Лингвофорум

Цитата: LUTS от августа  4, 2015, 23:34

Цитата: Сергий от августа  4, 2015, 19:35
Козак це вільна людина по волі Божій. Таке значення мені підтверджували і люди з земель вищезгаданого колишнього Пирятинського повіту (у мене в ціх місцях дід і баба жили, я проводив літні канікули і зараз родичі живуть) і люди на Київщині (раніш Чернігівська губернія) і люди на Житомирщині та Черкащині (раніш Київська губернія).

Ой не вірю, вибач.

Не хочеш не вір. Звісно в такому саме формулюванні я не чув, але:
1. Не раз в цих краях спілкувався з людьми, що вірили в Бога і всю нашу історію сприймали через цю призму. Без Божої волі і волос з людини не впаде.
2. Звучало також бувало, що ми козаки, козацького роду в сенсі вільних людей. Про те, що ми "справжні козаки" і з "козацького роду" і що в цих краях "всі - козаки" чув і від своєї баби, уродженки цих місць і від її батька, мого прадіда (1905 рік народження, Пирятинський повіт) і ще від деяких людей. При цьому одночасно згадувалось, що "ми - мужики", і з "мужицького роду" і що з цього приводу в старі часи були конфлікти з заможними козаками, які "мужиків за людей не вважали". Тобто "козак" і "мужик" в сім'ї не протиставлялося, хоча про наявність такого протиставлення згадувалось, причому згадувалось таким тоном, що одразу ставало зрозуміло, що це велика несправедливість, відголосок старих конфліктів і що у людей з цього приводу душа досі боліла. Також з гордістю згадувалось, що ми родичі справжніх червоних козаків, які в 1917-1920х рр. захищали народовладдя і вітали появу Української Республіки, приймали участь у її захисті і розбудові і що ці козаки - теж справжні козаки. Пройшло немало років після смерті прадіда і не так мало після смерті баби і тільки відносно недавно я з архівних матеріалів дізнався, що те, що вони були мужицького роду це правда, що те, що вони нащадки закріпачених приписних козаків Гетьманщиин це теж правда, що родичі приймали участь у захисті радянської влади не за страх, а за совість, не ради посад чи звань, а ради людей, народу і народовладдя, частина служила в РККА і козацтві Примакова.
3. Не раз чув, коли слово "козак" чи "козацького роду" вживали як похвалу тій чи іншій людині (зокрема підлітку), її людяності, кмітливості чи вправності. Ні про яке "сословіє", "українство" чи "військову науку" ("фізичну силу") точно не йшлося.
+ до того різноманітні українські прислів'я зі словом "козак", книжки по історії і т.д.
+ світогляд діда, уродженця Броварського району, досить простої, щирої і людяної людини, який учив бути "людиною, а не іродом" не ділив людей за вірою, мовою чи національностями, не ділив людей на "козаків" і "некозаків" і який як виявилось нащадок приписних козаків Російської імперії по матері і бабі.
4. Скільки з людьми не спілкувався, особливо з цих країв (історична Полтавщина, зараз Київська і Черкаська область), а також з Чернігівщини і Житомирщини - практично ні в кого заперечення таке бачення козацтва не викликало. А от проти того, що "козаки це сословіє", "козаки це українці в шароварах", "козаки це вояки" заперечення були і неодноразово. Причому, що показово -  таке бачення козацтва присутнє не в смислі чіткого формулювання (чітке формулювання дають ті хто начитався багато книжок, які зазвичай грішать в сторону українства, військовості чи сословія), а в смислі що воно видається очевидним - хто ще козак як не вільна людина і хіба може дійсно вільна людина бути вільною по волі царя чи пана,  якщо воля це особливість людської природи (дана Богом, якщо співбесідник - віруюча людина).
І взагалі в тих краях де я проводив дитинство (колишній Пирятинський повіт Полтавської губернії) люди мислять назвичайно просто і життєво. За своє життя я бачив різних людей - і саме там по моєму я бачив людей, у яких менше всього різноманітних "заморочок" і фанатизму. Не бачив я там ні ура-патріотів, ні релігійних фанатиків, ні фанатичних любителів минулого. Вищенаведена цитата це підтверджує - люди в цих краях не морочили собі голову вибором самоназви і в цьому теж проявлялась їх свобода і вільнодумство - відчепися, відстань, не нав'язуйся, тобі що робити нічого, не мороч людям голову, дай спокій, кожен має право жити так як хоче і т.д.
5. Ні про яке особливе "посвячення в козаки" теж в цих краях я нічого не чув. З членів усяких "козацьких" організацій тут часто сміються як "з ряжених"

Цитата: Сергий от августа  4, 2015, 19:35
Козак це вільна людина по волі Божій. Таке значення мені підтверджували і люди з земель вищезгаданого колишнього Пирятинського повіту (у мене в ціх місцях дід і баба жили, я проводив літні канікули і зараз родичі живуть) і люди на Київщині (раніш Чернігівська губернія) і люди на Житомирщині та Черкащині (раніш Київська губернія).

Ой не вірю, вибач.

Цитата: orklyn от августа  4, 2015, 23:07

Цитата: Сергий от августа  4, 2015, 19:35

Цитата: orklyn от августа  4, 2015, 18:59
Козак - соціальний стан чи фах, а не етнічна ознака.

Козак це вільна людина по волі Божій.

Де й коли існувала вільна людина по волі Божій?.. В усі часи не бракувало тих, хто мав людину за робочу худобу.

