Лингвофорум

Кілька років "одним оком" спостерігаю за технічною сторінкою Вікіпедії: (wiki/uk) Вікіпедія:Перейменування_статей
І знаєте що? Таке враження, що більшість людей саме відмовляються розуміти правила правопису, а подекуди правила логіки.
Гнітить стан української віки. Проте... іншого у неї і не було стану.

Невже правопис такий складний для розуміння? Чи тут справа в "95% дурнів"?

Схоже, «Сирцевий код» нарешті зможуть перейменувати на щось людське

Вже руки відпадають дивитися на треш, що робиться в вікіпедії зі статтями про олію. Як би їх привести до більш-менш людського стану?..

Цитата: Python от июля 13, 2015, 17:46
руки відпадають дивитися

Сила-силенна вершкової олії - http://tinyurl.com/pjfv4gj/.

Цитата: Python от июля 13, 2015, 17:46
Вже руки відпадають дивитися на треш, що робиться в вікіпедії зі статтями про олію. Як би їх привести до більш-менш людського стану?..

А що там?

Цитата: Zavada от июля 13, 2015, 18:05
Сила-силенна вершкової олії - http://tinyurl.com/pjfv4gj/.

Гуглопереклад же.

Цитата: DarkMax2 от июля 13, 2015, 18:27
А що там?

Почнемо з того, що основне значення слова «олія» — це продукт (рослинний жир), який видавлюють із насіння рослин. «Рослинна олія» — ніхто так не каже (бо олія by default рослинна). Решта значень практично завжди йдуть з уточненням (напр., ефірна олія).

У Вікіпедії: стаття Олія — намагається охопити всі можливі значення (власне олію, мінеральні мастила й решту маслянистих рідин — тобто, являє собою щось середнє між нормальною статтею й дисамбігом), стаття ж про олію названа «Рослинні жири і олії». Очевидно, їх обидві треба перейменовувати (як назвати першу, навіть не уявляю).

ОЛІ́Я, ї, жін.

1. Рідка жирова речовина, яку добувають з деяких рослин (переважно з їх насіння або плодів). У діжі, що так несподівано стала йому в пригоді, було більше як до половини синьої, густо на олії розведеної фарби (Іван Франко, IV, 1950, 92); А якої тільки олії нема в нас! І соняшникової, і льняної, і конопляної, і з рапсу, і з кользи, і з рижію, і з маку (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 144); Смерекова олія являє собою безколірну рідину я приємним запахом хвої (Підручник дезинфекції, 1953, 188);
//  Харчовий продукт, який добувають з насіння або плодів деяких рослин (перев. соняшнику). Коли не забредеш к Мірошнику, бувало, У його є і хліб, і сіль, і сало..; У п'ятницю — просіл, з олією блинці [млинці] (Євген Гребінка, I, 1957, 69); Михайло в мисочку налив олії і сіллю потрусив. Став хліб краяти (Андрій Головко, I, 1957, 146).
Бити (збити і т. ін.) олію — добувати олію з рослинних плодів або пасіння. — Гвинт наче й не велика штука, а без нього олії не зіб'єш (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 207).
▲ Ефірна олія див. ефірний.
♦ Вибити олію кому; Видавити олію з кого — побити кого-небудь. — Получиш добру халазію, Він видавить з тебе олію, От тілько йще тут побарись (Іван Котляревський, І, 1952, 81); Мати олію в голові — мати розум, здоровий глузд; бути розумним. Кузьма .. стає кумом королю: має що випити, має чим закусити, має гроші і навіть уже перші чоботи справив, а на другі купив юхти. От як може чоловік жити, коли має олію в голові! (Михайло Стельмах, II, 1962, 315).

2. спец. Олійна фарба. На початку тридцятих років Анатолій Петрицький здійснив дві великі серії портретів діячів української радянської культури, одну в олії, другу в акварелі (Літературна Україна, 19.II 1965, 4); Георгій Васильович [Курнаков] створив серію робіт олією на лінолеумі (Мистецтво, 6, 1965, 20).

3. заст. Мастило. На мить Андрієві ніздрі вхопили знайомий запах олії, пари, сухого жару вогняної печі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 90).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 690.

МАСТИ́ЛО, а, сер.

1. техн. Жирова речовина для змащування поверхонь тертя механізмів і деталей машин; масло (у 3 знач.). Рідкі мастила використовують для змащування машин, які працюють на великих обертах (Слюсарна справа, 1957, 316); Надвечір полетів підшипник на третьому тракторі, вилізли назовні інші дефекти.. Що ж, можна сказати, погано мастили або мастило витекло? (Юрій Яновський, II, 1954, 134).

2. розм. Те саме, що мазь 1. Юрась Хомаха.. вклоняється, показуючи всім свою голову, намащену якимись пахучими мастилами (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1950, 68); Був час, коли Сташка витрачала чималі кошти на різні мастила проти ластовиння (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 378).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 642.

МАСЛО, а, сер.

