Главное меню
Мы солидарны с Украиной. Узнайте здесь, как можно поддержать Украину.

Сенс життя

Автор Sandar, июня 11, 2019, 00:48

0 Пользователи и 1 гость просматривают эту тему.

Sandar

Я сьогодні розмірковував.
Є два сенси життя: великий і малий.
Великий сенс в часовому житті неосягальний, його пізнають у вічності.
Малий сенс полягає в дотриманні релігійних правил, що їх Бог зослав для нашого вдосконалення, необхідного для доброго переходу в вічність і осягнення в ній великого сенсу життя.

Проблема в тому, шо я не можу щиро вірити в Бога, як вірив тоді в вісімнадцять, коли був захопленим неофітом.

Бенни

Украинским, к сожалению, не владею, так что отвечу на русском.
Возникают два вопроса:
1) Необходимо ли соблюдение религиозных правил для "доброго переходу в вічність" и т.д.?
2) Необходима ли вера в Бога для соблюдения этих правил?

Авишаг

Мне кажется, что соблюдение правил не может быть смыслом, даже временным.
Цитата: Sandar от июня 11, 2019, 00:48
Проблема в тому, шо я не можу щиро вірити в Бога, як вірив тоді в вісімнадцять, коли був захопленим неофітом.
Что имеется в виду?
Во что ты верил тогда и во что веришь сейчас?
Пока горит свеча – всё поправимо (рабби Исраэль из Салант).

Upliner

Хоч як це банально звучить, але сенс життя -- це щастя і любов. Як у цьому житті, так і в інших. Просто Бог краще за інших знає, як цього досягти, а ми часто самі робимо себе нещасними...
Sancta Maria, Mater Dei, ora pro nobis peccatoribus, nunc et in hora mortis nostrae.

Sandar

Цитата: Бенни от июня 12, 2019, 22:55
1) Необходимо ли соблюдение религиозных правил для "доброго переходу в вічність" и т.д.?
2) Необходима ли вера в Бога для соблюдения этих правил?

Цитата: Авишаг от июня 12, 2019, 23:16
Мне кажется, что соблюдение правил не может быть смыслом, даже временным.
Цитата: Авишаг от июня 12, 2019, 23:16
Во что ты верил тогда и во что веришь сейчас?

Мені зараз складно буде відповісти по кожному пункту окремо, тому відповім «взагалі».

Мені здається, що сенс життя біологічної людини — прожити відрізок часу, запрограмований в генах, і дати якомога більше здорового потомства.

Я маю проблеми зі здоров'ям, тому моє життя дуже нецікаве. Я думаю, що якби я був здоровий, то сенсом мого життя були б якісь звичайні людські досягнення і звичайне людське місце під сонцем з дружиною та дітьми. Але я цього не маю і тому мені дуже сумно — я відчуваю, що моє життя не має сенсу.

І от недавно я зранку варив каву і подумав, що існує Бог, який схвалює моє життя яким би воно не було, він будь-чиєму життю надає сенс.

Ну, тобто, без Бога, який виправдовує моє (і взагалі будь-чиє) життя, моє життя не має сенсу.
Тобто, мені потрібна якась найвища інстанція, яка схвалює мене, моє життя, моє існування.

Це виглядає нечесно, бо наука не спостерігає Бога в природі, не фіксує його. І тим більше — не описує його, не знає, який він і чого хоче від нас.

Але хоч це і нечесно, я не можу вже боротися зі своєю нав'язливою релігійністю.

Я обираю християнство. Поки що.

У вісімнадцять я став релігійним, повіривши в те, що Бог ізцілить моє слабке тіло. Начитавшись езотеричних книжечок одного російського парапсихолога, який симпатизував Православ'ю: (wiki/ru) Лазарев,_Сергей_Николаевич_(парапсихолог).
Відданість Православ'ю тривала менше року, до зневіри, викликаної образою на Бога, що він мене не зцілює (а мені ж було так важко). То був період щирої, навіть трохи хворобливої, неофітської віри. Коли через кілька місяців я вернувся до релігії, тільки вже до католицької — моя віра не була вже такою... натхненною чи що...

Навіщо мені щира віра в Бога?

Ну, щоб я відчував, що справді існуючий Бог виправдовує моє нецікаве і некрасиве життя.

