Мавки (нявки)Дівчини-утоплениці, що живуть понад лісними ріками та озерами. Красиві та грайливі спокусниці, що заманюють в хащі та гублять коханням чоловіків. Попри свою потойбічну красу, дається в знаки той факт, що вони мертві: у мавок "немає" спини.
(http://4.bp.blogspot.com/-2_HIRvM4iLE/T80iB35JPhI/AAAAAAAABAs/dZ743TPERXo/s1600/mavka_by_atrika-d4tjzsz.jpg)(http://dic.academic.ru/pictures/wiki/files/77/Mavka_by_nedzumi.jpg)
Костій (кощій)Чаклун та воїн, що заховав свою душу в артефакт, аби стати безсмертним. Дуже старий та жадібний. Зазвичай є царем.
(http://img0.joyreactor.cc/pics/post/art-%D0%9A%D0%BE%D1%89%D0%B5%D0%B9-%D0%91%D0%B5%D0%B7%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BD%D1%8B%D0%B9-557749.jpeg)(http://radogost.ru/images/koshhej3.jpg)
Чугайстер (чугайстир)Добрий волохатий велетень, що живе в лісах та полює на мавок і, можливо, на іншу нечисть.
Упирі, вампіри, вурдалаки"Вурдалак" (вигадка Пушкіна, як кажуть) в сучасному фентезі став перекладом для англо-арабського поняття "Ghoul". Це мрець, що їсть мертвечину.
"Упир" же, в залежності від уподобань авторів, може позначати як вурдалака, так і західного вампіра.
Хто є вампір? Кровопивця. Людина, що за життя накоїла або зазнала багато лиха, та повернувся після смерті мститися або продовжувати свої злодіяння, чи була навернена іншим вампіром. По суті це тип прокляття. Вампір зберігає колишню людську особистість, але вона зазнає змін через свою нову кровожерливу сутність.
Вампір є дуже могутньою істотою: він майстер омани, володар тіней і нічних створінь та перевертень. З людською кров'ю ссе душі, що дає йому вічну молодість та красу. Проте упир вже мертвий, а тому не потребує їжі і не може померти з голоду, попри свою жагу.
Вампір прив'язаний до місця свого останнього спочинку - домовини. Лише там він може відпочити та відновити свої сили. Подібно до решти нечисті, вампір не любить денне світло. Не може долати (важко даються) водні перешкоди, адже вода є очисною стихією, а безодня моря манить, тягне його до Пекла. Способи боротьби з ним усім добре відомі: кілок, свята вода, сонце, розп'яття тощо. Срібло ж краще приберегти для вовкулаки.
ВовкулакаПроклята людина, що в сяйві місяця перетворюється на вовка чи вовкоподібну істоту. Прокляття це шириться через укус, але рідко хто виживає після нападу цього звіра. Аби вбити, треба влучити сріблом у серце.
ВійМогутній демон з разючим поглядом: вбивчим та всепроникним.
(http://proc.com.ua/uploads/posts/2014-03/1394905452_3.jpg)
ЗмійЛетючий багатоголовий вогнедишний дракон. Одне з особистих імен - Смок.
Далі буде. Ідея теми: "розлубочити" слов'янську міфологію.
Чугайстир мабуть і русалок рве. Вони будуть, до речі?
чуга́йстер — фантастичний образ української демонології; у фольклорі — не зовсім виразний, постає як високий «лісовий чоловік», зодягнутий у білий одяг; нагадує лісовика, полісуна; за іншими версіями, заклятий чаклунами чоловік, якому «пороблено»; навіяний віруваннями в чародійство і перевертнів; найпоширенішим цей образ був на Гуцульщині, де він нібито ловить лісових нявок і поїдає їх, проте до людей ставиться доброзичливо; не випадковим є збіг слів га́йстер (лелека) і чуга́йстер; чугайстра ще витлумачують як нічну й земну іпостась гайстра; перший — охоронець дому, другий — охоронець людини далеко від дому.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.
