Лингвофорум

... якщо знайдеться про що.  8)

А якщо нічого цікавого не знайдеться, можна порозмовляти про їжачків, як то пропонував Лапландець в темі про їдиш зі старого форуму.  :)

Цитата: Станислав Секирин
А якщо нічого цікавого не знайдеться, можна порозмовляти про їжачків, як то пропонував Лапландець в темі про їдиш зі старого форуму.  :)

А хіба вони не відлетіли вже у вирій?  ::)

Цитата: LetiziaА хіба вони не відлетіли вже у вирій?  ::)

Дідько їх зна. Може й відлетіли. Якщо так, то шкода, що я цього не бачив...

Цитата: Станислав Секирин
Дідько їх зна. Може й відлетіли. Якщо так, то шкода, що я цього не бачив...

Я теж не бачила  :(

Цитата: LetiziaЯ теж не бачила  :(

як летять їжачки

А може, вони у вирій пішки ходять?

Дуже переконливе видовище... :)

там тільки їжачків не вистачало  ;D ;D ;D

Їжачки прилетіли.
Зустрів, поселив, нагодував... :)
Вирій

Можемо продовжити про латиницю чи про новий правопис.

У кого збереглося посилання на польський лігнвофорум? Будь ласка, викладіть на форумі.

językoznawcy.fora.pl (http://jezykoznawcy.fora.pl)

Цитата: Станислав Секирин
Їжачки прилетіли.
Зустрів, поселив, нагодував... :)

А сто грамів не налили? Ай-яй-яй!

Цитата: Vertaler
językoznawcy.fora.pl

Щиро вдячний.
:)

Цитата: Мамай от ноября  7, 2005, 15:20
Можемо продовжити про латиницю чи про новий правопис.

Давайте. Як, на Вашу думку, чи потрібно реформувати правопис?

Хотів би узнати більше про це.  Якщо хтось зможе дати посилання на тему реформування правопису, буду дуже вдячний.  :)

Про це Ви можете прочитати в статті В. Німчука "Сучасні проблеми українського правопису" http://www.vlada.kiev.ua/pravopys/pozytyv/q100.html

В сьогочасній ситуації будь-які реформи тільки доб'ють українську мову. Краще взагалі повернутися до радянських норм 70-х років - цю мову хоч хтось знає.

Вдосконалення правопису - це щось на зразок ремонту власної квартири: процес  дорогий і нескінченний, а його результати ніколи не будуть влаштовувати абсолютно всіх.

Цитата: Drunkie от ноября 29, 2005, 10:59
Вдосконалення правопису - це щось на зразок ремонту власної квартири: процес  дорогий і нескінченний, а його результати ніколи не будуть влаштовувати абсолютно всіх.

Запишу собі в цитатник... :)

Цитата: Drunkie от ноября 29, 2005, 10:59
Вдосконалення правопису - це щось на зразок ремонту власної квартири: процес  дорогий і нескінченний, а його результати ніколи не будуть влаштовувати абсолютно всіх.

Треба розуміти, що вдосконалення правопису закінчується тільки вже для мертвої мови.

Не заперечую :)
Але це не відміняє сказаного мною вище.
Можна скільки завгодно вдосконалювати правопис, але він ніколи не буде відображати усіх вимог вимови кожного діалекту, не кажучи вже про побажання кожної зацікавленої особи.

На мій погляд, український правопис є набагато зручнішим та логічнішим, ніж у багатьох інших мов (ви подивіться хоча б на англійську). Тому розмови про якусь там жорстку необхідність терміново його вдосконалити мені здаються дещо надуманими.

Цитата: Drunkie от ноября 29, 2005, 20:03
На мій погляд, український правопис є набагато зручнішим та логічнішим, ніж у багатьох інших мов (ви подивіться хоча б на англійську). Тому розмови про якусь там жорстку необхідність терміново його вдосконалити мені здаються дещо надуманими.

Цілком згоден.  :yes:

Не йдеться про повне реформування українського правопису, лише про певні зміни, які повернуть українській мові властиві їй фонетичні риси. Не забуваймо, що українська мова штучно паплюжилась, причому як авторитетними лінгвістами, так і політиками. Це робилося з однією метою - поне злиття з російською мовою. Важливим є також факт, що за радянських часів українська мова зазнала внутрішнього тиску, коли було втручання у внутрішню систему мови. Тому зміни до правопису підуть тільки на користь нашій мові. 

Цитата: Ihor от ноября 30, 2005, 13:48
Не йдеться про повне реформування українського правопису, лише про певні зміни, які повернуть українській мові властиві їй фонетичні риси. Не забуваймо, що українська мова штучно паплюжилась, причому як авторитетними лінгвістами, так і політиками. Це робилося з однією метою - поне злиття з російською мовою. Важливим є також факт, що за радянських часів українська мова зазнала внутрішнього тиску, коли було втручання у внутрішню систему мови. Тому зміни до правопису підуть тільки на користь нашій мові. 

Згоден. І ніде не чув про "термінове його вдосконалення". Якщо не вважати терміновістю 15-річні дискусії між... російськомовними журналістами і політиками з одного боку  та українськими лінгвістами - з другого. Перші, як завжди, стоять на захисті непорушності українського правопису і захищають його від зазіхань бандеровців і ненависної їм діаспори (хоча ні ті ні інші навіть не знають, що від них щось захищають). :yes:

будьласка допоможiть скласти дiалог українською мовою на тему "молодь i полiитика"!!!

"загальне спілкування" ... хм... якось звучить дивно
а якщо, даруйте, перекласти російською, то взагалі друниця: "Общєє общєніє"

А книги у вас тут де?

ЦитироватьОфициальный Форум 6-А класса, школы № 202, г. Киева (http://officialforum6aclass202.mybb.ru/) » Общее общение\Загальне спілкування

:eat:

Dana, таки мы захотели ща уподобиться шестиклашкам?! или где?

Цитата: Kern_Nata от августа  6, 2010, 22:07
Dana, таки мы захотели ща уподобиться шестиклашкам?! или где?

А це не я писала :)
В нас тут є великі знавці української мови, їм видніше. Серйозно.

Цитата: Dana от августа  6, 2010, 22:24

Цитата: Kern_Nata от августа  6, 2010, 22:07
Dana, таки мы захотели ща уподобиться шестиклашкам?! или где?

А це не я писала :)
В нас тут є великі знавці української мови, їм видніше. Серйозно.

вони великі спеціалісти чи просто "Великі?" ;)

Цитата: Kern_Nata от августа  6, 2010, 21:54
а якщо, даруйте, перекласти російською, то взагалі друниця: "Общєє общєніє"

Не бачу проблеми: в українській мові цієї тавтології нема.

Цитата: Kern_Nata от августа  6, 2010, 21:54
"загальне спілкування" ... хм... якось звучить дивно
а якщо, даруйте, перекласти російською, то взагалі друниця: "Общєє общєніє"

А книги у вас тут де?

Перекладайте як "Загальное сполкование"

Цитата: iopq от августа  7, 2010, 01:10
Перекладайте як "Загальное сполкование"

Якаясь Ваша российская нетакая...

Цитата: Python от августа  7, 2010, 01:22

Цитата: iopq от августа  7, 2010, 01:10
Перекладайте як "Загальное сполкование"

Якаясь Ваша российская нетакая...

Экспансия трывает

Цитата: iopq от августа  7, 2010, 02:35трывает

*тровает

Поголовное общение.

Цитата: Станислав Секирин от ноября  6, 2005, 20:45
про їжачків

тащемта моя улюблена звірятiна.

А що — так i вживають "спiлкування" замiст россiйского "общение" - то ж огиднейше як я не знам що...

а чого це в назві топіка в кінці стоїть "кома"? ща там ще хотіли дописати?

Цитата: Kern_Nata от августа 23, 2010, 13:09
а чого це в назві топіка в кінці стоїть "кома"? ща там ще хотіли дописати?

топикбоди - десу же

Всім привіт, хлопці та дівчата! :) Дуже приємно був здивований, що українській присвячена ціла гілка на форумі. Нажаль,  у повсякденному житті люди, які мені зустрічаються, здебільшого розмовляють россійською. Тому в спілкуванні українською мені не вистачає практичних навичок. :(

Цитата: winter cat от марта 21, 2011, 11:06
здебільшого розмовляють россійською.

от же ж!.. москалі, еге ж?..

Не знаю, москалі вони чи ні, але у Київі більшість російською розмовляє. Так історично склалося, що для багатьох українців рідна мова російська. Головне не забувати про українську. Взагалі в Україні, як мені здається, немає мовної проблеми, як у Білорусії та Ірландії.

Цитата: winter cat от марта 21, 2011, 16:25
як у Білорусії

а хіба в Білорусі є така проблема?

Нажаль є. Білоруську витіснула російська, бо остання державна. Ситуація погіршується тим, що білоруська вважається мовою опозиції, якій там дуже несолодко живеться. Тому білоруси бояться на ній розмовляти, щоб їх не прийняли за прихильників опозиції.   

Цитата: winter cat от марта 21, 2011, 16:25
Взагалі в Україні, як мені здається, немає мовної проблеми.

Нажаль, Ви помиляєтесь. В Україні мовна проблема присутня. Вона, мабуть не така, як в Белорусі чи Ірландії, носить інший характер, але вона є.

Щодо Вашої фрази "так склалося, що для багатьох українців російська мова є рідною", то мені здається, що тут вірніше сказати "для багатьох громодян України". Бо під словом "українець" мається на увазі певний образ історичний, який далеко не під кожного громодянина України підходить сьогодні. Або ж треба сказати, що нині українська нація будується нова, зараз українська нація двомовна, складена в основній масі з суміши двох етнічніх коренів, вот тоді слово "українець" буде адекватно використано щодо всіх (більшості національної, маю на увазі) громодян України.

То моя думка така.

P.S. Давно не спілкувався українською, відчуваю, що дещо важкувато ) Тобто без проблем, але загальмовано маленько :)

Цитата: From_Odessa от марта 21, 2011, 21:06
Вона, мабуть не така, ..., але вона є.

хм не така й не така... я яка ж вона?
в чому проблема?

Цитата: From_Odessa от марта 21, 2011, 21:06
Давно не спілкувався українською

в Одесі машини їздили (може й зараз): я говорю по-русски

завжди хотілося перепитати: а чи ВІРНО говорите? .. а пишете як, без помилок?

Цитата: From_Odessa от марта 21, 2011, 21:06
так склалося, що для багатьох українців російська мова є рідною

скоріш так: склалося, що багато хто з українців є абсолютними білінгвами :)

PS. взагалі-то я із Херсона :)

Kern_Nata

Я не сказал, что она и не такая, и не такая. Я сказал, что она не такая, как в Беларуси или Ирландии, потому что я не в курсе о том, какая там ситуация, но, судя по всему, в Беларуси точно другая. Так что не могу сравнивать, это, скорее, было предположение. О том, какой я вижу языковую проблему в Украине, напишу позднее, потому что для полноценного ответа нужен большой пост, в котором хотелось бы учесть все, что я думаю и что наблюдаю. Хотя и не уверен, что буду его писать - нет уверенности, что сейчас стоит заводить эту тему. Но я еще не решил :)

Цитироватьв Одесі машини їздили (може й зараз): я говорю по-русски

Не только машины. Была акция, которая так называлась, палатки стояли с этой надписью... Если что - я не участник этой акции и даже не думал ее поддерживать :) Не потому что я согласен или не согласен с ее основаниями - просто никакого желания нет и не было :)

Цитировать
завжди хотілося перепитати: а чи ВІРНО говорите? .. а пишете як, без помилок?

Вот это, на мой взгляд, не имеет отношения к данному вопросу. Полагаю, что для большинства языков мира верно то, что бОльшая часть их носителей говорит и уж тем более пишет с ошибками. Но от этого язык не перестает быть родным. Так и для большинства одесситов (меня в том числе) русский родной. Но говорю я с отклонениями от литературной нормы иногда, делаю ошибки в устной речи подчас, в письменной - чаще. Это однозначно. Но язык-то родной. Украинский родным назвать не получится. Иностранным - тоже. Что-то среднее, по уровню знаний ближе к родному. Это, как я понимаю, один из видов билингвизма. Но такого билингвизма, когда один из языков родным не является. На украинском я не думаю и когда переключаюсь на него (хоть для меня совершенно не проблема читать, писать, говорить на нем или слушать его, что и понятно), то сразу сознаю, что я говорю на украинском, это не автоматом происходит.

Цитироватьскоріш так: склалося, що багато хто з українців є абсолютними білінгвами

Здесь я поставлю вопрос: а кто именно понимается под "украинцем"? Если Вы имеете в виду человека, родившегося на территории Украины, то это одно, если нечто иное - другой вопрос.
Правда, все же я не знаю, соглашаться ли с Вашей фразой. Потому что для большого числа граждан Украины русский именно родной. Они-то билингвы, но родной у них русский. Так же само, как у другой большой части родной - украинский, хоть они и билингвы. У них не два родных.

Цитировать
PS. взагалі-то я із Херсона

С острова или нет? :) Я Ваш город посещал :) Но это уже не в эту тему :)

Ой, вибачаюсь! Я забув, що у цій темі розмовляють лише українською! Захопився відповіддю, та й забув! Ну я вже не буду перекладати, але надалі буду пам'ятати. Ще раз прошу пробачення.

Цитата: From_Odessa от марта 21, 2011, 21:52
О том, какой я вижу языковую проблему в Украине, напишу позднее

не думаю, що варто :) тема не про це ;) не про "проблему" (проблема - це таке питання, що не можна вирішити, розібратися і дійти мети - розв'язання)
є питання про мову; є закон про мову; є, власне, мова... проблема з мовою у вас є? нема! а у кого вона є, нехай той хтось сам її і намагається вирішувати різними шляхами

Цитата: From_Odessa от марта 21, 2011, 21:52
Но я еще не решил :)

подивмося :) врешті решт про це написано занадто багато, щоб ще раз повторюватися тут
"мовленнєве" питання постає лише і виключно напередодні виборів )))

Цитата: From_Odessa от марта 21, 2011, 21:52
Если что - я не участник этой акции и даже не думал ее поддерживать :)

Вітаю!

Цитата: From_Odessa от марта 21, 2011, 21:52
Но такого билингвизма, когда один из языков родным не является

в усіх анкетах мною вказазувалося: дві рідні мови - українська та російська
один раз навіть так: знання іноземної мови - російська ))) бо то державна мова, таки, іншої країни ;)

Цитата: From_Odessa от марта 21, 2011, 21:52
Здесь я поставлю вопрос: а кто именно понимается под "украинцем"? Если Вы имеете в виду человека, родившегося на территории Украины, то это одно, если нечто иное - другой вопрос.

Хм... Людина народилася в Швейцарії - швейцарець, у Великобританнії - англієць? Я не кажу про расу ;) китаєць лишається "жовтим", де його не народи :) Скажімо, людина все одно у житті й наділі пам'ятатиме, що він з Бостона, штат Массачусетс; але ж зветься американцем? ні?
Якщо людина народилася у Херсоні, жила під Одесою, виросла десь на Дальньому Сході Росії... Знов повернулася в Україну, то... хто ж вона?
Складне питання :) не до мене ;)

Цитата: From_Odessa от марта 21, 2011, 21:52
С острова или нет? :) Я Ваш город посещал :)

ні, з Мєльниц; на Острові ...котрому? їх там декілька ;), дачі, наприклад, є й на Великому Потьомкінському, а на Малому - Гідропарк :)
Знаю-знаю, що були, з інших тем знаю :)

Цитировать(проблема - це таке питання, що не можна вирішити, розібратися і дійти мети - розв'язання)

Я під проблемою розумів те, що можно вирішити. В даному випадку, вважю - точно можна. Хоч і не просто.

Цитироватьпроблема з мовою у вас є? нема! а у кого вона є, нехай той хтось сам її і намагається вирішувати різними шляхами

Мене хвилюють не тільки мої проблеми.

Цитироватьв усіх анкетах мною вказазувалося: дві рідні мови - українська та російська

Ну то Вами :) Я вкажу рідною російську. Не тому, що це ідеологічне, політичне чи ще якесь питання, а тому, що для меня просто це є фактом реальності. Україська для мене - як рідна улюблена сестра (хоча братів та сестер в мене немає ) ). Але не рідна. Под рідною я розумію тут ту мову, на якій людина думаю, на якй розмовляє, абсолютно не замислюючись, якою мовою вона зараз користуюється, на якій вона сприймає світ.

Цитировать
ні, з Мєльниц; на Острові ...котрому? їх там декілька ;), дачі, наприклад, є й на Великому Потьомкінському, а на Малому - Гідропарк :)

Я мав на увазі Малий :) Не знав, що їх два :) Але, коли я говорив у Херсоні "острв", то всі думали про Малий, так, ніби є тільки він...

А ще я був у такому місці, де багато трави та дерев'яна церква ) Кінцева якогось тролейбуса ) Третього здається... Того, в якого інша кінцівка - ХБК.

В Херсоні відносно Одеси дуже багато довгих вулиць, як мені здалось. І дороги набагато кращі, ніж в нас. На вулицях майже весь час бачу людей лише зі слав'янською зовнішністю. В Одесі звик до дещо іншого... Ще в Херсоні мені здавалось якось тихо все - люди на вулицях значно тихше розмовлюють, ніж в Одесі, в тролейбусах взагалі тиша. В нас набагато шумніше, причому так характЕрно )
Бачив міст на Цюрюпінськ - дуже красиво, як мені здалось. Взагалі, в перший раз за день ми з другом постаралися побувати в як умога більшому числі місьць, щоб побачити Херсон, а також порівняти його з Одесою, в тому числі - те, як люди говорять та поводять себе, ментальність міську. Хоча за один день це важко зробити, зрозуміло, оцінка буде відносна.

Фух, втомився писати українською )

Цитата: From_Odessa от марта 21, 2011, 21:52На украинском я не думаю и когда переключаюсь на него (хоть для меня совершенно не проблема читать, писать, говорить на нем или слушать его, что и понятно), то сразу сознаю, что я говорю на украинском, это не автоматом происходит.

А нормально, коли людина не усвідомлює якою мовою розмовляє, і яку чує? Коли не усвідомлює — з'являється суржик.

Цитата: Drundia от марта 22, 2011, 03:05
коли людина не усвідомлює якою мовою розмовляє, і яку чує?

ми були із дитиною у кіно :) мультик дивилися... спитали б мене після сеансу - на якій мові був мультик? - Довелося б задуматися :)

Цитата: Drundia от марта 22, 2011, 03:05
Коли не усвідомлює — з'являється суржик.

хм...

ЦитироватьСкажімо, людина все одно у житті й наділі пам'ятатиме, що він з Бостона, штат Массачусетс; але ж зветься американцем?

Моноетнічність американської нації дещо перебільшена. В американських фільмах постійно виникають то ірландці, то євреї, то італійці, вже не кажучи про афроамериканців і китайців, народжених в Америці. Хоча всі вони при цьому можуть бути американцями і, більше того, більшість із них не знають мови предків, відмінної від англійської. А втім, окрім англомовних американців, ще є іспаномовні американські громадяни латиноамериканського походженння, і їх не так вже й мало.

ЦитироватьА нормально, коли людина не усвідомлює якою мовою розмовляє, і яку чує? Коли не усвідомлює — з'являється суржик.

Цілком не згоден з Вами. Коли я розмовляю російською, то ніколи не усвідомлюю, що розмовлюю цією мовою, не усвідомлюю, яку чую. Мабуть, це відбувається на підсвідомості. А ось коли перехожду на англійську, німецьку, українську та будь-яку іншу, коли ії чую, то десь на грані свідомості виникає думка/відчуття "я розмовляю на ..." (потрібне підставити). З українською це в значно меньшій ступені, але теж присутньо. І я впевнений, що це до суржика ніяк не веде. Більш того, думаю, що так воно є для більшості носіїв мов - коли вони користуються або слухають рідну мову, то не думають абсолютно про те, яка це мова. Це одна з особливостей відчуття/володіння рідною мовою. Тільки, коли спеціально це питання ставиться, в ті хвилини людина думає про це.

Цитироватьми були із дитиною у кіно :) мультик дивилися... спитали б мене після сеансу - на якій мові був мультик? - Довелося б задуматися :)

Ну що ж, в Вас дві рідних мови. Мабуть, Ви думаєте на двох, залежно від ситуації, переходите з мову на мову автоматично, не помічаючи цього, як це буває в тих, хто має дві рідних. Я з Вами з цього приводу абсолютно не сперечався. Я лише сказав, що в мене одна рідна, бо в мене таких речей немає (я також можу забути, на якій мові я якись час тому назад дивився фільм/мультфільм/новини, можу на певний час забутись, яку мову я слухаю, звичайно. Але не так явно. Якщо в Вас воно так, звичайно, як Ви кажете). Як назвати своє володіння українською - не знаю. Вона не іноземна, але й не рідна, хоча дуже близька до рідної, але з іншого боку явно не рідна. Я шукав назву цього явища (яке має місце, думаю, не тільки в Україні, а в багатьох місцях на Землі), але не знайшов поки що. Як називається при такому білінгвізмі відношення до однієї з мови - не знаю. Вона не рідна, але іноземною ії теж назвати не можна.

Цитата: Drundia от марта 22, 2011, 03:05

Цитата: From_Odessa от марта 21, 2011, 21:52На украинском я не думаю и когда переключаюсь на него (хоть для меня совершенно не проблема читать, писать, говорить на нем или слушать его, что и понятно), то сразу сознаю, что я говорю на украинском, это не автоматом происходит.

А нормально, коли людина не усвідомлює якою мовою розмовляє, і яку чує? Коли не усвідомлює — з'являється суржик.

Мабудь, Ви мали на увазі ситуацію, коли у людини дві рідних мови. Можливо, Ви праві. Хоча я не впевнений. В мене є друг, який раннє дитинство провів у селі в Дніпропетровській області, а потім жив в Одесі. Так ось, коли йому дзвонила бабушка з села, він, тільки що говорячи зі мною російською, заговорив з нею на діалекті української. А коли я про це з ним почав говорити, він сказав, що навіть не помітив цього. І, як я зрозумів, в нього так часто буває. Ось в нього, на мій погляд, дві рідних мови, вони для нього майже рівноправні. Але від цього він не став за ці роки розмовляти на суржику. Коли він говорить російською, то це російська, причому в мене повне відчуття, що саме вона йому рідна, коли він говорить на діалекті української - то це той діалект, причому тоді здається, що він для нього рідний.

