Лингвофорум

Local boards - Разделы на разных языках => Український форум => Фонетика та орфоепія => Тема начата: RawonaM от декабря 3, 2003, 19:48

Название: [Український алфавіт і правила вимови]
Отправлено: RawonaM от декабря 3, 2003, 19:48
Дигамма, а почему Вы считаете, что Г является звонкой оппозицией Х? Ведь у них совершенно разные места артикуляции.

П.С. Мне самому тяжело, но кто может, пожалуйста, пишите по-украински в этой теме.
Название: Re: Українська мова
Отправлено: Digamma от декабря 3, 2003, 21:34
Равонаме, по-перше дякую за допомогу у відокремленні мовних питань від політичних! Щиро дякую!!


Цитата: rawonamДигамма, а почему Вы считаете, что Г является звонкой оппозицией Х? Ведь у них совершенно разные места артикуляции.

Не можу сказати, що ви не маєте рації, але й не можу погодитися. То було скоріше невеличке спрощення.

Справа тут у тому, що на питання а який же приголосний є дзвінким відповідником до х носій української вам відповість г (як не всі, то 99%), і станеться це ось чому...

Як я здогадуюсь, ви вважаєте г фрикативним фарингальним [h]. Абсолютно слушна думка, але не цілком вірна. Справа в тому, що частина діалектів української вимовляє г саме як фрикативний фарингальний [h], але інша частина діалектів вимовляє г як фрикативний задньоязиковий [γ]. Виправте мене, якщо я помиляюсь, але здається саме [γ] є дзвінкою опозицією до х.

Як на мою особисту думку щодо питання про причини такого переходу, то можу лише припустити, що оскільки українська є дуже мелодійною, та запобігає всіляким ускладненням щодо вимови, то просто поступово [γ] почали вимовляти як [h]. Припускаю це тому що на мою суто суб'єктивну думку дзвінкий фарингальний всеж легший на вимову, аніж задньоязиковий.

Саме через все це я і навів їх як пару дзвінкий/глухий.
Хоча, як на мою думку, достатньо було б і того, що на прохання вимовити "хо" з дзвінким приголосним більшість українців відповість "го".
___________________________________________

Словничок:

мати рацію = быть правым, иметь верное мнение
рація = (от лат. ratio) - аргумент для выводов; то, что заслуживает внимания; разумность; правильность...


Отже, якщо ви - шпигун, а українець каже вам, що ви, напевно, маєте рацію - не лякайтесь, бо вас ще не розкрито! :)
___________________________________________

P.S. Я хотів би, якщо можна, перенести сюди ті пости, що стосувалися мови. Але тоді вийде, що від мене буде декілька постів підряд. Ви не проти?
Название: Алфавіт і правила вимови
Отправлено: Digamma от декабря 4, 2003, 00:40
Лізарде, чи то не буде нахабством та зверхністю, як я подам перш за все алфавіт і правила вимови?

Отже, алфавіт:
Аа Бб Вв Гг Ґґ Дд Ее Єє Жж Зз Ии Іі Її Йй Кк Лл Мм Нн Оо Пп Рр Сс Тт Уу Фф Хх Цц Чч Шш Щщ Ьь Юю Яя

Голосні а, я, о, у, ю відповідають таким самим російським голосним, за винятком того, що український о є чітким, в той час як російський - трохи наближеним до дифтонгу [уо]. Голосні ж е, є, и, і вимовляються як російські голосні э, е, ы, і відповідно.
Усі голосні абсолютно чіткі, та не редукуються, а [о] не переходить в [а].
Отже, маєте наступну вимову (у російській транслітерації/транскрипції):
1) молоко [молоко], а не [мэлако]; корова [корова], а не [карова]
2) телефон [тэлэфон], ножиці [ножыци], єдність [еднисьть]

З приголосних майже всі вимовляються як і російські. Різницю становлять лише кілька літер та звуків.
1. г і ґ. Російському г відповідає українська ґ, а українська г вимовляється як гортанний щілинний звук [h], що є дзвінким відповідником до [х]. Отже, маємо ґава [гава], ґрунт [грунт], але гуля [hуля] та погода [поhода].
2. дж і дз. У переважній більшості випадків буквосполучення дж і дз передають не по два різних звуки, а монолитні зімкнено-щілинні [дж] і [дз], що є дзвінкими відповідниками до [ч] та [ц]. Отже, вимовляємо: бджола [бджола], а не [бджола]; дзвоник [дзвонык], а не [дзвонык].
3. На кінці слів після голосного, в середині слова після голосного та перед приголосним, та на початку слова перед приголосним в читається як напівголосний [w] (схоже з англ. will, swift) - кров [кроw], мовчання [моwчання], але барв [барв].
4. Дзвінкі приголосні не оглушуються: засіб [засиб], догляд [доhляд].
5. Шиплячі пом'ягшуються значно менше - час, пошесть...
6. Вимова літери щ суттєво залежить від регіону. Західні діалекти вимовляють її як [шч], в той час як східні - [щ].

Ось мабуть і все, щодо вимови.
_______________________________

Що ж до наголосу, то тут питання дуже велике та об'єме, але я спробую знайти час та обов'язково відповім...
Название: Мовні цікавинки
Отправлено: Digamma от декабря 4, 2003, 00:46
Мовні цікавинки: крокувати

Останнім часом все частіше доводиться чути дієслово крокувати, яке вживають як аналог російського шагать. Але давайте придивимось уважніше, чи так вже все гаразд з тим дивним словом...

Спочатку згадаємо, що обидва дієслова походять від відповідних іменників - укр. крок та рос. шаг. Якщо ж прискіпливо вивчити значення тих слів, то знайдемо цікаву різницю...
Російське шаг означає в першу чергу рух ногами під час ходи, і вже як другий, похідний зміст має значення відстані між стопами людини, що робить власне шаг.
З українським же кроком все прямо навпаки: кроком є відстань між стопами під час руху, і вже у другу чергу - сама дія, власне рух ногами.

Отже, тепер стає зрозумілим, що й дієслова шагать і крокувати не є цілковитими синонімами: крокувати має основне значення "нарізати кроки", "намірювати відстань кроками". Це, до речі, підтверджується й усталеним вживанням цього дієслова як синоніма для проходжуватися, прогулюватися, тобто, якщо спрощувати, у значенні "просто пересувати ногами"...

Тож, якщо мова, скажімо, йде про вояків, то це вони російською абсолютно нормально "шагают", але українською мали б марширувати, йти, або карбувати крок. А якщо ж вояки крокують, то треба вживати негайних заходів, бо "прогуливаться" їм нема чого. :)


Звичайно, слід відзначити, що часто-густо можна почути саме "солдати крокують", але то не є абсолютно природнім українським висловом, бо є калькою з російської. Якщо то якийсь парад, чи щось на кшталт того, то вони карбують крок, а якщо ніякої патетики, то вони просто йдуть...
_________________________________
Словничок:

дієслово = глагол
іменник = имя существительное

гаразд = хорошо
зміст = смысл
прискіпливий = внимательный, дотошный
похідний = производный
Название: Зетові
Отправлено: Digamma от декабря 4, 2003, 01:21
Зетові

Цитата: ZetЯ знаю, як потрібно правильно звертатися українською, але не звертався саме до вас таким чином тому, що ваш ник, так би мовити, є «іноземним», тому я його і не змінював.

Зете, я розумію труднощі зі словами іншомовного походження, але давайте роздивимось прискіпливіше...
За загальними правилами відмінювання слів іншомовного походження, ім'я Зет має відмінюватися через те, що закінчується на твердий приголосний. Ім'я Дигама як іменник на мало б не відмінюватися, якщо перед стояв би голосний, а як цього не сталося, то й воно не є винятком. Отже, маємо відмінювати їх так само, як і звичайні українські слова.
Щодо правопису слова Дигама, то я все ж наполягатиму на варіанті з одним м. Справа тут у тому, що згідно правил правопису маємо зберігати подвійні приголосні у власних назвах, та не подвоювати у загальних словах. Оскільки дигама є літерою, то маємо писати з одним м. Отже, проситиму всіх вживати щодо мого ніку Дигама такий самий правопис, як і у звичайної літери дигама.

І щодо поодиноких випадків:
індейців  - слід було  індіанців
знаю ... забагато інших  - слід було  знаю набагато більше за інших
це дуже болюче  - слід було б  боляче,  тобто "больно", бо  болюче  - то "болезненное"
__________________________
Мої вам найщиріші вітання!
З повагою, F
Название: Українська мова
Отправлено: Zet от декабря 4, 2003, 02:40
Шановний Дигамо!
Щиро дякую за виправлення. Але щодо вашого ніку - то я спеціально не пристосовував його до української, а просто переклав англійську російськими буквами, як зазвичай робиться.
Поясніть, будь ласка, ще різницю між словами:
1. «питання» та «запитання»
2. «кілька» та «декілька».
І як потрібно ці слова правильно вживати.
Название: Українська мова
Отправлено: Lizard от декабря 4, 2003, 05:42
Дуже дякую Вам, шановний Дигамо,  за екскурс фонетичний.
 Ось приблизно таким чином я й уявляв це. Складнійши про мене є наголос. У нашій країні є український канал телевізійний СТБ, але з мовлення усного зрозуміти принципи постанову наголосу мені поки що не вийде. Дуже буду чекати на подальшу підмогу.  

 З повагою, Лізард.
Название: Re: Українська мова
Отправлено: zvak от декабря 4, 2003, 10:39
Цитата: Digamma
2. дж і дз. У переважній більшості випадків буквосполучення дж і дз передають не по два різних звуки, а монолитні зімкнено-щілинні [дж] і [дз], що є дзвінкими відповідниками до [ч] та [ц]. Отже, вимовляємо: бджола [бджола], а не [бджола]; дзвоник [дзвонык], а не [дзвонык].

Дігамо, а де про такі й подібні речі можна дізнатися? які автори про це пишуть і т.і. може десь в мережі є щось? для мене лінгвістика хобі, тому я багато чого не знаю. в мене є "Очерки истории рус.языка" Шахматова, а чи є щось подібне такого ж рівня суто для української мови (хоча у Шахматова йдеться не тільки про російську, а є багато цікавого і грунтовного з інших слов'янських та східнослов'янських зокрема). наперед дякую.
Название: Українська мова
Отправлено: RawonaM от декабря 4, 2003, 13:41
Дякую, Дигама, за пояснення з приводу Г/Х. Ви маєте рацію. :)

Але чи це дійсно вірно, що українська мова не має согласних без опозицій? Щодо К? Г' не є фонемою, наскільки я знаю.

