Вулиньська

[Wolliger Mensch]

Посмотрел АУМ 2, №55 на предмет уканья...

[LUTS]

Посмотрел АУМ 2, №55 на предмет уканья...

І шо там? Нема?

Значить тут у всіх колективні слухові галюцинації. Цікаво з чим це пов'язано? Чорнобиль? 

[LUTS]

Посмотрел АУМ 2, №55 на предмет уканья...

Подивився карту. По моїй місцевості пише: нейтралізація опозиції /о/-/у/ в усіх позиціях крім кінцевих відкритих складів і нейтралізація опозиції /о/-/у/ перед складом з наголошеним а: луша, бжула

[Wolliger Mensch]

Посмотрел АУМ 2, №55 на предмет уканья...

Подивився карту. По моїй місцевості пише: нейтралізація опозиції /о/-/у/ в усіх позиціях крім кінцевих відкритих складів і нейтралізація опозиції /о/-/у/ перед складом з наголошеним а: луша, бжула

Ну вот, даже у вас в краях уканье ограниченное. В большинстве тамошних говоров и этого нет, не говоря уже о сильном уканье. А вы тему-то как масштабно назвали...

[Pawlo]

Посмотрел АУМ 2, №55 на предмет уканья...

і який висновок з того перегляду?

[Pawlo]

Посмотрел АУМ 2, №55 на предмет уканья...

Подивився карту. По моїй місцевості пише: нейтралізація опозиції /о/-/у/ в усіх позиціях крім кінцевих відкритих складів і нейтралізація опозиції /о/-/у/ перед складом з наголошеним а: луша, бжула

Ну вот, даже у вас в краях уканье ограниченное. В большинстве тамошних говоров и этого нет, не говоря уже о сильном уканье. А вы тему-то как масштабно назвали...

а ну це так.А про наші краї годі й говорити  в центральній Україні я взагалі рідко укуання стрічав

[LUTS]

Посмотрел АУМ 2, №55 на предмет уканья...

Подивився карту. По моїй місцевості пише: нейтралізація опозиції /о/-/у/ в усіх позиціях крім кінцевих відкритих складів і нейтралізація опозиції /о/-/у/ перед складом з наголошеним а: луша, бжула

Ну вот, даже у вас в краях уканье ограниченное. В большинстве тамошних говоров и этого нет, не говоря уже о сильном уканье. А вы тему-то как масштабно назвали...

Та я ж ні на що не претендую. Це так, для себе, щоб самому не забути. Як по-іншому назвати не знаю. Тим більше написав же мова буде базуватися на звягельському і острозькому говорах.

[Pawlo]

Даєш острозький говір в Острозькій академії 

[LUTS]

Даєш острозький говір в Острозькій академії 

Ним там розмовляє невеликий відсоток людей. Носіїв виправляють і "окультурюють". 

[Dy_što_ty_havoryš]

Инцярэсна, а ци гаварыу на астрожским говары Кастусь Астрожски.

[LUTS]

Инцярэсна, а ци гаварыу на астрожским говары Кастусь Астрожски.

Кустянтин Йванувич нє майбуть, а Васько мо' й балакав. 

[Dy_što_ty_havoryš]

Инцярэсна, а ци гаварыу на астрожским говары Кастусь Астрожски.

Кустянтин Йванувич нє майбуть, а Васько мо' й балакав. 

каторы? еты? не гаварыу точна. (wiki/ru) Василий_Острожский

[LUTS]

Инцярэсна, а ци гаварыу на астрожским говары Кастусь Астрожски.

Кустянтин Йванувич нє майбуть, а Васько мо' й балакав. 

каторы? еты? не гаварыу точна. (wiki/ru) Василий_Острожский

Нє, не він. Цей (wiki/uk) Василь_Костянтин_Острозький

[Dy_što_ty_havoryš]

а пачэму тагда бацька не гаварыу а сын гаварыу?

[LUTS]

а пачэму тагда бацька не гаварыу а сын гаварыу?

Так кажу. Не говорив ясно жоден з них. Давно ж це було.

[Dy_što_ty_havoryš]

я не панимаю вашу валынскую мову.

маскоуски генштаб паработау

[LUTS]

я не панимаю вашу валынскую мову.

маскоуски генштаб паработау

Ви про останнє? Я ж літературною написав.

[LUTS]

Остап Вишня "Відкриття охоти". Переклад. Просто перший коротенький твір, який трапився на очі.