Цитата: From_Odessa от марта 22, 2011, 12:56
Мабуть, Ви думаєте на двох, залежно від ситуації

:) чомусь порівнюю із людиною, яка пише, висунувши язика :)
здається "думає" людина не мовою - "мова" мозку універсальна, як азбука Морзе чи двійковий код: підлючи "напряму" дві людькі голови, минуючи вербальний апарат - знайдуть спільну мову, хвилю спілкування

Цитата: From_Odessa от марта 22, 2011, 12:56
Як назвати своє володіння українською - не знаю. Вона не іноземна, але й не рідна, хоча дуже близька до рідної, але з іншого боку явно не рідна

можу тільки подякувати :) бо часто зустрічаю наскізь негативне ставлення до української з боку російськомовних українців :(
забагато агресії - аж до непорозуміння і лайки :( чомусь де-хто вважає, що російській в Україні оголошено війну :(

Цитироватьчомусь де-хто вважає, що російській в Україні оголошено війну

Скажу більше: в україномовних українців виникають такі ж думки, але про українську мову.

Цитироватьздається "думає" людина не мовою - "мова" мозку універсальна, як азбука Морзе чи двійковий код: підлючи "напряму" дві людькі голови, минуючи вербальний апарат - знайдуть спільну мову, хвилю спілкування

Я не знаю всіх коренів процесу мислення, тому не можу говорити, що він собою являє насправді, в своїй базі. Більш того, я впевнений, що є невербальні засоби отримання інформації, невербальні засоби спілкування. Це вже така велика тема, що не хочу зараз у неї поглиблюватися. Я зараз кажу лише про свій звичайний стан. Особисто я думаю словами зазвичай. Не відчуваю, а саме думаю. Відчуття - то інше. Думаю я на російський мові. Я навіть пробував думати українською, хотів поексперементувати. Але важко. Поперше, я швидко втомився, по-друге за всіма думками ніби на подкладці лунало: "Ты думаешь на украинском". ДУмки були ніби-то на поверхні, не на глибині звичайній. Ну то зрозуміло. Я буду ще експерементувати, бо мені цікаво.
Цікаво було б мені и пожити в іншій мовній ситуації, коли я спілкувався та чув би постійно не російську мову. Кажуть, що тоді людина через певний час починає думати на іншій мові. Я хотів би це спробувати.

Цитироватьбо часто зустрічаю наскізь негативне ставлення до української з боку російськомовних українців :(
забагато агресії - аж до непорозуміння і лайки :( чомусь де-хто вважає, що російській в Україні оголошено війну

Ну то такі люди, то рівень їх розвитку, їх характер, рівень їх розуміння дійсності. А також стан їх психики, що спричинено політично-ідеологічним впливом.
Я російськомовна людина, але не бачу жодного привода погано ставитися до української мови. Я вважаю деякі дії уряду з приводу мови невірними, але це відношення до уряду, а не до мови. Мова-то тут до чього, вона в чьому винна? Також я не вважаю українську мову менш вартою, ніж російську. Таки думки в російськомовних людей виникають часто тому, що українська здається їм смішною, якоюсь "спаплюженою російською". І вони не розуміють, що це пов'язано лише з їхнім сприйняттям мови, що для україномовної людини може бути теж саме, але навпаки, що то явище, яке характерне взагалі для любого слав'янина, коли він чує іншу слав'янську мову (маьуть то характерно для будьякої людини, коли вона чує мову, що є близької до ії рідної). Але то лише сприйняття, нічого більше. Щоб щось казати про відношення російської та української мов, треба детально знати їх історію, глибинно вивчати процеси, що відбувалися, тільки так. Звичайно, що 99% тих, хто каже, що українська є діалектом на базі російської та польскої, і близько не володіють такими знаннями. Тому їхні слова - це "невежество" (вибачаюсь, не пам'ятаю, як воно буде українською).
Особисто я радий тому, що так склалося, що доля дала мені можливість поглибитися в українську мову, володіти нею майже на рівні рідної. Це відкрило мені широкі двері до ще однієї культури, це розширило моє мислення ти сприйняття світу, це дає мені кращу базу при розумінні та вивченні інших слав'янських мов, це дозволяює мені порівнювати вільно дві дуже близькі мови - російську та українську - а такий аналіз дає дуже цікави результати. Тому то є добре, що так все склалось. І українська, як я казав, то для мене, як рідна, близька сестра, бо чужою, іноземную цю мову для мене не назвеш.

Цитата: Python от марта 22, 2011, 13:10
Скажу більше:

є таке :( але спробуй комусь це сказати?.. що книжок українською набагато менше, що на ТБ засилля російської, що в містах охочіш розмовляють російською, ... але ж ні! у відповідь чуєш про переклад фільмів і мультиків на українську, мовляв, їм не дають дивитися фільми російською! по закриття шкіл для російськомовних, про нац.політику "бандерівців"... :( ой! мені працювати треба, а не згадувати все це :)

Цитата: From_Odessa от марта 22, 2011, 13:12
Я хотів би це спробувати.

їдьте на літо у гори :) або взимку - на лижи )))) тижня-двох вистачить ;)

Цитироватьщо в містах охочіш розмовляють російською

Хочу відмітити, що я розмовлюю російською не тому, що мені це більш подобається, а лише тому, що вона для мене рідна. І взагалі 95-99% одеситів розмовлюють російською не "охочіш", а просто тому, що це рідна мова. Про це теж не треба забувати. А то часто кажуть про те, що "в деяких містах люди "предпочитают" розмовляти російською. Це спаплюження фактів дійсності. Люди не вирішують в цих випадках, якою мовою розмовляти, вони не обирають з двох рідних, вони розмовляють єдиною рідною. Я не кажу про всі випадки, лише про російськомовні населенні пункти.

Цитироватьїдьте на літо у гори :) або взимку - на лижи )))) тижня-двох вистачить

Якось не зрозумів зв'язку.

Цитата: From_Odessa от марта 22, 2011, 13:24
Я російськомовна людина.

А точно російсько-, а не одеськомовна?  :???

Цитата: Kern_Nata от марта 22, 2011, 09:20ми були із дитиною у кіно :) мультик дивилися... спитали б мене після сеансу - на якій мові був мультик? - Довелося б задуматися :)

Мовні коди мішаються...

Цитата: From_Odessa от марта 22, 2011, 12:56Цілком не згоден з Вами. Коли я розмовляю російською, то ніколи не усвідомлюю, що розмовлюю цією мовою, не усвідомлюю, яку чую. Мабуть, це відбувається на підсвідомості. А ось коли перехожду на англійську, німецьку, українську та будь-яку іншу, коли ії чую, то десь на грані свідомості виникає думка/відчуття "я розмовляю на ..." (потрібне підставити). З українською це в значно меньшій ступені, але теж присутньо. І я впевнений, що це до суржика ніяк не веде. Більш того, думаю, що так воно є для більшості носіїв мов - коли вони користуються або слухають рідну мову, то не думають абсолютно про те, яка це мова. Це одна з особливостей відчуття/володіння рідною мовою. Тільки, коли спеціально це питання ставиться, в ті хвилини людина думає про це.

Справа не в рідності, а в звичці. Природно відповідають тою ж говіркою, якою запитують. Повідомлення створюється так, щоби було зрозуміто. У мовній мішанці це може призводити до суржикування. Щоб говорити правильною мовою, треба усвідомлювати це.

Цитата: From_Odessa от марта 22, 2011, 13:31Хочу відмітити, що я розмовлюю російською не тому, що мені це більш подобається, а лише тому, що вона для мене рідна. І взагалі 95-99% одеситів розмовлюють російською не "охочіш", а просто тому, що це рідна мова. Про це теж не треба забувати. А то часто кажуть про те, що "в деяких містах люди "предпочитают" розмовляти російською. Це спаплюження фактів дійсності. Люди не вирішують в цих випадках, якою мовою розмовляти, вони не обирають з двох рідних, вони розмовляють єдиною рідною. Я не кажу про всі випадки, лише про російськомовні населенні пункти.

Ну мабуть правильно кажуть, що не російською, а одеською. Також не тому що рідна, а тому що звичка і тому що так розмовляють усі навколо.

Цитата: From_Odessa от марта 22, 2011, 13:31
І взагалі 95-99% одеситів розмовлюють російською не "охочіш", а просто тому, що це рідна мова

більшість тяжіє, переважає меншість, підкорює; так само місто диктує селу, а під Одесою на початку 80-х в селах розмовляли якщо і не українською, то суржиком.
З часом будь-які відсотки змінюються

Цитата: From_Odessa от марта 22, 2011, 13:31
Якось не зрозумів зв'язку.

мені щось десь впало у вічі, наче, Ви бажаєте "змінити на час мовленнєве середовище".. мабуть, лише здалося, невірно щось зрозумілося

Цитата: Drundia от марта 22, 2011, 15:34
Ну мабуть правильно кажуть, що не російською, а одеською.

:UU:

Если есть одесский язык на данный момент, то тогда русского языка не существует, а существуют языки Москвы, Петербурга, Херсона, Киева, Донецка и т.д. Если же это конкретные говоры русского языка, то касается это и Одессы на данный момент. На форуме уже обсуждалась эта тема. Это говор, находящийся относительно близко от литературной нормы. Можете приехать и подробно исследовать. Речь не идет об отсутствии на сегодня конкретно одесских речевых оборотов, слов и фонетических моментов. Все это присутствует, но конкретно одесским этот язык на данный момент не является. Или же тогда, повторюсь, русского языка не существуют, а есть одесский, московский, запорожский, днепропетровский, уфинский и так далее.

Касаемо родного языка. Я два раза расписал суть ситуации конкретно для меня, как и для многих моих земляков. Дело не в том, что и когда к этому привело, речь идет о конкретной ситуации на данный момент. Не по каким-то политическим, идеологическим и так далее причинам - это просто лингвистический факт реальности. Речь идет о том, что родной язык для меня и для них - русский. Мы говорим и думаем на нем не потому что в данном случае это исключительно привычка, и мы могли бы переключиться взять на украинский, если бы захотели. Можем, но это будет неестественно, это не родной язык. Не потому что мы так к нему относимся, а потому что это просто так есть. Кто-то и относится так, но я не беру сейчас отношения, взгляд, основанный на идеологии, на принципах - это всё неважно в данном разговоре. Речь идет просто о конкретной сути ситуации. Но если после двух попыток что-то сказать это не понято, то вряд ли я сейчас в состоянии сказать как-то иначе. Меня спрашивали, в чем состоит языковая проблема в Украине. Состоит она, в частности, из случаев вот такого непонимания. Непонимание тут есть с двух сторон, сейчас в этой теме я наблюдаю непонимание с одной стороны. Непонимание, заключающееся в том, что люди абстрагируются от реальности и обсуждают и представляют себе картинку, которая к этой реальности не имеет никакого отношения. Например, что одессит говорит по-русски, потому что привык к этому на фоне того, что рядом все делают то же самое. Эти слова очень далеки от полноценного описания реальности и, естественно, смазывают всю картину для говорящего так и, главное, думающего так. Это не вся проблема, но ее часть.

Простите, что перешел на русский в этой теме еще, но хотел перед выходом из этой дискуссии наиболее четко и вкладывая туда все чувства выразить свою мысль.

Вернее, одесский язык есть. Это одесский идиш, который выделяют отдельно. Вот про него так можно сказать, наверное.

Цитата: From_Odessa от марта 22, 2011, 22:26
Если есть одесский язык на данный момент, то тогда русского языка не существует, а существуют языки Москвы, Петербурга, Херсона, Киева, Донецка и т.д. Если же это конкретные говоры русского языка, то касается это и Одессы на данный момент.

Есть говоры Москвы, Петербурга, Рязани, Воронежа и т.д. Но объединяет их всех воедино норма государственного русского языка, за основу которого взят говор Москвы. Это уже — законодательство. На территории другого государства, как например Украина, законодательство России не действует. Потому в каждой области — свои говоры русского языка, не объединенные государственной законодательной нормой, а потому вопрос о нормативной ориентации находится всецело в выборе говорящего. Если бы, скажем, встал вопрос о принятии второго официального языка, к примеру русского, то пришлось бы выбирать, говор какого города считать нормативным.
Аналогию можно привести такую: нормы Лондона в английском языке — не действуют на территории США, а нормы Лиссабона в португальском — не действуют на территории Бразилии. Потому законодательно принимаются нормы, вытекающие из сложившихся на территории этих стран говоров.
Потому, можем вполне сказать за то, что имеем феномен одесского языка, и в фонетике, и в лексике весьма отличающийся от нормативного русского (российского) языка.

Lugat

Это так. Но в рамках того разговора, который я вел, уместно было говорить именно о русском языке, а не конкретизировать, что речь идет о его говоре в рамках Одессы. Так же само, как уместно было говорить об украинском языке, а не о его говорах в Полтаве или Сумах или же о западноукраинском диалекте. Конкретная направленность разговора касалась не того уровня абстракции.

Цитата: From_Odessa от марта 23, 2011, 00:11
Lugat
Это так. Но в рамках того разговора, который я вел, уместно было говорить именно о русском языке, а не конкретизировать, что речь идет о его говоре в рамках Одессы. Так же само, как уместно было говорить об украинском языке, а не о его говорах в Полтаве или Сумах или же о западноукраинском диалекте. Конкретная направленность разговора касалась не того уровня абстракции.

Хорошо, выразим это в наших реалиях.
Есть говоры Киева, Львова, Одессы, Харькова и т.д. Но объединяет их всех воедино норма государственного украинского языка, за основу которого взят говор Полтавы. Это уже — законодательство.
Вы, когда говорите за родной русский язык, увязываете его с государственным русским языком России, или же с родным одесским говором?  :???

ну, от! я ж кажу: там, де з'являється один російськомовний, там одразу ж українці (із поваги до людини!) теж переходять на російську :(
Тут, в Закарпатті таке теж часто зустрічається :(
Чомусь ота російська тисне і відсуває українську :(

Kern_Nata

Лично я перешел на русский для того, чтобы полноценно выразить свои мысли, потому что слишком важный, на мой взгляд, момент в разговоре был, в частности, то, что я считаю Вашим искаженным представлением о реальности, и мне хотелось высказаться наиболее полноценно, совершенно без отклонений от содержания того, что я хочу сказать. Почему мне при этом отвечали по-русски - не знаю. Может быть, по той же причине. Лично я всегда с украиноязычным человеком готов разговаривать на наших родных языках - я говорю по-русски, а мне отвечают по-украински. Пусть в этом случае каждый использует наиболее мощное для него коммутативное средство, раз мы имеем возможность друг друга понимать. При этом я сам не раз переходил на украинский, как Вы говорите, из уважения к человеку. Вы слишком однобоко смотрите на ситуации, но что поделаешь - заангажированность является тяжелым моментом, и как бы мне ни было горько на нее смотреть, ничего я с ней не сделаю.

Разумеется, это не касается данной темы. Она изначально предназначена для того, чтобы говорить на украинском, и тут я виноват, что внес элемент разговора на русском, фактически, вынудив к этому. За что еще раз прошу прощения и покидаю эту тему, чтобы не вызывать подобного явления.

Цитата: From_Odessa от марта 23, 2011, 09:50
Лично я перешел на русский для того,

я розумію :(

Цитата: From_Odessa от марта 23, 2011, 09:50
Она изначально предназначена для того, чтобы говорить на украинском, и тут я виноват,

треба тепер шиковно ся виправляти :)

Цитата: From_Odessa от марта 22, 2011, 22:26Мы говорим и думаем на нем не потому что в данном случае это исключительно привычка, и мы могли бы переключиться взять на украинский, если бы захотели. Можем, но это будет неестественно, это не родной язык.

Та не можете, тому й не перемикаєтеся. Якщо перетворити на умовно звичайні сторінки тексту, то раніше десятої сторінки з'явиться відчуття прогалин.

Цитата: From_Odessa от марта 22, 2011, 22:26Состоит она, в частности, из случаев вот такого непонимания. Непонимание тут есть с двух сторон, сейчас в этой теме я наблюдаю непонимание с одной стороны. Непонимание, заключающееся в том, что люди абстрагируются от реальности и обсуждают и представляют себе картинку, которая к этой реальности не имеет никакого отношения. Например, что одессит говорит по-русски, потому что привык к этому на фоне того, что рядом все делают то же самое.

Основою є саме звичка. Далі йде відсутність практичних навичок. Коли одесит посилається на рідну російську мову як причину неприродності переходу, то він прибріхує, коли дніпропетровець каже, що перейде на українську, якщо всі перейдуть, то він теж прибріхує, бо все ті ж практичні навички.

Цитата: From_Odessa от марта 22, 2011, 22:26Простите, что перешел на русский в этой теме еще, но хотел перед выходом из этой дискуссии наиболее четко и вкладывая туда все чувства выразить свою мысль.

Ось і вони — практичні навички.

Цитата: From_Odessa от марта 23, 2011, 09:50Лично я всегда с украиноязычным человеком готов разговаривать на наших родных языках - я говорю по-русски, а мне отвечают по-украински. Пусть в этом случае каждый использует наиболее мощное для него коммутативное средство, раз мы имеем возможность друг друга понимать.

От-от, найбільш потужний комунікативний засіб. Це не є наслідком рідності, це є наслідком обсягу знань.

Как думаете, есть ли в современном русском полные (почти полные аналоги) таким словам, как "перейматись", "вада" и "митець"?

Прошу прощения, что пишу по-русски, оттуда, откуда пишу, неудобно это делать на украинском.

А чем "полный аналог" (я извиняюсь!) отличается от перевода вообще?

Цитата: From_Odessa от апреля 27, 2011, 13:37
оттуда, откуда пишу, неудобно это делать на украинском.

не переймайтеся! У кожного митця є свої вади ))))))

Цитата: Kern_Nata от апреля 27, 2011, 13:49
А чем "полный аналог" (я извиняюсь!) отличается от перевода вообще?

Не знаю, как правильно сказать... В общем, аналог, который передавал бы такой или почти такой же смысловой оттенок.

Цитата: Kern_Nata от апреля 27, 2011, 13:49
не переймайтеся! У кожного митця є свої вади ))))))

))))))))

Цитата: From_Odessa от апреля 27, 2011, 13:37
Как думаете, есть ли в современном русском полные (почти полные аналоги) таким словам, как "перейматись", "вада" и "митець"?

В Lingvo:

Цитироватьперейматися
(чим) проникаться, проникнуться (чем), преисполняться, преисполниться (чем и чего)

Цитироватьвада
1) недостаток, изъян, порок
вади зору — недостатки зрения
2) (урон) вред, ущерб

Цитироватьмитець
1) художник; художница
2) (знаток своего дела) мастер;
(о женщине) мастерица

Lugat

Вот мне кажется, что не один из вариантов перевода не является, как я сказал, "полным аналогом". Вот "вагитися" - "колебаться", это да. Для примера. А вот для "митець", "вада", "перейматись" не могу найти в русском таких слов, чтобы передавали именно то, что я вижу за этими украинскими словами (ориентируюсь, естественно, на свои ощущения). Правда, "недостаток", "изъян" и "порок" действительно близки к значению "вады" в разных ситуациях, тут я не уверен...

Насчет "перейматись (чим)", то, как по мне, вообще тут есть вариант "волноваться, беспокоиться по поводу чего-то", который не был приведен. По-моему, к "не перейматись" в определенных ситуациях близки русские выражение "не бери в голову", "не принимай близко к сердцу" (более подходяющую можно выбрать в зависимости от контекста и тональности разговора).

Цитата: From_Odessa от апреля 27, 2011, 14:02
я вижу за этими украинскими словами (ориентируюсь, естественно, на свои ощущения)

попробуйте прочувствовать слово "ганч" :) слово, между прочим, тоже украинское ;)

PS. навіть не так, а так: ґанч

Цитата: Kern_Nata от апреля 27, 2011, 14:11
попробуйте прочувствовать слово "ганч"

Не знаю значения :) И просто с ним незнакомо, потому тут мне будет тяжелее в этом плане.
Я думаю, что таких слов немало в обоих языках. Я просто взял эти три, потому что они вызывают у меня соответствующие ощущения :)

В современном украинском, например, будет сложно передать со всеми тонкостями те русские выражение, где присутствуют действительные причастия. Например, в футболе есть такое выражение: "Мяч, уходящий от вратаря" (может, не только в футболе, но вроде бы другим видам спорта не подходит). Я так понимаю, что это "мьяч, що (якый) йдэ вид воротаря". Но это как бы не совсем то, по-моему... )

ЦитироватьPS. навіть не так, а так: ґанч

Може, ґандж?

Цитата: From_Odessa от апреля 27, 2011, 14:15
они вызывают у меня соответствующие ощущения

Цитата: From_Odessa от апреля 27, 2011, 14:15
сложно передать со всеми тонкостями те русские выражение, где присутствуют действительные причастия

:eat:
странно как-то пишете :( Непонятно как-то
То ощущения какие-то, то места непонятные...
:what:

Цитата: From_Odessa от апреля 27, 2011, 14:15
это как бы не совсем то, по-моему... )

ща найду смайл легкого недоумения
:-\ :???

Цитата: Python от апреля 27, 2011, 14:21
Може, ґандж?

ґанч ґанч[дж] ґанчува́ння ґанчува́ти ґан(ьд)жува́ння ґан(ьд)жува́ти

Цитата: From_Odessa от апреля 27, 2011, 14:02
А вот для "митець", "вада", "перейматись" не могу найти в русском таких слов, чтобы передавали именно то, что я вижу за этими украинскими словами (ориентируюсь, естественно, на свои ощущения).

До речі, в старих книгах і в українських газетах західної діаспори я бачив слово «митецтво» у значенні «мистецтво». Потім чомусь з'явилося там «с»:  «мистецтво», а «митець» залишилось... :donno:

ЦитироватьПрошу прощения, что пишу по-русски, оттуда, откуда пишу, неудобно это делать на украинском.

В1дома проблема, але, при бажанн1, 1 11 можна сяк-так об1йти — наприклад, писати 1 зам1сть і/ї, Е за1сть Є 1 т.п. Проблема нерозр1знюваност1 І та Ї має значення лише для пари 1ду/й1ду.

Цитата: From_Odessa от апреля 27, 2011, 13:37
Прошу прощения, что пишу по-русски, оттуда, откуда пишу, неудобно это делать на украинском.

В місцевому осередку компартії?  :uzhos:

Цитата: Kern_Nata от апреля 27, 2011, 14:22
странно как-то пишете :( Непонятно как-то
То ощущения какие-то, то места непонятные...

Вибачте, не зрозумів, що саме Вам не зрозуміло )

Цитата: Kern_Nata от апреля 27, 2011, 14:22
ща найду смайл легкого недоумения

Тут Ви теж щось не зрозуміли?

Цитата: Lugat от апреля 27, 2011, 14:24
До речі, в старих книгах і в українських газетах західної діаспори я бачив слово «митецтво» у значенні «мистецтво». Потім чомусь з'явилося там «с»:  «мистецтво», а «митець» залишилось...

Це Ви до чого? Просто?

Так що таке "гандж"?

Цитата: Python от апреля 27, 2011, 14:26
В1дома проблема, але, при бажанн1, 1 11 можна сяк-так об1йти — наприклад, писати 1 зам1сть і/ї, Е за1сть Є 1 т.п. Проблема нерозр1знюваност1 І та Ї має значення лише для пари 1ду/й1ду.