ПС. Що там з українським телебаченням в інеті? Перевірте, будь ласка, товариши, чи у вас це працює. У мене не хоче.

http://www.ukraine.ru/services/tv_setka.html
Название: Не по теме, так по поводу...
Отправлено: adada от декабря 4, 2003, 15:45
2Digamma
Не поможете ли Вы в розысках солидной электронной подборки пословиц украинского народа?

Одновременно с поисками в сети, я уже кое-что отсканировал из своей книги "НАРОД СКАЖЕ ЯК ЗАВ'ЯЖЕ", но она, во-первых, еще советских времен, во-вторых, ориентирована на детский возраст.
Хотя и в ней есть запоминающиеся фразы: "Восени багач, а навесні прохач", "Голова не на те, щоб тільки кашкет носить", "Гуляй, душа, без кунтуша" и т.д.

Кроме того, подозреваю, что в этой книге пословицы обработаны, русифицированы. Хотя рассчитывать на мою версию переводчика Плай трудно, а на словарь 1956 года издания опасно... :)
Название: Українська мова
Отправлено: Digamma от декабря 4, 2003, 17:30
У черзі надходження... :)
___________________________________________________

Зетові

кілька - декілька

Загалом ці слова є синонімами, але дуже незначні семантичні нюанси в них є. Справа в тому, що декілька має дуже слабкий, але все ж "присмак" більшої невизначеності, аніж кілька. Принаймі особисто для мене. Але той "присмак" настільки слабкий, що може бути легко перекритий інтонацією. Тож, якщо ви вживатимете їх як синоніми ви аніскілечки не помилитеся.

питання - запитання

Слово питання, вочевидь, походить від дієслова питати, що має недоконаний (рос. "несовершенный") вид. Слово ж запитання походить від дієслова доконаного виду запитати.
Саме у походженні слів слід шукати корені семантичних відмінностей:
- Слово запитання маємо вживати коли йдеться про те, що ми чекаємо на відповідь, наголошуємо саме на тому, що то є відкрита проблема і ми чекаємо на розв'язок. Тобто маємо акцент на бажаному розв'язку проблеми.
- Слово питання маємо вживати, якщо наголошуємо на тому, що проблема була поставлена взагалі, або для означення проблеми, що не потребує відповіді. Отже, маємо акцент на тому, що проблему було сформульовано взагалі, про бажаний розв'язок мова не йде.

Порівняйте:
Зет підіймав питання з мови.
Іван ставив каверзні запитання.
___________________________________________________

Лізарде, я пам'ятаю про ваше прохання - як тільки знайду зайві півгодини-годину, обов'язково докладно розповім.
___________________________________________________

Звакові,

Взагалі-то я виймав то з голови, але б дуже порадив принаймі дві книги:
1) "Український правопис" (бажано останнє видання) - то є фактично найвища інстанція з питань правопису.
2) Нещодавно (2001, якщо я не помиляюсь) вийшов "Тлумачний словник-мінімум української мови". Я його переглядав - дуже непогана книга, варта уваги.
Я так розумію, що у Донецьку вам буде важкувато це знайти, тож, якщо хочете, я можу придбати їх для вас у Києві (якщо вони ще є у продажу) та надіслати поштою, або передати як буде слушна нагода.
___________________________________________________

Равонаме,

То правда: приголосних без опозицій нема. Розумію, що виглядає це досить дивним, тим більше на тлі російської, але то так і є.

Літера ґ є фонемою і передає задньоязиковий зімкнений приголосний, що відповідає російському г чи англійському g у слові guest. Історія цієї літери є досить цікавою, тому я обов'язково розповім її сьогодні ввечері у "Мовних цікавинках".

До речі, "согласный" українською буде приголосний.
___________________________________________________

Ададо, я спробую знайти - подивимось що з цього вийде. Що ж до сканування, то тут можу порадити двотомний "Фразеологічний словник української мови" (Київ, "Наукова думка", 1993) - книга дуже варта уваги, навіть просто як читанка на ніч. ;)
Як щось відшукаю - обов'язково розповім.
___________________________________________________

Усім

Я не наводжу словничків лише з економії часу, бо не знаю що є зрозумілим, а що - ні. Якщо вам незрозумілі якісь слова, прошу вас, питайте. Я обов'язково відповідатиму.
Название: Українська мова
Отправлено: RawonaM от декабря 4, 2003, 17:59
Цитата: ДигамаЛітера ґ є фонемою і передає задньоязиковий зімкнений приголосний, що відповідає російському г чи англійському g у слові guest. Історія цієї літери є досить цікавою, тому я обов'язково розповім її сьогодні ввечері у "Мовних цікавинках".
Чекаю. Скільки слів є с цім приголосним? Десять? Усі іноземні? Яка ж це фонема. Сто років назад не було і ціх десяти.

Цитата: ДигамаТо правда: приголосних без опозицій нема. Розумію, що виглядає це досить дивним, тим більше на тлі російської, але то так і є.
Це не виглядить дивним взагалі, але я не вважаю так. Може треба сказати, "Це є так, за винятком ..." :)
А виняток є хоча би Л, М, Н та Р. ;)


Цитата: ДигамаДо речі, "согласный" українською буде приголосний.
Спасибі.
Название: Українська мова
Отправлено: Digamma от декабря 4, 2003, 18:11
Равонаме, ви глибоко помиляєтеся щодо цієї літери. Я вам з голови можу написати десятка зі три таких слів, половина з яких буде суто українськими. Та й якщо їх було б три, то це не означає, що [g] не є фонемою. Тобто для російської то є фонемою, а для української ні? :D

До речі, є слова, які лише цією фонемою і розрізняються. Якщо протранскрибувати живу мову, то ще гірше: скажімо, фрази [я збираюся заhрати] та [я збираюся заgрати] мають взагалі різний зміст!!!

Ну і про "100 років тому" вас хтось дезінформував - ввечері напишу...


Цитата: rawonamА виняток є хоча би Л, М, Н та Р. ;)

Равонаме, ви пустуєте? З яких це часів повелося, щоб серед сонантів були опозиції за дзвінкістю/глухістю???

Малися ж на увазі лише ті, що допускають таку опозицію...
Название: Українська мова
Отправлено: RawonaM от декабря 4, 2003, 18:37
ЦитироватьРавонаме, ви глибоко помиляєтеся щодо цієї літери. Я вам з голови можу написати десятка зі три таких слів, половина з яких буде суто українськими. Та й якщо їх було б три, то це не означає, що [g] не є фонемою. Тобто для російської то є фонемою, а для української ні?
До речі, є слова, які лише цією фонемою і розрізняються. Якщо протранскрибувати живу мову, то ще гірше: скажімо, фрази [я збираюся заhрати] та [я збираюся заgрати] мають взагалі різний зміст!!!

Ну і про "100 років тому" вас хтось дезінформував - ввечері напишу...
То є моя думка, чекаю вашого інформування. ;) Живучи в Україні, я не чув не від кого задньоязикового зімкненого приголосного, крім людей приїхавших з Росії чи з іншіх міст. Кожна людина, приїхавша в Ізраіль з України, має проблему вимовити цій звук, а ви кажете що це є фонема в їхньой мові. Можливо в вашої теорії, але не на практиці.

ЦитироватьРавонаме, ви пустуєте? З яких це часів повелося, щоб серед сонантів були опозиції за дзвінкістю/глухістю???

Малися ж на увазі лише ті, що допускають таку опозицію...
Дигаме, я не пустую, хіба ви не слихали, що у всіх приголосних, за винятком глотального смичного, є дзвінка або глуха опозиція???
Название: Українська мова
Отправлено: Digamma от декабря 4, 2003, 19:37
Цитата: rawonamЖивучи в Україні, я не чув не від кого задньоязикового зімкненого приголосного...
Можливо в вашої теорії, але не на практиці.

Це в літературній, правильній мові, а не в теорії. А якщо ви ніколи не чули, то можу припустити, що жили ви або на Півдні, або на Сході України, чи, можливо, у Києві. Я маю на увазі достатньо просту річ: якщо ви не чули, то це ще не означає, що цього звуку нема.
:)

Цитата: rawonam
ЦитироватьРавонаме, ви пустуєте? З яких це часів повелося, щоб серед сонантів були опозиції за дзвінкістю/глухістю???
Дигаме, я не пустую, хіба ви не слихали, що у всіх приголосних, за винятком глотального смичного, є дзвінка або глуха опозиція???

Он воно як? Щось не чув такого... А наведіть-но мені, будь ласка, глуху опозицію до [m] (рос. м), [n]. Я весь в очікуванні дива...
:D
Название: Українська мова
Отправлено: RawonaM от декабря 4, 2003, 20:48
ЦитироватьЦе в літературній, правильній мові, а не в теорії. А якщо ви ніколи не чули, то можу припустити, що жили ви або на Півдні, або на Сході України, чи, можливо, у Києві. Я маю на увазі достатньо просту річ: якщо ви не чули, то це ще не означає, що цього звуку нема.
Я все ж залишусь зі своєю думкою. Я не вірю в литературні мови, вони є дуже штучні, далекі від реальної мови.

ЦитироватьОн воно як? Щось не чув такого... А наведіть-но мені, будь ласка, глуху опозицію до [m] (рос. м), [n]. Я весь в очікуванні дива...
Це є таблиця символів МФА: http://members.tripod.com/Caroline_Bowen/ipalandscape.htm
Сірі поля є неможливи для вимовилення, але усі інші є можливі приголосні.
Кажись, глухий губно-губний носовий є в ескімоської мові, але я можу помилятися.
Название: Українська мова
Отправлено: Digamma от декабря 4, 2003, 21:09
Цитата: rawonamЯ все ж залишусь зі своєю думкою. Я не вірю в литературні мови, вони є дуже штучні, далекі від реальної мови.