УДКРИТТЄ УХОТИ
Якшо тако казати, то кожин рик удкриттє ухоти буває два рази: першуго серпиня на пташок, а першуго листопада на звiра, але якось вже - так давно, шу за празник, кули хочте, сьватом в ухотнїків буде перше удкриттє, кули пiсля довгуї пирерви в вас в руках знов сама добра для вас рушниця i ви знов можите ни тоно, тако сказати, більшими зрубити свуї запаси їжи, ни тоно пумугти диржавi в мнясозагутовках, а й пурадувати сибе як природузнавця, природохвiла й спурцмена.
Ухота, як бачте, ни якась там нипутрибна штука, ни шось мале, а дуже-дуже добре діло, ше більш для такіх людей, як ми з вами...
* * *
Удкриттє...
Сїкі мурок, пириживань, тра серцє зісти, покі все в те'е буде як тра: й рушниця, й патрони, й удежа, й торба, -  так сказати, все, шо тра для сїрйознуї, добруї ухоти...
А куди їхати?!
А з кім їхати?!

Куди їхати?!
Ну, як ви зразу можете надумати, куди їхати, якшо сьоднi вам кажуть:
- Каля Буриспуля, на узерах, качок тїх, ну море! Вiрит, як плевають, ну, як теї раскі! Їдне другуго просто чавлять геть і. Уцє вчора приїжала звiти жінучка, ту казала, шу неїнуї свикрухі кум казав, шу кумува баба чула уд свахі, шу та геть і сама бачила, як куноплi мучила, шу нима куди чириз ціх качок кунуплини впихнути! Їдим, га?!
- Їдим! Тоно в ме'е патронїв геть мало!
- А нашо вам багато тїх патронїв! Та там їдним патронум втурик пу дваціть штири качкі стриляли. П'ять патронїв - сто дваціть штук. Їден крижень, пудумайт субі. Тяжка пташка: бiльш як сто дваціть штук ни дунисет!
Завтра ви пучуїт:
- Куди на удкриттє?
- Думаю в Буриспуль.
- В Буриспуль? Чо? Хiба на сухому качкі плевають?!
- Чо "на сухому"?!
- Ту ж там узера пувисихали! Там ж цілу весну й за лiто нихто на'ть ни чув, шуб хоч їдна крикнула. Раннюю висною прилитiло, було, туди чимало табунїв, пукртутились трохі й всі на Носiвку! Чули за Носiвку?!
- Чув.
- Ту там з всього Лiвубирежжа качкі ше висною пузбірались. Біда: сулунешники всi путулучили. А на лужках пруз гнїзда трава ни вирусла геть: гнїздо на гнїздi, травi нима де русти, -  ни знають кулгоспникі, чим худобу гудувати. Нє, як вже їхати, ту тоно в Носiвку!
- Ну! Пуїдим на Носiвку! Ше чириз день:
- Добрий день! Гутови ду удкриття?
- Гутовий.
- На Ягутин?
- Нє, на Носiвку!
- Пху! Пу жабей?!
- Пу жабей?
- Бу в тїй Носiвцi тоно жаби! Якшо вже їхати, шуб качкі були, ту тоно в Ягутин. Уто там качкі...
I т. д. i т. п.

З кім їхати?
Ой, тошно мині сталуся!
Хiба ж є меж ухотнїків, меж людей, які люблять тихi вечури каля узер, шу чують тихенькій шум гучиретїв, шу памнятають: "Тихше, тихше, не диши, нас почують комиші...", якім крик бугая на булотi бриньчить в нихнiх вухах, як кузловське распроп'янiссiме ля в серцi тихуї блундїнкі, а ниясний тихій плескiт на озирi в нихнiм серцюві удгукується буязливими пирибоями, i кули пiд вирбою чи пiд купицюю все вже рузказано i стає на трошкі тишина, - точно ту тишину закулихає римне чаривне:

