Лингвофорум

В лтг. condicionalis:
Æś paiseitum "я ломал бы", mæś paiseitumæm;
Tu paiseitim, jeus paiseitimæt.

Цитата: R от июня 15, 2019, 01:04
До речі, від самого слова йняти утворено велику кількість інших слів.
Мати, наймати, приймати, прийняти, займати, віднімати, виймати, вийняти, приємний, прийнятний, неймовірний.

Мити у майбутньому часі -- матиму. І мати і му від йняти.
А ще можливе слово йнятиму.

йняти <ięти, мати<имати

До речі, від самого слова йняти утворено велику кількість інших слів.
Мати, наймати, приймати, прийняти, займати, віднімати, виймати, вийняти, приємний, прийнятний, неймовірний.

Мити у майбутньому часі -- матиму. І мати і му від йняти.
А ще можливе слово йнятиму.

Дане слово записане в словниках як йняти і ймати. І в таких формах вживається як окреме слово.
Перші три літери то колишній юс малий йотований, який чомусь не перейшов в я, а зберігся у формі голосного, літери й, і носового.
Ѩти.

Я йму.
Ми ймемо.
Ти ймеш.
Ви ймете.
Він, вона, воно йме.
Вони ймуть.
Літері й відкидається, а слово без й додається до головного дієслова.

Цитата: ou77 от мая  4, 2006, 12:57

і цікаво чи є подібні приклади в інших мовах?

Бо само по собі явище незвичайне, щоб службове дієслово приєднувалося за основним, по-моєму.

В литовській мові аналітичного способу утворення майбутнього часу взагалі нема. Є лише синтетична (rašyti - писати):

rašysiu
rašysi
rašys
rašysime
rašysite
rašys

Подібно і в латиській.

Чи вона виникла від первісно аналітичної, чи то звичайні суфікси - я, чесно кажучи, не знаю... Може згодом напишу.

Синтетичність форми майбутнього часу досить просто відслідкувати за діалектними формами. Так, у говірках Бойківщини та Лемківщини й досі побутують форми "му писати, меш писати, ме писати" замість "писатиму, писатимеш, писатиме".

Однак, я би не став стверджувати, що "му, меш..." напряму походять від особових форм дієслова "яти" (йму, ймеш...), адже це просто можуть бути стягнені форми регулярних "маю, маєш..." (так як "доброє" > "добре", так і "маєш" > "меш")

Щодо прикладів в інших мовах, їх є повно. Взяти хіба французьку: ecrire + ai > ecrirai; ecrire + as > ecriras (писати + маю > писатиму; писати + маєш > писатимеш), або італійську: scrivere + ho > scrivero, scrivere + hai > scriverai), або ж іспанську.

Flos, украинские формы — конечно, переоформление старой перифразы «пьсати имамь» под влиянием обычного спряжения глагола яти: иму, имеши, иметь и т. д.

Кстати, мне кажется, украинское окончание очень похоже на "мати" - "иметь", а не на "яти" - "брать"

Цитата: ou77 от мая  4, 2006, 14:41
І де про неї "вторинну синтетизацію" можна почитати?

Я так розумію в румунській стандартна схема "я маю писати книгу" а тут "я писати беру" службове дієслово після основного!

Служебное слово после основного в имперфекте.

scriam o carte - это scri+am  o carte, где  "am"  =  имею.

І де про неї "вторинну синтетизацію" можна почитати?

Я так розумію в румунській стандартна схема "я маю писати книгу" а тут "я писати беру" службове дієслово після основного!