Я, скажімо, ніколи не бачив Австралії, але то не означає, що її нема. ;)
Не думаю, що то є доречним з вашого боку вводити нові правила в українську, та перекроювати її фонетику.

Дл того ж, ви уникнули відповіді щодо місцевості у якій мешкали...


Цитата: rawonam
ЦитироватьОн воно як? Щось не чув такого... А наведіть-но мені, будь ласка, глуху опозицію до [m] (рос. м), [n]. Я весь в очікуванні дива...
Це є таблиця символів МФА: http://members.tripod.com/Caroline_Bowen/ipalandscape.htm
Сірі поля є неможливи для вимовилення, але усі інші є можливі приголосні.

Отож бо й воно, Равонаме, загляньте ж туди! Де ж ви бачите опозиції до m, n, l, r??? Їх там просто нема!
Нема, тому що й не може бути: сонант є дзвінким за визначенням, бо сонанти вимовляються виключно з голосом; опозиція ж дзвінкий/глухий має на увазі можливість вимови без голосу.
Название: Українська мова
Отправлено: RawonaM от декабря 4, 2003, 21:36
ЦитироватьОтож бо й воно, Равонаме, загляньте ж туди! Де ж ви бачите опозиції до m, n, l, r??? Їх там просто нема!
Нема, тому що й не може бути: сонант є дзвінким за визначенням, бо сонанти вимовляються виключно з голосом; опозиція ж дзвінкий/глухий має на увазі можливість вимови без голосу.
Ви помиляєтесь. Я й не казав, що сонант може бути глухим. Я казав, що у сонантів, теж є глуха опозиція. Розуміється, ці приголосні ми не можемо називати сонантами, бо вони є глухими.
В таблице МФА, неможливи поля позначенні сірим цвітом, а усі біли поля є нормальні приголосні, але не усі мають свій знак. Там навіть нема российских та українських [t] та [d], що є зубні-зімкнені (Dental-Plosive).

Глухий [m], як я казав, є в ескімоськой мові, глухий [r], коли я правильно пам'ятаю, в давньогрецькой, глухий [l] був в багатих (многих?) семітських мовах.

ПС. Де на українськой раскладці є апостроф??
Название: Українська мова
Отправлено: Digamma от декабря 4, 2003, 22:06
Добре, нарешті думка зрозуміла. :)
Але, гадаю, і моя думка була вам зрозуміла з самого початку: опозиції є до всіх звуків, що зазвичай їх мають (тобто смичні, щілинні та фрикативні).

Цитата: rawonamПС. Де на українськой раскладці є апостроф??

А ніде. Як і ґ. Хай Microsoft грець!  :x
Название: Українська мова
Отправлено: RawonaM от декабря 4, 2003, 22:25
ЦитироватьАле, гадаю, і моя думка була вам зрозуміла з самого початку: опозиції є до всіх звуків, що зазвичай їх мають (тобто смичні, щілинні та фрикативні).
Ваша думка була зрозуміла, (извините, что перехожу на русский, но устал я :)) но не с самого початку, а когда я понял, что вы не знаете, что эти согласные могут быть глухими. А что такое "зазвичай"? Я не понял предложения с этим словом. И не понял вашей мысли - если вы поняли, что я хотел сказать, то вы, возможно, откажетесь от вашей мысли, что в украинском есть противопоставления по глухости/звонкости везде, где это возможно. Есть языки в которых и сонанты противопоставляются. Тут, по-моему, вас сбивает с толку эта терминология, мне и самому она не нравится - шипящие, свистящие, сонанты, и.т.д., это акустический аспект звука, а не артикуляционный. С точки зрения артикуляторной фонетики сонант ничем не отличается от любого другого согласного.
Название: Українська мова
Отправлено: Digamma от декабря 4, 2003, 22:36
ОК, отвечу по-русски для простоты понимания...

зазвичай = обычно

Я имел в виду, что обычно по звонкости-глухости противопоставляются шумные - как взрывные, так и фрикативные. А сонанты обычно стоят тихонько особняком, никак не претендуя на участие в хороводе противопоставлений.

Скажем, я могу представить себе глухой л или р но смыслоразличающие глухие м и н представить тяжело - уж очень они похожи.

Я лишь имел в виду устойчивые тенденции. Для славянских, например, очевидно противопоставление идет не для сонантов.
Название: Українська мова
Отправлено: RawonaM от декабря 4, 2003, 22:54
Цитата: DigammaОК, отвечу по-русски для простоты понимания...

зазвичай = обычно

Я имел в виду, что обычно по звонкости-глухости противопоставляются шумные - как взрывные, так и фрикативные. А сонанты обычно стоят тихонько особняком, никак не претендуя на участие в хороводе противопоставлений.

Скажем, я могу представить себе глухой л или р но смыслоразличающие глухие м и н представить тяжело - уж очень они похожи.

Я лишь имел в виду устойчивые тенденции. Для славянских, например, очевидно противопоставление идет не для сонантов.
ОК, закінчимо на цій ноті :)
Будь ласка, Дигамо, пишіть українською.

Так що там з телебаченням? Хтось перевірив?

ПС. Дигамо, а що таке "грець"? Ну як моя українська? Виправляється? Здається мені, що я починаю згадувати, після дев'яти років перерви  :lol:
Название: Українська мова
Отправлено: Zet от декабря 5, 2003, 01:40
Ой, шановний Дигамо Федоровичу! Дякуємо Вам дуже за відповіді. Та ви вже відпочили би трохи... А то все виправляєте нас та виправляєте... ;-) Та ми уже усі щиро балакаємо! :D
Цитата: DigammaІван ставив каверзні запитання.
Чуть что - сразу  РабиновичЪ !   ;-) Он же ваще ничего не спрашивал!!!
Цитата: DigammaЯ, скажімо, ніколи не бачив Австралії, але то не означає, що її нема.
Дигамо, ви навіть з аборигеном постійно спілкуєтесь! :-)
Название: Українська мова
Отправлено: Digamma от декабря 5, 2003, 01:44
Цитата: rawonamНу як моя українська?

Перепрошую, але мабуть буду змушений трошки розчарувати... Взагалі-то - не дуже...

1. "Будьте ласкаві" є припустимим, але ж то калька з російської - слід було б вжити будь ласка. Будьте ласкаві має агресивний відтінок.
2. Кличний відмінок від Дигама буде Дигамо.
3. пишіть, а не пишите
4. хтось

Хай йому грець - то лайка на кшталт "Черт бы его побрал"
Название: Українська мова
Отправлено: adada от декабря 5, 2003, 09:11
Цитата: DigammaАдадо
А)...подивимось що з цього вийде....
Б)..можу порадити двотомний "Фразеологічний словник української мови" (Київ, "Наукова думка", 1993)...
Б)
Боюсь, такая книга мне будет не совсем доступна для приобретения, разве что в библиотеке посчастливится взять...
А)
Там и сям на форумах, где бываю, да и в телевизионных СМИ тоже, частенько со смешками обыгрываются украинские речевые фразы-клише, звучащие по русски, как областные, провинциальные, малограмотные. Надеюсь с помощью Digamma получить инструмент оппонирования, что ли. Ибо, что может быстрее всего убедить "москаля" в самобытности "хохла", как не уместно употребленная оригинальная украинская пословица или ссылка на ее источник в сети!
Тем более, что русский украинец, составив и разместив на ададе  историческую синхронистическую таблицу XII-XIX вв., ориентировался, прежде всего, на Россию и на Украину.
Название: Українська мова
Отправлено: yuditsky от декабря 5, 2003, 10:15
Обратите внимание на систему транскрипции
http://iling.nw.ru/pdf/liudi/sova/genesis/vvedenije.html?encoding=koi8-r
в которой есть знаки для глухих соответствий м, н и т.д., которые имеются в некоторых языках мира.
Название: Українська мова
Отправлено: Digamma от декабря 5, 2003, 11:01
Ададо,

щодо українських прислів'їв та приказок...

Хочу зазначити, що українцям притаманий природний тонкий гумор, що відбивається як у піснях, так і в усіх шарах* української мови.

Скажімо, у кожній хаті зазвичай є "радиоточка" - те саме загальнодержавне радіо, що приймає один "правильний" канал. Так от, найбільш загальновживана народна назва того радіо - "брехунець". ;) Уявіть собі весь той здоровий скепсис з яким народ ставится до того каналу. А як же з гумором воно звучить: "Я вчора брехунець слухав - там Кучма виступав"! :D

Але повернемось до нашіх прислів'їв...
Я би наголосив, що провінційно вони можуть звучати лише у вимові неуків. Людина ж, що володіє мовою завжди застосує їх доречно. До того ж у реальній мові серед ідіом є дуже мало прямих відповідників.
І ще раз наголошу: найбільш притаманою українським ідіомам рисою є гумор.

Але до чого ці довгі балачки? Ну-мо подивимось...

рос. горбатого могила исправит
укр. горбатого виправить заступ та лопата
Це - прямий відповідник, але подивіться наскільки більш м'яким та глузливим є український варіант. Як хто не знає, то заступ - то рос. "кирка". Саме заступом та лопатою риють могили.

рос. нужен как собаке пятая нога
укр. потрібний як зайцеві бубон
НУ скажіть-но мені, нвіщо зайцю із бубоном бігати. :)

коли на долоні волосся виросте
Кажуть там, де росіяни говорять "когда рак на горе свистнет".

приший кобилі хвіст
Кажуть про щось абсолютно зайве та непотрібне. Ну і насправді, скажіть-но мені, нащо ж кобилі пришивати хвоста? ;)

обіцянка - цяцянка, а дурневі - радість
Кажуть про те, чого не збираються виконувати. Цяцянка - забавка, іграшка, щось, що майже нічого не коштує.

на городі бузина, а в Києві - дядька
Говорять, коли аргументи здаються непослідовними.