[url=http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%87%D1%83%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80]http://ukrlit.org/slovnyk/чугайстер (http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%87%D1%83%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80)[/url]
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D1%83%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80 (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D1%83%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80)
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D1%83%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80 (https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D1%83%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80)
Чугайстер — се заклятий чоловік. Він ходить лісами, блукаючи, і ніхто його не вб'є, ані не з'їсть, бо так йому пороблено. Одежі не носить ніякої, а шкіра його покрита буйним волоссям. Сповняє страшну функцію смерті нявок, бо вбиває їх і їсть; їхнє м'ясо служить все за поживу. Зариється в листя і так чатує на нявку. Коли вона підійде, вхопить її, розідре надвоє і їсть. Коли люди розложать у лісі огонь — приходить до них і смажить зловлену нявку на рожні.
Коли Чугайстрин зустрінеться в лісі, то лиха ніякого не чинить, хіба поспіває і попросить зустрічного потанцювати з ним. Танцюрист з нього шалений, а тому може статися так, що хвороблива людина не витримає темпу танцю («гуцулки-верховинки», «аркана») й помре. Засмучений Чугайстрин піде собі далі, а доброго танцюриста нагородить.
http://ufodos.org.ua/publ/chugajster_mifichnij_personazh_narodnoji_poeziji_karpat/4-1-0-855 (http://ufodos.org.ua/publ/chugajster_mifichnij_personazh_narodnoji_poeziji_karpat/4-1-0-855)
(велика розвідка).
Як бачите, є протиріччя: то білі одежі, то одяг відсутній :)
Русалки авжеж будуть.
Кольберг в "Покутті" дає перелік гуцульських демонів і духів.
Майки/мавки/нейки, Страдче, Летавиця, Потопельник, Дідо/Дідух, Рахманин, Сон/Дримота, Вовкун, Відьма, Опир.
І який там опис народу рахманів?
Цитата: DarkMax2 от октября 31, 2014, 21:29
І який там опис народу рахманів?
ЦитироватьRachmanyn.
1. Rachmanyn. Lud na. Pokuciu wyraża się: Rabhmany są to istoty chodzące pod ziemią w różnych kierunkach, i to głównie pod płaszczyznami gdzieś na Wschodzie się rozciągającemu stepowemi. Żywią się przez rok cały skorupami owych jaj, które dla nich rzucają ludzie do rzek w Wełykdeń rach-mański. {Pokucie I str. 199, 351, 352), (ob. Przypisy).
2. Kirkor {Pokucie w Rozpr. Akad. Umiej. Krak. z r. 1876) mówi: ,,W Galicyi wschodniej Rusini ciskają skorupy od jaj wielkanocnych do wody dla Rachmanina, to jest dla władcy duchów nieboszczyków i święcą potem dzień dwudziesty, który się nazywa Rachmański Wełykdeń. Dwudziestego bowiem dnia skorupy te dopływają do. krainy Rachmanów, a wówczas i tam jest święto. Na Ukrainie krąży toż samo podanie i skorupy jaj wielkanocnych tak samo rzucają do wody; część zaś zakopują do ziemi aby była urodzajną" s).
l) Pokucie I str. 81, 84, 85.
') Ant. Nowosielski w liście o etymologii i legendach czasopis. {Dziennik Warszawski z r. 1854 nr. 33—35) mówi, iż Rachmańska czyli Nawska Wielkanoc powstała w skutek wiary ludu ruskiego w jakieś tak odległe (przestrzenią) narody chrześciańskie, że nie wiedzą nawet kiedy przypada Wielkanoc, i dopiero wtedy obchodza to swieto, gdy skorupy z kraszanek i pisanek woda do nich doplyna; i dla tego-to na Rusi wyrzucaja skorupy te na biezaca wode
Підземні? Хм, не знав. А щодо зовнішності ніяких відомостей?
Цитата: DarkMax2 от октября 31, 2014, 21:58
Підземні? Хм, не знав. А щодо зовнішності ніяких відомостей?
Жодних.
Але тут (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D1%85%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C) щось є. Хоча людину, яка харчується лише яєчною шкаралупою "ідеалом пишності і злагідного життя" важко назвати. :D
Може, це від "брахман"?
Цікаво, що Рахман (араб. الرحمن - Raḥmān) це чоловіче ім'я арабського походження, яке в перекладі значить "милостивий".
(wiki/ru) Волколак (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%BA)
Цікава побудова статті: винесені окремо повір'я українські та югороські. Хіба на півночі інакші?