А коли я відчуваю, що не дуже-то вірю в нього, то сенс життя мого ніби вивітрюється.

Sandar

Цитата: Upliner от июня 12, 2019, 23:51
Хоч як це банально звучить, але сенс життя -- це щастя і любов.
В мене таке відчуття, що сенс життя не можна осягти. Мені здається, що сенс життя має бути більший від біологічних, нейрофізіологічних емоцій щастя і любові.
І що робити, коли ці емоції кудись пропадають? В такому разі потрібен вищий сенс.
Але його пізнати можна тільки в Раю.
А щоб попасти в Рай — треба триматися рамок релігії.

От така нав'язлива думка в мене.

Важко мені буде пояснити, чому так. Просто засіло мені в голову пару тижнів назад і сидить.

Sandar

Цитата: Бенни от июня 12, 2019, 22:55
1) Необходимо ли соблюдение религиозных правил для "доброго переходу в вічність" и т.д.?
2) Необходима ли вера в Бога для соблюдения этих правил?
Мої міркування зав'язані на релігію. А в релігії ж саме так? Виконання правил і віра в Бога.

Sandar

Цитата: Авишаг от июня 12, 2019, 23:16
Во что ты верил тогда и во что веришь сейчас?
Не так щоб аж дуже я вірю, але трохи вірю в Бога, який створив сенс життя і тримає цей сенс в Раю. Ми зможемо цей сенс побачити тільки потрапивши туди. А як же ти потрапиш туди без виконання Божих правил? Ми маємо підготувати свою душу, як каже Авваль.

Upliner

Цитата: Sandar от июня 12, 2019, 23:59Мені здається, що сенс життя має бути більший від біологічних, нейрофізіологічних емоцій щастя і любові.
Ні, я маю на увазі не приземлені емоції, а вище щастя й небесну безумовну любов. Але так, це просто так не дається, над цим треба працювати, будувати.
Sancta Maria, Mater Dei, ora pro nobis peccatoribus, nunc et in hora mortis nostrae.

Авишаг

К сожалению, в христианстве я мало разбираюсь, поэтому не могу знать, насколько велики искажения в твоих нынешних представлениях о религии.
Всё же мне показалось, что созданная тобой тема больше подходит для психологии чем для религии.
Поэтому у меня вопрос и предложение.
Вопрос, насколько личные вопросы можно задавать?
Предложение: если предполагается откровенный разговор, перенести тему в закрытый подраздел психологии (для этого нужен доступ).
Пока горит свеча – всё поправимо (рабби Исраэль из Салант).

Sandar

Цитата: Авишаг от июня 13, 2019, 00:09
К сожалению, в христианстве я мало разбираюсь, поэтому не могу знать, насколько велики искажения в твоих нынешних представлениях о религии.
Всё же мне показалось, что созданная тобой тема больше подходит для психологии чем для религии.
Поэтому у меня вопрос и предложение.
Вопрос, насколько личные вопросы можно задавать?
Предложение: если предполагается откровенный разговор, перенести тему в закрытый подраздел психологии (для этого нужен доступ).
Я думаю, можна задавати будь-які питання, але, якщо я не захочу на якісь питання відповідати, то я просто про це скажу і розмова піде далі без з'ясування тих чи інших речей.
Я не впевнений, що хочу перенести тему в закритий розділ.

А що — ти впевненна, що моє християнство так чи інакше викривлене? Воно не схоже на справжнє?  :)

До речі, як ти освоїла українську? Я думав, що ти не розумієш її.

Upliner

Чи регулярно відвідуєте служби, ходите на сповіді та причастя, принаймні в періоди фанатичної віри? Чи маєте духівника? Чи спілкуєтесь зі своїм хрещеним батьком?
Цитата: Sandar от июня 13, 2019, 00:15До речі, як ти освоїла українську? Я думав, що ти не розумієш її.
Які підстави так думати? Вона ж з України.
Sancta Maria, Mater Dei, ora pro nobis peccatoribus, nunc et in hora mortis nostrae.

