Думки про вдосконалення українського алфавіту

[DarkMax2]

Як ви ставитесь до ненаписання ненаголошеного закінчення -ий, ій?:
зелени, весели, велики, давні, вечірні але глевкий, твердий, палкий

польщизна. фе!

[Lugat]

польщизна. фе!

Арабщизна: пишуть (عربيّ) 'арабійй, а читають 'арабī.

[Python]

Як ви ставитесь до ненаписання ненаголошеного закінчення -ий, ій?:
зелени, весели, велики, давні, вечірні але глевкий, твердий, палкий

Негативно. Відсутність «й» не на настільки відчутна, щоб ми не могли розрізнити «пологи» та «пологий» або «давні» та «давній». Крім того, виникають омографи: весе́ли (який?) — весели́ (що роби?).

[Pawlo]

Як ви ставитесь до ненаписання ненаголошеного закінчення -ий, ій?:
зелени, весели, велики, давні, вечірні але глевкий, твердий, палкий

Навіщо? 

[Pawlo]

Як ви ставитесь до ненаписання ненаголошеного закінчення -ий, ій?:
зелени, весели, велики, давні, вечірні але глевкий, твердий, палкий

Негативно. Відсутність «й» не на настільки відчутна, щоб ми не могли розрізнити «пологи» та «пологий» або «давні» та «давній». Крім того, виникають омографи: весе́ли (який?) — весели́ (що роби?).

Та і потім далеко не факт що вона там відсутня.

[Sirko]

Як ви ставитесь до ненаписання ненаголошеного закінчення -ий, ій?:
зелени, весели, велики, давні, вечірні але глевкий, твердий, палкий

Негативно. Відсутність «й» не на настільки відчутна, щоб ми не могли розрізнити «пологи» та «пологий» або «давні» та «давній». Крім того, виникають омографи: весе́ли (який?) — весели́ (що роби?).

А яким дивом ми дотепер розрізняли пологи (pl. поліг: рівнина, покіс, покривало) та пологи (pl. роди, покривало, завіса)  - раптом 6 варіантів;  або 3 значення слова давній: колишній, старий, несвіжий? 

[Elischua]

А яким дивом ми дотепер розрізняли пологи (pl. поліг: рівнина, покіс, покривало) та пологи (pl. роди, покривало, завіса)  - раптом 6 варіантів

Ви слово "покривало" написали двiчи - тому не шiсть, а п'ять. I слова "завiса" й "покривало" - це, в грунтi речей, те саме. Тому не п'ять, але лише чотири.

Ьсте слово «покривало» двачи пьсалъ – тому не шьсть, а пѧть. И слова «завiса» и «покрывало» сѫть исто то самоѥ - тому не пѧть, але лише чотыре.

Yste slofo 'pocrūfallo' dfatiui pisalu – tomou ne xisty, a penty. Ey slofa 'zafoisa' ey 'pocrūfallo' sonty eisto to samoyo - tomou ne penty, ale leixiesh chotūre.

[Sirko]

А яким дивом ми дотепер розрізняли пологи (pl. поліг: рівнина, покіс, покривало) та пологи (pl. роди, покривало, завіса)  - раптом 6 варіантів

Ви слово "покривало" написали двiчи - тому не шiсть, а п'ять. I слова "завiса" й "покривало" - це, в грунтi речей, те саме. Тому не п'ять, але лише чотири.

Брав з академічного тлумачного словника http://sum.in.ua:

ПОЛІГ, логу, ч.

1. діал. Низовинна рівнина. Як би щасливу дорогу Вибрати з трьох, що лягли по пологу? (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 425).

2. діал. Покіс. Вже скосили траву, і з її пологів ішов отой густий, вогкий запах гірських цвітів (Іван Франко, III. 1950, 85).

3. рідко. Те, чим закривають що-небудь, завішуючи або покриваючи його; запинало. В одкинутий поліг намету ввірвався вітер (Натан Рибак, Переясл. Рада, 1948, 106).

Том 7, стор. 72.

ПОЛОГ, у, ч.

1. Те, чим закривають що-небудь, завішуючи чи покриваючи його. Обстанова: спальня сотничихи; в кутку ліжко з пологом; кругом дивани й дзиглики (Олекса Стороженко, I, 1957, 288); Невеличка хаточка розбита була надвоє зеленим пологом (Панас Мирний, III, 1954, 290); Моряки подарували щасливим батькам гарненьку поліровану колиску роботи корабельного тесляра з величезним тюлевим пологом від комашні (Зінаїда Тулуб, Із степу.., 1964, 343);  * У порівн. А там знизу, з лук Пслових, білим курищем здіймається туман, піднімається вгору, чіпляючись за дерева, за траву і, наче білим пологом, прикриває її [зеленої гірки] ноги (Панас Мирний, IV, 1955, 168).