ЦитироватьНа Украине различают волколаков двух родов. Волколаки, превращённые из простых людей, представляются существами не зловредными, а страждущими, несчастными, заслуживающими полного сострадания: они живут в берлогах, рыщут по лесам, воют по-волчьи, но сохраняют человеческий смысл. Волколак же, превращающиеся добровольно, особенно колдуны и ведьмы, не испытывают никаких страданий, используют превращение для своих целей; рыская волками по ночам, к рассвету они снова принимают человеческий образ. В этом различении весьма рельефно выступают два факта, к которым можно свести столь распространённые верования в волколака.
"Дві дівчини без копійчини", як прилад.
Цитата: DarkMax2 от октября 30, 2014, 15:18
Вій
Могутній демон з разючим поглядом: вбивчим та всепроникним.
Мені якось довелося читати (здається, у примітках до збірки поезій Нарбута), що
Вій - це дух вітру. Брехня?
Цитата: DarkMax2 от ноября 24, 2014, 14:29
Де Ви наголос поставили?
Ніде.
Цитата: DarkMax2 от ноября 24, 2014, 14:33
"Дві дівчини без копійчини", як прилад.
Тутечки не прохилює.
Множина від
дівчина (називний відмінок) - лише
дівчата.
http://tinyurl.com/lygafep
Дохла двоїна в певних діалектах розвилася в нормальну множину.
ЦитироватьѾкудоуж долѣзрѧ, огнем ноутренимъ дыша из ноздреи дыханiе изъ ѡгненосных долѣ теченiе ѡгньное възвращаеть далече же пущаетъ течение яко стрѣлець, яко неугасимыи испущеныи пламень...
(http://michaeljamesdambold.com/blog/wp-content/uploads/2014/04/Catoblepas-brynnmetheney.jpg)(http://static1.paizo.com/image/content/PathfinderBattles/WZK71459-Catoblepas_500.jpeg)
Долізря це Καταβλεπων. Чомусь на багатьох сучасних зображеннях у нього дуже довга шия.
Цитата: DarkMax2 от ноября 24, 2014, 14:33
"Дві дівчини без копійчини", як прилад.
Дві/три/чотири дíвчи́ни, але з іншими числівниками чи без числівників — дівчата.
ЦитироватьПесиголовець, -вця, м. Сказочный человѣкъ съ однимъ глазомъ во лбу, поѣдающій людей. Піймали його песиголовці (тії, що людей їдять), годують на сало. Рудч. Ск. І. 71. Колись на світі було так, що багато було, кажуть, людоїдів або песиголовців. У їх не так, як у нас двоє очей, а в їх було одно здорове-здорове, більше у вола, і то серед лоба. Грин. І. 1 — 2. Бранное слово. Ном. № 4801.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 148.
Та це ж циклоп вирлоокий!
Про песиголовців бабуся розповідала казки. Взагалі-то, в тих казках, що вона розповідала, майже не було ніякої нежиті. Здебільшого, відьми та чаклуни. Були чорти та біси, але це, скоріш, з християнства.
Цитата: Sirko от октября 31, 2014, 21:24
Кольберг в "Покутті" дає перелік гуцульських демонів і духів.
Майки/мавки/нейки, Страдче, Летавиця, Потопельник, Дідо/Дідух, Рахманин, Сон/Дримота, Вовкун, Відьма, Опир.
Улюблена книжка дитинства.
Мольнар, Куць, Безп'ятий, злидні, повітрулі, Домовий, водяник. Чугайстер чи Джуг'айстер(тро)?
Цитата: Jeremy от января 25, 2015, 23:04
Чугайстер чи Джуг'айстер(тро)?
Якесь східне слово, як на мене: Джуга, Джугаеци, Джургай, Лоя-Джурга.. Чому в
Джугастри така назва, не знаєте часом?
Ну, перехід ч-дж буває в українській: чура=джура.
Цитата: Salieri от января 26, 2015, 21:30
Якесь східне слово, як на мене: Джуга, Джугаеци, Джургай, Лоя-Джурга.. Чому в Джугастри така назва, не знаєте часом?
Цікаво, що по всій Україні й поза нею добре відоме прізв. Чугайстро / Жугастро(в) / Джугайстро. Явно, що там -дж- було. Так саме, як "джог'ан", з якого "чекан" зробили. Це, здається, волоське. Якщо не помиляюся, джугайстер у рум. мові - клен. ??
Цитата: DarkMax2 от января 26, 2015, 21:31
Ну, перехід ч-дж буває в українській: чура=джура.
