Хто зна балачку и нэ мишае ии з мовой, давайтэ обчаца.
Так шо, тэма никого нэ задила? Або всим цикаво тикы скубтись в роздили слов'янски языки на прэдмэт, диалектом руського чи вкраинського е балачка. Я ж прыдлагаю просто обчаца на балачкы бэз хлуду.
Пропоную встановити українську розкладку клавіатури :) Текст балачкою стане красивішим, якщо його писати українським алфавітом :)
А є якісь книжки з балачки для тих, хто хотів би її вивчити?
Цитата: Python от ноября 2, 2011, 14:23
А є якісь книжки з балачки для тих, хто хотів би її вивчити?
Так, азбука :) там такі цікаві слова як, наприклад, йисты, йижа, тощо :)
Знайомы всэ лица.
пан Стэпняк, навчытэ нас балакаты по вашому? :UU:
Из нышнишних Варавва набагато напысав. Ще е "Кубанский говор" Ткаченко тай инши.
Цитата: hodzha от ноября 2, 2011, 15:07
пан Стэпняк, навчытэ нас балакаты по вашому? :UU:
Приизджайтэ до нас будэмо рады.
Хм, пано́ве куба́нці, а чому́ у бі́льшості з вас таке́ негати́вне ста́влення до Украї́ни? Якщо́ це не так, то хоті́ли би ви поба́чити Куба́нь у скла́ді Украї́ни? Чому́ ні? Чому́ так? Чи відчува́єте ви є́дність з великоро́сами?
Вжэ отвитив в инший тэми.
А шо до вэлыкоросив, то шо з ных москалив взяты, тай нас воны нэ люблять - клычуть кубаноидами.
Цитата: стэпняк от ноября 3, 2011, 12:09
А шо до вэлыкоросив, то шо з ных москалив взяты, тай нас воны нэ люблять - клычуть кубаноидами.
вэлыкоросы - то козакы, що забулы свий рид-племя, видцуралыся и покрипачылыся. якщо нэ покаються, нэ згадають хто воны, чыйых дидив - йим вик воли нэ выдать. :???
Вэлыкоросы - козакы :D смишно. Дужэ сылно интэрэсуить з якого пэрэляку? Якшо взяты до уваги яицькых, сэмирэчинскых, сыбирськых и так дали, нэ дужэ воны сэбэ до вэлыкоросив прычисляють, тим бильшэ шо основный кистяк в ных був з донськых козакив.
вы кажэтэ приизджаты? всэ лица? племя? чыйых? до уваги?
Какая-то бессистемная реализация ятей, закрытого о и и\ы.
Цитата: iopq от ноября 7, 2011, 13:07
вы кажэтэ приизджаты? всэ лица? племя? чыйых? до уваги?
::)
Прыизджаты, плэм'я, до увагы. - Роботу над ошыбкамы зробыв. Шо до тэмы, я нэ языкознавэць а тэхнар, до рэчи по руськы иноди роблю ти ж ошыбкы (издэржкы двоязычя) особлыво колы швыдко пышу. Так шо прыймить як е нэ докопуетэсь.
Цитата: стэпняк от ноября 7, 2011, 12:58
Вэлыкоросы - козакы :D смишно. Дужэ сылно интэрэсуить з якого пэрэляку? Якшо взяты до уваги яицькых, сэмирэчинскых, сыбирськых и так дали, нэ дужэ воны сэбэ до вэлыкоросив прычисляють, тим бильшэ шо основный кистяк в ных був з донськых козакив.
козакы - цэ люды вильнойи праци, вильнонаймани люды, закрипачэння в багатьох регионах старойи Руси почалося щэ в XVI ст. до появы сучасных донськых козакив, алэ цэ нэ значыть, що люды з цых рэгионив искону булы царськи нэвильныкы. прылюдно называты ся козакамы йим там нэ давалы, алэ про свои вольности з часив старои Руси воны до сього дня памятають, тико шо козакамы сэбэ нэ звыклы называты.
Якщо користувались би українській кирилицею майже ці помилки не зробили би
Цитата: iopq от ноября 7, 2011, 14:49
Якщо користувались би українській кирилицею майже ці помилки не зробили би
Але тоді як балачку від мови відрізняти? :)
Цитата: iopq от ноября 7, 2011, 14:49
Якщо користувались би українській кирилицею майже ці помилки не зробили би
вы про помылкы видносно сучасного стандарту? а якщо сучасный вукрайинськый стандарт то е помылка? ;)
Цитата: DarkMax2 от ноября 7, 2011, 14:51
Цитата: iopq от ноября 7, 2011, 14:49
Якщо користувались би українській кирилицею майже ці помилки не зробили би
Але тоді як балачку від мови відрізняти? :)
навищо? он е роздилы википэдии, дэ прысутни статти на килькох алфавитах (двох чы трьох). чому у однойи мовы нэ можэ буты килько варьянтив и стандартив? чому вукрайинська мова нэ можэ запысуватысь росиянкою, латынкою и арабынкою? хай будуть.
а чы е якась граматыка кубанськойи балачкы? навуково напысана. шчоб побачыть, чым вона видризняецця вид стэповых говорив украйинськойи?
и чы выкладаецця вона у якыхось вузах, чы е мэтодычни розробкы для йийи выкладання?
Я бильшэ говорыв про тэ шо козакы жылы нэ в цэнтри Росии-Вэлыкросии а по краях почынаючы вид тэритории Билоруси и до Чукоткы. Тому й вэликоросы нэ мают до козакив ниякого видношэння.
http://www.edukuban.ru/library/kubanovedenie/uchebniki_kubanoved/ - кубановеденье
http://www.ntv.ru/novosti/183673/ - та самая новость!
Цитата: стэпняк от ноября 7, 2011, 15:02
Я бильшэ говорыв про тэ шо козакы жылы нэ в цэнтри Росии-Вэлыкросии а по краях почынаючы вид тэритории Билоруси и до Чукоткы. Тому й вэликоросы нэ мают до козакив ниякого видношэння.
нэ знаю. у мэнэ зовсим инша информация, що ци люды жылы и працювалы всюды. на крайи воны сталы выйизжаты тоди колы биля царив стало жыты нэбэзпэчно для жыття и здоровия. згадайтэ напр. якый погром вчыныв Иван Гризный у вэлыкому гради Новгороди або як Пэтро Пэршый з людэй знущався, такым людям и справжним козакам з дида-прадида було нэ по дорози. :???
до рэчы, памйатаю, як моя мама розповидала, як вона издыла в якуюсь кубанскую слободу зо своею однокурсныцэю з инстытута. там нэ могла говорыты мисцэвою, то пэрэйшла на литэратурну вукрайинську, а та воднокурсніця по-росийському шпарыла. так йийи (маму мою) мисцэви запытувалы - а чого цэ ты балакайеш, а наша (бо свою памйатали) говорить... и, тыпу, дэ моя мама навчылася "балакаты" ;D
Здається мені, що зараз таких балакучих у селі кубанському днем з вогнем не знайдеш.
Цитата: DarkMax2 от ноября 7, 2011, 15:11
Здається мені, що зараз таких балакучих у селі кубанському днем з вогнем не знайдеш.
моя мама в инстытути в 1969-1973 роках навчалася, тоди шчэ булы :)
Цитата: DarkMax2 от ноября 7, 2011, 15:11
Здається мені, що зараз таких балакучих у селі кубанському днем з вогнем не знайдеш.
пропоную ще раз згадати, як це було. до речі, теж в листопаді, 1932 року, вична память козакам:
Цитата: http://zhnyva33.narod.ru/part3.html#b14
На схід від кордонів України, на нижніх просторах Дону і по той бік Азовського моря, у рівнині, що простягається до калмицьких степів, лежали території, заселені переважно козаками та українськими селянами. Між першими були, зокрема, донські козаки — спільність російського походження, яка розвинула, проте, свій власний діалект. Недарма під час колективізації для так званих "двадцятип'ятитисячників" надрукували спеціальний "Донской словарь",— місцеве населення лише з великим зусиллям сприймало їхню мову.
На відміну від донських кубанські козаки походили з України. Вони були безпосередніми нащадками запорожців, які після ліквідації росіянами Січі 1775 року спочатку втекли на турецьку територію, але пізніше повернулися і переселилися на Кубань, ставши ядром Кубанського козацького війська, яке таким чином було законним спадкоємцем давньої республіки на порогах.
Кубанських козаків та українських селян, які переселилися на Кубань слідом за ними, разом з іншою людністю Північного Кавказу оцінювали на початку XX ст. числом 1305 тис., а перед революцією населення Кубані становило 2089 тис., з яких 1037 тис. були козаки.
Цитата: http://zhnyva33.narod.ru/part3.html#b14
У 1922—1923 рр. і у 1928 р. відбулися козацькі повстання. Взагалі боротьба за колективізацію проходила на цих теренах украй напружено. У листопаді 1929 р. тут було розквартировано значні військові з'єднання. На додаток до міліційних частин на Дону розмістилися 14-та Московська стрілецька дивізія та ще дві дивізії для підсилення військ Північно -кавказького округу.
Ми не маємо наміру знову описувати процес розкуркулення та колективізації у цих районах, хіба що зазначимо виняткову впертість опору та утримування досить високої пропорції одноосібних господарств аж до 1933 р. — попри найсуворіші заходи більшовиків. Зокрема, було депортовано велику кількість дорослого населення, а з числа молодих людей, мобілізованих на дорожні роботи, багато померло. Врешті-решт влада вдалася щодо козаків до терору голодом.
Цитата: http://zhnyva33.narod.ru/part3.html#b14
Козацький опір стримував упровадження голоду довше, ніж будь-де. Як висловився перший секретар Північне-Кавказького крайкому партії Б. Шеболдаєв, у 1932 р. "куркулі знову намагалися боротися з нами у питанні хліба, на цей раз використовуючи колгоспи як базу для своїх дій"; отже довелося відрядити "групу членів ЦК під проводом товариша Кагановича до нас, щоб допомогти нам виправити становище". Ця комісія з'явилася в Ростові на початку листопада 1932 р. Вона відразу зустрілася з членами Північно-Кавказького крайкому і призначила спеціальних уповноважених для кожної округи. 4 листопада горезвісний сталінський поплічник Шкирятов був ухвалений ЦК як голова комісії для чистки північно-кавказьких і особливо кубанських партійних організацій від "осіб, ворожих комунізмові, що проводять куркульський курс". А двома днями пізніше вийшла інструкція про проведення подібної чистки комсомолу.
12 листопада, доповідаючи про стан справ, Шеболдаєв зазначав, що, наприклад, голова одного з колгоспів, колишній червоний партизан, нагороджений орденом Червоної Зірки, приховав половину державного хліба,— і таких фактів були сотні. Це переважало особливо на Кубані, де окопалася, як він висловився, величезна кількість "білогвардійського охвістя". Зокрема, у станиці Полтавській, яка свого часу активно опиралася більшовицьким військам, дві третини селян все ще були одноосібниками.
Цитировать
Тепер, у грудні 1932 р., у Полтавській відбулося справжнє повстання, учасники якого вбивали співробітників ОДПУ та активістів; станиця перейшла під контроль повстанців, котрі відрядили свої ескадрони до сусідніх селищ із закликом приєднатися до них. Одначе вони робили це надто повільно, і владі вдалося сконцентрувати коло Полтавської переважаючі сили і після тяжких боїв знову взяти станицю у свої руки.
Начальник ОДПУ Кубаєв віддав наказ: через те що Полтавська опинилася в руках куркулів, депортувати все населення, за винятком кількох лояльних громадян. Із цією метою оголосили воєнний стан, а жителів попередили, що за будь-яке порушення наказів винуватці отримають "найвищу міру соціалістичної законності — розстріл": це стосувалося тих, хто "проводив агітацію, ширив провокаційні чутки, спричиняв паніку або плюндрував власність чи продукцію". Згодом до станиці наїхали російські поселенці, і її перейменували в "Красноармейскую".
Полтавська операція набула великого розголосу як "приклад для інших", але не єдиний приклад. Подібні акти було вчинено у станицях Уманській, Медведицькій, Мишатівській та іи. Повстанців великої станиці Лабинської судили в Армавирі, і багато дістали смертні вироки, хоча її мешканців в основному не висилали. Рой Медведєв зазначає, що населення 16 станиць повністю депортували на Крайню Північ загальним числом десь 200 тис. У деяких станицях (наприклад, Іванівській) депортували лише половину населення, одначе всі ці цифри стали частиною загальних даних, які вражають.
Один військовий розповідає про своє прибуття до станиці Брюховецької в Армавирському окрузі, яка перед тим мала 20 тис. населення. Як і в інших місцях, кілька місяців тому придушили спробу повстання й усіх уцілілих — чоловіків і жінок, дітей та інвалідів — депортували, за винятком якоїсь старої пари. На вулиці виріс бур'ян висотою з дерево, а зруйновані та покинуті хати ледь було видно. Він увійшов у дім: "За півхвилини, що я провів там, я побачив два людських трупи. Стара жінка сиділа на підлозі, і голова з сивим нечесаним волоссям упала їй на груди. Вона похилилася на ліжко, широко розставивши ноги. ЇЇ мертві руки схрещувалися на грудях. Вона вмерла саме так, віддавши Богові душу, і як хрестилася, так і застигла навіки. Чиясь жовта рука простяглася з ліжка і лежала на голові жінки. На ліжку виднілося тіло старого чоловіка в домотканій сорочці та штанях. Старі підошви ніг стирчали над краєм ліжка, і видно було, що ці ноги багато ходили по землі. Я не міг бачити обличчя чоловіка, воно було обернуте до стіни. З соромом мушу признатися, мені було справді страшно. Чомусь та рука, що лежала на голові старої, особливо потрясла мене. Можливо, в останньому зусиллі старий опустив руку на голову своєї мертвої жінки, і так вони обоє й померли. Коли це сталося — тиждень тому чи два?" Але все ж таки там була одна жива душа. Голий чоловік із довгим волоссям і бородою воював зі зграєю кішок під акацією за володіння мертвим голубом. Він збожеволів, але оповідач зміг поєднати в одне ціле його історію. Той був комуніст і голова місцевої сільради, але з початком колективізації розірвав свій партквиток і приєднався до повстанців, їх у більшості розстріляли, але йому вдалося заховатися в малярійних болотах поблизу річки Кубані. Його жінка та діти були серед депортованих. Чоловікові якось удалося пережити зиму, а тоді він повернувся до свого старого дому — останній мешканець того, що колись було великим і заможним селищем...
Цитата: http://zhnyva33.narod.ru/part3.html#b14
Наприкінці 1933 р. англійське посольство доповідало: "Козацький елемент переважно усунуто — чи то через смерть, чи то шляхом депортацій".
Цитата: DarkMax2 от ноября 7, 2011, 15:02
http://www.edukuban.ru/library/kubanovedenie/uchebniki_kubanoved/
дэяки з цых кныжок почытав бы, цикаво, як яки факты прэдставляють.
Отвечу на русско-олбанском а то опять запарят (типа ошибки делаешь). На моё мненние отличий не много: например пчти во всех глаголах балакаты, будуваты а не балакать, будувать; много слов переработанных из украинского орих а не горих, кукургуза а не кукурудза итд. часто имеется отсутсвие среднег рода - новая пальто, золота сэмэчка итд. Багато слов из чекеского или татарского кабав-шашлык, ирьян-кисляк с холодной водой, карбиж-кинжал итд. Ещё есть очень много слов встречающихся только в болачке и донском гуторе, только у них окончания чуть други - аналоговь в других языках я не нашёл. Может из каких древних осталось говорят же казаки от казаков ведутся.
Цитата: стэпняк от ноября 7, 2011, 15:30
например пчти во всех глаголах балакаты, будуваты а не балакать, будувать
в украинском обе формы есть, какая из них для балачки характерна?
Цитата: стэпняк от ноября 7, 2011, 15:30
орих а не горих
без протетического г- и в украинсокм во многих диалектах есть. этот приставной г- там недавно появился.
Цитата: стэпняк от ноября 7, 2011, 15:30
Ещё есть очень много слов встречающихся только в болачке и донском гуторе, только у них окончания чуть други - аналоговь в других языках я не нашёл.
примеры можно?
Цитата: стэпняк от ноября 7, 2011, 15:30
Отвечу на русско-олбанском а то опять запарят (типа ошибки делаешь). Может из каких древних осталось говорят же казаки от казаков ведутся.
панэ стэпняк, будь-ласка пышить и балакайтэ балачкою, нэ пиддавайтэсь на провокацийи. козак вы чы нэ козак. по можлывости вас пидтрымаю. :UU:
карбіж - делать засечки, карбувати - чеканить. Это украинское.
А окончание глаголов на -ти как раз литературно.
Цитата: DarkMax2 от ноября 7, 2011, 15:34
карбіж - делать засечки,
это существительное, а не глагол, чеканка.
Цитата: Conservator от ноября 7, 2011, 15:36
это существительное, а не глагол, чеканка.
руськый инфинитыв тэж можна в дэякых выпадках розглядаты як существительное.
Цитата: Conservator от ноября 7, 2011, 15:36
Цитата: DarkMax2 от ноября 7, 2011, 15:34
карбіж - делать засечки,
это существительное, а не глагол, чеканка.
пердёж тоже существительное, процесс однако :)
Цитата: hodzha от ноября 7, 2011, 15:38
руськый инфинитыв тэж можна розглядаты як существительное.
:o
Цитата: DarkMax2 от ноября 7, 2011, 15:38
пердёж тоже существительное.
отож, "одглагольнэ" :)
Цитата: Conservator от ноября 7, 2011, 15:39
Цитата: hodzha от ноября 7, 2011, 15:38
руськый инфинитыв тэж можна розглядаты як существительное.
:o
Цитата: DarkMax2 от ноября 7, 2011, 15:38
тоже существительное.
отож, "одглагольнэ" :)
инфинитыв и видповидный одглагольный имэннык в деякых выпадках можна розглядаты як схожи формы, напрыклад:
вчытыся - цэ цикаво (навчання цэ цикаво)
майстэрно карбуваты - складна справа (майстэрный карбунок, майстэрнэ карбування - складна справа)
Цитироватьинфинитыв и видповидный одглагольный имэннык
Цэ нэ балачка.
Цитата: Python от ноября 7, 2011, 15:57
Цэ нэ балачка.
балачка. тилькы нэ факт шо кубанська. ;D
Цитата: DarkMax2 от ноября 7, 2011, 14:51
Але тоді як балачку від мови відрізняти? :)
Та т̆, по лінгвістычным осъблывостям-бля, думаю, ш̆ мъжлыво відрізныты балчку-бля від украінськоі мовы-бля та хохляче-тъhанрізькоі.
Цитата: Conservator от ноября 7, 2011, 15:33
Цитата: стэпняк от ноября 7, 2011, 15:30
например пчти во всех глаголах балакаты, будуваты а не балакать, будувать
в украинском обе формы есть, какая из них для балачки характерна?
Бильшэ характэрна пэрша хворма. ____________________________________________________________
Цитата: стэпняк от ноября 7, 2011, 15:30
орих а не горих
без протетического г- и в украинсокм во многих диалектах есть. этот приставной г- там недавно появился.
Цитата: стэпняк от ноября 7, 2011, 15:30
Ещё есть очень много слов встречающихся только в болачке и донском гуторе, только у них окончания чуть други - аналоговь в других языках я не нашёл.
примеры можно?
Роботы було багато ны отвитыв _зараз_ (до речи тэж можна додаты в спысок).
кубанська балачка \ донськый гутор (гомин)
шэмэтом, мирщи\ шеметом, мирщи- швыдко, скоро
чэкмар \ чекмарь - пастуший посох
таламбаш \ таламбаш - тамада, заводыла
зырить \ позирать - дывытысь, бачыты
ободняло \ ободняло - розпогодылось
каймак \ каймак - поквашэны и запэчэни вэршкы
застрымать \ застремить - трыматы
галдэрея \ галдерея - балкон навкруг хаты
бухмэт \ бухмет - баглай
арака, чэмэргэс \ арака, чемергес - самогон
ирьян \ айран - кысляк з холодной водой
упруг\упруг - робочый час вид роздыху до роздыху
торока \ торока - чэрэссэдэлна торба
кочет \ кочет - пивэнь....................................................... и дали
тилькы тэмный макс знову будэ говорыты шо чэкмар оцэ вид слова чэкаты (чэрэду)....... итд.