2. перен., поет. Те, що огортає., окутує, обволікає собою. У повітрі тихо; туман чи кіптяга зависли у ньому, здіймаються над степом димчагпим пологом (Панас Мирний, IV, 1955, 321).
▲ Полог лісу (дерев, насаджень і т. ін.) — з'єднані крони дерев майже однакової висоти. Крони їх [дуба і вільхи] розміщувалися помітно вище над пологом навколишнього лісу (Український ботанічний журнал, XVII, 1, 1960, 87); Скумпія — посухостійка і світлолюбна рослина, однак вона розвивається і під пологом інших деревних порід (Наука і життя, 7, 1956, 21).

3. рідко. Те саме, що пологи (див. пологи і). Ходить, блудить нещасливий В далекій дорозі... А там жінка молоденька Лежить у полозі (Степан Руданський, Тв., 1956, 84); Сільська дячиха погадала собі, як вона третього дня по полозі вже сапала на городі (Гнат Хоткевич, II, 1966, 366).

ПОЛОГИ 1, ів, мн. Фізіологічний процес виходу плода з тіла матері; роди. Консультації для вагітних, спеціальні будинки відпочинку для них, відпустки до і після пологів відбивають піклування держави про дитину ще до її народження (Анатомія і фізіологія людини, 8 кл., 1957, 187); На третій-четвертий день після пологів, кусаючи уста, вона знову виходила з немовлям на панське поле (Михайло Стельмах, I, 1962, 221); Богдана, ще знесилена після пологів, та й, власне, зовсім не знайома з своїм дядьком, великої охоти до бесідування не виявляла (Павло Загребельний, Шепіт. 1966, 402).

Том 7, стор. 90.

ПОЛОГИ 2, ів, мн. Степова рівнина, низовина, що полого, поступово спускається до берега річки. Збирає Катря дівчат: — Дівчатонька! Ходімо ми на могилу! — ..Ні, лучче [краще] вже на пологи, в степ! (Марко Вовчок, I, 1955, 183).

Разом різних значень слова пологи - 8, а не 6 і не 4. Скоротив Полог 3 = Пологи1 та Поліг3=Полог 1. Хоча слова насправді різні.

[Elischua]

А яким дивом ми дотепер розрізняли пологи (pl. поліг: рівнина, покіс, покривало) та пологи (pl. роди, покривало, завіса)  - раптом 6 варіантів

Ви слово "покривало" написали двiчи - тому не шiсть, а п'ять. I слова "завiса" й "покривало" - це, в грунтi речей, те саме. Тому не п'ять, але лише чотири.

Брав з академічного тлумачного словника http://sum.in.ua:

ПОЛІГ, логу, ч.

1. діал. Низовинна рівнина. Як би щасливу дорогу Вибрати з трьох, що лягли по пологу? (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 425).

2. діал. Покіс. Вже скосили траву, і з її пологів ішов отой густий, вогкий запах гірських цвітів (Іван Франко, III. 1950, 85).

3. рідко. Те, чим закривають що-небудь, завішуючи або покриваючи його; запинало. В одкинутий поліг намету ввірвався вітер (Натан Рибак, Переясл. Рада, 1948, 106).

Том 7, стор. 72.

ПОЛОГ, у, ч.

1. Те, чим закривають що-небудь, завішуючи чи покриваючи його. Обстанова: спальня сотничихи; в кутку ліжко з пологом; кругом дивани й дзиглики (Олекса Стороженко, I, 1957, 288); Невеличка хаточка розбита була надвоє зеленим пологом (Панас Мирний, III, 1954, 290); Моряки подарували щасливим батькам гарненьку поліровану колиску роботи корабельного тесляра з величезним тюлевим пологом від комашні (Зінаїда Тулуб, Із степу.., 1964, 343);  * У порівн. А там знизу, з лук Пслових, білим курищем здіймається туман, піднімається вгору, чіпляючись за дерева, за траву і, наче білим пологом, прикриває її [зеленої гірки] ноги (Панас Мирний, IV, 1955, 168).

2. перен., поет. Те, що огортає., окутує, обволікає собою. У повітрі тихо; туман чи кіптяга зависли у ньому, здіймаються над степом димчагпим пологом (Панас Мирний, IV, 1955, 321).
▲ Полог лісу (дерев, насаджень і т. ін.) — з'єднані крони дерев майже однакової висоти. Крони їх [дуба і вільхи] розміщувалися помітно вище над пологом навколишнього лісу (Український ботанічний журнал, XVII, 1, 1960, 87); Скумпія — посухостійка і світлолюбна рослина, однак вона розвивається і під пологом інших деревних порід (Наука і життя, 7, 1956, 21).