Ніякого переходу там у мові мовців нема, а лише на письмі. Той, хто не бачив, як воно пишеться, але чув, як говориться, той казав "джюра". А "письмаки" вагалися, як його записати, то -ч-, то -дж-, то -ж- писали, а потім вже у мові тих, хто слово "схопив" з паперу, відбувся "перехід". Звук -джь- більш характерний для нашої східної говірки, він у нас завжди був м'яким. І в гуцулів теж м'який. Як його вимовити твердо, для мене проблема. Важче набагато за тверде -ч-.
А чого не припустити, що Ви не всі варіанти вимови чули, а не гнати на укладників словників?
Цитата: Salieri от января 26, 2015, 21:30
Якесь східне слово, як на мене: Джуга, Джугаеци, Джургай, Лоя-Джурга.. Чому в Джугастри така назва, не знаєте часом?
Джуга - це Джульфа по-вірменському, Джугайці - Джульфинський, з Джульфи, джульфянин.
Цитата: DarkMax2 от января 28, 2015, 00:39
А чого не припустити, що Ви не всі варіанти вимови чули, а не гнати на укладників словників?
Я навіть не припускаю, що в період українського мовотворення від 1800 р. взагалі хтось чув, як слово "джюра" вимовляється. Воно жило тільки в творах сліпих кобзарів. Жоден укладач словників не чув того і тим більше не вживав його від живих мовців.
Дякую, вельмишановні...
Цікаве накопав:
ЦитироватьДИВ 1, а, чол., міф. У слов'янській міфології — зловісна сила у вигляді птаха. Щоб на тебе див прийшов (Номис, 1864, № 3743); З високого дерева Див проквиляє, Землі невідомій вістку засилає (Панас Мирний, V, 1955, 264); Лисиці брешуть на щити, І кличе див поверху древа (Максим Рильський, 300 літ, 1954, 12).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 269.
Цікаво, що у південних слов'ян це не птах, а велетень. Тут точно праві?
Стосовно інших слов'янських мов: дуже подобається чеське обр. Гарна заміна огру. Проте нам відомо воно як назва племені. Чи не буде історичне значення заважати?
Цитата: DarkMax2 от ноября 4, 2015, 10:10
Стосовно інших слов'янських мов: дуже подобається чеське обр. Гарна заміна огру. Проте нам відомо воно як назва племені. Чи не буде історичне значення заважати?
Скоріше, обрій буде заважати.
Орчиня, орчиха, орчиця - як краще?
Цитата: DarkMax2 от ноября 4, 2015, 10:02
Цікаве накопав:
ЦитироватьДИВ 1, а, чол., міф. У слов'янській міфології — зловісна сила у вигляді птаха. Щоб на тебе див прийшов (Номис, 1864, № 3743); З високого дерева Див проквиляє, Землі невідомій вістку засилає (Панас Мирний, V, 1955, 264); Лисиці брешуть на щити, І кличе див поверху древа (Максим Рильський, 300 літ, 1954, 12).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 269.
Цікаво, що у південних слов'ян це не птах, а велетень. Тут точно праві?
А мені здається, що див в "Слові о полку Ігоревім" — це дика птиця (чи вірно я пишу:
птиця, а не
птах?) Можливо, у збірному значенні. А див, який приходить — це дике поле, кочівники, ординці. Вибачте, як щось не так.
Як на мене —
орчиха.
СЕМАНТИКО-ФУНКЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ОСОБОВИХ НАЙМЕНУВАНЬ В УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ ЧАРІВНИХ КАЗКАХ (у записах ХІХ ст.), РЕДЬКВА Марія Ігорівна. (http://librar.org.ua/sections_load.php?s=philology&id=3294&start=5)
ЦитироватьВ першій частині номінативної одиниці можна вбачати видозмінений внаслідок іншомовного впливу компонент Яга. У подільських та покутських казках використовується найменування Язя, яке вважається власне українським варіантом називання Яги.
Пані гоне.
ЦитироватьЯзя, язі, ж.
1) = язюк = язь 2. Leuciscus idus. Вх. Пч. II. 19.
2) = гадюка, Pelias berus. Вх. Пч. II. 17. ЕЗ. V. 95.
3) Злая баба. То язя з пекла родом. Ном. № 2900.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 537.
Гадюка -> злая баба.
ЦитироватьЯга, яги́, ж.