Тут мова про віру, світогляд і самоідентифікацію. Деякі люди навіть існування Бога заперечують. Якщо йти за вашою логікою - "яке ви маєте право звати себе християнами, Христа ж не  існувало" (чи Христос не був Богом). А якщо по суті - то свобода вибору є у кожної людини, від народження і до самої смерті (що там після смерті - нам достеменно невідомо, одне точно знаємо - Вічність). Навіть у невиліковно хворих людей, навіть у рабів на галерах є свобода вибору, хай навіть невеличка, але все таки свобода. Віра в це може спасати і нерідко спасала наших дідів і прадідів з найжахливіших ситуацій. Коли людина згадувала, що "ми - козаки" вона згадувала, що існує Бог і що він не залишає нікого у біді - ні вбогого, ні каліку, ні сироту, ні вдову, ні старого діда. Ця віра давала натхення жити і боротись. А всі оці насадителі "справжнього лицарства", "реєстрового козацтва" і "козачого сословія" дуже часто з з цією народною вірою боролись, бо ця древня степова віра заважала їм підкорювати маси своїм інтересам. От що вас усіх так мучить в цій вірі? Що вам так не подобається? Можете по-людські пояснити? Бо чесно признаюсь, у мене всі борці проти цієї віри за "справжнє козацтво" (українство, руськість) викликають нерозуміння і відразу. Таке враження, що їм жалько, коли ще хтось крім них називає себе козаком (українцем, руським), відбираючи у них монопольне право на вживання цих самовизначень. Їм чогось здається диким, що хохол чи мужик може називати себе козаком, а москаль - руським чи православним.

Думаю ви знаєте, що мене тут на форумі спочатку вважали трохи того, коли я почав розказувати про це, "власне" бачення козацтва. Маю надію, що все те, що я розказав до цього, а також вищенаведений уривок на початку цієї теми доведуть, що це не моя придумка, а що такі погляди дійсно існували і були поширені, просто люди не морочили собі голову тим, щоб викласти це якось по-вумному, научно і хвілосохвські.

Цитата: Сергий от августа  4, 2015, 19:35

Цитата: orklyn от августа  4, 2015, 18:59
Козак - соціальний стан чи фах, а не етнічна ознака.

Козак це вільна людина по волі Божій.

Де й коли існувала вільна людина по волі Божій?.. В усі часи не бракувало тих, хто мав людину за робочу худобу.

Цитата: orklyn от августа  4, 2015, 18:59
Козак - соціальний стан чи фах, а не етнічна ознака.

Козак це вільна людина по волі Божій. Таке значення мені підтверджували і люди з земель вищезгаданого колишнього Пирятинського повіту (у мене в ціх місцях дід і баба жили, я проводив літні канікули і зараз родичі живуть) і люди на Київщині (раніш Чернігівська губернія) і люди на Житомирщині та Черкащині (раніш Київська губернія). Також неодноразово зустрічав згадки в літературі, що таке бачення існувало і в інших куточках колишньої Російської імперії, а також на землях Золотої Орди і Казахського Ханства. Так в Російській імперії козак це також було сословіє, а ще козаками називали вояків Війська Запорізького і просто всі українці - то козаки. Одним словом поняття з кількома значеннями. Мені (як і багатьом простим людям Подніпров'я) до вподоби перше значення, тим більш воно дозволяє пояснити всі інші, а також існування козаків Подоння, Поволжжя, Тереку, Яїку і Сибіру а також козаків ординських часів і казахів Казахстану. Коротше є всі підстави вживати цю самоназву саме у такому значенні. І я гордий, що є нащадком людей, яким вдалося пам'ять про це, цю козацько-християнську народну віру зберегти і передати нащадкам, пронести через часи поневірянь, панщини і кріпацтва. Інші самоназви я теж толерую. Не толерую лише тих людей, які відмовляють українцям і людству в цілому в праві на самоназву козак у вищенаведеному, основному для мене і багатьох моїх предків, родичів і земляків значенні. А ще не сприймаю людей, які починають крутити і доводити, що комуністи (червоні козаки-комуняки) не мають права називатись козаками, чи там червоні козаки Примакова то не козаки, бо там бачте було багато представників мужицького (християнського) сословія, а також євреїв, калмиків, китайців, естонців і т.д. Ось це для мене чіткий маркер, що людина не в темі (не в моїй темі).

Цитата: Сергий от июля 31, 2015, 23:02
Довго думав, куды помистыть - врэшти ришыв, що в роздил Українська мова, полтавськый диалэкт:

Цитата: http://histpol.pl.ua/ru/biblioteka/tematicheskie-podborki/tpuak?id=8577
Средняя полоса губернии представлена нижеследующими сообщениями. В части Пирятинского уез., примыкающей к Харьковецкой вол., у населення нет определенного имени. Местные жители называют себя русскими, но при этом поясняют, что они собственно казаки. Названия — мужик, хохол, малоросс употребляются в Пирятинском уез. в перемежку, как равнозначащие слова, обнимающие, очевидно, неограниченные понятия.

Самоназва українець - новація. На поважному рівні її не фіксують ні прізвища, ні топоніми.
Згідно перепису 1919 півтора відсотка киян назвалося малоросами.
Козак - соціальний стан чи фах, а не етнічна ознака.

Довго думав, куды помистыть - врэшти ришыв, що в роздил Українська мова, полтавськый диалэкт:

Цитата: http://histpol.pl.ua/ru/biblioteka/tematicheskie-podborki/tpuak?id=8577
Средняя полоса губернии представлена нижеследующими сообщениями. В части Пирятинского уез., примыкающей к Харьковецкой вол., у населення нет определенного имени. Местные жители называют себя русскими, но при этом поясняют, что они собственно казаки. Названия — мужик, хохол, малоросс употребляются в Пирятинском уез. в перемежку, как равнозначащие слова, обнимающие, очевидно, неограниченные понятия.