1. Харчовий продукт, який виробляють збиванням вершків або сметани. Заваривши кашу, не жалуй масла (Номис, 1864, № 7403); Вона.. підносила до рота шматок хліба, густо змазаний маслом (Гнат Хоткевич, I, 1966, 176); Відколи Степан Кушнір отримав поміщицьку тяжкотілу корову, то щоразу приносив на комнезамські збори загорнуту в ганчірку грудочку масла (Михайло Стельмах, II, 1962, 7);  * У порівняннях. Катерина від насіння взяла жменю бобу, зварила в горняті, а він розбух, став м'який, як масло (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 51).
♦ Жити (купатися, плавати) як (мов, немов і т. ін.) сир (вареник, пиріг) у маслі — жити в достатках, розкошах. [Возний:] До кого ж ласкава ся доля лукава. Такий живе як сир в маслі (Іван Котляревський, II, 1953, 16); — В городі тільки й жити! .. Та я як.. на місці була — як сир у маслі купалася... (Панас Мирний, III, 1954, 74); Жив собі як вареник у маслі (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 82); Цур дурня та (й, і) масла грудка — уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь. [Лицар:] Кажи мені по-людськи, що тобі від мене треба? Нащо рятувала мене з темниці, щоб держати тут? [Служебка:] Цур дурня й масла грудка! (Леся Українка, II, 1951, 196); Як (мов, немов і т. ін.) по душі маслом — про те, що дає велике задоволення.

2. спец. Жирова речовина, яку видобувають із мінеральних речовин. Мінеральні масла являють собою продукт перегонки нафти, вугілля і смолистих сланців (Захист рослин.., 1952, 172); Для дизельних двигунів використовуються важкі палива — газойль, солярове масло та ін., які добувають під час перегонки нафти (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 109); Купоросне масло.
♦ Підливати (підлити) масла у вогонь (в огонь) — посилювати певні почуття, переживання, суперечки тощо. — А тут ще й Заруба підливає масла в огонь, гукає до Яринки: «Правильно! На одній землі не може бути двох хазяїв!..» (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 55); Певно, влсе і місцеві підлили масла в огонь: розповіли про все (Андрій Головко, II, 1957, 561).

3. техн. Те саме, що мастило 1. Змащувальною й зв'язувальною рідиною звичайно є.. газолін, машинне масло та ін. (Технологія різального інструмента, 1959, 195); В іншому кутку кімнати змащувала [Жукова] маслом інструменти (Олесь Донченко, V, 1957, 366).
♦ Іти (піти і т. ін.) як з маслом (по маслу) — легко, дуже добре, без перешкод удаватися, виходити. Богу дякувати, все нам як з маслом іде! За півгодини і зложили [січкарню] (Іван Франко, II, 1950, 42); — Подзвонив я і вдруге прямо на квартиру до Сагайдака, коли кахлів не давали. Сагайдак поговорив, і діло пішло як по маслу (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 590).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 639.

Тобто:
мінеральні та вершкове масла, олія ("пісна"), машинне мастило/масло.
Особисто я б активніше використовував поняття мастило. В рекламі зустрічалась олія в сенсі технічних масел-мастил.

В домінеральну епоху мастило являло собою переважно рослинний продукт — олію чи дьоготь, інколи смалець, а ось вершкове масло для цього менш придатне через високий вміст води. Поширення слова «масло» для позначення мастила вказує на російський вплив. Сучасне поширення слова «олія» в цих значеннях виглядає як спроба корекції радянської норми.

З іншого боку, мастило вказує скоріш на спосіб використання (змащення технічних поверхонь, що труться), ніж на походження продукту. Не впевнений, чи можна назвати мастилом гальмівну рідину (чи рідке мінеральне масло в гідравлічних механізмах загалом, де воно не змащує, а створює тиск), масло в обігрівачах (для теплопередачі) і т.д.

Цитата: DarkMax2 от июля 14, 2015, 16:42
олія ("пісна")

«Постное масло» — старіша назва «растительного масла». Оскільки будь-яка їстівна олія за визначенням рослинна (а отже, може споживатися в піст), уточнення непотрібне. Ну а машинну й після посту їсти небажано

Цитата: Python от июля 14, 2015, 17:07
З іншого боку, мастило вказує скоріш на спосіб використання (змащення технічних поверхонь, що труться), ніж на походження продукту. Не впевнений, чи можна назвати мастилом гальмівну рідину (чи рідке мінеральне масло в гідравлічних механізмах загалом, де воно не змащує, а створює тиск), масло в обігрівачах (для теплопередачі) і т.д.

Ну, я про те, яке використовують для змащення.

Про кальки:
Горлянкове дерево та кавалерійський спис.
Перше якось вдалося перемогти. Тепер на Вікі назва латинкою.
Друге навпаки загрожує моїй статті "копия". Ех, або вирівнюють з російською, або навпаки "аби не як у москалів". Середнього активістам не дано