1) Яга. Баба-яга, костяна нога. Така баба-яга, костяна нога, що на мідному току молотить, москалів робить. ЗОЮР. II. 51.
2) Злая баба, яга. У сусіди впросилась до такої ж, як сама, яги. Г. Барв. 188.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 535.
Ім'я Яга для персонажа цілком питоме. Тут, мені здається, просто змішання з іншим персонажем - відьмою-змією. Яка, наприклад, Телесика з'їсти намагалася. Ця не має ніякої ноги кістяної.
Тільки зараз зрозумів, що "П'ятий елемент" та взагалі елементалі це неправильний недопереклад з англійської!
Адже в нашій традиції земля, вода, вогонь і повітря це стихії!
(https://books.google.com.ua/books?id=CI4QAQAAIAAJ&hl=uk&pg=PA133&img=1&pgis=1&dq=%22%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%85%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D1%8C%22&sig=ACfU3U2Zr8D3IzqLnVyD2Yp_HhtFuC6y6g&edge=0)
Стихіаль, а не елементаль!
Або стихіалія
(https://books.google.com.ua/books?id=OcMQAQAAIAAJ&hl=uk&pg=RA1-PA41&img=1&pgis=1&dq=%22%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%85%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%8F%22&sig=ACfU3U1YtpmsM_JJBC-HlSn_N6Gn2IPSUg&edge=0)
Цитата: DarkMax2 от марта 18, 2016, 09:00Тільки зараз зрозумів, що "П'ятий елемент" та взагалі елементалі це неправильний недопереклад з англійської!
Адже в нашій традиції земля, вода, вогонь і повітря це стихії!
Стихаль, а не елементаль!
Стихіаль.
Чому "неправильний недопереклад"? Та ще й "з англійської"? Може, для вас "елемент" - то лише "химічний елемент". Для мене ж це, вже не знаю скільки років, синонім "стихії". Ба, навіть, не зовсім синонім, бо в нас елементів 8, а не 4 або 5. Тож елементалів теж вісім різновидів.
У кого це в вас? Традиція називати це стихіями має давні корені. Елементи ж у такому значенні це сучасний англійський влив.
Цитата: DarkMax2 от марта 18, 2016, 09:16У кого це в вас?
У індусів. Звісно, на санскриті та інших індійских мовах воно не "елемент" та не "елементаль", але в перекладах саме так, і це має більший сенс, ніж називати це стіхіями, яких лише чотири. Ці 4, з долученням ефіру, звуться в нас "грубими елементами", а ще три - "тонкими елементами".
ЦитироватьЕлементи ж у такому значенні це сучасний англійський влив.
Чому саме англійський, а не Парацельса та інших філософів середньовіччя? :) Вони писали латиною, а не англійським.
Цитата: Lodur от марта 18, 2016, 09:38Чому саме англійський, а не Парацельса та інших філософів середньовіччя? :) Вони писали латиною, а не англійським.
У тому і сенс, що у нас ця лексика грецька. στοιχεῖον — елемент.
Цитата: DarkMax2 от марта 18, 2016, 09:39У тому і сенс, що у нас ця лексика грецька. στοιχεῖον — елемент.
Я й натякаю, що уявлення про стіхіалів, або елементалів з'явилися набагато раніше, ніж англійська набула такого стану, щоб могла впливати на когось. :) В гімназіях же вивчали латину обік з грецькою, та знайомили з творами середньовічних мислителів. Тому й обидва терміни з'явилися в мові дуже давно, як синоніми.
А я натякаю, що кирилицею "руськими" мовами писали орієнтуючись на грецьку.
Хоча... невідомо, чи існували подібні переклади. Мені не гуглиться нічого по темі з 19 ст. Ані елементалів, ані стихіалій.
Цитата: DarkMax2 от марта 18, 2016, 09:51А я натякаю, що кирилицею "руськими" мовами писали орієнтуючись на грецьку.
Коли? В XII столітті? :) Не хочу сперечатися. Коли у вас все, що з грецької - те "доладно", а все, що з латини - те "недоладно", ну й хай буде так. :)
(wiki/uk) Фалярони (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8)
Цитата: Salieri от ноября 24, 2014, 16:53
Цитата: DarkMax2 от октября 30, 2014, 15:18
Вій
Могутній демон з разючим поглядом: вбивчим та всепроникним.
Мені якось довелося читати (здається, у примітках до збірки поезій Нарбута), що Вій - це дух вітру. Брехня?
