Що це за вираз "на облаку" чи "на обладку" у значенні "на борту літака"?
Ніколи не чув такого.
Цитата: alant от июля 20, 2014, 21:24
Що це за вираз "на облаку" чи "на обладку" у значенні "на борту літака"?
Ніколи не чув такого.
Как-то так, видимо:
(http://pozitivshop.ru/wp-content/uploads/2012/05/tryam.jpg)
;D
Чим непойнятніше, тим українськішіше. Не знаю, де вони його відкопали, але за сполученням «на обладку» в контексті авіації гуглиться лише новина про збитий у четвер Боїнг — неологізм зовсім свіжий.
Цитата: Python от июля 20, 2014, 21:46
Не знаю, де вони його відкопали, але за сполученням «на обладку» в контексті авіації гуглиться лише новина про збитий у четвер Боїнг — неологізм зовсім свіжий.
Є згадка від 5 квітня цього року.
Lingvo (RU-UK):
борт 1) борт, -у; (судна) облавок, -вка
На облавку?
О, точно! Дякую.
«Облавок» справді є і в Грінченка, і в СУМ (з приміткою «застаріле»). Ось тільки використання цього забутого архаїзму в контексті авіації замість звичного «борт» виглядає якось аж надто механічно.
Цитата: Python от июля 20, 2014, 21:46
Чим непойнятніше, тим українськішіше. Не знаю, де вони його відкопали, але за сполученням «на обладку» в контексті авіації гуглиться лише новина про збитий у четвер Боїнг — неологізм зовсім свіжий.
Цікаво відслідкувати, які саме телеканали його використовують.
Я признаю тільки оладки.
І ще одне слово - троща. Ніколи його не чув.
А облавок - це від слова лавка?
А я ще чула падалка (парашутист) :fp:
Цитата: Swet_lana от июля 24, 2014, 23:12
А облавок - це від слова лавка?
А я ще чула падалка (парашутист) :fp:
Та ну? Де? :what:
Цитата: Python от июля 20, 2014, 22:24
«Облавок» справді є і в Грінченка, і в СУМ (з приміткою «застаріле»). Ось тільки використання цього забутого архаїзму в контексті авіації замість звичного «борт» виглядає якось аж надто механічно.
Та гарно ж :eat:
Цитата: Swet_lana от июля 24, 2014, 23:12
А облавок - це від слова лавка?
А я ще чула падалка (парашутист) :fp:
стёб какой-то
Цитата: vityap от июля 24, 2014, 23:27
Цитата: Swet_lana от июля 24, 2014, 23:12
А облавок - це від слова лавка?
А я ще чула падалка (парашутист) :fp:
стёб какой-то
Мабуть з тієї ж опери, що й пісюнковий злодій, бабознавець та міжповерховий дротохід.
Цитата: LUTS от июля 24, 2014, 23:25
Цитата: Python от июля 20, 2014, 22:24
«Облавок» справді є і в Грінченка, і в СУМ (з приміткою «застаріле»). Ось тільки використання цього забутого архаїзму в контексті авіації замість звичного «борт» виглядає якось аж надто механічно.
Та гарно ж :eat:
Але вирвано з історичного контексту. От якби так: «Вітаємо вас на облавку повітряної галери Українських Авіаліній, що зі стольного Києва рушає й до го́роду турецького Царграду прибуває».
Та дебіли. Філологи, мабуть.
Цитата: Python от июля 24, 2014, 23:45
Але вирвано з історичного контексту. От якби так: «Вітаємо вас на облавку повітряної галери Українських Авіаліній, що зі стольного Києва рушає й до го́роду турецького Царграду прибуває».
«Авіалінія»? :no: ;D
Чумацкий шлях, блын.
Цитата: Wolliger Mensch от июля 25, 2014, 06:43
«Авіалінія»?
Частина назви торгової марки™, тому лишається незмінним.
Цитата: Python от июля 25, 2014, 07:14
Цитата: Wolliger Mensch от июля 25, 2014, 06:43
«Авіалінія»?
Частина назви торгової марки™, тому лишається незмінним.
А що не так із лінією?
Цитата: alant от июля 25, 2014, 13:46
Цитата: Python от июля 25, 2014, 07:14
Цитата: Wolliger Mensch от июля 25, 2014, 06:43
«Авіалінія»?
Частина назви торгової марки™, тому лишається незмінним.
А що не так із лінією?
В епоху облавків сприймалась би як анахронізм.
Цитата: alant от июля 24, 2014, 22:23
І ще одне слово - троща.
В якому значеннІ? Трощення або банальний очерет?
http://sum.in.ua/s/troshha
Агатангел Кримський на рос. "кораблекрушение" дає тро́ща, потро́щення, розбиття́, ава́рія корабля́, кораблеги́бель (-лі), кораблеги́н (-ну).
Хоч "трощу" більше знають як "тростину" (очерет).
Укр. кораблетрощу трохи притягнуто за вуха до рос. "кораблекрушения".
http://forum.0day.kiev.ua/index.php?showtopic=52380&st=768
Цитата: Zavada от июля 25, 2014, 14:55
Цитата: alant от июля 24, 2014, 22:23
І ще одне слово - троща.
В якому значеннІ? Щось розтрощене або банальний очерет?
http://sum.in.ua/s/troshha
Ви ТБ зовсім не дивитесь? "Крушение, катастрофа" на російській.
Можливо є слово - авиатроща.
о́блавок, обла́вок, обла́вка судна = борт, фальшборт. Це та штука, яка окружає судно по периметру, йде облавою. Переносити на повітряне судно ніяк не випадає. Там немає о́блавка як такого.
Цитата: alant от июля 25, 2014, 15:01
Цитата: Zavada от июля 25, 2014, 14:55
Цитата: alant от июля 24, 2014, 22:23
І ще одне слово - троща.
В якому значеннІ? Щось розтрощене або банальний очерет?
http://sum.in.ua/s/troshha
Ви ТБ зовсім не дивитесь? "Крушение, катастрофа" на російській.
Дивлюся. Невже Ви гадаєте, що це слово вживають усі канали? Це значення слова
троща не знав.
Чому я маю бути певен. що для когось не виявилося новим слово
троща як очерет?
Цитата: alant от июля 25, 2014, 15:01
Можливо є слово - авиатроща.
Нєт такова слова!
Авіатроща.
Троща = Аїр тростиновий
Цитата: Zavada от июля 25, 2014, 15:12
Цитата: alant от июля 25, 2014, 15:01
Цитата: Zavada от июля 25, 2014, 14:55
Цитата: alant от июля 24, 2014, 22:23
І ще одне слово - троща.
В якому значеннІ? Щось розтрощене або банальний очерет?
http://sum.in.ua/s/troshha
Ви ТБ зовсім не дивитесь? "Крушение, катастрофа" на російській.
