Главное меню
Мы солидарны с Украиной. Узнайте здесь, как можно поддержать Украину.

Ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.
Ограничения: максимум вложений в сообщении — 3 (3 осталось), максимальный размер всех файлов — 300 КБ, максимальный размер одного файла — 100 КБ
Снимите пометку с вложений, которые необходимо удалить
Перетащите файлы сюда или используйте кнопку для добавления файлов
Вложения и другие параметры
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр

Сообщения в этой теме

Автор svidomit132
 - февраля 23, 2012, 14:44
Термін хай буде, а от чи була така мова? 8-)
Автор Svidur
 - февраля 23, 2012, 08:58
У літературі це слово часто зустрічається. Хіба не можна це просто визнати запозиченням і заспокоїтись? Най собі буде.
Автор DarkMax2
 - февраля 23, 2012, 08:29
До речі, древнє- це русо-болгаризм.
Древнегреческий - давньогрецька,
древнерусский - давньоруська.
А деяким так і хочеться то древнє у мову запхати.
Автор svidomit132
 - февраля 23, 2012, 08:03
Хто ввів у обіг науковий термін "Давньоруська мова" , а якщо бути зовсім точним "Древнерусский язык"
той і "Батько"  :)
Автор DarkMax2
 - сентября 22, 2011, 10:09
так хто батьки давньоруської? )
Автор Vlad
 - августа 4, 2006, 16:26
Дякую й вам. Без вашого запитання мій старий мозок не почав би ворушитися...   :yes:
Автор ou77
 - августа 4, 2006, 13:48
Ну що ж, дякую, Vlad, ваша думка слушна. Є якесь визначення коли два діалекти однієї мови стають самостійними мовами - певно то і є їх народження....
Дійсно про давньоруську, можна сказати що вона вже мертва, бо більше не розвивається... Але тоді треба визначити що є мова. Бо для нас - давньоруська то сукупність того що написано. А наша, українська  - жива, хоча також її можна фіксувати на рівні сучасному, на рівні 200 років назад, на рівні 200 років вперед, але все то буде таки наша українська мова....
Все впирається в означення коли мова перестає бути діалектом.
Автор Vlad
 - августа 3, 2006, 18:37
Цитата: ou77а потім - оп і дитина народилася

Але у який саме момент ви кажете "оп"? Я не про хвилинну точність, вкажіть принаймні сторіччя.

Спробую трохи інакше сформулювати. Якщо говорити про час народження, то хоч якось обгрунтованими здаються такі підходи:
1) Момент найшвидших змін (фонетичних? лексичних?) протягом, скажімо, останніх 1000 років розвитку.
2) Момент відокремлення від найбільш спорідненої мови (тут можна уточнити, наприклад, це момент першої фонетичної зміни, якої не зазнала споріднена мова, або, навпаки, наша).

Але 1) і 2) не зобов'язані збігатися. І тоді ситуація не зовсім зрозуміла. Наприклад, якщо найшвидше мова розвивалася тоді, коли вона ще була спільною з іще якимись мовами – тоді це не є нарожденням власне нашої мови.
І, навпаки, перший момент "самостійності" нашої мови нічим особливим не виділений з точки зору її власного розвитку, бо його неможливо визначити, не спираючись на іншу мову. Отака діалектика.

І коли я намагаюся уявити стосовно мов щось подібне до нарождення дитини, мені заважають це зробити наведені міркування.
Автор shravan
 - августа 3, 2006, 17:39
Це менi нагадує доктрину Августа Шляйхера, який теж вважав мову жiвой iстотой.
Автор ou77
 - августа 3, 2006, 16:31
Взагалі життя - це також процесс неперервний - клітинки діляться надвоє, а потім - оп і дитина народилася.... Мова також має різні періоди і різни швидкості розвитку!