Цитата: стэпняк от ноября 9, 2011, 12:09
Роботы було багато ны отвитыв _зараз_ (до речи тэж можна додаты в спысок).
кубанська балачка \ донськый гутор (гомин)
шэмэтом, мирщи\ шеметом, мирщи- швыдко, скоро
чэкмар \ чекмарь - пастуший посох
таламбаш \ таламбаш - тамада, заводыла
зырить \ позирать - дывытысь, бачыты
ободняло \ ободняло - розпогодылось
каймак \ каймак - поквашэны и запэчэни вэршкы
застрымать \ застремить - трыматы
галдэрея \ галдерея - балкон навкруг хаты
бухмэт \ бухмет - баглай
арака, чэмэргэс \ арака, чемергес - самогон
ирьян \ айран - кысляк з холодной водой
упруг\упруг - робочый час вид роздыху до роздыху
торока \ торока - чэрэссэдэлна торба
кочет \ кочет - пивэнь....................................................... и дали
слова гомін, гутарити, мерщій, позирати, галерея, тороки, кочет - зустрічав в українській мові (частина можливо діалектна, але зустрічав). арак, айран, каймак, чекмар - швидше за все тюрко-козацькі (арак і айран ніби навіть є в казахській).
А ни хто нэ задумувався, можэ ци слова у вкраинськый прыйшлы вид козакив, инша частына оцэ тюркизмы з татарського и турэцького.
Цитата: стэпняк от ноября 9, 2011, 12:51
А ни хто нэ задумувався, можэ ци слова у вкраинськый прыйшлы вид козакив, инша частына оцэ тюркизмы з татарського и турэцького.
що значыть пишлы вид козакив? украйинська - цэ и е одна з руськых, козачых мов. кожэн украйинэць - козак и нащадок козакив, хоч и нэ кожэн цэ вызнайе. Украинци - цэ козацькый нарид, тому украйинськи козакы = украйинци, а нэ якась окрэма група у йих склади. На видмину вид росиян, билорусив чы полякив - украйинци прямо вэдуть свою историю вид козакив, вильных людэй вильнойи праци, яки видоми тут пид циею назвою з XIII-XIV ст.
майжэ вси давни украйинськи козацьки докумэнты прямо про цэ говорять. напр. ось формулювання пэршойи европэйськойи констытуции нового часу, констытуции Пылыпа Орлыка:
Цитата: http://uk.wikisource.org/wiki/Конституція_Пилипа_Орлика
коли та Московська держава численними винайденими способами намагалася надвередити і до решти зруйнувати військові права та вольності, які сама ж потвердила, і на народ вільний козацький, якого вона ніколи не завойовувала, накласти невільниче ярмо, тоді, скільки Запорозьке військо в тому терпіло, стільки вимушене було кров'ю та відвагою боронити цілість своїх прав та вольностей
Цитата: стэпняк от ноября 9, 2011, 12:51
А ни хто нэ задумувався, можэ ци слова у вкраинськый прыйшлы вид козакив
ураховуючы тое, шчо вси ци слова спокийно соби в украйинський зустричаюцця (уси крим останних двох е в литэратурний мови, а аж нияк не диалэктах лышэ), и, головнэ, прысутни в усих захидных диалэктах, дэ контактив и з украинскькымы козакамы був минимум, не тое, шчо з кубанскымы, говорыты про запозычэння нэкорэктно.
узагали ж, кубанцям сучасным (яки займаюцця конструюванням нынишнёи кубанськои идэнтычносты), варто б запозычыты приклад русынив Закарпаття (йихни диалэкты набагато бильше видризяюцця вид укр. литэратурнои та усёго масыву украинскых диалэктив, ниж балачка). воны спокийно соби кажуть, шчо факт прыналэжносты закарпатскых диалэктив до украинскои мовы нияк нэ вплывае на тое, шчо русыны можуть свои диалэкты украинскои зробыты окрэмою литэратурною мовою, и головнэ - навить, колы б воны пысалы литэратурною украинською, цэ б нэ заважало им называты сэбэ окрэмым народом, бо прывязка народа до мовы - то дурныця и взагали нэактуальный пидхид.
Цитата: hodzha от ноября 9, 2011, 13:16
кожэн украйинэць - козак и нащадок козакив
:fp:
Цитата: hodzha от ноября 9, 2011, 13:16
яки видоми тут пид циею назвою з XIII-XIV ст.
пэрша згадка - 1492, тобто кинэць 15 столиття. и цэ взагали пэрша згадка козакив як "козакив".
Цитата: hodzha от ноября 9, 2011, 13:16
пэршойи европэйськойи констытуции нового часу, констытуции Пылыпа Орлыка
:fp:
Цитата: Conservator от ноября 9, 2011, 13:23
Цитата: hodzha от ноября 9, 2011, 13:16
кожэн украйинэць - козак и нащадок козакив
що тут дывного? в XVI-XVII ст. покозачылося всэ насэлэння Украйины (цэ була на видповидь на спробу його понэволэння польською шляхтою). потим, писля входжэння до Росийськойи импэрии бильшости громадян юрыдычно заборонылы самоназыватыся козакамы, алэ воны просто так нэ видмовылыся вид своеи памяти - вси украйинськи селянськи повстання наступных периодив нэодминно включалы гасло - Мы - козакы, а також вымогу повэрнуты всим громадянам стари козачи свободы и вольности. Творы того ж Шэвчэнка, про закрипачэный и прыгноблэный руськый козачый народ (слова украйинци вин майжэ нэ вжывав) сталы видоми у кожний хати, у кожному хутори, а його портрэт сэляны вишалы поряд зи святымы образамы, вызнаючы його внэсок у збэрэжэння народнойи памяти.
Украйинськи козакы булы дужэ ризни, досыть згадаты видомэ поривняння Шевченка и Кулиша:
Цитата: http://litopys.org.ua/shevchenko/spog28.htm
Можна сказати, що це зійшовся низовий курінник, січовик із городовим козаком-кармазинником. А були справді вони представителі двох половин козаччини. Шевченко репрезентував собою правобережну козаччину, що після Андрусівського договору зосталась без старшини й опинилась під лядською кормигою, що втікала на Січ, а з Січі верталась у панські добра гайдамаками... Куліш походить з того козацтва, що радувало з царськими боярами, спорудило цареві Петру «Малоросійську колегію», помагало цариці Катерині писати «Наказ» і завести на Вкраїні училища замість старих бурс. Один учивсь історії просто від гайдамацьких ватажків, читав її з ураженого серця козацького, що рвалось і томилось у підданстві в козацького ворога ляха; другий дорозумувавсь української бувальщини від такого коліна, що з предку-віку не знало панщини, що стояло колись на узграниччі поруч із лицарями Лянцкоронськими, Претвичами, /120/ Вишневецькими, обороняючи Полуденну Русь, Литву і Польщу, а потім волею пішло обороняти Московщину.
Цитата: hodzha от ноября 9, 2011, 13:30
в XVI-XVII ст. покозачылося всэ насэлэння Украйины (цэ була на видповидь на спробу його понэволэння польською шляхтою)
и самэ тому за Хмльныцкого козакы грабувалы сильськэ насэлэння Галычыны й выриза́лы львивскых мишчан (сэрэд якых на той час одсоток полякив був достатнё малый насправди) ;)
Цитата: hodzha от ноября 9, 2011, 13:30
вси украйинськи селянськи повстання наступных периодив нэодминно включалы гасло - Мы - козакы, а також вымогу повэрнуты всим громадянам стари козачи свободы и вольности
тилькы ти, хто сэбэ вжэ называв козаком, дужэ ображалыся, колы их из сэлянамы на одын шчабэль ставылы. бо сэлянэ и козакы - цэ два ризни социальни станы, яки посидалы докоринно ризни мисця в социальний иерархии.
Цитата: Conservator от ноября 9, 2011, 13:32
и самэ тому за Хмльныцкого козакы грабувалы сильськэ насэлэння Галычыны й выриза́лы львивскых мишчан (сэрэд якых на той час одсоток полякив був достатнё малый насправди) ;)
так нэ вси ж козакы пишлы за Хмэльныцькым и його прыбичныкамы. Зводыты украйинськэ козацтво до одного Хмэльныцького чы Вийська Запоризького - цэ нэправыльно. Цэ тэ самэ, що зводыты радянськых громадян до Лэнина и Червонойи Армии, або украйинцив до Ющэнка и партии Наша Украйина. Проты Хмэльныцького булы и заколоты, и видмова пидкорятыся, и навить спробы його зныщыты :down:
Цитата: hodzha от ноября 9, 2011, 13:36
так нэ вси ж козакы одразу пишлы за Хмэльныцькым. Зводыты украйинськэ козацтво до одного Хмэльныцького чы Вийська Запоризького - цэ нэправыльно.
сэлянэ Галычыны, Волыни и Подилля в пэрэважний бильшости взагали нэ контактувалы з козакамы, николы нэ вжывалы ции назвы видносно сэбэ и т.д. ихне долучэння до козацкого мифу - цэ вжэ видносно пизне явыще, звязанэ з пошырэнням романтызму взагали и культу Шэвчэнка зокрэма.
а до чэрвонои армии моржна звэсты майжэ всих радянскых громадян - бо служылы майжэ вси чоловикы :)
Цитата: Conservator от ноября 9, 2011, 13:40
сэлянэ Галычыны, Волыни и Подилля в пэрэважний бильшости взагали нэ контактувалы з козакамы, николы нэ вжывалы ции назвы видносно сэбэ и т.д. ихне долучэння до козацкого мифу - цэ вжэ видносно пизне явыще, звязанэ з пошырэнням романтызму взагали и культу Шэвчэнка зокрэма.
а до чэрвонои армии моржна звэсты майжэ всих радянскых громадян - бо служылы майжэ вси чоловикы :)
так от и в часы Хмэльныччыны - хоч нэ хоч, а мав служыты, бо люды нэправыльно зрозумиють. алэ цэ був видносно короткый пэриод поривняно до всиейи истории украйинського козацтва. стосовно сэлян Галычыны, Волыни и Подилля - нэ кажить гоп, бо там як минимум зустричаються нэмало людэй з запоризькымы козацькымы призвыщамы. Алэ знову ж такы нэ варто змишуваты козакив як фрилансэрив того часу и козакив як вийськовослужбовцив, працивныкив охороны панськых маеткив. загонив спэцпрызначэння и вийськовых найманцив. Людына на тий жэ Волыни могла идэнтыфикуваты сэбэ и свойих прэдкив козакамы (нэ повидомляючы ци думкы пану чы папэру) всэ жыття прожывшы в одному сэли и працюючы в своему домашньому господарстви, просто чуючы вид захожых кобзарив розповиди про тэ, що творыться на Украйини. Або иншый прыклад, щоб идэнтыфикуваты сэбэ православным - нэ обовязково ходыты в храм.
Цитата: hodzha от ноября 9, 2011, 13:46
бо там як минимум зустричаються нэмало людэй з запоризькымы козацькымы призвыщамы
цэ вжэ нашчадкы пизнишых пэрэсэлэнцив. тут якраз усэ зовсим прозоро.
Цитата: hodzha от ноября 9, 2011, 13:46
хоч нэ хоч, а мав служыты, бо люды нэправыльно зрозумиють. алэ цэ був видносно короткый пэриод поривняно до всиейи истории украйинського козацтва
козацтво - цэ був социальный стан, у нёму бильшисть сэлян и нэ могла служыты элэмэнтарно, н пускалы, а сами козакы сэбэ вид сэлян дыстанциёвалы видвэрто. дыкого козацтва цэ нэ стосуецця, алэ цэ була зовсим малочысэльна група.
Цитата: Conservator от ноября 9, 2011, 13:49
козацтво - цэ був социальный стан, у нёму бильшисть сэлян и нэ могла служыты элэмэнтарно, н пускалы, а сами козакы сэбэ вид сэлян дыстанциёвалы видвэрто. дыкого козацтва цэ нэ стосуецця, алэ цэ була зовсим малочысэльна група.
розумиетэ законы про козацькый стан пысалы люды у Варшави, Москви, Кыеви и Санкт-Пэтэрбургу далеки вид простого народу и вид справжнього украйинського козацтва. Тэ, що воны напысалы в свойих пысульках, що козакы - цэ стан, нэ значыть що козакы малы йим вирыты и спишыты видрикатысь вид самоназвы свойих дидив, зароблэнойи потом и кровию. Якщо зараз в Украйини выдадуть закон - що украйинцив чы украйинськойи мовы нэ иснуе, вы як законослухняный громадян його послухаетэсь? Тым то и нэ завжды було попути украйинському козацькому народу з його старшыною и гэтьманамы - бо воны в любый момэнт моглы вчыныты так як Хмэльныцькый чы Мазэпа - обмэжыты рэестр, а значыть и формальнэ право называться козакамы, до скилькадесят тысяч чоловик, а иншых - закрипачыты и виддаты на поталу панам. Ганьба такым отаманам-зрадныкам! :down:
Нэ думаю шо всэ насэлэння Вкраины можна прычыслять до козакив. Кориннэ насэлэння южных областэй крим Крыму, згодэн шо е козакамы або их потомкамы, а от прыихавшы иногородни на вжэ освоены козакамы Дыкэ полэ, воны шо тэж козакы? Тоди вся Кубань тэж наскриз козача. Нэ всякый козак хто йим назвався. Цэ тильки моя особыста думка.
Цикаво а крим мэнэ з кубанцив на хворуми хто е? Пытання до кубанцов.
Цитата: стэпняк от ноября 9, 2011, 14:17
Нэ думаю шо всэ насэлэння Вкраины можна прычыслять до козакив. Кориннэ насэлэння южных областэй крим Крыму, згодэн шо е козакамы або их потомкамы, а от прыихавшы иногородни на вжэ освоены козакамы Дыкэ полэ, воны шо тэж козакы? Тоди вся Кубань тэж наскриз козача. Нэ всякый козак хто йим назвався. Цэ тильки моя особыста думка.
Людына в сылу тых чы иншых прычын можэ забуты свое кориння, особлыво, якщо в цьому зацикавлэни пэвни политычни сылы. Думаю з украйинськымы козакамы було и залышаеться самэ так. В тому сенси, що нэ кожна людына, яка называе сэбэ вильною е такою насправди - цилком з вамы згодэн.
Повнистю згодэн самэ так. Багато у нас такых зустрычав - Иваны нэ пам'ятущи ридства.
Чому б не писати українською графікою? Зручніше ж!
Цитата: DarkMax2 от ноября 9, 2011, 14:55
Чому б не писати українською графікою? Зручніше ж!
а чому вас так цэ хвылюйе? хвайна грахвика. можэ в РФ колысь украйинська мова и балачка будуть пэрэвэдэни самэ на таку грахвику. ото кумэдно будэ ;D
Цитата: hodzha от ноября 9, 2011, 15:14
Цитата: DarkMax2 от ноября 9, 2011, 14:55
Чому б не писати українською графікою? Зручніше ж!
а чому вас так цэ хвылюйе? хвайна грахвика. можэ в РФ колысь украйинська мова и балачка будуть пэрэвэдэни самэ на таку грахвику. ото кумэдно будэ ;D
Не люблю ярижку. Довга вона та немає у ній гармонії.
Цитата: Conservator от ноября 9, 2011, 13:34
тилькы ти, хто сэбэ вжэ называв козаком, дужэ ображалыся, колы их из сэлянамы на одын шчабэль ставылы. бо сэлянэ и козакы - цэ два ризни социальни станы, яки посидалы докоринно ризни мисця в социальний иерархии.
а цэ просто у людэй така псыхольогия. важко змырытыся з тым, що иншым дистанэться задарма тэ, на що стилькы свойих сыл вытрачэно. якщо самым було важко жыты - то хай и диты звидають, по чим фунт лыха, нэ кажучы вжэ про сусида. якщо вызналы козаком и мае короливськый чы царськый прывилэй, то тэ, що браты в нэволи - вжэ його нэ обходыть. таки хвакты стричаемо протягом всьойи козацькойи историйи. потим в 1917-23 багатьом рэестровым козакам цэ прыгадалы, цэ видображэно навить в хвильмах, згадайте ти ж Бесстрашный атаман чы Неуловимые мстители :(
або ось, классыка укр.литературы, на тэму козацтва и козацькых нащадкив:
Цитата: http://lib.aldebaran.ru/author/nestaiko_vsevolod/nestaiko_vsevolod_toreadori_z_vasyukivki/
Потiм археологи ходили по селу, подовгу розмовляли з найстарiшими нашими дiдами та бабами, – цiкавились легендами, переказами, а також нащадками козакiв‑запорожцiв. Особливо довга була розмова з сголiтньою бабою Триндичкою.
– Скажiть, будь ласка, бабусю, ким були вашi батько й дiд? – нiжно питав її опецькуватий археолог Папуша (той, що колись утопив у плавнях рушницю).
– Ага... були, синку, були... – радiсно кивала Триндичка.
– Ким же вони, бабусю, були?
– Ага, – кивала Триндичка.
– Козаками були, запорожцями?
– Ага, – кивала Триндичка.
– Чи, може, просто мужиками, гречкосiями?
– Ага, – кивала Триндичка.
– Гречкосiями? – розчаровано перепитував Папуша.
– Сiяли гречку, сiяли... – радiсно кивала Триндичка. – I просо, i овес... А попiд хатою мак...
Так нiчого вiд баби й не добилися.
Дуже цiкавилася експедицiя також найстарiшими у селi хатами – тими, що пiд стрiхою, що аж у землю вросли, що мохом взялися, їх було вже небагато, i археологи кожну з них облазили згори донизу, в усi закапелки зазирнули. I тут сталася прикра для нас несподiванка. Оглядаючи хату, де жив Карафолька, Папуша раптом зчинив такий радiсний гвалт, наче знайшов золото. На сволоку, пiд крейдою, вiн виявив напис: «Цю хату збудував 1748 року 10 квiтня козак Титарiвського куреня Гаврило Карафолька».
– Дивiться, дивiться, – захоплено кричав Папуша. – Це ж iсторiя! Це ж архiтектурна пам'ятка... Бережiть, люди добрi, бережiть цю хату... Вiдсьогоднi ми берем її на облiк... Це ж така рiдкiсть...
Вся сiм'я Карафольчина була приємно здивована – вони самi не знали, в якiй знаменитiй хатi живуть. Того ж дня з'ясувалося, що й дiд Салимон – праправнук запорiзького сотника, i голова колгоспу Iван Iванович Шапка – нащадок запорожця, i вчителька Галина Сидорiвна козацького роду.
У нас завжди поважали старих людей, але такого успiху вони не мали нiколи Цiлими днями вони не сгуляли роти – згадували. Дiдiв i прадiдiв, бабусь i прабабусь... I як послухати, то всi цi бабусi, як правило, були неймовiрнi красунi, а дiди такi силачi, що ой‑ой (один бугая колись зборов, другий пiдводу з картоплею пiдняв, третiй дуба з землi вирвав...). Плюгавих, кволих, кривих, кислооких, горбатих предкiв не було нi в кого. Рiзниця тiльки в тому, що однi красунi й силачi були козацького роду, однi – мужицького. I тут нiчого не вдiєш. Предкiв не вибирають i не замовляють. Кузьма Барило був козацького роду, Вася Деркач –козацького, Гребенючка – козацького. А ми... Особливо ми не могли пережити, що Стьопа Карафолька, староста класу, вiдмiнник i взагалi позитивний образ, який нам щодня ставили за приклад i якого ми через це терпiти не могли, Стьопа Карафолька, в якому не було нi на стiлечки нiчого козацького, – був прямий, безпосереднiй нащадок славного запорожця. А ми... у мене ще хоч був десь далеко по материнськiй лiнiї якийсь козак‑заброда, а в Яви – анiчогiсiнько, самi за себе гречкосiї.
– Дiду, невже ж ото у нас у роду не було жоднiсiнького запорожця? – з надiєю питав Ява свого дiда Вараву.
– Не... щось не пригадую.
– От iще! – сердито одвертався Ява (наче дiд був винен).