Дивлюся. Невже Ви гадаєте, що це слово вживають усі канали? Це значення слова троща не знав.
Я його по СТБ чую регулярно. Вони відомі "новатори".
Цитировать
Чому я маю бути певен, що для когось не виявилося новим слово троща як очерет?
Для мене, наприклад. Ніколи не чув. Тобто, одна рослина - тростина, а зарості - троща?
Та хай буде «облавок». Нормальне українське слово.
Троща від трощити?
Авіатроща... ой, мама...скоро українська буде із словником (в усякому разі для мене)
Цитата: Swet_lana от июля 25, 2014, 17:44
Авіатроща... ой, мама...скоро українська буде із словником (в усякому разі для мене)
«Журналістська українська» — незовсім українська мова ;)
Мова ся змінює. Що такого?
Цитата: Python от июля 25, 2014, 17:49
Цитата: Swet_lana от июля 25, 2014, 17:44
Авіатроща... ой, мама...скоро українська буде із словником (в усякому разі для мене)
«Журналістська українська» — незовсім українська мова ;)
Тобто, я переважно чую незовсім українську мову :(
До речі, "тобто" єдине українське слово, яке у своєму докладі россійською мовою неоднарозово використовував під час захисту кандидатської один донбасовець. І ще пару раз помічав по ТБ це слово у россійській загалом мові доннеччан.
Цитата: alant от июля 25, 2014, 18:09
До речі, "тобто" єдине українське слово, яке у своєму докладі россійською мовою
А слово "бо" у значенні "так як" не помічали?
Цитата: Rusiok от июля 25, 2014, 18:14
Цитата: alant от июля 25, 2014, 18:09
До речі, "тобто" єдине українське слово, яке у своєму докладі россійською мовою
А слово "бо" у значенні "так як" не помічали?
Покишо ні
Цитата: alant от июля 25, 2014, 18:36
Цитата: Rusiok от июля 25, 2014, 18:14
Цитата: alant от июля 25, 2014, 18:09
До речі, "тобто" єдине українське слово, яке у своєму докладі россійською мовою
А слово "бо" у значенні "так як" не помічали?
Покишо ні
Серйозно?
Цитата: LUTS от июля 25, 2014, 19:18
Цитата: alant от июля 25, 2014, 18:36
Цитата: Rusiok от июля 25, 2014, 18:14
Цитата: alant от июля 25, 2014, 18:09
До речі, "тобто" єдине українське слово, яке у своєму докладі россійською мовою
А слово "бо" у значенні "так як" не помічали?
Покишо ні
Серйозно?
Цілком
Цитата: alant от июля 25, 2014, 19:23
Цілком
А в значенні ж чого ви його чули?
Цитата: Kaze no oto от июля 25, 2014, 18:03
Мова ся змінює. Що такого?
Мова журналістів не відображає реальних змін в українській мові, якою говорять люди в реальному житті — скоріш, навпаки. Згодовують нам якісь трощі з падалками, а щось більш юзабельне відверто скіпають :(
У нас дійсно кажуть бо, а от тобто в рос. мові щось не чула.
Цитата: LUTS от июля 25, 2014, 19:51
Цитата: alant от июля 25, 2014, 19:23
Цілком
А в значенні ж чого ви його чули?
Я його чув тільки в українській мові, в російській не чув.
Цитата: oveka от июля 25, 2014, 15:13
Троща = Аїр тростиновий
Татариння :yes:
Цитата: LUTS от июля 24, 2014, 23:28
Цитата: vityap от июля 24, 2014, 23:27
Цитата: Swet_lana от июля 24, 2014, 23:12
А облавок - це від слова лавка?
А я ще чула падалка (парашутист) :fp:
стёб какой-то
Мабуть з тієї ж опери, що й пісюнковий злодій, бабознавець та міжповерховий дротохід.
Мабѫдь. Свѣтьланѫ тсє выгаданє слово гнѣти... вона ищє нє вѣсть, ожє padák (http://slovnik.azet.sk/preklad/rusko-slovensky/?q=padak) и padák (http://slovnik.seznam.cz/cz-en/word/?q=pad%C3%A1k&id=kS9TSeT9QuA=).
Цитата: oveka от июля 25, 2014, 15:09
о́блавок, обла́вок, обла́вка судна = борт, фальшборт. Це та штука, яка окружає судно по периметру, йде облавою. Переносити на повітряне судно ніяк не випадає. Там немає о́блавка як такого.
Нє ирькѫ, чи стоѭ за слово »облавък« (покы нє вѣмь), алє лишь ради правьды – чустє коли про »сємантичьнъи исдвиг«?
Осє Вам: Искони слово
лазнь значи hєто нє тє, чьто нынѣ чешьска vodní lázeň (https://cs.wikipedia.org/wiki/Vodn%C3%AD_l%C3%A1ze%C5%88) або
палѫбѫ (яка ѡд
лѫб »дьрта кора дєрєва→клѵпъка [сѫдьна] из такоѥ коры«) хыба наити ѫ paluba lietadla, kosmickej lode (http://slovnik.azet.sk/pravopis/?q=paluba), а такожє paluba autobusa (https://www.google.sk/webhp?sourceid=chrome-instant&ion=1&espv=2&ie=UTF-8#q=na+palube+autobusu), мимо росиискоѥ »палубы самолёта«, а ищє ѧгльскє
blog (пьрвь »корабльна книга«) та ищє бєзлѣку такъих издвигѡв.
Цитата: Python от июля 25, 2014, 22:44
ова журналістів не відображає реальних змін в українській мові, якою говорять люди в реальному житті — скоріш, навпаки. Згодовують нам якісь трощі з падалками, а щось більш юзабельне відверто скіпають :(
А ви взагалі за дерусифікацію та десовєтизацію української мови, чи проти?
Цитата: Kaze no oto от июля 26, 2014, 09:08
Цитата: Python от июля 25, 2014, 22:44
ова журналістів не відображає реальних змін в українській мові, якою говорять люди в реальному житті — скоріш, навпаки. Згодовують нам якісь трощі з падалками, а щось більш юзабельне відверто скіпають :(
А ви взагалі за дерусифікацію та десовєтизацію української мови, чи проти?
Більше не треба.
Цитата: LUTS от июля 26, 2014, 11:50
Більше не треба.
Себто, ви вважаєте, що все вже добре?
Цитата: Kaze no oto от июля 26, 2014, 09:08
А ви взагалі за дерусифікацію та десовєтизацію української мови, чи проти?
1) Якщо «дерусифікація» зводиться до того, що українська мова журналістів стає для українців менш зрозумілою, ніж російська — звичайно ж, проти. Домінування російськомовних ЗМІ в Україні частково обумовлене й тим, що більшість людей (у т.ч. й журналістів) не володіють цим українськоподібним ньюспіком, який намагаються видати за правильну українську мову.
