Українська - латиницею. Що видумаєте про це?

[Lugat]

Якщо ж г позначити як g, а ґ — як ĝ чи kg (як у моєму останньому варіанті), проблема слова «згоден» зникне сама по собі.

A jak Vam otake podobajeťsä:
Gajdeĝĝer, Gesse, Geĝelj, Bgaĝavadĝita, Magabgarata, Avrobindo Ĝgoš, mova gindi, Gimalaï...?
Abo: Gajdekgkger, Gekgelj, Bgakgavadkgita, Avrobindo Kgoš... Br-r-r...

Bahato bačyly oči moji 
Ta vernulyś do vas...
Litery "h" ta "g"...

[andrewsiak]

A jak Vam otake podobajeťsä:
Gajdeĝĝer, Gesse, Geĝelj, Bgaĝavadĝita, Magabgarata, Avrobindo Ĝgoš, mova gindi, Gimalaï...?
Abo: Gajdekgkger, Gekgelj, Bgakgavadkgita, Avrobindo Kgoš... Br-r-r...

žaх    лучче нє нада!

[Python]

Нічого, колись звикнете

Зате такі слова, як gen, argument, Gerkules у цій системі записуються близько до іноземних зразків і читаються так, як їх зазвичай читають сучасні українці. Писемність має відбивати мовні реалії, а не мовні теорії.

[Oleksij]

Ne rozumiju w čomu problema. Čomu ne možna pysaty "Himalaї" і "argument" vodnočas?

[Python]

А й справді, можна й так — використовувати в запозиченнях літери h та g (що читаються однаково) — після голосної літера h все одно не може бути модифікатором. Так само, можна використовувати літери w, x, q, диграфи qu, ph, th та ін. Але при цьому етимологічний варіант запису слів має бути необов'язковим  — якщо текст перекодовується з кирилиці автоматичними засобами, відтворити етимологічне написання кожного слова технічно складно.

[Python]

Але є у цій системі одне слабке місце — kg. Гінкго -› ginkgo -› гінґо.
Доведеться якось викручуватись...
Скажімо, записувати послідовність «кг» триграфом «kgh», або розділяти літери апострофом: k'g.

[Lugat]

Нічого, колись звикнете
Зате такі слова, як gen, argument, Gerkules у цій системі записуються близько до іноземних зразків і читаються так, як їх зазвичай читають сучасні українці. Писемність має відбивати мовні реалії, а не мовні теорії.

Zvyčajno ž zvyknemo, jakščo zvyknemo, zvyčajno... Osoblyvo do Gerkulesa, nu zovsim-zovsim blyźko do Herkulesa.  Nu šče troxy - i pysatymemo tak, jak treba: "Herkules"...
Maje raciju pan Oleksij: nu ščo nam zavažaje pysaty de treba "h", a de treba - "g"?

[Python]

Гм.. А й справді, як це я втулив туди Геркулеса?

Втім, це лише підтверджує думку про те, що іншомовні g та h в українській мові не розрізняються або плутаються між собою.

[Lugat]

Гм.. А й справді, як це я втулив туди Геркулеса?
Втім, це лише підтверджує думку про те, що іншомовні g та h в українській мові не розрізняються або плутаються між собою.

Ce, napevne, tomu, ščo naviť vže isnujuča v ukrajinśkij abetci bukva ґ ne nadto vže vidriznäjeťsä zovnišnö vid sxožoji na neji г. Nu podumaješ, nasička vhori... Malünok že bukvy majže odnakovyj! Ce meni nahaduje naše pivdenne čytannä bukvy щ, osoblyvo v najbiľš častotnyx slovax, de čytajuť: šo, šob, jakšo... A na baťkivščyni pana Znatoka, jak my bačymo z joho zapysu, tak i vzahali čytajuť: shjo, shjob, jakshjo... Ot koly b ci bukvy zrymo vidriznälysä, može takoho b i ne bulo: h i g, š i šč. Promovlännä podumky pry čytanni, poky lüdyna šče ne zasvojila skoročytannä, spryjaje utryvalennü v pamjati pravyľnoji vymovy.
I šče. Ne dumaju, ščo vže tak konče neobxidno robyty pobukvennu transliteraciju. Jakščo na prykladi biloruśkoji movy my bačymo, jak nepohano pracüje programka-transliterator, jaka čitko vidriznäje, de "ja", de "ia", de prosto "a" pislä mjakoji "l", to ščo nam zavažaje zrobyty ščoś podibne? Skačaty predstavlenyj nabir transliteratoriv možna na sajti biloruśkyx entuziastiv latynky: http://lacinka.org.