– Дурень ти, – спокiйно казав дiд. – Та що там тi козаки без гречкосiїв вартi були... Хто б їх годував? З голоду повмирали б... А як була земля наша в скрутi, тодi не лише козаки, а й гречкосiї йшли її боронити, брали коси, брали вила i незгiрш козакiв били ворога.
Але на Яву дiдова агiтацiя не впливала. Бурмочучи: «Та‑а... Не могли хоч би на бабi козацького роду оженитися...» – похмурий Ява iшов геть.
– I все їм нове, нове треба! Не могли ще трохи у старiй хатi пожити, – крiзь зуби цiдив Ява, з ненавистю дивлячись на новiсiнький пiд бляхою будинок свiй. – Може, i в нас на сволоку було щось написано... Дiд же старий: багато знає, а ще бiльше забув...
Ява не мiг примиритися. Ява страждав. Тим бiльше, що Карафолька ходив, задерши носа, i тiльки чвиркав крiзь зуби слиною у наш бiк (словами зачiпати боявся, бо знав, що ми, незважаючи на предка, набили б йому пику).
Та його задраний нiс i чвиркання крiзь зуби можна було б пережити.
Але вiн дошкулив нам iншим. Вiн органiзував на вигонi «Запорiзьку Сiч»... Вiйсько було набране лише з «нащадкiв». I кошовим одноголосно обрали Карафольку.
У вишиванiй сорочцi, у широченних червоних шароварах, в яких його брат танцював колись у самодiяльностi, у старезнiй дiдовiй папасi, що в нiй уже багато рокiв неслися кури (та то байдуже!) гарцював Карафолька перед своїм вiйськом, водив його у походи, влаштовував гульбища i козацькi розваги...
Цитата: DarkMax2 от ноября 9, 2011, 14:55
Чому б не писати українською графікою? Зручніше ж!
Ось прыстав. Та нэ вмию просто. Чытав набагато: Шэвчэнко, Котлярэвського, Гашэка, Джэрока Джэрома даж Экзюпэри. Пам'ятаю пэрша кныга дытяча называлась "Торэадоры з Васюкивкы".Мабуть правыльниш пысаты на балачкы старой орхограхвиэй як до 1918 року. Тоди до речи у вас вона тэж була. Я ж нэ схыляю никого пысаты руськыми литэрамы.
До речі, про дитинство:
http://www.youtube.com/watch?v=ij-GloxRvNY
http://www.youtube.com/watch?v=vw1shgDiGdI
Цитата: стэпняк от ноября 9, 2011, 15:46
кныга дытяча называлась "Торэадоры з Васюкивкы".
цэ ж бо вона и е:
Цитата: hodzha от ноября 9, 2011, 15:33
або ось, классыка укр.литературы, на тэму козацтва и козацькых нащадкив:
Цитата: http://lib.aldebaran.ru/author/nestaiko_vsevolod/nestaiko_vsevolod_toreadori_z_vasyukivki/
Потiм археологи ходили по селу, подовгу розмовляли з найстарiшими нашими дiдами та бабами, – цiкавились легендами, переказами, а також нащадками козакiв‑запорожцiв. Особливо довга була розмова з сголiтньою бабою Триндичкою.
– Скажiть, будь ласка, бабусю, ким були вашi батько й дiд? – нiжно питав її опецькуватий археолог Папуша (той, що колись утопив у плавнях рушницю).
– Ага... були, синку, були... – радiсно кивала Триндичка.
– Ким же вони, бабусю, були?
– Ага, – кивала Триндичка.
– Козаками були, запорожцями?
– Ага, – кивала Триндичка.
– Чи, може, просто мужиками, гречкосiями?
– Ага, – кивала Триндичка.
– Гречкосiями? – розчаровано перепитував Папуша.
– Сiяли гречку, сiяли... – радiсно кивала Триндичка. – I просо, i овес... А попiд хатою мак...
Так нiчого вiд баби й не добилися.
Дуже цiкавилася експедицiя також найстарiшими у селi хатами – тими, що пiд стрiхою, що аж у землю вросли, що мохом взялися, їх було вже небагато, i археологи кожну з них облазили згори донизу, в усi закапелки зазирнули. I тут сталася прикра для нас несподiванка. Оглядаючи хату, де жив Карафолька, Папуша раптом зчинив такий радiсний гвалт, наче знайшов золото. На сволоку, пiд крейдою, вiн виявив напис: «Цю хату збудував 1748 року 10 квiтня козак Титарiвського куреня Гаврило Карафолька».
– Дивiться, дивiться, – захоплено кричав Папуша. – Це ж iсторiя! Це ж архiтектурна пам'ятка... Бережiть, люди добрi, бережiть цю хату... Вiдсьогоднi ми берем її на облiк... Це ж така рiдкiсть...
Вся сiм'я Карафольчина була приємно здивована – вони самi не знали, в якiй знаменитiй хатi живуть. Того ж дня з'ясувалося, що й дiд Салимон – праправнук запорiзького сотника, i голова колгоспу Iван Iванович Шапка – нащадок запорожця, i вчителька Галина Сидорiвна козацького роду.
У нас завжди поважали старих людей, але такого успiху вони не мали нiколи Цiлими днями вони не сгуляли роти – згадували. Дiдiв i прадiдiв, бабусь i прабабусь... I як послухати, то всi цi бабусi, як правило, були неймовiрнi красунi, а дiди такi силачi, що ой‑ой (один бугая колись зборов, другий пiдводу з картоплею пiдняв, третiй дуба з землi вирвав...). Плюгавих, кволих, кривих, кислооких, горбатих предкiв не було нi в кого. Рiзниця тiльки в тому, що однi красунi й силачi були козацького роду, однi – мужицького. I тут нiчого не вдiєш. Предкiв не вибирають i не замовляють. Кузьма Барило був козацького роду, Вася Деркач –козацького, Гребенючка – козацького. А ми... Особливо ми не могли пережити, що Стьопа Карафолька, староста класу, вiдмiнник i взагалi позитивний образ, який нам щодня ставили за приклад i якого ми через це терпiти не могли, Стьопа Карафолька, в якому не було нi на стiлечки нiчого козацького, – був прямий, безпосереднiй нащадок славного запорожця. А ми... у мене ще хоч був десь далеко по материнськiй лiнiї якийсь козак‑заброда, а в Яви – анiчогiсiнько, самi за себе гречкосiї.
– Дiду, невже ж ото у нас у роду не було жоднiсiнького запорожця? – з надiєю питав Ява свого дiда Вараву.
– Не... щось не пригадую.
– От iще! – сердито одвертався Ява (наче дiд був винен).
– Дурень ти, – спокiйно казав дiд. – Та що там тi козаки без гречкосiїв вартi були... Хто б їх годував? З голоду повмирали б... А як була земля наша в скрутi, тодi не лише козаки, а й гречкосiї йшли її боронити, брали коси, брали вила i незгiрш козакiв били ворога.
Але на Яву дiдова агiтацiя не впливала. Бурмочучи: «Та‑а... Не могли хоч би на бабi козацького роду оженитися...» – похмурий Ява iшов геть.
– I все їм нове, нове треба! Не могли ще трохи у старiй хатi пожити, – крiзь зуби цiдив Ява, з ненавистю дивлячись на новiсiнький пiд бляхою будинок свiй. – Може, i в нас на сволоку було щось написано... Дiд же старий: багато знає, а ще бiльше забув...
Ява не мiг примиритися. Ява страждав. Тим бiльше, що Карафолька ходив, задерши носа, i тiльки чвиркав крiзь зуби слиною у наш бiк (словами зачiпати боявся, бо знав, що ми, незважаючи на предка, набили б йому пику).
Та його задраний нiс i чвиркання крiзь зуби можна було б пережити.
Але вiн дошкулив нам iншим. Вiн органiзував на вигонi «Запорiзьку Сiч»... Вiйсько було набране лише з «нащадкiв». I кошовим одноголосно обрали Карафольку.
У вишиванiй сорочцi, у широченних червоних шароварах, в яких його брат танцював колись у самодiяльностi, у старезнiй дiдовiй папасi, що в нiй уже багато рокiв неслися кури (та то байдуже!) гарцював Карафолька перед своїм вiйськом, водив його у походи, влаштовував гульбища i козацькi розваги...
Цитата: DarkMax2 от ноября 9, 2011, 15:48
До речі, про дитинство:
http://www.youtube.com/watch?v=ij-GloxRvNY
http://www.youtube.com/watch?v=vw1shgDiGdI
чудови мультыкы. зокрэма майстэрно пэрэдано волелюбнисть головных пэрсонажив. як жыви. :)
http://www.youtube.com/watch?v=BRhSrrRrz24&feature=list_related&playnext=1&list=SP0524DD677E4441F9
http://www.youtube.com/watch?v=QMsw4wwtXl0&feature=relmfu
Я ріс на україномовних мультиках :) Пощастило ж мені.
Пропоную почати перевиховання кубанців зі створення у Краснодарському краї дитячого україномовного каналу!
http://www.youtube.com/watch?v=cevj0GkKCE8&feature=related
http://www.youtube.com/watch?v=0ooPBwe4FlA&feature=related
http://www.youtube.com/watch?v=0VCCEaRPpSc&feature=related
Цитата: DarkMax2 от ноября 9, 2011, 16:12
Я ріс на україномовних мультиках :) Пощастило ж мені.
анальогічно :) на "Трансформерах" і "Вольтроні" (але останній мені не йшов), пеші йшли, навіть переглядав наново їх, халяльний переклад :)
А Альф наверне до свідомих тих хто більш дорослий:
http://www.youtube.com/watch?v=hdc4rNl8MHk
http://www.youtube.com/watch?v=ZxwB0XG-AaE
Цитата: Conservator от ноября 9, 2011, 16:22
Цитата: DarkMax2 от ноября 9, 2011, 16:12
Я ріс на україномовних мультиках :) Пощастило ж мені.
анальогічно :) на "Трансформерах" і "Вольтроні" (але останній мені не йшов), пеші йшли, навіть переглядав наново їх, халяльний переклад :)
У мене сльози на очах були (у доброму сенсі), коли я почув та побачив Оптімуса у першому фільмі! Я так радів екранізації! Обожнюю цих роботів. Оптімус - ідеальний! Він кумир мого дитинства.
Цитата: DarkMax2 от ноября 9, 2011, 16:24
А Альф наверне у свідомі тих хто більш дорослий:
"Альфа" так само дивився, і "Германову голову", і "Динозаврів"... ехх, гарні були часи)
Цитата: Conservator от ноября 9, 2011, 16:28
Цитата: DarkMax2 от ноября 9, 2011, 16:24
А Альф наверне у свідомі тих хто більш дорослий:
"Альфа" так само дивився, і "Германову голову", і "Динозаврів"... ехх, гарні були часи)
Альфа і зараз можна побачити по QTV.
Ще трохи для наших друзів росіян:
http://www.youtube.com/watch?v=v4XHVRLvBQA&feature=related
http://www.youtube.com/watch?v=zctopf4hVNk&feature=related
http://www.youtube.com/watch?v=NJK3O0Y2-64&feature=related
Цитата: стэпняк от ноября 9, 2011, 12:51
А ни хто нэ задумувався, можэ ци слова у вкраинськый прыйшлы вид козакив, инша частына оцэ тюркизмы з татарського и турэцького.
Питання в тому, чи були козаки окремим від українців народом до того, як переселились на Кубань. Тим більше, українці так само зберегли козацьку самосвідомість —навіть в українському гíмні співається «І покажем, що ми, браття, козацького роду». Мені здається, основна причина мовних відмінностей — те, що козаки переселились на Кубань ще до формування літературної української мови й майже не контактували з Україною після переселення. 200-250 років — це різниця як між американцями й британцями, але їх об'єднувала літературна англійська мова, а в нас цього не було. Ну і різний ступінь впливу російської мови: літературна українська орієнтується на словники кінця ХІХ ст., в наш час у розмовній українській мові русизмів більше, як і в балачці.
А україномовний канал таки потрібен на Кубані.
Цитата: Python от ноября 9, 2011, 16:42
чи були козаки окремим від українців народом до того, як переселились на Кубань.
питання в тім, чи доцільно для того періоду застосовувати поняття "окремий народ" для східнослов'янського масиву загалом (хоча, для періоду переселення на Кубань уже можна, певно, бо розриви діялектних континуумів стали виразнішими внаслідок міґраційних процесів, але це не настільки вже стосувалося самосвідомости простих переселенців).
знов таки, кубанці теж були далеко не однорідними. он Стэпняк ужив слово "иногородни" трохи вище, поцікавтеся (це більш Ходжі стосується) кого так називали сотню років тому.
Цитата: Conservator от ноября 9, 2011, 13:40
Цитата: hodzha от ноября 9, 2011, 13:36
так нэ вси ж козакы одразу пишлы за Хмэльныцькым. Зводыты украйинськэ козацтво до одного Хмэльныцького чы Вийська Запоризького - цэ нэправыльно.
сэлянэ Галычыны, Волыни и Подилля в пэрэважний бильшости взагали нэ контактувалы з козакамы, николы нэ вжывалы ции назвы видносно сэбэ и т.д. ихне долучэння до козацкого мифу - цэ вжэ видносно пизне явыще, звязанэ з пошырэнням романтызму взагали и культу Шэвчэнка зокрэма.
а до чэрвонои армии моржна звэсты майжэ всих радянскых громадян - бо служылы майжэ вси чоловикы :)
Ну добре, Галичина й Волинь далеко, але Поділля?!
Цитата: Python от ноября 9, 2011, 17:03
Ну добре, Галичина й Волинь далеко, але Поділля?!
Галичина й Волинь - майже повністю, історичне Поділля в себе включало частину нинішньої Галичини. Звісно, на сході Поділля козацький стан було широко представлено, на Заході він був фактично відсутній.
Ну, це все не заважало багатьом козацьким ватажкам походити саме з Волині і Галичини. Так що "не контактувало" голосно сказано.
Цитата: Conservator от ноября 9, 2011, 16:51
Цитата: Python от ноября 9, 2011, 16:42
чи були козаки окремим від українців народом до того, як переселились на Кубань.
питання в тім, чи доцільно для того періоду застосовувати поняття "окремий народ" для східнослов'янського масиву загалом (хоча, для періоду переселення на Кубань уже можна, певно, бо розриви діялектних континуумів стали виразнішими внаслідок міґраційних процесів, але це не настільки вже стосувалося самосвідомости простих переселенців).
Ну добре, а чому лише східні — може, й поляків у цей народ впишемо (тим більше, контакт із ними був не менш тісний)? Щось мені не віриться, що козаки-запорожці й українські селяни мали відмінності між собою такого порядку, як між ними та росіянами/поляками/білорусами. Про окремий козачий народ аж у ХХ ст. заговорили, хоча для росіян що українці, що козаки-чорноморці — однаково «хохлы», що в часи переселення, що зараз.
Цитата: LUTS от ноября 9, 2011, 17:12
козацьким ватажкам
старшина формувалася з представників шляхти. селяни тут "не при делах" узагалі, якщо не разхувати окремих винятків.
наявність серед козацької старшини багатьох євреїв-вихрестів і банітованих представників польської шляхти (для якої після баніції лишався саме шлях перейти в православ'я й утекти до козаків) не означала особливо тісного контакту між цими групами.
А єслі пістаць па-русскі украінскімі буквамі, то палучцца балачка наабарот?
Цитата: Python от ноября 9, 2011, 17:17
Щось мені не віриться, що козаки-запорожці й українські селяни мали відмінності між собою такого порядку, як між ними та росіянами/поляками/білорусами.
для українських селян та запорозьких козаків просто некоректно використовувтаи поняття "народ". ані як "єдиний народ", ані як "різні", бо мова йде лише про становий поділ.
Цитата: Conservator от ноября 9, 2011, 17:20
Цитата: Python от ноября 9, 2011, 17:17
Щось мені не віриться, що козаки-запорожці й українські селяни мали відмінності між собою такого порядку, як між ними та росіянами/поляками/білорусами.
для українських селян та запорозьких козаків просто некоректно використовувтаи поняття "народ". ані як "єдиний народ", ані як "різні", бо мова йде лише про становий поділ.
Якщо це лише становий поділ, то окремішність козаків і селян як народів можна виключити, ні? Тим більше, й серед козаків були вихідці з селян, а після руйнування Січі частину козаків (що лишились жити на Україні) було покріпачено.
Цитата: Oleg Grom от ноября 9, 2011, 17:19
А єслі пістаць па-русскі украінскімі буквамі, то палучцца балачка наабарот?
Ета будіт язик ріальних львовскіх пацанов. Пагуглітє тєму «Лівандовка».
Цитата: Python от ноября 9, 2011, 17:26
Якщо це лише становий поділ, то окремішність козаків і селян як народів можна виключити, ні? Тим більше, й серед козаків були вихідці з селян, а після руйнування Січі частину козаків (що лишились жити на Україні) було покріпачено.
ні. серед козаків як стану були присутні представники инших мовно-культурних груп у дуже значному числі, у числі українського селянства були присутні представники инших мовно-культурних груп (тут маштаби менші, але дуже помітні). коротше, це просто не по'вязані з поняттям "народ" катеґорії.
руйнування Січі тут мало вплинуло, власне. і більшість тих, хто дійсно входив до стану козаків, не було покріпачено, як соціяльний стан козаки на Україні зберігалися до реформи 1861 року (реально довше, бо реформу не одномоментно впроваджено), для них зберігалися особливі умови військової служби, вони мали право на земельну власність і т.ин. козаки представляли собою особисто вільне сільське населення, а злилися з рештою селянства вже після 1861 року.
Цитата: Conservator от ноября 9, 2011, 17:34
Цитата: Python от ноября 9, 2011, 17:26
Якщо це лише становий поділ, то окремішність козаків і селян як народів можна виключити, ні? Тим більше, й серед козаків були вихідці з селян, а після руйнування Січі частину козаків (що лишились жити на Україні) було покріпачено.
ні. серед козаків як стану були присутні представники инших мовно-культурних груп у дуже значному числі, у числі українського селянства були присутні представники инших мовно-культурних груп (тут маштаби менші, але дуже помітні). коротше, це просто не по'вязані з поняттям "народ" катеґорії.
руйнування Січі тут мало вплинуло, власне. і більшість тих, хто дійсно входив до стану козаків, не було покріпачено, як соціяльний стан козаки на Україні зберігалися до реформи 1861 року (реально довше, бо реформу не одномоментно впроваджено), для них зберігалися особливі умови військової служби, вони мали право на земельну власність і т.ин. козаки представляли собою особисто вільне сільське населення, а злилися з рештою селянства вже після 1861 року.
Ви тут дещо перебільшуєте. Коли селяни були вільними, явного станового бар'єру між ними та козаками не було — це ж не феодали якісь. Розмір козачого реєстру в різні роки то збільшувався, то зменшувався — то куди дівали зайвих козаків і ким заповнювали нові вакансії? В часи російської кріпаччини, звичайно, коли козацьке самоврядування було втрачено, це вже створювало проблеми — але ж і закріпачення відбувалось безпосередньо в часи, коли запорожці тікали за Дунай.
Щодо представників інших мовних груп — маю сумнів, що їх кількість була достатньо великою, щоб протидіяти асиміляції українською більшістю.
Цитата: Python от ноября 9, 2011, 17:54
Розмір козачого реєстру в різні роки то збільшувався, то зменшувався — то куди дівали зайвих козаків і ким заповнювали нові вакансії?
переважно випищики з реєстру потрапляли до загонів, які не отримували платню, а не переходили назад у селянство. бар'єр існував, просто він був менш формалізований і його було легше перейти. із числа випищиків і їхніх дітей і поповнювалися козацькі загони, коли існувала юридична можливість це зробити.
Цитата: Conservator от ноября 9, 2011, 18:49
Цитата: Python от ноября 9, 2011, 17:54
Розмір козачого реєстру в різні роки то збільшувався, то зменшувався — то куди дівали зайвих козаків і ким заповнювали нові вакансії?
переважно випищики з реєстру потрапляли до загонів, які не отримували платню, а не переходили назад у селянство. бар'єр існував, просто він був менш формалізований і його було легше перейти. із числа випищиків і їхніх дітей і поповнювалися козацькі загони, коли існувала юридична можливість це зробити.