2) «Десо
вєтизація» — фонетичний русизм, неможливий у рамках чистої української мови. Є синоніми — «дерадянізація» (якщо орієнтуватись на суто українську лексику) чи, вкрайньому, «десовітизація», що не містять неукраїнських фонем.
3) В радянський період якість української мови ЗМІ була вже точно не нижчою, ніж нині. Безумовно, частка лексичних русизмів у ній була дещо вищою, ніж сьогодні, але за іншими параметрами (такими як стилістична чіткість, лексичне багатство та повнофункціональність, а в друкованих джерелах — також якість коректури) вона явно вигравала перед тим, що ми маємо нині. Ще одна особливість — відсоток нативів серед тих, хто професійно нею займався, був вищим, тому в сучасній українській мові ЗМІ, попри зменшення кількості російськоподібних слів у лексиці, спостерігається навіть більша розповсюдженість російських кальок — виразів, механічно побудованих за російською моделлю. Питання: який сенс у дерадянізації, якщо дерадянізована українська мова якісно програє перед радянською?
За радянську добу багато слів було фактично заборонено через те, що їх вважали «буржуазними» чи якось так. Багато українських слів було замінено кальками з російської.
То це добре, коли ми повертаємо собі свої слова.
Кому потрібна лексично чиста українська мова, сфера використання якої обмежується мовою журналістів у студії? Так не говорять ні гості передачі, що не належать до журналістського кола, ні самі журналісти у себе вдома. Власне, мова, якою журналісти ведуть репортажі, й мова, якою вони беруть інтерв'ю, також відрізняється — змусити людей адекватно відповідати на питання, які неможливо зрозуміти, було б досить складно.
Цитата: Kaze no oto от июля 26, 2014, 12:28
То це добре, коли ми повертаємо собі свої слова.
Це погано, коли ми повертаємо собі свої слова настільки некваліфіковано, що ризикуємо втратити свою мову.
До слів Тараса "вертаємо своі слова".
Вертайте. І не забувайте про повагу до співгромадян, котрі мают інший смак нїж у Вас. Адже ж зі смаку свого лиш Ви будете робити вибір у тому вертаннї "свого". Методологіі не маєте, бо іі в принципі не можна мати, коли ідеться про нерозвинуту мову, котрою була укр. мова в 20 столїттї і є тепер. І взагалї, чо це ті слова Ваші? Чи чиі там.
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 12:42
Методологіі не маєте, бо іі в принципі не можна мати, коли ідеться про нерозвинуту мову, котрою була укр. мова в 20 столїттї і є тепер.
У ХХ ст. нерозвинутість саме української мови відчутною не була. Тобто, слід говорити про пострадянське гальмування розвитку чи навіть кидок назад.
Цитата: Python от июля 26, 2014, 12:36
Кому потрібна лексично чиста українська мова, сфера використання якої обмежується мовою журналістів у студії? Так не говорять ні гості передачі, що не належать до журналістського кола, ні самі журналісти у себе вдома. Власне, мова, якою журналісти ведуть репортажі, й мова, якою вони беруть інтерв'ю, також відрізняється — змусити людей адекватно відповідати на питання, які неможливо зрозуміти, було б досить складно.
Но а як ще освічувати нарід? Особливо в умовах панування антиукраїнської влади. Якщо не через школи, то через медії.
Коли людина чує, як говорити правильно, тоді вона й буде прагнути до цього.
А якщо не прагнути до лексично чистої мови, тоді й суржиком спілкуватися на ТБ чи радії можна, чому б ні.
Цитата: alant от июля 20, 2014, 21:24
Що це за вираз "на облаку" чи "на обладку" у значенні "на борту літака"?
Ніколи не чув такого.
Цитата: Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 520.ОБЛАТКА, и, жін.
1. Оболонка із желатину або крохмального тіста, якого покривають дозу порошкових ліків для внутрішнього вживання. З ранку до вечора сидів він у своїй лабораторії, готував у скляночках різні гіркі й солодкі мікстури, важив на аптекарських тендітних терезах білі порошки, засипав їх у облатки (Оксана Іваненко, Бел. очі, 1956, 31);
// розм. Те саме, що таблетка. Облатка стрептоміцину; Облатка хіни.
2. заст. Кружальце із намазаного клеєм паперу або клейкої речовини, що використовувалося для запечатування листів, склеювання паперу. [Шалімов:] Розпечатай, розпечатай... (Розриває нервово облатку. Читає) (Іван Кочерга, II, 1956, 10).
3. Тоненький коржик із прісного тіста для причастя у католиків та протестантів. В пориві релігійного екстазу повторював [Михайлик] за ним латинський символ віри і.. приймає з його рук облатку сакраменту... (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 354).
Не навиджу цих українізаторів.
Цитата: watchmaker от июля 20, 2014, 22:02
Lingvo (RU-UK):
борт 1) борт, -у; (судна) облавок, -вка
На облавку?
Цитата: Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 517.ОБЛАВОК, вка, чол., заст. Борт. Алі.. хапався за бік баркаса і піднімався разом з ним догори, мов краб, приліплений до кораблевого облавка (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 390); Лозові дуги, що я витяг із човна і налагоджував зігнути над каючком, ніяк не потрапляли до кільчиків облавка (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 410); Шумить Вода невтомна за.. облавком, Волога й тьма охоплюють істоту (Максим Рильський, I, 1950, 242).
ІМХО, не підходить для літака. Етимологія ж прозора - лавка. В літаку не сядеш на край борта.
Цитата: oveka от июля 25, 2014, 15:09
о́блавок, обла́вок, обла́вка судна = борт, фальшборт. Це та штука, яка окружає судно по периметру, йде облавою. Переносити на повітряне судно ніяк не випадає. Там немає о́блавка як такого.
Вірно.
Цитата: oveka от июля 25, 2014, 15:13
Троща = Аїр тростиновий
Це гумор? :)
Цитата: Swet_lana от июля 25, 2014, 17:44
Авіатроща... ой, мама...скоро українська буде із словником (в усякому разі для мене)
Є ж нормальне слово "катастрофа".
Цитата: Kaze no oto от июля 26, 2014, 13:16
Цитата: Python от июля 26, 2014, 12:36
Кому потрібна лексично чиста українська мова, сфера використання якої обмежується мовою журналістів у студії? Так не говорять ні гості передачі, що не належать до журналістського кола, ні самі журналісти у себе вдома. Власне, мова, якою журналісти ведуть репортажі, й мова, якою вони беруть інтерв'ю, також відрізняється — змусити людей адекватно відповідати на питання, які неможливо зрозуміти, було б досить складно.
Но а як ще освічувати нарід? Особливо в умовах панування антиукраїнської влади. Якщо не через школи, то через медії.
Коли людина чує, як говорити правильно, тоді вона й буде прагнути до цього.