там йому і жаба цицьки дала
Кажуть, намагаючись показати, що хтось потрапив у зовсім скрутне становище (або, боронь Боже, загинув), особливо за якихось незвичних умов. Тут жартома обігрується те як ссавці вигодовують своїх малят молоком - уявіть-но собі де треба знаходитись, щоб "прикластися" до жабиної цицьки. ;)

____________________________________

Словничок:

шар = слой
ссавці = млекопитающие (дословно - "сосущие")
____________________________________

Ададо, а де ви мешкаєте, якщо то не є таємницею? (можна відповісти приватним повідомленням)
Название: Українська мова
Отправлено: Digamma от декабря 5, 2003, 11:04
Цитата: yudickyОбратите внимание на систему транскрипции
http://iling.nw.ru/pdf/liudi/sova/genesis/vvedenije.html?encoding=koi8-r
в которой есть знаки для глухих соответствий м, н и т.д., которые имеются в некоторых языках мира.

Большое спасибо!!!
Название: Українська мова
Отправлено: adada от декабря 5, 2003, 12:21
Цитата: Digamma
щодо українських прислів'їв та приказок...
Цитата: rawonamСорок разів бачив та сорок разів забував, а на цей раз спитав.
#коли на долоні волосся виросте
#обіцянка - цяцянка, а дурневі - радість
#там йому і жаба цицьки дала

Digamma:
Родіну - чи малу, чи велику - не сховаєш, живу і вже давно в місті Донецьку. Між іншим, точні географічні координати і деякі прикмети місця і часу в мене на сайтi. :)

З тих приказок, що Ви послали, суб'єктивно виділив три, причому другу, про обіцянки, я знав і готував.
І про сорок раз гарна!
Название: Українська мова
Отправлено: Yitzik от декабря 5, 2003, 12:29
Цитата: DigammaСкажем, я могу представить себе глухой л или р но смыслоразличающие глухие м и н представить тяжело - уж очень они похожи.

Фонематичне протиставлення глухих та дзвінких м та н існує, напр., у валлійській мові (Welsh, Cymraeg).
Название: Українська мова
Отправлено: RawonaM от декабря 5, 2003, 12:44
Цитата: YitzikДля введення літери ґ існує сполучення клавіш AltGrey (Ctrl-Alt) + г.
Дякую, друже! А щодо апострофа, може теж знаєте?
І я не розумію, навіщо треба ё... Ну це ж Майкрософт... :)
Название: Українська мова
Отправлено: Digamma от декабря 5, 2003, 13:46
Цитата: YitzikДля введення літери ґ існує сполучення клавіш AltGrey (Ctrl-Alt) + г.

Дякую!
Тільки не зрозуміло, чому треба було ґ вивести на альтернативну розкладку, а на головній залишити ё (така собі загальновживана українська літера :D). Ну а за апостроф треба було б руки відірвати. :)

P.S. Є така ідея, що ё на українській клавіатурі конче необхідно для швидкого введення "ё-моё". Ну а куди ж без того? ;)
Название: Українська мова
Отправлено: zvak от декабря 5, 2003, 21:49
ну якщо хочете, можете поставити собi апостроф. це не дуже складно. видкрийте файл kbdur.kbd Wordpadom (тiльки ним) (не Notepadom i не Wordoм). знайдiть там ё на розкладцi та змiнить його на `. закрите файл, збережiть i все. або якщо хочете, я можу надiслати файл, правда у мене там ще i ґ замiсть слешу. сподiваюсь, про те, що копiю первiсного файлу треба зберегти ще десь, пояснювати не треба :).
Название: Українська мова
Отправлено: zvak от декабря 5, 2003, 21:58
Цитата: Digamma
Я так розумію, що у Донецьку вам буде важкувато це знайти, тож, якщо хочете, я можу придбати їх для вас у Києві (якщо вони ще є у продажу) та надіслати поштою, або передати як буде слушна нагода.

дякую, я в принципi навiдуюсь у Київ, тому у разi потреби знайду. та в принципi це й не горить менi. я просто думав, що це бiльш специфiчнi роботи, щось на зразок "Української фонологii" Шевельова.
Название: Українська мова
Отправлено: Digamma от декабря 6, 2003, 02:34
Звакові

Щодо правки файлів - то вже зроблено. :)

Мене дивує тут сам факт: чи то в Microsoft усі такі вже ледарі, що не могли хоча би подивитись нашу абетку? Навіщо ж лишати букву іншої мови, а нашу виносити на додаткову розкладку? Чи важко було подивитись, що апостроф, хоча в абетку і не входить, але є її невід'ємною частиною?! Дивно.



Стосовно книжок - так, вони є досить поширеними і не занадто академічними, але то не означає, що вони прості. :)

До речі, будете в нас у Києві - запрошую на каву або пиво, в залежності від уподобань.
Название: Українська мова
Отправлено: andrewsiak от декабря 8, 2003, 12:34
Цитата: DigammaА наведіть-но мені, будь ласка, глуху опозицію до [m] (рос. м), [n]. Я весь в очікуванні дива...
:D

В принципі, теоретично можна щось подібне уявити... От, наприклад, в американському варіанті аглійської мови є глуха опозиція до звука [w]: то є [hw], що вимовляється один звук "задування свічки" (у словах what, whistle, whether, while, etc.). А німецька мова має звук [ç] як глуху опозицію до [j].

До речі, літера ґ існує також і в білоруській мові (на тих самих засадах, що й в українській).

---
andrewsiak: Не пишіть два поста підряд, пишіть усе відразу, або редагуйте свій пост, якщо не пройшло багато часу.
Админ.
Название: Українська мова
Отправлено: Lizard от декабря 12, 2003, 19:58
Шановний Дигамо, так як там з українським наголосом? Чекаю на допомогу.
Название: Українська мова
Отправлено: Digamma от декабря 14, 2003, 05:34
Цитата: LizardШановний Дигамо, так як там з українським наголосом? Чекаю на допомогу.

Лізарде, (до речі, так і кортить іноді жартівливо сказати "ящірко" ;) - тільки без образ, ОК?)

Перепрошую за те, що змусив Вас чекати, але гадаю, що Ви зрозумієте чому саме, тільки-но подивитесь на обсяг. :) Отже, наголос української...

Якихось чітких відповідностей між наголосом російської та наголосом української я не пригадую (чи то може мені просто бракує знань?), але можу навести деякі загальні тенденції щодо наголосу:


Іменник

1) Іменники у множині мають наголос переважно на закінченні:
лист - листи, син - сини, олівець - олівці, рушник - рушники, книжка - книжки, пісня - пісні, думка - думки,
але кінь - коні, корова - корови, переможець - переможці, дорога - дороги, голова - голови, село - села, сестра - сестри.

2) Іменники у родовому відмінку однини (кого? чого?) також мають наголос переважно на закінченні:
стіл - стола, кінь - коня, голова - голови, сестра - сестри, вода - води, трава - трави, село - села, вікно - вікна,
але шлях - шляху, берег - берега, ялинка - ялинки, сонце - сонця.

3) В іменниках із префіксами ви- та по- наголос падає переважно на префікс:
виняток, випадок, виписка, виклик, вискочка,
але вимова, видавництво, вирощування (переважно винятками є віддієслівні іменники);
позначка, позичка, посмішка, показ,
але постачання, порада, повага.

5) В іменниках із суфіксом -щин- (-чин-) наголос зазвичай сталий та припадає на основу:
Полтавщина, Сумщина, Миколаївщина, Одещина, Донеччина, Вінниччина,
проте Галичина.

6) У віддієслівних іменниках наголос має падати на той самий склад, що і в інфінітиві дієслова:
читати - читання, писати - писання, питати - питання, завдати - завдання,
але жити - життя, знати - знання.

7) У складних іменниках наголошується сполучна голосна:
літопис, рукопис, гуртожиток, живопис, машинопис,
але листопад, снігопад, лісостеп, землемір.

8) У словах іншомовного походження наголос переважно сталий:
8.1) іменники на -метр, що означають міру відстані, наголошуються на останньому складі:
сантиметр, дециметр, кілометр,
але барометр, спідометр, манометр (то є прилади, а не міри відстані);
8.2) іменники на -лог наголошуються на останньому складі:
каталог, діалог, монолог, пролог,
але філолог, дерматолог, фізіолог, геолог (винятками є переважно назви за фахом);
8.3) іменники на -ер наголошуються на останньому складі:
партер, револьвер, шофер, диспансер;
8.4) взагалі-то, здебільшого у словах іншомовного походження, що були запозичені не досить давно, наголос переважно співпадає з російською мовою; порівняйте:
- демократія, бюрократія, аристократія (переважно, але не завжди);
- квартал, портал, універсал;
- цемент, постамент, документ.

9) При зміні іншомовних слів наголос, зазвичай, не змінюється.

10) У власних назвах наголос здебільшого такий, як і в мові, з якої їх засвоєно:
10.1) у французьких - на останньому складі:
Дюма, Арагон, Мопассан, Стендаль, Бальзак, Руссо, Вольтер;
10.2) в англійських - на першому:
Байрон, Діккенс, Гамлет, Рассел, Дарвін,
але Шекспір;
10.3) у польських - на передостанньому
Міцкевич, Ярошевич, Жеромський, Сенкевич, Словацький, Костинський тощо.

11) Деякі іменники мають подвійний наголос.


Прикметник

1) Більшість двоскладових прикметників має наголос на закінченні:
новий, старий, швидкий, низький, вузький, близький, легкий,
але тихий, гарний, добрий;

2) Значна частина прикметників має подвійний наголос:
весняний і весняний, світанковий і світанковий, повітряний і повітряний, ясний і ясний, увігнутий і увігнутий, кремезний і кремезний, малиновий і малиновий.

3) Багатоскладові прикметники, які утворено від іменників іншомовного походження, переважно мають наголос на тому складі, що й початкові іменники:
атомний, гіпсовий, машинний,
але фантастичний, цукровий, цегельний.


Числівник

Власне, тут наголос є переважно однаковий у групах подібних слів:
1) одинадцять, дванадцять, тринадцять і т. д.;
2) п'ятдесят, шістдесят, сімдесят тощо;
3) п'яти, десяти, двадцяти, тридцяти і т. д.;
4) одинадцяти, дванадцяти, тринадцяти тощо;
5) п'ятьох, шістьох, десятьох, двадцятьох і т. д.


Займенник

Багато займенників мають наголос на закінченні:
мене, тебе, себе, мені, тобі, собі, цього, того, цьому, тому.
Але, якщо поруч з'являється прийменник, у багатьох займенників наголос переміщується на основу:
до того, до цього, при тому, при цьому, біля мене, біля тебе, біля себе, біля нього, за мене, за тебе, за себе, за нього тощо.


