Тенденції розвитку СУМ

[DarkMax2]

благотворний

яка лінгвістична оцінка!

[Pawlo]

хекання на місці h, 

Ну а яка ж літера має бути на місці придихання яке ще глухіше ніж наше х? З якої радості там має бути дзвінка г?

[DarkMax2]

2. Купила я одну книгу з літератури. Дивлюсь  - серед інших письменників якийсь Веллс з"явився. Гортаю книжку. Бачу, що про того Веллса багатенько написано. Зразу думка: судячи з опису, мабуть, значний письменник, а я про нього й не чула ніколи! Як же так?!
Коли вчитуюсь у текст, а це Герберт Уеллс!

А наприклад Ватсона поплічника Шерлока Холмса передали подекуди навпаки як Уотсона. здається що в цій царині нажаль головний принцип аби було не так як раніше прийнято.

У таких випадках, на жаль, так

[DarkMax2]

хекання на місці h, 

Ну а яка ж літера має бути на місці придихання яке ще глухіше ніж наше х? З якої радості там має бути дзвінка г?

Це сприйняття слов'янським вухом. Я, наприклад, дійсно, як і мої пращури, чую щось схоже на г, та і th як ф.
А ще українська мова має схильність до оsвінчення.

[Swet_lana]

в цій царині нажаль головний принцип аби було не так як раніше прийнято.

Повністю з вами згодна.

А ще українська мова має схильність до оsвінчення.

Ох, це оsвінчення... Але, на жаль, орфоепії я не навчалась. Тому мене смішать і дивують подібні слова.

Ось, до речі, ще приклад: у фільмах замість "облиш мене" кажуть "оближ мене". З чого мій чоловік завжди в"їдливо насміхається.

[DarkMax2]

Ну ш/ж це нормальне явище (як в/ф в рос.), на відміну від з→ж пана Консерва.

[Conservator]

Ну ш/ж це нормальне явище

перед дзвінкими, а не сонорними ж, десу.

[Swet_lana]

Щось, пане Консерваторе, ви надто вже віддалилися від народу. Я би, наприклад, не подужала  прочитати книжку тою мовою, якою ви пишете....
Хоча... слово инший - дуже заразне, уже прилипло до язика.

[DarkMax2]

Ну ш/ж це нормальне явище

перед дзвінкими, а не сонорними ж, десу.

це вже подробиці. Я просто сказав, що в українській є одзвінчення.

[DarkMax2]

(wiki/uk) Одзвінчення_приголосних_звуків

[ч] одзвінчується як [ж]

Не чув, не бачив. Звучить для мене дико. Хочу почути думку Пифона стосовно цього. Ніби ж ч/дж.

[Conservator]

Щось, пане Консерваторе, ви надто вже віддалилися від народу. Я би, наприклад, не подужала  прочитати книжку тою мовою, якою ви пишете....

я звичайний пролетар же (так що прошу без "пана"), як я можу віддалитися?

слово инший - дуже заразне, уже прилипло до язика.

инший, иноді, инакший, иній...

насправді для такої вимови менше мовленнєвих зусиль треба, ніж для вимови "офіційного" і-. хоча, навіть ув офіційних (навіть радянських) посібниках іх ортоепії в цих випадках писалося про "і з наближенням до и", а не чистий і.

[Conservator]

Ніби ж ч/дж.

звісно. спробував вимовити "хожби"

[DarkMax2]

я звичайний пролетар же, як я можу віддалитися?

Забрехалися

[DarkMax2]

Ніби ж ч/дж.

звісно. спробував вимовити "хожби"

Дивина  Що б Вам та не сподобався покруч?!

[Conservator]

Забрехалися

Вір не вір, а не кажи "брешеш"

чи товариш "Співомовок" Руданського не читав?)

[Conservator]

Дивина Що б Вам та не сподобався покруч?

моя мова - логічна. а оте ч/ж за посиланням - фіґня якась.

[DarkMax2]

Дивина Що б Вам та не сподобався покруч?

моя мова - логічна. а оте ч/ж за посиланням - фіґня якась.

фікня - занадто по-московському. У нас там взагалі білоруське г буває.

[Conservator]

фікня - занадто по-московському. У нас там взагалі білоруське г буває.

цей сленґізм, за великим рахунком, із російського сленґу й прийшов.

[Swet_lana]

А от до вимови "радости, мудрости" я ставлюся добре. У нас в університеті була одна викладачка, яка так завжди і казала. І от настільки її мова була красива, що досі я сприймаю таку вимову як вишукану.

[DarkMax2]

Хоча... слово инший - дуже заразне, уже прилипло до язика.

Це питання орфографії. Мені особисто подобається нерозрізнення початкових та йотованих і/и, бо це занадто тонкі матерії для простого громадянина + питання естетики.

[DarkMax2]

А от до вимови "радости, мудрости" я ставлюся добре. У нас в університеті була одна викладачка, яка так завжди і казала. І от настільки її мова була красива, що досі я сприймаю таку вимову як вишукану.

А я негативно. Твердо та грубо як поліно.

[Conservator]

А от до вимови "радости, мудрости" я ставлюся добре. У нас в університеті була одна викладачка, яка так завжди і казала. І от настільки її мова була красива, що досі я сприймаю таку вимову як вишукану.

а це взагалі форма, яка для всіх діялектів властива, щодо неї у тих, хто не бажає змін у праовписі, найменше заперечень виникає.

особливо люблю тролити її супротивників цитатою зі Сковороди -

О, когда бы мне в дурне не пошитись,
Дабы вольности не могл как лишитись.
Будь славен вовек, о муже избранне,
Вольносты отче, герою Богдане!

у жодному українському говорі в род. відмінку в таких словах ніколи не було -і. лише -и. сучасна офіційна форма тут штучна від і до.

[Conservator]

А я негативно. Твердо та грубо як поліно.

коли вимовляти там російський ы середнього ряду - так. а коли український и переднього ряду - то дуже м'яко.

[DarkMax2]

коли вимовляти там російський ы середнього ряду - так. а коли український и переднього ряду - то дуже м'яко.

Краще ще м'якіше з і  А російська Ы, до речі, така огидна: диктори НТВ та каналу Россия ніби вареними яйцями давляться 

[DarkMax2]

у жодному українському говорі в род. відмінку в таких словах ніколи не було -і. лише -и. сучасна офіційна форма тут штучна від і до.

Це Ваша улюблена послідовність, бо вільність.