А якщо не прагнути до лексично чистої мови, тоді й суржиком спілкуватися на ТБ чи радії можна, чому б ні.
Про це не йшлося.
Освічувати народ? Ти з якого столїття? Ти шляхтич чи нарком?
Авжеж, школа це освіта. Тобі не підходит?
Правильно говорити? Це добре. А до чого ти це сказав?
Суржиком спілкуватись. Чому б нї?
Дарк Макс, цих це яких?
Вони точно украінїзатори?
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 13:54
Дарк Макс, цих це яких?
Вони точно украінїзатори?
Вважають себе ними, принаймні :) Цих - це недолугих словотворців, майстрів спалахуйки, так би мовити.
Цитата: Kaze no oto от июля 26, 2014, 13:16
Но а як ще освічувати нарід? Особливо в умовах панування антиукраїнської влади. Якщо не через школи, то через медії.
Навчати правильній мові — функція шкіл, а функція ЗМІ — донесення актуальної інформації в доступній формі. Якщо навиків мови, отриманих у школі, вдома, від інших носіїв і т.п., для сприйняття ЗМІ недостатньо, то користі з такої «освіти через ЗМІ» — нуль. Скоріш, це підштовхне багатьох носіїв отримувати інформацію іншими доступними мовами, де мова ЗМІ рівняється на мову шкільного підручника, а не намагається дистанціюватись від нього. Хоча, якби аналогічний експеримент проводився одночасно не лише в українській, а й російській та англійській мовах ЗМІ, то, ймовірно, його наслідки для розповсюдженості української мови були б менш негативними.
Цитата: DarkMax2 от июля 26, 2014, 13:34
ІМХО, не підходить для літака. Етимологія ж прозора - лавка. В літаку не сядеш на край борта.
Власне, й на бортах судна теж ніхто не сидить. Сам вираз «на борту», схоже, було механічно скальковано з західних мов, хоча до бортів (бічних стінок судна) він стосунку не має. Ну а «на облавку (повітряного) судна» — вже калька з кальки.
Цитата: Python от июля 26, 2014, 12:19
2) «Десовєтизація» — фонетичний русизм, неможливий у рамках чистої української мови. Є синоніми — «дерадянізація» (якщо орієнтуватись на суто українську лексику) чи, вкрайньому, «десовітизація», що не містять неукраїнських фонем.
Ага, моя бабуся читає такі речі як «десов'єтизація».
Цитата: Python от июля 26, 2014, 12:36
Власне, мова, якою журналісти ведуть репортажі, й мова, якою вони беруть інтерв'ю, також відрізняється — змусити людей адекватно відповідати на питання, які неможливо зрозуміти, було б досить складно.
До речі, що мене завжди дивувало на білоруському радіо: навідь коли ведучі говорять білоруською, як тільки до них хтось приходить в студію, вони переходять на російську. А ще я бачило, як колись брав інтерв'ю журналіст «Регіональної газети»: говорив російською, а потім в газеті його роззмістили в білоруському перекладі.
"десовєтизація" є інтернаціоналізмом, адже soviet.
Цитата: Python от июля 26, 2014, 14:02
Цитата: DarkMax2 от июля 26, 2014, 13:34
ІМХО, не підходить для літака. Етимологія ж прозора - лавка. В літаку не сядеш на край борта.
Власне, й на бортах судна теж ніхто не сидить. Сам вираз «на борту», схоже, було механічно скальковано з західних мов, хоча до бортів (бічних стінок судна) він стосунку не має. Ну а «на облавку (повітряного) судна» — вже калька з кальки.
Тут я акцентував увагу на наявність краю борта, а не сидінні.
Цитата: Клонопотам от июля 26, 2014, 14:15
Ага, моя бабуся читає такі речі як «десов'єтизація».
З Галичини бабуся?
Цитата: LUTS от июля 26, 2014, 14:23
З Галичини бабуся?
Рогатинський район — це ж Галичина, так?
Цитата: DarkMax2 от июля 26, 2014, 14:23
"десовєтизація" є інтернаціоналізмом, адже soviet.Цитата: Python от июля 26, 2014, 14:02
Цитата: DarkMax2 от июля 26, 2014, 13:34
ІМХО, не підходить для літака. Етимологія ж прозора - лавка. В літаку не сядеш на край борта.
Власне, й на бортах судна теж ніхто не сидить. Сам вираз «на борту», схоже, було механічно скальковано з західних мов, хоча до бортів (бічних стінок судна) він стосунку не має. Ну а «на облавку (повітряного) судна» — вже калька з кальки.
Тут я акцентував увагу на наявність краю борта, а не сидінні.
А нащо згадав лавку?
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 13:42
Освічувати народ? Ти з якого столїття? Ти шляхтич чи нарком?
Я лінґвіст і прихильник пуризму щодо української мови.
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 13:42
Авжеж, школа це освіта. Тобі не підходит?
Ось зараз мабуть щось ся змінить. Але коли міністром освіти був Дмитро Табачник.... Та ще й на нижчому рівні багато українофобів та совков :(
Крім того, механізм шкільної освіти досить інертний.
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 13:42
Правильно говорити? Це добре. А до чого ти це сказав?
До того, що пора вже повернути всі заборонені слова. То й буде
правильно. А ось якщо когось дратує «філіжанка кави», або «автівка», або «авіатроща» чи «на облавку літака», то най вони йдуть лісом.
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 13:42
Суржиком спілкуватись. Чому б нї?
Тоді, може, одразу, російською? Адже яка ріжниця?
Тарас, який в біса пурист? :)
Укр. мова це щось невизначене і неясне. Не можна бути пуристом укр. мови. Екстремістом безголовим як Фаріон — можливо.
Цитата: Kaze no oto от июля 26, 2014, 14:33
Тоді, може, одразу, російською? Адже яка ріжниця?
Суржик — це лише варіант української мови з тими ж українськими фонетико-граматичними рисами та більшою частиною базової лексики. Відмінності від літературної переважно лише в лексиці (яка, загалом, річ нестабільна — власне, й «пуристична українська» від звичайної загальнозрозумілої української мови лексично відрізняється часом не менше).
Цитата: Swet_lana от июля 25, 2014, 17:44
Авіатроща... ой, мама...скоро українська буде із словником (в усякому разі для мене)
Їй Богу не чув такого виразу
А деякі неологізми так прижилися що вже "лозунг" замість "гасло" і "прес секретар" замість "речник" суб'єктивно сприймаються як русизми
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 14:49
Тарас, який в біса пурист? :)
Укр. мова це щось невизначене і неясне. Не можна бути пуристом укр. мови. Екстремістом безголовим як Фаріон — можливо.
Но ось я обожнюю Фаріон, так :)
Але все ж, чому укр. мова це щось невизначене і неясне, хоча польська, словацька, словенська цілком собі визначені та ясні?