Тільки ж серед причин обмеження реєстру було й те, що надто багато селян тікало від своїх панів і переходило в козацтво.
Цитата: Python от ноября 9, 2011, 19:04
Тільки ж серед причин обмеження реєстру було й те, що надто багато селян тікало від своїх панів і переходило в козацтво.
Лише на першиїх етапах, коли козацтво як стан ще не закрилося, сформувавшись остаточно.
Цитата: Conservator от ноября 9, 2011, 19:05
Цитата: Python от ноября 9, 2011, 19:04
Тільки ж серед причин обмеження реєстру було й те, що надто багато селян тікало від своїх панів і переходило в козацтво.
Лише на першиїх етапах, коли козацтво як стан ще не закрилося, сформувавшись остаточно.
Питання в тому, чи закрилося. Наскільки я розумію, шлюби між представниками козацтва й селянства не були чимось протиприроднім принаймні в період до закріпачення, як і участь селян у повстаннях, ініційованих козаками. Звичайно, бар'єр між вільними селянами та кріпаками існував, але й козаки після падіння Січі — вже трохи не ті козаки...
Цитата: Python от ноября 9, 2011, 19:28
Наскільки я розумію, шлюби між представниками козацтва й селянства не були чимось протиприроднім принаймні в період до закріпачення,
козака і селянки, але не навпаки. це важливо.
Цитата: Python от ноября 9, 2011, 19:28
участь селян у повстаннях, ініційованих козаками.
але яке ставлення до цієї участи було в самих козаків і як вони спримали "братів за зброєю".
Цитата: Python от ноября 9, 2011, 19:28
козаки після падіння Січі — вже трохи не ті козаки...
Січ, за великим рахунком, власне козацтва як стану мало стосувалася. це була бандитська факторія, козацтво було поза нею. просто з часом бар'єр між козаками й січовиками (які були ближче до селян) почав стиратися, а між січовиками й селянами - наростати.
знищення Січі на козацтво як стан вплинуло не надто помітно. зменшилася його військова роль, але економічне значення стану збереглося (а воно було основним)
Цитата: Conservator от ноября 9, 2011, 19:32
Цитата: Python от ноября 9, 2011, 19:28
Наскільки я розумію, шлюби між представниками козацтва й селянства не були чимось протиприроднім принаймні в період до закріпачення,
Січ, за великим рахунком, власне козацтва як стану мало стосувалася. це була бандитська факторія, козацтво було поза нею. просто з часом бар'єр між козаками й січовиками (які були ближче до селян) почав стиратися, а між січовиками й селянами - наростати.
протестую. зовсім не бандитська, швидше держава з своїми законами, які розповсюджувались на навколишні территорії, з власною системою соц.забезпечення, школами, лікарнями, органами правопорядку, судами і т.д. бандитська в тому сенсі, що давала прихисток всім, не запитуючи пашпорта, як і більшість військ того часу. її значення стало упадати тільки з появою Гетьманщини, яка перебрала більшу частину її функцій. Відсутність народної підтримки дійсно стало її поступово перетворювати на щось інше. Але все одно, вона практично до останку виконувала свої функції по обороні краю, забезпечуючи підтримку місцевого населення у випадку всіх народніх заворушень.
В чому полягала різниця між козаками й січовиками? Ніби ж січовики якраз і були козаками в чистому вигляді.
Цитата: hodzha от ноября 9, 2011, 20:20
держава
квазідержавне утворення. державність характеризується наявністю
писаного законодавства і визнаністю з боку инших держав не лише у вигляді епізодичних зносин.
Цитата: hodzha от ноября 9, 2011, 20:20
з власною системою соц.забезпечення, школами, лікарнями, органами правопорядку, судами і т.д. бандитська в тому сенсі, що давала прихисток всім, не запитуючи пашпорта, як і більшість військ того часу
система соціялки була й серед морських піратів
а другого (і грабіжницьких нападів на сусідні території, у т.ч. на українських селян), цілком достатньо для її визначення як центру організованого бандитизму Східної Европи
Цитата: hodzha от ноября 9, 2011, 20:20
її значення стало упадати тільки з появою Гетьманщини, яка перебрала більшу частину її функцій.
тобто з миті появи державного (хоч і несамостійного) утворення, яке могло конкурувати зі стихійно організованими бандитськими формуваннями
Цитата: hodzha от ноября 9, 2011, 20:20
Але все одно, вона практично до останку виконувала свої функції по обороні краю, забезпечуючи підтримку місцевого населення у випадку всіх народніх заворушень.
і періодично грабуючи це місцеве населення та сусідів, ґвалтуючи селянских жінок (популярна козацька розвага), угу
Цитата: Python от ноября 9, 2011, 20:22
Ніби ж січовики якраз і були козаками в чистому вигляді.
січовики - дикі козаки. бандити.
козаки - ті екс-бандити, які почавли утворювати інкорпорований (хоч часто й умовно) до системи внутрішньорічпосполитських відносин соціяльний стан із власними економічними, військовими та політичними функціями
Цитироватьґвалтуючи селянских жінок (популярна козацька розвага)
У «Чорній раді» описується козацьке покарання за «стрибання в гречку». Тобто, якщо жінка пручається, це розвага, а як не пручається — треба козака забити киями до (полу)смерті?
Цитата: Python от ноября 9, 2011, 20:22
В чому полягала різниця між козаками й січовиками? Ніби ж січовики якраз і були козаками в чистому вигляді.
моя версія, що козаки - в XIV-XVI ст. це ті люди, яких зараз називають фрілансери, тобто вільнонаймані робітники або люди вільної праці (одна з назв, нарівні з якою відомі були й інші, але ця найбільш відома). одне з прав вільної людини у всі часи - право на самозахист. тому фрілансер в ті важкі часи, щоб вижити як правило мав добре володіти зброєю. коли розвалилося Ординське царство і на Україні почали частішати турецько-татарські набіги з одного боку і свавілля річпосполитівської адміністрації з іншого - місцеві козаки, які становили значну частку населення, почали самоорганізовуватись і частіше займатись саме військовим промислом. вміння володіти зброєю і військова служба стали найбільш прибутковими заняттями для фрілансерів українських степових регіонів. перші подібні козаки-військовослужбовці служили під началом місцевих руських князів, старост черкаських як залога дерев'яних фортець-січей, що становили оборонну лінію вздовж Дніпра. Частина з них, втікачі з розорених сіл Правобережної України переходили цю лінію і оселялися прямо в Дикому полі, надіючись тільки на себе і на охорону цих фортець. Річ Посполита приділяла мало уваги цим кордонам і слабо фінансувала оборону краю, до того ж все фінансування йшло через руки князів і шляхти, які як свідчать джерела того часу могли зловживати своїм становищем. В якийсь момент терпіння місцевого населення урвалося, повстали одна чи кілька залог таких фортець, обрали власних отаманів і перейшли на самоуправління і самозабезпечення. Інший варіант - тривалий час ці фортеці формально визнавали владу Корони, фактично перебуваючи на самоуправлінні, не пускаючи до себе королівських чиновників, і прикриваючи козацькі військові операції в цьому регіоні. Ці фортеці і поклали початок Війську Запорізькому і Запорізькій Січі. Так з'явились козаки з Січі - тобто січовики. Але слід зауважити, що значна частина населення, попри всі негаразди, продовжувала бути вільними козаками-фрілансерами, які ні в яких операціях не участвували, а просто займалися землеробством, ремісництвом і торгівлею (ті ж чумаки). Ці люди взялися за зброю лише в часи Хмельниччини, коли ненаситна польська адміністрація і її наймити відібрали у них і їх родин законний, вистражданий шмат хліба.
Цитата: Conservator от ноября 9, 2011, 20:27
квазідержавне утворення. державність характеризується наявністю писаного законодавства і визнаністю з боку инших держав не лише у вигляді епізодичних зносин.
Військо Запорізьке - зразок держави старого типу, один з спадкоємців Ординського царства, нарівні з численними ханствами по всьому Степу. В ті часи - це теж держави, хоч і не в описаному вами, сучасному розумінні цього слова.
Цитировать
система соціялки була й серед морських піратів
А пірати хіба не люди? Морське піратство процвітало як і козацтво в тих регіонах де сусідні держави-імперїі не давали можливості налагодити нормальне суспільне життя і систему соціального забезпечення, мало підтримку і поповнювалося за рахунок місцевого населення. Ви колись що-небудь чули про вільних селян Прибалтики, про селянську республіку Дітмаршен, яка існувала XIII-XV ст. на теренах сучасної Померанії, не підкоряючись ні священноримським імператорам ні папські владі? Ці люди пов'язані з Ганзою (союзом вільних міст), з розгромленими лицарськими орденами тамплієрів, з середньовічними ремісниками-масонами, з французькими гугенотами, з голляндськими морськими гезами які створили Голландську республіку, з людьми, які брали участь в Англійській революції, а також заснували США і піратське Берегове братство Карибського бассейну. Це все ланки одного ланцюга, породжені несправедливою західноєвропейською соціяльною політикою того часу, добру память про них бережуть в Європі і США до цього часу, подивіться їх фільми. Пірати піратам рознь.
Цитировать
тобто з миті появи державного (хоч і несамостійного) утворення, яке могло конкурувати зі стихійно організованими бандитськими формуваннями
Військо Запорізьке було визнане на міжнародному рівні ще задовго до цього, в кінці XVI ст. (домовленості з Священною Лігою). Та і перші отамани Війська - тісно пов'язані родинними стосунками з законними правителями краю того часу (той самий Євстафій Дашкевич, Глинські, Вишневецькі, Ружинські, Косинський та інші).
Цитировать
і періодично грабуючи це місцеве населення та сусідів, ґвалтуючи селянских жінок (популярна козацька розвага), угу
це проблема всіх військ того часу. німецькі ландскнехти священної Римської імперії чи шляхта - нічим не кращі. і тих кого називаєте селянськими жінками, я б назвав козацькими жінками. тому то не всі козаки (домовиті, гречкосії) хотіли звязуватися з Січчю і підтримували її тільки у випадку повстань або татарських набігів. Вважайте що тодішня Січ це аналог армії і міліції в одній особі. Туди йшли не від доброго життя, в першу чергу ті, кому більше нікуди було йти - сироти, втікачі з панських маєтків, чоловіки, чиї сім'ї угнали в турецьке рабство і т.д.
Цитата: Conservator от ноября 9, 2011, 20:29
Цитата: Python от ноября 9, 2011, 20:22
Ніби ж січовики якраз і були козаками в чистому вигляді.
січовики - дикі козаки. бандити.
козаки - ті екс-бандити, які почавли утворювати інкорпорований (хоч часто й умовно) до системи внутрішньорічпосполитських відносин соціяльний стан із власними економічними, військовими та політичними функціями
И тут Остапа понэсло ..... А як жэ знамэнытэ лыцарство?
Цитата: стэпняк от ноября 10, 2011, 08:02
И тут Остапа понэсло ..... А як жэ знамэнытэ лыцарство?
якщо лицарство полягає в єврейських погромах, учинених ватагами Хмельницького, вирізуванні кримськотатарських сіл за Сагайдачного (причому лише звичайних селян, на татар, що служили у війську, кишка була тонка нападати), пограбуванні Львова й навколишніх непокозачених сіл за Хмельницького й вирізуванні уніятів і т.д. - то так, лицарі. але для мене значення цього слова трохи инше.
Цитата: Conservator от ноября 10, 2011, 08:17
Цитата: стэпняк от ноября 10, 2011, 08:02
И тут Остапа понэсло ..... А як жэ знамэнытэ лыцарство?
якщо лицарство полягає в єврейських погромах, учинених ватагами Хмельницького, вирізуванні кримськотатарських сіл за Сагайдачного (причому лише звичайних селян, на татар, що служили у війську, кишка була тонка нападати), пограбуванні Львова й навколишніх непокозачених сіл за Хмельницького й вирізуванні уніятів і т.д. - то так, лицарі. але для мене значення цього слова трохи инше.
Хм, а зараз ми почуємо про святого Мазепу, чи не так? :) Ті, хто не люблять Хмеля, люблять Зепу. :)
Цитата: DarkMax2 от ноября 10, 2011, 08:25
Хм, а зараз ми почуємо про святого Мазепу, чи не так? :) Ті, хто не люблять Хмеля, люблять Зепу. :)
Мазепа як великий землевласник був одним із ініціяторів поновного початку закріпачення селян, так що влучили пальцем у небо. один одного варті вони. просто один керував диким грабунком і вбивствами, а инший робив це "культурно", використовуючи державну машину й економічний визиск.
ті, хто не люблять Хмеля, можуть так само ставитися й до Мазепи, але з инших причин.
Цитата: Conservator от ноября 10, 2011, 08:30
Цитата: DarkMax2 от ноября 10, 2011, 08:25
Хм, а зараз ми почуємо про святого Мазепу, чи не так? :) Ті, хто не люблять Хмеля, люблять Зепу. :)
Мазепа як великий землевласник був одним із ініціяторів поновного початку закріпачення селян, так що влучили пальцем у небо. один одного варті вони. просто один керував диким грабунком і вбивствами, а инший робив це "культурно", використовуючи державну машину й економічний визиск.
ті, хто не люблять Хмеля, можуть так само ставитися й до Мазепи, але з инших причин.
Тоді Вам має бути соромно, що ви українець. Такі ж у нас погані пращури (за Вашими словами)!
Цитата: DarkMax2 от ноября 10, 2011, 08:33
Тоді Вам має бути соромно, що ви українець.
я не українець! >( утомився всім про це повторювати вже... і чого мене by default таким вважають?... Вам сподобається, коли Вас називатимуть німцем, маорі, папуасом, еспанцем, голандцем і т.п.?
Цитата: DarkMax2 от ноября 10, 2011, 08:33
Такі ж у нас погані пращури (за Вашими словами)!
у тих, хто є нащадками козаків - так. у нащадків простих трудових селян і міщан - ні. але головне, щоб була хорошою сучасна людина, син за батька не відповідає, як Віссаріонович сказав :) так що предки тут неважливі.
бо всілякого роду бандити були серед предків кожного землянина. така вже історія світу.
Цитата: Conservator от ноября 10, 2011, 08:38
Цитата: DarkMax2 от ноября 10, 2011, 08:33
Тоді Вам має бути соромно, що ви українець.
я не українець! >( утомився всім про це повторювати вже... і чого мене by default таким вважають?... Вам сподобається, коли Вас називатимуть німцем, маорі, папуасом, еспанцем і т.п.?
Навіть за громадянством? :)
Цитата: DarkMax2 от ноября 10, 2011, 08:39
Навіть за громадянством? :)
за ним
поки що так. але, сподіваюся, що не надто надовго, обмірковую варіянти :)
Цитата: Conservator от ноября 10, 2011, 08:41
Цитата: DarkMax2 от ноября 10, 2011, 08:39
Навіть за громадянством? :)
за ним поки що так. але, сподіваюся, що не надто надовго, обмірковую варіянти :)
Соромтеся, що ви громадянин країни з таким ТЕМНИМ минулим! 8-)
Цитата: Conservator от ноября 10, 2011, 08:38
у тих, хто є нащадками козаків - так. у нащадків простих трудових селян і міщан - ні. але головне, щоб була хорошою сучасна людина, син за батька не відповідає, як Віссаріонович сказав :) так що предки тут неважливі.
бо всілякого роду бандити були серед предків кожного землянина. така вже історія світу.
то ви пане, антикозак :( чогось ті самі "прості трудові селяни і міщани" козаків бандитами не вважали, а самі себе так іменували (хоч їм всіляко заборонялося), козак традиційно вважався захисником, інтеллігентом, розумною і культурною людиною, зберігачем віри і традицій, питання сили і насилля відігравало в народному образі козака далеко не основну роль (в народних казках і анекдотах козак виконує дуже позитивну роль, борючись з кривдою і захищаючи правду за допомогою гумору і хитрощів). багато відомих українських і радянських діячів культури - нащадки козаків (служивих). Котляревський, Гоголь, Шевченко, Леся Українка, Михайло Драгоманов, Микола Лисенко, Петро Чайковський, Яворницький, Старицький, Миклухо-Маклай, отець Іван Огієнко і т.д., той самий Леонід Гайдай (Пригоди Шуріка, Операція И і т.д.) список можна продовжувати до безкінечності. Одним словом, не знаю де, але хтось десь вас ошукав. :donno: відхрещуючись від українських козаків, ви ж не робите це по відношенню до козаків середньоазійських - сучасного казахського народу?
Пане Conservator, не приймайте на власний рахунок, просто згадалися слова Тараса Шевченка, який на подібні звинувачення вже давно відповів (по своєму). На жаль для сучасної України це теж актуально:
Цитата: http://litopys.org.ua/shevchenko/shev141.htm
«Гайдамаки не воины — Розбойники, воры. Пятно в наший истории...» Брешеш, людоморе! За святую правду-волю Розбойник не стане,
Не розкує закований У ваші кайдани Народ темний, не заріже Лукавого сина, Не розіб'є живе серце За свою країну. Ви — розбойники неситі, Голодні ворони. По якому правдивому, Святому закону І землею, всім даною, І сердешним людом Торгуєте? Стережіться ж, Бо лихо вам буде, Тяжке лихо!.. Дуріть Дітей І брата сліпого, Дуріть себе, чужих людей, Та не дуріть Бога.
Або ось спогади М.С.Чайковського, людини з україно-польським корінням, якого неможливо просто взяти і звинуватити в нетолерантності до поляків чи євреїв, чомусь описуючи події Коліївщини, він на стороні повсталих:
Цитата: http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Turk/XIX/1820-1840/Sadyk_pasha/text1.htm
"Был там также кс. Младанович, сын уманского губернатора (управителя) во время резни; он был крестным сыном Гонты и был им спасен. Теперь он был инвалидом монастыря и не нес никаких обязанностей, а все только рассказывал об уманской резне, об Украине, гайдамаках, Запорожье. Он все помнил и все рисовал в своих рассказах живыми красками. Удивительная вещь — он не выражал ни ненависти, ни раздражения против Гонты. Всю вину преступления он приписывал Феликсу Потоцкому и польской шляхте. Вот слова, которые я часто слышал от него: «выучили его читать, писать и понемножку всяким наукам, а потом хотели его бить, сажать в «гусак»; сделали его полковником, — а полковник он был дельный, потому что он лучше знал военное дело, чем региментари, бригадиры и ротмистры, — а потом хотели его ошельмовать, как хама, мужика; и муравей кусает, если ему досаждают, а что же человек, да еще такой как Гонта? Паны наварили этого пива, а люд Божий должен был его пить — и пьет, да никак не выпьет до дна». "
Ось той, кого разом з оточенням він звинуває в тих подіях -
(wiki/ru) Потоцкий,_Франциск_Салезий. Вам це сьогодні нічого не нагадує?
Подивіться, що твориться зараз на Україні. Ті, хто при владі, закручують гайки, доводять простий народ до крайнощів, а потім його ж звинуватять у наслідках. Ви думаєте раніше щось по іншому було?
Пидпысуюсь пид кожным словом. Всэ вирно. Часы ранишэ таки булы жостоки, тэ шо зараз здаеться жухлывым тоди було нормой.
Цитата: стэпняк от ноября 10, 2011, 10:52
Пидпысуюсь пид кожным словом. Всэ вирно. Часы ранишэ таки булы жостоки, тэ шо зараз здаеться жухлывым тоди було нормой.
Погоджуюсь, "Женевських конвенцій" тоді ще не було :eat:
Цитата: Conservator от ноября 10, 2011, 08:17
Цитата: стэпняк от ноября 10, 2011, 08:02
И тут Остапа понэсло ..... А як жэ знамэнытэ лыцарство?
якщо лицарство полягає в єврейських погромах, учинених ватагами Хмельницького, вирізуванні кримськотатарських сіл за Сагайдачного (причому лише звичайних селян, на татар, що служили у війську, кишка була тонка нападати), пограбуванні Львова й навколишніх непокозачених сіл за Хмельницького й вирізуванні уніятів і т.д. - то так, лицарі. але для мене значення цього слова трохи инше.