Дієслово

1) У першій особі однини теперішнього і майбутнього часу у дієсловах наголошується переважно закінчення:
роблю - зроблю, люблю - полюблю, кажу - скажу, пишу - напишу, несу - віднесу, бережу - збережу, веду - приведу,
але й винятків досить багато: раджу - пораджу, співаю - заспіваю, читаю - прочитаю, можу - зможу.

2) У другій і третій особі однини теперішнього і майбутнього часу наголос у дієсловах падає переважно на основу:
робиш - зробиш, робить - зробить; любиш - полюбиш, любить - полюбить; кажеш - скажеш, каже - скаже; пишеш - напишеш, пише - напише; радиш - порадиш, радить - порадить; співаєш - заспіваєш, співає - заспіває;
але бережеш - збережеш, береже - збереже; ведеш - приведеш, веде - приведе.

3) Двоскладові дієслова в інфінітиві (і всі похідні від них) мають наголос на закінченні:
нести, вести, везти - принести, віднести, занести, пронести, внести, піднести тощо.

4) Дієслова минулого часу однини жіночого роду мають наголос переважно на закінченні:
взяла, знайшла, везла - привезла - відвезла, вела - завела - підвела, дала - віддала - продала,
але співала - заспівала, малювала - намалювала, робила - зробила.

5) У другій особі множини наказового способу наголос переважно падає на закінчення:
говоріть, ідіть, робіть, зробіть, кажіть, скажіть, пишіть, напишіть, творіть, створіть (переважно на -іть),
але малюйте, будуйте, читайте, вставайте, спіймайте (переважно на -те).

6) У дієсловах доконаного виду із префіксом ви- наголос падає переважно на префікс:
вийти, випити, виписати, викликати, вискочити, виховати, винайти, визнати.
А от у дієсловах недоконаного виду із тим самим префіксом ви- наголос вже падає переважно на основу:
виходити, випивати, виписувати, викликати, вискакувати, виховувати, винаходити, визнавати.


Прислівник

У прислівниках високо, широко, глибоко, разом наголос падає на перший склад.
Деякі прислівники мають подвійний наголос:
байдуже і байдуже, гаряче і гаряче, слідом і слідом, завжди і завжди, мабуть і мабуть.


Коментарі

У багатоскладових словах (переважно складних) ставиться, крім основного, побічний наголос:
автолюбитель, багатостраждальний, сільськогосподарський.

Також слід пам'ятати, що є деякі слова, що пишуться однаково, проте мають різне значення та наголос:
замок (будівля) - замок (пристрій для замикання дверей)
дорога (шлях, путь) - дорога (дорогоцінна, люба, мила)

Часто наголос виражає граматичне значення слова: книжки (родовий відмінок однини) - книжки (називний відмінок множини). Порівняйте: У мене нема цієї книжки, але в мене є інші книжки з цієї теми.

___________________________________________

Особливу увагу слід звернути на власне український наголос, а не тільки на його положення. Наголос української мови набагато слабший за наголос російської, а різниця між наголошеними та ненаголошеними складами набагато менша. Окрім того, ненаголошені склади, на відміну від російської, не втрачають наголосу з віддаленням від наголошеного складу. Українському мовленню притамана властивість робити дуже слабкий, але додатковий наголос через кожні 1-2 склади від наголошеного склада.

Українські голосні ніколи не редукуються.
І ще раз зауважу: українській наголос набагато слабший за російський, а різниця між наголошеним і ненаголошеним складом набагато менша.
___________________________________________

Словничок граматичних термінів:
іменник = существительное
прикметник = прилагательное
числівник = числительное
займенник = местоимение
дієслово = глагол
прислівник = наречие

наголос = ударение
склад = слог
множина = множественное число
однина = единственное число
особа = лицо

відмінок = падеж
називний відмінок = именительный падеж
родовий відмінок = родительный падеж

рід = род
чоловічій рід = мужской род
жіночій рід = женский род

час = время
минулий час = прошедшее время
теперішній час = настоящее время
майбутній час = будущее время

вид = вид
доконаний вид = совершенный вид
недоконаний вид = несовершенный вид

спосіб = наклонение
умовний спосіб = условное наклонение
наказовий спосіб = повелительное наклонение

___________________________________________

Ліричний відступ

Зараз грає пісня з такими словами:

Понад хмарами зорі парами розсипаються, розсипаються.
Понад росами верби з лозами колихаються, колихаються.
Місяць світиться – світло сиплеться діамантами, діамантами.
Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами, за дівчатами.


Просто красиво... (як на мене)
Название: Українська мова
Отправлено: Lizard от декабря 14, 2003, 20:19
Щиро дякую, шановний Дигамо, це дійсно є величезна тема, яку важко описати коротенько. Я зрозумів, що тільки широка практика усного мовлення допоможе її засвоїти. На жаль такої практики тут не маю. Намагатимуся вивчити все, що пан написав.

Ящiрка – нічого, навіть дуже гарно.

До речі, раніше я гадав, що в російській мові розмовні слова "килОметр", "шОфер", "звОнит" тощо  змінили позицію наголосу під впливом української, але тепер розумію, що це не є так.

___________________
Виправлено:
неї засвоїти -> її засвоїти
ніщо -> нічого
гарне -> гарно
гадау -> гадав
до речи -> до речі
Название: Українська мова
Отправлено: Digamma от декабря 15, 2003, 03:59
Лізарде,

Щодо практики усного мовлення, гадаю якщо ви будете достатньо заглядати у словник, то з часом наголос не завдаватиме вам клопоту. Думаю так через те, що українська мова є досить ритмічною за своєю природою, тож наголоси у реченні трапляються більш-менш рівномірно. Отже, з часом, на мою думку, має розвинутись відчуття мови, коли ви інтуїтивно будете ставити вірний наголос.


І, якщо можна, пара зауважень щодо помилок у мові:

1) Є є не чим іншим, як формою теперішнього часу дієслова бути. Форми теперішнього часу усіх трьох осіб як множини, так і однини дієслова бути співпадають. Отже, є має вживатися тоді, коли потрібно вжити бути. Зауважте також, що є має виступати у реченні як присудок (рос. - сказуемое), тож воно є зайвим тоді, коли речення вже має присудок, або присудок пропущено але це не є.

2) Щодо гарно / гарне, то:
гарно = рос. хорошо
гарне = рос. хорошее
Название: Щодо деяких особливостей української вимови
Отправлено: Digamma от декабря 15, 2003, 10:35
Ящірко, ;)

Наскільки я розумію, ви практично не мали можливості чути українську у більш-менш суттєвому обсязі?


Ще декілька коментарів щодо вимови окремих українських букв:

Щ

Я би всеж-таки радив вам вимовляти цю букву як сполучення звуків [шч] - це є більше притаманим українській вимові і навіть східні діалекти вимовляють м'яке [щ] твердіше за відповідний російський звук.
Тож, найбільш природньою була б наступна вимова слів:
щастя [шчастя], щока [шчока], дощ [дошч], дощить [дошчыть]

ДЗ, ДЖ

Обидва сполучення передають на письмі один звук (дз [дз], дж [дж]). Проте, коли ці голосні збігаються не в основі слова, а через словотрворення (скажімо, на межі кореня та префікса), їх слід вимовляти окремо.
Отже, маєте вимовляти наступним чином:
відродження [відроджэння], джерело [джэрэло], бджоладжола], дзеркало [дзэркало], дзьоб [дзёб], дзиґа [дзыга],
але підживити [пиджывыты], віджити [виджыты], відзнака [видзнака], підземний [пидзэмный], через те, що під- і від- тут є префіксами, а збіг дж і дз стався через словотворення.

Е, И

Гадаю, слід також зауважити, що українські е [э] й и [ы] є більш передніми порівняно зі своїми російськими відповідниками. Скажімо, для вимови українського мидло (рос. мыло) вам не достатньо буде вимовити російське [мыдло], вам слід десь, скажімо, на третину наблизити російський [ы] до російського ж [и], тобто зробити його переднішім, не таким різким. Таку саму ситуацію маєте й з українським е [э]: він є м'якішим та переднішим за російський звук. Тож вимова українського меріяэрия] є м'якішою за вимову російського [мэрия].

Пам'ятаєте як у "Формулі кохання" (рос. "Формула любви") Каліостро пояснював особливості російської вимови? "Мягче, напевнее... еще мягче".
Якщо те саме ви застосуєте у свою чергу до російської вимови, але при цьому не будете редукувати звуки та пом'якшувати шиплячі, то отримаєте щось подібне до вимови вже української.
Название: Українська мова
Отправлено: Yitzik от декабря 16, 2003, 12:34
Дрібне зауваження:
я наполягаю на тому, що українською мовою мыло зветься мило, а не "мидло", бо збереженння груп -tl-, -dl- є властивим тільки для західно-слов'янських мов (польської, чеської тощо). Ніяк не второпаю, чим полонізми кращі за русизми  :???: Чи за гаслом: хай гірше, та інше?

-- Злюка Іцик, який вчив укр. мову в радянській школі 70-х-80-х років, і вона його цілком влаштовує...
Название: Українська мова
Отправлено: Digamma от декабря 16, 2003, 13:32
Цитата: Yitzikя наполягаю на тому, що українською мовою мыло зветься мило, а не "мидло", бо збереженння груп -tl-, -dl- є властивим тільки для західно-слов'янських мов (польської, чеської тощо). Ніяк не второпаю, чим полонізми кращі за русизми  :???: Чи за гаслом: хай гірше, та інше?

Іцику, цілком згодний. Я коли писав, то автоматично асоціював слово не з милом власне, а зі сленговим словом для означення електронної пошти. Якось так трапилось, що з питань інформаційних технологій доводиться досить часто спілкуватися з поляками, тож у сленгу фігурує саме "мидло", а не "мило". Слід було брати слово в лапки - то моя помилка.