[znatok]

moja batjkivshjyna - Kyjiv
rodychi z Kyjivsjkoji oblasti
koly vyrishuvav jake poznachennja vybraty dlja litery щ zupynyvsja na poznachenni shj.
Cej zapys ja vykorystovuju dlja svojih zhyttjevyh potreb - shjob nazyvaty fajly a takozh pysaty programy z nazvamy funkcij i komentarjamy ukrajinsjkoju movoju, i shjob maty zmogu vykorystovuvaty na budj-jakomu kompjuteri - vzjav lyshe standartnu anglijsjku rozkladku klaviatury. Na majbutnje dumav pro transkrypciju inozemnyh mov cijeju abetkoju - napryklad dovgi golosni za dopomogoju zdvojenyh golosnykh - aa,ee, uu, ii.
Bukvy v osnovnomu chytajutjsja jak v zvychajnij latynsjkij abetci. Dlja vyboru poznachenj dlja zvukiv jakyh ne bulo v latynsjkij - vykorystovuvav v osnovnomu anglijsjki i poznachennja pivdennoslovjansjkykh narodiv, hocha znajomyvsja takozh z abetkamy majzhe vsih suchasnykh velykykh jevropejsjkykh derzhav.

[andrewsiak]

moja batjkivshjyna - Kyjiv
rodychi z Kyjivsjkoji oblasti
koly vyrishuvav jake poznachennja vybraty dlja litery щ zupynyvsja na poznachenni shj.
Cej zapys ja vykorystovuju dlja svojih zhyttjevyh potreb - shjob nazyvaty fajly a takozh pysaty programy z nazvamy funkcij i komentarjamy ukrajinsjkoju movoju, i shjob maty zmogu vykorystovuvaty na budj-jakomu kompjuteri - vzjav lyshe standartnu anglijsjku rozkladku klaviatury. Na majbutnje dumav pro transkrypciju inozemnyh mov cijeju abetkoju - napryklad dovgi golosni za dopomogoju zdvojenyh golosnykh - aa,ee, uu, ii.
Bukvy v osnovnomu chytajutjsja jak v zvychajnij latynsjkij abetci. Dlja vyboru poznachenj dlja zvukiv jakyh ne bulo v latynsjkij - vykorystovuvav v osnovnomu anglijsjki i poznachennja pivdennoslovjansjkykh narodiv, hocha znajomyvsja takozh z abetkamy majzhe vsih suchasnykh velykykh jevropejsjkykh derzhav.

а який стосунок має "ш" як "sh" та "ч" як "ch" до слов'янских мов? Чому не так як у польській, чеській? А якщо вже англійська - то чому не французька та не німецька? Чому такі преференції анлійській орфографії?
А shj мені взагалі не зрозуміло. Vobshje.

[znatok]

ja chitko napysav dlja jakykh cilej meni cja abetka bula potribna - nazyvaty fajly, vykorystovuvaty v programuvanni, na budj-jakomu kompjuteri ( na jakomu zavzhdy je anglijsjka rozkladka ) - chysto dilovi ( tobto praktychni cili ).

[Python]

а який стосунок має "ш" як "sh" та "ч" як "ch" до слов'янских мов? Чому не так як у польській, чеській? А якщо вже англійська - то чому не французька та не німецька? Чому такі преференції анлійській орфографії?

Логіка така: для кожної шиплячої має бути свій диграф, і ці диграфимають бути побудовані за єдиним принципом. Польська мова має диграфи cz та sz, але звук, близький до нашого [ж], позначається або диграфом rz (що зрозуміло лише в контексті польської мови), або літерою z з крапочкою (але нам потрібен саме диграф — є випадки, коли розширену латиницю застосувати неможливо), причому, ці позначення не є взаємозамінними. Інші слов'янські мови не використовують диграфів для позначення шиплячих. У той же час, англійська система дозволяє за єдиним принципом утворити диграфи для всіх трьох шиплячих (хоча zh в англійській мові не використовується).

[Python]

Ce, napevne, tomu, ščo naviť vže isnujuča v ukrajinśkij abetci bukva ґ ne nadto vže vidriznäjeťsä zovnišnö vid sxožoji na neji г.

