Вимова «-шся» (уподібнення ш → с)

[dan-pt]

Українську в Росії мало де почуєш

Мова йшла про російську в російських містах:

Швидше вплив орфографії на вимову, тим більше коли маємо сусідню російську, де -шся не асимілюється.

По диалектам ассимилируется.

По диалектам ассимилируется.

А в російських містах так ще хтось вимовляє, хай це і вважається просторіччям, чи це в містах давно вмерло?

[Drundia]

В мене і в оточення нема сся, тільки ся. Тобто гра́єся, тру́сися, ка́зися.

В мене і в оточення тільки ця, ніколи цця. Робиця, граєця, судиця і т.д. і т.п.

Люто скажено двічі плюсую. В обох випадках якщо і є подовження, то воно мінімальне. Або ж іще одна класика: збільшена тривалість перейшла на попередній голосний.

[Python]

У моєму випадку, подовження точно є — в «ідеться» й «і де ця» приголосні різні.

[Drundia]

idɛˑt͡sʲˑɑ idɛt͡sʲɑ 

[Drundia]

І навіть ɦrɑˑe̯t͡sʲˑɑ ɦrɑe̯t͡sʲɑ

[LUTS]

У моєму випадку, подовження точно є — в «ідеться» й «і де ця» приголосні різні.

В мене точно однаково звучить.

[dan-pt]

в отдельных городах живо оканье, причём ни разу не "стыдливое"

В каких (из наиболее крупных)?

[R]

Чи хтось вимовляє грає[с:]я, керує[с:]я тощо без жодного призвуку шиплячого, як це предписують будь-які довідники з орфоепії?

Нема граєть і керуєть.
Тому ть не зникає, а його там і не було.
Чув робеся, колеся, тільки тому що кажуть робе замість робить, коле замість колить. Дуре замість дурить, топе замість топить, точе замість точить.
Ся з довгим с не чув, ця замість ся не чув. Чув ша замість ся.

[R]

Треба видалити попереднє повідомлення.
Тепер зрозумів що тема про інше.

[IvanBell]

Коли ходив у кінотеатр на фільми з українською озвучкою, то помітив, що актори вимовляють слова так, як радиться в книжках. Тобто "навчаєсся", "робицця" тощо. Звісно, звук не надто подовжений. Таку саму вимову деколи чую від старшого покоління (західні міста України), а також в аудіокнижках.

[lammot]

По диалектам ассимилируется.

А в російських містах так ще хтось вимовляє, хай це і вважається просторіччям, чи це в містах давно вмерло?

В Архангельске, Северодвинске, Котласе ассимиляция [ш] по исследованию 2001-2004 гг.https://www.booksite.ru/fulltext/suda/kov/9_06.htm встречалась у людей 60-70 лет. Но с тех пор прошло два десятка лет, следовательно носителей такого произношения наверное стало меньше.
Если про Беларусь, то недавно слышал [сся]. Парень подскользнулся на льду, и один прохожий спросил [паднимесься?]. По голосу - за 50 лет, средний по размеру город в центральной части Беларуси. А так в белорусском ассимиляцыя "ш" (и некоторых других согласных) - литературная норма.
Не совсем в тему, но вот, например, такие интересные метаморфозы происходят (должны происходить). "Нарэшце" (пишется), [нарэсьце] (произносится): кроме превращения [ш] в [c], это [с] ещё и смягчается.

[Python]

Не совсем в тему, но вот, например, такие интересные метаморфозы происходят (должны происходить). "Нарэшце" (пишется), [нарэсьце] (произносится): кроме превращения [ш] в [c], это [с] ещё и смягчается.

В українській мові «нарешті» може вимовлятись як «нарещі» (тобто, [нарешчі]). Що, мабуть, незовсім типовий випадок асиміляції.

[lammot]

В українській мові «нарешті» може вимовлятись як «нарещі» (тобто, [нарешчі]). Що, мабуть, незовсім типовий випадок асиміляції.

Интересно. Напоминает польское nareszcie, которое произносится разными носителями как [нарэшче] или [нарэшьче]. Предполагаю, что в украинском также может встречаться вариант [нарэшьчи], с мягким "ш", но может и нет, не знаю.
В польском русскому "ть" соответствует "чь" (напр. знать и znać/значь), может быть "шті"→[шчі] в "нарешті" отражает такой же процесс...
А вариант с [шьчі] (если он существует), то есть [нарэшьчі], тем более очень похож на белорусское [нарэсьце], где [шь]=[сь], [чь]=[ць] (вместо[ть]). Тем более белорусское [cь] немного шепелявое.

[lammot]

И ещё интересно есть в ассимиляция по мягкости в грає[с:]я и тому подобных или нет, то есть [граєсься] или [граєсся].

[Python]

И ещё интересно есть в ассимиляция по мягкости в грає[с:]я и тому подобных или нет, то есть [граєсься] или [граєсся].

Якщо там вимовляється сс, то перепаду між твердою і м'якою с нема — асиміляція за м'якістю відбувається. Крім того, як писали вище, часто шс редукується до простого с, яке звучить м'яко.

[Python]

Напоминает польское nareszcie, которое произносится разными носителями как [нарэшче] или [нарэшьче].

Припускаю, що така українська вимова могла сформуватись як наслідування польської, а не внаслідок якихось внутрішніх фонетичних процесів. В інших випадках шті не звучить як щі (башті, пошті і т.д.).

[lammot]

И ещё интересно есть в ассимиляция по мягкости в грає[с:]я и тому подобных или нет, то есть [граєсься] или [граєсся].

Якщо там вимовляється сс, то перепаду між твердою і м'якою с нема — асиміляція за м'якістю відбувається. Крім того, як писали вище, часто шс редукується до простого с, яке звучить м'яко.

Дзякуй. У беларускай "с" заўсёды асімілюецца, напрыклад "салідарнасьць з Украінай".

[dagege]

де -шся не асимілюється

По диалектам ассимилируется.
В украинском, между тем, ровно та же ситуация и с -чц- (которое должно давать [ц:], но...).

-чц- ->цц
-шся ->сся
литературно это единственный вариант в беларускай вымове.

[dan-pt]

В українській мові «нарешті» може вимовлятись як «нарещі» (тобто, [нарешчі]). Що, мабуть, незовсім типовий випадок асиміляції.

Я вимовляю схожим чином, але [шt], де [t] як в en-US: альвеолярний, з призвуком шиплячого.

[DarkMax2]

Свого часу для укр. мови пропонували орфографію -цця.

Я би сказав ближче до шя, або ша. Хоча я чув варіант са і навіть сі (ші).

Я про -ться. Згадали ж дієслова взагалі.

В мене і в оточення тільки ця, ніколи цця. Робиця, граєця, судиця і т.д. і т.п.

У західних говірках немає подвоєних приголосних. Кажуть, священик із однією Н якраз із галицької традиції. Нещодавня реформа вирівняла морфологію, до речі, - тепер священНик.

Не совсем в тему, но вот, например, такие интересные метаморфозы происходят (должны происходить). "Нарэшце" (пишется), [нарэсьце] (произносится): кроме превращения [ш] в [c], это [с] ещё и смягчается.

В українській мові «нарешті» може вимовлятись як «нарещі» (тобто, [нарешчі]). Що, мабуть, незовсім типовий випадок асиміляції.

Не чув такого.