У Гейштора так само зазначається, що це дух смерчів. Проблеми з зором характерні для духів бурі.
Цитата: Python от декабря 22, 2014, 03:28
Цитата: DarkMax2 от ноября 24, 2014, 14:33
"Дві дівчини без копійчини", як прилад.
Дві/три/чотири дíвчи́ни, але з іншими числівниками чи без числівників — дівчата.
От як тоді "дівча" від "дивчина" відрізняти?
Дівча середнього роду.
Згадав слово на цю тему.
Потинати.
"В могиле упырь лежит, точно живой, а ночью выходит и «потинає людей або худобу». Что собственно значит это «потинання», с точностью определить не могу. Бойки прилегающих к Нагуевичам Самборского и Турчанского округов различают несколько видов «потинання»: «втне легше, втне тяжче, а втне й смертельно». В Нагуевичах об этих различиях я не слыхал. Из некоторых рассказов можно догадываться, что упыри высасывают кровь у людей, но самое слово «потинати» или «втинати», которым обозначают зловредное действие упырей, равно как и то обстоятельство, что их в 1831 г. да и после могли считать виновниками холеры, заставляет догадываться, что народ, кроме высасывания крови, приписывает упырям еще какое-то действие, более внезапное, какое-нибудь поражение сердца ила другое повреждение внутренних органов."
Сожжение упырей в с. Нагуевичах в 1831 г.
Иван Франко
Цитата: R от декабря 21, 2019, 15:51
Дівча середнього роду.
У множині можна упізнати рід? :) Гарні дівчата.
У множині на та закінчуються тільки дівчата, хлоп'ята і курчата.
Всі середнього роду.
Дівча, хлоп'я і курча закінчувались на юс малий. Тут не все так просто.
Множина для слова дівчина мала би бути дівчини.
Дівчата то множина для слова дівча.
Цитата: R от декабря 22, 2019, 20:44
У множині на та закінчуються тільки дівчата, хлоп'ята і курчата.
Ні, ULIF каже, що хлопчина - хлопчини.
Чому ж мішаємо дівча й дівчина, якщо розрізняємо хлоп'я і хлопчина?
Якщо курча походить від слова курка, то дівча від дівка.
А від дівчина має бути дівченя.
Виявляється таких слів є більше.
Дитя, дитинча, хлопченя, лоша, пташа, пташеня, кача, каченя, гуся, куря, потя.
Я ще задумався, а від чого походить дитя? І яка однина для слова діти?
Діт?
Є така підозра що слово лоша походить від слова лось.
(https://www.tvtomsk.ru/uploads/images/2019/07/02/cee2a4c5dee518.jpg)
«лось» споріднений з «рус», а не з «лоша».
Цитата: Salieri от ноября 24, 2014, 16:53
Мені якось довелося читати (здається, у примітках до збірки поезій Нарбута), що Вій - це дух вітру. Брехня?
Цитата: DarkMax2 от июля 24, 2019, 09:04
У Гейштора так само зазначається, що це дух смерчів. Проблеми з зором характерні для духів бурі.
DarkMax2, будь ласка, де можна Гейштора прочитати?
Цитата: Волод от декабря 23, 2019, 15:39
«лось» споріднений з «рус», а не з «лоша».
Волод, а які ваші докази?
Укр. лоша, рос. лошадь — ймовірно, давнє запозичення з тюркських.
Цитата: Écolier от декабря 23, 2019, 23:37
DarkMax2, будь ласка, де можна Гейштора прочитати?
Краще купити, бо перекладом займався один із форум'ян.
Однак ось Вам посилання (http://shron1.chtyvo.org.ua/Heishtor_Aleksand/Slovianska_mifolohiia.pdf).
Про вія там одне речення.
Не зрозуміло чого кінь словянський, жеребець словянський, кобила словянська, а лоша тюркське.
Лоша, ягня, порося, теля невідомо від чого походять.
Є слово агнець, агнці. Мало би існувати слово агн, від агна могло виникнути ягня.
Порося від порос, але хто такий порос?
Відомо що в чеській мові prase, тобто обидва о колишні редуковані. Пъръсъ.
Хотілось би вивести теля від слова тур, але не виходить. Було би туря.
Колись гуглом знаходилось слово омінок, омінки.
Зараз вже не знаходиться.