Щось мені така форма не подобається )

Цитата: Lugat от апреля 27, 2011, 14:26
В місцевому осередку компартії?  :uzhos:

мені теж така думка одразу ж у голову встряла ))

Цитата: From_Odessa от апреля 27, 2011, 14:34
Щось мені така форма не подобається )

о! ну ти диви: його відпустили(о) ;)

Цитата: Kern_Nata от апреля 27, 2011, 14:35

Цитата: Lugat от апреля 27, 2011, 14:26
В місцевому осередку компартії?  :uzhos:

мені теж така думка одразу ж у голову встряла ))

Цитата: From_Odessa от апреля 27, 2011, 14:34
Щось мені така форма не подобається )

о! ну ти диви: його відпустили(о) ;)

Шось мовчить хлопець. Може й справді... :donno:   Як гадаєте, пані Нато?

Цитата: From_Odessa от апреля 27, 2011, 14:34
Щось мені така форма не подобається )

А кому подобаеться? Але в стар1 часи, коли друкарськ1 машинки з укра1нськими л1терами ще були деф1цитом, так часто робили. Ми в школ1 1нколи нав1ть виконували контрольн1 роботи, завдання до яких було надруковано таким способом.

Цитата: Lugat от апреля 27, 2011, 14:39
Може й справді... :donno:   Як гадаєте, пані Нато?

та дивний він якийсь...

Цитата: Python от апреля 27, 2011, 14:41
А кому подобаеться?

А мені подобається :) А ще я люблю вживати словаі такі, наприклад: матимемо, плануватимемо... ;)
І особливо потім дивитися на реакцію оточення.
А про мене вчора із дитиної сусіди сказали: москаль і москалька :(
Лише тому, що дитина назвала тата не няньом, а папою ;(

Ґандж (ч. і ж. рід) — вада.
Ґанджовитий — той що має ґандж.
Ґанджувати — шукати, знаходити ґандж.

Літературних форм із «ч» не знаю.

Цитата: Lugat от апреля 27, 2011, 14:39
Шось мовчить хлопець

Хлопець пішов поблукати поміж домами, трамвайними шляхами та деревами )

Цитата: Kern_Nata от апреля 27, 2011, 14:48
А мені подобається :) А ще я люблю вживати словаі такі, наприклад: матимемо, плануватимемо...

А як ці слова пов'язані з друкуванням, на яке вказав Python?

Цитата: Kern_Nata от апреля 27, 2011, 14:48
А ще я люблю вживати словаі такі, наприклад: матимемо, плануватимемо... ;)
І особливо потім дивитися на реакцію оточення.

А що в цих формах дивного? Чи вони якось особоливо сприймаються там, де ти (згадав, що ми збирались на "ти" звертатись :) ) живеш (жила)?

Цитата: Kern_Nata от апреля 27, 2011, 14:48
А про мене вчора із дитиної сусіди сказали: москаль і москалька :(
Лише тому, що дитина назвала тата не няньом, а папою ;(

Хворі люди...

Python
До речі це дещо нагадує те, як писали смс латиницею, але російською. Наприклад, "4" замість "ч"... Що там ще було...

Цитата: From_Odessa от апреля 27, 2011, 18:11
А як ці слова пов'язані з друкуванням, на яке вказав Python?

oops... Глюк (по-немецки - счастье :))
З'явилася дурна звичка - поспішаючи, не дочитую до кінця :(

Цитата: From_Odessa от апреля 27, 2011, 18:11
Чи вони якось особоливо сприймаються там, де ти

ага :) тут звикли до простіших "руських" форм та обертів

Цитата: From_Odessa от апреля 27, 2011, 18:11
Хворі люди...

де-то вважає москалями геть усіх, хто живе по інший, східний, бік Карпат :)

Цитата: From_Odessa от апреля 27, 2011, 18:11
Наприклад, "4" замість "ч"... Що там ще було...

то має назву ... :( ліч? ні... стара така собі "транслітерація" :( вона в давніх інграх юзалася, коли там КОІ не було :(

PS. leet - так він називається :)
http://lurkmore.ru/Leet

Цитата: Kern_Nata от апреля 27, 2011, 18:27
Глюк (по-немецки - счастье :))

Знамо цей прикол )

Цитата: Kern_Nata от апреля 27, 2011, 18:27
З'явилася дурна звичка - поспішаючи, не дочитую до кінця

А що тобі там подумалось?

Цитата: Kern_Nata от апреля 27, 2011, 18:27
ага :) тут звикли до простіших "руських" форм та обертів

Я, мабуть, сам, коли розмовляю або пишу українською, то використовую для дієслів недаконаного типу аналітичну форму майбутнього часу, бо в російській мові форми "матимемо" та ін. немає, а я, мабуть, зазвичай використовую схожі граматичні конструкції. Але для мене звичайною є така форма майбутнього часу. Мабуть, наслухався по ТВ )

Цитата: Kern_Nata от апреля 27, 2011, 18:27
де-то

А ось це для мене не є звичайним :)

Цитата: Kern_Nata от апреля 27, 2011, 18:27
де-то вважає москалями геть усіх, хто живе по інший, східний, бік Карпат

А де живуть ті, хто так вважає? Я просто дещо не орієнтуюсь. Якщо вони з заходу Карпат... То що то за місця? Маю на увазі, яка країна? Україна? Це Закарпаття там?

Цитата: Kern_Nata от апреля 27, 2011, 18:27
то має назву ... :( ліч? ні... стара така собі "транслітерація" :( вона в давніх інграх юзалася, коли там КОІ не було

Не знав, що є якась назва... В яких іграх? Що таке КОІ?

Цитата: Kern_Nata от апреля 27, 2011, 18:27
PS. leet - так він називається :)
http://lurkmore.ru/Leet

А, ось як ) Я це використовував в смс, коли в мене не було на телефоні кирилиці, але помірно )

Цитироватьтут звикли до простіших "руських" форм та обертів зворотів

дехто вважає москалями геть усіх, хто живе по інший, східний, бік Карпат

Цікава картина вибудовується: закарпатці вважають москалями львів'ян, лівів'яни — киян, кияни — росіян, росіяни — закарпатців (это же русские!). Земля кругла, поняття «по східний бік від Карпат» можна тлумачити широко...

Цитата: Python от апреля 27, 2011, 18:49
Земля кругла, поняття «по східний бік від Карпат» можна тлумачити широко...

Як й "по той бік океана"...

Цитата: Python от апреля 27, 2011, 18:49
росіяни — закарпатців

Щось я не стикався з тим, щоб росіяни когось вважали москалями...

До речі. А оці слова - хохол, кацап - вони від чого пішли? Москаль - то зрозуміло...

Цитата: From_Odessa от апреля 27, 2011, 18:36ТВ

Телевидіння?  :o

З приводу Одеси.
Особисто мені не подобається те, що одесити так б'ють себе в груди та кричать, що Одеса - руССкая била і всєгда будєт, але при цьому якось забувають закривають очі на те, що уся Одеська область говорить українською. І досить чистою, до речі.
(У мене родичі живуть у Фрунзівці Одеської області, тому я знаю, про що пишу)

Ну так це по Україні скрізь так: у великих містах російський компонент помітніший, в невеликих містах і селах — український. Про «русский город Киев» теж багато чути доводилось.

Цитата: Python от апреля 27, 2011, 21:09
Ну так це по Україні скрізь так: у великих містах російський компонент помітніший, в невеликих містах і селах — український. Про «русский город Киев» теж багато чути доводилось.

Так в Одесі таке про всю область заявляють

Цитата: From_Odessa от апреля 27, 2011, 18:50
До речі. А оці слова - хохол, кацап - вони від чого пішли? Москаль - то зрозуміло...

этимология слова "кацап" (http://lingvoforum.net/index.php/topic,2335.msg43384.html#msg43384%3Cbr%20/%3E)
Как вы воспринимаете слово "хохол"?  (http://lingvoforum.net/index.php/topic,23946.msg523741.html#msg523741)

Цитата: Python от апреля 27, 2011, 21:09
Ну так це по Україні скрізь так: у великих містах російський компонент помітніший, в невеликих містах і селах — український. Про «русский город Киев» теж багато чути доводилось.

А хіба ж Київ не мати городів руських?

Цитата: From_Odessa от апреля 27, 2011, 18:36
А ось це для мене не є звичайним :)

де-хто занадто прискіпливо ставить до подібних помилок :)

Цитата: From_Odessa от апреля 27, 2011, 18:36
яка країна? Україна? Це Закарпаття там?

Саме так - Закарпаття :) це вже (ще?..) не Україна; хоча тут парадокс - Україна, виходить, то там, де "москалі" живуть :)

Цитата: From_Odessa от апреля 27, 2011, 18:36
В яких іграх? Що таке КОІ?

У он-лайн іграх, де не було підтримки кирилиці, KOI-8 - така таблиця кодування, якщо я нич не плутаю

Цитата: From_Odessa от апреля 27, 2011, 18:11

Цитата: Lugat от апреля 27, 2011, 14:39
Шось мовчить хлопець

Хлопець пішов поблукати поміж домами, трамвайними шляхами та деревами )

Але ж хлопець так і на відповів на питання, у якому ж такому страшному місці він був, де неможливо навіть писати українською мовою? :o Може б варто було б звернути увагу кого слід на це місце?  :???

Цитата: Lugat от апреля 28, 2011, 09:52
Може б варто було б звернути увагу кого слід на це місце?

..і самому у такі місця не потрапляти!

Цитата: andrewsiak от апреля 27, 2011, 20:34
Особисто мені не подобається те, що одесити так б'ють себе в груди та кричать, що Одеса - руССкая била і всєгда будєт...

Якийсь явний деґраданс одеситів. Колись я був свідком, як вони говорили, типа: «ти ґекаєш как кацап», або «я нє рускій, я адєсіт»...  :donno:

Цитата: Drundia от апреля 27, 2011, 20:22
Телевидіння?

З абревіатурами важко, коли треба перейти на українську :)

Цитата: andrewsiak от апреля 27, 2011, 20:34
Особисто мені не подобається те, що одесити так б'ють себе в груди та кричать, що Одеса - руССкая била і всєгда будєт, але при цьому якось забувають закривають очі на те, що уся Одеська область говорить українською

Я себе в груди не б'ю саме з цього приводу, але Вам хочу сказати, що тут зв'язок логічний, як мені здається, відсутній. Яка різниця, що є в області? Одеська область - то не Одеса. Й те, що місто адміністративно є центром області, нічого не говорить. Одеса - то одне, Кодима - інше, Ширяєво - третє.

Цитата: andrewsiak от апреля 27, 2011, 20:34
що уся Одеська область говорить українською. І досить чистою, до речі.
(У мене родичі живуть у Фрунзівці Одеської області, тому я знаю, про що пишу)

Не знаю, не знаю... Я був в області й чув там лише суржик, але ніяк не близьку до літературної українську мову. Його ж чую від людей, що приїзджають з області. Й це, здається, виглядає логічніше та природніше. Ні, я Вам повністю вірю, Ви ж не видумуєте, то зрозуміло. Просто, думаю, якщо такі випадки є, то вони, скоріше, виключення.

Цитата: andrewsiak от апреля 27, 2011, 21:10
Так в Одесі таке про всю область заявляють

Такого ніколи не чув. З мого досвіду говорю в Одесі лише про місто Одеса. Розумію, мабуть є ті, хто каже про всю область. Але це виключення.

Цитата: Kern_Nata от апреля 28, 2011, 09:30
де-хто занадто прискіпливо ставить до подібних помилок

Помилка? Я думав, що то не помилка, а просто так деталь твого мовлення )

Цитата: Lugat от апреля 28, 2011, 09:52
Але ж хлопець так і на відповів на питання, у якому ж такому страшному місці він був, де неможливо навіть писати українською мовою?

Таке місце, де в людини немає української розкладки й вона не хоча, щоб вона була, тому мені потрібно додавати та удаляти ії постійно, поки я тут )

Цитата: Lugat от апреля 28, 2011, 09:52
Може б варто було б звернути увагу кого слід на це місце?

А кого це слід? Динозавра слід?

Цитата: Lugat от апреля 28, 2011, 10:15
Якийсь явний деґраданс одеситів. Колись я був свідком, як вони говорили, типа: «ти ґекаєш как кацап», або «я нє рускій, я адєсіт»...

"Кацап" тут, скоріш за все, мало значення "мешканець Росії", а не "руський" ("росіянин", а не "руський").
Що до "я нє рускій, я - адєссіт", то таке є, як ї "Адєсса - асобая планєта". Хоча зараз цього вже менше й воно набагато менше відповідає дійсності...

Цитата: From_Odessa от апреля 28, 2011, 12:36
Таке місце, де в людини

ага... то він був у гостях у такої собі панянки... Ну, це природньо, панове! бажанні жінки для нього закон, її команди - то накази! :) Як романтично!

Цитата: From_Odessa от апреля 28, 2011, 12:36
постійно, поки я тут )

то є невірно! Допоки ти у дівчини, вже будь ласкавий, відсунься від компа та присунься до неї! Не можна робити дві справи одночасно!

Цитата: From_Odessa от апреля 28, 2011, 12:36
...й вона не хоча, щоб вона була...

Ой, лишенько! А що ж із нею таке?  :o

Цитата: Lugat от апреля 28, 2011, 13:29
А що ж із нею таке?  :o

та вона, мовляв, така вся ... українська! ;)

Цитата: Kern_Nata от апреля 28, 2011, 13:29
ага... то він був у гостях у такої собі панянки...

Панянка - то моя бабуся ) З дідусем ) І я ще тут )

Цитата: Lugat от апреля 28, 2011, 13:29
Ой, лишенько! А що ж із нею таке?

Діду моєму не дуже зручно користуватися комп'ютером, коли тут є ще одна розкладка. Для нього дуже важливі деякі деталі, щоб все було так, як він звик.

Цитата: From_Odessa от апреля 28, 2011, 13:46
Діду моєму не дуже зручно користуватися комп'ютером, коли тут є ще одна розкладка. Для нього дуже важливі деякі деталі, щоб все було так, як він звик.

Адресу в інтернеті він теж набирає на російській розкладці? А якщо є ще й англійська, так це ж багатство! Можна ж писати транслітом, зате українською!  :P

Цитата: Lugat от апреля 28, 2011, 14:00
Адресу в інтернеті він теж набирає на російській розкладці? А якщо є ще й англійська, так це ж багатство!

Англійська, звичайно, є.

Коли дві розкладки, а не три, це справді зручніше. Я користуюсь універсальними розкладками для кирилиці (на базі української) і латиниці — цього достатньо для більшості випадків. Гадаю, багатомовні кириличні розкладки на базі російської теж можна відшукати в мережі.

Цитата: Python от апреля 28, 2011, 14:15
Я користуюсь універсальними розкладками для кирилиці

Це як?

Цитата: From_Odessa от апреля 28, 2011, 14:16
Це як?

є десь тема на Форумі - там зібрані різні; десь під десяток, гадаю :)

Цитата: From_Odessa от апреля 28, 2011, 14:16

Цитата: Python от апреля 28, 2011, 14:15
Я користуюсь універсальними розкладками для кирилиці

Це як?

Можна скористатися цією машинкою:
http://www.klm32.com/Download.html
і створити розкладку на свій смак. Я собі зробив так, щоб латинічні літери можна було вводити правим альтом, коли друкую російською чи українською, плюс приємні для ока знаки: — «» ,," "...

Цитата: From_Odessa от апреля 28, 2011, 14:16

Цитата: Python от апреля 28, 2011, 14:15
Я користуюсь універсальними розкладками для кирилиці

Це як?

Українська розкладка, доповнена клавішними комбінаціями для набору букв інших кириличних алфавітів.

Цитата: From_Odessa от апреля 28, 2011, 12:36виключення.

Виняток.

Цитата: From_Odessa от апреля 28, 2011, 12:36Таке місце, де в людини немає української розкладки й вона не хоча, щоб вона була, тому мені потрібно додавати та удаляти ії постійно, поки я тут )

Це ж де таке страшне місце?

Цитата: From_Odessa от апреля 28, 2011, 12:36А кого це слід? Динозавра слід?

Державні органи та громадські організації, які захищають права української мови.

Цитата: From_Odessa от апреля 28, 2011, 13:46Діду моєму не дуже зручно користуватися комп'ютером, коли тут є ще одна розкладка. Для нього дуже важливі деякі деталі, щоб все було так, як він звик.

Функція прив'язки клавішосполучень до перемикання на конкретні розклідки рулить. Без нього як без рук, але на кількість розкладок начхати.

Цитата: Drundia от апреля 29, 2011, 16:57
Державні органи ..., які захищають права української мови.

А такі є?!
На бумазі чи діючі?

А я знаю?

Цитата: Drundia от апреля 29, 2011, 16:57
Функція прив'язки клавішосполучень до перемикання на конкретні розклідки рулить. Без нього як без рук, але на кількість розкладок начхати.

То Вам начхати. А моэму д1ду дэяки детал1 дизайну незначн1 1нод1 духе важлив1.

Цитата: Drundia от апреля 29, 2011, 16:57
Державні органи та громадські організації, які захищають права української мови.

А який в них сл1д?

Цитата: From_Odessa от апреля 30, 2011, 08:21
А який в них сл1д?

А ти хочеш оголосити їм війну й вийти на полювання? ;) Тоді треба відшукати їхню стежку і чекати біля водопою :)

Цитата: Kern_Nata от апреля 30, 2011, 09:01
А ти хочеш оголосити їм війну й вийти на полювання? ;) Тоді треба відшукати їхню стежку і чекати біля водопою

Та н1. Я просто археолог )

Цитата: From_Odessa от апреля 30, 2011, 09:04
Я просто археолог )

"сліди" відшуковують ще й хіміки :)
А судячи з твоєї зацікавленості етимологією українських матюків, ти... Дійсно археолог? І що писали на стінах акрополя? Які там слова?

Цитата: Kern_Nata от апреля 30, 2011, 09:08
А судячи з твоєї зацікавленості етимологією українських матюків

Коли це я 11 проявляв??? )))

Цитата: Kern_Nata от апреля 30, 2011, 09:08
І що писали на стінах акрополя? Які там слова?

Я не можу це написати - буде бан )))

Цитата: From_Odessa от апреля 30, 2011, 09:11
Я не можу це написати - буде бан )))

не буде :) це ж одна зі специфік цього форума ;)

Цитата: From_Odessa от апреля 30, 2011, 09:11
Коли це я 11 проявляв??? )))

пошукати? процитувати? ;) чи сам пригадаєш?

Цитата: Kern_Nata от апреля 30, 2011, 09:19
пошукати? процитувати? ;) чи сам пригадаєш?

Мен1 здаэться, що я цикавився рос1йськими )

Цитата: Kern_Nata от апреля 30, 2011, 09:19
це ж одна зі специфік цього форума

Равонам сказав, що заборонено )

Цитата: From_Odessa от апреля 30, 2011, 09:31
Мен1 здаэться, що я цикавився рос1йськими )

хіба? ну, можливо :) мені байдуже на якій з двох мов висловлюватися :) Можу і сплутати.

Цитата: From_Odessa от апреля 30, 2011, 09:31
Равонам сказав, що заборонено )

А він розуміє давньогрецьку??

Взагалі-то: чи писали вони щось на стінах? Чи то - виключно прояв вандалів, варварів?
Десь на очі потрапляла інфа, начебто на стінах Софіївського собору у Києві знаходили якісь "сторонні" письмена... Не чув про таке?

Звісно, що було знайдено повно давніх графіті на стінах Софійського собору як у Києві, так і у Новгороді. Це переважно "господи. спаси раба своего (рабоу свою)...". Але скажімо, у Новгородському Софійському соборі були знайдені графіті, які являють собою розрахунки давнього архітектора або якогось майстра, виконані під час будівництва собору.

Цитата: Drundia от апреля 29, 2011, 16:57
розклідки

Ікавізм на місці â???

Цитата: Python от апреля 30, 2011, 10:56

Цитата: Drundia от апреля 29, 2011, 16:57
розклідки

Ікавізм на місці â???

Максимович:
Крій . . . . . . . . . . — Крâй (вскрай).

Цитата: andrewsiak от апреля 30, 2011, 10:54
(рабоу свою)

Здається, диграф ѹ писали лише на початку слова, в решті випадків — вертикальну лігатуру ꙋ

Цитата: Python от апреля 30, 2011, 11:08

Цитата: andrewsiak от апреля 30, 2011, 10:54
(рабоу свою)

Здається, диграф ѹ писали лише на початку слова, в решті випадків — вертикальну лігатуру ꙋ

Еге, тільки вона чомусь у переважній більшості браўзеріў має вигляд квадратика.

Цитата: Python от апреля 30, 2011, 11:08
вертикальну лігатуру ꙋ

трясця! знов не розумію цей символ :( не відображається він у мене :(

Цитата: andrewsiak от апреля 30, 2011, 11:13
Еге, тільки вона чомусь у переважній більшості браўзеріў має вигляд квадратика.

На крайній випадок можна просто У поставити, як сучасний варіант цієї лігатури.

Цитата: From_Odessa от апреля 30, 2011, 08:21А який в них сл1д?

Ви прикидаєтесь, не розумієте, або тролите?

Цитата: Python от апреля 30, 2011, 10:56Ікавізм на місці â???

Ікавізм буває на різніх місціх. :)

Цитата: Drundia от апреля 30, 2011, 17:03

Цитата: From_Odessa от апреля 30, 2011, 08:21А який в них сл1д?

Ви прикидаєтесь, не розумієте, або тролите?

Цитата: Python от апреля 30, 2011, 10:56Ікавізм на місці â???

Ікавізм буває на різніх місціх. :)

розьныхъ мѣстьцихъ?

До речі, про поширені помилки. Час від часу мені доводиться чути «у лозіці» замість «у логіці». Як вам здається, такий варіант відмінювання слова «логіка» має право на існування та включення в літературний стандарт?

Тре' «логика». Так проблем не буде.

Та кому це икання треба? ІМНО, немилозвучно. А ось новітній палаталізаційний процес було б непогано підтримати.

Цитата: Python от апреля 30, 2011, 19:38
Як вам здається, такий варіант має право на існування та включення в літературний стандарт?

імхо мовний стандарт взагалі повинен описувати те, чого робити не можна. все, що він не описує повинно бути дозволено  :)

Цитата: Python от апреля 30, 2011, 21:12
Та кому це икання треба? ІМНО, немилозвучно.

Здається, ви букву Г пропустили... Ну так і чудово що немилозвучно, буде стимул замінити цю мракобісівщину на нормальні українські слова.

Цитата: Python от апреля 30, 2011, 21:12А ось новітній палаталізаційний процес було б непогано підтримати.

Мо' краще зразу «лозіка», тільки в таких випадках не поширимо на ці слова дев'ятку. Тре' придумати проєкт з українізації запозичень з мертвих мов, щоб вони більш по-українському звучали.

ЦитироватьМо' краще зразу «лозіка»

Так не кажуть. «Г/з» в «лозіці» чергується синхронно з «к/ц».