Цитата: Kaze no oto от июля 26, 2014, 09:08
Цитата: Python от июля 25, 2014, 22:44
ова журналістів не відображає реальних змін в українській мові, якою говорять люди в реальному житті — скоріш, навпаки. Згодовують нам якісь трощі з падалками, а щось більш юзабельне відверто скіпають :(
А ви взагалі за дерусифікацію та десовєтизацію української мови, чи проти?
Читав ряд мігрантських авторів зокрема Д Дорошенка і мушу сказати що більшіть того що зараз називають "русифікацією і радянізацією" це просто можливі самі по собі варіанти які були введені совком як обов'язкові.
Цитата: Kaze no oto от июля 26, 2014, 15:01
Але все ж, чому укр. мова це щось невизначене і неясне, хоча польська, словацька, словенська цілком собі визначені та ясні?
Бо в польській, словацькій та словенській не було Фаріон, яка приходить я об'являє частину широко вживаних слів неправильними, після чого вже й невідомо взагалі, що є правильним. :mrgreen:
Цитата: Kaze no oto от июля 26, 2014, 14:33
До того, що пора вже повернути всі заборонені слова. То й буде правильно. А ось якщо когось дратує «філіжанка кави», або «автівка», або «авіатроща» чи «на облавку літака», то най вони йдуть лісом.
Слово, якого практично ніхто не знає, неможливо повернути просто так — треба, щоб люди призвичаїлись до нього, як мінімум. Якщо слово позначає якесь конкретне поняття, то для нього в сучасному словнику вже, як правило, є інше слово — часом не менш українське, ніж відроджуване. А якщо раптово відродити всі архаїзми (включно з ситуативними неологізмами, що не прижилися 100 років тому), то поставте себе на місце українських глядачів, змушених вичеплювати корисну інформацію з новин про чепірку глокої куздри на Херсонщині чи смажень у кружві Дня Незалежності :)
Цитата: Клонопотам от июля 26, 2014, 15:06
Бо в польській, словацькій та словенській не було Фаріон, яка приходить я об'являє частину широко вживаних слів неправильними, після чого вже й невідомо взагалі, що є правильним. :mrgreen:
Ох, якщо б ви знали історію словенської мови :green:
Цитата: Kaze no oto от июля 26, 2014, 15:01
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 14:49
Тарас, який в біса пурист? :)
Укр. мова це щось невизначене і неясне. Не можна бути пуристом укр. мови. Екстремістом безголовим як Фаріон — можливо.
Но ось я обожнюю Фаріон, так :)
Але все ж, чому укр. мова це щось невизначене і неясне, хоча польська, словацька, словенська цілком собі визначені та ясні?
Бо украінці не мают практики загалнонаціоналного мовлення. Не мают інстанціі зразка, стандарта.
Цитата: Kaze no oto от июля 26, 2014, 15:22
Цитата: Клонопотам от июля 26, 2014, 15:06
Бо в польській, словацькій та словенській не було Фаріон, яка приходить я об'являє частину широко вживаних слів неправильними, після чого вже й невідомо взагалі, що є правильним. :mrgreen:
Ох, якщо б ви знали історію словенської мови :green:
Словенска мова це мова краіни розміром з район якоі-небудь украінскоі області?
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 15:35
Цитата: Kaze no oto от июля 26, 2014, 15:22
Цитата: Клонопотам от июля 26, 2014, 15:06
Бо в польській, словацькій та словенській не було Фаріон, яка приходить я об'являє частину широко вживаних слів неправильними, після чого вже й невідомо взагалі, що є правильним. :mrgreen:
Ох, якщо б ви знали історію словенської мови :green:
Словенска мова це мова краіни розміром з район якоі-небудь украінскоі області?
О, нє. На розмір Закарпатскоі потягне все таки.
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 15:35
Словенска мова це мова краіни розміром з район якоі-небудь украінскоі області?
Приблизно як Львівська область.
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 15:37
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 15:35
Цитата: Kaze no oto от июля 26, 2014, 15:22
Цитата: Клонопотам от июля 26, 2014, 15:06
Бо в польській, словацькій та словенській не було Фаріон, яка приходить я об'являє частину широко вживаних слів неправильними, після чого вже й невідомо взагалі, що є правильним. :mrgreen:
Ох, якщо б ви знали історію словенської мови :green:
Словенска мова це мова краіни розміром з район якоі-небудь украінскоі області?
О, нє. На розмір Закарпатскоі потягне все таки.
О, нє. Більша площею. А населенням якраз.
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 15:31
Бо украінці не мают практики загалнонаціоналного мовлення. Не мают інстанціі зразка, стандарта.
А чому не мають (не маємо)?
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 15:41
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 15:37
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 15:35
Цитата: Kaze no oto от июля 26, 2014, 15:22
Цитата: Клонопотам от июля 26, 2014, 15:06
Бо в польській, словацькій та словенській не було Фаріон, яка приходить я об'являє частину широко вживаних слів неправильними, після чого вже й невідомо взагалі, що є правильним. :mrgreen:
Ох, якщо б ви знали історію словенської мови :green:
Словенска мова це мова краіни розміром з район якоі-небудь украінскоі області?
О, нє. На розмір Закарпатскоі потягне все таки.
О, нє. Більша площею. А населенням якраз.
О, нє. І населенням більша.
Цитата: Kaze no oto от июля 26, 2014, 15:41
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 15:31
Бо украінці не мают практики загалнонаціоналного мовлення. Не мают інстанціі зразка, стандарта.
А чому не мають (не маємо)?
Бо столиця — провінція Московскоі Імперіі. Там пристойно говорити по-московски, а не по-своєму.
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 15:43
О, нє. І населенням більша.
Но я ж кажу тобі, Львівщина.
Цитата: Kaze no oto от июля 26, 2014, 15:47
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 15:43
О, нє. І населенням більша.
Но я ж кажу тобі, Львівщина.
Да, оказується, Словенїя велика.
Цитата: LUTS от июля 26, 2014, 14:25
Цитата: Клонопотам от июля 26, 2014, 14:24
Цитата: LUTS от июля 26, 2014, 14:23
З Галичини бабуся?
Рогатинський район — це ж Галичина, так?
Сама натуральна.
О, ггг...
Може, краще "найнатуральніша"? Ггг.
Цитата: Python от июля 26, 2014, 12:19
3) В радянський період якість української мови ЗМІ була вже точно не нижчою, ніж нині. Безумовно, частка лексичних русизмів у ній була дещо вищою, ніж сьогодні, але за іншими параметрами (такими як стилістична чіткість, лексичне багатство та повнофункціональність, а в друкованих джерелах — також якість коректури) вона явно вигравала перед тим, що ми маємо нині. Ще одна особливість — відсоток нативів серед тих, хто професійно нею займався, був вищим, тому в сучасній українській мові ЗМІ, попри зменшення кількості російськоподібних слів у лексиці, спостерігається навіть більша розповсюдженість російських кальок — виразів, механічно побудованих за російською моделлю. Питання: який сенс у дерадянізації, якщо дерадянізована українська мова якісно програє перед радянською?