3. рідко. Те саме, що пологи (див. пологи і). Ходить, блудить нещасливий В далекій дорозі... А там жінка молоденька Лежить у полозі (Степан Руданський, Тв., 1956, 84); Сільська дячиха погадала собі, як вона третього дня по полозі вже сапала на городі (Гнат Хоткевич, II, 1966, 366).

ПОЛОГИ 1, ів, мн. Фізіологічний процес виходу плода з тіла матері; роди. Консультації для вагітних, спеціальні будинки відпочинку для них, відпустки до і після пологів відбивають піклування держави про дитину ще до її народження (Анатомія і фізіологія людини, 8 кл., 1957, 187); На третій-четвертий день після пологів, кусаючи уста, вона знову виходила з немовлям на панське поле (Михайло Стельмах, I, 1962, 221); Богдана, ще знесилена після пологів, та й, власне, зовсім не знайома з своїм дядьком, великої охоти до бесідування не виявляла (Павло Загребельний, Шепіт. 1966, 402).

Том 7, стор. 90.

ПОЛОГИ 2, ів, мн. Степова рівнина, низовина, що полого, поступово спускається до берега річки. Збирає Катря дівчат: — Дівчатонька! Ходімо ми на могилу! — ..Ні, лучче [краще] вже на пологи, в степ! (Марко Вовчок, I, 1955, 183).

Разом різних значень слова пологи - 8, а не 6 і не 4. Скоротив Полог 3 = Пологи1 та Поліг3=Полог 1. Хоча слова насправді різні.

Бiльше того, й слова покiс i рiвнина не омографи, але и навiть вiдносяться до одного поняття «нива, лука». Тому взагалi не чотири, а всього три основнi значення.

Ба, и слова покѡсъ и ровина нисѫть омографи, але и донėжь тѧкѫть на одинъ ьзмыслъ «нива, лѫка». Тому hеть не чотыре, а вьхого три основьнъ ьзмыслъ.

Ba, ey slofa pocwsu ey rofīna neisonty homographoi, ale ey donėji tinconty na odeinu yzmūsslu 'neifa, lonca'. Tomou heti ne chotūre, a fishogo trei obsnofinu yzmūslu.

[Sirko]

Бiльше того, й слова покiс i рiвнина не омографи, але и навiть вiдносяться до одного поняття «нива, лука». Тому взагалi не чотири, а всього три основнi значення.

Про який покіс

ПОКІС, косу, ч.

1. Смуга скошеної трави, збіжжя і т. ін. Недавно був ще сінокіс, І знов косар дзвенить косою, ї знов трудящою рукою Кладе в житах новий покіс (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 161); Слухняна трава рівними покосами лягала по стрижених луках, — і скоро вся ділянка вкрилася, мов письменами якимись незрозумілими, зигзагами світло-зелених покосів (Гнат Хоткевич, I, 1966, 94);  * Образно. Поставивши кулемет на розі двох великих вулиць, вони клали гайдамаків у покоси (Сергій Воскрекасенко, Героїка.., 1938, 30); Митрич стояв розгублений і все ще замислено длубав чорним пальцем у сивому покосі бороди (Петро Панч, II, 1956, 73);  * У порівн. Йому вподобались здорові сиві очі, що тихо сяли з-під довгих вій та широких, як покоси, русявих брів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 23); Врубувався він у ворожу гущину, як у ліс темний, і лягали нападники покосами (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 388).

2. Місце, де косять. [Син:] Вона [лука] одного доходу більше, ніж на двісті рублів у рік дає... Дванадцять десятин одного покосу (Панас Мирний, V, 1955, 169); Юрба в'язальниць молодих Ішла з граблями на покоси (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 376). Стати на покіс — почати косити. Йонька забрів із косою в густу траву і, поплювавши в руки, став на покіс (Григір Тютюнник, Вир, 1964, 230).

і про яку рівнину йдеться? 

РІВНИНА, и, ж.

1. Досить велика ділянка земної поверхні без істотних западин та підвищень. На нагірній рівнині навкруги могили зеленіє молодий садок (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 45); Роль кожного бійця в гірських умовах виростала набагато більше, ніж це було в умовах рівнин (Олесь Гончар, III, 1959, 96); Проходив гори я, рівнини розпростерті, В траншеях без кінця я неутомно брів (Максим Рильський, Мости, 1948, 46).

2. чого, яка. Водяна поверхня чималих розмірів. Пішла широка водяна рівнина, гайки по берегах, затоплені повінню дерева, човни рибалок (Юрій Яновський, II, 1954, 90); Спокійна рівнина річки сколихнулась, і з неї вистромилось щось огидне, темно-зелене, з нерухомими очима гада (Олесь Донченко, I, 1956, 49); Перед очима розстилалася темна рівнина ставка (Павло Автомонов, Коли розлуч. двоє, 1959, 191).

