Опубліковано новий проект правопису

[DarkMax2]

НОВИЙ «УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИС». ФІЛОЛОГИ КОМЕНТУЮТЬ ЗМІНИ

Нова редакція правопису буде використовуватися в усіх сферах життя українців, що стосуються застосування мови на письмі, розповідає директор Інституту української мови Павло Гриценко.

"Правопис – це написання. Воно стосується не тільки філологів, а й будь-кого. Відповідно поширюватиметься на усі сфери застосування української мови на письмі", - повідомив Гриценко.

Підходити до правопису треба обережно, зазначає філолог Лариса Шевченко. До обговорення проекту мають бути долучені спочатку фахівці, а потім суспільство. Останній правопис був виданий 2003 року за редакцією академіка Русанівського.

"Треба дуже обережно, надзвичайно інтелігентно і делікатно ставитися до того набутку, який створила наша українська літературна мова у текстах, які вже (рахуйте від Котляревського) дуже довгий період часу існують - і художні, і наукові", - розповів Шевченко.

Водночас члени правописної комісії поки що свої рішення не коментують, зазначила Лариса Шевченко. Проект запропонували до обговорення в середовищі фахівців. Після нього збереться комісія, за результатами напрацювання якої правопис буде представлений в Академії наук і пізніше затверджений Кабінетом Міністрів України.

Група експертів врахувала все, що було раніше і досі існує в українській літературі, розповів голова Всеукраїнського товариства Просвіта імені Тараса Шевченка Павло Мовчан. Залучили також мову українських письменників 20-х, 30-х, 40-х років, якою писали до появи радянського правопису 1960 року, зазначив Мовчан.

"Є новий і старий правопис. Ми наближаємося до того правопису, який існував в Україні до абсолютної русифікації, яка відбувалася в 50-ті роки. Це повернення до тих принципів, норм української мови, які властиві українцям", - зазначив Мовчан.

Правописна комісія розраховує на уважне прочитання, конструктивні пропозиції і доброзичливу критику всіх зацікавлених користувачів і знавців української мови.

Пів прогавили!

Насправді один з небагатьох моментів, коли пропонована зміна а) справді правописна (а не фонетична чи граматична) і б) створює зручності порівняно з існуючим правописом (де функціонально ідентичне числівникове «пів» у різних випадках може писатися разом, окремо чи через дефіс). Хіба що, можливо, варто явно прописати, в яких відмінкових ролях числівник «пів» може використовуватись (як правило, це лише називний, знахідний і, можливо, родовий), а в яких замінюється на відмінкові форми слова «половина».

Згоден. Тут діє той самий принцип, що з "на превеликий жаль" - можна вліпити слово між.

[Python]

То тепер правопис-1960 став нашим лютим ворогом, а 1933 — вже ніби норм? (Що такого русифікаторського було в ньому порівняно з попереднім?)

[DarkMax2]

То тепер правопис-1960 став нашим лютим ворогом, а 1933 — вже ніби норм? (Що такого русифікаторського було в ньому порівняно з попереднім?)

Адескриптивна прескрипція (про чергування у/в)

Даремно. З цим всім ніхто не сперечався, ніхто нічого не заперечував, просто з правил видання 1960 року (що дослівно повторювали правила 1945 року) викинули всі слова, що вказували на необов'язковість норм: звичайно ("уживається звичайно"), як правило ("як правило, пишеться"), здебільшого ("здебільшого віддається перевага"), частіше ("частіше вживається"). Норми стали обов'язковими.

[Python]

Ще мені не подобаються деякі зміни в пунктуації. Впровадили зовнішні та внутрішні лапки (чого в попередньому правописі не було. І в мене є велика підозра, що першоджерелом цієї інновації є стаття вікіпедії, скалькована з англійської, де подібна норма справді існує), плюс легалізували верхні лапки (тобто, технічний дефект клавіатури та криворукість верстальників переводиться в ранг офіційної норми).

[DarkMax2]

Правила вжитку підрядних лапок існували і раніше. Але це типографські правила, як і ті, що про різні типи тире, пробілів тощо.
Дуже багато тягнуть у правопис, що по суті не орфографічне і не пунктуаційне.

[Python]

Розрізнення зовнішніх/внутрішніх — вже пунктуаційне.

[Wolliger Mensch]

Ще мені не подобаються деякі зміни в пунктуації. Впровадили зовнішні та внутрішні лапки (чого в попередньому правописі не було. І в мене є велика підозра, що першоджерелом цієї інновації є стаття вікіпедії, скалькована з англійської, де подібна норма справді існує), плюс легалізували верхні лапки (тобто, технічний дефект клавіатури та криворукість верстальників переводиться в ранг офіційної норми).