Ну, для простоти ми вважатимемо що існує два слова — «логіка» і «лозіка». Можна і лозіца/лозіця визнати.

Для Вашої простоти треба чотири слова: логіка, лозіка, логіця, лозіця.
А також скасувати чергування голосних і приголосних, замінивши слова з чергуванням парами (?) варіантів без чергувань.

А якщо серйозно, форма «лозіці» справді існує в мовній практиці, хоча й вважається «помилковою». Вона не є похідною від «лозіка» чи «лозіця», як і не є русизмом.
(Google) лозіці (http://www.google.com/search?q=%D0%BB%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%86%D1%96&hl=uk&client=opera&hs=G0G&rls=en&prmd=ivns&source=lnt&tbs=lr:lang_1uk&lr=lang_uk&sa=X&ei=BWe8TbP2C4SWswbgvuCNBg&ved=0CAcQpwUoAQ)

Ні, реґулярне чергування хай лишається, а дивне поширення на приголосний не в кінці основи (сам колись хотів так сказати) — то хай буде окреме слово-синонім.

google дае 2070*100/3200000=0,06% лозіці від логіці, 1,8е-4% псисіці від психіці, 2,4е-4% педагозіці від педагогіці.
А більше слів і нема :)

3 200 000 — це разом з іншими відмінковими формами та російськими аналогами. Без них — лише 385 000. Виходить щось близько 0,1%. Не так вже й багато, але й не настільки катастрофічно мало.

Цитата: Drundia от апреля 30, 2011, 23:09
Ні, реґулярне чергування хай лишається, а дивне поширення на приголосний не в кінці основи (сам колись хотів так сказати) — то хай буде окреме слово-синонім.

Це не синонім, а лише альтернативна відмінкова форма, чи, скоріш, альтернативна схема відмінювання, яку ми спостерігаємо і в інших словах подібної структури.

Цитата: Python от апреля 30, 2011, 23:37
3 200 000 — це разом з іншими відмінковими формами та російськими аналогами. Без них — лише 385 000. Виходить щось близько 0,1%. Не так вже й багато, але й не настільки катастрофічно мало.

Так, при точному пошуціку :) виходить навіть  1450*100/385000=0,38%

Цікаво інше: як ця форма взагалі могла виникнути?

Цитата: Python от апреля 30, 2011, 23:43Це не синонім, а лише альтернативна відмінкова форма, чи, скоріш, альтернативна схема відмінювання, яку ми спостерігаємо і в інших словах подібної структури.

«Лозіці» — найпоширеніше. Про «псисіці» чи «педагозіці» ніколи раніше не чув і ніколи в голову не приходило.

Цитата: Python от мая  1, 2011, 00:21
Цікаво інше: як ця форма взагалі могла виникнути?

Активація правила заміни деяких приголосних перед «і». Коли «і» нема — усе гаразд. У нас іще є н. «вікі» при д. і м. «віці».

ЦитироватьКоли «і» нема — усе гаразд.

Можливо, ще має значення, що «і» ненаголошена, завдяки чому склад з нею вимовляється менш чітко.

ЦитироватьУ нас іще є н. «вікі» при д. і м. «віці».

Тут трохи інше: «вікі» при спробі відмінювання уподібнюється до першої відміни.

Цитата: Python от мая  1, 2011, 00:33Тут трохи інше: «вікі» при спробі відмінювання уподібнюється до першої відміни.

Ну так, навіть з відмінювання витворюється новий н. «віка». Здається, подібне маємо з пані → паня.

А як же ж тоді білоцерківсько-черкаське Треба дати їсти кицькі або Я купався в річкі?

Цитата: andrewsiak от мая  1, 2011, 09:37
А як же ж тоді білоцерківсько-черкаське Треба дати їсти кицькі або Я купався в річкі?

Усунення 2-ї палаталізації на стику морфем через вирівнювання парадигми словозміни  :??? чи банальний суржик  :yes:?

Цитата: andrewsiak от мая  1, 2011, 09:37
А як же ж тоді білоцерківсько-черкаське Треба дати їсти кицькі або Я купався в річкі?

По-моєму, це взагалі сучасне явище, що поширилось у 90-х роках зі зростанням кількості російськомовних людей, змушених користуватись україською.

Цитата: andrewsiak от мая  1, 2011, 09:37
А як же ж тоді білоцерківсько-черкаське Треба дати їсти кицькі або Я купався в річкі?

А воно тільки після «ць» і «ч» буває?

В шкільному "Куточку здоров'я" написано: Правила поводження в природі

Пуркуа сяк?

Цей прийменник узагалі краще не згадувати. Бо доведеться писати «вна природі» :green:

Приїхали друзі з Києва, хотіли піти у гори, а погода - жах: дощі та грози
:(

Не знаю як для гір, а для Києва це чудова погода...

Улітку. Бо не так спекотно.

Цитата: Lugat от апреля 27, 2011, 14:24

Цитата: From_Odessa от апреля 27, 2011, 14:02
А вот для "митець", "вада", "перейматись" не могу найти в русском таких слов, чтобы передавали именно то, что я вижу за этими украинскими словами (ориентируюсь, естественно, на свои ощущения).

До речі, в старих книгах і в українських газетах західної діаспори я бачив слово «митецтво» у значенні «мистецтво». Потім чомусь з'явилося там «с»:  «мистецтво», а «митець» залишилось... :donno:

митецтво≠мистецтво, бо творчество≠искусство. Митецтво - це діяльність митця, а мистецтво - це сукупність творів митців. І митець≠художник, бо він може бути й скульптором, наприклад.

Цитата: DarkMax2 от июля 22, 2011, 22:59
митецтво≠мистецтво, бо творчество≠искусство. Митецтво - це діяльність митця, а мистецтво - це сукупність творів митців. І митець≠художник, бо він може бути й скульптором, наприклад.

Митецтва нема! Але є митець=мистець. І кожен "митець" наполягає, що він саме "мистець". Інакше він ніякого стосунку до мистецтва не має.  :E: Як на мене, то і зайва літера с їх не врятує!

Може тут Meister винуватий у С.

Цитата: DarkMax2 от июля 22, 2011, 23:27
Може тут Meister винуватий у С.

ЦитироватьПравопис непрямих відмінків слова мистець, а саме мистця, мистці, мистцем тощо, суперечить українській традиції не вимовляти три шелестівки /приголосних/ зряду. Українська мова знає три варіянти цього слова: митець, метець і мистець. В УССР за єдино можливу форму вибрано слово митець. Діяспора ж обрала варіянт мистець, бо він має спільний корінь із словом мистецтво, й від нього можна створити іменник жіночого роду мисткиня, якого митець не утворює. Отже, вибір діяспори мабуть таки кращий. Але непрямі відмінки слова мистець вимагають скорочення одного звуку, як у слові чернець:
чернець але ченця, ченці /а не чернця, чернці/
Звук Р у непрямих відмінках слова чернець випав. Те саме має місце і у слові мистець:
мистець але митця, митці /а не мистця, мистці/
Звук С у непрямих відмінках слова мистець випадає ( див. Розділ XV).

Діяспору не поважаю, до речі.

І чому ж?

Цитата: Python от июля 23, 2011, 09:03
І чому ж?

Бісить, коли книги, що надруковані десь у Торонто або у Відні за кошти діяспори, сприймають як прояв крайнього націоналізму і не сприймають за достовірне джерело!

У Торонто українські книжки не друкують, їх друкують у Торонті.

Цитата: Drundia от июля 25, 2011, 15:23
У Торонто українські книжки не друкують, їх друкують у Торонті.

А вони далеко одне від другого?

Цитата: Drundia от июля 25, 2011, 15:23
їх друкують у Торонті.

угу, бо їдуть тудить на метрі :(

До Торонта метро провели, а до Троєщини ще й досі чухаються >(

А в Дніпропетровську метром особливо не поїздиш... на ньому хіба що кататися можна.  >( >(

Цитата: RawonaM от июля 25, 2011, 15:34

Цитата: Drundia от июля 25, 2011, 15:23
У Торонто українські книжки не друкують, їх друкують у Торонті.

А вони далеко одне від другого?

Не знаю. Вони десь у межах одного міста.

Цитата: Python от июля 25, 2011, 16:33
метро

"метру"  :-\
Гайда пометримся? ()пометриймося?) :-\ У львові мріють о метрі? ... тьху ти!

"до Торонті"  :E: Нема мертА до ТоронтА? Проте можна таксями до Мукачева?

:scl: мене поб'ють  :smoke:

ЦитироватьПроте можна таксями до Мукачева?

Краще таксами. В таксячій упряжці :)

Цитата: Kern_Nata от июля 25, 2011, 16:59"метру"  :-\

Поб'ю. Це ж знахідний як у «око» чи «вухо».

Цитата: Kern_Nata от июля 25, 2011, 16:59Гайда пометримся? ()пометриймося?) :-\

Не битиму.

Цитата: Kern_Nata от июля 25, 2011, 16:59У львові мріють о метрі? ... тьху ти!

Поб'ю. Що це за «о» таке?

Цитата: Kern_Nata от июля 25, 2011, 16:59"до Торонті"  :E: Нема мертА до ТоронтА?

Нема метра від нас до Торонта. Нєстети.

Цитата: Kern_Nata от июля 25, 2011, 16:59Проте можна таксями до Мукачева?

Якщо є зайві гроші, або дешеві таксі, то можна й таксями.

Цитата: Kern_Nata от июля 25, 2011, 16:59:scl: мене поб'ють  :smoke:

Done!

Цитата: Drundia от июля 25, 2011, 20:47
Done!

хни! я ревітиму!

Цитата: Drundia от июля 25, 2011, 20:47
Поб'ю

здачі дати чи решти?

Цитата: Drundia от июля 25, 2011, 20:47
Не битиму.

обіцяю морене весло не застосовувати :)

Цитата: Drundia от июля 25, 2011, 20:47
Що це за «о» таке?

о! чоловіки! Увагу звертають на найменше! Бач, Львів з маленької (строчної?) - байдуже! Усі лише і пріють мріють на дрібницях підловити :(

Цитата: Drundia от июля 25, 2011, 20:47
Нема метра від нас до Торонта. Нєстети.

Я знаю,
метра буде,
я знаю
потЯгам йти!

Цитата: Drundia от июля 25, 2011, 20:47
можна й таксями.

з таких віддалених районів? та хоч би й на таксах, каби швидко і вчасно!

Цитата: Kern_Nata от июля 25, 2011, 21:28хни! я ревітиму!

Done!

Цитата: Kern_Nata от июля 25, 2011, 21:28здачі дати чи решти?

Решту, будь ласка. Поцілунками.

Цитата: Kern_Nata от июля 25, 2011, 21:28о! чоловіки! Увагу звертають на найменше! Бач, Львів з маленької (строчної?) - байдуже! Усі лише і пріють мріють на дрібницях підловити :(

Та тодрібниця, одрук.

Цитата: Kern_Nata от июля 25, 2011, 21:28Я знаю,
метра буде,
я знаю
потЯгам йти!

Поб'ю! Метра будуть! І «йти» після приголосних не пишеться.

Цитата: Kern_Nata от июля 25, 2011, 21:28з таких віддалених районів? та хоч би й на таксах, каби швидко і вчасно!

Поб'ю! Що це за «каби»?

Цитата: Kern_Nata от июля 25, 2011, 16:59
Проте можна таксями до Мукачева?

Таксями? А ляйками можна? Як чукчі :)

Таксами прикольніше :)
Лайка біжить собі та й біжить по тундрі, а такса ще на дичину полює — в лисячу нору може пролізти, наприклад, а як нір нема, то на кожного їжака кидається (чув щось таке від одного таксовода).

Цікавий транспорт. Згадується Кармаґеддон.

А в чому переваги пішкаруса?

Цитата: hodzha от
мо краще пєшкарусом?

Цитата: Python от июля 29, 2011, 18:17
А в чому переваги пішкаруса?

можна спокійно оглянути все довкола... на Україні такі краєвиди...  :)

А, я зрозумів. Це такий хитрий план заманити нас у Дикий Степ? Бо доки пішкарус до Мукачева доведе, доведеться на пару тижнів стати неокочівниками...

неоБОМЖами?

Цитата: Python от июля 29, 2011, 18:22
А, я зрозумів. Це такий хитрий план заманити нас у Дикий Степ? Бо доки пішкарус до Мукачева доведе, доведеться на пару тижнів стати неокочівниками...

ну це взагалі-то мав бути сюрприз... :tss: здається ви занадто тямущий, як для буржуя-горожанина, мабуть ви теж виводите своє походження з полів і хуторів ... :??? адже так?  :)

Цитата: DarkMax2 от июля 29, 2011, 18:25
неоБОМЖами?

пробачте, рідною - неозлиднями.  :-[ чи неожебраками

Цитата: hodzha от июля 29, 2011, 18:26
мабуть ви теж виводите своє походження з полів і хуторів ... :??? адже так?  :)

Ну, я народився в селі на Черкащині. Хоча й виріс у Києві, де зараз і живу.

Цитата: Conservator от июля 30, 2011, 00:57
Губерначук

о_О

ЦитироватьЗалучивши до аналізу українських географічних назв та українських корінних імен особових сонцепо-клонницького походження рукописи Русі-України, античні та ведійські джерела, санскрит, український фольклор та ін., автор — фаховий філолог — дійшов висновку, що мовні корені тисяч українських географічних назв і сотень українських корінних імен особових, як і однокореневі з ними українські слова, мають свої початки у часах, не пізніших доби Трипільської цивілізації.

Аффтар жжот!

Цитата: DarkMax2 от июля 29, 2011, 18:30

Цитата: DarkMax2 от июля 29, 2011, 18:25
неоБОМЖами?

пробачте, рідною - неозлиднями.  :-[ чи неожебраками

Це ж різні речі! БОМЖ не обов'язково злидень чи жебрак! Влітку, живучи в степу у наметах ми перетворюємося на БОМЖів :)

І велосипед краще за "пєшкалейбуси" та "пєшкаруси"  :dayatakoy:

Мені стало цікаво: якщо замовити книгу для завантаження і виконати

ЦитироватьОтправь SMS с текстом на номер 5900
Стоимость SMS – 5.00 грн с учетом НДС

то книгу дійсно можна буде прочитати чи ні?
Хтось знайомий із цим видавництвом і такою системою платежів?
Мене оця:
(http://lileya-nv.if.ua/sms_shop/imgmag/obkl/karpa.jpg)
зацікавила :)

Цитата: Kern_Nata от июля 30, 2011, 12:59
Мені стало цікаво: якщо Spoiler: тут ⇓⇓⇓http://lileya-nv.if.ua/sms_shop/index.php?cat=59 замовити книгу для завантаження і виконати

ЦитироватьОтправь SMS с текстом на номер 5900
Стоимость SMS – 5.00 грн с учетом НДС

то книгу дійсно можна буде прочитати чи ні?
Хтось знайомий із цим видавництвом і такою системою платежів?

із вид-вом знайомий, хороші книжки видає і норм. люди там працюють. так що я довіряю :)

А чи вірно, що архіви із книгами під паролем розповсюджують якісь "сферічні кєгєбішти", намагаючись таким чином підірвати довіру до е-біблотек? Мовляв, так вони борються із піратством?

Цитата: Kern_Nata от июля 30, 2011, 13:17
А чи вірно, що архіви із книгами під паролем розповсюджують якісь "сферічні кєгєбішти", намагаючись таким чином підірвати довіру до е-біблотек? Мовляв, так вони борються із піратством?

ZOG не спить :)(:

просто заробляють люди :)

Цитата: Kern_Nata от июля 30, 2011, 13:17
А чи вірно, що архіви із книгами під паролем розповсюджують якісь "сферічні кєгєбішти", намагаючись таким чином підірвати довіру до е-біблотек? Мовляв, так вони борються із піратством?

Власник мені особисто сказав, що НВ - то нічні волоцюги. :) Сам він свободівець і депутат. Хоча ні перше, ні друге не заважає йому, мабуть, бути сферичним кагебешником.  :D

Цитата: Sirko от июля 30, 2011, 22:46
НВ - то нічні волоцюги

То я так... для порівняння :) Мети когось образити не було :)

PS. як краще - "мета" чи "ціль"? І чому німецьке"Ziel" так на нашу схожа?

І на російську «цель» німецьке слово теж схоже, що якось підозріло... От якби воно було лише в українській, тут би спеціалісти зразу пояснили, що українська мова — це понімечена російська. А так навіть і не знаю...

Цитата: Python от июля 31, 2011, 12:48
А так навіть і не знаю...

а як бути із комою? нім. "komma", англ. "сomma"

Може, все ж таки козаки у давнину побувати на туманному Альбіоні?.. Колонію там зорганізували.. Звідси і подібні слова? ;)

А щє: як краще - хобіт, гобіт чи ґобіт?

Кома — грецизм, що через латину поширився в європейських мовах.

Цитироватьяк краще - хобіт, гобіт чи ґобіт?

h->ґ?!?!?!

Цитата: Kern_Nata от июля 31, 2011, 13:03

А щє: як краще - хобіт, гобіт чи ґобіт?

http://ru.forvo.com/word/hobbit/

Як на мене, то радше хобич

Забавно: українці посилаються на російські інтерфейси...

Звісно ж «гобіт», воно так навіть у перекладах Толкіна є. І навіть у диво-«словниках» (http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/).

Цитата: Drundia от июля 31, 2011, 13:42
Звісно ж «гобіт»

добре-добре! переконали :)

ЗІ. ні, не переконливо :(
в тому словнику (http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/) нема навіть

Цитировать...лише 7 слів : Ґданськ, Ґібралтар, Ґетеборг, Ґренландія, Ґолсуорсі, Ґете, Зиґмунд

Вікі (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%97:%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83/%D0%92%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%93_%D1%82%D0%B0_%D2%90)

http://www.merriam-webster.com/audio.php?file=hobbit01&word=hobbit&text=\ˈhä-bət\ (http://www.merriam-webster.com/audio.php?file=hobbit01&word=hobbit&text=%5C%3Cspan%20class%3D%22unicode%22%3E%CB%88%3C%2Fspan%3Eh%C3%A4-b%C9%99t%5C)#
У Вебстері кажуть хабеч. \ˈhä-bət\

В Оксфордському хабит /ˈhɒbɪt/

Український глухий м'якопіднебінний (задньопіднебінний, велярний) фрикативний/x/ ближчий до англійського глухого гортанного перехідного стану/h/, аніж  дзвінкий гортанний фрикативний /ɦ/  за ступінню дзвінкості, але не за місцем утворення.

Дзвінкість видається важливішою. Порівняйте Франція-Хранція, не Вранція; кафедра і катедра, а не казедра; хоча є і джміль-чміль, а не жміль.

Цитата: Kern_Nata от июля 31, 2011, 14:44
ЗІ. ні, не переконливо :(
в тому словнику (http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/) нема навіть

Цитировать...лише 7 слів : Ґданськ, Ґібралтар, Ґетеборг, Ґренландія, Ґолсуорсі, Ґете, Зиґмунд

Вікі (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%97:%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83/%D0%92%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%93_%D1%82%D0%B0_%D2%90)

У правописі правила вживання Г та Ґ в іншомовних власних назвах сформульовані досить розпливчасто. Схоже, що там діє подвійна норма.

проте ґобітів нема 100%

Цитата: DarkMax2 от июля 31, 2011, 15:28
ґобітів нема

А г/хобіти є?  :??? Дайте два!  :eat:

Ще є чобіти :)

Цитата: Python от июля 31, 2011, 15:37
Ще є чобіти :)

Так, завжди прикалувала назва Chobits. Називав «чоботи».

Цитата: Python от июля 31, 2011, 15:37
є чобіти

в них коти зазвичай, а от у чобітках - цукерочки  :eat:

Цитата: Kern_Nata от июля 31, 2011, 16:06

Цитата: Python от июля 31, 2011, 15:37
є чобіти

в них коти зазвичай, а от у чобітках - цукерочки  :eat:

чобіти це такі жінко-роботи з кнопкою у одному місці.  :-[

Цитата: DarkMax2 от июля 31, 2011, 16:23

Цитата: Kern_Nata от июля 31, 2011, 16:06

Цитата: Python от июля 31, 2011, 15:37
є чобіти

в них коти зазвичай, а от у чобітках - цукерочки  :eat:

чобіти це такі жінко-роботи з кнопкою у одному місці.  :-[

Але щось котяче у них є

Цитата: DarkMax2 от июля 31, 2011, 16:23
чобіти це такі жінко-роботи

:o
:??? чим би важкеньким у когось жбурнути...

Цитата: Python от июля 31, 2011, 16:30

Цитата: DarkMax2 от июля 31, 2011, 16:23

Цитата: Kern_Nata от июля 31, 2011, 16:06

Цитата: Python от июля 31, 2011, 15:37
є чобіти

в них коти зазвичай, а от у чобітках - цукерочки  :eat:

чобіти це такі жінко-роботи з кнопкою у одному місці.  :-[

Але щось котяче у них є

У мене взагалі котячий день: сон про трьох кошенят, перше, що побачив по телебаченню, - репортаж про кошеня, ось вже друга розмова про котяче.

чобіт та хобіт (із хоботом!) - жінка та чоловік?

Цитата: Sirko от июля 31, 2011, 14:59Український глухий м'якопіднебінний (задньопіднебінний, велярний) фрикативний/x/ ближчий до англійського глухого гортанного перехідного стану/h/, аніж  дзвінкий гортанний фрикативний /ɦ/  за ступінню дзвінкості, але не за місцем утворення.

За ступенем дзвінкості теж ні. Я мовчу про те, що глухі українські /г/ в деяких позиціях згадуються вже в найпершому великому описі української фонетики (Зілінський, 1930-ті роки).

Цитата: Sirko от июля 31, 2011, 14:59Дзвінкість видається важливішою. Порівняйте Франція-Хранція, не Вранція; кафедра і катедра, а не казедра; хоча є і джміль-чміль, а не жміль.

Ас[в]альт, ланцюг, бриджі, джинси...

Цитата: Kern_Nata от июля 31, 2011, 14:44
ЗІ. ні, не переконливо :(
в тому словнику (http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/) нема навіть

О, та там за те є Янисъярві  :E: (має бути Яніс'ярві).

Цитата: Drundia от июля 31, 2011, 21:08
За ступенем дзвінкості теж ні. Я мовчу про те, що глухі українські /г/ в деяких позиціях згадуються вже в найпершому великому описі української фонетики (Зілінський, 1930-ті роки).

Це на початку слова ще й перед голосним? Моʼ на ʼго рідній спольщеній Лемківщині так і кажут, та в нас ні.

Цитировать
Ас[в]альт, ланцюг, бриджі, джинси...

Ланцюг з питомо українським суфіксом згрубілості тут взагалі ні до чого. На кожен такий приклад знайдеться сотня адекватної передачі.

Цитата: Sirko от августа  1, 2011, 18:11Це на початку слова ще й перед голосним? Моʼ на ʼго рідній спольщеній Лемківщині так і кажут, та в нас ні.