Ніби лицарі, від яких пішло слово «лицарство», справді були чимось кращими за козаків. Тільки й того, що на землі не працювали і з селянами не родичалися. Та й солдати, що прийшли на зміну козакам і лицарям, з мирним населенням теж не надто панькались — вирізати мирне мусульманське населення захопленого міста не було якоюсь дикістю ще в часи Катерини ІІ. Всі пізнається в порівнянні — за мірками того часу те, що нині вважається злочином, було обов'язковим атрибутом будь-якої серйозної війни.
Цитата: hodzha от ноября 10, 2011, 09:43
чогось ті самі "прості трудові селяни і міщани" козаків бандитами не вважали, а самі себе так іменували (хоч їм всіляко заборонялося),
як правило, ні. становий поділ і поділ усередині станів був настільки значимим у той час, що вважати себе представником иншого стану могли одиниці (як правило, це ті, кого у власному стані вже не прйимали).
Цитата: hodzha от ноября 10, 2011, 09:43
питання сили і насилля відігравало в народному образі козака далеко не основну роль
ви про це в сусідів попитайте. які образи козаків у поляків сформувалися й кримських татар.
"лицарський" образ козака у селян - це вже рез-т поширення козацького міту в період романтизму, 19 ст.
Цитата: hodzha от ноября 10, 2011, 09:43
багато відомих українських і радянських діячів культури - нащадки козаків (служивих). Котляревський, Гоголь, Шевченко, Леся Українка, Михайло Драгоманов, Микола Лисенко, Петро Чайковський, Яворницький, Старицький, Миклухо-Маклай, отець Іван Огієнко і т.д., той самий Леонід Гайдай (Пригоди Шуріка, Операція И і т.д.) список можна продовжувати до безкінечності.
це ніяк не змінює справи.
Цитата: hodzha от ноября 10, 2011, 09:43
Тараса Шевченка, який на подібні звинувачення вже давно відповів (по своєму)
але той, кому він відповідав, таки мав рацію, називаючи так гайдамаків.
Цитата: hodzha от ноября 10, 2011, 09:43
Або ось спогади М.С.Чайковського, людини з україно-польським корінням, якого неможливо просто взяти і звинуватити в нетолерантності до поляків чи євреїв, чомусь описуючи події Коліївщини, він на стороні повсталих
бо мода, звісно ж.
Цитата: стэпняк от ноября 10, 2011, 10:52
Пидпысуюсь пид кожным словом. Всэ вирно. Часы ранишэ таки булы жостоки, тэ шо зараз здаеться жухлывым тоди було нормой.
це не дає права описувати злочини минулого як героїзм.
Цитата: Python от ноября 10, 2011, 15:37
Ніби лицарі, від яких пішло слово «лицарство», справді були чимось кращими за козаків.
звісно, не були. я не порівнюю лицарів середньовічної Европи з козаками (бо февдали Европи козаків варті, так само грабували й ґвалтували). тут слово лицарство у переносному значенні вжито.
Цитата: DarkMax2 от ноября 10, 2011, 08:56
Соромтеся, що ви громадянин країни з таким ТЕМНИМ минулим!
не бачу причин якось пов'язувати державу з її минулим. тут із теперішнім розібратися треба, а минуле - саме по собі, те, що в нього лізуть сучасники й провадять "історичну політику" і є причиною купи фальсифікацій.
Цитата: hodzha от ноября 9, 2011, 20:52
Військо Запорізьке було визнане на міжнародному рівні ще задовго до цього, в кінці XVI ст. (домовленості з Священною Лігою).
епізодичні домовленості. її ніколи не сприймали як рівноправного учасника міжнародного життя, не обмінювалися з нею
постійними посольствами і т.п.
Цитата: hodzha от ноября 9, 2011, 20:52
Та і перші отамани Війська - тісно пов'язані родинними стосунками з законними правителями краю того часу (той самий Євстафій Дашкевич, Глинські, Вишневецькі, Ружинські, Косинський та інші).
матримоніяльні зв'язки не були важливими за умови відсутности інституту передачі влади спадковим шляхом, що на Січі було виключеним.
Січ - квазідержавне утворення з окремими рисами державности, однак відсутність инших суттєвих рис робила її навіть формально нерівноправним гравцем (навіть у порівнянні з васальними територіями великих европейських держав).
Цитата: Python от ноября 10, 2011, 15:37
вирізати мирне мусульманське населення захопленого міста не було якоюсь дикістю ще в часи Катерини ІІ
було. втрати серед мирного населення у відсотках були незрівнянно меншими ніж втрати військової сили аж до Другої світової війни (саме тому навіть на незначних мирних жертвах наголошували особливо виразно). якби це не сприймалося як дикість, то на це б не зважали хроністи постійно. навпаки, якраз, саме в наш "цивілізований" час це стало майже нормальним.
Боже, як все сумно! З таким песимістичним підходом до всього і всіх до депресії недалеко. Негатив був всюди, але ж... :???
Цитироватьбуло. втрати серед мирного населення у відсотках були незрівнянно меншими ніж втрати військової сили аж до Другої світової війни (саме тому навіть на незначних мирних жертвах наголошували особливо виразно).
Однак, мирні жертви (і значні!) були навіть серед християн-єдиновірців — особливо якщо треба було продемонструвати, що́ може статися з тими, хто вчасно не підкорився. До винищення ж бусурманського люду ставились наабагато спокійніше...
Цитироватьне бачу причин якось пов'язувати державу з її минулим. тут із теперішнім розібратися треба, а минуле - саме по собі, те, що в нього лізуть сучасники й провадять "історичну політику" і є причиною купи фальсифікацій.
Покажіть мені держву (крім України), яка не пишається минулими перемогами (хоча, ми знаємо, шлях до будь-якої перемоги у війні встелений кров'ю й кишками).
Цитата: Python от ноября 10, 2011, 22:15
До винищення ж бусурманського люду ставились наабагато спокійніше...
Зауважте, це ми говоримо в першу чергу про період XVI-XVIII ст., раніше до питання віри в Орді і Литві ставилися набагато спокійніше. Це потім почалися пурифікація віровчень і вимога чіткого соблюдання обряду і принципів, а до цього часу людина, яка поєднувала у своєму особистому віровченні напр. християнство, мусульманство і буддизм в ординському суспільстві швидше була нормою ніж винятком з правила. В ті часи (XIII-XV ст.) простих людей богословські спори актуальні для царсько-ординської політики все ще цікавили і зачіпали значно менше. :donno:
ЦитироватьЗауважте, це ми говоримо в першу чергу про період XVI-XVIII ст., раніше до питання віри в Орді і Литві ставилися набагато спокійніше.
Що не завадило статися громадянській війні між православними й католиками ВКЛ.
Цитата: Python от ноября 10, 2011, 22:32
ЦитироватьЗауважте, це ми говоримо в першу чергу про період XVI-XVIII ст., раніше до питання віри в Орді і Литві ставилися набагато спокійніше.
Що не завадило статися громадянській війні між православними й католиками ВКЛ.
мабуть конфлікт почав наростати з падінням Константинополю, але справжня війна (так само як і розвой інквізиції на Заході) - це вже більше XVI-XVII ст. саме тоді почався справжній розпил бабла і сфер впливу між князями світу. саме в цей час щезає козацько-ординське суспільство-"імперія Фоменка" і починається переписування історії під конкретне політичне замовлення - ідеї незалежності Європи від Нового Риму, який був захоплений турками і першості старого-оновленого, папського Риму та західноєвропейської культури з одного боку і ідею поєднання мусульманського халіфату і християнської Римської імперії з центром у Царгороді з іншого.... а на Сході в цей час вже набирала сили Москва... бідні люди степів Східної Європи, і треба ж оце такому статися ... : ((
Цитата: hodzha от ноября 10, 2011, 23:11
мабуть конфлікт почав наростати з падінням Константинополю
Громадянська війна була за двадцять років до падіння. 1432-34 та 1453. Значить наростати конфлікт почав задовго до того.
Цитата: Svidur от ноября 11, 2011, 05:44
Громадянська війна була за двадцять років до падіння. 1432-34 та 1453. Значить наростати конфлікт почав задовго до того.
якось з подивом дізнався, що темник (wiki/ru) Ногай (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B9) (?-1300), від якого виводять своє ім'я ногайці, вважається християнином і мав ім'я Ісус. а влада його поширювалася від Волги до Балкан (тобто підвладна йому частина Батиєвого улуса за розмірами наближалась до Великої Булгарії). :??? Так як свою владу він начебто почав поширювати з Кубані - можна вважати, що це "кубанці" в ті часи контролювали Східну і Центральну Європу. ;D
Цитата: LUTS от ноября 10, 2011, 22:04
Боже, як все сумно! З таким песимістичним підходом до всього і всіх до депресії недалеко. Негатив був всюди, але ж... :???
це не неґатив, а просто історія. просто прикрашати все це, як у цій країні заведено, не слід.
Цитата: Python от ноября 10, 2011, 22:21
Покажіть мені держву (крім України), яка не пишається минулими перемогами (хоча, ми знаємо, шлях до будь-якої перемоги у війні встелений кров'ю й кишками).
держави як політичні утворення пишаються. на щастя, їхні громадяни - це не самі ці держави й можуть оцінювати події минулого, виходячи з гуманістичних цінностей, а не з "актуальних державних інтересів".
Цитата: Conservator от ноября 11, 2011, 09:47
держави як політичні утворення пишаються. на щастя, їхні громадяни - це не самі ці держави й можуть оцінювати події минулого, виходячи з гуманістичних цінностей, а не з "актуальних державних інтересів".
згоден. государства як і фірми виникають і зникають, а людство на землях планети залишається жити далі. тому загальнолюдські цінності, права і свободи (життя, воля, свобода мови, віри і т.д.) мають перевагу у порівнянні з вузькодержавними, вузьконаціональними чи інтересами окремих сект, партій, груп чи спільнот. :UU:
p.s. тому треба розглядати козаків, Україну, а також те що там творилося в різні часи і твориться зараз з точки зору загальнолюдських цінностей. Думаю, якщо робити послідовно, ми прийдемо до досить цікавих висновків.
Цитата: Conservator от ноября 11, 2011, 09:47
Цитата: LUTS от ноября 10, 2011, 22:04
Боже, як все сумно! З таким песимістичним підходом до всього і всіх до депресії недалеко. Негатив був всюди, але ж... :???
це не неґатив, а просто історія. просто прикрашати все це, як у цій країні заведено, не слід.
Цитата: Python от ноября 10, 2011, 22:21
Покажіть мені держву (крім України), яка не пишається минулими перемогами (хоча, ми знаємо, шлях до будь-якої перемоги у війні встелений кров'ю й кишками).
держави як політичні утворення пишаються. на щастя, їхні громадяни - це не самі ці держави й можуть оцінювати події минулого, виходячи з гуманістичних цінностей, а не з "актуальних державних інтересів".
Ну, це теоретично. На практиці ж ми спостерігаємо в інших країнах більше нахвалювання своїх «героїв», ніж їх нищівної критики, як це заведено у нас. Викриваючи Хмельницького чи Мазепу й замовчуючи гріхи їхніх колег із сусідніх країн, ми формуємо ілюзію, що таких падлюк, як у нас, не було більш ніде. Може, саме тому ми нічого й не досягли, що живемо з такою психологічною установкою — «наша країна найгірша в світі і завжди була такою»?.. Наприклад, «витік мізків», який у нас ніколи не припинявся, має не лише економічне, а й психологічне підґрунтя — бо хто ж захоче працювати на країну, яка не лише бідна, а ще й така «дика», як наша? Боротьба за історичну правду тут ні до чого: надто вже кособоко її подають наші «правдоборці».
Цитироватьтому треба розглядати козаків, Україну, а також те що там творилося в різні часи і твориться зараз з точки зору загальнолюдських цінностей.
Загальнолюдські цінності — міф. Як правило, під цією маркою подаються цінності сучасних вестернізованих культур, що сформувалися досить пізно — практично на наших очах.
Цитата: Python от ноября 11, 2011, 11:48
Цитироватьтому треба розглядати козаків, Україну, а також те що там творилося в різні часи і твориться зараз з точки зору загальнолюдських цінностей.
Загальнолюдські цінності — міф. Як правило, під цією маркою подаються цінності сучасних вестернізованих культур, що сформувалися досить пізно — практично на наших очах.
пане Python, тобто напр. жити, бути вільним, мати право вільно вірити і висловлювати власні думки своє мовою хочеться не всім?
Цитата: hodzha от ноября 11, 2011, 17:26
Цитата: Python от ноября 11, 2011, 11:48
Цитироватьтому треба розглядати козаків, Україну, а також те що там творилося в різні часи і твориться зараз з точки зору загальнолюдських цінностей.
Загальнолюдські цінності — міф. Як правило, під цією маркою подаються цінності сучасних вестернізованих культур, що сформувалися досить пізно — практично на наших очах.
пане Python, тобто напр. жити, бути вільним, мати право вільно вірити і висловлювати власні думки своє мовою хочеться не всім?
Безумовно. Але при цьому в багатьох культурах присутні такі явища, як смертна кара чи ритуальні вбивства, рабовласництво, дискримінація іновірців та й загалом чужинців, заборона на певні висловлювання (що подекуди передбачає смертну кару за неправильні думки). Бажання жити й заборона вбивати — дещо різні явища, перше з яких є загальнобіологічним, друге ж абсолютизувалось лише в Європі кінця ХХ ст.
Цитата: Python от ноября 11, 2011, 22:44
Безумовно. Але при цьому в багатьох культурах присутні
Трохи не те мав на увазі. Визнання існування певної золотої середини, спільної, хоч і не завжди зрозумілої для всіх, зовсім не означає те, що її всі дотримуються, це значить просто визнання того що вона є. Мав на увазі не те, що в усіх культурах і традиціях мають визнаватися загальнолюдські цінності, а те що вони існують як данність (навіть якщо люди про них нічого не знають) і отже більш життєздатною і довшеіснуючою буде та культура, яка дозволяє чітко їх триматися. якщо сучасна європейська дійсно саме така (хоч це не факт), то вона найбільш життєздатна в сучасних і не лише в сучасних умовах. :???
Цитироватьякщо сучасна європейська дійсно саме така (хоч це не факт), то вона найбільш життєздатна в сучасних і не лише в сучасних умовах.
Малопоширеність культур з абсолютизацією «загальнолюдських цінностей» свідчить про протилежне.
Цитата: Python от ноября 11, 2011, 10:44
Ну, це теоретично. На практиці ж ми спостерігаємо в інших країнах більше нахвалювання своїх «героїв», ніж їх нищівної критики, як це заведено у нас.
політиками, але не науковцями. представники академічної спільноти, які починають вихваляти політиків минулого (навіть тих, хто не був замішаний у злочинах) швидко підпадають під обструкцію більш кваліфікованих колеґ, бо вихваляння - це публіцистика, а не наука.
власне, тут Україна (поряд із РФ та Польщею) навпаки є одним із лідерів у вихвалянні як тих, хто не не був власне злочинцем, так і відвертих бандитів.
Цитата: Python от ноября 11, 2011, 11:48
Загальнолюдські цінності — міф. Як правило, під цією маркою подаються цінності сучасних вестернізованих культур, що сформувалися досить пізно — практично на наших очах.
Ні. Їх сучасне розширене розуміння - нове явище, але присутність їх у більшості давніх культур (хоч і з иншими тлумаченнями) - факт, бо значна їх частина виходить із унутрішньої біологічної природи людини.
Цитата: Python от ноября 11, 2011, 22:44
Але при цьому в багатьох культурах присутні такі явища, як смертна кара чи ритуальні вбивства, рабовласництво, дискримінація іновірців та й загалом чужинців, заборона на певні висловлювання (що подекуди передбачає смертну кару за неправильні думки).
це не заперечення гуманізму, а окремі відхилення від нього, пов'язані зі специфікою історичного досвіду конкретних культур. захист державою иновірців у країнах ісламу й запровадження джиз'ї як плати за цей захист - один із найяскравіших зразків, заборона вживання щодо юдеїв та християн означення "кафір" у Османській імперії з суворими карами порушникам-мусульманам - аналогічно.
у більшості випадків відхилення від гуманного вирішення конфліктів, пов'язаних із функціонуванням неевропейських культур, переходили у пряме винищення саме після зіткнення з европейцями й перейняття їхніх засобів вирішення конфліктів (як от геноцид вірмен у Туреччині - фізичне винищення платників джиз'ї було б нечуваним ще за сто років до того). от глибший синтез неевропейських культур із европейськими вже призводив до утворення життєздатних гуманістичних концепцій поза країнами Заходу. але заперечувати, що такі ж сутнісно погляди існували на Сході й раніше, просто виглядали инакше - безглуздя.
А пры чому тут кубаньска балачка? :what:
стэпнячэ, тут уси - злисни офтопэры и флудэры, тож нэхай вас цэ нэ дывуе ;)
Цитата: Conservator от ноября 12, 2011, 07:28
Цитата: Python от ноября 11, 2011, 10:44
Ну, це теоретично. На практиці ж ми спостерігаємо в інших країнах більше нахвалювання своїх «героїв», ніж їх нищівної критики, як це заведено у нас.
політиками, але не науковцями. представники академічної спільноти, які починають вихваляти політиків минулого (навіть тих, хто не був замішаний у злочинах) швидко підпадають під обструкцію більш кваліфікованих колеґ, бо вихваляння - це публіцистика, а не наука.
власне, тут Україна (поряд із РФ та Польщею) навпаки є одним із лідерів у вихвалянні як тих, хто не не був власне злочинцем, так і відвертих бандитів.
У мене чомусь складається враження, що українська історична наука в наш час представлена переважно «міфотворцями» й «міфоборцями». Назви умовні: по суті, і ті, й інші займаються пропагандою, перебільшуючи чи замовчуючи ті чи інші історичні факти заради приведення історичної картини до певного зразка світобачення. Іншими словами, під маркою «академічна наука» просувається звичайна пропаганда — причому, в обох випадках. Чогось схожого на об'єктивне неупереджене дослідження минувшини без спроб нав'язати власну оцінку тим подіям я просто не бачу.
Цитата: Python от ноября 13, 2011, 16:22
У мене чомусь складається враження, що українська історична наука в наш час представлена переважно «міфотворцями» й «міфоборцями». Назви умовні: по суті, і ті, й інші займаються пропагандою, перебільшуючи чи замовчуючи ті чи інші історичні факти заради приведення історичної картини до певного зразка світобачення. Іншими словами, під маркою «академічна наука» просувається звичайна пропаганда — причому, в обох випадках. Чогось схожого на об'єктивне неупереджене дослідження минувшини без спроб нав'язати власну оцінку тим подіям я просто не бачу.
ну, коли вважати "мітотворенням" відмову від безоглядної ґльорифікації козаків чи оунівців - то так.
Цитата: LUTS от ноября 10, 2011, 22:04
Боже, як все сумно!
Сумнишэ я й ны чув ныколы. У разделе "Общаэмось...", у теме "Кубанська Балачка" тикы Стэпняк балакае - вси инши розмовляють украинськой мовою так шо аж дым ис хаты йдэ...
Цитироватьну, коли вважати "мітотворенням" відмову від безоглядної ґльорифікації козаків чи оунівців - то так.
Відмова від глорифікації — це одне, а демонізація — вже дещо інше.
Цитата: Вадько от ноября 13, 2011, 16:36
Цитата: LUTS от ноября 10, 2011, 22:04
Боже, як все сумно!
Сумнишэ я й ны чув ныколы. У разделе "Общаэмось...", у теме "Кубанська Балачка" тикы Стэпняк балакае - вси инши розмовляють украинськой мовою так шо аж дым ис хаты йдэ...
Ну чому? Иншы теж стараюца пысаты руськымы буквамы. :yes:
Цитата: Conservator от ноября 13, 2011, 16:30
Цитата: Python от ноября 13, 2011, 16:22
У мене чомусь складається враження, що українська історична наука в наш час представлена переважно «міфотворцями» й «міфоборцями». Назви умовні: по суті, і ті, й інші займаються пропагандою, перебільшуючи чи замовчуючи ті чи інші історичні факти заради приведення історичної картини до певного зразка світобачення. Іншими словами, під маркою «академічна наука» просувається звичайна пропаганда — причому, в обох випадках. Чогось схожого на об'єктивне неупереджене дослідження минувшини без спроб нав'язати власну оцінку тим подіям я просто не бачу.