Ну почему. Нынешнее разнообразие знаков препинания и выделения — наследие былых времён, когда была большая тяга к украшательствам. По факту же, кавычки действительно достаточно одной («'» — если быть рациональным, либо «"» — чтобы лучше в тексте было видно), горизонтальная черта вполне достаточна и одна — «-», употребление которой в разных функция и так уже выработано населением (без пробелов — дефис, с пробелами — тире). И т. п.

[Python]

По факту же, кавычки действительно достаточно одной («'» — если быть рациональным

Надто мінімалістично. Плутатиметься з апострофом (який може бути й кінцевим).

[Python]

Все ж, у рукописному тексті ми, як правило, графічно розрізняємо початкові й кінцеві лапки й не розрізняємо зовнішні та внутрішні — з цього й треба виходити. Якщо в рукописі дотримуються ,,такого" розрізнення, то його ж мають дотримуватись і в «друкованому тексті» (з урахуванням типографічної традиції) — "ідентичне" позначення початкових і кінцевих вже буде відхиленням (хоча їх і можна розрізнити за розміщенням відносно слова. Ну але так можна й іспанські ¿знаки питання? замінити на ?ідентичні? — але так чомусь не роблять), як і введення «рівнів ,,вкладеності"» (що неможливо передати засобами рукописної пунктуації).

[Python]

"ідентичне" позначення початкових і кінцевих вже буде відхиленням (хоча їх і можна розрізнити за розміщенням відносно слова

А взагалі, це ідея — використовувати скрізь один і той же код символа лапок, який, у залежності від позиційного варіанту та прямого/курсивного накреслення, відображатиметься як « » ,, "

[Wolliger Mensch]

Надто мінімалістично. Плутатиметься з апострофом (який може бути й кінцевим).

Апостроф вообще нужно убирать из написания слов. Ещё как-то можно понять, когда он находится между морфемами, обозначая тип линейной связи между ними, но внутри морфем —

[Python]

Усередині слова (в т.ч., всередині морфем) апостроф якраз і не створює конфлікту з апострофоподібними лапками (які завжди йдуть або перед словом, або після слова (та знаків пунктуації), але ніколи між двома літерами). Але апостроф може позначати й скорочену вимову: мо' (замість «може»), тре' (замість «треба») і т.п.

[DarkMax2]

Перший адекватний відгук: https://maksymus.wordpress.com/2018/08/16/501040/
+ Опитування: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfat5CY9UVZ_YqlID-5SdYwGwQwjPb8aRC9Wr-2GseheHESzw/viewform

[DarkMax2]

Чомусь автоматично посилили правило -є- після -і- та м'якого знака: «Данієль», «Габрієль», «Арієль» замість досить усталених, ба навіть записаних у словниках, Даніель, Габріель, Аріель.

Насправді це правило посилил не в цьому моменті - взагалі після голосних зробили. Габрієль і Ко завжди були "словниковими" і нормативними. Навпаки, у дев'яності чомусь без зміни правила "послабили" практику: "радянський" супутник Умбрієль став у новітніх публікаціях Умбріелем тощо.

[DarkMax2]

Порівняння чинного Українського правопису та проекту Українського правопису 2018 р.Другий же пункт бреше, що зараз немає правила про ґ.

[DarkMax2]

б) у місцевому відмінку однини іменників чоловічого та середнього роду другої відміни: терпу́г – (на) терпузі́; байра́к – (у) байра́ці, друк – (у) дру́ці; кожу́х – (у) кожу́сі, вухо – (у) вусі;

Я розумію, що у друці / фейсбуці / шоці давня практика, але це правило змиває деякі семантичні відмінності. Наприклад, на протязі (тяглість часу) vs на протягу (вітер).
Я б лишив варіативність тут.

г) слова з першим іншомовним компонентом анти-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-: антивíрус, контрудáр, віцепрем'є́р, віцекóнсул, ексчемпіо́н, ексмінíстр, експрезидéнт, лейбгвардíєць, лейбме́дик, оберма́йстер, оберофіцéр, оберлейтенáнт, оберпрокурóр, штабскапіта́н, унтерофіце́р, але за традицією контр-адмірáл.

Не розумію нащо отак. Чи не краще писати їх через дефіс (крім анти-)?

[DarkMax2]

Також вважаю неправильною імплементацію оцього: Східно-Китайське море, Західно-Казахстанська область.
Бо ламає традиційну перевірку на І: самостійно західна і казахстанська? Чи все таки на заході саме Казахстану?Не зрозуміло нащо Миколу Угодника писати як Микола-угодник.Нащо лапки в реченні "Якось я їхав на "мерседесі", а в мене врізався "запорожець" теж не зрозуміло. Добре, що хоч примітка дозволяє їх не ставити, якщо хочеться.А от за слобідський хабарЬ дякую укладачам. Давно бісило, що норма для нього тверде відмінювання.
Але при цьому зробили панцир-панцири

[DarkMax2]

А... про Миколу збагнув. Це ж як Микола-святий. Прикладка, а не епітет.