Зоре муя вичiрняя,
Зийди над вудою -

хiба є меж них людей хоч їден, з якім б ни можна було пуїхати на удкриттє ухоти?!
...Ну, пуїдит ви з Йваном Питровичом...
На зеленому встелянуму, пiд задумливую вирбою, бу'уть балакати пру славнуго ньогувуго гурдона, - такіх субак типір ни буває! - якій став на стойку в густїй лiщинi на вальдшнепа, ту так став, шу ниякіми свістками, ниякими гудками нього ни мона було рушити з теї стойки, нього й пукінули в лiсi, бу вже нич була, а для Йвана Питровича на другій день вранці тра було виїхати з того горуда. Вирнувсь вiн аж десь чириз рик, згадав пру субаку, пiшов в лiс, знайшов тї кущи:
- Дивлюсь, стуять кустумахі мого гордона, i стуїть з пiднятую правую лапую! Уто був субака! Мертва стойка? Такого субакі я ни бачив! Даси, було такє, в зуби для нього записку й гроши: "Джек! Бігом-но пляшину вина!" Чириз пiвгудини вже литить з вином. Тоно ни мона було бiльш грошей давати: точно пруп'є!
...Десь далеко дире диркач, б'є пирипілка, потiм все тихне, сам кудись прувалюїся й бачиш, шу там за стулом сидить Джек й прупиває хазяїнуви гроши.
...А як пуїдит ви з Питром Йванувичом, ту вiн вам рузкаже, шу вiн бiльш любить стриляти звiрив, а пташка цє так тоно, за традицiюю! Питро Йванович - гунчатник... I яка в нього є сучка Хвлейта, як вуна ганяє! Пу два мiсяцi вовка ганяла. А спучатку буялась, перший раз як пубачила вовка, вискучила на просiку "біла-біла, як стiна!" "Штирнанціть вувкiв кулись за нами з Хвлейтою гнались!"
- Ну, Петре Йвановичу! Аж штирнанціть?!
- Хвакт! Спитайт Хвлейту! Й убидва сiри! ...Пилип Хведурувич рузкаже вам за підсліпуватуго старого бугалтира, сильнуго ухотнїка, жертву казучок всьої кумпанiї, з якою вiн вищас їздив на ухоту. Ви взнаїт пру зайця, який пiсля того як бугалтир стрелив зу страшним криком "н-н-няв!" вискучив аж на виршечок тиліхвоннуго стувпа, й як пириляканий бугалтир кінув рушницю й кричав "да воскреснеть бог", бiг три кiлометри дудоми...
- А то, бачте, я сам натягнув на кута заячу шкуру й пусадив каля стувпа, на дурозi, де мав йти тей бiдулаха-бугалтир...
- Ту цє ше не все! - ше скаже Пилип Хведурович. -  Ше кулись ми прикулоли шпилькую до вбитуго зайця папiрчика й написали: "За шо ви мене забили?!" й того зайця пусадили пiд кущом й направили на нього підсліпуватуго бугалтира. - Вiн - бах! Заїць - бемсь! Пiдбiгає, а там такій на записцi заячий докур! То вже насміялись з нього!
...А чо ни пуриготати, як їден старий дід рузказував, як вiн кулись, ше як був мулодшим, ни мав геть рушницi, а вищас дудоми з качками приходив.
- Як цє так?
- А так! тамо на вудi вищас качкі є! От я на острув пирипливу й в гучиретi схуваюсь. Знаю, шу точно хтось з ухотнїків туди-го прийде бити. Як тоно: бачу - пiдкрадаїться, пiдкрадаїться... Бабах! А я в гучиретi як віскну "Ратуйте!" Ну, вiн зразу втік бігом, бу, думає, забив кугось чи ранив! А я тудi руздягаюсь, качичок пузбіраю й дудоми...
...Зийшла зура. Булькнув в воду вудяний щур... Закричало спрусоння качиня... Піскнула гучиритянка... Десь далеко загудів поїзд...
Сiриє...
- Хвiть-Хвiть-Хвiть! - пруризала пувiтра качка...
- Бабах!
Перший раз хтось стрельнув! Ухоту удкрито!

[engelseziekte]

Аудіозаписи будуть?

[Pawlo]

Даєш острозький говір в Острозькій академії 

Ним там розмовляє невеликий відсоток людей. Носіїв виправляють і "окультурюють". 

Даєш коренізацію

[Pawlo]

Инцярэсна, а ци гаварыу на астрожским говары Кастусь Астрожски.

Ну Костусем він себе наврядчи називав. Як і Калиновський

[LUTS]

Аудіозаписи будуть?

Якось можна буде зробити. 

[LUTS]

Даєш острозький говір в Острозькій академії 

Ним там розмовляє невеликий відсоток людей. Носіїв виправляють і "окультурюють". 

Даєш коренізацію

Ну міський острозький говір не такий. Такий по селах більше. 

[Pawlo]

Даєш острозький говір в Острозькій академії 

Ним там розмовляє невеликий відсоток людей. Носіїв виправляють і "окультурюють". 

Даєш коренізацію

Ну міський острозький говір не такий. Такий по селах більше.

а який міський?

[LUTS]

а який міський?

Ближчий до стандартної літературщини.