Авишаг

Цитата: Sandar от июня 13, 2019, 00:15
До речі, як ти освоїла українську? Я думав, що ти не розумієш її.
БОльшую часть понимаю (конкретно в этой теме пока непонятных слов не было).
Скорее всего, могут возникнуть трудности со словами, появившимися в относительно недавнем прошлом.
Плюс писать не могу — нет навыков общения на украинском. Только уроки украинского языка и литературы. В последний раз в девятом классе 23 года назад.
Передачи на украинском иногда смотрю. Серьёзных проблем с пониманием сказанного пока не было. Хотя дочка как-то текст какого-то украинского репа воспроизводила — вот там почти ничего не поняла :)
Пока горит свеча – всё поправимо (рабби Исраэль из Салант).

Sandar

Ні, служби не відвідую, але кілька днів тому сповідався. Тоді на службу не остався, бо відчував, шо мені буде нудно.

Sandar

Цитата: Upliner от июня 13, 2019, 00:26
Які підстави так думати? Вона ж з України.
Я так думав, що Авішаг з російськомовного середовища в Україні і, можливо, трохи, поверхово (я так думав) вчила українську в школі до 15-ти років. Цього може бути мало. В Мнаше інша, мабуть, історія.

Sandar

Цитата: Sandar от июня 13, 2019, 00:53
Ні, служби не відвідую, але кілька днів тому сповідався. Тоді на службу не остався, бо відчував, шо мені буде нудно.
А причащався на початку цього року.

Sandar

Цитата: Upliner от июня 13, 2019, 00:26
Чи маєте духівника? Чи спілкуєтесь зі своїм хрещеним батьком?.
Духівника не маю. А хрещений батько не дуже цікавиться релігією. Принаймні філософствувати він би не став, хоч, може, він і вірить в Бога, і саме в християнського Бога.

Sandar

Цитата: Upliner от июня 13, 2019, 00:26
Які підстави так думати? Вона ж з України.
До речі, в англійській мові при співбесіднику можна сказати про нього іншому співбесіднику: she/he зробила/зробив те-то й те-то. А в російській же і українській — хіба можна? Хіба це не поганий тон? Чи я чогось не розумію? Як на мене, правильно було б: Авішаг же з України. А не Вона з України.
Ні?

Авишаг

Цитата: Sandar от июня 13, 2019, 00:55
Я так думав, що Авішаг з російськомовного середовища в Україні і, можливо, трохи, поверхово (я так думав) вчила українську в школі до 15-ти років.
Правильно думал :)
Цитата: Sandar от июня 13, 2019, 00:55
Цього може бути мало.
Для полноценного общения на украинском языке, конечно, мало.
Пока горит свеча – всё поправимо (рабби Исраэль из Салант).

Sandar

Цитата: Авишаг от июня 13, 2019, 01:17
Для полноценного общения на украинском языке, конечно, мало.
Ну, в нашому випадку головне тільки розуміння тексту, а використання мови, тобто говоріння, писання — непотрібні. В Україні це так відбувається — одна людина використовує українську, друга російську. І в більшості випадків я впевнений, що російськомовний співрозмовник в Києві мене цілком розуміє.

Upliner

Десь чув таке: прийшовши до церкви багато хто думає, що прийшов у магазин. Але ні, ми прийшли у військомат.
Sancta Maria, Mater Dei, ora pro nobis peccatoribus, nunc et in hora mortis nostrae.

Sandar

Цитата: Upliner от июня 13, 2019, 01:24
Десь чув таке: прийшовши до церкви багато хто думає, що прийшов у магазин. Але ні, ми прийшли у військомат.
Для того щоб добровільно йти до військомату треба мати сильну віру.

Upliner

А щоб мати віру треба молитися. Отаке замкнене коло.
Sancta Maria, Mater Dei, ora pro nobis peccatoribus, nunc et in hora mortis nostrae.

Lodur

Цитата: Авишаг от июня 13, 2019, 00:09Предложение: если предполагается откровенный разговор, перенести тему в закрытый подраздел психологии (для этого нужен доступ).
Не надо, пожалуйста.
8-й Девственник Лингвофорума

If the doors of perception were cleansed, everything would appear to man as it is: infinite. (W. Blake)
Какая потребителю разница, какой продукт лучше не работает?.. (Awwal12)

Flos

Цитата: Upliner от июня 13, 2019, 01:24
Десь чув таке: прийшовши до церкви багато хто думає, що прийшов у магазин. Але ні, ми прийшли у військомат.

:+1:

Быстрый ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.

Имя:
Имейл:
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр