Думки про вдосконалення українського алфавіту

[Python]

в декого в вимові не лише «грунт» і «ганок», а й «зеркало», «бжоли» та «хожу».

Цікаво, як вони вимовляють слово ґедзь?

[DarkMax2]

в декого в вимові не лише «грунт» і «ганок», а й «зеркало», «бжоли» та «хожу».

Цікаво, як вони вимовляють слово ґедзь?

Гедз у Грінченка.

[Python]

Я про втрату дж/дз.

[Artiemij]

Хоча й нинішня форма запису також непослідовна. Треба або ґ, џ, ѕ, або кг, дж, дз...

Не, ну это всё-таки не одно и то же. /џ/ и /ѕ/ — это аффрикаты, состоящие из фазы смычки, когда артикулируется /т/, и щелевой фазы, когда артикулируется /ж/ и /з/ соответственно. С другой стороны, /г/ — это хоть и близкий по артикуляции, но всё же самостоятельный звук, при произношении которого ни /к/, ни /ɦ/ на самом деле не звучат.

[ANONIMEC]

Привіт. Хочу поділитись міркуваннями щодо покращення алфавіту і не тільки алфавіту) :
1. Писати замість в - у у тих позиціях де вона може читатись як ў ; писати усюди замість й - і: аутомобільниі, аудит, упрауниі. Приіняти за норматиуну народну вимову [ўмивальник, нотаріўс,  переĭнакшити] і тд. Що це дасть:
1) Послідоуне написання усіх напіуголосних звукіу за допомогою відповідних голосних букв.
2) Застереже від фекання, яке усе більше шириться під упливом росііської мови та орфографії (Львіфф).
3) Вирішення плутанини з чергуваннями у/в - і/й.
Такиі правопис розглядає ці чергування суто як фонетичне явище редукції. Конкретниі звук ( у/в чи і/й ) у більшіі мірі - є лише функцією від оточуючих звукіу і наголосіу, у меншіі мірі - несе відбиток інтонації яку заклау писатель. Проте, читач може навіть у дусі написаного зінтонувати зоусім по-інакшому , тому буква сама-по-собі має мале значення. У тоі же час вона застауляє замислюватись і проговорювати текст під час написання і може викликати заминку при читанні. Ситуація аналогічна, як зі знаком наголосу - у 98% випадкіу слушно писати просто у, і, а уже читач рішить як вимовтии згідно свого відчуття (уважаіте, що він приучениі, що ці букви можуть читатися трояко: у, ў, ß та і, ĭ, j у інших позиціях, тому перемикається межи варіантами невимушено) .
Коли ж усе-таки треба яуно указати, якиі там звук, пропоную уживати орфоргафічні знаки "коротка" ў, ĭ , i  "доуга"  ӯ, ī : Ўкраїна , "а мати хоче наӯчати", ўїхати, ӯїхати, Раīса.
4) Таке написання буде спонукати до чергування, і у запозиченнях та книжних словах, у яких у/в/і/й зараз нечергоуні, таким чином, можливо, з часом адаптує їх до рідної фонетики: [ з уласною йномаркою-ўніверсалом ].
5) Позбуваємось нелогічної та громіздкої літери й. Добауляємо українському письму своєрідності і харизми.
2. Викинути апостроф перед я,ю,є,ї - якщо він і буу колись потрібен, то уже відіграу свою роль. Губні помякшені тільки  іотовані , крім виняткіу типу свято, тьмяниі, морквяниі. Зяблик ,зьявиуся, бурьян, солоуї, Ню-Іорк, Сью, бюро, Бьіорк.
3. Замінити ї -> і ,а і -> ı . Уживати іх як у Желехıуці. Це для ентузіастіу немякшіуного і. А також, ніби-то, розрıзняє вıн[ ßin ] ı віник [ ʋinık ].
4. Замінити іо, ьо -> ь, ь -> ' . Поуниı набıр ьтованих, бıлʼш компактниı текст.
Але, боюсь, з п.3-4  це уже буде занадто незвично і відштоухнe користувачіу.
5. Скасувати ґ. Натомість увести знакˈ"змичка" якиі уживається з г̔, ж̔, з̔ для передачі звукіу ґ, дж, дз. З одного боку покращує системність, з іншого відображає факультатиуниі характер цих звукіу.
Писати г̔ усюди, де захочуть фанати г̔екання, але обовязково вимоуляти лиш там, де змичок кілька: г̔ез̔ь, г̔аж̔ет, з̔иг̔ар, г̔елг̔отіти, ж̔унг̔лі , - та'як у одному слові такі звуки узаємозберігають один одного. Можна ще для краси додати ще җ = жж̔ , і теж ігнорувати ).
6. Хот-дог̔. Не запозичувати німе g у загальних назвах: маркетин , мітин, дифтон, рин, боулін - лишень послухаіте - гора з пліч!
7. Афіни, ефір. Так звичніше і фаініше.
8. Иншиі, иріі ітд., як варіант норми. Шо нам шкода? От "варіянт", на міі смак, якось не теє.
9. Правило одинадцятки для нових запозичень : + к, г, х, - ц - мові більше уластиві ки, ги, хи, ці. Але [і:] заужди і. Поширити на уласні назви.
10. У кіні, тих паліт, метром...
11. Спростити усе, що можна: інтелігенськиі, пядесят, поїзці, бруто, карпацькиі, люз̔тво...; повідміняти винятки: Ню-Іорцькиі, казаськиі, Ляіпциз̔ькиі, герцозькиі...; виправити помилкові норми - Ужгородчина.
12. Визнати варіантом норми сучасні паніуні особливості: неуподібнення шиплячих до свистячих [смієшся], напіупомякшені ч, ж̔ , кьи, хьи, гьи, кє, хє, гє. (Тут сумніваюсь).
13. Узаконити наіудаліші росизми і суржикізми: любИі, помнити, прелість та ін.
14. Запровадити ¡¿ як у іспаньскіі. Не регламентувати коми , двокрапки , тире.
15. Українізувати словяньскі уласні назви, якщо вони означують щось українське або тісно поуязані з Україною: Єфреміу, Ростіу.
16. Повернути протетичниі і у префікс з/с при нагромаж̔енні приголосних: текст іскладено.

Отож: наближення до живої мови, більша логічність, послідоуність, спрощення, спонукання до уластивої української вимови, розохочення неуластивої - барбаризми навіть вигляда по-варварськи ( бьуро). При цьому ми не пориваємо з традицією, на новиі правопис легко переіти.
¿Як вам?

Питання на засипку: як вимовляється дж у слові "адже"?

Морфологічно там окремі: от же.

аж̔е
Із др.руського Аче

[Волод]

Привіт. Хочу поділитись міркуваннями щодо покращення алфавіту і не тільки алфавіту) :
1. Писати замість в - у у тих позиціях де вона може читатись як ў ; писати усюди замість й - і: аутомобільниі, аудит, упрауниі. Приіняти за норматиуну народну вимову [ўмивальник, нотаріўс,  переĭнакшити] і тд. Що це дасть:
1) Послідоуне написання усіх напіуголосних звукіу за допомогою відповідних голосних букв.
2) Застереже від фекання, яке усе більше шириться під упливом росііської мови та орфографії (Львіфф).
3) Вирішення плутанини з чергуваннями у/в - і/й.
.....................

Просвітить людину з невиліковною дислексією.
Якщо «ў» напівголосний, то у слові «нотаріўс» «іў» –дифтонг?

[ANONIMEC]

Є різні думки щодо терміну. У усякому разі, вимоуляється як дифтонг у один склад.

[Волод]

За наявності дифтонгів  аў, еў, иў, іў, оў, уў, аі, еі, иі, іі, оі, уі   українська мова мабуть перестане бути консонантною,    а якщо ще витягти озвучку з м'яких та твердих приголосних і назвати її короткими голосними, то мабуть таку сонантну мову потрібно буде класифікувати як германську.

[DarkMax2]

Як же мені не вистачає Џџ та Ѕѕ.

Lutwidge - Латвідџ,
Cambridge - Кембридџ.