Причина тут іще простіша: більшість іншомовних назв потрапляють до нашої мови не напряму, а через посередництво російської. Російська й південнослов'янська Г у більшості випадків етимологічно відповідає українській Г, хоча й звучить близько до Ґ, у той же час, літера h передається в російській або як Г, або як Х. Звідси й уся плутанина. Слова ж, які потрапили до нас напряму з німецької чи польської (напр., «ґедзь»), цей звук зберегли.

Треба сказати, українська кирилиця — чи не єдиний алфавіт, що має окремі літери для Г, Ґ, К., Х.

[Ревета]

Forum zapracjuvav. Ura!

[Oleksij]

moja batjkivshjyna - Kyjiv
rodychi z Kyjivsjkoji oblasti
koly vyrishuvav jake poznachennja vybraty dlja litery щ zupynyvsja na poznachenni shj.
Cej zapys ja vykorystovuju dlja svojih zhyttjevyh potreb - shjob nazyvaty fajly a takozh pysaty programy z nazvamy funkcij i komentarjamy ukrajinsjkoju movoju, i shjob maty zmogu vykorystovuvaty na budj-jakomu kompjuteri - vzjav lyshe standartnu anglijsjku rozkladku klaviatury. Na majbutnje dumav pro transkrypciju inozemnyh mov cijeju abetkoju - napryklad dovgi golosni za dopomogoju zdvojenyh golosnykh - aa,ee, uu, ii.
Bukvy v osnovnomu chytajutjsja jak v zvychajnij latynsjkij abetci. Dlja vyboru poznachenj dlja zvukiv jakyh ne bulo v latynsjkij - vykorystovuvav v osnovnomu anglijsjki i poznachennja pivdennoslovjansjkykh narodiv, hocha znajomyvsja takozh z abetkamy majzhe vsih suchasnykh velykykh jevropejsjkykh derzhav.

а який стосунок має "ш" як "sh" та "ч" як "ch" до слов'янских мов? Чому не так як у польській, чеській? А якщо вже англійська - то чому не французька та не німецька? Чому такі преференції анлійській орфографії?
А shj мені взагалі не зрозуміло. Vobshje.

Uhu, my ščo, beremo kurs na švedśku, čy jak?

[Python]

Головний недолік слов'янських латиниць — неможливість використовувати їх без використання літер розширеної латиниці, тоді як англійська взагалі здебільшого обходиться без додаткових літер, а у німецькій за необхідності їх можна замінювати диграфами. Недолік додаткових літер — той же, що й у літер кирилиці: вони не завжди правильно перекодовуються, і їх не завжди можна застосувати. Крім того, західна латиниця й центральноєвропейська — це дві різні системи, які можна поєднувати в Unicode чи UTF-8, але вони несумісні у восьмирозрядних системах кодування (windows-1252 — західноєвропейська і windows-1250 — центральноєвропейська), тоді як базова латиниця (читайте «англійський алфавіт») вільно поєднується навіть з кирилицею.
Любов до англійської системи обумовлена не чиїмись забаганками, а технічною необхідністю.

[Vertaler]

Подумав я та й вирішив запропонувати ще один варіант, який я бачив, тільки для російської, десь на ЖЖ. Російська на ньому мені не сподобалася (ну ще б, у мене ж дві своїх латиниці для неї є  ), але для української можна й попробувати.

Značytj tak. Pomjakšennia poznačajetjsia jotom pered pryholosnymy čy na kinciu slova: pjatj, ukrajinsjka, poljsjka, a pered holosnymy literoju i: nenia, latynycia, usia.

Ščo ž do sliv na kštalt «діамант» чи «діаспора», to tut pojavliajetjsia jakasj inša litera, napryklad ï, ale možna i ī, i î, i šče ščo-nebudj.

Nu ščo... ce niby vse. Možna, pevno, svarytysia, jak poznačaty zvuk [х], — ja, napryklad, šče raz skažu vam, ščo vin povynen buty ch, ščob litera c častiše pojavlialasia v teksti, adže ja vže 12 raziv napysav tut č ta žodnoho razu c. Ale peredbačaju ščo vam usim na častotu liter z vysokoji dzvinyci. 

Jaki tut nedostačy... nu, baču dvi. Litera ï dlia svojeji funkciji je najnormaljnišoju, ale biljšostj ukrajinciv ce može ne zrozumity. Takož deščo dyvno vyhliadajutj taki slova jak manjjak, ale luğativ man'jak — ce šče hirše.