Прошѫ пѡсъланьѥ на дєякѫ програмѫ тых дѡб, коли мога.
Цитата: Elischua от
Прошѫ пѡсъланьѥ на дєякѫ програмѫ тых дѡб, коли мога.
У київськім метрі оголошення такою мовою.
Цитата: Sirko от июля 26, 2014, 16:57
Цитата: Elischua от
Прошѫ пѡсъланьѥ на дєякѫ програмѫ тых дѡб, коли мога.
У київськім метрі оголошення такою мовою.
Дєчьто росѧглѣишє?
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 16:06
Цитата: LUTS от июля 26, 2014, 14:25
Цитата: Клонопотам от июля 26, 2014, 14:24
Цитата: LUTS от июля 26, 2014, 14:23
З Галичини бабуся?
Рогатинський район — це ж Галичина, так?
Сама натуральна.
О, ггг...
Може, краще "найнатуральніша"? Ггг.
Нє-а :no:
Цитата: LUTS от июля 26, 2014, 17:48
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 16:06
Цитата: LUTS от июля 26, 2014, 14:25
Цитата: Клонопотам от июля 26, 2014, 14:24
Цитата: LUTS от июля 26, 2014, 14:23
З Галичини бабуся?
Рогатинський район — це ж Галичина, так?
Сама натуральна.
О, ггг...
Може, краще "найнатуральніша"? Ггг.
Нє-а :no:
А що скаже Каze no oto? :)
Цитата: Kaze no oto от июля 26, 2014, 14:33
Я лінґвіст і прихильник пуризму
Взаємне заперечення ;D
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 18:36
А що скаже Каze no oto? :)
Но, так, натуральна Галичина. Її центральна частина.
Цитата: Kaze no oto от июля 26, 2014, 19:30
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 18:36
А що скаже Каze no oto? :)
Но, так, натуральна Галичина. Її центральна частина.
Філолог би сказав, що слово "сама" тут страшний гріх. В данім випадку треба "натуральна", без "сáма".
Цитата: engelseziekte от июля 26, 2014, 19:23
Взаємне заперечення ;D
Щось дивне ти кажеш.
А Івар Аасен (на приклад) тоді хто?
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 19:43
Філолог би сказав, що слово "сама" тут страшний гріх. В данім випадку треба "натуральна", без "сáма".
Тю, блін, ти про це. Не одразу зрозумів. Так, звичайно, «са́ма» тут є страшным гріхом, помилкою. Не можна так казати. А ось «найнатуральніша» — нормально.
Цитата: Kaze no oto от июля 26, 2014, 19:48
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 19:43
Філолог би сказав, що слово "сама" тут страшний гріх. В данім випадку треба "натуральна", без "сáма".
Тю, блін, ти про це. Не одразу зрозумів. Так, звичайно, «са́ма» тут є страшным гріхом, помилкою. Не можна так казати. А ось «найнатуральніша» — нормально.
Найнатуральніша? Або натуральна, або не натуральна.
Найнатуральніша — ...
Б... Ну я не маю слів. А обсценщина карається. :fp:
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 19:53
Найнатуральніша? Або натуральна, або не натуральна.
Найнатуральніша — ...
Б... Ну я не маю слів. А обсценщина карається. :fp:
А як ще ти пропонуєш створити найвищий ступінь порівняння?
Цитата: Kaze no oto от июля 26, 2014, 19:59
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 19:53
Найнатуральніша? Або натуральна, або не натуральна.
Найнатуральніша — ...
Б... Ну я не маю слів. А обсценщина карається. :fp:
А як ще ти пропонуєш створити найвищий ступінь порівняння?
Ніяк. Не треба найвищого ступеня для такого поняття.
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 20:07
Ніяк. Не треба найвищого ступеня для такого поняття.
А в російській є «самая натуральная».
Цитата: Kaze no oto от июля 26, 2014, 20:11
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 20:07
Ніяк. Не треба найвищого ступеня для такого поняття.
А в російській є «самая натуральная».
Істинна Галичина, правдїшна, правдива Галичина.
Стеменна Галичина?
Цитата: Kaze no oto от июля 26, 2014, 19:48
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 19:43
Філолог би сказав, що слово "сама" тут страшний гріх. В данім випадку треба "натуральна", без "сáма".
Тю, блін, ти про це. Не одразу зрозумів. Так, звичайно, «са́ма» тут є страшным гріхом, помилкою. Не можна так казати. А ось «найнатуральніша» — нормально.
За моïми мѣрами правости украïньскоѥ мълвє выраз 'сама натуральна' ѥ допустим, накѡлько ильга ѥ и тъвмачити яко »право та натуральна«, тоб'то нє иначє 'сам король'. Протє ѥ ту мѣнити тиск на /сама́/.
Цитата: Kaze no oto от июля 26, 2014, 19:48
Тю, блін, ти про це.
Ото жє, ѥси, кажѥшь, проти сѫръжика?
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 20:33
Цитата: Elischua от июля 26, 2014, 20:22
Цитата: Kaze no oto от июля 26, 2014, 19:48
Тю, блін, ти про це.
Ото жє, ѥси, кажѥшь, проти сѫръжика?
Пурист блїн.
Тсє ѥси кому?
А що значит сам король?
Самá натурална Галичина? Сама істинна Галичина?
Можна, але зайво.
А от є ще слово облямівка. Давнє таке слово, не новотвір. І чомусь воно видається мені якимось смішним, просторічним. Облямівка.
Цитата: Elischua от июля 26, 2014, 20:35
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 20:33
Цитата: Elischua от июля 26, 2014, 20:22
Цитата: Kaze no oto от июля 26, 2014, 19:48
Тю, блін, ти про це.
Ото жє, ѥси, кажѥшь, проти сѫръжика?
Пурист блїн.
Тсє ѥси кому?
Тарас каже що пурист. Либонь його строгість слово "блїн" пощадила.
Цитата: Swet_lana от июля 26, 2014, 20:37
А от є ще слово облямівка. Давнє таке слово, не новотвір. І чомусь воно видається мені якимось смішним, просторічним. Облямівка.
А яке Вам більш серйозне замість цего?
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 20:36
А що значит сам король?
»король своѥѭ особоѭ« або »тъи, къто ѥ правъи король«
По-пьрвъшѥ, а по-другє,
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 20:36
Самá натурална Галичина? Сама істинна Галичина?
Можна, але зайво.
