Главное меню
Мы солидарны с Украиной. Узнайте здесь, как можно поддержать Украину.

Ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.
Ограничения: максимум вложений в сообщении — 3 (3 осталось), максимальный размер всех файлов — 300 КБ, максимальный размер одного файла — 100 КБ
Снимите пометку с вложений, которые необходимо удалить
Перетащите файлы сюда или используйте кнопку для добавления файлов
Вложения и другие параметры
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр

Сообщения в этой теме

Автор Easyskanker
 - февраля 6, 2020, 17:43
Ван дер Аккер и Вермюлен взяли упрощенное определение постмодернизма - "деконструкция, цинизм, ирония, отсылки", удобное для разговоров на кухне, но не объемлющее и процента, и придумали противоположное от него, получив характеристику банальной мелодрамы. Тут ошибка, ведь постмодернизм вовсе не чурается мелодрамы. Взять чистых постмодернистов - Маккьюэна, Мураками, до кучи Пелевина с Елизаровым, и постмодернистский период того же Эггерса, если убрать всё "метамодернистское" из их книг, то книг не останется.
Автор Easyskanker
 - февраля 6, 2020, 16:04
Н-да, негусто для супер-модного направления, три писателя, из которых один постмодернист, другой умер еще в 2008-м.
Автор DarkMax2
 - февраля 6, 2020, 14:34
Цитата: Easyskanker от февраля  6, 2020, 11:02
но я не вижу его в книгах, фильмах, картинах самых уважаемых современных авторов

  • «Нескінченний жарт», Девід Фостер Воллес,
  • «Поправки», Джонатан Франзен,
  • «Твої Батьки, Де Вони? І Пророки, Чи Живуть Вони Вічно?», Дейв Еґґерс.
Автор Easyskanker
 - февраля 6, 2020, 11:02
Цитата: DarkMax2 от февраля  6, 2020, 10:48
Я про метамодернізм почав говорити ще в 13-14 роках. ::) До нас із запізненням доходить.
Велика проблема української літератури в тому, що вона досі глузлива, жовчна - постмодерна словом.
Щоправда зараз іде зміна покоління літераторів. Я погано знайомий із творчістю новачків. Можливо, у них є та "нова серйозність", "нова наївність". Але у флагманах досі постмодерністи.
Я еще могу разглядеть метамодернизм в инстаграме и бонгакамс, но я не вижу его в книгах, фильмах, картинах самых уважаемых современных авторов. Поэтому я склонен считать его журналистским мифом тех лет, лишний повод небыдлу говорить: "фи, вы не доросли до нас". А до чего дорасти надо сами не знают. Из предлагаемой концепции вырисовываются просто какие-то "Телепузики".
Автор DarkMax2
 - февраля 6, 2020, 10:58
Капітан Очевидність, або Про український постмодернізм
ЦитироватьДалі? Якщо не постмодернізм? Зовсім необов'язково вписувати тексти в модель, номінальне вписування не розвиває. Навпаки, потрібен або рух наввипередки, або паралельність, або... чесність. Навіть коли мова йде про розсіювання суб'єкта має ж бути той суб'єкт, який розсіюється, розщеплюється, щоб суб'єкт помер, він має народитись і прожити життя. Чи помер суб'єкт в сучасному українському літературному просторі? Питання відкрите, хоча, з великою долею вірогідності, можна стверджувати, що – ні. Більшість концептів постмодернізму у вітчизняній аудиторії викличе шок, відразу, несприйняття. Тут навіть не про «пересічного читача» мова, «експертів» також це стосується. Велика кількість «експертів» і досі перебувають навіть не в модернізмі, їх мислення просякнуте тотальностями, метанаративами і табу. Для решти постмодернізм є своєрідним брендом, який дозволяє бути сучасним, модним. Базові філософські напрямки, корпус текстів, рецепції, власні тексти – все це відсутнє (або близьке до того). Це не означає, що одного прекрасного дня/ночі постмодернізм не з'явиться, та чи потрібен він в наднових умовах? Метамодернізм, цифровий модернізм, пост-постмодернізм? Ні, не чули. Можливо літературі 90-10-хх, змістовно більш притаманні риси ненормативного письма, або того, що Сьюзен Зонтаг називала кемп. Має бути особливе мислення, рішучість, позиціонування, особливе сприйняття, демонтаж, вихід за межі та потужний інтелектуальний бекграунд.
Автор DarkMax2
 - февраля 6, 2020, 10:48
Я про метамодернізм почав говорити ще в 13-14 роках. ::) До нас із запізненням доходить.
Велика проблема української літератури в тому, що вона досі глузлива, жовчна - постмодерна словом.
Щоправда зараз іде зміна покоління літераторів. Я погано знайомий із творчістю новачків. Можливо, у них є та "нова серйозність", "нова наївність". Але у флагманах досі постмодерністи.
Автор Easyskanker
 - февраля 6, 2020, 10:44
Да этих статеек я в тех же 2016-2017 годах начитался вволю. Только дальше статеек и парочки фотографов метамодернизм так и не пошел.