[DarkMax2]

Ідея.

Хотілося б унормувати правопис похідних прикметників з -ськ-. А конкретно випадки, коли використовуються додаткові суфікси.
Хотілося б оговорити, що при творенні похідного прикметника від іншого прикметника не має дублюватися (!!!) суфікс -(е)н- (Рівне - Рівенський, не Рівненський, як з 90-х), а також, що при творенні від іменника жіночого роду, окрім суфікса -ин-, може бути використаний суфікс -(й)ан- (рада - радянський). Суфікс -(е)н- також може замінятися на -(й)ан- після шиплячих (чи не тільки?): Рубіжне - Рубіжанський. Приклади творення: Дубне - Дубенський, оскільки прикметник, Дубно - Дубнівський, оскільки іменник; Вільна - Віленський, Вільня - Вільнянський / Вільнинський.

[Zavada]

г) слова з першим іншомовним компонентом анти-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-: антивíрус, контрудáр, віцепрем'є́р, віцекóнсул, ексчемпіо́н, ексмінíстр, експрезидéнт, лейбгвардíєць, лейбме́дик, оберма́йстер, оберофіцéр, оберлейтенáнт, оберпрокурóр, штабскапіта́н, унтерофіце́р, але за традицією контр-адмірáл.

Не розумію нащо отак.

Аби не так, як у москалів.

[DarkMax2]

Суперечність: ст. 152.

2. Разом пишуться:
...
д) тюркські, вірменські та інші особові назви з компонентами бей, заде, мелік, огли й под., що вказують на соціальний стан, родинні стосунки: Ізмаїлбéй, Турсунзадé, Кероглú. Але арабське ібн пишеться окремо: Ібн Рýсте, Ібн Сíна, Ібн Фадлáн, а тюркське паша — з дефісом Гедік-пашá, Осман-пашá.

При цьому азербайджанців пишуть окремо, попри правило, хоч це теж тюрки.

Ст. 135

Особові імена в складі чоловічої форми азербайджанських імен по батькові з компонентом огли́ (оглу́) відмінюємо: до Маме́да Мура́да огли́, з Фікре́том Гаса́ном огли́.

[DarkMax2]

Боже... все ще гірше. Там просто поряд:

3. З дефісом пишуться:
...
г) східні (арабські, тюркські та ін.) особові назви з початковою або кінцевою складовою частиною, що вказує на соціальний стан, родинні стосунки тощо, а також зі службовими словами: Керим-агá, Ізмаїˊл-бéй, Турсýн-задé, Кер-оглú, Осмáн-пашá, Мірзá-хáн (але Чінгізхáн), Чíо-Чíо-сáн, Нур-ед-Дѝн, Абд-аль-Керѝм.

Огли і окремо, і разом, і через дефіс.

[Sandar]

Ги-ги, і нашо то всьо було рухати? Ну, виявіть якісь прогалини в поточній нормі, удоскональте, врегулюйте, всьо. Нє, беруть і переінакшують усталене. Який сенс? І до того ж всі ці безглузді недоладності в проекті викликають сумніви в компетентності тих, хто зміни затіяв. В результаті-то всьо має бути гладенько, але той факт, шо вони презентують такий дивний проект, створює враження, шо вони самі дивні. І від цього псується настрій.

«Повернення до тих принципів, норм української мови, які властиві українцям»
Це про соли, смерти? Гаразд. Тоді поверніться до рідних мені діалектних рис типу пальцьом. А яка різниця?
Чому не вернутися до Желехівки?
І чому б не встановити за норму «шо» і «ше» поряд із «що» і «ще»?
Це ж принципи, які властиві українцям.

Ну, очевидно, шо нема практичного сенсу в реформі (в точковому вдосконаленні є). Отже, це комусь на догоду? Кому? Ну, от в «Критики» соли, смерти, але їм нечинність цих їхніх норм не перешкоджала ніколи. Нє, я цього всього не розумію. В голові крутиться спільнота «Клясичний правопис». Шо ви думаєте, народ?

[DarkMax2]

але той факт, шо вони презентують такий дивний проект, створює враження, шо вони самі дивні.

Згоден. До речі, іншого не очікував. Лише сподівався, що дивних лічностєй якнайдовше гальмуватимуть.

[Sandar]

Лише сподівався, що дивних лічностєй якнайдовше гальмуватимуть.

Я нічого ні про кого не знаю. Шо там за дивні лічності?