Буква Ґ

[Jeremiah]

Там і щ не повинно бути.

Вы вообще читаете, что я пишу?

І чому в російській мові мощь через щ?

Потому что это заимствование из церковнославянского.

[Богдан М]

Тому картина проста: полонізм міць, церковнослов'янщина мощь та питома міч (рос. мочь).
Укр. ніч - пол. noc - болг. нощ.

Як в цю просту картину вписати річ - rzecz, січа - cięć , вічі - oczy ?

[Paul Berg]

[Богдан М]

Вполне очевидно, что в языке, в котором одновременно существуют слова, изменяющиеся по схемам о/о (рот - рота), і/і (дід - діда) и і/о (ніс - носа), непременно будет какое-то движение в этой области.

Між звуком  і в  і/і і звуком і в  і/о є суттєва відмінність -перед і в і/о твердий  приголосний. Завжди. Деякі лінгвісти вважають, шо це окрема фонема з праслов'янського часу.

[R]

Потому что это заимствование из церковнославянского.

А запозичили чому?
Чому прижилась запозичина форма, а не своя?

[DarkMax2]

Так само слово Бог, чому не Біг? Був рог став ріг, а Бог не став Біг.

Бог то запозичення з церковної. Для високого стилю.

Це лекго.

Чекаю.

[Волод]

А если так משכן?

Як пов'язані слов'янський смисл "звичайної оселі" з івритським смислом "оселі Бога" ?

Це слово вживається не тільки для позначення сакральних наметів.

...оба этих слова мишкан и оhель являются в древнееврейском синонимами. Так, оба этих слова употреблены в одной фразе: «Как прекрасны шатры твои (оhалеха), Иаков, обиталища твои (мишкенотеха), Израиль» (Чис. 24:5)

.
(wiki/ru) Скиния

А грамота, на яку Ви посилаєтесь, також недалеко від Ізраїлю пішла.

[Jeremiah]

Між звуком  і в  і/і і звуком і в  і/о є суттєва відмінність -перед і в і/о твердий  приголосний. Завжди.

Не завжды, а только после зубных и только у половины украиноговорящих.

[Jeremiah]

А запозичили чому?
Чому прижилась запозичина форма, а не своя?

Потому же, почему заимствовали тысячи других церковнославянизмов — кто-то считал для себя зашкваром писать о сложных вещах языком простого быдла.

[Богдан М]

А запозичили чому?
Чому прижилась запозичина форма, а не своя?

Потому же, почему заимствовали тысячи других церковнославянизмов — кто-то считал для себя зашкваром писать о сложных вещах языком простого быдла.

Тобто руська мова витіснялась мовою церковнослов'янською, бо була мовою бидла ? Це шось новеньке.

[Jeremiah]

С точки зрения тех, кто владел "высоким штилем" — безусловно.

[Богдан М]

Між звуком  і в  і/і і звуком і в  і/о є суттєва відмінність -перед і в і/о твердий  приголосний. Завжди.

Не завжды, а только после зубных и только у половины украиноговорящих.

Тут про такі нюанси нічого не сказано:

«З огляду на те, що приголосна перед і < ѣ м'яка ("дьіти, пьісня, сьньіг". – К.Т.), а перед і </о/ – тверда, точно як перед "и" ([дім, пізно, сніп]. – К.Т.), ці дві голосні "і" більше не можна вважати позиційними варіантами єдиної фонеми, вони мають розглядатися, як ДВІ РІЗНІ ФОНЕМИ. На сьогодні це ексклюзивна особливість української мови, яка продовжує в цілком оригінальний спосіб фонологічну опозицію, втрачену в усьому слов'янському просторі майже тисячу років тому»
[Cantarini, 175-176].

[Богдан М]

С точки зрения тех, кто владел "высоким штилем" — безусловно.

Ви про яке сторіччя ? Про 12 чи 18 ?

[Богдан М]

А грамота, на яку Ви посилаєтесь, також недалеко від Ізраїлю пішла.

Може ви вискажетесь на рахунок слова "помешкаючим" в Нестора Літописця. Теж до Ізраіля відправите ?

[Богдан М]

Це лекго.

Чекаю.

Варіантів багато, можна розпочати з помилки. А от варіантів потрапляння цього слова у майже 100% церковнослов'янський текст лише 2 - з польської мови або з мови руської. Який же ви виберете )))

[Jeremiah]

Тут про такі нюанси нічого не сказано

То есть вы даже не на свою речь ориентируетесь, а на описания в какой-то сомнительной брошюрке? И в чём смысл тогда?

На сьогодні це ексклюзивна особливість української мови, яка продовжує в цілком оригінальний спосіб фонологічну опозицію, втрачену в усьому слов'янському просторі майже тисячу років тому»

Если он про праславянскую оппозицию по мягкости перед /i/, то она вполне спокойно сохраняется в сербско-хорватском и македонском. А вот в украинском нет.

[Jeremiah]

Ви про яке сторіччя ? Про 12 чи 18 ?

Скорее поздно, чем рано. А что?

[Богдан М]

Скорее поздно, чем рано. А что?

Якось дивно представити, шо русинські князі 12 ст вважали руську мову мовою бидла.

[Богдан М]

Если он про праславянскую оппозицию по мягкости перед /i/, то она вполне спокойно сохраняется в сербско-хорватском и македонском. А вот в украинском нет.

Парочку прикладів наведете з твердим приголосним перед і, яке переходить в о ?

[Богдан М]

описания в какой-то сомнительной брошюрке?

Маєте компетенцію для оцінювання  цієї праці ?

[Jeremiah]

оппозицию по мягкости перед /i/

Парочку прикладів наведете з твердим приголосним перед і, яке переходить в о ?

Э?

[Jeremiah]

описания в какой-то сомнительной брошюрке?

Маєте компетенцію для оцінювання  цієї праці ?

Думаю, да. Не нужно обладать научной степенью в лингвистике, чтобы понять, что складывание бананов с арбузами не может дать каких-то объективных результатов.

[Богдан М]

Між звуком  і в  і/і і звуком і в  і/о є суттєва відмінність -перед і в і/о твердий  приголосний. Завжди.

А  Э про шо ?

[Богдан М]

Думаю, да. Не нужно обладать научной степенью в лингвистике, чтобы понять, что складывание бананов с арбузами не может дать каких-то объективных результатов.

Нагадує "Пастернака не читал но асуждаю"  -  теж компетенція,  а шо.

[Jeremiah]

Між звуком  і в  і/і і звуком і в  і/о є суттєва відмінність -перед і в і/о твердий  приголосний. Завжди.

А  Э про шо ?

Про сохранение контраста между историческими /ѣ/ (а также /е/ перед выпавшим редуцированным) и /о/ перед выпавшим редуцированным, совпавшими в [і], за счёт противопоставления по мягкости. Никакого отношения к чему бы там ни было праславянскому оно не имеет, это сугубо украинское развитие. Автор просто в очередной раз выискивает повод для гордости на ровном месте.