Са́ме на початку слова перед голосним. Забавно, правда?, в українській найчастіше буває глухим у тих же позиціях, що й в англійській.

Цитата: Drundia от августа  1, 2011, 19:37
Са́ме на початку слова перед голосним. Забавно, правда?, в українській найчастіше буває глухим у тих же позиціях, що й в англійській.

Цитата: ШевельовНа Закарпатті, особливо в місцях активних контактів із носіями 
угорської мови, в деяких словах трапляються переходи h в х та х в h,
наприклад: нехдден 'не годен', годнгк 'хідник' — від негоден, ходнгк
(Остурня). У пам'ятках вони засвідчені, починаючи з XVII ст.: дуговным
(Покр. записи 1677, Годермарк), негдй (Ключ 1695; Андр. 1699; Няґ.
1758), б(о)жохо ґен. одн. чол. (Покр. записи 1713, Ребрин), нєходєн,
виходу ак. одн., хони-хмдри (Мукачівська збірка листів 1771) тощо (літ.
укр. духовний, нехай, Божого, не годен, вигоду, гонихмари). В інших
регіонах країни такі переходи є виняткові, nop. диганя 'створіння' (nop.

дихати) на Південній Буковині2; у слові єврдшки (Вірші Кл. Зин. 1690)
звук х перетворився на./ (літ. укр. ховрашки).
Взаємозаміни h і х на Закарпатті не є наслідком унутрішнього
розвитку. Вони відбивають вплив угорської мови, в якій ці два звуки
не розрізняються.

Грішив на поляків, а то угорці...

Відцензуровано.
Вирізаний шматок теми: [Неполіткоректності]
Python

Це зовсім інше.

Ніби ж росіянами називають? А СРСР — то взагалі ціла купа народів.

Добре, тоді

Цитата: Sirko от августа  1, 2011, 20:07
напаскудили

усі народи Європи (східної, західної), Варшавської угоди, есересерівці, імперці...
Всі доклали язика :) От і вийшло казна-що

 :-\
(http://)

Шановні! Щось мені оці "перегони" не подобаються...

оце воно звідси (http://www.hurtom.com/culture/films/10485-trailer-chas-in-time-2011-hdtvrip-750p.html)

Уілл, бунтар бунтівник з гетто, несправедливо звинувачений у вбивстві з метою грабежупограбування для привласнення  часу, і змушений, захопивши заручницю, пуститися піти в перегони на втіки. Так, щохвилини ризикуючи життям, ці двоє стають грізною зброєю в боротьбі з системою. Але от питання: хто кого? А може бути, можливо, в справу втрутиться третя сила?

ЦитироватьБег – біг; гін. На бегу – на бігу. Отправиться в бега – змандрувати; піти в мандри. Находиться в бегах – бути в мандрах; на втіках; бути втікачем.

Бега
• Быть, находиться в бегах – бути втікачем; бути в мандрах (у мандрівці, на втіках).
• Отправиться в бега – замандрувати, піти в мандри (у мандрівку); піти у свист. [Кинули сім'ю та й замандрували. Мирний. Як розвернеться на весну лист, то підемо всі у свист. Номис.] [7]

пуститься в бега – змандрува́ти, (образно) піти́ в до́вгі ло́зи. [Но́ги на пле́чі та й гайда в до́вгі ло́зи (Кониськ.)]

Цитата: Sirko от августа  5, 2011, 20:16
на втіки.

о! це точно! "на втіки"!

ЦитироватьKarma: ---/---
[applaud] [smite]

нові "фічі" :)

Цитироватьпіти на втіки.

Хм (принаймні, якщо «піти»).
Малось на увазі, піти світ за очі?

Цитата: Python от августа  5, 2011, 23:13
Малось на увазі, піти світ за очі?

ні! -1 ВАМ!! Жарт ))))

на втіки - то саме втекти
світ за очі - податися у мандри


більш емоційніше! екстримальніше! втекти від усіх! та ще й з пригодами! драйв!

хни :( я плакатиму!!!! ревітиму!!!!!!!!

Якщо навтьоки/навтіки, то втікач має бігти у прямому, а не в переносному значенні. Піти навтіки неможливо. А тут я навіть не знаю, який еквівалент підібрати для «пуститься в бега». Можливо навіть, просто «втікати».

О ні! Її таки запровадили! :wall:

Цитата: Python от августа  5, 2011, 23:25
не знаю, який еквівалент підібрати для «пуститься в бега».

Нема проблем: пуститися у бiги. ;D

Надто суржиком відгонить. Хоча, принаймні, не гуглопереклад.

Цiкаво, кальки з росiйськоi належать до суржику?

Цитата: Python от августа  5, 2011, 23:13

Цитироватьпіти на втіки.

Хм (принаймні, якщо «піти»).
Малось на увазі, піти світ за очі?

Чому ні? Тут втІк=втеча

Цитироватьпойти́ в бега – піти́ на вте́чі, піти́ в світи́, змандрува́ти.

А якщо втікати, то можна й пуститись навтіки/навтьоки/навтікача, дати драла/драпака/дриза/лиги/лепетухи/тягу, дременути, накивати пʼятами, стругнути, умкнути, чкурнути тощо.

Цитата: nivtirB от августа  6, 2011, 01:17
Цiкаво, кальки з росiйськоi належать до суржику?

Залежить від того, що вважати суржиком. Як правило, борці з суржиком звертають увагу й на російські кальки, що не входять до літературної норми.

Цитата: Sirko от августа  6, 2011, 01:19

Цитата: Python от августа  5, 2011, 23:13

Цитироватьпіти на втіки.

Хм (принаймні, якщо «піти»).
Малось на увазі, піти світ за очі?

Чому ні? Тут втІк=втеча

Цитироватьпойти́ в бега – піти́ на вте́чі, піти́ в світи́, змандрува́ти.

А якщо втікати, то можна й пуститись навтіки/навтьоки/навтікача, дати драла/драпака/дриза/лиги/лепетухи/тягу, дременути, накивати пʼятами, стругнути, умкнути, чкурнути тощо.

«Пуститься в бега» — зовсім інше. Тутлюдина не біжить (тобто, швидко рухається вперед за допомогою ходильних кінцівок, чому відповідають слова «чкурнути», «дременути» і решта подібного змісту), і навіть не просто мандрує, а постійно змінює помешкання, переховується. «Накивати п'ятами» — також незовсім те: вказує на разову втечу, а не на перехід до втечі як способу життя. «Піти світ за очі» теж дещо відрізняється від російського звороту, оскільки не вказує на втечу безпосередньо — лише на мандри без визначеного кінця.

І це виправляють «сайт підтримки всього українського». Сумні наші справи...

Мо' просто «тікати»? Чи, я не знаю, «переховуватись»... Тре' якось за змістом, а не калькувати.

Цитата: Sirko от августа  6, 2011, 01:19
дати драпака ..., чкурнути

Пахне дитинством :)

Цитата: Python от августа  5, 2011, 23:25
Піти навтіки неможливо

драпати по-пластунськи :)

Цитата: Python от августа  5, 2011, 23:25
О ні! Її таки запровадили!

угу :(

Цитата: Python от августа  6, 2011, 01:40
швидко рухається вперед за допомогою ходильних кінцівок

(http://smiles.kolobok.us/artists/just_cuz/JC_clap.gif)

Цитата: Drundia от августа  6, 2011, 02:57
Мо' просто «тікати»? Чи, я не знаю, «переховуватись»... Тре' якось за змістом, а не калькувати.

я за "драпати" :)

Мені чомусь здається, що «драпати» — це теж разова втеча.

Цитата: Drundia от августа  6, 2011, 10:18
це теж разова втеча

а йому й не треба двічи втікати :) Один раз доженуть - більше паскудством займатися не зможе захоче

Йому, так би мовити, треба систематично й постійно тікати й переховуватися.

Втікач-хронік? Треба буде подивитися кіно :)

В сучасних умовах це називається "піти в опозицію".

ISBN 966-603-066-3

А чи це коректно??

:???
Мабуть, так... Книга на росіянина розрахована... Щось мені привиділося :(

З одного боку, з 90-х років пішла мода передавати іншомовні назви максимально близько до оригіналу. З іншого — у транскрипційному варіанті відмінкові форми «Львива», «Львивом» та ін. опиняються далі від оригіналу, ніж при передачі назв у традиційний спосіб. От якби ще ЮНЕСКО змусило всіх учити іншомовну граматику, а не тільки перекривлювати фонетику...

Втім, підозрюю, назва «Львив» у російській мові поширена лише у Львові :)

Іншомовна граматика — не проблема. Мова від неї не розвалиться.

Гаразд, тоді давайте в англійських власних назвах використовувати аналітичні відмінки замість флексійних:
Н. Інґланд
Р. оф Інгланд
Д. ту Інґланд
З. Інгланд
О. бай Інґланд
М. ін Інґланд
К. о Інґланд!
Приклад: «Лондон — столиця оф Інґланд. Він лежить на берегах оф Темз-ріки.»

Навіщо? Внутрішні чергування в основі можна відтворювати, флексії, як елемент української граматики, можна використовувати українські. І не -ланд, а -ленд, бо традиція.

Ні-ні, назва має відтворюватись максимально близько до оригіналу в усіх відмінках, а не лише в називному! І потім, до деяких іншомовних назв (напр., Маямі) флексії не причепиш, а відмінювати ж якось треба...

Цитироватьфлексії, як елемент української граматики, можна використовувати українські.

Тобто, англ. Port of Spain => укр. Порт Спейна (а ще краще — Порт Еспаньї)?.

Цитата: Python от августа 18, 2011, 22:22
Ні-ні, назва має відтворюватись максимально близько до оригіналу в усіх відмінках, а не лише в називному! І потім, до деяких іншомовних назв (напр., Маямі) флексії не причепиш, а відмінювати ж якось треба...

Це вже не мова буде. Контактуючі частини мають взаємодіяти за правилами тої системи, в якій взаємодіють. І до Маямі можна флексії причепити, було б бажання. Урешті, система допускає невідмінювані назви.

Цитата: Python от августа 18, 2011, 22:32Тобто, англ. Port of Spain => укр. Порт Спейна (а ще краще — Порт Еспаньї)?.

Тре' дивиться. Порт-ов-Спейн (або, традиційніше, Порт-оф-Спейн) може входити в систему цілісно, а тому всередині ніяким чином з сусідніми елементами не взаємодіяти. Воно в нас по-дивацькому й відмінюється з флексіями не до «Порт», а до «Спейн».

Про щоб поговорити? :)

Цитата: From_Odessa от августа 27, 2011, 15:27
Про щоб поговорити? :)

Про відмінності між сполучником щоб та займенником що з часткою б?  ;)

Цитата: Sirko от августа 27, 2011, 18:18
Про відмінності між сполучником щоб та займенником що з часткою б?

Тю! Дійсно! В російській я їх добре розрізняю, сам людей корегую, а тут... Дякую :)

Хтось мені пояснить, чому смайлік :green: прописується словом "green"?

Цитата: From_Odessa от августа 27, 2011, 15:27
Про щоб поговорити?

Ну давайте, поговорімо про «щоб». :green:

Цитата: From_Odessa от августа 28, 2011, 00:19
Хтось мені пояснить, чому смайлік :green: прописується словом "green"?

Тому що на цьому смайлику зображено ґрин.

Цитата: Drundia от августа 28, 2011, 00:44
Ну давайте, поговорімо про «щоб».

Ну добре, давайте :green:

Цитата: Drundia от августа 28, 2011, 00:44
Тому що на цьому смайлику зображено ґрин.

А що то таке?

Англ. grin — широка посмішка, оскал зубів.

Звичайне використання паронімів.

Цитата: Drundia от августа 28, 2011, 01:51
Англ. grin — широка посмішка, оскал зубів.

Звичайне використання паронімів.

А, не знав, що таке слово є. Дякую. Але поки що не розумію, навіщо використовувати паронім у цьому випадку.

На деяких форумах смайл із широкою посмішкою має зелений колір на відміну від інших. Важко сказати, навіщо це так роблять. Мабуть, така гра слів.

Цитата: From_Odessa от августа 28, 2011, 03:38
А, не знав, що таке слово є. Дякую. Але поки що не розумію, навіщо використовувати паронім у цьому випадку.

Хіба можна помилятися навмисне? От, Google,  приміром, теж помилка. Через безграмотність засновників. Мало бути Googol!

Помеляцця наумисни не леше можна, але й нужна. І Ґуґл не помилка, якби я обирав помилку серед популярних сайтів, обрав би інший...

Цитата: Drundia от августа 28, 2011, 07:07
На деяких форумах смайл із широкою посмішкою має зелений колір на відміну від інших. Важко сказати, навіщо це так роблять. Мабуть, така гра слів.

Ось коли смайлік зелений - то дійсно грав слів, зрозуміло. А на ЛФ я гри слів не бачу.
До речі, я раніше не розумів, чому на деяких ресурсах смайл з такою посмішкою має зелений колір, дякую :)

Цитата: Sirko от августа 28, 2011, 10:44
Хіба можна помилятися навмисне? От, Google,  приміром, теж помилка. Через безграмотність засновників. Мало бути Googol!

Навмисна помилка - то такий різновид гри слів. Але він, на мій погляд, має сенс тоді, коли ця помилка виглядає смішно, ціково. А ось помилка "grin" - "green", як мені здається, в ситуації, коли смайлік не пофарбовано зеленим, нічого цікавого в себе не несе. Можливо, для англомовних, але не для інших... Хоча, можливо, я просто не розумію цього гумору.

Цитата: Drundia от августа 28, 2011, 10:55
І Ґуґл не помилка, якби я обирав помилку серед популярних сайтів, обрав би інший...

Щось не зрозумів.

Цитата: From_Odessa от августа 28, 2011, 14:55
Навмисна помилка - то такий різновид гри слів. Але він, на мій погляд, має сенс тоді, коли ця помилка виглядає смішно, ціково. А ось помилка "grin" - "green", як мені

Навіщо шукати те, чого нема? Написали green замість grin, бо думали, що так воно його й треба!  :D

Цитата: Sirko от августа 28, 2011, 15:20
Навіщо шукати те, чого нема? Написали green замість grin, бо думали, що так воно його й треба!

А, Ви думаєте, що це не навмисна помилка?

Потрібна тема "Міркування українською"... Така собі тихесенька тема, де б кожний міг би прийтиі подумати... Посидіти у тиші своїх думок... Посидіти і задоволеним піти. Щоб нікого не образити своїми думками і ні з чиїми не побитися.

Було б непогано. Як мову думок контролювати будемо?

Цитата: Python от августа 28, 2011, 22:59
Було б непогано. Як мову думок контролювати будемо?

це варто полишити на контроль сумління користувачів.

якщо не тією мовою думатимуть - хай їх замучає сумління і вони відчують моральний осуд із боку решти користувачів :)

Можна, звичайно, й так, тільки ж сумління не у всіх є, а в декого воно заміщується принципом порушувати всі встановлені правила. От якби ж штрафні бали можна було виписати за неправильну мову думок... І за граматичні помилки в думках — теж бали...

Можна це робити в дусі сталінських часів.

Цитата: Python от августа 28, 2011, 23:25
за неправильну мову думок...

і ще за хід думок не в тому напрямку :)
і ще за намагання нав'язати свої хибні думки іншим :)

... і в мене є ще багато усіляких корисних думок :)
́́́́́́́
Мне вчора знайома вбила, сказавши, що український правопис змінюється через вплив на політику націоналістів! Читати нічого не хоче, знати нічого не знає... Має один єдиний аргумент: почитай в Інтернеті!

Жах!

Цитата: Kern_Nata от августа 29, 2011, 09:11
Мне вчора знайома вбила, сказавши, що український правопис змінюється через вплив на політику націоналістів!

А хіба то не так? Там добра частина прихильників змін Німчука та Ющука — свободівці.

Цитата: Drundia от августа 29, 2011, 09:25
Там добра частина прихильників змін Німчука та Ющука — свободівці.

я протилежне спостерігаю. за моїми спостереженнями, нацики (за рідкісними виключеннями) постійно тримаються за засвоєні в школі норми, а прихильники змін - ліберали й ліві.

Не знаю, Фаріон і Зубков, ніби, — реформатори. Свободівські мовознавці.

Ну, мені один тест дав Left: 3.89, Libertarian: 2.14, але, як на мене, нацьйоналізм іде окремо від цієї площини.

Цитата: Conservator от августа 29, 2011, 09:49
а прихильники змін - ліберали й ліві.

Як на мою ліберальність, то ліберально було б зменшити кількість безглуздих правил, та не прагнути залізобетонної одноманітності.

Цитата: Drundia от августа 29, 2011, 10:04

Цитата: Conservator от августа 29, 2011, 09:49
а прихильники змін - ліберали й ліві.

Як на мою ліберальність, то ліберально було б зменшити кількість безглуздих правил, та не прагнути залізобетонної одноманітності.

Що за безглузді правила?

Цитата: Drundia от августа 29, 2011, 09:59
Не знаю, Фаріон і Зубков, ніби, — реформатори. Свободівські мовознавці.

виключення, десу :)

а хто такий Зубков?)

Цитата: Conservator от августа 29, 2011, 09:49

Цитата: Drundia от августа 29, 2011, 09:25
Там добра частина прихильників змін Німчука та Ющука — свободівці.

я протилежне спостерігаю. за моїми спостереженнями, нацики (за рідкісними виключеннями) постійно тримаються за засвоєні в школі норми, а прихильники змін - ліберали й ліві.

Ну, тепер мене точно слід вважати нациком :)

Цитата: Conservator от августа 29, 2011, 10:18

Цитата: Drundia от августа 29, 2011, 09:59
Не знаю, Фаріон і Зубков, ніби, — реформатори. Свободівські мовознавці.

виключення, десу :)

а хто такий Зубков?)

(wiki/uk) Зубков_Микола_Григорович (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D1%83%D0%B1%D0%BA%D0%BE%D0%B2_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87)
Хвамилія, до речі, якась неукраїнська, як і у Фаріон. З чого робимо висновок, що це заслані агенти комунополпотівців.

Цитата: Conservator от августа 29, 2011, 10:18
а хто такий Зубков?)

Тавишо! Він крутий! Зрозуміло пише, та не копіює правописну маячню, виправляє її.

Цитата: Python от августа 29, 2011, 10:33
Хвамилія, до речі, якась неукраїнська, як і у Фаріон. З чого робимо висновок, що це заслані агенти комунополпотівців.

Хвамілії українцям завдяки совєтам попсували. Якимсь чином канонічними стали саме ро́сійські вар'янти, а з них уже понаписували недоукра́їнські форми. А Фаріон — гуцульське слово і ще є різні версії... Осьо про це є (http://polemika.com.ua/news-69902.html).

Терпіти не можу прізвища типу Колесніченко, Мірошніченко. Очевидна українська морфологія і така сама очевидна неукраїнська фонетика.

:+1:
Взагалі, було б добре на державному рівні повиправляти їх усі.

Ну, за Ющенка та Вакарчука не виправили, а за Януковіча та Табачніка точно не виправлять :(

Цитата: Drundia от августа 30, 2011, 11:47
а за Януковіча та Табачніка точно не виправлять :(

А спадар беларус, калі паглядзець ;)

Це в мене просто такі особливості антїарфаґрафіі слів «Януковіч» і «Табачнік».

А ци вірно, шо усі "овічи" то євґеї?

Цитата: Kern_Nata от августа 30, 2011, 13:14
євґеї?

ґрасуючи кажуть "г", а не "ґ" замісць "р".

Цитата: Kern_Nata от августа 30, 2011, 13:14
А ци вірно

так. усі люди - євгеї, а значить і -овічи не є виключенням ;)

Цитата: Conservator от августа 30, 2011, 13:16
ґрасуючи кажуть "г", а не "ґ" замісць "р".

Ґрасуючи не кажуть ні того ні іншого.

Цитата: Drundia от августа 30, 2011, 13:24
Ґрасуючи не кажуть ні того ні іншого.

а як на письмі передати?..

За допомогою Ай-Пі-Ей.

Головний недолік Ем-Еф-А — він не кириличний. Це було б нічого в поєднанні з допетрівською кирилицею, але в сучасних умовах деякі букви надто легко сплутати.

Навпаки, то недолік українського письма, яке кириличне.

Ні, то перевага українського письма, яке кириличне й тому не допускає грасування в письмовій формі :)

Можна писати «ґхр». Або, згідно з моїм правилом мультиграфів «ґьхьр».

кошеґьхьрно :)

Цитата: Python от августа 31, 2011, 13:23
кошеґьхьрно

:=

*)У моїй системі силабограм символ «е» читатиметься як «ма».

Цитата: Python от августа 31, 2011, 22:24
У моїй системі силабограм символ «е» читатиметься як «ма».

га?  :???
:-[

Цитата: Kern_Nata от августа 31, 2011, 22:46
га?  :???

Пан Пютон розробив(-ляє) власну систему складового письма.

Цитата: Conservator от августа 31, 2011, 22:48
Пан Пютон

завшто "пЮтон"?  ;D

Цитата: Kern_Nata от августа 31, 2011, 22:50
завшто "пЮтон"?

ЦитироватьПервоначально буква υ обозначала звук (русское «у»), а также использовалась как компонент диграфов αυ, ευ, ου, обозначавших соответствующие дифтонги. В результате фонетических изменений в греческом языке уже в классическое время она стала обозначать звук [y] (как буква u во французском языке или ü в немецком); в то же время диграф ου, ранее обозначавший дифтонг [ou], стал читаться как просто . В современном же греческом языке υ обозначает звук (русское «и»), а в позиции между гласными — звук [v] (русское «в»).

В русском языке нет точного соответствия древнегреческому звуку [y], поэтому его обычно передают буквами «ю» либо «и». Истинное же произношение лежит между ними (чтобы его воспроизвести, рекомендуют сложить губы для произношения у, а языком произносить и).

(wiki/ru) Ипсилон (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D0%BF%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%BD)

Десь в мене завалялася була таблиця транслітерації... Діякий дифтонгів там нема :)
Python - Рухоп вать Питон :) на вибір користувача ;)

Цитата: Kern_Nata от августа 31, 2011, 22:59
вать

а не вадь? :???

Цитата: Conservator от августа 31, 2011, 23:16

Цитата: Kern_Nata от августа 31, 2011, 22:59
вать

а не вадь? :???

як вимовляю, сяк і пишу - воть! Нема в мене Букваря  :-[
А кіть не любиться - вчить ня!  :-[

Цитата: Kern_Nata от августа 31, 2011, 23:24
як вимовляю, сяк і пишу - воть! Нема в мене Букваря  :-[
А кіть не любиться - вчить ня!

ЦитироватьНе силуйте на мене
чужі паспорти
тризубасті вадь п'ятирогі,
бо я до Европи
хочу зайти
из гербом свого народа.

