*Ще раз про російську мову України

[DarkMax2]

Російська мова, яка існує в Донбасі та Криму, це те саме, що російська мова, яка існує на Слобожанщині?

От і мене дивує таке іменування.

Донбас точно збагатився слобожанськими діалектизмами, як-от "тремпель". Бо Харків - освітній центр, а тому донбаські кадри хоча б частково проходили через наше місто. Щоправда Донбас на додаток має пласт власної лексики - гірничої.
Крим же може бути дійсно окремішнім "ареалом", адже там російська мова не плід асиміляції.

[Python]

Тоді й російську мову Києва можна згадати. Де слобожанський вплив мінімальний, мова історично є набутою, але при цьому більш виражено тяжіє до літературної російської (чи, принаймні, тяжіла в період СРСР та перші десятиліття після нього), ніж на Півдні/Сході. У слобожансько-донецький літстандарт з «тремпелем» і «тормозком» вона не вкладається, але й від чогось власне російського її відокремлює «невидимий» акцент та деякі пласти лексики.

[piton]

Мне киевские "хоботы" нравятся.

[Python]

Що за «хоботи»?

[LUTS]

Тоді й російську мову Києва можна згадати. Де слобожанський вплив мінімальний, мова історично є набутою, але при цьому більш виражено тяжіє до літературної російської (чи, принаймні, тяжіла в період СРСР та перші десятиліття після нього), ніж на Півдні/Сході. У слобожансько-донецький літстандарт з «тремпелем» і «тормозком» вона не вкладається, але й від чогось власне російського її відокремлює «невидимий» акцент та деякі пласти лексики.

Ну то ж під "карєнних кієвлян" підлаштовувались.

[Python]

Тоді й російську мову Києва можна згадати. Де слобожанський вплив мінімальний, мова історично є набутою, але при цьому більш виражено тяжіє до літературної російської (чи, принаймні, тяжіла в період СРСР та перші десятиліття після нього), ніж на Півдні/Сході. У слобожансько-донецький літстандарт з «тремпелем» і «тормозком» вона не вкладається, але й від чогось власне російського її відокремлює «невидимий» акцент та деякі пласти лексики.

Ну то ж під "карєнних кієвлян" підлаштовувались.

Підлаштовувалися хто? Просто і Київ, і Харків, і, ймовірно, Одеса в радянський період бачили себе чимось назразок локальних столиць — якщо тамтешні мешканці на когось і орієнтувались у плані російської мови, то або самі на себе, або на власне російські столиці (Москву й Легінград). Чи були російськомовні кияни зразком для російськомовних харків'ян та одеситів? Схоже, що ні. Хоча Черкаси або Житомир рівнятися на Київ цілком могли.

[LUTS]

Підлаштовувалися хто? Просто і Київ, і Харків, і, ймовірно, Одеса в радянський період бачили себе чимось назразок локальних столиць — якщо тамтешні мешканці на когось і орієнтувались у плані російської мови, то або самі на себе, або на власне російські столиці (Москву й Легінград). Чи були російськомовні кияни зразком для російськомовних харків'ян та одеситів? Схоже, що ні. Хоча Черкаси або Житомир рівнятися на Київ цілком могли.

У Києві був пласт не гекаючого населення з російським корінням. І гекати новим російськомовним було якось не зручно.

[Python]

У Києві був пласт не гекаючого населення з російським корінням. І гекати новим російськомовним було якось не зручно.

Вже писав десь, київське гекання в російській — явище приблизно того ж порядку, що шокання в українській. Як правило, намагаються вимовляти Ґ, але легко збиваються на Г, коли не говорять підкреслено чітко. Повного автоматичного ґекання, як у російській російській, в Києві нема, Г сприймається як легший варіант вимови.

Російське походження корінних киян — частково так, але типовий корінний киянин уявляється мені скоріш із прізвищем на -ський, ніж на -ов — гадаю, більше значення мали не вони, а освітня система й підвищені вимоги до культури мовлення, чого вимагав столичний статус (а перед тим — статус історичної столиці). Зрештою, й своєрідна російська мова Одеси до нашого часу вимерла, витіснена звичайною кололітературною російською — теж завдяки успіхам освітньої системи.

У випадку Слобожанщини й Донбасу, там ще поруч ареал південноросійських гекаючих говорів, які частково теж могли вплинути на мову того регіону. У Києві вплив гекаючих російських діалектів мінімальний — у полі видимості лише українські та білоруські діалекти, які не сприймаються як російські — тобто, справжня російська мова, але при цьому чисто гекаюча, киянам незнайома, тому будь-яке гекання сприймається як неросійське й легко відкоректовується. Власне, відносно непогане володіння обома мовами полегшує цю корекцію: якщо російських монолінгвів з вираженим українським акцентом можна знайти десь на Сході, то типовий киянин буде, скоріш, білінгвом з відносно чистою російською вимовою.

[Drundia]

Українська російська, або слобожанська мова

Чому не слобожансько-степова?

[piton]

Що за «хоботи»?

Хобот - напряг, проблема.
Соответственно, хоботиться, заморачиваться.

[alant]

Мне киевские "хоботы" нравятся.

А што они только киевские?

[piton]

Хвакт, больше ни от кого не звучало.

[alant]

Хвакт, больше ни от кого не звучало.

Вот это удивили.

[piton]

Даже харьковчане не в курсе.

[alant]

Даже харьковчане не в курсе.

Я могу ошибаться, но слово уже исчезло из лексикона киевлян.

[LUTS]

Мне киевские "хоботы" нравятся.

А што они только киевские?

Ніколи не чув.

[Сергий]

Що за «хоботи»?

Хобот - напряг, проблема.
Соответственно, хоботиться, заморачиваться.

Ага!  тепер понятно звідки виводиться самоназва "хоббіт"... Слово "хоботиться" чув, слово "хобот" - ні ... 

[alant]

Хоботня, еще

[Zavada]

Мне киевские "хоботы" нравятся.

А што они только киевские?

Ніколи не чув.

І я.

[Sandar]

Даже харьковчане не в курсе.

Я могу ошибаться, но слово уже исчезло из лексикона киевлян.

Ніколи не чув і не бачив в неті.

[Sandar]

Українська російська, або слобожанська мова, не є російською московською з точки зору культурного продукту, який виробляється цією мовою. Я вважаю, що ми можемо нарешті завдяки цьому питанню закрити зону копірайту на російську мову та на переклади книжок з інших мов, й закрити кордони для ввезення книжок із Росії. А також запропонувати російським видавцям відкрити видавництва російською чи слобожанською мовою, але виконуючи при тому закони України. І зробити на законодавчому рівні правопис слобожанської мови (ми побачимо, що вона відрізняється від мови, якою розмовляють москвичі чи у Петербурзі) та зафіксувати мовний стандарт в Україні, у тому числі й для книговидання. Це дасть можливість людям, яким важко спілкуватися українською, відчувати себе носіями слобожанської мови, а це не мова агресора.

Україна – більше, аніж мова? Але чи вона можлива без мови?

Для мене Україна не більше, аніж мова. Вважати шось чуже своїм, бо так прийнято — та ну. Єрунда це весь цей синкретизм з палок і соплЄй.

[Python]

Єрунда це весь цей синкретизм з палок і соплЄй.

Я б погодився, але якось аж надто самоілюстративно.

[Vlad26t]

Єрунда це весь цей синкретизм з палок і соплЄй.

Я б погодився, але якось аж надто самоілюстративно.

Самоілюстративність — якось аж надто самосинкретично

[Python]

Самоілюстративність — якось аж надто самосинкретично

Що маєте на увазі?

[Sandar]

Єрунда це весь цей синкретизм з палок і соплЄй.

Я б погодився, але якось аж надто самоілюстративно.

Бо я не мушу озиратися на карєнних кієвлян, каториє не ляблять суржик, ахаха))