ну, коли вважати "мітотворенням" відмову від безоглядної ґльорифікації козаків чи оунівців - то так.
Якщо відмовлятись від глорифікації, то до кінця. Давайте тоді 9 травня розповідати про всі правдиві "подвиги" радянської армії і партизанів під час Другої світової.
Цитата: Вадько от ноября 13, 2011, 16:36
Цитата: LUTS от ноября 10, 2011, 22:04
Боже, як все сумно!
Сумнишэ я й ны чув ныколы. У разделе "Общаэмось...", у теме "Кубанська Балачка" тикы Стэпняк балакае - вси инши розмовляють украинськой мовою так шо аж дым ис хаты йдэ...
Погано, що розділ без свого модератора. Було б добре тему розсортувати й щось в український розділ відправити. Тільки ж це довго...
Правда, нэ знаю, як буты з тымы, хто украйинською мовою пыше в росийський фонэтыци. З пэршого погляду й нэ вгадаеш, дэ балачка, а дэ нэбалачка.
Цитата: LUTS от ноября 13, 2011, 16:43
Цитата: Вадько от ноября 13, 2011, 16:36
Цитата: LUTS от ноября 10, 2011, 22:04
Боже, як все сумно!
Сумнишэ я й ны чув ныколы. У разделе "Общаэмось...", у теме "Кубанська Балачка" тикы Стэпняк балакае - вси инши розмовляють украинськой мовою так шо аж дым ис хаты йдэ...
Ну чому? Иншы теж стараюца пысаты руськымы буквамы. :yes:
А толку? Шоб видтворыты блызькый диалэкт, якого мы нидэ нэ вчылы, самых буков мало. Всэ одно плутатымэмо украинську литэратурну з кубанською.
Цитата: Python от ноября 13, 2011, 16:58
Цитата: LUTS от ноября 13, 2011, 16:43
Цитата: Вадько от ноября 13, 2011, 16:36
Цитата: LUTS от ноября 10, 2011, 22:04
Боже, як все сумно!
Сумнишэ я й ны чув ныколы. У разделе "Общаэмось...", у теме "Кубанська Балачка" тикы Стэпняк балакае - вси инши розмовляють украинськой мовою так шо аж дым ис хаты йдэ...
Ну чому? Иншы теж стараюца пысаты руськымы буквамы. :yes:
А толку? Шоб видтворыты блызькый диалэкт, якого мы нидэ нэ вчылы, самых буков мало. Всэ одно плутатымэмо украинську литэратурну з кубанською.
З иньшойи стороны, може "балакаты" тут тилькы Стэпняк. З кым бы вин тут спилкувався бы якбы нэ украйинци?
Цитата: LUTS от ноября 13, 2011, 17:04
З иньшойи стороны, може "балакаты" тут тилькы Стэпняк. З кым бы вин тут спилкувався бы якбы нэ украйинци?
Украинцям лэгшэ навчытысь былакати ниж иншим. Трэба тикы лексики кубанскои додати; е напогана така книга Петра Ткачэнки "Кубанський говор".
Цитата: Вадько от ноября 13, 2011, 17:18
Цитата: LUTS от ноября 13, 2011, 17:04
З иньшойи стороны, може "балакаты" тут тилькы Стэпняк. З кым бы вин тут спилкувався бы якбы нэ украйинци?
Украинцям лэгшэ навчытысь былакати ниж иншим. Трэба тикы лексики кубанскои додати; е напогана така книга Петра Ткачэнки "Кубанський говор".
діалект, що тут скажеш. авжеж легко.
Цитата: Python от ноября 13, 2011, 16:43
Відмова від глорифікації — це одне, а демонізація — вже дещо інше.
зазвичай перше для прихильників відповідних явищ виглядає як друге.
Цитата: Вадько от ноября 13, 2011, 17:18
е напогана така книга Петра Ткачэнки "Кубанський говор".
Вона е в Интэрнэти чы йийи нэ иснуе?
Цитата: Conservator от ноября 13, 2011, 19:12
Цитата: Python от ноября 13, 2011, 16:43
Відмова від глорифікації — це одне, а демонізація — вже дещо інше.
зазвичай перше для прихильників відповідних явищ виглядає як друге.
Ну, мені більше імпонує нейтральна точка зору. Якої я, на жаль, не бачу — скрізь вимальовуються то козаки-герої, то козаки-людожери. Якщо ж розглядати історію як інструмент пропаганди (чим, фактично, вона й є), пропаганда конструкторів українського міфу виглядає конструктивнішою.
Ы?
Цитата: Python от ноября 13, 2011, 21:43
Ну, мені більше імпонує нейтральна точка зору.
власне, ті, хто підкреслює аналогічність явища козацтва схожим феноменам у Зах. Европі та в Азії (зокрема, морським піратам), його й сприймають невтрально (просто позитиву там дійсно було куди менше, ніж варварства й злочинів, особливо, коли дивитися на справу не з точки зору самих же козаків, а відсторонитися від них). инша справа, що ті, хто хоче бачити в козаках героїв, сприймають об'єктивне тлумачення їхнього узагальненого образу як блюзнірство.
Порівняння з піратами не є нейтральним, зважаючи на уявлення про них як загалом шкідливе явище. І воно не є точним: пірати не мали великого впливу на континентальну політичну ситуацію (виняток можна знайти лише в історії фризів). Порівняйте це з українською ситуацією, де козаки були однією з передумов боротьби за незалежність від Польщі. Не було б козаків — можливо, не було б і України в сучасному сенсі. За своєю організацією українські козаки не так вже й відрізнялись від лісовчиків, яких у нас здебільшого змальовують чудовиськами. Однак, лісовчики та інші військові конфедерації для нас є явищем скоріш антисистемним, а козаки — явищем системотворчим, це теж слід мати на увазі. «Варварство» — вже риторика, бо якщо сучасну людину кинути в ті часи, вона «неварварів» просто не зустріне.
Цитата: Python от ноября 14, 2011, 00:13
Порівняння з піратами не є нейтральним, зважаючи на уявлення про них як загалом шкідливе явище.
що поробиш, козацтво теж було загалом шкідливим, хоч як це комусь не подобається.
Цитата: Python от ноября 14, 2011, 00:13
пірати не мали великого впливу на континентальну політичну ситуацію (виняток можна знайти лише в історії фризів). Порівняйте це з українською ситуацією, де козаки були однією з передумов боротьби за незалежність від Польщі.
зате пірати суттєво впливали на політичну систему кольоній, зокрема, у обох Америках. так що явище цілком анальогічне.
Цитата: Python от ноября 14, 2011, 00:13
передумов боротьби за незалежність від Польщі.
фейспелм знову... ну не йшлося про це, проєктуєте ідеольогічні конструкти 19 ст. на двіста років до того...
Цитата: Python от ноября 14, 2011, 00:13
якщо сучасну людину кинути в ті часи, вона «неварварів» просто не зустріне.
зустріне. козаки з одного боку й державний апарат (хай і погано організований) із иншого, грабування всіх, хто трапиться під руку, в козаків - і струнка податкова система РП взагалі, цехи міських ремісників (до частини з них допускалися иншовірці!), відсутність єврейських погромів у більшості міст РП і т.д. так, багато в чому це варварство з сучасного погляду, але в порівнянні з козацтвом РП - це зразок ладу й цивілізованости, цими самими козаками зруйнований.
Цитата: Nekto от ноября 13, 2011, 21:26
Цитата: Вадько от ноября 13, 2011, 17:18
е напогана така книга Петра Ткачэнки "Кубанський говор".
Вона е в Интэрнэти чы йийи нэ иснуе?
П.Н. Ткаченко. "Кубанский говор" http://files.mail.ru/U44BBG
Цитата: DarkMax2 от ноября 3, 2011, 11:35
Хм, пано́ве куба́нці, а чому́ у бі́льшості з вас таке́ негати́вне ста́влення до Украї́ни?
Бильш ото пышыть таке:
Цитата: DarkMax2 от ноября 13, 2011, 17:20
діалект, що тут скажеш. авжеж легко.
Цитата: DarkMax2 от ноября 7, 2011, 15:11
Здається мені, що зараз таких балакучих у селі кубанському днем з вогнем не знайдеш.
... и тоди будуть дужэ позитивны "ста́влення".
:yes:
Так, листаю книгу... пока все примеры чуть ли не на литературном украинском. Я на 50х страницах.
Так, пролистал :) Сябры доставили :) Не ожидал белорусского слова :) Вердикт: украинский с диалектизмами. На Западной Украине тоже такой словарик можно сварганить.
Потом еще почитаю - подробнее и без спешки.
Цитата: Вадько от ноября 14, 2011, 10:28
Цитата: DarkMax2 от ноября 3, 2011, 11:35
Хм, пано́ве куба́нці, а чому́ у бі́льшості з вас таке́ негати́вне ста́влення до Украї́ни?
Бильш ото пышыть таке:
Цитата: DarkMax2 от ноября 13, 2011, 17:20
діалект, що тут скажеш. авжеж легко.
Цитата: DarkMax2 от ноября 7, 2011, 15:11
Здається мені, що зараз таких балакучих у селі кубанському днем з вогнем не знайдеш.
... и тоди будуть дужэ позитивны "ста́влення".
:yes:
Те що русифікація Кубані пов'язана зі ставленням до українців ясно, проте якось Ви дивно це зв'язали через мої слова.
Віконниці
Віл
Вінок
... тощо :)
Чим відрізняється українська від балачки? Купкою слів? Така купка відрізняє слобожанську від галицької, проте це все українська.
Цитата: DarkMax2 от ноября 14, 2011, 10:50
Так, пролистал :) Сябры доставили :) Не ожидал белорусского слова :) Вердикт: украинский с диалектизмами. На Западной Украине тоже такой словарик можно сварганить.
Потом еще почитаю - подробнее и без спешки.
Нэ знаю звидкыль його Ткачэнко узяв, я чув тилькы в варианти Шабры, шабэр.
Віконниці
Віл
Вінок
... тощо
Чим відрізняється українська від балачки? Купкою слів? Така купка відрізняє слобожанську від галицької, проте це все українська.
Само собою шо балачка найблыжэ до вкраинського особлыво южных диалэктив. А в Росии говорять шо цэ диалэкт руського, з вэлыкым додатком вкраинського. На Кубани ж вси щитають йии своим мисцным кубанськым языком, цэ и моя думка.
Цитата: стэпняк от ноября 14, 2011, 11:52
Само собою шо балачка найблыжэ до вкраинського особлыво южных диалэктив. А в Росии говорять шо цэ диалэкт руського, з вэлыкым додатком вкраинського. На Кубани ж вси щитають йии своим мисцным кубанськым языком, цэ и моя думка.
Мова це не лише слова, але фонетика, граматика, тощо.
А стосовно слів: ось Вам http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/
Хочу наступного літа з'їздити до Кубані. Подивитися на власні очі що там і як.
Які там є цікаві місця?
Цитата: DarkMax2 от ноября 14, 2011, 12:18
Хочу наступного літа з'їздити до Кубані. Подивитися на власні очі що там і як.
Які там є цікаві місця?
Адигея.
Розкажіть адигам про пляни розширення кордонів України на схід :) А тоді рез-тами поділитесь :)
просто цікаво, чи живим випустять... ;)
Цитата: Conservator от ноября 14, 2011, 12:21
Цитата: DarkMax2 от ноября 14, 2011, 12:18
Хочу наступного літа з'їздити до Кубані. Подивитися на власні очі що там і як.
Які там є цікаві місця?
Адигея.
Розкажіть адигам про пляни розширення кордонів України на схід :) А тоді рез-тами поділитесь :)
Адигея - це окрема республіка. До неї у мене немає претензій.
Абабурыться - Обуриться, обуритись, обуритися (тут зайвий префікс "обі-").
Цитата: DarkMax2 от ноября 14, 2011, 12:31
Адигея - це окрема республіка. До неї у мене немає претензій.
а до здійснення Рос. імперією за допомогою розселення козаків геноциду місцевого нас-ня, спорідненого з абхазами та адигами (від якого і є тепер, що рештки адигів), є?
Цитата: Conservator от ноября 14, 2011, 12:33
Цитата: DarkMax2 от ноября 14, 2011, 12:31
Адигея - це окрема республіка. До неї у мене немає претензій.
а до здійснення Рос. імперією за допомогою розселення козаків геноциду місцевого нас-ня, спорідненого з абхазами та адигами (від якого і є тепер, що рештки адигів), є?
Я можу когось воскресити? :???
Цитата: DarkMax2 от ноября 14, 2011, 12:35
Я можу когось воскресити? :???
можете не солідаризуватися зі злочинами минулого чи не використовувати їх у власних цілях.
Цитата: Conservator от ноября 14, 2011, 12:36
Цитата: DarkMax2 от ноября 14, 2011, 12:35
Я можу когось воскресити? :???
можете не солідаризуватися зі злочинами минулого чи не використовувати їх у власних цілях.
знову Ви зі своїм козакофобством :fp:
Цитата: DarkMax2 от ноября 14, 2011, 12:31
Адигея - це окрема республіка. До неї у мене немає претензій.
А до кого в вас на Кубани прэтэнзии?
Адыгея - цэ исторычны Майкопский, Лабинский, Катэринодарськый (частично) отделы историчнои Кубанськои области.
Цитата: Вадько от ноября 14, 2011, 12:53
Адыгея - цэ исторычны Майкопский, Лабинский, Катэринодарськый (частично) отделы историчнои Кубанськои области.
ага, типу до приходу туди пізніших кубанських козаків адиги з черкесами і в инших районах Кубані не жили, ну-ну...
Цитата: Вадько от ноября 14, 2011, 12:53
Цитата: DarkMax2 от ноября 14, 2011, 12:31
Адигея - це окрема республіка. До неї у мене немає претензій.
А до кого в вас на Кубани прэтэнзии?
А чого вони у мене мають бути?
Цитировать...голка - от русского иголка...
:fp: какая умная книга...
Зато сколько слов о духовности!
Цитата: DarkMax2 от ноября 14, 2011, 13:36
:fp: какая умная книга...
Зато сколько слов о духовности!
забавней бы было грамматический очерк почитать :)
Цитироватьфейспелм знову... ну не йшлося про це, проєктуєте ідеольогічні конструкти 19 ст. на двіста років до того...
Мова не про те, що козаки з самого початку прагнули волі й незалежності, а про козаків як основу військової сили, що згодом боротьбу за цю незалежність і почала. Інша річ, створення української держави здебільшого не розглядалось як кінцева мета боротьби — цілі, як правило, ставились ситуативно (наприклад, звільнитись від дискримінації іновірцями).
Цитироватьзустріне. козаки з одного боку й державний апарат (хай і погано організований) із иншого, грабування всіх, хто трапиться під руку, в козаків - і струнка податкова система РП взагалі, цехи міських ремісників (до частини з них допускалися иншовірці!), відсутність єврейських погромів у більшості міст РП і т.д. так, багато в чому це варварство з сучасного погляду, але в порівнянні з козацтвом РП - це зразок ладу й цивілізованости, цими самими козаками зруйнований.
1) Порядок таки був погано зорганізований — він не був ні достатньо міцним, щоб протистояти козакам укупі з сусідніми державами, ні достатньо справедливим, щоб ні в кого не піднялася на нього рука.
2) Широкі, як на ті часи, права іудейської меншості доповнювались дискримінацією православної більшості, що й спровокувало відомі події.
Цитироватьзате пірати суттєво впливали на політичну систему кольоній, зокрема, у обох Америках. так що явище цілком анальогічне.
Знову ж, порівняння неадекватне. Землі, населені народами, що не знали вогнепальної зброї, були відносно легкою здобиччю — у нас же була лише континентальна територія в Старому світі без виходу до океану, з усіх боків оточена сильними сусідами.
Цитата: Conservator от ноября 14, 2011, 13:37
Цитата: DarkMax2 от ноября 14, 2011, 13:36
:fp: какая умная книга...
Зато сколько слов о духовности!
забавней бы было грамматический очерк почитать :)
Успею. Вот еще:
Цитировать...поховать, заховать, в смысле захоронить, в буквальном смысле слова спрятать, предполагает его вечную жизнь и после смерти, предполагает бессмертие его души...
С каких пор прятанье трупа в землю предполагает что-то кроме закапывания этого трупа в землю?
Цитата: DarkMax2 от ноября 14, 2011, 13:40
С каких пор прятанье трупа в землю предполагает что-то кроме закапывания этого трупа в землю?
не-не, ингумация серьезно отличается по смыслу от кремации, там серьезный мифологический смысл.
Шо Ткаченко любыть бла бла бла за тэ нам видомо и самым. Ну любыть вин тягомотыну на пив кныгы розвэсты. А словнык вин склав нэпоганый за шо йому вэлыка дяка.
Цитата: Python от ноября 14, 2011, 13:39
2) Широкі, як на ті часи, права іудейської меншості доповнювались дискримінацією православної більшості, що й спровокувало відомі події.
ага, типу в юдеїв були вищі права ніж у православних.
Цитата: Python от ноября 14, 2011, 13:39
Знову ж, порівняння неадекватне. Землі, населені народами, що не знали вогнепальної зброї, були відносно легкою здобиччю — у нас же була лише континентальна територія в Старому світі без виходу до океану, з усіх боків оточена сильними сусідами.
ця ріжниця компенсувалася малонаселенністю цієї території та частини сусідніх, а також слабкістю тієї частини османського флоту, що діяв на Чорному морі.
Цитата: Python от ноября 14, 2011, 13:39
Широкі, як на ті часи, права
Там все дуже складно. Права постійно мінялися як на рівні законодавства (приймалися чи відмінялися нові закони і підзаконні акти) так і на рівні влади місцевого рівня і окремих людей. Періоди тісної співпраці змінювались періодами конфліктів. Одне те, що кілька старшинських родів Війська Запорізького і Гетьманщини прямо походять від хрещених євреїв - вже про щось говорить. А українські вільні селяни-козаки-чумаки і Військо Запорізьке це взагалі дві великі різниці, мабуть не варто перших зводити до другого. У військових і працівників адмін.аппарату в усі часи була специфічна психологія, дещо відмінна від психології людей капіталу - торговців, промисловців і банкірів, на це звертали увагу ще стародавні фільософи. :???
Цитата: Conservator от ноября 14, 2011, 13:44
Цитата: DarkMax2 от ноября 14, 2011, 13:40
С каких пор прятанье трупа в землю предполагает что-то кроме закапывания этого трупа в землю?
не-не, ингумация серьезно отличается по смыслу от кремации, там серьезный мифологический смысл.
А по-моему из пальца высосано. Обряды обрядами, а слова словами. Ну как из слова ховать можно что-то о душе узнать?
Цитата: стэпняк от ноября 14, 2011, 13:45
Шо Ткаченко любыть бла бла бла за тэ нам видомо и самым. Ну любыть вин тягомотыну на пив кныгы розвэсты. А словнык вин склав нэпоганый за шо йому вэлыка дяка.
Да, цікава книга. Є зауваження щодо змісту книги? Слова дійсно кубанські, вживані?
Цитата: DarkMax2 от ноября 14, 2011, 13:48
А по-моему из пальца высосано. Обряды обрядами, а слова словами.
много в чем эти слова непосредственно из обрядов происходят.
Цитата: Conservator от ноября 14, 2011, 13:47
ріжниця
Прошу не лякати місцевих кубанців полонізмом. Українською "різниця".
Цитата: Conservator от ноября 14, 2011, 13:50
Цитата: DarkMax2 от ноября 14, 2011, 13:48
А по-моему из пальца высосано. Обряды обрядами, а слова словами.
много в чем эти слова непосредственно из обрядов происходят.
Як на мене, то тут усе буквально: ховати у землю - і ні слова про душу.
Цитата: Conservator от ноября 14, 2011, 13:47
ага, типу в юдеїв були вищі права ніж у православних.