Spoiler ⇓⇓⇓

Возьму папірь
и церузки -
медвідя собі намалюю,
шовдарь,пікницю,шойт, жумарки,
постоли,трембітуи гуню.

Най са лакомить світ!
Най увидит ООН!
Як пуд Бескидом файно я жию:
Їм і співам И п'ю В постолах
И свиставим в тризубу идею!

©Павло Чучка, 1992

Цитата: Kern_Nata от августа 31, 2011, 22:46

Цитата: Python от августа 31, 2011, 22:24
У моїй системі силабограм символ «е» читатиметься як «ма».

га?  :???
:-[

кошеґьхьрно

Протєстую! Нєфіг мої правила мультіграфів мішати з вашими сілабограмами!

А чим погано? Мультиграфи необхідно компенсувати якимись скороченнями...

Неможливо, бо ж мультіграфи вживаємо для таких звуків, для яких окремих букв нема. Усі, зараза, зайняті!

Комбінації з «ь» та «'» на початку складу чи після голосних не зайняті точно, тому мультиграфи є сенс будувати навколо них. Далі, літери, що не беруть участі в ди- та мультиграфах, можна доповнити силабічним значенням, що визначатиметься з контексту.

Нє, це занадто складно, не треба так нашу правопись ускладнювати.

ось:

http://www.youtube.com/watch?v=GYBhEYqsAbg&feature=player_detailpage (http://www.youtube.com/watch?v=GYBhEYqsAbg&feature=player_detailpage)

і осьо: http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?vladelets_proztoprint_denis_oleynikov_izza_ugroz_emu_i_ego_seme_vyiehal_iz_ukrainyi&objectId=138179

ФІхНЯ ЯКАСЬ! :( шО ЗА ТРУСИ? шО ЗА МАЙКИ?

По каментах зрозуміло, що йдеться про "дякуюємо мешканцям Донбасу..." Але за шо кАнкрєтна?

Цитата: Kern_Nata от сентября 22, 2011, 17:20

По каментах зрозуміло, що йдеться про "дякуюємо мешканцям Донбасу..." Але за шо кАнкрєтна?

Україну переведуть на московський час (http://lingvoforum.net/index.php/topic,38003.msg996173.html#msg996173)

З ранку не можна читати новини :( ТБ не дивлюся, треба й від газет відмовитися :( Настрій зіпсовано! Що коїться???

:fp:

Цитата: Python от августа  5, 2011, 23:13
піти світ за очі

До речі, як пишеться? світ за очі / світ-заочі / світ-за-очі тощо?

Цитата: DarkMax2 от августа 16, 2015, 14:16
До речі, як пишеться? світ за очі / світ-заочі / світ-за-очі тощо?

(https://books.google.com.ua/books?id=DsnqAAAAMAAJ&hl=ru&pg=PA191&img=1&pgis=1&dq=%22%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82+%D0%B7%D0%B0+%D0%BE%D1%87%D1%96%22+intitle:%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA&sig=ACfU3U3iyTUIwgAfrW_2AqUJBVz7EUc-MQ&edge=0)

Іти світ за очі — вирушати в далеку дорогу, невідомо куди.
[Маруся:] Слухай, Микито! Похвалявся ти йти світ за очі... (Марко Кропивницький, І, 1958, 99);
Дівчина, яка народила дитину до заміжжя, мусила йти від батьків, іти світ за очі шукати своєї долі, а радше — недолі (Радянська Україна, 6.II 1964, 3)

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 53.

Тут ще та цікавинка, що наголос падає на прийменник світ за очі. Досить рідкісне явище в нашій мові.

Цитата: orklyn от августа 18, 2015, 00:02
Тут ще та цікавинка, що наголос падає на прийменник світ за очі.

:no: Ніколи не чув.

Цитата: LUTS от августа 18, 2015, 01:01

Цитата: orklyn от августа 18, 2015, 00:02
Тут ще та цікавинка, що наголос падає на прийменник світ за очі.

:no: Ніколи не чув.

а я чув.

Цитата: Олекса Синявський, 1941 р. от
Крім усього цього зрідка подибується в мові ще перенесення наголосу з іменника на керівний прийменник: по́ голові, на́ сміх, по́ світу, пере́д світом, о́б землю, на́ поле, пі́д руки, на́ осінь, на́ зиму, пі́д осінь, на́ літо тощо. Здебільшого такі сполучення мають характер прислівників (порівн. на́двечір).

http://r2u.org.ua/guides/synyavsky/nagolos

Жадан: У нас відбувається боротьба не за українську мову, а проти російської (http://nv.ua/ukr/ukraine/politics/zhadan-u-nas-vidbuvajetsja-borotba-ne-za-ukrajinsku-movu-a-proti-rosijskoji-587361.html)

Цитата: DarkMax2 от февраля  8, 2017, 08:51
Жадан: У нас відбувається боротьба не за українську мову, а проти російської (http://nv.ua/ukr/ukraine/politics/zhadan-u-nas-vidbuvajetsja-borotba-ne-za-ukrajinsku-movu-a-proti-rosijskoji-587361.html)

Можу погодитись, але з іншими акцентами. Справжня боротьба за українську мову вимагає значно більших вкладень від держави, ніж формальне введення заборон використання російської. Хоча, фактично, боротьба ведеться за домінування тієї чи іншої мови в Україні, без реальної підтримки українська мова втрачатиме свої позиції далі й далі, здаючи їх навіть перед англійською, попри відсутність у нас нативних англофонів. «Мовні інспектори» потрібні більше для вдоволення бажань націоналістичного електорату, ніж для досягнення якогось результату. З другого боку, альтернативою їм може бути лише серйозне фінансування державою україномовного інформаційного продукту — на що не готові ні автори «мовних інспекторів», ні, тим більше, їхні опоненти. Отже...

Цитата: Python от февраля  8, 2017, 14:54
«Мовні інспектори» потрібні більше для вдоволення бажань націоналістичного електорату

До речі, якщо такі будуть марити про "на сквозняке" і насаджувати гіперкорекцію, то вони ще й шкідливі.

Цитата: DarkMax2 от февраля  8, 2017, 15:12

Цитата: Python от февраля  8, 2017, 14:54
«Мовні інспектори» потрібні більше для вдоволення бажань націоналістичного електорату

До речі, якщо такі будуть марити про "на сквозняке" і насаджувати гіперкорекцію, то вони ще й шкідливі.

У мене більше претензії до насаджуваної законопроектом транскрипційної передачі власних назв при перекладі (що суперечить і чинному правопису, і попередній традиції, і існуючій системі документообігу). Тож, технічно, жертвою інспекторів може стати будь-який україномовний інформпродукт, у т.ч. випущений до виходу закону, якщо містить російські імена, передані через відповідники (як того вимагає чинний правопис і всі попередні), а не транскрибовані (як того вимагає законопроект).

Так, зараз є така дурна думка, що ми такі демократи, що все маємо вимовляти на іншомовний манір. Типу, це росіяни все русифікували в вимові, а у нас має бути в пріоритеті при передачі запозичень іншомовне звучання. При цьому за іншомовне звучання часто-густо і ВНЄЗАПНО вважається російське. Ґьорл...

Цитата: Python от февраля  8, 2017, 15:25
російські імена, передані через відповідники (як того вимагає чинний правопис і всі попередні

До речі, є "півміра" добра: передавати росіян "церковними" іменами. Чи хоча б етимологічно ставити и та є/е.
Дмитрій звучить гарно. Владимір/-мир звучить нормально. А от Дмітрій та Владімір - жах.

Було б просто, якби іншомовні імена справді були виключно іноземними. Але ж у кожного з нас у паспорті є друга сторінка, де імена передаються не так, як того вимагає законопроект...

Цитата: Python от февраля  8, 2017, 16:35
Було б просто, якби іншомовні імена справді були виключно іноземними. Але ж у кожного з нас у паспорті є друга сторінка, де імена передаються не так, як того вимагає законопроект...

Вже не в кожного. Пітріїти вже добилися "справедливості" та отримують паспорти без "мови окупанта".

Ну так екстремалів, що відсудили собі «Пэтрэнко Пэтро Пэтровыч» на 2-й сторінці чи «Пєтрєнко Пьотр Пєтровіч» на першій — лічені сотні по всій Україні, не більше. А тепер вони вже ніби-то еталон і зразок для всіх...

Цитата: Python от февраля  8, 2017, 16:48
А тепер вони вже ніби-то еталон і зразок для всіх...

Так. Жах.

Ще є проблема передачі З української назв, зокрема географічних. Тільки-но чув на ТБ по англомовному українському каналу Volyn. Але ж Volhynia!

Я от думаю, що́ вони робитимуть з назвою нашої держави в англомовних документах — адже Ukraine не є транскрипційним записом слова Україна, тож, будучи географічною назвою, вимагатиме корекції. Це ж стосується назв країн, починаючи з Німеччини, українська назва яких відрізняється від назви на мові країни — а отже, також має бути змінена.

Шкода, що українцям не вистачає справжнього традиціоналізму. У нас все люблять виправляти: або на "старий" або на "новий" лад,  зберігати ж - ні.

Такий наш звичай.
Не ми його завели, не нам його ....

Цитата: DarkMax2 от февраля  8, 2017, 16:19
........................
Дмитрій звучить гарно. Владимір/-мир звучить нормально. А от Дмітрій та Владімір - жах.

Хочу бути ВолодимЕром.

Цитата: Волод от февраля  9, 2017, 11:27

Цитата: DarkMax2 от февраля  8, 2017, 16:19
........................
Дмитрій звучить гарно. Владимір/-мир звучить нормально. А от Дмітрій та Владімір - жах.

Хочу бути ВолодимЕром.

Володиміром тобто? Чи Володимєром? Там ять, тож не буде Е.

В ДимЕрі, що у Вишгородському районі Київської області, «Е».

Цитата: Волод от февраля  9, 2017, 11:38
В ДимЕрі, що у Вишгородському районі Київської області, «Е».

Народна етимологія виводить від диму. Димар, димлячий.

Дим йшов від тімера, і тому його назвали Димер.  :green:

Цитата: Sirko от июля 22, 2011, 23:32

Цитата: DarkMax2 от июля 22, 2011, 23:27
Може тут Meister винуватий у С.

ЦитироватьПравопис непрямих відмінків слова мистець, а саме мистця, мистці, мистцем тощо, суперечить українській традиції не вимовляти три шелестівки /приголосних/ зряду. Українська мова знає три варіянти цього слова: митець, метець і мистець. В УССР за єдино можливу форму вибрано слово митець. Діяспора ж обрала варіянт мистець, бо він має спільний корінь із словом мистецтво, й від нього можна створити іменник жіночого роду мисткиня, якого митець не утворює. Отже, вибір діяспори мабуть таки кращий. Але непрямі відмінки слова мистець вимагають скорочення одного звуку, як у слові чернець:
чернець але ченця, ченці /а не чернця, чернці/
Звук Р у непрямих відмінках слова чернець випав. Те саме має місце і у слові мистець:
мистець але митця, митці /а не мистця, мистці/
Звук С у непрямих відмінках слова мистець випадає ( див. Розділ XV).

Зате мистець утворює мистицю, як мисливець мисливицю, а чернець черницю.
Так, суфікс -ець часто залишається в жіночих формах з -иня, проте змінюється на -ч-, а не -к-: продав-ч-иня.

Цитата: DarkMax2 от марта 26, 2017, 23:59
............ Зате мистець утворює мистицю, як мисливець мисливицю, а чернець черницю.
Так, суфікс -ець часто залишається в жіночих формах з -иня, проте змінюється на -ч-, а не -к-: продав-ч-иня.

:green: Повинно бути все як в Біблії
Від (кого?) «ченця»  буде «ченця».
Від (кого?) «митця» буде  «митця».
                                         
Бо «ченця» створена з ребра  «ченця» а «митця» з ребра «митця».

Цитата: Awwal12 от сентября 26, 2017, 20:38
Тобто

Цитата: Python от февраля  9, 2017, 03:09
Я от думаю, що́ вони робитимуть з назвою нашої держави в англомовних документах — адже Ukraine не є транскрипційним записом слова Україна, тож, будучи географічною назвою, вимагатиме корекції. Це ж стосується назв країн, починаючи з Німеччини, українська назва яких відрізняється від назви на мові країни — а отже, також має бути змінена.

Тевтоляндія?   :???

Цитата: Kern_Nata от июля 31, 2011, 13:03
А щє: як краще - хобіт, гобіт чи ґобіт?

Опитування щодо гобіт/хобіт/хоббіт/гоббіт (https://forms.gle/BPQ1MmAct5CzMmRa7).

Я тримав в руках книжку здається 70-тих років. Гоббіт.

Цитата: R от января 27, 2020, 00:03
Я тримав в руках книжку здається 70-тих років. Гоббіт.

(https://www.istpravda.com.ua/images/doc/c/d/cd1ac1f-2.jpg)

гобит він і в Африці хоббіт.  :E:

От я якраз за Гобіт проголосував.

Скажіть, будь ласка, чи справді в Україні лякають дітей нардепами? ;D

(не політика, лише цікаво)

Дітей треба лякати так: «Не будеш слухатись — заберу смартфон!». Щось інше навряд чи їх злякає.

Цитата: Python от февраля  3, 2021, 21:04
Дітей треба лякати так: «Не будеш слухатись — заберу смартфон!». Щось інше навряд чи їх злякає.

У мо(є)му випадку це не діє. Діє "Заберу смартфон, ПК, планшет, ноутбук і телевізор".   :)

Цитата: злой от февраля  3, 2021, 20:39
Скажіть, будь ласка, чи справді в Україні лякають дітей нардепами? ;D

(не політика, лише цікаво)

Та ні, неправда. Хоча там є ким.

Усім привіт .  Не знаю , чи існує на форумі тема по вивченню української мови російськомовним ,  але я не знайшов , тому пишу десь .  Хочу вивчити мову , але зовсім не маю практики , бо живу в Росії , ніколи не був  в Україні .  Я слухаю українську  музику , дивлюсь на фільми , здається,  розумію вже не погано . Але активно майже не володію мовою.   Може хось намагався, як  і я , вчити мову самому і без середовіща?

Був би вдячним  , якщо хось виправляв  би мої помилки у тексті.

Цитата: Александр2608 от марта  5, 2021, 14:28
Усім привіт .  Не знаю , чи існує на форумі тема по вивченню української мови російськомовним ,  але я не знайшов , тому пишу десь .  Хочу вивчити мову , але зовсім не маю практики , бо живу в Росії , ніколи не був  в Україні .  Я слухаю українську  музику , дивлюсь на фільми , здається,  розумію вже не погано . Але активно майже не володію мовою.   Може хось намагався, як  і я , вчити мову самому і без середовіща?

Був би вдячним  , якщо хось виправляв  би мої помилки у тексті.

З вивчення, а не по вивченню.
Пишете десь, ви мали на увазі будь-де?
Дивлюсь фільми
Непогано тут мабуть разом.
Середовища через "и".
У слові хтось чомусь 2 рази пропустили "т"

Цитата: Александр2608 от марта  5, 2021, 14:28
Усім привіт .  Не знаю , чи існує на форумі тема з вивчення української мови російськомовним ,  але я не знайшов , тому пишу тут.  Хочу вивчити мову , але зовсім не маю практики , бо живу в Росії , ніколи не був  в Україні .  Я слухаю українську  музику , дивлюсь на фільми , здається,  розумію вже не погано . Але активно майже не володію мовою.   Може хось намагався, як  і я , вчити мову сам і без середовища?

Був би вдячним  , якщо хось виправляв  би мої помилки у тексті.

Повиправляв, де побачив.
Учити мову без активної практики складно. Колись у мене так литовська мова загнулась... Вірніше, основною проблемою була відсутність практичного застосування — важко мотивувати себе, якщо все, що тобі треба, можна отримати на тих мовах, якими вже повноцінно володієш. Ну але з українською, мабуть, все не так погано: живих носіїв знайти в інтернеті не проблема, і їх більше, ніж литовців. Це, звичайно, не мовне середовище в реалі, але теж середовище спілкування — якщо пощастить знайти хорошого співрозмовника, то в чомусь, можливо, навіть краще. Дивлячись яку мету для себе ставите, звичайно: хтось шукає спілкування, хтось — цікаву/корисну інформацію чи культурний контент, когось цікавить сама мова як така — для деяких задач наявність живого співрозмовника може бути й непотрібною (скажімо, мені здебільшого вистачає й пасивного розуміння англійської — говорити/писати на ній доводиться рідко). Вивчивши українську мову, що плануєте з нею далі робити?

Цитата: Python от марта  5, 2021, 15:42

Цитата: Александр2608 от марта  5, 2021, 14:28
Усім привіт .  Не знаю , чи існує на форумі тема з вивчення української мови російськомовним ,  але я не знайшов , тому пишу тут.  Хочу вивчити мову , але зовсім не маю практики , бо живу в Росії , ніколи не був  в Україні .  Я слухаю українську  музику , дивлюсь на фільми , здається,  розумію вже не погано . Але активно майже не володію мовою.   Може хось намагався, як  і я , вчити мову сам і без середовища?

Був би вдячним  , якщо хось виправляв  би мої помилки у тексті.

Повиправляв, де побачив.
Учити мову без активної практики складно. Колись у мене так литовська мова загнулась... Вірніше, основною проблемою була відсутність практичного застосування — важко мотивувати себе, якщо все, що тобі треба, можна отримати на тих мовах, якими вже повноцінно володієш. Ну але з українською, мабуть, все не так погано: живих носіїв знайти в інтернеті не проблема, і їх більше, ніж литовців. Це, звичайно, не мовне середовище в реалі, але теж середовище спілкування — якщо пощастить знайти хорошого співрозмовника, то в чомусь, можливо, навіть краще. Дивлячись яку мету для себе ставите, звичайно: хтось шукає спілкування, хтось — цікаву/корисну інформацію чи культурний контент, когось цікавить сама мова як така — для деяких задач наявність живого співрозмовника може бути й непотрібною (скажімо, мені здебільшого вистачає й пасивного розуміння англійської — говорити/писати на ній доводиться рідко). Вивчивши українську мову, що плануєте з нею далі робити?

Я можу стати хорошим письмовим співрозмовником.

LUTS, Python Спасибі.

Цитата: LUTS от марта  5, 2021, 15:08

Пишете десь, ви мали на увазі будь-де?

Ні, це моя помилка . Я мав на увазі  рос. "здесь".

Цитата: Python от марта  5, 2021, 15:42
Повиправляв, де побачив.
Учити мову без активної практики складно. Колись у мене так литовська мова загнулась... Вірніше, основною проблемою була відсутність практичного застосування — важко мотивувати себе, якщо все, що тобі треба, можна отримати на тих мовах, якими вже повноцінно володієш. Ну але з українською, мабуть, все не так погано: живих носіїв знайти в інтернеті не проблема, і їх більше, ніж литовців. Це, звичайно, не мовне середовище в реалі, але теж середовище спілкування — якщо пощастить знайти хорошого співрозмовника, то в чомусь, можливо, навіть краще. Дивлячись яку мету для себе ставите, звичайно: хтось шукає спілкування, хтось — цікаву/корисну інформацію чи культурний контент, когось цікавить сама мова як така — для деяких задач наявність живого співрозмовника може бути й непотрібною (скажімо, мені здебільшого вистачає й пасивного розуміння англійської — говорити/писати на ній доводиться рідко). Вивчивши українську мову, що плануєте з нею далі робити?

Учу для себе(можна так казати, або це є калькою?) , також цікавить контент .  Майбудь коли-небудь і поїду  до України . Хочеться володіти мовою цілком, а не тільки розуміть . Зрештою деякі люди учаться розмовляти на мертвих мовах , як наприклад латинською, що не  має практичного сенсу .

  Для мотивації  вважаю  , що в першу чергу  мова  повинна подобатися.  Англійська   найпрактичніша мова , але мені вона здаеться дуже потворною  і примітивною. Я знаю, що це моє суб'єктивна думка , багатьом людям англійска подобається, але не мені  .І тому  я не маю мотивації   вчити її далі , ніж  потрібно мені для споживання контенту . Моя вимова як у Мутька.)Але носії мене розуміли.  І в мене  немає  бажання  робити її краще. 

Так,і онлайн можливо та не важко знайти собі мовне середовище , багато україномовних суспільств в соціальних мережах ,  але не думаю що там мене будуть виправляти. Тим більше, здається українці звічні до суржику .

Цитата: Vlad26t от марта  5, 2021, 18:52
Я можу стати хорошим письмовим співрозмовником.

Це пропозиція  спілкуватись онлайн? Якщо так , дуже добре .Був би вдячним . Який засіб зручний ? (тут ,вк и тп?)

Поясніть, будь ласка, отакий незрозумілий для мені момент: українською іноді дієслова вживляються в середньому роді, наприклад "законопроект видхилено" чи "ухвала скасовано", в яких випадках потрібно використати таку форму?

Цитата: Александр2608 от марта  6, 2021, 15:10

Цитата: Vlad26t от марта  5, 2021, 18:52
Я можу стати хорошим письмовим співрозмовником.

Це пропозиція  спілкуватись онлайн? Якщо так , дуже добре .Був би вдячним . Який засіб зручний ? (тут ,вк и тп?)

Можна спілкуватись тут, на Лінгвофорумі.

Цитата: Александр2608 от марта  6, 2021, 15:10
Учу для себе(можна так казати, чи це є калькою?)

Так, можна й так сказати (не знаю, як це сказати іншим способом).

Цитата: Александр2608 от марта  6, 2021, 15:10
, також цікавить контент .  Мабуть, коли-небудь і поїду  на Україну . Хочеться володіти мовою цілком, а не тільки розуміть . Зрештою деякі люди учаться розмовляти на мертвих мовах , як наприклад латинською, що не  має практичного сенсу .

Нещодавно скачав «Альмагест» — частково зрозуміти можу (наприклад, таблиці з числами), але розуміння давньогрецької мені б пригодилось. Не те щоб мені це справді було потрібно — просто з цікавості. Активно володіти давньогрецькою мало б сенс, якби справді було з ким спілкуватися (в першу чергу, письмово; і, бажано, не лише з любителями стародавніх мов, бо нащо вчити мову, щоб говорити тільки про цю мову — хотілось би вільного спілкування на різноманітні цікаві теми, що виходять за рамки мовознавства чи розмов ні про що).

Цитата: Александр2608 от марта  6, 2021, 15:10
Для мотивації  вважаю  , що в першу чергу  мова  повинна подобатися.  Англійська   найпрактичніша мова , але мені вона здається дуже потворною  і примітивною. Я знаю, що це моє суб'єктивна думка , багатьом людям англійска подобається, але не мені  .І тому  я не маю мотивації   вчити її далі , ніж  потрібно мені для споживання контенту . Моя вимова як у Мутька.)Але носії мене розуміли.  І в мене  немає  бажання  робити її кращою.