Я реально чув вживання того слова до непослушних дітей.
Коли то слово знаходилось гуглом, там писало що то баба вкрала дитину і замінила на свою.
І що омінка треба завести до лісу і там залишити.
Цитата: Écolier от декабря 23, 2019, 23:37
.....................................
Цитата: Волод от декабря 23, 2019, 15:39
«лось» споріднений з «рус», а не з «лоша».
Волод, а які ваші докази?
https://images.lingvoforum.net/image/jrRU
Цитата: R от декабря 24, 2019, 08:22
Не зрозуміло чого кінь словянський, жеребець словянський, кобила словянська, .......
Чи слов'янські?
Цитата: Волод от декабря 23, 2019, 15:39
«лось» споріднений з «рус», а не з «лоша».
Цитата: Волод от декабря 24, 2019, 14:12
https://images.lingvoforum.net/image/jrRU
Тобто
пов'язаний, а не споріднений. А «рус» — не той, не слов'янський.
Цитата: DarkMax2 от декабря 24, 2019, 08:11
Цитата: Écolier от декабря 23, 2019, 23:37
DarkMax2, будь ласка, де можна Гейштора прочитати?
Краще купити, бо перекладом займався один із форум'ян.
Однак ось Вам посилання (http://shron1.chtyvo.org.ua/Heishtor_Aleksand/Slovianska_mifolohiia.pdf).
Про вія там одне речення.
Дякую! Піду шукати.
Цитата: DarkMax2 от декабря 24, 2019, 08:11
перекладом займався один із форум'ян.
:what: На яку мову?
Цитата: Écolier от декабря 24, 2019, 19:00
На яку мову?
Українську. Я ж посилання дав на український переклад.
О! Так це, по посиланню — переклад когось з форум'ян? Я гадав, йдеться про те, що хтось з них переклав текст за посиланням.
Тоді інше питання: з якої мови переклад? З російської, ні?
Цитата: Écolier от декабря 25, 2019, 01:04
Тоді інше питання: з якої мови переклад? З російської, ні?
З польської. Переклад з оригіналу. Виконав Сергій Гірік, що відомий тут під ніком Консерватор.
Цитата: Écolier от декабря 24, 2019, 19:00
Цитата: Волод от декабря 23, 2019, 15:39
«лось» споріднений з «рус», а не з «лоша».
Цитата: Волод от декабря 24, 2019, 14:12
https://images.lingvoforum.net/image/jrRU
Тобто пов'язаний, а не споріднений. А «рус» — не той, не слов'янський.
..............
А буває слов'янський «рус»?
Цитата: DarkMax2 от декабря 25, 2019, 01:21
З польської. Переклад з оригіналу.
Так — все це там є на першій сторінці, але мені тоді не хотілося йти з 260-ї, вибачте. Я гадав, що про Вія має бути в розділі XII в главі 4 «Повітряні духи», а там про нього й не було. Я вирішив залишити сторінку і ще раз перечитати главу 4. Все одно не знайшов про Вія, тоді став читати усе поспіль. І бінго!
ЦитироватьВ індоєвропейському матеріалі уявленню про шкідливі або корисні вітри приділено дуже багато уваги, відповідний мотив долучено до сакрального бачення світу. На честь вітру Вультурнуса, який загрожував виноградникам, у Римі було окреме свято. Серед індійських міфологічних персонажів, котрі супроводжували великих богів, помітною постаттю є Вата, який згадується разом із Пар'янйою (дощем), а також важливіший за нього Вайю, швидший за хмари, щедрий і багатий, наближений до Індри. В іранських релігійних уявленнях, що істотно вплинули на слов'янську міфологію, Вайю набув особливих рис, відіграючи роль зразкового воїна. Йому поклонялись як богові війни, померлих і водночас богові врожаю, доброї та злої долі. Це божество поєднувало земну і небесну сфери. У Сербії південний вітер називають ћоравац («одноокий»), що загалом властиво для духів бурі й однооких богів (приклад — скандинавський Одін). Цей мотив є відгомоном міфу, сформованого в зовсім іншій частині світу. Болгарський вітер тъмичарин несе з собою темряву і сліпить.
На уяву слов'ян дуже впливали й вихри, але подібного визнання вони не отримали. Повітряних смерчів боялися, на допомогу проти них закликали блискавку, у них кидали ніж, палицю або камінь, вимовивши відповідне закляття. У народних віруваннях це атмосферне явище приписували польовим духам і чортам, які билися між собою. У болгарському фольклорі це віли і самодиви, в українському — вій.