A, nu i szcze. Vseż-taky litera č zustriczajetjsia duże czasto. Możlyvo szczo kraszcze bulo b vykorystuvaty poljsjki szypliaczi, todi i pro moje ch można zabuty (ale ja ne zabudu ). I majemo latynyciu zi vsioho dvoma dïakrytykamy, jaki można lehko vypuskaty koly vy pyszete, napryklad, SMS, tak samo jak ja vypuskaju litery ż ta ë v SMS, pyszuczy na odnomu zi svojich varïantiv latynyci dlia rosijsjkoji.

—

Nu ščo, panove, skažete?

[Lugat]

Litera ï dlia svojeji funkciji je najnormaljnišoju, ale biljšostj ukrajinciv ce može ne zrozumity. Takož deščo dyvno vyhliadajutj taki slova jak manjjak, ale luğativ man'jak — ce šče hirše.

Jakščo vže buty zovsim točnym, to "luğativ man'jak" za ostannim mojim projektom pysavsä b tak: mańjak. Prosto i elegantno. 

Możlyvo szczo kraszcze bulo b vykorystuvaty poljsjki szypliaczi...

A ja proponuju zamisť hromizdkoho tetragrafu "szcz" pysaty dygraf "šč". Sprobujte, duže zručno! Tym pače, ščo v čeśkij rozkladci QWERTY ci dvi litery stojať poräd, tam de cyfry 3 i 4. Prekrasne roztašuvannä z pohlädu mnemoniky: 3 - jevrejśke "šaloš" - otže "š", a 4 - to naše "čotyry". Dexto naviť "č" latynyceju pyše "4" u SMS-kax. Nu a dviči po try bude "6" - dzvinke "š", tobto "ž"! 

Ščo ž do sliv na kštalt «діамант» чи «діаспора»...

Jakščo vže xočete pysaty "däďko" jak "diaďko", to dlä dierezy možna vykorystaty tremu, ale jak znak "diërezy", nu jak u holandśkij "België". Todi bude: diämant, diäspora, aviäcija i take inše.
A literoju "x" ja vse ž taky ne postuplüś... 

[Python]

Можна, наприклад, вигадати слово «Нацголовпрофспілка», яке системою з ch для х та h для г ніяк не запишеш. Як викрутитись у цій ситуації?

[iopq]

Krašče pysaty ďaďko zamist däďko čy diaďko.

Jakščo potrebno pysaty «Нацголовпрофспілка» pyšy "Nadzholovprofspilka" - fonetyčno

[znatok]

nacgolovprofspilka

[iopq]

nacgolovprofspilka

ni, ce нацґоловпрофспілка

[Lugat]

Krašče pysaty ďaďko zamist däďko čy diaďko.
Jakščo potrebno pysaty «Нацголовпрофспілка» pyšy "Nadzholovprofspilka" - fonetyčno

Ščodo napysannä "ďaďko". Tut kolega Python može pidtverdyty (vin pro ce pysav na inšij temi forumu), ščo za teoretyčnoju fonetykoju zvuk "a" u slovi "ďaďko" ne zovsim je zvukom "a". Javno vidčuvajeťsä biľš perednë joho utvorennä, biľše "zabarvlennä" palatalizacijeju poperednöho pryholosnoho. Ja ne specialist u haluzi teoretyčnoji fonetyky ukrajinśkoji movy, u mene inša parafija, ale na slux vidčuvaju, ščo tak vono i je. Krim toho, vse odno dovedeťsä jakoś peredavaty napysannä takyx sliv, jak: büro, büdžet, püpitr, Köľn, Svëta, Väčeslav... Otže pozycijnyj pryncyp zamisť fonetyčnoho, jak na mij pohläd, je biľš dociľnym.
Otož mij variant: "Nacholovprofspilka" - tut vže "jak pyšeccä, tak i čytajeccä" 

[znatok]

nacgolovprofspilka

ni, ce нацґоловпрофспілка

u nas nemaje sliv, riznycja mizh jakymy - lyshe u vymovi г chy ґ ... tomu mozhna vzhyvaty dlja poznachennja obokh bukv odnu latynsjku literu - g ... Komu treba pamjataty de i jak vona vymovljajetjsja - zapamjataje i tak, abo podyvytjsja v slovnyk ... V suchasnij movi dlja rozuminnja i spilkuvannja ce nemaje znachennja... biljsh togo - vvedennja jedynoji abetky mozhe usunuty kupu zajvyh rozbizhnostej mizh namy i rosijanamy, zamistj togo shjob stvorjuvaty jih...