Главное меню
Мы солидарны с Украиной. Узнайте здесь, как можно поддержать Украину.

Ответ

Следующие ошибки возникли при попытке отправки сообщения:
Внимание! Пока вы просматривали тему, появилось несколько новых ответов (9). Возможно, вы захотите изменить свое сообщение.
Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.
Ограничения: максимум вложений в сообщении — 3 (3 осталось), максимальный размер всех файлов — 300 КБ, максимальный размер одного файла — 100 КБ
Снимите пометку с вложений, которые необходимо удалить
Перетащите файлы сюда или используйте кнопку для добавления файлов
Вложения и другие параметры
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр

Сообщения в этой теме

Автор ta‍criqt
 - февраля 1, 2021, 23:51
ЦитироватьЗадумался хвалынское море оно таки хвалынское или фалынское ?
— да, конечно, Фа Лынь кай.
Автор LUTS
 - октября 30, 2020, 00:26
Цитата: Sandar от октября 29, 2020, 17:37
Мені здається Ви колись писали шо якась Ваша бабуся ну тупо в жодному слові не могла Ф вимовити і підставляла туди шось своє...
Моя не вимовляла "ф" зовсім.
Автор zwh
 - октября 29, 2020, 19:11
"...и поэтому люди стали больше есть вареных ежей" :what:
Автор Sandar
 - октября 29, 2020, 17:44
Цитата: DarkMax2 от октября 16, 2020, 13:39
Цитата: Leo от марта 16, 2019, 11:04
кстати украинцы часто вместо "ф" "хв" произносят :)
Губно-зубні фрикативи
ЦитироватьНещодавно в Science зʼявилася контраверсійна стаття, в якій висувається гіпотеза про те, що поява губно-зубних фрикативних звуків ([f] та [v]) повʼязана з переходом людей від мисливсько-збиральницького способу життя до аграрного господарювання, завдяки чому люди стали вживати більше вареної їжі, яка сприяла збереженню такого (дитячого) прикусу, при якому верхні зуби виступають над нижніми. Це, в свою чергу, спрощує вимову губно-зубних фрикативів, які витісняють з ужитку губні звуки. Хоча багато тверджень, що їх роблять автори, вважаються сумнівними, в цілому висновок виглядає досить логічним, і, схоже, підтверджується мовною статистикою а також біомеханічним моделюванням. Справді, розповсюдження губно-зубних фрикативів добре фіксується серед індоєвропейських мов, історію розвитку яких вивчено найкраще. Разом з тим, як ми знаємо, розповсюджується і аграрний спосіб господарювання — навіть ті народи, що кочували ще 200 років тому, зараз практично всі стали осідлими.

У звʼязку з цим дуже цікаво згадати, що в українській мові донедавна спостерігався зворотній процес: давні губно-зубні фрикативи витіснялися апроксимантами або навіть повністю губними звуками! Так [f] було повсюдно замінено на [ɸ] (з подальшим переходом до /хв/, а відтак до /х/) та, подекуди, [p] (як, наприклад, в імені Пилип). Що стосується звуку [v], то його в українській мові нема й досі: натомість вживається апроксимант [ʋ] — і то лише перед голосними. В инших випадках буква в читається як повністю губний [β] (як у слові Київ).

Оскільки ми знаємо, що українці якось не дуже переходили в цей час від аграрного способу життя до мисливсько-збиральницького, можна припустити, що феномен переходу від губно-зубних до губних фрикативів повʼязаний з масовим захворюванням на бруксизм. Проте я маю кращу гіпотезу: в цей час українська мова формувалася таким чином, щоб легко було розмовляти з набитим ротом — отож і випадали всі звуки, що заважають жувати сало.

А якщо серйозно, то ясно, що найпростіше пояснення — це вплив тюркських мов, який, очевидно, збільшився завдяки навалі монгольської орди. Іронія є в тому, що процес повторного засвоєння губно-зубних фрикативів відбувається знову через навалу орди, тепер уже московської. Таким чином, схоже, що фонетичну євроінтеґрацію рухають ті самі чинники, що й економічну...
Хто це?
Про євроінтеграцію не поняв. Спостерігається ж (і описується) ордоінтеграція, ні?
Автор Sandar
 - октября 29, 2020, 17:37
Цитата: Lodur от марта 16, 2019, 12:42
Цитата: TestamentumTartarum от марта 16, 2019, 11:06
Цитата: Leo от марта 16, 2019, 11:04
кстати украинцы часто вместо "ф" "хв" произносят :)
Не до конца освоенная фонема.
Интересно, что я слышал эти "хв" от прабабушки (в основном, у бабушки этого было намного меньше, а у отца вообще отсутствовало). Но только в определённом списке слов. "Ф" она замечательно выговаривала, и в других словах использовала. Очевидно, что это "хв" было в старых заимствованиях, и передалось ей (и, в меньшей степени, бабушке) по традиции.
Мені здається Ви колись писали шо якась Ваша бабуся ну тупо в жодному слові не могла Ф вимовити і підставляла туди шось своє...
Автор Awwal12
 - октября 21, 2020, 22:41
Цитата: watchmaker от октября 21, 2020, 22:32
По поводу имени Филипп. Когда оно было заимствовано? Не могло ли оно быть заимствовано ещё тогда, когда греки читали "фи" как П с придыханием?
В греческом все придыхания отвалились ещё в позднем койне.
Автор watchmaker
 - октября 21, 2020, 22:32
По поводу имени Филипп. Когда оно было заимствовано? Не могло ли оно быть заимствовано ещё тогда, когда греки читали "фи" как П с придыханием?
Автор Awwal12
 - октября 16, 2020, 14:22
Цитата: DarkMax2 от октября 16, 2020, 13:39
У звʼязку з цим дуже цікаво згадати, що в українській мові донедавна спостерігався зворотній процес: давні губно-зубні фрикативи витіснялися апроксимантами або навіть повністю губними звуками!
Да не было никаких "древних губно-зубных фрикативов". Ни в праславянском (где "каравион" превратился в "корабль"), ни в древнерусском. Какое "влияние тюркских языков"? Кто вообще всё это писал?
Автор DarkMax2
 - октября 16, 2020, 13:39
Цитата: Leo от марта 16, 2019, 11:04
кстати украинцы часто вместо "ф" "хв" произносят :)
Губно-зубні фрикативи
ЦитироватьНещодавно в Science зʼявилася контраверсійна стаття, в якій висувається гіпотеза про те, що поява губно-зубних фрикативних звуків ([f] та [v]) повʼязана з переходом людей від мисливсько-збиральницького способу життя до аграрного господарювання, завдяки чому люди стали вживати більше вареної їжі, яка сприяла збереженню такого (дитячого) прикусу, при якому верхні зуби виступають над нижніми. Це, в свою чергу, спрощує вимову губно-зубних фрикативів, які витісняють з ужитку губні звуки. Хоча багато тверджень, що їх роблять автори, вважаються сумнівними, в цілому висновок виглядає досить логічним, і, схоже, підтверджується мовною статистикою а також біомеханічним моделюванням. Справді, розповсюдження губно-зубних фрикативів добре фіксується серед індоєвропейських мов, історію розвитку яких вивчено найкраще. Разом з тим, як ми знаємо, розповсюджується і аграрний спосіб господарювання — навіть ті народи, що кочували ще 200 років тому, зараз практично всі стали осідлими.

У звʼязку з цим дуже цікаво згадати, що в українській мові донедавна спостерігався зворотній процес: давні губно-зубні фрикативи витіснялися апроксимантами або навіть повністю губними звуками! Так [f] було повсюдно замінено на [ɸ] (з подальшим переходом до /хв/, а відтак до /х/) та, подекуди, [p] (як, наприклад, в імені Пилип). Що стосується звуку [v], то його в українській мові нема й досі: натомість вживається апроксимант [ʋ] — і то лише перед голосними. В инших випадках буква в читається як повністю губний [β] (як у слові Київ).

Оскільки ми знаємо, що українці якось не дуже переходили в цей час від аграрного способу життя до мисливсько-збиральницького, можна припустити, що феномен переходу від губно-зубних до губних фрикативів повʼязаний з масовим захворюванням на бруксизм. Проте я маю кращу гіпотезу: в цей час українська мова формувалася таким чином, щоб легко було розмовляти з набитим ротом — отож і випадали всі звуки, що заважають жувати сало.

А якщо серйозно, то ясно, що найпростіше пояснення — це вплив тюркських мов, який, очевидно, збільшився завдяки навалі монгольської орди. Іронія є в тому, що процес повторного засвоєння губно-зубних фрикативів відбувається знову через навалу орди, тепер уже московської. Таким чином, схоже, що фонетичну євроінтеґрацію рухають ті самі чинники, що й економічну...
Автор TestamentumTartarum
 - марта 17, 2019, 10:10
Цитата: Awwal12 от марта 17, 2019, 08:54
Цитата: TestamentumTartarum от марта 17, 2019, 08:42
И какой же звук у них там, где у нас оглушается (конечная -в, так понимаю)?!
В русском в ауслауте оглушаются главным образом шумные согласные. А [w] и [ʋ] - плавные.
В тех диалектах, где нет [v], как правило, нет и [f].
Уооот так уоот  :)