А, власне, про те мило, яким ми усі вмиваємося в мене і гадки не було. :)
Название: Українська мова
Отправлено: Zet от декабря 17, 2003, 02:34
Шановний Дигамо Федоровичу!
В мене іноді виникають труднощі із закінченнями прикметників. Наприклад, я не завжди знаю, як потрібно говорити - «великий день» чи «великій день». (це не до Великодня ;-) - взагалі)
Поясніть будь ласка, як правильно вживати слова в таких (такіх ?) випадках.
Название: Українська мова
Отправлено: Digamma от декабря 17, 2003, 03:20
Зете,

Хочу наголосити, що вживання імен по батькові українській мові не властиве: цілком достатньою формою шанобливого звернення є вернення на ви, але просто за ім'ям. Тож, "Дигамо, ви" - вистачить. :)

Цитата: ZetШановний Дигамо Федоровичу!
В мене іноді виникають труднощі із закінченнями прикметників. Наприклад, я не завжди знаю, як потрібно говорити - «великий день» чи «великій день». (це не до Великодня ;-) - взагалі)
Поясніть будь ласка, як правильно вживати слова в таких (такіх ?) випадках.

Усі українські прикметники поділяються на дві великі групи: тверду та м'яку. Прикметники на -ий входять до твердої групи, а прикметники на -ій - до м'якої (власне, як я пам'ятаю, м'яка група цілком складається з прикметників на -ій).

Визначити чи не належить прикметник до твердої групи можна провідмінювавши його: якщо м'який приголосний на кінці основи не з'явився, то прикметник належить до цієї групи.
Як приклади:
Т.1) великій/великий? Поставимо у родовий відмінок: великого. Оскільки не кього (великього), то прикметник належить до твердої групи, тож маємо писати великий.
Т.2) російській/російський? російського -> російський.
Т.3) синій? синього -> все вірно, синій

Проте, гадаю ще простіше запам'ятати які прикметники утворюють м'яку групу:
1) Прикметники з основою на м'який (дуже примітно, що у називному відмінку однини чол. роду вони мають закінчення -ній): синій, верхній, обідній.
2) Прикметники на -жній, -шній: колишній, ближній, тутешній.
3) Прикметники з основою на голосний - вони мають закінчення -їй: безкраїй, короткошиїй.
Як бачите, нічого насправді складного нема. Отже, якщо прикметний не попав у м'яку групу, то він на -ий, тобто фактично: або -ній, або -ий.


P.S. До речі, рос. Пасха - Великдень, а Великодня є родовим відмінком.
Название: Українська мова
Отправлено: Zet от декабря 17, 2003, 03:45
Оце діло! Щиро дякую, шановний Дигамо Федоровичу (хоча мені таке звернення дуже подобається ;-), але, якщо пан заважає...)
А слово Великдень мною вжито правильно з самого початку! :-)
Название: Українська мова
Отправлено: Yitzik от декабря 17, 2003, 08:54
Цитата: DigammaЯ коли писав, то автоматично асоціював слово не з милом власне, а зі сленговим словом для означення електронної пошти. Якось так трапилось, що з питань інформаційних технологій доводиться досить часто спілкуватися з поляками, тож у сленгу фігурує саме "мидло", а не "мило". А, власне, про те мило, яким ми усі вмиваємося в мене і гадки не було.
Дякую, тепер зрозумів. Цікавеньке явище. Я цілком згоден, що в українському слендзі питома частка полонізмів вища, ніж у літературній мові.
Название: Українська мова
Отправлено: Digamma от декабря 17, 2003, 11:38
Зетові:

Я не проти "Федоровича" загалі - я лише за вживання звернень, притаманих тій або іншій мові. Тобто для російського тексту це було б цілком природньо, проте для українського... До того ж я впевнений, що російськомовні читають це як [фёдорович] навіть в українському тексті (як на мене це цілком природньо).


Іцикові:

На мою думку то це взагалі цікаве явище, бо власне були наміри писати саме про мило, проте мозок автоматично переключився на "рідний" сленг. Може тому, що у сенсі email я вживаю це слово принаймі тричі на день, а у сенсі soap - добре, коли хочаб раз на місяць. :)

P.S. А чому саме "слендзі"?
Название: Українська мова
Отправлено: Yitzik от декабря 17, 2003, 12:50
Цитата: DigammaА чому саме "слендзі"?
Елементарно, Ватсоне!

рух -- у русі
рік -- у році
сленґ -- у слендзі


Т.зв. фонетична пропорція /х/:/с/=/к/:/ц/=/ґ/:/дз/.

Зрештою, закінчення (*сленґу) притаманне іменникам, що в них наголос переходить з основи на закінчення (шлЯх -- на шляхУ), чи не так?
Название: Українська мова
Отправлено: Digamma от декабря 17, 2003, 15:31
Цитата: Yitzik
Цитата: DigammaА чому саме "слендзі"?
сленґ -- у слендзі

Зрештою, закінчення (*сленґу) притаманне іменникам, що в них наголос переходить з основи на закінчення (шлЯх -- на шляхУ), чи не так?

Щодо / цілком згодний - там була моя помилка (щось в мене сьогодні взагалі з дикцією негаразди якісь, проте саме сленгу це не стосується - тут саме помилка).

Але я не зрозумів чому саме сленґ - назва ж не власна. Чи Ви через те, що слово не є засвоєним?
Название: Українська мова
Отправлено: Yitzik от декабря 18, 2003, 10:39
ЦитироватьАле я не зрозумів чому саме сленґ - назва ж не власна. Чи Ви через те, що слово не є завоєним?
Я розумію. Я - прихильник трохи ширшого вживання Ґ в іншомовних реаліях. Певно, в мені говорить германіст (ким я, зрештою, є за фахом :) ).
Название: Українська мова
Отправлено: Digamma от декабря 18, 2003, 12:11
Цитата: Yitzik
ЦитироватьАле я не зрозумів чому саме сленґ - назва ж не власна. Чи Ви через те, що слово не є завоєним?
Я розумію. Я - прихильник трохи ширшого вживання Ґ в іншомовних реаліях. Певно, в мені говорить германіст (ким я, зрештою, є за фахом :) ).

:) Власне, я також, проте намагаюсь від цього поки що утримуватись. Побоююсь, що через те, що маємо величезну купу зрусифікованого населення, то можемо мати клопіт через надмірне вживання Ґ.
Скажімо, коли я чую щось на кшталт Ґаличина, чи воґонь мене починає трошки потіпувати. :D

Проте на форумі люди освічені, тож можу запропонувати дотримуватись норм правопису Німчука щодо Ґ, аби не виникало неузгодженостей (сленґ писатимемо через ґ, оскільки слово є запозиченим, проте не є засвоєним у мові). Згода?
(до речі, мені взагалі німчуковий правопис подобається)
Название: Українська мова
Отправлено: Zet от декабря 18, 2003, 20:08
Цитата: DigammaЯ не проти "Федоровича" загалі - я лише за вживання звернень, притаманих тій або іншій мові. Тобто для російського тексту це було б цілком природньо, проте для українського... До того ж я впевнений, що російськомовні читають це як [фёдорович] навіть в українському тексті (як на мене це цілком природньо).
Щодо простого звернення, все зрозуміло, але в даному випадку я мав на увазі, що в офіційне звернення в УКраїні входить прізвище, ім'я та по батькові. А російськомовні, на мій погляд, не прочитають ім'я по батькові через букву Ё, тому що наприкінці слова вжито букву "у".
*****************************
Завтра - день святого МИколая!
Вітаємо усіх дітлахів та дорослих!

___________________
надходить -> входить
Название: Українська мова
Отправлено: RawonaM от декабря 18, 2003, 20:26
Цитата: Зет
Цитата: ДигамаЯ не проти "Федоровича" загалі - я лише за вживання звернень, притаманих тій або іншій мові. Тобто для російського тексту це було б цілком природньо, проте для українського... До того ж я впевнений, що російськомовні читають це як [фёдорович] навіть в українському тексті (як на мене це цілком природньо).
Щодо простого звернення, все зрозуміло, але в даному випадку я мав на увазі, що в офіційне звернення в УКраїні надходить прізвище, ім'я та по батькові. А російськомовні, на мій погляд, не прочитають ім'я по батькові через букву Ё, тому що наприкінці слова вжито букву "у".
Переклад, будь-ласка!

Цитата: ЗетВітаємо усіх дітлахів та дорослих!
И цього теж. Що це за "дітлахи"?

─────────────────────────────
Переклад: http://lingvoforum.net/bb/viewtopic.php?p=3663#3663    F.
─────────────────────────────

Цитата: ЗетЗавтра - день святого МИколая!
Вибачте, але що це за свято?
Название: Українська мова
Отправлено: Digamma от декабря 18, 2003, 22:00
Цитата: ZetА російськомовні, на мій погляд, не прочитають ім'я по батькові через букву Ё, тому що наприкінці слова вжито букву "у".

Ой Зете, який ви наївний ;)
Іще не так так читатимуть! Просто читатимуть [фёдоровичу]. Перевірено практикою. :)

Цитата: rawonamВибачте, але що це за свято?

Це день святого Миколи - одне з найбільш шанованих (принаймі раніше) в Україні свят. Раніше подарунки дітлахам робили не на Новий Рік, а саме на святого Миколи (або Миколин день), а самі "новорічні" (хоча насправді "миколиноденні") подарунки звалися "миколайчики".
До речі, за уявленнями українців подарунки приносив не Санта-Клаус (боронь Боже! :)), проте й не Дід Мороз - а святий Микола власноруч.

Поступово ця традиція повертається.
Название: Українська мова
Отправлено: Yitzik от декабря 19, 2003, 00:32
Цитата: DigammaВласне, я також, проте намагаюсь від цього поки що утримуватись.
Проте на форумі люди освічені, тож можу запропонувати дотримуватись норм правопису Німчука щодо Ґ, аби не виникало неузгодженостей (сленґ писатимемо через ґ, оскільки слово є запозиченим, проте не є засвоєним у мові). Згода?
(до речі, мені взагалі німчуковий правопис подобається)
Хто такий Німчук, я, на жаль, не знаю, але інтуїтивно саме такого принципу намагаюсь дотримуватись (наскільки це можливо).