(С. 177-178)
А зате на сторінці 262 знайшлося:
Цитировать...на Балканах вважають, що хмарники — це душі молодих добрих юнаків — зрідка також дівчат — котрі уві сні летять «у вітри», щоб битися з демонами, відігнати град або викликати корисний дощ. [...] На сербсько-македонсько-болгарському прикордонні замість стуги цю роль виконує змей. Тут цією назвою позначають чоловіків, які нібито народжуються з маленькими крильцями під пахвами. Коли згущуються хмари, вони глибоко засинають, а їхні душі підіймаються у небо, щоб битися з аждахами й алами. Ними можуть бути навіть діти, птахи й тварини.
Ось, виходить, про що оповідання Івана Франка! https://zbruc.eu/node/29538
Цитата: DarkMax2 от июля 24, 2019, 09:04
Проблеми з зором характерні для духів бурі.
Так — і ось тут про це теж є: https://www.academia.edu/7434505/Балтийский_ключ_к_проблеме_Вия_-_Вайю_The_Baltic_key_to_the_problem_of_Vij_-_Vayu._IN_RUSSIAN_
Цитата: DarkMax2 от декабря 24, 2019, 08:11
Краще купити
Заказав! Як ви вважаєте, якщо я живу не в Україні, надішлють мені книгу поштою?
Цитата: Волод от декабря 25, 2019, 09:05
Цитата: Écolier от декабря 24, 2019, 19:00
Цитата: Волод от декабря 23, 2019, 15:39
«лось» споріднений з «рус», а не з «лоша».
Цитата: Волод от декабря 24, 2019, 14:12
https://images.lingvoforum.net/image/jrRU
Тобто пов'язаний, а не споріднений. А «рус» — не той, не слов'янський.
А буває слов'янський «рус»?
Буває.
Цитата: Écolier от декабря 25, 2019, 11:54
Як ви вважаєте, якщо я живу не в Україні, надішлють мені книгу поштою?
Ну, якщо є можливість доставки ординарною поштою, то чому ні? Мені з Росії поштою книжки доходили (через Прибалтику, до речі).
- Вирлоок (https://ueartemis.livejournal.com/27067.html),
- Фалярона (https://ueartemis.livejournal.com/24444.html),
- Костій (https://ueartemis.livejournal.com/23982.html),
- Вій (https://ueartemis.livejournal.com/23596.html),
- Хорос (https://ueartemis.livejournal.com/23367.html),
- Тур-олень (https://ueartemis.livejournal.com/26720.html).
Цитата: DarkMax2 от июля 14, 2020, 16:00
- Фалярона (https://ueartemis.livejournal.com/24444.html),
Це ж Фараонка.
Цитата: alant от июля 15, 2020, 14:39
Цитата: DarkMax2 от июля 14, 2020, 16:00
- Фалярона (https://ueartemis.livejournal.com/24444.html),
Це ж Фараонка.
По-русски фараонка, а по-нашему фалярона. Думаю, искажение произошло под влиянием слова фаля (http://sum.in.ua/s/falja) (волна).
Задумався: якщо чугайстер пов'язано з німецьким Geister (духи), тоді що значить чу-?
Цитата: DarkMax2 от августа 28, 2020, 15:24
Задумався: якщо чугайстер пов'язано з німецьким Geister (духи), тоді що значить чу-?
Чур?
Гайстер (http://sum.in.ua/s/ghajster) і в українській мові є — як одна з діалектних назв лелеки.
[freak]Якщо чупакабра висмоктує кіз, то чугайстер — лелек? Але ж ні, таки полює на духів...[/freak]
Цитата: Python от августа 28, 2020, 17:17
Гайстер (http://sum.in.ua/s/ghajster) і в українській мові є — як одна з діалектних назв лелеки.
[freak]Якщо чупакабра висмоктує кіз, то чугайстер — лелек? Але ж ні, таки полює на духів...[/freak]
Колись, під час навчання, називали ми Чугайстром одного декласованого елемента, який збирав пляшки. А потім виявилось, що це один із засновників хіппі-руху в УРСР. Один з перших власників кінокамери на Рівненщині і взагалі страшно видатна постать. На жаль печінка не витримала, помер...