я бымь то тако и нє выразил. То тълмачѥньѥ бѣ потѫга якоси оправьдити изворот 'сама натурална', хоча ѡн загалъмь такы ѥ крив. Я бымь то рѵкл 'сама Галичьщина', 'права Галичьщина', 'истина Галичьщина' або 'иста Галичьщина'.
Цитата: Elischua от июля 26, 2014, 20:22
Ото жє, ѥси, кажѥшь, проти сѫръжика?
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 20:33
Пурист блїн.
Я вважаю, що є ріжні рівні мови. Це инша річ.
Цитата: Kaze no oto от июля 26, 2014, 20:49
Цитата: Elischua от июля 26, 2014, 20:22
Ото жє, ѥси, кажѥшь, проти сѫръжика?
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 20:33
Пурист блїн.
Я вважаю, що є ріжні рівні мови. Це инша річ.
Годѣ годѣ, я'ми тєжє за рѡжьни рѡвьни. Алє тє 'блiн' кличє у мєнє пѡдозьрѫ, ожє нє вѣси яко то инакъшѥ казати, на иньшому рѡвьни. ;)
Цитата: Kaze no oto от июля 26, 2014, 20:49
Цитата: Elischua от июля 26, 2014, 20:22
Ото жє, ѥси, кажѥшь, проти сѫръжика?
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 20:33
Пурист блїн.
Я вважаю, що є ріжні рівні мови. Це инша річ.
Я вважаю, ти екстреміст.
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 20:38
Цитата: Elischua от июля 26, 2014, 20:35
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 20:33
Цитата: Elischua от июля 26, 2014, 20:22
Цитата: Kaze no oto от июля 26, 2014, 19:48
Тю, блін, ти про це.
Ото жє, ѥси, кажѥшь, проти сѫръжика?
Пурист блїн.
Тсє ѥси кому?
Тарас каже що пурист. Либонь його строгість слово "блїн" пощадила.
До рєчи, мълва Фарионихы ѥ ѫзѡр ничьчѥнья чи то наикращих чи то наигѡрьших намѣр мълвьноѥ чисты. Нє имѫ до тѧмы, на тълѣ чого само ѥѥ мълвлѥнья ѥ ѧто за чистє. :donno:
Мєџи тымь я доси пъвѫ чути украïньскѫ мълвѫ вѣстьи або якоѥ иньшоѥ програмы Сѫвѣтьскоѥ добы.
До речі мова [панї] Фаріонихи є взір(ец) нищення чи то найкращих чи то найгірших намíр (ж.р., множина, р.в.) мовноі чи́сті (ж.р., р.в.; н.в. "чисть").
Не йму до тями на тлї чого само (де наголос?) іі мовленнє є ято за чисте.
?
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 21:21
До речі мова [панї] Фаріонихи є взір(ец) нищення чи то найкращих чи то найгірших намíр (ж.р., множина, р.в.) мовноі чи́сті (ж.р., р.в.; н.в. "чисть").
Не йму до тями на тлї чого само (де наголос?) іі мовленнє є ято за чисте.
?
Чьто значить "?"
Скажи щось.
1.Троща = Аїр тростиновий
Це гумор?
Тут лепеха́ звича́йна
http://r2u.org.ua/s?w=троща&scope=all&dicts=all&highlight=on (http://r2u.org.ua/s?w=%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%89%D0%B0&scope=all&dicts=all&highlight=on)
2.Борт - йдеться про край. Облавок - йдеться про облямівку судна.
3.Не влазьте в тенета дерусифікації, десов'єтизації, українізації, гетьполонізації. Скільки люду не володіючи українською на форумах паталакає про неї? Неміряно. А ще суржик. Цікаво б знати чиє ж воно твориво, той суржик? Розглядайте свою мови з точки зору її розвитку самої.
4.Приписали п'ять слів з Ґ. А наші батьки чхали на припис і вживали слова - джамиґа, виґандюрити, ґлей, ґолка, ґніт та инші. Чхайте на здоров'я!
Єлисеє, плохо, хорошо, що плохо, що хорошо.
Овека! Я з Вами згоден, суржик це погане поняттє.
Цитата: oveka от июля 26, 2014, 21:36
1.Троща = Аїр тростиновий
Це гумор?
Тут лепеха́ звича́йна
Аїр і лепеха — синоніми.
Цитата: http://sum.in.ua/s/ajirАЇР, діал. АЄР, у, чол. Трав'яниста багаторічна рослина з довгими мечоподібними листками й гострим запахом; татарське зілля, лепеха.
Цитата: oveka от июля 26, 2014, 21:36
3.Не влазьте в тенета дерусифікації, десов'єтизації, українізації, гетьполонізації. Скільки люду не володіючи українською на форумах паталакає про неї? Неміряно. А ще суржик. Цікаво б знати чиє ж воно твориво, той суржик? Розглядайте свою мови з точки зору її розвитку самої.
Підтримую.
Цитата: oveka от июля 26, 2014, 21:36
ґолка
У Грінченка:
ЦитироватьҐо́лка, -ки, ж. Пшеница, имѣющая колосья безъ остей.
Не слід плутати з голкою.
Цитата: Python от июля 26, 2014, 21:45
Цитата: oveka от июля 26, 2014, 21:36
ґолка
У Грінченка:
ЦитироватьҐо́лка, -ки, ж. Пшеница, имѣющая колосья безъ остей.
Не слід плутати з голкою.
А чого бы то и плѫтати, коли одинє ѥ 'кълъка', а другє ѥ 'игълъка'. :what:
Цитата: Elischua от июля 26, 2014, 21:48
А чого бы то и плѫтати, коли одинє ѥ 'кълъка', а другє ѥ 'игълъка'.
Знаємо ми цих пуристів. Почують, що десь кажуть «ґолка» — то вирішать, що так усюди треба — «швацька ґолка» там, чи «ґолка медичної штрикалки», а хто каже «голка», той москаль :)
Цитата: Python от июля 26, 2014, 22:04
Цитата: Elischua от июля 26, 2014, 21:48
А чого бы то и плѫтати, коли одинє ѥ 'кълъка', а другє ѥ 'игълъка'.
Знаємо ми цих пуристів. Почують, що десь кажуть «ґолка» — то вирішать, що так усюди треба — «швацька ґолка» там, чи «ґолка медичної штрикалки», а хто каже «голка», той москаль :)
hєн воно чьто ѥ пуризм!
Дебілїзм. Обмоскалились далї нїкуди, а мерзят москалів і шугаються від примарних русизмів.
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 22:09
Дебілїзм. Обмоскалились далї нїкуди, а мерзят москалів і шугаються від примарних русизмів.
А тсє ѥси до чого? :???
Цитата: Kaze no oto от июля 26, 2014, 19:43А Івар Осен (на приклад) тоді хто?
Древній лінгвіст.
Кожен має право залишитись у 19. сторіччі, але наукова спільнота вже знаходиться в 21.
