. А в этой троице Cи ~ і-/Сʲі ~ ї [йі]. Для современных реалий литературного языка же вполне достаточно Си/и ~ Сʲі/і [йі]: син, им'я ~ ніс, іі, т. е. точно так же, как у остальных пар.

[Python]

Воліґер Менш, якшо я неправильно Вас зрозумів і моє припущення щодо Ваших пропозицій хибне, то уточніть, будь ласка, шо Ви маєте на увазі. Крім /і/, яка не пом'якшує, є ще /ɪ/. Якшо для /і/, яка не пом'якшує, Ви пропонуєте літеру 'и', то як позначати /ɪ/?

Уже обсуждали годами назад. Троица и ~ і ~ ї выбивается из остальных пар, как своей тройственностью, так и распределением. Все пары устроены так: CV/V- противопоставляется СʲV/jV. А в этой троице Cи ~ і-/Сʲі ~ ї [йі]. Для современных реалий литературного языка же вполне достаточно Си/и ~ Сʲі/і [йі]: син, им'я ~ ніс, іі, т. е. точно так же, как у остальных пар.

Або ж трійку И/І/Ї можна розширити до четвірки, додавши «йотоване И»: синьий безкрайий степ на синїй безкраїй землї, сїл, сіль, сил...
Складність у тому, що диференціація ї/йи (не після приголосних) та і/ї/ьи (після приголосних) перебуває на стадії занепаду — орфоепічно точна вимова є необов'язковою чи навіть подекуди вважається застарілою вимогою, в говорах рідко чітко розрізняються всі чотири фонеми, більшість тих, хто вчить мову, орієнтуються на графіку, де це розрізнення відсутнє.

[Sandar]

Воліґер Менш, /ɪ/ позначається 'и', /і/ непом'якшуюча так само 'и', /і/ пом'якшуюча вже 'і', так? Якшо не так, Ви не могли б написати, які літери Ви пропонуєте для 1)/ɪ/, для 2) /і/ непом'якшуючої і для  3) /і/ пом'якшуючої?
Бо в Вашому повідомлення, яке я вище цитував, згадано про дві /і/ (я перепрошую, шо це звучить по-дилетантськи, але, я певен, зрозуміло, про що я), для яких пропонується відповідно 'и' та 'і'. А що для /ɪ/? Саме це мене цікавило. Дякую.
Вибачте, якшо демонструю нерозуміння якихось простих лінгвістичних речей.

[Sandar]

Нейотированное І может быть на стыке корней и префиксов.

Я выше писал: достаточно сделать для и значение нейотированного, не смягчающего звука, а для і — йотированного и смягчающего. Будет полная параллельность с остальными парами.

Адже и і так нейотуюча і непом'якшуюча.

[Sandar]

[син] та [імйа] читаються по-різному, а писатися будуть однаково через 'и'? І який в цьому сенс?