Лингвофорум

До якої частини  мови відноситься слово - буде.Це допоміжне дієслово майбутнього часу?

Цитата: Python от ноября 21, 2007, 22:38
В українській мові є такі слова, як «стриб», «шусть» та ін. Багато з них мають зв'язок зі спорідненими дієсловами, а часом і використовуються замість них. Російською цю частину мови називають «междометие». В українській мові є терміни «звуконаслідування» та «вигук». У випадку таких слів, як «стриб», «штовх» та деяких інших, мені важко визначити, що це. Звуконаслідування? Як правило, нема звуку, який би ці слова мали наслідувати. Вигук? Також майже ніхто не вигукує «штовх» чи «стриб», виконуючи відповідну дію.
То що це таке, і як такі слова слід називати?

"Шусть" та "штовх" - звуконаслідування таки. А от чи можна в шумі від стрибків почути "стриб" - ХЗ.

Цитата: Python от ноября  3, 2012, 12:06
«Я розібрався в приципі роботи електродвигуна»

у таких випадках проблем із визначенням не виникне. тільки ж таки прийменник+іменник

Цитата: H@ppy от ноября  3, 2012, 08:18
Скажіть, будь ласка, яка частина мови "в принципі"?

прислівник

Залежить від конкретного випадку — це може бути як прислівник, так і іменник у місцевому відмінку. Наприклад, у реченні «Я розібрався в приципі роботи електродвигуна» — іменник, а в реченні «Тут нема нічого складного в приципі» — прислівник.

Скажіть, будь ласка, яка частина мови "в принципі"?

Бо така вимога перетворює їх із повнозначних слів на службові.

Цитата: Python от апреля 18, 2011, 15:19
В моєму розумінні, «правильний» прийменник не може мати кореня й суфіксів — натомість він сам є аналогом префікса. Все інше — лише перехід інших частин мови (зокрема, прислівників) у функцію прийменника. Як можна відрізнити такий прийменник від прислівника, який вимагає зв'язку з додатком у реченні?

за тим, чи відповідає він на якесь запитання сам. слово "завдяки" без іменника, про який ідеться, не має сенсу.

ну й перехід у прийменники з инших частин мови - норм. закономірний процес, навіщо його штучно прибирати, записуючи його рез-ти в прислівники?

Цитата: Conservator от апреля 11, 2011, 16:06

Цитата: Python от апреля  6, 2011, 18:21
Чи не могло «завдяки» виникнути як прислівник на основі іменника з прийменниками?

Чому Ви вважаєте його прислівником, а не прийменником?

В моєму розумінні, «правильний» прийменник не може мати кореня й суфіксів — натомість він сам є аналогом префікса. Все інше — лише перехід інших частин мови (зокрема, прислівників) у функцію прийменника. Як можна відрізнити такий прийменник від прислівника, який вимагає зв'язку з додатком у реченні?

То навіщо плодити сущності?