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 20:57
Я вважаю, ти екстреміст.
Так, я екстреміст.
А ще мене дуже дратують прихильники радяньских норм правопису та граматики, ось коли вони говорять, начебто СТБ перекручує українську мову — це просто цирк на дроті. Совки кастрували нашу мову, а ці дурні вважають оцю кастровану мову за справжню українську!
Цитата: oveka от июля 26, 2014, 21:36
1.Троща = Аїр тростиновий
Це гумор?
Тут лепеха́ звича́йна
http://r2u.org.ua/s?w=троща&scope=all&dicts=all&highlight=on (http://r2u.org.ua/s?w=%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%89%D0%B0&scope=all&dicts=all&highlight=on)
2.Борт - йдеться про край. Облавок - йдеться про облямівку судна.
3.Не влазьте в тенета дерусифікації, десов'єтизації, українізації, гетьполонізації. Скільки люду не володіючи українською на форумах паталакає про неї? Неміряно. А ще суржик. Цікаво б знати чиє ж воно твориво, той суржик? Розглядайте свою мови з точки зору її розвитку самої.
4.Приписали п'ять слів з Ґ. А наші батьки чхали на припис і вживали слова - джамиґа, виґандюрити, ґлей, ґолка, ґніт та инші. Чхайте на здоров'я!
А, дійсно. Ми і забули про борт у сенсі край, бік корабля. Ну, як не крути, а облавок той не застосовується до літака.
Цитата: Python от июля 26, 2014, 21:41
Цитата: oveka от июля 26, 2014, 21:36
1.Троща = Аїр тростиновий
Це гумор?
Тут лепеха́ звича́йна
Аїр і лепеха — синоніми.
Цитата: http://sum.in.ua/s/ajirАЇР, діал. АЄР, у, чол. Трав'яниста багаторічна рослина з довгими мечоподібними листками й гострим запахом; татарське зілля, лепеха.
В рослинах не тямлю. :)
Цитироватьшугаються від примарних русизмів
У нас це справжня хвороба
Цитата: Elischua от июля 26, 2014, 22:14
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 22:09
Дебілїзм. Обмоскалились далї нїкуди, а мерзят москалів і шугаються від примарних русизмів.
А тсє ѥси до чого? :???
До того, що пуризм в украінців це лови на русизми. Ті лови від агресіі до москалів. Ця агресія сусїдит із любов'ю і захопленнєм. Це хвороба. А дебіли я сказав, бо хотїв сказати грубого слова.
Цитата: Kaze no oto от июля 26, 2014, 22:26
Цитата: Sandar от июля 26, 2014, 20:57
Я вважаю, ти екстреміст.
Так, я екстреміст.
А ще мене дуже дратують прихильники радяньских норм правопису та граматики, ось коли вони говорять, начебто СТБ перекручує українську мову — це просто цирк на дроті. Совки кастрували нашу мову, а ці дурні вважають оцю кастровану мову за справжню українську!
Та ти просто жартуєш. :stop:
Цитата: Kaze no oto от июля 26, 2014, 22:26
А ще мене дуже дратують прихильники радяньских норм правопису та граматики, ось коли вони говорять, начебто СТБ перекручує українську мову — це просто цирк на дроті. Совки кастрували нашу мову, а ці дурні вважають оцю кастровану мову за справжню українську!
Але ж таки справді перекручує! Тупо колекціонують відмінності від сучасного правопису, беручи різні джерела початку ХХ ст. (іншими словами, такого поєднання відхилень не було в жодному зі старих правописів).
Щодо совків — див. вище. Про постсовків так само можна сказати, що «кастрували» й «каструють» — зрозуміло, прикриваючись не комуністичними ідеологемами, а ідеєю відродження мови, яка без належної кваліфікації якось аж надто скидається на нищення.
Щодо «нашої мови» — я так розумію, Ви володієте нею далеко не з дитинства? ;)
Цитата: oveka от июля 26, 2014, 21:36
Троща = Аїр тростиновий
Це гумор?
Тут лепеха́ звича́йна
Там же - тимофі́ївка лучна́ й очере́т звича́йний.
Цитата: Python от июля 26, 2014, 12:19
в сучасній українській мові ЗМІ, попри зменшення кількості російськоподібних слів у лексиці, спостерігається навіть більша розповсюдженість російських кальок
Днями Кошулинський сказав про
крапку неповернення. :P
Цитата: Zavada от июля 28, 2014, 16:31
Цитата: Python от июля 26, 2014, 12:19
в сучасній українській мові ЗМІ, попри зменшення кількості російськоподібних слів у лексиці, спостерігається навіть більша розповсюдженість російських кальок
Днями Кошулинський сказав про крапку неповернення. :P
Цятка невороття :smoke:
Цитата: Zavada от июля 28, 2014, 16:31
Днями Кошулинський сказав про крапку неповернення.
Або гіперкорекція русизмів (хоча «точка» в українській також є — як математичний термін; якби йшлося про знак пунктуації, мала б бути крапка, якби про маленьку плямку — крапка або цятка), або механічний переклад з російської.
- Спроектуємо цю крапку на площину.
- Семене Яковичу, точку!
- Я дивився у словникові.
- В кінці речення крапка, в нарисній геометрії - точка.
Це було 55 років тому. Нормально. Пережили.
Цитата: oveka от июля 28, 2014, 17:22
- Я дивився у словникові.
:3tfu: :uzhos:
Тоб'то аи, правьда, за моѥѭ засадоѭ рѡвьноправья вьсѣм наречьям украïньскоѥ мълвє, я бымь тут имал трымати сѧ ѫ рѫках. Алє ѥ ми тѧжько подолати вид такого твару.
У мєнє якоси за -ови/-овѣ проти -у/-ѣ закрѣплѥно понѧтьѥ живого проти нєживого (...хоча и такожє означѥного проти нєозначѥного).
Цитата: Python от июля 26, 2014, 21:45
Цитата: oveka от июля 26, 2014, 21:36
3.Не влазьте в тенета дерусифікації, десов'єтизації, українізації, гетьполонізації. Скільки люду не володіючи українською на форумах паталакає про неї? Неміряно. А ще суржик. Цікаво б знати чиє ж воно твориво, той суржик? Розглядайте свою мови з точки зору її розвитку самої.
Підтримую.
Цитата: oveka от июля 26, 2014, 21:36
ґолка
У Грінченка:
ЦитироватьҐо́лка, -ки, ж. Пшеница, имѣющая колосья безъ остей.
Не слід плутати з голкою.
Схоже, спотворення "колка".
Цитата: Zavada от мая 14, 2018, 15:39
http://www.mova.info/article.aspx?l1=69&DID=5596
Купа нових слів від якогось скаженого пуриста :-)
Один лише файл-ковалок чого вартий!