[Python]

Латвіди, Кембриди

[Python]

Узагалі, без історичної звички читати літеру Џ (не рахуючи «Русалки Днѣстровои») є ризик інтерпритувати її як Ц (що зустрічається в «церковних» почерках) або И (в курсиві). З цієї точки зору, д͡ж та д͡з було б доцільніше позначити аналогічно з Ґ — як Ж' та 'З (де апостроф — сурогат правого/лівого асцендера, використовуваний у випадку недоступності літери з ним).

[Paul Berg]

Lutwidge - Латвідџ,
Cambridge - Кембридџ.

ДДЖ? 

[DarkMax2]

Lutwidge - Латвідџ,
Cambridge - Кембридџ.

ДДЖ? 

А що? Матч = маттш.

Узагалі, без історичної звички читати літеру Џ (не рахуючи «Русалки Днѣстровои») є ризик інтерпритувати її як Ц (що зустрічається в «церковних» почерках) або И (в курсиві). З цієї точки зору, д͡ж та д͡з було б доцільніше позначити аналогічно з Ґ — як Ж' та 'З (де апостроф — сурогат правого/лівого асцендера, використовуваний у випадку недоступності літери з ним).

Саме через схожість Џ з Й вона мені подобається. Бо в англіцизмах часто буде на місці J.

[Валентин Н]

Я чо подумал: поскольку Й не нужна, как и в русском, то можно её применить для обозначения і-несмягчающей, тогда этот мутант Ї будет не нужен

[Валентин Н]

Есть ли в украинском такое слово в котором одновременно есть: и, і со смягчением и без, й (только не йо)?

[Paul Berg]

Виділеній
Підрізаний
найсильніші
і т.д.

[Валентин Н]

Виділеній
Підрізаний
найсильніші
і т.д.

Спасибо, только где там несмягчение?

[Python]

Виділеній
Підрізаний
найсильніші
і т.д.

Спасибо, только где там несмягчение?

В желехівці (ї —пом'якшує, і — не пом'якшує): видїленій, найсильнїші.

Щодо «підрізаний», не можу сказати точно, чи розрізняється м'якість Р у цій позиції (скоріш за все, ні — в текстах на желехівці після Р на місці Ѣ, Ê пишеться І). Якщо розрізняється, то «підрїзаний», якщо ні — «підрізаний». Узагалі, м'якість Р — питання дискусійне, є діалекти, де Р взагалі не буває м'яким, як і діалекти, в яких м'яке Р зустрічається там, де в літературній нормі його записують як тверде. Тому діалекти, де Р у цій позиції вимовляється м'яко, скоріш за все, існують, а от чи є такі діалекти, де Р в «різаний» та «різний» звучить по-різному — питання (як на мій слух, різниця нечітка).

[iopq]

Есть ли в украинском такое слово в котором одновременно есть: и, і со смягчением и без, й (только не йо)?

Київскі

[Валентин Н]

видїленій

Если писать по-украински русским алфавитом с учётом, что Ь используется вместо Й, то получим:
выдилэнйь.

[Валентин Н]

найсильнїші

А тут именно фонема i не и?

[Python]

найсильнїші

А тут именно фонема i не и?

І, не И. В українській мові після шиплячих може бути як І, так і И. При цьому, м'якість приголосної виражається слабо, але голосні І/И чітко розрізняються.

[Paul Berg]

видїленій

Если писать по-украински русским алфавитом с учётом, что Ь используется вместо Й, то получим:
выдилэнйь.

Ужас.

[Валентин Н]

В українській мові після шиплячих може бути як І, так і И. При цьому, м'якість приголосної виражається слабо, але голосні І/И чітко розрізняються.

Можно примеры? И, если возможно, с несмягчением после шипящей.

[iopq]

В українській мові після шиплячих може бути як І, так і И. При цьому, м'якість приголосної виражається слабо, але голосні І/И чітко розрізняються.

Можно примеры? И, если возможно, с несмягчением после шипящей.

Уже ответил на сообщение со словом шиплячих, там уже был пример
и там же слово чітко с мягкими