За єврейськими переселенцями з Західної Європи які массово потрапили на Україну в ті часи судячи з усього стояла тривала культура життя у містах, відповідній освітній рівень і т.д. Ці люди були особисто вільні, багатьох з них охоче приймали на роботу в панські маєтки адміністраторами, їм не треба було боронити власну землю (бо для них це була чужа земля, в першу чергу - панська, бо юридично належала панам) і людей, які на ній живуть, їм не треба було боронити власну віру в тому вигляді як це треба було робити православним - з яких зробили ціль для католицького міссіонерства, обклали податками (в джерелах згадуються податі, які збирались під час хрещення, вінчання, поховання) і т.д. :donno:
Цитироватьага, типу в юдеїв були вищі права ніж у православних.
Якщо й нижчі, то ненабагато. Як ми знаємо, для християнського світу того часу нормою була дискримінація іновірців. При цьому католицька верхівка Речі Посполитої бачила іновірців не лише в іудеях та мусульманах, але й у православних і кальвіністах. Лояльність же православних трималась на тому, що вони, як і католики, є християнами — а отже, очікувалось, що їхній правовий статус буде ближчим до статусу католиків, ніж іудеїв. Ілюзію католицько-юдейського братства посилювала й практика оренди православних церков євреями, які знімали плату з православних за богослужіння.
А не піти би вам у окрему тему зі своїми пірато-козаками? ::)
Цитата: Conservator от ноября 14, 2011, 13:47
Цитата: Python от ноября 14, 2011, 13:39
Знову ж, порівняння неадекватне. Землі, населені народами, що не знали вогнепальної зброї, були відносно легкою здобиччю — у нас же була лише континентальна територія в Старому світі без виходу до океану, з усіх боків оточена сильними сусідами.
ця ріжниця компенсувалася малонаселенністю цієї території та частини сусідніх, а також слабкістю тієї частини османського флоту, що діяв на Чорному морі.
Але ця ситуація виключала можливість створення повноцінної заморської колонії. Зрештою, основним полем діяльності козаків було не море (від якого вони були відгороджені Кримським Ханством), а континент.
Цитата: DarkMax2 от ноября 14, 2011, 13:49
Цитата: стэпняк от ноября 14, 2011, 13:45
Шо Ткаченко любыть бла бла бла за тэ нам видомо и самым. Ну любыть вин тягомотыну на пив кныгы розвэсты. А словнык вин склав нэпоганый за шо йому вэлыка дяка.
Да, цікава книга. Є зауваження щодо змісту книги? Слова дійсно кубанські, вживані?
Мои стары и постаныцях, дэяки слова по иншому говорылы сыльно завысить вид мицности - Ткачэнко з Старонижнэстэблиэвьской, я там нэ був, в иншых мисцях трохы по иншому. Е станыци з бильшэ донськым гутором. Зараз мы на основи словныка Ткаченко робымо розшыреный словнык з можлывостю поповнэння як у Википедии. Як всэ зробымо дам ссылку.
Цитата: стэпняк от ноября 14, 2011, 14:28
Цитата: DarkMax2 от ноября 14, 2011, 13:49
Цитата: стэпняк от ноября 14, 2011, 13:45
Шо Ткаченко любыть бла бла бла за тэ нам видомо и самым. Ну любыть вин тягомотыну на пив кныгы розвэсты. А словнык вин склав нэпоганый за шо йому вэлыка дяка.
Да, цікава книга. Є зауваження щодо змісту книги? Слова дійсно кубанські, вживані?
Мои стары и постаныцях, дэяки слова по иншому говорылы сыльно завысить вид мицности - Ткачэнко з Старонижнэстэблиэвьской, я там нэ був, в иншых мисцях трохы по иншому. Е станыци з бильшэ донськым гутором. Зараз мы на основи словныка Ткаченко робымо розшыреный словнык з можлывостю поповнэння як у Википедии. Як всэ зробымо дам ссылку.
тобто немає конкретних зауважень?
Степняче, а Ви далеченько живете. (wiki/ru) Удобная (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B0%D1%8F) - аж на дальньому кордоні Кубані.
Как нэма - маемо. Чэмерэс - у нас чэмэргэс, шкрякай - у нас шкряк, барабуля ще и картопля, та ще багато кныжцы зараз нема.
Цитата: DarkMax2 от ноября 14, 2011, 14:39
Степняче, а Ви далеченько живете. (wiki/ru) Удобная (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B0%D1%8F) - аж на дальньому кордоні Кубані.
Батькывшыну нэ выбирають!
Цитата: стэпняк от ноября 14, 2011, 14:44
Как нэма - маемо. Чэмерэс - у нас чэмэргэс, шкрякай - у нас шкряк, барабуля ще и картопля, та ще багато кныжцы зараз нема.
Зрозуміло, а до того що є?
А бараболя, картопля... і нам рідне :)
P.S. До речі, у моєму діалекту бараболя це не картопля, а боби, хоча за нормою таки картопелька.
Цитата: стэпняк от ноября 14, 2011, 14:46
Цитата: DarkMax2 от ноября 14, 2011, 14:39
Степняче, а Ви далеченько живете. (wiki/ru) Удобная (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B0%D1%8F) - аж на дальньому кордоні Кубані.
Батькывшыну нэ выбирають!
Та сподівався що ви по-ближче будете. Я ж таки хочу наступного літа на Кубань.
Цитата: DarkMax2 от ноября 14, 2011, 13:40
С каких пор прятанье трупа в землю предполагает что-то кроме закапывания этого трупа в землю?
Се написано таке через пэрэизбыток духовности. ;)
Цитата: Вадько от ноября 14, 2011, 10:17
Цитата: Nekto от ноября 13, 2011, 21:26
Цитата: Вадько от ноября 13, 2011, 17:18
е напогана така книга Петра Ткачэнки "Кубанський говор".
Вона е в Интэрнэти чы йийи нэ иснуе?
П.Н. Ткаченко. "Кубанский говор" http://files.mail.ru/U44BBG
Вэлыка дяка. :yes:
Здоров будь, Степняче! В мене до тебе питання стосовно кубанської літератури. Я прочитав книгу Дікарєва про Кубань, яка лежить на litopys.org.ua і мені тепер вона душу гріє. Чи ти не знаєш, де ще можна почитать на вашому діалекті. Може у вас є якась електронна бібліотека. Скажу чесно, мій діалект дуже схожий на ваш. А піля того, що я узнав з каналу НТВ, так тепер я можу себе зачисляти до кубанців. У тому репортажі казали, що особливістю кубанського діалекту є слово "їсти, їжа")) А потім звернули увагу на слово "вагани", і сказали, що в українській мові є тіки "ночви". Я поліз у словник, щоб подивитися на слово "ночви", бо я ніколи його не чув, і вияснив, що таки є обидва слова. Я думаю, що даже на кубані ця передача повеселила людей.
А тепер питання до всіх учасників дискусії. Якщо Росія каже, що кубанська балачка це діалект російської мови, то як ви відноситися до другої державної мови - російської, а саме - кубанської балачки. Я думаю що від такого варіанту одхрещувалися б усі "фуфудїносні" політики і москалефіли. Особисто я тіки за, бо тоді мій діалект не щезне з лиця землі.
Цитата: DarkMax2 от ноября 14, 2011, 14:49
Цитата: стэпняк от ноября 14, 2011, 14:46
Цитата: DarkMax2 от ноября 14, 2011, 14:39
Степняче, а Ви далеченько живете. (wiki/ru) Удобная (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B0%D1%8F) - аж на дальньому кордоні Кубані.
Батькывшыну нэ выбирають!
Та сподівався що ви по-ближче будете. Я ж таки хочу наступного літа на Кубань.
Так цэ родова станыця далэко (останий раз був там в кинци лита - там з блыжних жывуть троюридный брат и сэстра, а сам зараз жыву в Новороси.
Цитата: DniproPirate от ноября 15, 2011, 03:02
Здоров будь, Степняче! В мене до тебе питання стосовно кубанської літератури. Я прочитав книгу Дікарєва про Кубань, яка лежить на litopys.org.ua і мені тепер вона душу гріє. Чи ти не знаєш, де ще можна почитать на вашому діалекті. Може у вас є якась електронна бібліотека. Скажу чесно, мій діалект дуже схожий на ваш. А піля того, що я узнав з каналу НТВ, так тепер я можу себе зачисляти до кубанців. У тому репортажі казали, що особливістю кубанського діалекту є слово "їсти, їжа")) А потім звернули увагу на слово "вагани", і сказали, що в українській мові є тіки "ночви". Я поліз у словник, щоб подивитися на слово "ночви", бо я ніколи його не чув, і вияснив, що таки є обидва слова. Я думаю, що даже на кубані ця передача повеселила людей.
А тепер питання до всіх учасників дискусії. Якщо Росія каже, що кубанська балачка це діалект російської мови, то як ви відноситися до другої державної мови - російської, а саме - кубанської балачки. Я думаю що від такого варіанту одхрещувалися б усі "фуфудїносні" політики і москалефіли. Особисто я тіки за, бо тоді мій діалект не щезне з лиця землі.
Визмить почытаты Андрия Ляха. Наш мицный кубанськый художнык и автор юморных росказив. Трымайтэ вэлыка удовльствия. Якшо сами не найдэтэ в Нэти, пошукаю дам ссылцу.
Цитата: стэпняк от ноября 15, 2011, 06:53
Цитата: DarkMax2 от ноября 14, 2011, 14:49
Цитата: стэпняк от ноября 14, 2011, 14:46
Цитата: DarkMax2 от ноября 14, 2011, 14:39
Степняче, а Ви далеченько живете. (wiki/ru) Удобная (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B0%D1%8F) - аж на дальньому кордоні Кубані.
Батькывшыну нэ выбирають!
Та сподівався що ви по-ближче будете. Я ж таки хочу наступного літа на Кубань.
Так цэ родова станыця далэко (останий раз був там в кинци лита - там з блыжних жывуть троюридный брат и сэстра, а сам зараз жыву в Новороси.
(wiki/ru) Новороссийск (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA)
У, я бы съездил туда :) И отдохнуть можно и на Кубань посмотреть :)
Цитата: Conservator от ноября 14, 2011, 12:55
Цитата: Вадько от ноября 14, 2011, 12:53
Адыгея - цэ исторычны Майкопский, Лабинский, Катэринодарськый (частично) отделы историчнои Кубанськои области.
ага, типу до приходу туди пізніших кубанських козаків адиги з черкесами і в инших районах Кубані не жили, ну-ну...
У иншых ны жылы. (У стэпных районах Кубани ногаи скирдувалы по кочевьях. )У вышчэпэрпэчисленных (Закубанье) адыги жылы й доси жывуть.
Цитата: Conservator от ноября 14, 2011, 13:37
Цитата: DarkMax2 от ноября 14, 2011, 13:36
:fp: какая умная книга...
Зато сколько слов о духовности!
забавней бы было грамматический очерк почитать :)
Мает те шо маем. :( Ткаченко ны лингвист, вин етнограф.
Цитата: DniproPirate от ноября 15, 2011, 03:02
Скажу чесно, мій діалект дуже схожий на ваш.
Ны те шо дужэ схожый; воны, я б казав, як ридны браття.
:)
Цитата: DarkMax2 от ноября 15, 2011, 08:51
Цитата: стэпняк от ноября 15, 2011, 06:53
Цитата: DarkMax2 от ноября 14, 2011, 14:49
Цитата: стэпняк от ноября 14, 2011, 14:46
Цитата: DarkMax2 от ноября 14, 2011, 14:39
Степняче, а Ви далеченько живете. (wiki/ru) Удобная (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B0%D1%8F) - аж на дальньому кордоні Кубані.
Батькывшыну нэ выбирають!
Та сподівався що ви по-ближче будете. Я ж таки хочу наступного літа на Кубань.
Так цэ родова станыця далэко (останий раз був там в кинци лита - там з блыжних жывуть троюридный брат и сэстра, а сам зараз жыву в Новороси.
(wiki/ru) Новороссийск (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA)
У, я бы съездил туда :) И отдохнуть можно и на Кубань посмотреть :)
На Кубани прыкольно вэсной пид час розлыву, вирно бильш киломэтра вшыр. А якшо на рыбалку и для одыху то в кинци августу або сэнтябри, прыижджых мэншэ а вода як слйоза
Спасибі Вам, Степняк!
Найшов я Андрія Ляха - http://forum.fstanitsa.ru/viewtopic.php?f=34&t=1995 :D
ЦитироватьНОВОГОДНЯ НАША ДОЛЯ
Затянуло сызым лёдом вси козацки ричкы...
Тилькы к вэчору злизаю я до столу з пичкы,
Проковтнув горилкы краплю, вроди полэгчало
Пожував лысток пылюсткы и понюхав чаю...
Кавунэць смакуе батько и з мэнэ смиеться:
- Що сынок?...Наився вчора горилочкы з пэрцем?
Бачив я, як коло будкы, вы з Сирком спивалы
А потим с пидсвынком Борькой гопак таньцувалы...
Куманьця твого Мыколу по кущам шукалы
А воны вдвох з атаманом в курятныку спалы,
В их папахах наши кури почалы нэстыся,
В шаровары хтось насрав им, мабудь тоже птыця...
Ото ж так справляты сынку Новый рик ватагой.
Добрэ хочь, шо, нэ поилы гущу из-пид брагы.
Жинка твоя з хаты вшилась, до кумы у гости,
Мабудь, доси полоскають ваши з кумом кости...
- Ой нэ смийся ридный тату, пожалий дытыну
Нэ шпыняй своей ярлыгой в попырэк, тай в спыну.
Всэ шо страпылось учора - то козацька доля
Выпывать, мабудь труднише, чим пахаты в поли
А.Лях 2.01 2011г.
НОВОРІЧНА НАША ДОЛЯ
Затягнуло сизим льодом всі козацькі річки...
Тільки ввечері злізаю я до столу з пічки,
Проковтнув горілки краплю,
ніби полегша́ло
Пожував листок пелюстки і понюхав чаю...
Кавунець смакує батько і з мене сміється:
- Що синок?...Наївся вчора горілочки з перцем?
Бачив я, як коло будки, ви з Сірком співали
А потім з підсвинком Борькою гопак танцювали...
Кумонька́ твого Миколу по кущам шукали
А вони вдвох з отаманом у курятнику спали,
В їх папахах наші кури почали нестися,
В шаровари хтось насрав їм, мабуть
та же птиця...
Ото ж так справляти синку Новий рік ватагою.
Добре хоч, що, не поїлы гущу із-під браги.
Жінка твоя з хати вшилась, до куми у гості,
Мабуть, досі полоскають ваші з кумом кості...
- Ой не смійся рідний тату, пожалій дитину
Не шпиняй своєю ярлигою у поперек, та й в спину.
Все що трапилось учора - то козацька доля
Випивати, мабуть важче,
ніж орати в полі
:) Мова :)
P.S. Ю читати коротко :) як й, для рими. :)
Цитата: DarkMax2 от ноября 17, 2011, 16:03
Пожував листок пелюстки і понюхав чаю
судячи з контексту, слово "пелюстка" має якесь іще значення в кубанській балачці.
Цитата: Conservator от ноября 17, 2011, 16:07
Цитата: DarkMax2 от ноября 17, 2011, 16:03
Пожував листок пелюстки і понюхав чаю
судячи з контексту, слово "пелюстка" має якесь іще значення в кубанській балачці.
Тобто нюхання чаю Вас не бентежить? :)
Цитата: DarkMax2 от ноября 17, 2011, 16:12
Тобто нюхання чаю Вас не бентежить? :)
ні, це цілком нормально :)
Цитата: Conservator от ноября 17, 2011, 16:14
Цитата: DarkMax2 от ноября 17, 2011, 16:12
Тобто нюхання чаю Вас не бентежить? :)
ні, це цілком нормально :)
а Ви ніколи не жували пелюсток? :)
Цитата: DarkMax2 от ноября 17, 2011, 16:14
а Ви ніколи не жували пелюсток? :)
листок пелюстки - ні.
Цитата: Conservator от ноября 17, 2011, 16:17
Цитата: DarkMax2 от ноября 17, 2011, 16:14
а Ви ніколи не жували пелюсток? :)
листок пелюстки - ні.
А я жував пелюстки троянди :) гарне було вареннячко :)
Цитата: Conservator от ноября 17, 2011, 16:17
Цитата: DarkMax2 от ноября 17, 2011, 16:14
а Ви ніколи не жували пелюсток? :)
листок пелюстки - ні.
Ох, Яндекс каже, що український салат з листя капусти:
http://cookbook.in.ua/2007/07/296.html
http://www.chef.com.ua/articles/Zakuski/kapusta-pelyustka-1241.html
Цитата: DarkMax2 от ноября 17, 2011, 16:18
А я жував пелюстки троянди :)
пелюстки троянди чи листки пелюсток троянди?
Цитата: Conservator от ноября 17, 2011, 16:23
Цитата: DarkMax2 от ноября 17, 2011, 16:18
А я жував пелюстки троянди :)
пелюстки троянди чи листки пелюсток троянди?
можна пожувати листки з Пелюсток, якщо це листки капусти з салату "Пелюстки".
Цитата: DarkMax2 от ноября 17, 2011, 16:20
Ох, Яндекс каже, що український салат з листя капусти:
http://cookbook.in.ua/2007/07/296.html
http://www.chef.com.ua/articles/Zakuski/kapusta-pelyustka-1241.html
бррр... з бодуна це кака :)
ЦитироватьУТРО ГЭРОЯ
Напысав осавул Андрий Лях
Шось у носи зачисалось,
Пэчуть ягодыци,
Просыпатысь мабудь трэба,
Тай попыть водыци.
....
РАНОК ГЕРОЯ
Щось у носі засвербіло,
Печуть сідниці,
Прокидатись мабуть треба,
Та й попити водиці.
....
а тут вже суржик був реальний
«та й попити водиці» в ритм не вкладається.
Цитата: Python от ноября 17, 2011, 16:58
«та й попити водиці» в ритм не вкладається.
Знаю, того і не став далі перекладати.
ЦитироватьЧитаю и удивляюсь при чем тут украинцы, украинцы как и цапы казакам чуждый элемент, кубанцы являются потомками запорожских казаков НО НЕ УКРАИНЦЕВ!!! а украинцы никогда казаками не были и не будут, национальность другая!!!
Читаю той форум і розумію, що головна відмінність між кубанцями та нами у розумінні козацтва. Для нас, українців, чути про національність "козак" так само дивно, як чути про національність "купець" чи "міщанин". Для нас це стан, верства населення, а для кубанців - їх національна ідентичність. Межі нашого розуміння рідної історії зовсім іншого масштабу. Мені так здається.
Цитата: DarkMax2 от ноября 17, 2011, 17:05
Читаю той форум і розумію, що головна відмінність між кубанцями та нами у розумінні козацтва. Для нас, українців, чути про національність "козак" так-само дивно, як чути про національність "купець" чи "міщанин". Для нас це стан, верства населення, а для кубанців - їх національна ідентичність. Межі нашого розуміння рідної історії зовсім іншого масштабу. Мені так здається.
як українець і нащадок древніх козаків скажу, що не всі поділяють такі погляди. для мене (і не лише для мене) козак (так само як фрілансер, міщанин, купець) - це швидше спосіб життя, рід занять, стан свідомості, характеристика і самовизначення, віра аніж верства населення. мабуть і народ теж, бо казати народ купців чи народ фрілансерів - в старі часи подібні словосполучення траплялись не рідко, тому народ козаків - тут нічого дивного немає, візьміть ту саму конституцію Пилипа Орлика, або Историю Малой России Бантиша-Каменського (казацкий малороссийский народ).
відчуйте різницю "козацький народ" чи "нація торговців" та "козак за національністю"
Цитата: DarkMax2 от ноября 17, 2011, 17:43
відчуйте різницю "козацький народ" чи "нація торговців" та "козак за національністю"
а навіщо її відчувати? при бажанні можна вкладати в подібні вирази різні відтінки значень, але навіщо це робити в даному випадку? схиляюсь до того, що можна казати і так і так, просто правильно розуміючи при цьому поняття народ, нація, національність. про сучасних українців і зараз цілком можна сказати що це нація козаків, землеробів, програмістів, торговців чи мореплавців (в т.ч.). адже в давнину саме так і говорили. те, що зараз прийнято давати поняттю народ строге означення, не значить що так робили в давнину. народ - це більш-менш стала спільнота, частково поєднана родовими звязками.
пробачте, що я лаконічний. Я з телефону. Ви самі відповіли, чому нація це більше ніж самі торговці чи козаки...