А для нас увечері у п'ятницю почнеться Ханука: свято на спомин про переможні війни за часів Йоханана бен Матіт'ягу та його синів - братів Макавеїв проти поневолювачів-асиміляторів та їхніх "загальнолюдських цінностей", та про чудеса Всевишнього, що сталися тоді при очищенні Храму.
Название: Українська мова
Отправлено: Zet от декабря 19, 2003, 01:06
Спасибо, Дигамма, за перевод.
Равонам, почитай тему «Близость славянских языков». Там Дигамма, будучи еще «пока что гостем», все подробно отписал.
**************************
ПОздравляем товарища Ицика с Ханукой! :-)
Название: Українська мова
Отправлено: Digamma от декабря 19, 2003, 01:20
Цитата: YitzikА для нас увечері у п'ятницю почнеться Ханука: свято на спомин про переможні війни за часів Йоханана бен Матіт'ягу та його синів - братів Макавеїв проти поневолювачів-асиміляторів та їхніх "загальнолюдських цінностей", та про чудеса Всевишнього, що сталися тоді при очищенні Храму.

Прийміть мої найщиріші вітання, від усього серця!

Нажаль геть нічого про це не знаю. Чи є десь у Мережі якийсь ресурс з цього приводу?



Щодо Німчука...

Василь Німчук - директор Інституту української мови при НАН України, член Правописної комісії. Його група розробила варіант правопису, відносно якого точилося багато суперечок: правопис Німчука є компромісним варіантом між сучасним правописом, та "харківським" правописом 1929 року. Власне, через цей правопис ми б мали змогу повернути багато чого примусово втраченого, проте ціла низка "видатних" вчених, що "видалися" ще за часів СРСР виступила з різкою критикою німчукового правопису, тож його майже поховали. Проте деякі видання перейшли на цей варіант правопису попри те, що його не було затверджено. Також з цим правописом згодна діаспора, як з варіантом, що спромігся б об'єднати нарешті усіх українців у правописно-мовному питанні. Як на мене, правопис цей трошки дивний на перший погляд, проте дуже стрункий та цікавий. Власне, можемо перейти тут саме на нього, якщо хочете.

Цитата:
───────────────────────────────────────────
III. Правопис слів иншомовного походження
Приголосні
§ 95. G

1. Літеру g, яка у відповідних мовах позначає дзвінкий проривний звук ґ, у загальних назвах та у власних географічних назвах на письмі передаємо буквою г.

2. У власних назвах людей (іменах, прізвищах) відповідно до g у мові-джерелі пишемо ґ, а відповідно до h — г.

3. Літеру g передаємо буквою ґ у не засвоєних українською мовою иншомовних словах, а також в иншомовних словосполуках, що транслітеруються засобами української графіки.

3. Відповідно до вимови літеру g у словах англійського походження передаємо через дж; у словах італійського походження — через дж; у словах французького походження — через ж.
───────────────────────────────────────────

Правопис слова иншомовний тут не випадковий, бо за правописом Німчука на початку слова перед н та р маємо писати и. Зважте на те, що це відповідає ортоепічній нормі.

Правопис слова ортоепічний також не випадковий: за цим варіантом правопису для всіх слів, що їх запозичено з грецької маємо писати замість θ саме т, або ж діє подвійна ортографія - ф/т, проте т зазвичай надається перевага. Така норма зняла б розбіжності: бібліотека, етил, математика, теза, тета, проте арифметика, ефір, кафедра, орфографія, орфоепія.
Название: Українська мова
Отправлено: Yitzik от декабря 19, 2003, 11:24
ЦитироватьIII. Правопис слів иншомовного походження (далі йде цитата)
О! Такий правопис мені до вподоби!

Щодо Хануки: можу порадити ознайомитись із матеріалом на http://www.chanuka.ru/ , а також http://www.sem40.ru/calendar/chanukah.shtml
http://www.machanaim.org/holidays/in_chan.htm

Добрий урок усім нищителям етно-релігійної різноманітності.
Название: Українська мова
Отправлено: Digamma от декабря 19, 2003, 11:57
Цитата: YitzikО! Такий правопис мені до вподоби!

Мені він дуже до душі.

До речі, згідно цього правопису мали б писати діяспора, діялектика, фіялка. Логіка проста: -іа- в українських словах та -ія- на місці латинського -іа- у запозичених. До речі, це відповідає правопису діяспори та дає раду невідповідностям на кшталт Голандія, Італія, проте діаспора.

Цікавеньке зауваження: якщо такий правопис було б прийнято, то дітлахи разом з правописом навчалися б етимології. Звичайно, отримували б лише початкове уявлення про похождення слів, проте хіба ж то було б пагано? Правопис, який підштовхує до більш досконалого вивчення мови.

Також згідно цього правопису абсолютно нормальним є співіснування двох форм Фройд і Фрейд: Фрейд - як усталена форма, Фройд - як така, що відповідає загальним правилам запозичення з німецької: не ойче Цайтунґ", проте Зіґмунд Фрейд; а ойче Цайтунґ" і Зіґмунд Фройд.

Якщо Вам дійсно до вподоби такий правопис, то я можу зробити невеличку електронну книжечку та розмістити її тут.

Можу також запропонувати перейти у конференції на правопис Німчука - гадаю мови це не викривить, проте свій невеличкий внесок у справу її очищення ми зробимо, бо як на мене, то теперішній правопис іще грішить "совєтізмами".

До речі, чи в Вас часом нема "харківського" правопису 29-го року?


Цитата: YitzikЩодо Хануки...

Дякую! Обов'язково подивлюся.
Название: Українська мова
Отправлено: Yitzik от декабря 20, 2003, 21:39
Цитата: DigammaДо речі, згідно цього правопису мали б писати діяспора, діялектика, фіялка.
Е ні, в жодному разі. Ця норма вимерла як мамонти. Не варто штучно архаїзувати найбільш мобільну компоненту мови - ортоепію.
ЦитироватьМожу також запропонувати перейти у конференції на правопис Німчука - гадаю мови це не викривить, проте свій невеличкий внесок у справу її очищення ми зробимо, бо як на мене, то теперішній правопис іще грішить "совєтізмами".
Як кажуть трохи західніше від нас: що занадто, то нє здраво. Тим більше, що (як я вже писав раніше) "совєцька" норма мене в основному влаштовує. Зрештою,  будь-яка інша існує лише у віртуальних фантазмах.
ЦитироватьДо речі, чи в Вас часом нема "харківського" правопису 29-го року?
На жаль, нема. Історія української - не мій фах. Я писав дипломну з історії англійської :)

З найкращими побажаннями,
-- Іцик
Название: Українська мова
Отправлено: Digamma от декабря 21, 2003, 01:43
Цитата: Yitzik
Цитата: DigammaДо речі, згідно цього правопису мали б писати діяспора, діялектика, фіялка.
Е ні, в жодному разі. Ця норма вимерла як мамонти. Не варто штучно архаїзувати найбільш мобільну компоненту мови - ортоепію.

Тут не згодний: то не є ортоепічною нормою - то норма правопису. Тобто маємо вимовляти так само як зараз, проте писатимемо -ія- у запозичених словах.

Тут можна провести цікаву паралель із російським дореволюційним правописом: якщо відкинути ъ на кінці слів (та можливо, проте не факт - і, але ніяк не ѣ), то маємо правопис, що не завжди відповідає вимові, проте вимагає осмислювати те, що пишеш. Як на мене - не найгірша риса, а навпаки. Бо відсоток помилок від правопису насправді (на мою думку) майже не залежить - то похідна від освіченості, культури, володіння мовою...
Название: Українська мова
Отправлено: Digamma от декабря 21, 2003, 02:52
Цитата: YitzikТим більше, що (як я вже писав раніше) "совєцька" норма мене в основному влаштовує. Зрештою,  будь-яка інша існує лише у віртуальних фантазмах.

Чому? А західноукраїнський діалект? А мова діаспори? Гадаю, що правопис мав би об'єднувати всіх, а не виокремлювати когось одного. Особисто я згодний навіть трохи модифікувати свою "ортоепію" заради досягнення злагоди.

P.S. То що, норми з ґ та т замість тети вважатимемо за робочі?
Название: Українська мова
Отправлено: Yitzik от декабря 21, 2003, 09:24
Цитата: DigammaТо що, норми з ґ та т замість тети вважатимемо за робочі?
Згоден. Задля злагоди. :)
Название: Українська мова
Отправлено: Натусик от апреля 11, 2011, 18:25
Цитата:
Дрібне зауваження:
я наполягаю на тому, що українською мовою мыло зветься мило, а не "мидло", бо збереженння груп -tl-, -dl- є властивим тільки для західно-слов'янських мов (польської, чеської тощо). Ніяк не второпаю, чим полонізми кращі за русизми  :???: Чи за гаслом: хай гірше, та інше?

Нажаль, нет укр раскладки, напишу по русски, так вот, чтоб вы знали "мидло", если бы изучали старославянский, никакого отношения к польскому не имеет, просто произошли упрощения (украинською - спрощення), так укр мова милозвучна, то естественно мидло стало мило, спросите у любого филолога-славяниста, он вам расскажет более подробно, этих упрощений было очень много естественно, просто вы этого не знаете и мне, человеку, который изучает украинскуий и старославянский трудно было проигнорировать такое сообщение......
Нужно показать эту страничку моему преподавателю укр и старослав. языков, посмеется вдоволь над тем, как люди совершенно не знающие, пишут такие замечания......
Название: Алфавіт і правила вимови
Отправлено: Python от октября 23, 2011, 14:48
Цитата: Digamma от декабря  4, 2003, 00:40
1. г і ґ. Російському г відповідає українська ґ, а українська г вимовляється як гортанний щілинний звук [h], що є дзвінким відповідником до [х]. Отже, маємо ґава [гава], ґрунт [грунт], але гуля [hуля] та погода [поhода].
Точно не ґу́ля? Чи малось на увазі гуля́ (скорочена форма від «гуляє»)?

Звичайно, розумію, що Digamma мені не відповість, але до цього часу я був переконаний, що в цьому слові вимовляється ґ, а не г. То хто з нас помиляється?
Название: Алфавіт і правила вимови
Отправлено: Sirko от октября 23, 2011, 14:58
Цитата: Python от октября 23, 2011, 14:48
Цитата: Digamma от декабря  4, 2003, 00:40
1. г і ґ. Російському г відповідає українська ґ, а українська г вимовляється як гортанний щілинний звук [h], що є дзвінким відповідником до [х]. Отже, маємо ґава [гава], ґрунт [грунт], але гуля [hуля] та погода [поhода].
Точно не ґу́ля? Чи малось на увазі гуля́ (скорочена форма від «гуляє»)?

Звичайно, розумію, що Digamma мені не відповість, але до цього часу я був переконаний, що в цьому слові вимовляється ґ, а не г. То хто з нас помиляється?

Добре, що не  ϝуля написав!  :)
Название: Re: Українська мова
Отправлено: Pawlo от марта 7, 2013, 07:33
Цитата: Digamma от декабря  3, 2003, 21:34



мати рацію = быть правым, иметь верное мнение
рація = (от лат. ratio) - аргумент для выводов; то, что заслуживает внимания; разумность; правильность...


В дитинстві я думав цей вираз пішов від реальної рації, міліційної  наприклад, як переносне значення що у людини є рація значить поінформована і з"язок має :green:
Название: Алфавіт і правила вимови
Отправлено: oveka от августа 1, 2013, 16:52
Цитата: Python от октября 23, 2011, 14:48
Цитата: Digamma от декабря  4, 2003, 00:40
1. г і ґ. Російському г відповідає українська ґ, а українська г вимовляється як гортанний щілинний звук [h], що є дзвінким відповідником до [х]. Отже, маємо ґава [гава], ґрунт [грунт], але гуля [hуля] та погода [поhода].
Точно не ґу́ля? Чи малось на увазі гуля́ (скорочена форма від «гуляє»)?

Звичайно, розумію, що Digamma мені не відповість, але до цього часу я був переконаний, що в цьому слові вимовляється ґ, а не г. То хто з нас помиляється?
ґу́ля - якщо гепнути
гуля́ (скорочена форма від «гуляє»)
гу́ля - голуб
ще кличуть голубів - гу́ля, гу́ля,  гу́ля ...
Название: [Український алфавіт і правила вимови]
Отправлено: Лукас от августа 1, 2013, 16:58
Цитата: oveka от августа  1, 2013, 16:52
гу́ля - голуб
ще кличуть голубів - гу́ля, гу́ля,  гу́ля ...
Не знав, що голубів називають гу́ля. Кличуть голубів - гу́лі, гу́лі, гу́лі (підзивають до себе).
Название: [Український алфавіт і правила вимови]
Отправлено: LUTS от августа 1, 2013, 17:04
У нас слово яким кличуть будь-яку тварину на голосну не закінчується, так незручно його повторювати декілька разів.
Це коли відігнати хочеш. Ну для більшого ефекту  ;D
Название: [Український алфавіт і правила вимови]
Отправлено: oveka от августа 1, 2013, 17:12
ципа-ципа-ципа ...
утю-утю-утю ...
вусі-вусі-вусі ...
але
путь-путь-путь ...
Название: [Український алфавіт і правила вимови]
Отправлено: LUTS от августа 1, 2013, 17:13
Цитата: oveka от августа  1, 2013, 17:12
ципа-ципа-ципа ...
утю-утю-утю ...
вусі-вусі-вусі ...
але
путь-путь-путь ...
Ціп-ціп-ціп...
Три останніх це до кого?
Название: [Український алфавіт і правила вимови]
Отправлено: Pawlo от августа 1, 2013, 17:17
особливо цікава передостання тварина які вистачає одного слова :green:
Название: [Український алфавіт і правила вимови]
Отправлено: oveka от августа 1, 2013, 17:42
курчата = ципа-ципа-ципа ... (швиидше так)
Ціп-ціп-ціп...
Цип-цип-цип...
качки = утю-утю-утю ...
гуси = вусі-вусі-вусі ...
але = але
гиндики = путь-путь-путь ...
Можливо у ваших інший діалект.
Название: [Український алфавіт і правила вимови]
Отправлено: LUTS от августа 1, 2013, 18:04
Цитата: oveka от августа  1, 2013, 17:42
курчата = ципа-ципа-ципа ... (швиидше так)
Ціп-ціп-ціп...
Цип-цип-цип...
качки = утю-утю-утю ...
гуси = вусі-вусі-вусі ...
але = але
гиндики = путь-путь-путь ...
Можливо у ваших інший діалект.
Мабуть інший
качкі - тась-тась-тась
гусі - гусю-сю-сю-сю (тут і справді голосний в кінці  :-[)
гіндикі - дунь-дунь-дунь
Название: [Український алфавіт і правила вимови]
Отправлено: Pawlo от августа 1, 2013, 18:09
І все таки лишається незрозуміло якій тваринці вистачає одного слова ;)
Название: [Український алфавіт і правила вимови]
Отправлено: Лукас от августа 1, 2013, 19:04
Цитата: Pawlo от августа  1, 2013, 18:09
І все таки лишається незрозуміло якій тваринці вистачає одного слова ;)
Мабуть людині. ;)
Название: [Український алфавіт і правила вимови]
Отправлено: Python от августа 1, 2013, 19:29
Цитата: Лукас от августа  1, 2013, 19:04
Цитата: Pawlo от августа  1, 2013, 18:09
І все таки лишається незрозуміло якій тваринці вистачає одного слова ;)
Мабуть людині. ;)
Якщо точніше, чоловікові з ім'ям Ал.
Название: [Український алфавіт і правила вимови]
Отправлено: oveka от августа 1, 2013, 19:45
Та то писалося для людей. Не кликати, а відрізнити: перших - на голосну, гиндиків - на приголосну.

- Хлопчику, ти хто?
- Мовчить.
- Хлопчику, як тебе кличуть їсти?
- Я сам іду!
:D

А якби дунь-дунь-дунь, то сусідська Дунька приперлася б.
Название: [Український алфавіт і правила вимови]
Отправлено: LUTS от августа 1, 2013, 22:05
Цитата: oveka от августа  1, 2013, 19:45

А якби дунь-дунь-дунь, то сусідська Дунька приперлася б.
Ну не знаю. Поки що тут індики прибігають  :)
Название: [Український алфавіт і правила вимови]
Отправлено: DarkMax2 от июля 5, 2019, 10:16
Цитата: Digamma от декабря 17, 2003, 11:38
А чому саме "слендзі"?
Дзиґа - дзизі, не дзидзі. Ґ чергується, як звичайна Г.
Название: [Український алфавіт і правила вимови]
Отправлено: Paul Berg от июля 5, 2019, 21:23
Цитата: DarkMax2 от июля  5, 2019, 10:16
Дзиґа - дзизі, не дзидзі. Ґ чергується, як звичайна Г.
Може й так, а може й ні...
Название: [Український алфавіт і правила вимови]
Отправлено: DarkMax2 от июля 6, 2019, 14:42
Цитата: Paul Berg от июля  5, 2019, 21:23
Цитата: DarkMax2 от июля  5, 2019, 10:16
Дзиґа - дзизі, не дзидзі. Ґ чергується, як звичайна Г.
Може й так, а може й ні...
Цитировать§ 13. Чергування Ґ із м'яким З: у давальному на місцевому відмінку однини іменників жіночого роду першої відміни: дзи́ґа — дзи́зі, (на) дзи́зі, ґирли́ґа — ґирли́зі, (на) ґирли́зі, Лома́ґа (прізвище) — Лома́зі, (на) Лома́зі.
Название: [Український алфавіт і правила вимови]
Отправлено: Paul Berg от июля 6, 2019, 21:42
Це ж штучний кабінетний витвір нової редакції правопису.  ;D
Название: [Український алфавіт і правила вимови]
Отправлено: DarkMax2 от июля 7, 2019, 19:49
Цитата: Paul Berg от июля  6, 2019, 21:42
Це ж штучний кабінетний витвір нової редакції правопису.  ;D
А дзиґа? Саме цю норму їх просили прописати. Зокрема і я.
Название: [Український алфавіт і правила вимови]
Отправлено: Rusiok от августа 3, 2020, 10:24
Цитата: watchmaker от августа  3, 2020, 02:50
у меня "тю" и "цю" отличаются чётко.
А українською мовою як вимовляються тя ~ ця, тю ~ цю та подібні?
Название: [Український алфавіт і правила вимови]
Отправлено: Paul Berg от августа 3, 2020, 19:41
Цитата: Rusiok от августа  3, 2020, 10:24
А українською мовою як вимовляються тя ~ ця, тю ~ цю та подібні?
Так і вимовляються — [тя], [тю], [ця], [цю]...  ;D
Название: [Український алфавіт і правила вимови]
Отправлено: Rusiok от августа 3, 2020, 20:22
Цитата: Paul Berg от августа  3, 2020, 19:41
Цитата: Rusiok от августа  3, 2020, 10:24
А українською мовою як вимовляються тя ~ ця, тю ~ цю та подібні?
Так і вимовляються — [тя], [тю], [ця], [цю]...  ;D

Прошу, докладніше, будь ласка, поелементно. Росіяни вимовляють тю з призвуком цю:
Цитата: watchmaker от августа  3, 2020, 02:50
/тʲу-/ [tˢʲu-]
А як українською? В чому різниця між українськими ть і ць?
Название: [Український алфавіт і правила вимови]
Отправлено: Python от августа 3, 2020, 20:31
Українці вимовляють без цього призвуку — м'які т та ц розрізняються чітко. Якийсь ц-подібний призвук я спостерігаю хіба що в присутності сусідньої с (в місті, повністю, радістю), але, можливо, це особливість мого ідіолекту.
Название: [Український алфавіт і правила вимови]
Отправлено: Paul Berg от августа 4, 2020, 00:50
Цілком нормальна вимова.
Название: [Український алфавіт і правила вимови]
Отправлено: Rusiok от августа 4, 2020, 01:15
місті ~ місці: [sʲtˢʲ] ~ [sʲtʲs͡ʲ]?
Название: [Український алфавіт і правила вимови]
Отправлено: DarkMax2 от августа 4, 2020, 08:14
Цитата: Python от августа  3, 2020, 20:31
можливо, це особливість мого ідіолекту.
Саме так. Ніколи такого не чув.
Название: [Український алфавіт і правила вимови]
Отправлено: Python от августа 4, 2020, 11:30
У мене така особливість вимови чомусь асоціюється з Ніною Матвієнко, хоча й не можу пригадати конкретного місця, де вона вимовляє цей кластер.