Том 8, стор. 549.

[Python]

Як ви ставитесь до ненаписання ненаголошеного закінчення -ий, ій?:
зелени, весели, велики, давні, вечірні але глевкий, твердий, палкий

Негативно. Відсутність «й» не на настільки відчутна, щоб ми не могли розрізнити «пологи» та «пологий» або «давні» та «давній». Крім того, виникають омографи: весе́ли (який?) — весели́ (що роби?).

А яким дивом ми дотепер розрізняли пологи (pl. поліг: рівнина, покіс, покривало) та пологи (pl. роди, покривало, завіса)  - раптом 6 варіантів;  або 3 значення слова давній: колишній, старий, несвіжий? 

Мова про те, що «пологи» й «пологий» можна розрізнити на слух, а не лише з контексту: [иĭ]≠[и].

[Sirko]

Як ви ставитесь до ненаписання ненаголошеного закінчення -ий, ій?:
зелени, весели, велики, давні, вечірні але глевкий, твердий, палкий

Негативно. Відсутність «й» не на настільки відчутна, щоб ми не могли розрізнити «пологи» та «пологий» або «давні» та «давній». Крім того, виникають омографи: весе́ли (який?) — весели́ (що роби?).

А яким дивом ми дотепер розрізняли пологи (pl. поліг: рівнина, покіс, покривало) та пологи (pl. роди, покривало, завіса)  - раптом 6 варіантів;  або 3 значення слова давній: колишній, старий, несвіжий? 

Мова про те, що «пологи» й «пологий» можна розрізнити на слух, а не лише з контексту: [иĭ]≠[и].

Йшлося про написання, а не про звучання. Хоча і в цьому випадку легко уявити ситуацію пологи й ... = пологий ...

[Supervisor]

А якщо пологѝ = пологий? Тобто писати ѝ, ì. Тільки, якщо ненаголошений склад.
Ґравіс тут навіть мнемонічно підходить як антинаголошення.

[Supervisor]

Мій, рябий але пологѝ, місцевѝ

[Python]

Тоді вже краще зробити як у правописі Гатцука, де будь-яке нескладове [й] передавалось діакритоком над попередньою голосною. Українській наголос, як відомо, буває рухомим.

[iopq]

ім, ій, іі, іх, але йім(боршч), йіду, йіжак, нейістівний(вийняток)

В написанні ім (вони), щоб відрізнити від йім (їсти), ще є якийсь сенс. Крім того, Ім, іх етимологічно виправдані (історичне И, що з незрозумілих причин стало йотованим), але про іі цього сказати не можу: там просто ненаголошене є, що уподібнилось до ї, тому було б логічно писати йіі, як і в випадку з йіжаком.

им (вони), ім (істи) /йім/

[Lugat]

А якщо пологѝ = пологий? Тобто писати ѝ, ì. Тільки, якщо ненаголошений склад.
Ґравіс тут навіть мнемонічно підходить як антинаголошення.

Ґравіс більше підійшов би для позначення падаючого тону (як у китайській мові), типу: а̀й, ну скільки можна!

[Sirko]

А якщо пологѝ = пологий? Тобто писати ѝ, ì. Тільки, якщо ненаголошений склад.
Ґравіс тут навіть мнемонічно підходить як антинаголошення.

Ґравіс більше підійшов би для позначення падаючого тону (як у китайській мові), типу: а̀й, ну скільки можна!

Вашець на півставки в інституті Конфуція?

[Lugat]

Вашець на півставки в інституті Конфуція?

Чому́ на пів?  На цìлу! 

[Supervisor]

Літера " ї " не потрібна.

[Python]

Можливо. З точки зору сучасного правопису, розрізнення і/ї має фонетичне значення лише на початку слова чи після префіксу — в решті випадків написання і/ї повністю визначається сусідніми літерами. Якщо брати мінімальні пари, то тут лише іду/їду — більш нема. По-справжньому функціональним Ї було в желехівці, оскільки розрізнення твердості й м'якості приголосних перед [і] в багатьох випадках є змістотворчим.

[DarkMax2]

ї для краси усілякі -оі та -іі погано виглядають.

[Lugat]

ї для краси усілякі -оі та -іі погано виглядають.

А краса з чого? Зі звички? 

[Supervisor]

ї для краси усілякі -оі та -іі погано виглядають.

умляут ширше за літеру - це краса?

[DarkMax2]

ї для краси усілякі -оі та -іі погано виглядають.

умляут ширше за літеру - це краса?

Так як крона дерева.