Англійська мені не здається якоюсь потворною, хоча сама ідея єдиного світового інформаційного простору з єдиною мовою здається мені незовсім правильною. Мені б хотілось бачити світ багатополярним, децентралізованим, з багатьма мовно-культурними просторами, в кожному з яких розвиток суспільної думки відбувається більш-менш незалежно від інших. А не глобалістичну модель, де все людство рухається в одному «прогресивному» напрямку, і якихось значних спроб у напрямках альтернативних шляхів розвитку, фактично, нема.

Цитата: Александр2608 от марта  6, 2021, 15:10
Так,і онлайн можливо та не важко знайти собі мовне середовище , багато україномовних спільнот в соціальних мережах ,  але не думаю що там мене будуть виправляти. Тим більше, здається українці звичні до суржику .

Чому ж, любителів виправляти знайти не важко. Просто не всі люблять, коли їх виправляють. Потім, де закінчується суржик і починається розмовна українська мова, сказати важко, а між розмовною українською й офіційною літературною нормою теж є розходження — якщо скрізь звірятися зі словником та офіційними рекомендаціями, це обмежуватиме можливості живих носіїв. Крім того, є різні погляди на те, якою правильна українська мова має бути — наприклад, хтось може вважати помилкою активні дієприкметники, а хтось відмову від них сприймає як гіперкорекцію, комусь ріже слух «щоби», комусь — ні, і т.п. Виправляльники неминуче потрапляють у ситуацію, де правильна мова, як вони її бачать, розходиться з правильною мовою в баченні когось іншого.

Розмовний суржик і українська мова в процесі вивчення — трохи різні речі, там виникають різні відхилення від норми. Це десь як комп'ютерний сленг, у якому багато англіцизмів, і мова американця, що вчить російську/українську, де теж будуть англіцизми та кальки, але це будуть трохи інші англіцизми, ніж у нашого місцевого веб-девелопера.

Цитата: злой от марта  6, 2021, 15:34
Поясніть, будь ласка, отакий незрозумілий для мені момент: українською іноді дієслова вживляються в середньому роді, наприклад "законопроект видхилено" чи "ухвала скасовано", в яких випадках потрібно використати таку форму?

Це не середній рід, а так звані (wiki/uk) Безособові_форми_на_-но,_-то (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_-%D0%BD%D0%BE,_-%D1%82%D0%BE)
Іменник з ними ставиться в знахідний відмінок (кого?/що?), тому має бути «ухвалу скасовано». В принципі, «ухвала скасована» або «законопроект прийнятий» теж можна сказати, але перевага надається безособовій формі.
Якщо порівняти з російською, безособова форма на -но/-то приблизно відповідає тим випадкам, де дієприкметник виступає в ролі присудку:
законопроект отклонён — законопроект відхилено
отклонённый законопроект — відхилений законопроект
решение отменено — ухвалу скасовано
отменённое решение — скасована ухвала
ложка сделана из металла — ложку зроблено з металу
ложка, сделанная из металла — ложка, зроблена з металу

Дякую, Python'е

Цитата: Python от марта  6, 2021, 17:45
Якщо порівняти з російською, безособова форма на -но/-то приблизно відповідає тим випадкам, де дієприкметник виступає в ролі присудку:

Наскільки я знаю, в родовому відмінку мало бути закінчення -а.

Цитата: Vlad26t от марта  6, 2021, 21:08

Цитата: Python от марта  6, 2021, 17:45
Якщо порівняти з російською, безособова форма на -но/-то приблизно відповідає тим випадкам, де дієприкметник виступає в ролі присудку:

Наскільки я знаю, в родовому відмінку мало бути закінчення -а.

Так, можливо. Родовий відмінок ІІ відміни надто неінтуїтивний — в усній мові чи навіть у деяких застарілих правописах вибір закінчення в тому чи іншому випадку може відрізнятись від чинної норми.

Цитата: Александр2608 от марта  6, 2021, 15:10
Майбудь

Звідки це ви взяли діалектне слово? Аж цікаво.

Цитата: Python от марта  6, 2021, 17:21
Англійська мені не здається якоюсь потворною

Мені в ангійської  не подобаеться багато що. По-перше  інтонація , якась неприродна , навіть істерична .Важко слухати . По-друге граматика зається дуже примитивною , немає роду , відмінка, дієвідміни. Мова здається лише нагромадженням коренів  не зв'язаних між собою.Навіть частину мови не можна розуміти по вигляду слова . Звісно , носії англійської від цього не страждають , як и ми не страждаемо від відсутністі категорії  визначеністі. Але мені здаються флективні мови краще,цікавіше.Ангійська орфографія це жах , що леденить  душу.

Цитата: Python от марта  6, 2021, 17:21
хоча сама ідея єдиного світового інформаційного простору з єдиною мовою здається мені незовсім правильною. Мені б хотілось бачити світ багатополярним, децентралізованим, з багатьма мовно-культурними просторами, в кожному з яких розвиток суспільної думки відбувається більш-менш незалежно від інших. А не глобалістичну модель

Мені це також не подобається. У тих народів Європи , які добре знають англійську майже немає свого контенту .Наприклад у  скандинавів є багатно всесвітньо  відомих гуртів , але все вони співають на англійскої . Таким чином  державна мова витісняється  з культурної сфері ніби вона сільський диалект.Це печально . Але процес глобалізації  здається природним. Він має свої плюси  - швидкий обмін ідеями  і як наслідок швидкий розвиток. Це  вже було в Історії.Середньовічна Європа була латинським  інформаційним простором . На живих національних мовах не писали.   Але можливо завдяки цьому Європа розвивалася так швидко . Ізоляція майже завжди веде до відставання .Все як у грі  Цивілізація .

Цитата: Python от марта  6, 2021, 17:21
наприклад, хтось може вважати помилкою активні дієприкметники, а хтось відмову від них сприймає як гіперкорекцію

Хіба це не церковнослов'янізм? Я чув що не в одному живому російському  діалекті такого явища немає. Але мені подобаються такі конструкції.

Цитата: LUTS от марта  6, 2021, 21:39
Звідки це ви взяли діалектне слово? Аж цікаво.

Не знаю. Чув десь,  можливо в якось пісні .

Цікаво , чи існує якась система у вживанні -сь/-ся  в української? Я помічав, що це часто не збігається з россійською

Цитата: Александр2608 от марта  9, 2021, 05:34
Цікаво , чи існує якась система у вживанні -сь/-ся  в українській? Я помічав, що це часто не збігається з россійською

Дієслова: скрізь у всіх формах усіх зворотних дієслів може паралельно використовуватись як -ся, так і -сь. Чіткого правила для вибору між ними нема — говорять так, як зручніше. Зокрема, можливі такі поєднання, яких нема в російській (укр. зробився/зробивсь — рос. сделался; хоча -сь в цьому випадку частіше зустрічається в художньому стилі, ніж у науковому), або які в російській стилістично марковані (рос. сделалася сприймається як розмовне, сделалась такого відтінку не має — українські зробилась/зробилася стилістичних відмінностей не мають). Частіше вживається -ся (як більш просте для вимови). Здається, єдиний випадок, коли -ся не може замінюватись на -сь — деякі наказові форми, де перед -ся йде приголосна (збудься — можна, збудьсь — ні), та й то не всі (напр., стався/ставсь = рос. относись (не плутати з стався/ставсь = рос. случился), поводься/поводсь = рос. веди себя) — не можу сказати, чому так, можливо, деякі слова в наказовій формі вживаються дуже рідко, і менш часта наказова форма з -сь замість -ся просто ніде в текстах не випливає.

Дієприслівники: майже завжди використовується лише -сь (зробившись, роблячись), -ся вживається дуже рідко.

Дієприкметники: зворотних дієприкметників у літературній нормі нема, тому ні -сь, ні -ся не використовуються.

Невизначені займенники, прислівники: лише -сь, що функціонально відповідає російському -то в аналогічних випадках (хтось — кто-то, якимось — каким-то, десь — где-то і т.п.).

Ще, помітив у вас помилки, типові для тих, хто вчить українську мову після російської: родовий, давальний, орудний, місцевий відмінки жіночого роду прикметників плутаються між собою. В російській мові ці форми співпали, в українській — відрізняються. Порівняйте:
Р.: английской речи — англійської мови (кого? чого? якої)
Д.: английской речи — англійській мові (кому? чому? якій?)
О.: английской (английскою) речью — англійською мовою (ким? чим? якою?)
М.: в английской речи — в англійській мові (в кому? в чому? в якій?)

«В англійської мови» теж можна сказати, але це означатиме «у английского языка», а не «в английском языке».

Цитата: Александр2608 от марта  9, 2021, 05:34
Але процес глобалізації  здається природним. Він має свої плюси  - швидкий обмін ідеями  і як наслідок швидкий розвиток. Це  вже було в Історії.Середньовічна Європа була латинським  інформаційним простором . На живих національних мовах не писали.   Але можливо завдяки цьому Європа розвивалася так швидко . Ізоляція майже завжди веде до відставання .Все як у грі  Цивілізація .

Про повну ізоляцію не йдеться — зрештою, хто її може собі дозволити, крім сентинельців?
Оптимальним мені здається варіант, коли різні країни та культури взаємодіють між собою напряму́, минаючи глобальну культуру-посередника — таким чином, щоб швед і литовець могли порозумітися між собою, комусь із них доведеться вивчити шведську мову або литовську. В таких умовах кожна з них зберігає автономність, лишаючись відкритою для нових ідей, що приходять ззовні. Будь-яка країна взаємодіє з сусідами та союзниками більш тісно, і ці контакти в кожної країни свої — таким чином, формується розгалужена децентралізована мережа зв'язків. І хоч така модель дещо сповільнює обмін ідеями, вона забезпечує існування безлічі випробувальних майданчиків для цих ідей. Якщо якась ідея виявиться в основі своїй помилковою, постраждає від неї лише та частина країн, що прийняли її — тоді як наслідки глобального соціального експерименту можуть бути значно важчими для людства. Таким чином, децентралізована модель, сповільнюючи обмін ідеями, водночас сприяє їх фільтрації. А незалежний пошук власних рішень у кожній країні дає можливість перевірити більше варіантів, розглянути їх глибше.

Єдиний інформаційно-культурний простір веде до того, що справжній діалог між культурами зникає — лишається тільки вертикальний обмін між «полюсом прогресу», який задає напрям руху, та «відсталими країнами», що змушені йти в цьому напрямку — по суті, діалог між столицею та провінцією, перенесений на глобальний масштаб. Столиця не чує провінції, провінція чує столицю краще, ніж себе — якийсь пошук нових ідей відбувається лише в межах столиці, провінція ж має змогу лише рівнятись на столицю, на крок відстаючи від неї.
Інша негативна сторона глобалістичної моделі — відсутність простору для експериментів. Будь-яка еволюція (соціальна, біологічна — будь-яка) — це завжди експерименти, вдалі й невдалі, та конкуренція між ними. Нема якогось одного прогресивного напрямку: так, колись стародавні хордові розділились на дві гілки, одна з яких дала хребетних і, зрештою, людину, інша — асцидій. Обидві гілки еволюціонували, але в одному випадку еволюція пішла шляхом ускладнення, в іншому — спрощення. Кожна з цих гілок розділялась на менші гілки, еволюція одних з яких сприяла розквіту, інші ж зазнали вимирання (у т.ч., вимирання після тривалого розквіту). Якби стародавні хордові зберігали єдність і еволюціонували всі гуртом в якомусь одному напрямку, то яким би був цей напрямок — чи обов'язково він привів би їх до появи розумного життя, а не примітивізації? І чи не сталось би так, що в умовах однієї з глобальних катастроф увесь цей вид вимер, не виробивши пристосувань до нової невідомої загрози?
Безумовно, соціальна еволюція відрізняється від біологічної. Проте, загальна модель, де важливе значення має різноманітність форм та конкуренція між ними, зберігається і тут. Системи конкурують між собою, намагаючись захопити якомога більше ресурсу — проте, уніфікаційні процеси, до яких прагне кожна з них, унеможливлять конкуренцію й поставлять крапку на шляху соціальної еволюції. Саме тому конкуруючих систем має бути багато — стільки, щоб монополізація світу однією системою була недосяжною. Бо який напрям буде найкращим у майбутньому, ми не знаємо — можливо навіть, те, що буде вершиною прогресу через 100 років, ще через 100 років виявиться тупиковою гілкою, що веде цивілізацію до занепаду.

Середньовіччя — не дуже вдалий приклад для порівняння. По-перше, освітою (а отже, й володінням латинською мовою) було охоплено лише невелику частину населення, тоді як у сучасному світі освіта загальнодоступна. По-друге, латинська мова на той час не була живою мовою — для всіх своїх носіїв середньовічна латина була другою мовою, тоді як сучасну англійську можна, скоріш, порівняти з латинською мовою часів розквіту Римської Імперії. Ну і, по-третє, цей період сприймається як темні віки, коли культурний спадок античності було занедбано — не було ні якогось надто швидкого розвитку (ісламський і християнський світ грали на рівних), ні навіть стійкої політичної єдності — держави асоціювались не з народами, а з правителями, тому цей період запам'ятався ще й феодальною роздробленістю; наступний же період прогресу в Європі супроводжувався якраз підйомом національних культур — хоч латинська мова й зберегла значення як мова науки, основними мовами освіти та літератури стали живі європейські мови (французька, англійська, німецька і т.д.).

Я люблю коли Пайтон багато пише.

Цитата: Sandar от марта 13, 2021, 03:53
Я люблю коли Пайтон багато пише.

Зато я не люблю багато писати :green:

Цитата: Python от марта  9, 2021, 13:59
Ще, помітив у вас помилки

Гарний жарт.  :D :E: :green:

Цитата: Sirko от марта 14, 2021, 13:36

Цитата: Python от марта  9, 2021, 13:59
Ще, помітив у вас помилки

Гарний жарт.  :D :E: :green:

Далі йде «типові для». Не будьте ідіотом з тими смайлами. Так як ви ними користуєтесь не нористується ніхто.

Цитата: Александр2608 от марта  9, 2021, 05:34
Хіба це не церковнослов'янізм? Я чув що ні в одному живому російському  діалекті такого явища немає. Але мені подобаються такі конструкції.

Насправді незовсім — навіть якщо українські активні дієприкметники і виникли під впливом російської чи церковнослов'янської, це, скоріш, побудова за їхнім зразком, але з українських морфологічних елементів (тому, наприклад, не «існующий», а «існуючий»).

Можливо, в ХІХ ст. це був вагомий аргумент проти використання цієї категорії дієприкметників в українській мові: розмовна мова якось без них обходилась, нова літературна українська мова здебільшого її наслідувала. Проте, протягом ХХ ст. ця граматична категорія увійшла в літературну мову (особливо в науковий та офіційний стиль, які в ХІХ ст. ще були мало задіяні), розмовна ж українська мова набула ознак суржику і теж увібрала в себе дієприкметники з російської мови (причому, навіть у ширшому асортименті, ніж літературна, де є не всі категорії дієприкметників, присутніх у російській мові). Тобто, аргумент про невластивість активних дієприкметників українській мові вже незовсім актуальний — з таким же успіхом, можна було б спробувати викорінити звук [ф], який сотню років тому більшість українців не могли вимовити, хоча нині він розглядається як повноправний елемент української фонетики. І якщо розмовні дієприкметники часто можна списати на суржик, то в літературній вже сформувався вагомий пласт текстів з ними, деякі з них закріпились як наукові чи юридичні терміни, або й просто як усталений спосіб вираження того чи іншого поняття. Тому відмова від них лише створить несумісність з існуючими текстами та термінами.

Більше того, сама відмова від дієприкметників може зробити українську мову менш функціональною. Добре, без дієприкметникових зворотів з активними дієприкметниками можна обійтися (власне, здебільшого без них і обходились — якихось вагомих переваг перед підрядними реченнями вони не дають). А от прості дієприкметники без зворотів явно краще передають той же зміст, ніж підрядні речення — наприклад, коли самі опиняються в підрядному реченні, і заміна їх підрядними реченнями зробила б таку дворівневу конструкцію менш інтуїтивною (порівняйте: «Працівники, що обслуговують прибуваючих пасажирів, прибули з запізненням» і «Працівники, що обслуговують пасажирів, що прибувають, прибули з запізненням»). Інший спосіб позбутися дієприкметників — позамінювати їх скрізь прикметниками — насправді багато в чому гірший: справді, в частині випадків замість дієприкметника доречніше було б використати прикметник, але механічна заміна їх узагалі скрізь веде до спотворення змісту (вже хоча б тому, що прикметник не є дієприкметником і передає інший зв'язок з дією — напр., не її безпосереднє виконання, а схильність до неї чи призначення для неї). Якщо, скажімо, в початковому варіанті з дієприкметниками йшло протиставлення активного дієприкметника й пасивного (напр., «ведучий» і «ведений»), то механічна заміна активного дієприкметника прикметником робить таке протиставлення неочевидним («водильний» чи «водливий» та «ведений» не протиставляються за активною й пасивною роллю). Можна, звичайно, волюнтаристським шляхом десь проголосувати й прийняти, що такі й такі прикметники означають не те, як їх усі сприймають, а те, як мовні спеціалісти вирішать — але це, фактично, віддаляє таку «правильну українську» мову від власне української з десятками мільйонів живих носіїв, які розумітимуть ці слова інакше. Зрештою, навіть якби вдалося сконструювати такі «прикметники», що за своїм змістом були б тотожними дієприкметникам, чи не було б це, фактично, тим же впровадженням в українську мову дієприкметників, хіба що з використанням якихось інших суфіксів замість «табуйованих» -уч, -юч, -ач, -яч?

Висновок: відмова від активних дієприкметників не наближає українську мову до її джерел, а лише віддаляє від традиції, що склалася. Живих зразків української мови без активних дієприкметників, фактично, не залишилось, і відмова від цієї граматичної категорії базується на суто умоглядних висновках у відриві від живої мовної практики. Цілеспрямована відмова від них погіршує якість українських текстів (робить їх менш інтуїтивними, вносить двозначність, а то й спотворює зміст), завдяки чому ми можемо спостерігати засилля граматично правильних малозрозумілих текстів, для сприйняття яких просто знати українську мову недостатньо — інколи без читання іншомовного аналога взагалі неможливо зрозуміти всі подробиці, що, зрозуміло, не йде українській мові на користь.

 :green: Це Ви так тролите?
Крім прикладів знайшов у цьому тексті лише один активний дієприкметник «існуючими».
Залишилось замінити його на «наявними».

Цитата: Волод от марта 29, 2021, 07:44
:green: Це Ви так тролите?
Крім прикладів знайшов у цьому тексті лише один активний дієприкметник «існуючими».
Залишилось замінити його на «наявними».

А може «існуючими» вживається як прикметник? :green:

Прикметники з таким суфіксом теж треба нищити.
А також треба по краплині вичавлювати з себе «страдательность русской речи».

Таке ім'я підходить радше до псевдоактивних з -ся.

Я кажу: "Не треба вживати", а мені кажуть: "Вони вживаються  :green: " –  що з цим робити?

Цитата: Волод от марта 29, 2021, 07:44
:green: Це Ви так тролите?
Крім прикладів знайшов у цьому тексті лише один активний дієприкметник «існуючими».
Залишилось замінити його на «наявними».

Ну так ніхто ж не каже, що дієприкметники слід тулити скрізь. Це як з літерою Ґ — зрідка потрібна, але цілеспрямовано зловживати не слід.

От саме заміна «існуючого» «наявним» — типовий приклад спотворення змісту. Спробуйте підібрати до них антоніми — отримаєте «неіснуючий» і «відсутній». Якщо різниця і між цими словами для вас неочевидна, поясню на прикладі: якщо учень не прийшов до школи, бо хворіє, то він відсутній, а от якщо хтось навіщось вписав у список учнів вигадане ім'я та прізвище, такий учень буде неіснуючим.

Цитата: Vlad26t от марта 29, 2021, 08:21
А може «існуючими» вживається як прикметник? :green:

Ну так правопис останньої (скасованої) редакції пише прямим текстом, що активні дієприкметники теперішнього часу вживаються переважно в прикметниковій та іменниковій ролі. Якщо вони дієприкметникових зворотів не утворюють, то за своєю функцією в мові це скоріш прикметники, ніж власне дієприкметники.

Цитата: Python от марта 29, 2021, 09:31
От саме заміна «існуючого» «наявним» — типовий приклад спотворення змісту. Спробуйте підібрати до них антоніми — отримаєте «неіснуючий» і «відсутній». Якщо різниця і між цими словами для вас неочевидна, поясню на прикладі: якщо учень не прийшов до школи, бо хворіє, то він відсутній, а от якщо хтось навіщось вписав у список учнів вигадане ім'я та прізвище, такий учень буде неіснуючим.

Цитата: Python от марта 29, 2021, 09:40
Ну так правопис останньої (скасованої) редакції пише прямим текстом, що активні дієприкметники теперішнього часу вживаються переважно в прикметниковій та іменниковій ролі. Якщо вони дієприкметникових зворотів не утворюють, то за своєю функцією в мові це скоріш прикметники, ніж власне дієприкметники.

В наведеному вище прикладі можна взаємозамінювати «існуючий» і «наявний».

Цитата: Vlad26t от марта 29, 2021, 10:38
В наведеному вище прикладі можна взаємозамінювати «існуючий» і «наявний».

Не можна. Бо «наявні» — лише підмножина «існуючих». Так, може бути, що в конкретній ситуації ці множини збігаються, але все одно ці слова передають незовсім одне й те ж. Порівняйте з російською: «существующий» і «наличествующий», «в наличии» — наскільки ці поняття тотожні між собою?

Цитата: Python от марта 29, 2021, 10:46

Цитата: Vlad26t от марта 29, 2021, 10:38
В наведеному вище прикладі можна взаємозамінювати «існуючий» і «наявний».

Не можна. Бо «наявні» — лише підмножина «існуючих». ..............

ЦитироватьНАЯ́ВНІСТЬ, ності, жін.

1. Існування, присутність.

http://sum.in.ua/s/najavnistj

Частина десь відсутнього все одно існує деінде.

  :green: Але наявними можуть бути і неіснуючі кентаври.

Цитата: Волод от марта 29, 2021, 13:21

Цитата: Python от марта 29, 2021, 10:46

Цитата: Vlad26t от марта 29, 2021, 10:38
В наведеному вище прикладі можна взаємозамінювати «існуючий» і «наявний».

Не можна. Бо «наявні» — лише підмножина «існуючих». ..............

ЦитироватьНАЯ́ВНІСТЬ, ності, жін.

1. Існування, присутність.

http://sum.in.ua/s/najavnistj

При тому, що існування і присутність — узагалі не синоніми. Оце залізе якесь виправляйло на вікіпедію, поперекручує усе-впідряд на оте своє «наявний», а тоді сиди й думаю, де в цій «правильній» мові треба правим оком підморгувати, коли йдеться про існуючого, а де лівим, коли про присутнього.

Цитата: Python от марта 28, 2021, 18:00
власне, здебільшого без них і обходились — якихось вагомих переваг перед підрядними реченнями вони не дають

Як це не дають? Відсутність підрядних речень сама по собі є перевагою.

Цитата: Python от марта 28, 2021, 18:00
порівняйте: «Працівники, що обслуговують прибуваючих пасажирів, прибули з запізненням» і «Працівники, що обслуговують пасажирів, що прибувають, прибули з запізненням»

От власне і я про це. Тепер спробуймо зробити це речення підрядним.

Цитата: Python от марта 29, 2021, 09:31
такий учень буде неіснуючим

Відсутнім у принципі.

Цитата: Drundia от марта 29, 2021, 17:49
Відсутність підрядних речень сама по собі є перевагою.

Дієприкметниковий зворот має ті ж недоліки, що й підрядне речення.

Цитата: Drundia от марта 29, 2021, 17:49
Відсутнім у принципі.

Доведеться інтенсивно підморгувати, щоб відрізнити такого «відсутнього» від власне відсутнього. Ну або розпачливо-здивоване обличчя робити.

Цитата: Python от марта 29, 2021, 17:56
Дієприкметниковий зворот має ті ж недоліки, що й підрядне речення.

Ті, хто керує тими, хто працює, що обслуговують пасажирів, що прибувають, прибули з запізненням.
Керуючі обслуговуючими прибуваючих пасажирів працюючими.

Для письмової мови переваги очевидні.

Цитата: Python от марта 29, 2021, 17:56
Доведеться інтенсивно підморгувати, щоб відрізнити такого «відсутнього» від власне відсутнього.

Відсутніх тут і зараз від відсутніх зовсім у природі цілком можна відрізнити без підморгувань.

Цитата: Drundia от марта 29, 2021, 20:10
Відсутніх тут і зараз від відсутніх зовсім у природі цілком можна відрізнити без підморгувань.

Це якщо знати з контексту, хто з «відсутніх» не з'явився сьогодні, а хто й не з'явився на світ. Якщо ніде в попередніх реченнях про це не сказано, і факт існування чи неіснування не належить до загальновідомих, єдиним джерелом контексту стає підморгування.

Цитата: Drundia от марта 29, 2021, 20:10
Для письмової мови переваги очевидні.

ІМНО краще скомбінувати підрядні речення та дієприкметники, щоб розбавити цю одноманітність вкладених структур.
«Керуючі працюючими, що обслуговують прибуваючих пасажирів». Хоча сюди явно просяться віддієслівні іменники для позначення посад/професій.

Цитата: Python от марта 29, 2021, 21:16
єдиним джерелом контексту стає підморгування

Язика нема чи шо?

Цитата: Python от марта 29, 2021, 21:16
ІМНО краще скомбінувати підрядні речення та дієприкметники, щоб розбавити цю одноманітність вкладених структур.

Цілком можливо. Але якщо є тільки підрядні речення, то конструкція не лише одноманітна, але й громіздка.

Цитата: Drundia от марта 29, 2021, 20:10

Цитата: Python от марта 29, 2021, 17:56
Дієприкметниковий зворот має ті ж недоліки, що й підрядне речення.

Ті, хто керує тими, хто працює, що обслуговують пасажирів, що прибувають, прибули з запізненням.
Керуючі обслуговуючими прибуваючих пасажирів працюючими.

Для письмової мови переваги очевидні.

ь.

Спізнилися керівники працівників, що обслуговують прибулих.

Чув учора, як Ніцой читала уривок своєї казки, видаючи його за зразок української мови.
Я не вподобав шматок тексту: « .... узяли все, що могло знадобитися на природі»

Цитата: Волод от марта 31, 2021, 08:46
Чув учора, як Ніцой читала уривок своєї казки, видаючи його за зразок української мови.
Я не вподобав шматок тексту: « .... узяли все, що могло знадобитися на природі»

Її мета — лише захищати державну мову в Україні, борячись із російськомовними українцями.

Цитата: Волод от марта 31, 2021, 08:46
Чув учора, як Ніцой читала уривок своєї казки, видаючи його за зразок української мови.
Я не вподобав шматок тексту: « .... узяли все, що могло знадобитися на природі»

З Вашої точки зору цей фрагмент - це не українська мова?

«страдательность русской речи»

Цитата: Волод от марта 31, 2021, 10:19
«страдательность русской речи»

Все можливо_необхідне? ::)

 « чого потребували на природі» чи  щирою  :green: арійською мовою  «у чому мали потребу на природі».

Цитата: Волод от марта 31, 2021, 10:28
« чого потребували на природі» чи  щирою  :green: арійською мовою  «у чому мали потребу на природі».

Лишень імовірність потреби куди діли?

« у чому могли мати потребу на природі»

Цитата: Волод от марта 31, 2021, 10:31
« у чому могли мати потребу на природі»

Господи... Для чого ж так закручувати?

Я ж кажу: «щирою арійською мовою».

«могло знадобитися» - лютий пасив.
«необхідне» - пасив.

А з дієсловом «мати» «логічний суб'єкт» стоїть у називному відмінку, і ніяких ланок на світове залаштуння.

:green: Ще треба знищити синтаксичні конструкції з "міцним давальним" на кшталт: «мені не вистачає слів».

Хоча, треба знищити і «треба».

Цитата: Волод от апреля  1, 2021, 07:35
Хоча, треба знищити і «треба».

Тра знищити по-любому.

Учора почув з зомбоящика від пані Ф. «.... закон називається ....».

Цитата: Волод от апреля  2, 2021, 09:38
Учора почув з зомбоящика від пані Ф. «.... закон називається ....».

А як треба?

ЦитироватьНАЗИВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., НАЗВАТИСЯ, вуся, вешся, док.

1. перев. недок. Мати, носити яку-небудь назву, ім'я і т. ін. Завтра починаю нове оповідання, яке буде називатися «Подарунок на іменини» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 415); В кожному курені містилися козаки, переважно з одної місцевості, по якій він і називався (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 226); По-різному говорили люди, чому Іван Ярош, син Петрів, став називатися спочатку Дунаєм, а потім дідом Дунаєм (Михайло Стельмах, I, 1962, 234); Я мріяв стільки юних літ, Щоб членом партії назваться (Ростислав Братунь, Пісня.., 1953, 3);
//  Приймати яку-небудь назву, ім'я і т. ін. Донбас цвіте, Донбас росте. Цвіте, росте, пишається: І ще один Шахтарський син Героєм називається! (Григорій Бойко, З Дон. краю, 1952, 13); Хай уся земля назветься: Молода Країна Рад (Максим Рильський, I, 1960, 323).

2. Характеризуватися яким-небудь словом, позначенням і т. ін. — А знаєш, Люсю, як це називається? Людмила, не розуміючи, глянула на неї. Тамара мовила з наголосом: — Це називається: сам не гам і другому не дам! (Андрій Головко, I, 1957, 485); І в час, як наважились чоботом стати фашисти на горло свободі, назвались криваві Сполучені Штати катівнею в кожнім народі (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 135).
Як називається, у знач. вставн. сл. — як потрібно, необхідно в даному випадку. Марина.. дала мені виговоритись, а потім спокійно і логічно, як називається, виклала свої думки переді мною (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 155).

3. тільки док. Повідомити своє прізвище, ім'я і т. ін. [Ад'ютант:] До вас приїхав ваш брат, назвався Мироном Івановичем Горловим (Олександр Корнійчук, II, 1955, 14); Грек назвався Олексою, а дружина його — Галиною (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 68).

4. з інфін., розм. Заявляти про готовність або бажання до чого-небудь. Коли Сергій назвався провести її, вона не перечила, в серці ще жевріла маленька надія на зближення (Олекса Гуреїв, Через замети, 1961, 88).

5. тільки недок. Пас. до називати 1—3. Ім'я Олександра Довженка називається з величезною повагою як режисера-вчителя, що збагатив образотворчі засоби кіномистецтва (Вітчизна, 2, 1965, 181).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 91.

---

Винесіть догану Коцюбинському і Стельмахові.

Цитата: RawonaM от апреля  2, 2021, 09:41

Цитата: Волод от апреля  2, 2021, 09:38
Учора почув з зомбоящика від пані Ф. «.... закон називається ....».

А як треба?

Так і треба. Волод просто не визнає зворотну форму пасивний стан дієслова.

ЦитироватьПасивний стан мають неперехідні дієслова з постфіксом -ся, співвідносні за своїм лексичним складом і граматичним значенням з дієсловами активного стану. Вони означають дію, спрямовану на об'єкт, що виступає в реченні у функції підмета. Реальна дійова особа в таких пасивних конструкціях виконує роль додатка, вираженого іменником у формі орудного відмінка без прийменника: «Спеціальні питання обговорюються депутатами в секціях» (газ.); «Кожен новий гол радісно зустрічався вболівальниками» (газ.). У реченні з дієсловом пасивного стану реальний виконавець дії може й не називатися.

У нас мовознавці люблять адмініструвати граматику. Настановами обмежують вжиток активних дієприкметників і пасивного стану дієслова. Волод підіграє цій кастрації.

---

Як на мене, обмеження суто стилістичні. Пасивний стан просто доречний лише тоді, коли назвати виконався дії неможливо або зайво.

http://science.lpnu.ua/uk/terminologiya/vsi-vypusky/visnyk-no-842-2016/pravyla-vzhyvannya-sya-diyesliv-u-fahovyh-ukrayinskyh

Цитировать3.  У підметових реченнях українським ся-дієсловам на відміну від російських не властиві пасивні значення. Їх можна вживати лише у зворотному значенні, що означає процес, який відбувається сам собою, тобто незалежно від будь-якого зовнішнього активного діяча.
4.  У безпідметових реченнях українським ся-дієсловам на відміну від польських не властиві активні значення. Їх можна вживати лише в безособовому значенні, коли йдеться про стан природи або фізичний (психічний) стан істоти, який не постає як наслідок її свідомої волі, свідомо спрямованого бажання, тобто є самодостатнім, безвідносним до будь-якого діяча.

«..закон називають...»

Штучні обмеження.

---

До слова, Ви мені на цитату Пономарева відповіли словами якогось співробітника Інституту транспорту газу. Щось веселе в тому є.

Я критикую саму пані Ф., яка вчора тельбухи найсильнішої людини на планеті розмазувала екраном.
«Логічний суб'єкт» в орудному відмінку – це зрада.

Цитата: Drundia от марта 30, 2021, 02:54
Язика нема чи шо?

А, так. «Наявний» (пирхнувши з висолопленим язиком) — це той, який десь існує, а «наявний» (коли язиком нічого зайвого не робити) — це присутній у межах доступу.

Для мені певну трудність уявляє собою те, що в українській, на відміну від російської, не співпадають закінчення родового та давального відмінків в прикметниках жіночого роду. Через те в менi виникнуло питання: чому так, це в українській появилася різниця чи в російській ця різниця зникла?

Приклад:
Українська: української залізници (род.) - українській залізниці (дав.)
Російська: украинской железной дороги (род.) - украинской железной дороге (дав.)

Цитата: злой от апреля  3, 2021, 09:31
Для мене певну трудність являє собою те

fxd.
В принципі, й «трудність» рідко вживається (частіше — «складність» або «труднощі») й може сприйматись як русизм. Хоча в словнику є.
«Являє собою» тут, можливо, незовсім на місці — видає буквальний переклад з російської. Скоріш, «становить», «складає» або (близьке, але трохи інше) «створює». Втім, зворот «являє собою» в українській мові теж є, використовується так само, як і в російській «представляет собой» — гадаю, в цьому випадку теж можна використати. Хоча рос. «представлять» можна перекласти і як «уявляти», тут такий варіант не підходить: «уявляти» може стосуватися лише роботи уяви («представлять»=«воображать»).

Цитата: злой от апреля  3, 2021, 09:31
Через те в мене виникло питання

fxd.
укр. «в мені» = рос. «во мне»
укр. «в мене» = рос. «у меня»

Цитата: злой от апреля  3, 2021, 09:31
Українська: української залізници (род.) - українській залізниці (дав.)

В нормі, «залізниці» в обох випадках. Утім, питання це теж не стосується.

Цитата: злой от апреля  3, 2021, 09:31
Для мені певну трудність уявляє собою те, що в українській, на відміну від російської, не співпадають закінчення родового та давального відмінків в прикметниках жіночого роду. Через те в менi виникнуло питання: чому так, це в українській появилася різниця чи в російській ця різниця зникла?

Приклад:
Українська: української залізници (род.) - українській залізниці (дав.)
Російська: украинской железной дороги (род.) - украинской железной дороге (дав.)

Для гугла це теж велика складність.

Цитата: Python от апреля  3, 2021, 10:09

Цитата: злой от апреля  3, 2021, 09:31
Українська: української залізници (род.) - українській залізниці (дав.)

В нормі, «залізниці» в обох випадках. Утім, питання це теж не стосується.

Руси - Русі. Належить до відреставрованих явищ нової редакції правопису. Насправді таке протиставлення сходило нанівець ще на межі ХІХ-ХХ ст. Принаймні десь таке чув.
Але це тільки для третьої відміни і факультативно.

Цитата: Python от апреля  3, 2021, 10:09

Цитата: злой от Для мене певну трудність являє собою те

fxd.

Цитата: Python от апреля  3, 2021, 10:09

Цитата: злой от Через те в мене виникло питання

fxd.
укр. «в мені» = рос. «во мне»
укр. «в мене» = рос. «у меня»

Для носія ці помилки напевно виглядают як дитячі  :)

Цитата: DarkMax2 от апреля  3, 2021, 11:10

Цитата: Python от апреля  3, 2021, 10:09

Цитата: злой от апреля  3, 2021, 09:31
Українська: української залізници (род.) - українській залізниці (дав.)

В нормі, «залізниці» в обох випадках. Утім, питання це теж не стосується.

Руси - Русі. Належить до відреставрованих явищ нової редакції правопису. Насправді таке протиставлення сходило нанівець ще на межі ХІХ-ХХ ст. Принаймні десь таке чув.
Але це тільки для третьої відміни і факультативно.

Darkmax'е, в сучаснiй українській мові "ц" завжди стосується лише з м'якої "i", чи "ци" також можливо?

Ц може бути твердим. Якщо мова виключно про кінцеву позицію, то -ци можливе лише в запозиченнях типу Ніцца.

Цитата: злой от апреля  3, 2021, 11:22
Darkmax'е, в сучаснiй українській мові "ц" завжди стосується лише з м'якої "i", чи "ци" також можливо?

Це мабуть лише в нас в діалекті, в старих людей. Ц твердої практично не бувало. Від'їхати на кілометрів 50 і все майже навпаки.

Цитата: Python от апреля  3, 2021, 00:50
А, так. «Наявний» (пирхнувши з висолопленим язиком) — це той, який десь існує, а «наявний» (коли язиком нічого зайвого не робити) — це присутній у межах доступу.

Ну це ви вже мене намагаєтесь перетролити :D. Уточнювальні слова — не проблема. Як і наявність різних слів для різних умовно близьких значень. Проблема — це підморгування чи орієнтація на інші мови.

До речі, окрім «наявного» є ще «присутній», який набагато краще позначає значення, яке ви так активно приписуєте «наявному».

Цитата: злой от апреля  3, 2021, 09:31
Українська: української залізници (род.) - українській залізниці (дав.)
Російська: украинской железной дороги (род.) - украинской железной дороге (дав.)

G novy + jeję = novyję
D nově + jei = nověi

Відстань левенштайна для української yję > oji = 2, ěi > ij = 2
Відстань левенштайна для російської yję > oj = 2, ěi > oj = 2

Отже формально закінчення прикметників жіночого роду у родовому та давальному відмінках в українській та російській мовах рівновіддалені від закінчень прикметників жіночого роду у старослов'янській мові.

Цитата: Drundia от апреля  3, 2021, 13:28
До речі, окрім «наявного» є ще «присутній», який набагато краще позначає значення, яке ви так активно приписуєте «наявному».

Так. «Наявний» і «присутній» у частині випадків взаємозамінні. Так само, як у частині випадків взаємозамінними можуть бути «наявний» і «існуючий», і ще в частині випадків «наявний» функціонально наближається до «присутнього», але без взаємозамінності, оскільки «присутній» не застосовується, як правило, до предметів-неістот (хоча й може стосуватись абстракцій).

ПРИСУ́ТНІЙ, я, є.

1. Який перебуває в якому-небудь місці в певний час; протилежне відсутній. Кандидати в члени ЦК присутні на засіданнях Пленумів ЦК з правом дорадчого голосу (Статут КПРС, 1971, 17); [Коренєв:] Це дуже добре, що якраз присутній Борис Іванович. Бо справа ця стосується, напевно, і його (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 373); Кумиш, як жінка, не могла бути присутньою при обмиванні небіжчика. Але вона до останньої хвилини не відходила од нього (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 20);
//  у знач. ім. присутні, ніх, мн. Ті, хто перебуває в якому-небудь місці в певний час. За кожним разом, коли вимовляв [Мустафа] з неможливим акцентом французькі слова, повертавсь на всі боки та позирав на присутніх (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 136); Серед присутніх переважала молодь (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 463).

2. Який є, існує в чому-небудь, десь; наявний. Поезія М. Рильського, перш за все, розумна, мисль поета присутня в кожному рядку, в кожній картині і явищі, події і предметі (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 12); Єдність і дружба наших братніх народів — це те, що присутнє в серці кожної радянської людини (Павло Тичина, III, 1957, 502); Пісня, прислів'я, приказка, дотеп, жарт, казка, легенда незмінно присутні в українській комедії, вони є органічними елементами твору (Народна творчість та етнографія, 1, 1962, 89).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 53.

---

НАЯ́ВНИЙ, а, е. Який є в наявності. Вранці, перед тим, як рушити на переправу, Хаєцький зробив ревізію на возах і доповів командирові роти про наявну кількість мін (Олесь Гончар, III, 1959, 312); — Партія більшовиків у всіх своїх діях повинна виходити з наявних сил і завдань пролетаріату (Натан Рибак, На світанку, 1940, 156); Основним у догляді за худобою є повне використання наявних кормів (Хлібороб України, 11, 1965, 13).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 243.

---

НАЯ́ВНІСТЬ, ності, жін.

1. Існування, присутність. Наявність у російському селянстві революційних елементів, мабуть, не стане заперечувати ніхто (Ленін, 4, 1969, 219); Наявність сосни в Агінському степу свідчить про те, що вона з успіхом може там культивуватися (Ботанічний журнал, 1, X, 1953, 42); В атмосфері Марса твердо встановлено існування води і вуглекислого газу, під сумнівом залишається наявність окису азоту (Знання та праця, 9, 1965, 8); Лише лабораторним хімічним аналізом можна встановити наявність олова у гірській породі (Хлібороб України, 10, 1966, 46).

2. Фактична кількість кого-, чого-небудь у даний момент. В партійних організаціях колгоспів партійні комітети можуть створюватися при наявності 50 комуністів (Статут КПРС, 1961, 23).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 243.

---

ПРИСУ́ТНІСТЬ, ності, жін.

1. Чиєсь перебування в якому-небудь місці у певний час; протилежне відсутність. При обговоренні питання про прийом у партію присутність рекомендуючих не обов'язкова (Статут КПРС, 1971, 8); Коли їздив [пан Адам] з дамами, то сама його присутність, особливо ж у домах, де були панни, побільшувала пожертвування (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 144); Всі запрошені радо дали згоду вшанувати своєю присутністю їх родинне торжество (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 39).

2. Наявність, існування чого-небудь у чомусь, десь. Всі згоджувалися, що тільки хвіст становить безперечну прикмету відьми і лиш присутність або відсутність його у Параскіци може покласти якийсь кінець справі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 280); У вугра «нюх» такий, що він відчуває присутність одного грама спирту, розчиненого у воді... Ладозького озера! (Знання та праця, 6, 1965, 8); Століття тому цей газ [гелій] виявили в кратері вулкана, а трьома роками раніше встановили його присутність на Сонці (Хлібороб України, 3, 1970, 47).
♦ В присутності: а) при наявності кого-небудь десь; при наявності певної кількості людей. Читала я в тутешньому Літературному товаристві, в присутності 120 осіб (Леся Українка, V, 1956, 282); Критика, як відомо, найбільш дійова, коли вона висловлюється в присутності товаришів, колективу (Комуніст України, 2, 1970, 13); Розмова відбувалась у присутності прибулих (Андрій Головко, II, 1957, 537); б) (канц.) при яких-небудь свідках. «Тисяча дев'ятсот п'ятого року... жовтня місяця ми, нижчепідписані селяни-власники села Медвин,.. в присутності свого законного старости Окуня Дениса, сина Володимирового, постановили» (Михайло Стельмах, I, 1962, 626); в) при наявності чого-небудь у чомусь; за допомогою чогось. У присутності деяких каталізаторів температура дисоціації води може значно знизитися (Наука і життя, 6, 1967, 15).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 53.

---

Змішання тотальне.

В мене є ще одне питання: що таке є "зась"? Мій словник отакого слова, на жаль, не знає  :-\

В мережі є тлумачний 11-томник: http://sum.in.ua/s/zasj

Цитата: DarkMax2 от апреля  4, 2021, 09:03
В мережі є тлумачний 11-томник: http://sum.in.ua/s/zasj

Дякую  ;up:

Цитата: злой от апреля  3, 2021, 09:31
Для мені певну трудність уявляє собою те, що в українській, на відміну від російської, не співпадають закінчення родового та давального відмінків в прикметниках жіночого роду. Через те в менi виникнуло питання: чому так, це в українській появилася різниця чи в російській ця різниця зникла?

Знову «страдательность русской речи».

Цитата: Волод от апреля  5, 2021, 10:35
Знову «страдательность русской речи».

А як буде без неї? Тільки от не треба городити щось дерев'яне й громіздке, як латина, й семантично розмите, як токі-пона.

Ніяк не звикну до того, що .......
Через це маю запитання .......

Цитата: Волод от апреля  5, 2021, 13:57
Ніяк не звикну до того, що .......
Через це маю запитання .......

Зміст інший, особливо в першому випадку.

Я вважаю свій варіант найбільш адекватним, адже справа в звичці.
Можливі і інші:
Відчуваю (маю) складнощі (труднощі), вживаючи ...
Вживаю не без труднощів .....
........
Звичайно, активні синтаксичні конструкції перебувають в зовсім іншому вимірі ніж пасивн, їхній зміст також в  різних  вимірах:
In God is our trust  - :green:   Бог має нашу віру.

Цитата: DarkMax2 от апреля  4, 2021, 09:03
В мережі є тлумачний 11-томник: http://sum.in.ua/s/zasj

І (потенційно) 20-томник.

(Google) "сум (https://www.google.com/search?as_q=%22%D1%81%D1%83%D0%BC+20%22&as_epq=&as_oq=&as_eq=&as_nlo=&as_nhi=&lr=&cr=&as_qdr=all&as_sitesearch=&as_occt=any&safe=images&as_filetype=&tbs=)

СУМ-20 критикують за сумнівну ілюстративну базу.

СУМ такий сум. :donno: