Нарід

[svidomit132]

"Задирати носа" українською буде "Дерти кирпу"

"Залишити з носом"- суто російський фразеологізм

[serge-kazak]

"Задирати носа" українською буде "Дерти кирпу"

пане-козаче, може не варто виступати від імені всіх українців в таких питаннях? 

[svidomit132]

Віз, возити але ж  везти

[Python]

Думаю ні, бо
по-перше: чергування зумовлене не просто закритим складом, а закритим кластером складом,
по-друге: тут опирається етимологія (кровь), а ь таки голосна.

1) Це не той тип кластеру, який працює як проста приголосна. Рівний, гамівний так само його мають.
2) Ь та ъ — напівголосні, самі по собі неспроможні зробити попередній склад відкритим.

Я б, скоріш, пояснив відсутність ікавізму в слові «кров» надто пізнім розвитком «о» в цій позиції, завдяки чому загальний процес розвику «і» його не охопив. Однак, такий перехід не є принципово неможливим, про що свідчать «крів'яний» і «крівця».

[svidomit132]

"Задирати носа" українською буде "Дерти кирпу"

пане-козаче, може не варто виступати від імені всіх українців в таких питаннях? 

Казаки проти?

П.С. До речі задирати носа я би міг оголосити і полонізмом, у них теж така конструкція існує

[serge-kazak]

Я б, скоріш, пояснив відсутність ікавізму в слові «кров» надто пізнім розвитком «о» в цій позиції, завдяки чому загальний процес розвику «і» його не охопив. Однак, такий перехід не є принципово неможливим, про що свідчать «крів'яний» і «крівця».

якщо окрема людина чи громада (напр. якогось села) вживає слово "крів" і "крівний", а інша "кров" і "кровний", то чи не можна обидва варіанти розглядати у контексті загального, наявного і можливого, розвитку української мови?

[svidomit132]

Думаю ні, бо
по-перше: чергування зумовлене не просто закритим складом, а закритим кластером складом,
по-друге: тут опирається етимологія (кровь), а ь таки голосна.

1) Це не той тип кластеру, який працює як проста приголосна. Рівний, гамівний так само його мають.
2) Ь та ъ — напівголосні, самі по собі неспроможні зробити попередній склад відкритим.

Я б, скоріш, пояснив відсутність ікавізму в слові «кров» надто пізнім розвитком «о» в цій позиції, завдяки чому загальний процес розвику «і» його не охопив. Однак, такий перехід не є принципово неможливим, про що свідчать «крів'яний» і «крівця».

А як на вашу думку слово ревний не могло утворитися від слова кревний, внаслідок випадання к.

[Python]

якщо окрема людина чи громада (напр. якогось села) вживає слово "крів" і "крівний", а інша "кров" і "кровний", то чи не можна обидва варіанти розглядати у контексті загального, наявного і можливого, розвитку української мови?

В даному випадку, я лише висловив припущення про можливість існування такої форми — доступні мені джерела її існування не підтверджують. Якщо знаєте село, де так кажуть — будь ласка, уточніть, де саме.

[DarkMax2]

Думаю ні, бо
по-перше: чергування зумовлене не просто закритим складом, а закритим кластером складом,
по-друге: тут опирається етимологія (кровь), а ь таки голосна.

1) Це не той тип кластеру, який працює як проста приголосна. Рівний, гамівний так само його мають.
2) Ь та ъ — напівголосні, самі по собі неспроможні зробити попередній склад відкритим.

Я б, скоріш, пояснив відсутність ікавізму в слові «кров» надто пізнім розвитком «о» в цій позиції, завдяки чому загальний процес розвику «і» його не охопив. Однак, такий перехід не є принципово неможливим, про що свідчать «крів'яний» і «крівця».

Про кластери то я до слова. Проте тенденція на лице: кровЬ, любовЬ не перетворилися у крів та любів.

[Python]

А як на вашу думку слово ревний не могло утворитися від слова кревний, внаслідок випадання к.

Навряд. Ревнивий і ревнитель здаються кращими претендентами на спорідненість з ревним, а це вже не суто українська лексика, а, скоріш, загальнослов'янська, і досить давня.

[Python]

Віз, возити але ж  везти

Ось тут вже справді кластер, що працює як проста приголосна.

[Lodur]

В даному випадку, я лише висловив припущення про можливість існування такої форми

Я до цiєї теми i слова "нарiд" нiде не чув i не бачив в книжках (якщо маються на увазi люди, громада). Тiльки "народ". А вона, як з'ясувалося, iснує...

[svidomit132]

А як на вашу думку слово ревний не могло утворитися від слова кревний, внаслідок випадання к.

Навряд. Ревнивий і ревнитель здаються кращими претендентами на спорідненість з ревним, а це вже не суто українська лексика, а, скоріш, загальнослов'янська, і досить давня.

Простий експеримент  забираємо літеру К і зміст залишається, що ви на це?
Ми трудимося ревно, а ви знай лежма лежите.
Роби ревно і ходи певно.

[DarkMax2]

В даному випадку, я лише висловив припущення про можливість існування такої форми

Я до цiєї теми i слова "нарiд" нiде не чув i не бачив в книжках (якщо маються на увазi люди, громада). Тiльки "народ". А вона, як з'ясувалося, iснує...

Щаслива Ви людина. Заздрю Вам. І вибачте.

[serge-kazak]

якщо окрема людина чи громада (напр. якогось села) вживає слово "крів" і "крівний", а інша "кров" і "кровний", то чи не можна обидва варіанти розглядати у контексті загального, наявного і можливого, розвитку української мови?

В даному випадку, я лише висловив припущення про можливість існування такої форми — доступні мені джерела її існування не підтверджують. Якщо знаєте село, де так кажуть — будь ласка, уточніть, де саме.

Форма "крівний" судячи з гуглу, не така вже й рідка:

«...Виводили з села» – се сама крівна сльоза, а стільки поезії!»

Варто наголосити на особливому ставленні А. Гончаренка до корінних жителів Аляски і прилеглих островів — алеутів, він вважав їх козаками. В своїх "Споминках" він, зокрема, пише: "Дай тільки, Боже, алеутам волю і науку, по натурі вони розумні і добрі, вони ж наші крівні... Наше общежитійне козацьке джерело — гарно й чисто збереглось на виспах в Алясці... Учений чоловік народної просвіти витолкував розумним алеутам: ви звете себе козаками і не любите москалів, що вони вас окрадали". Це можна пояснити хіба тим, що під час колонізації Аляски і прилеглих до неї островів після Камчатки Московією наприкінці XVII та у XVIII століттях в складі російських загонів було чимало українських козаків, котрі, можливо, були домінуючою і керівною силою.

[DarkMax2]

А як на вашу думку слово ревний не могло утворитися від слова кревний, внаслідок випадання к.

Навряд. Ревнивий і ревнитель здаються кращими претендентами на спорідненість з ревним, а це вже не суто українська лексика, а, скоріш, загальнослов'янська, і досить давня.

Простий експеримент  забираємо літеру К і зміст залишається, що ви на це?
Ми трудимося ревно, а ви знай лежма лежите.
Роби ревно і ходи певно.

Задорництво.

[Lodur]

І вибачте.

За що? Здається, ви мене нiчим не ображали.
(Мене, насправдi, i образити не так вже й легко... )

[svidomit132]

"Задорництво" це новітній український фразеологізм.

[Python]

Простий експеримент  забираємо літеру К і зміст залишається, що ви на це?
Ми трудимося ревно, а ви знай лежма лежите.
Роби ревно і ходи певно.

Семантичне зближення в деяких усталених виразах іще не свідчить про спорідненість схожих слів. Зрештою, «трудитися кревно» могло виникнути як результат заміни книжного малозрозумілого «ревно» на поширене в розмовній мові «кревно», з інтуїтивним поясненням «трудитись так, що аж кров тече».

[serge-kazak]

"Задорництво" це новітній український фразеологізм.

а як щодо варіанту "задірництво", "Задірнів"?   

[DarkMax2]

І вибачте.

За що? Здається, ви мене нiчим не ображали.
(Мене, насправдi, i образити не так вже й легко... )

За нарід. І не знали би цього жаху, якби не я

[DarkMax2]

"Задорництво" це новітній український фразеологізм.

а як щодо варіанту "задірництво", "Задірнів"?   

Правильніше Задорновщина. 

[Python]

а як щодо варіанту "задірництво", "Задірнів"?   

Так би й мало бути, якби українська передача російських прізвищ не завернула в фонетичний суржик. Тому неактуально.

[svidomit132]

Простий експеримент  забираємо літеру К і зміст залишається, що ви на це?
Ми трудимося ревно, а ви знай лежма лежите.
Роби ревно і ходи певно.

Семантичне зближення в деяких усталених виразах іще не свідчить про спорідненість схожих слів. Зрештою, «трудитися кревно» могло виникнути як результат заміни книжного малозрозумілого «ревно» на поширене в розмовній мові «кревно», з інтуїтивним поясненням «трудитись так, що аж кров тече».

О! саме так воно і відбувалося, дякую за пояснення, бо тут деякі філологи думають, що українська мова виникла 1918 року

[serge-kazak]

а як щодо варіанту "задірництво", "Задірнів"?   

Так би й мало бути, якби українська передача російських прізвищ не завернула в фонетичний суржик. Тому неактуально.

як на мене це дуже вузьке розуміння української традиції, яка насправді є збірною солянкою. а ви один тренд возвеличуєте, а інші відкидаєте. цей спосіб мислення на жаль у нас чомусь досить поширений в усіх сферах і як на мене з одного ряду, що й випадки типу тих, коли окремі представники нинішнього покоління українців українцями визнають тільки "націоналістів", символом тільки тризуб, а мовою  - тільки галицьку говірку. звідки таке відношення до інших складових?