націю складають усі кого ви перелічили
Цитата: DarkMax2 от ноября 17, 2011, 18:26
пробачте, що я лаконічний. Я з телефону. Ви самі відповіли, чому нація це більше ніж самі торговці чи козаки...
націю складають усі кого ви перелічили
у світлі сучасних теорій нації (народу) які зараз вивчають в ВУЗах - так. але якщо брати вживання поняття "нація" ("народ") в джерелах різних часів (в т.ч. україноруськомовних) - то не завжди. Досить часто народ (нація) вживається у значенні спільнота, тобто группа людей поєднаних звязками (родинними чи духовними). Напр. "студентський народ" (спільнота студентів), "народ кочівників" і т.д.. Крім того в укр.мові, наскільки мені відомо словосполучення "украЇнці - народ землеробів" може означати як те, що всі українці - землероби, так і те, що серед українців значну кількість становлять землероби. Стосовно ж словосполучення козацький нарід, то воно може означати як те, що всі хто до нього належать - козаки, так і перекладатися дослівно - "вільний народ".
DarkMax2, мені здається що такого "перекладу" балачка не потребує. Може тоді і Шевченка "перекладати"? У нього є "во время люте", "в останню тяжкую минуту". І слів "музИка" нема, є тільки "музикант". І всі українські класики писали страшним суржиком. Сучасний правопис це діло комуняцьких рук, які хотіли щоб українці навік замовкли. Так що не все так однозначно.
Ходжа підміняє поняття, а слово музика як раз нормативне. потім з компа напишу більше
Так ось:
Пане Годжа, свій світогляд мають селяни, свій світогляд мають аристократи, мають інженери, мають гуманітарії, проте кожен з них окремо нацією не є. В нації може переважати якась одна група, народ може мати хист до якого одного заняття, проте його складає не лише така титульна група. Можна казати про аристократичний народ, націю, проте немає нації в якій були самі лише шляхтичі. Бачити як свою націю лише таку титульну групу - це вузький погляд, шори, що закривають від ваших очей інші аспекти вашої історії, буття вашого народу. Так українці не зациклені на козацтві. Ми бачимо у своєму минулому працьовитих хліборобів, мудрих ченців, шляхетних князів, тощо. Для мене, українство це більше ніж козацтво, а козацтво, як лицарство, як самураї - ще не весь этнос, хоча його гордість.
І не треба посилатись на минуле. Тоді не було поняття "нація". Ми вже доросліші за середньовічного розуміння слова "народ".
Цитата: DniproPirate от ноября 18, 2011, 04:55
DarkMax2, мені здається що такого "перекладу" балачка не потребує. Може тоді і Шевченка "перекладати"? У нього є "во время люте", "в останню тяжкую минуту". І слів "музИка" нема, є тільки "музикант". І всі українські класики писали страшним суржиком. Сучасний правопис це діло комуняцьких рук, які хотіли щоб українці навік замовкли. Так що не все так однозначно.
Переклад був лише для порівняння "мов". А Шевченка таки "переклали" з ярижки. Сумно, що так думаєте про рідний мені сучасний правопис. Здається мені, Ви просто політично заангажовані.
P.S. І звідки Ви взяли, що слова музика немає? Все є: і маляр, і музика, і інші подібні слова.
Цитата: DarkMax2 от ноября 18, 2011, 08:24
Так ось:
Пане Годжа, свій світогляд мають селяни, свій світогляд мають аристократи, мають інженери, мають гуманітарії, проте кожен з них окремо нацією не є. В нації може переважати якась одна група, народ може мати хист до якого одного заняття, проте його складає не лише така титульна група. Можна казати про аристократичний народ, націю, проте немає нації в якій були самі лише шляхтичі. Бачити як свою націю лише таку титульну групу - це вузький погляд, шори, що закривають від ваших очей інші аспекти вашої історії, буття вашого народу. Так українці не зациклені на козацтві. Ми бачимо у своєму минулому працьовитих хліборобів, мудрих ченців, шляхетних князів, тощо. Для мене, українство це більше ніж козацтво, а козацтво, як лицарство, як самураї - ще не весь этнос, хоча його гордість.
І не треба посилатись на минуле. Тоді не було поняття "нація". Ми вже доросліші за середньовічного розуміння слова "народ".
Пане DarkMax2, пробачте, але з вашою думкою не можу погодитись. По перше, зовсім не подобається ідея, що в середньовіччі в цілому люди були дурніші (менш розвинені, молодші) за сучасних. Звичайно траплялися всілякі, але в цілому, в деяких речах, вони могли навіть бути більш освічені і краще знати людей ніж сучасні. Коли посилаються на складне минуле - це часто ознака того, що хочуть виправдати помилки сучасників. Стосовно середньовічних змістів поняття народ (як спільнота людей обєднаних фізичною і духовною єдністю, тобто поняття, близьке за значенням до сучасного поняття суспільства, воно навіть тоді використовувалось у подібному значенні) - думаю вони з успіхом можуть використовуватися до пояснення сучасних реалій, в будь-якому випадку забувати їх не слід. Стосовно поняття козак - бачу в нашому минулому таких же людей, як і зараз, і праведних і грішних, і добрих і злих, і розумних і не дуже, всілякі були. Козаком (вільною людиною) міг називати себе і відносити і гречкосій-хлібороб, і чернець і князь. А міг і не називати і швидше за все не всі себе так і називали, так само як в наш час людина може бути вільною людиною або вести фрілансерський спосіб життя зовсім не використовуючи для самоідентифікації слів вільна людина, козак чи фрілансер, а послуговуючись іншими. Не думаю, що тоді було по іншому, просто поняття козак було відомим, вживаним і популярним серед багатьох жителів України і євразійських степів. Селянином (жителем села) і хліборобом міг бути і кріпак, і шляхтич, і вільний селянин і князь, українці ніколи не боялися роботи на землі, навіть в наш час серед високопосадовців трапляються люди, які люблять цю справу. Стосовно того, чи варто гордитися фактом участі і массової гибелі людей у війнах (в т.ч. тих, які називали себе козаками) - я проти. Це не гордість - це наша трагедія. Більшість цих людей (крім бандитів і злочинців, які теж траплялися серед козацтва, як і серед будь-якого іншого народу) змушені були в ті часи припинити свій мирний спосіб життя і стати на захист своїх близьких і свого народу, фактично ці люди заплатили життям за життя і свободу тих людей, які жили на Україні в ті часи, а отже і за нашу з вами життя і свободу, за що їм хай буде вічна память і царство небесне. Наша самоназва - україноруський козацький народ, це один з способів вияву пошани і поваги до цих людей. В усі часи, у кожної вільної людини є право взяти до рук зброю і захищати права і свободи, свої і своїх близьких і це велике щастя, що в наш час вільним людям цього, як правило, робити не потрібно. :UU:
Цитата: DniproPirate от ноября 18, 2011, 04:55
DarkMax2, мені здається що такого "перекладу" балачка не потребує. Може тоді і Шевченка "перекладати"? У нього є "во время люте", "в останню тяжкую минуту". І слів "музИка" нема, є тільки "музикант". І всі українські класики писали страшним суржиком. Сучасний правопис це діло комуняцьких рук, які хотіли щоб українці навік замовкли. Так що не все так однозначно.
5 балив.
Цитата: DniproPirate от ноября 18, 2011, 04:55
DarkMax2, мені здається що такого "перекладу" балачка не потребує. Може тоді і Шевченка "перекладати"? У нього є "во время люте", "в останню тяжкую минуту". І слів "музИка" нема, є тільки "музикант". І всі українські класики писали страшним суржиком. Сучасний правопис це діло комуняцьких рук, які хотіли щоб українці навік замовкли. Так що не все так однозначно.
підтримую. :UU: але знову таки не варто валити все на коммуністів. коммуністи були різні. були такі, що не забували, що вони козацького роду, чимало з них говорило суржиком. напр. мій прадід, вічна йому память, ідентифікував себе коммуністом, козаком і українцем, вірив у Бога, при цьому в партію не вступав і в церкву не ходив, з повагою ставився до країни Рад, не раз казав, що сталіни і їм подібні запаскудили чудову країну, все життя пропрацював сільським вчителем, принципово говорив українською мовою (хоч російську мову і літературу добре знав), за це його в свій час ледве не посадили. і не він один, зустрічав і інших. сталіни сталінами, але ніде правди діти, для багатьох людей довоєнного покоління слово "коммуніст" розглядалося як синонім слова "праведник" чи "порядна людина" і до партєйних це не мало відношення, чимало людей називалися коммуністами не будучи партєйними (до речі, так само як їхні предки називалися козаками, не будучи в реєстрі і ні з ким не воюючи). так, що правду казали наші предки - не всьому, що про когось говорять, треба вірити. :donno:
Цитата: hodzha от ноября 18, 2011, 11:15
Цитата: DarkMax2 от ноября 18, 2011, 08:24
Так ось:
Пане Годжа, свій світогляд мають селяни, свій світогляд мають аристократи, мають інженери, мають гуманітарії, проте кожен з них окремо нацією не є. В нації може переважати якась одна група, народ може мати хист до якого одного заняття, проте його складає не лише така титульна група. Можна казати про аристократичний народ, націю, проте немає нації в якій були самі лише шляхтичі. Бачити як свою націю лише таку титульну групу - це вузький погляд, шори, що закривають від ваших очей інші аспекти вашої історії, буття вашого народу. Так українці не зациклені на козацтві. Ми бачимо у своєму минулому працьовитих хліборобів, мудрих ченців, шляхетних князів, тощо. Для мене, українство це більше ніж козацтво, а козацтво, як лицарство, як самураї - ще не весь этнос, хоча його гордість.
І не треба посилатись на минуле. Тоді не було поняття "нація". Ми вже доросліші за середньовічного розуміння слова "народ".
Пане DarkMax2, пробачте, але з вашою думкою не можу погодитись. По перше, зовсім не подобається ідея, що в середньовіччі в цілому люди були дурніші (менш розвинені, молодші) за сучасних. Звичайно траплялися всілякі, але в цілому, в деяких речах, вони могли навіть бути більш освічені і краще знати людей ніж сучасні. Коли посилаються на складне минуле - це часто ознака того, що хочуть виправдати помилки сучасників. Стосовно середньовічних змістів поняття народ (як спільнота людей обєднаних фізичною і духовною єдністю, тобто поняття, близьке за значенням до сучасного поняття суспільства, воно навіть тоді використовувалось у подібному значенні) - думаю вони з успіхом можуть використовуватися до пояснення сучасних реалій, в будь-якому випадку забувати їх не слід. Стосовно поняття козак - бачу в нашому минулому таких же людей, як і зараз, і праведних і грішних, і добрих і злих, і розумних і не дуже, всілякі були. Козаком (вільною людиною) міг називати себе і відносити і гречкосій-хлібороб, і чернець і князь. А міг і не називати і швидше за все не всі себе так і називали, так само як в наш час людина може бути вільною людиною або вести фрілансерський спосіб життя зовсім не використовуючи для самоідентифікації слів вільна людина, козак чи фрілансер, а послуговуючись іншими. Не думаю, що тоді було по іншому, просто поняття козак було відомим, вживаним і популярним серед багатьох жителів України і євразійських степів. Селянином (жителем села) і хліборобом міг бути і кріпак, і шляхтич, і вільний селянин і князь, українці ніколи не боялися роботи на землі, навіть в наш час серед високопосадовців трапляються люди, які люблять цю справу. Стосовно того, чи варто гордитися фактом участі і массової гибелі людей у війнах (в т.ч. тих, які називали себе козаками) - я проти. Це не гордість - це наша трагедія. Більшість цих людей (крім бандитів і злочинців, які теж траплялися серед козацтва, як і серед будь-якого іншого народу) змушені були в ті часи припинити свій мирний спосіб життя і стати на захист своїх близьких і свого народу, фактично ці люди заплатили життям за життя і свободу тих людей, які жили на Україні в ті часи, а отже і за нашу з вами життя і свободу, за що їм хай буде вічна память і царство небесне. Наша самоназва - україноруський козацький народ, це один з способів вияву пошани і поваги до цих людей. В усі часи, у кожної вільної людини є право взяти до рук зброю і захищати права і свободи, свої і своїх близьких і це велике щастя, що в наш час вільним людям цього, як правило, робити не потрібно. :UU:
Я не розумію таку логіку, за якою можна вивести, що механічний годинник - це дурна річ, тільки через те, що нині існують атомні годинники. Це просто речі різних рівнів, але жодна з них не дурна.
Назватися козаком може будь-хто, як і назватися принцесою Британії, проте чи буде ця людина козаком, якщо не живе у козацький спосіб?
Нещодавно читав гарний твір... Онук питав батьків, чи були у роду козаки. "Ні онуку, не було, проте не журися. Що робили би козаки без нас, гречкосіїв?" Козаки - це ще не все українство. Я розумію, що Ви не приймете це, через "фліранцеву" філософію, філософію деяких сучасних неформалів.
to DarkMax2
Стосовно того, що воно "Є". Чогось на центральному телебаченні(а іншого майже немає) використовують того ж "музиканта". Я то розумію, що обидві словоформи мають право на життя, але радянські москвофільські комуняки (щоб не плутати з українськими національно свідомими уклоністами :D) штучно культивували тих "музикантів", "напилків" (у мене на хуторі "терпуг") та усіляких "казахстанців" з "лезбіянками" :D
to hodzha
Треба рахувати козаків не тільки середньовічних, але й сучасних - махновців наприклад. А їхню основу і складали якраз "гречкосії", бо він захищав їх права. Це ж він придумав як отділить продотряди з Росії од українців - просив сказати слово "паляниця", а в кого була не така говірка - ставив до стінки ;)
Сучасне телебачення не носій літературної мови взагалі. Членкині партії на автівках, про яких ми чуємо у етері наживо - те ще шизо, так що не звертайте уваги. Навіть слово танок вже забули, танець у них, проте творчість-словотворчість так і пре.
Всэ вирно раниш дывывся вкраинськи пэрэдачи колы робыв в Кэрчи, та й на запади Кубани нэпогано ловыло, понымав всэ мабуть до едыного слова (в армии служыв з вкраинцямы так як прызывався тэж з Кэрчи. Зараз на супутныковому, тэж е килькы каналив, - як кажуть звычайни люды всэ понымаю, а дикторы цэ шось, я такого языка николы нэ чув.
Журналісти вважають, що мова це їх володіння :) :( зараз модно знущатися з мови. Після Помаранчевої революції така хвиля свідомих, проте безграмотних пішла. Ну Ви самі вже бачили на форумі "ріжницю" замість "різниці", ґекання, тощо. Слава Богу, що все ще дійсний нормальний правопис.
А ще був прыкол - пидигналы дыск "нич в музэи". З языка на выбир в.ч. на вкраинськом, дывывся иржав до нэмогу, дав братови подывытысь (вин тэж балакае) та ж рэакция.
Цитата: DarkMax2 от ноября 18, 2011, 14:51
Журналісти вважають, що мова це їх володіння :) :( зараз модно знущатися з мови. Після Помаранчевої революції така хвиля свідомих, проте безграмотних пішла. Ну Ви самі вже бачили на форумі "ріжницю" замість "різниці", ґекання, тощо. Слава Богу, що все ще дійсний нормальний правопис.
А чиє по-вашому?
Смаки ріжняться :green:
Нэзадавно пэрэклав на балачку звистну писню. Як сподобыця напышыть.
Бувайтэ здаровы,
Жывытэ багато,
Вжэ мы поидэм
До своэй хаты.
У зэлэной дубраве
Мы ночувать будэм.
Эх! Вашэй ласки
Вовик нэ забудэм.
У вашэм колгоспи
Шырокое полэ,
Нэхай жэ на щястэ
квитэ ваша доля.
На рэчках на вашых
Бурлилы бы воды,
Шоб плавалы з крыкам
Гусей карагоды.
Шоб жыто у поли
Трубою вылося,
Шоб сало у хати
Кубламы вялося.
Шодэнь у капусти
Шоб плавала шкварка,
А к шкварцы часыной
Взялася б и чарка.
Ще вам бажаэм
Прыбутку у хати -
Не мала, не многа -
Шогод по дытяти
Не будэ вам крывды
Ще и за тое,
Колы побэрэжтесь
На год и по двое.
Бувайтэ здаровы,
Жывытэ багато,
А мы од'изджаэм
До дому, до хаты.
До речі :)
БУВАЙТЕ ЗДОРОВІ, ШЛЯХИ ТА ДОРОГИ
Бувайте здорові, шляхи та дороги,
Ой де походили мої білі ноги...
Ой де я ходила, ходити не буду,
Кого я любила, любити не буду...
А вже ж не ходити ранком попід замком,
А вже ж не стояти з козаком-коханком...
А вже й не ходити, куди я ходила,
А вже ж не любити, кого я любила.
А вже ж не ходити в ліски по горішки,
А вже ж минулися дівоцькії смішки.
Бувайте здорові, тутейшії люде!
Прошу споминати, як мене не буде.
Споминайте ж мене добрими словами, —
Не було ж дівчини, як я, межи вами.
Споминайте ж мене добрими словами...
Де ж той хлопець дівся з чорними бровами?
Чи єго убито, чи в полон зайнято,
Що єго не видно ні в будень, ні в свято?
Чи він у шинкарки горілки напився,
Чи вовки заїли, чи в Дунай втопився?
Си б [коли б] єго убито, то б луги зов'яли,
Си б він на базарі, то б музики грали.
Си б він на базарі, то б музики грали,
Си б він у шинкарки, то б бряжчали шклянки.
Си б вовки заїли, то б луги шуміли,
А си б утопився, то б Дунай розлився...
Поїхав, поїхав, ніде не видати...
На жовтім пісочку два слідочки знати.
Ой один слідочок — коня вороного,
А другий слідочок — миленького мого.
Піду я в лісочок, зірву я листочок Та піду накрию милого слідочок,
Щоб по тому сліду люди не ходили,
Щоб мого милого інші не любили.
Щоб по тім слідочку пташки не літали,
Щоб мого милого інші не кохали.
А я, молоденька, садочком пройдуся,
Садочком пройдуся, з слідочком зійдуся.
Садочком пройдуся, з слідочком зійдуся,
На слідочок гляну — слізьми обіллюся.
Ой ти ж, мій милий, ти ж мій чорнобривий,
Який твій слідочок тепер мені милий!
Поїхав, поїхав понад берегами,
А я зосталася поміж ворогами.
Поїхав, поїхав, бодай на зламання!
Щоб голову зломив за моє кохання!
Налетіли гуси з далекого краю...
Пождіте, гусоньки, я вас запитаю!
Пождіте, гусоньки, я вас запитаю, —
Чи не з того краю, де милого маю.
Ой чи він запився, а чи закохався,
Що листу не пише й сам не покланявся?
— Ой він не запився і не закохався, —
З великого жалю в чужий край забрався.*
* Співається ще так:
— Де ми не літали, де ми не бували,
А твого милого нігде не видали.
— Бодай же ви, гуси, із пір'ям пропали,
Як ми любилися, тепер перестали.
Як ми любилися, як голубів пара,
Тепер розійшлися, як чорная хмара.
Як ми любилися, як малії діти,
Тепер розійшлися по білому світі.
Як ми любилися, як зерно в горісі,
Тепер розійшлися, як туман по лісі.
Сиві гуси, сиві, тільки одна глива...
А всі мають долю, лиш я нещаслива.
село Скулин Ковельського повіту
Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. — К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 318 — 320.
http://www.proridne.com/pisni/БУВАЙТЕ ЗДОРОВІ, ШЛЯХИ ТА ДОРОГИ.html (http://www.proridne.com/pisni/%D0%91%D0%A3%D0%92%D0%90%D0%99%D0%A2%D0%95%20%D0%97%D0%94%D0%9E%D0%A0%D0%9E%D0%92%D0%86,%20%D0%A8%D0%9B%D0%AF%D0%A5%D0%98%20%D0%A2%D0%90%20%D0%94%D0%9E%D0%A0%D0%9E%D0%93%D0%98.html)
Си б [коли б] єго убито, то б луги зов'яли,
Си б він на базарі, то б музики грали.
Си б він на базарі, то б музики грали,
Си б він у шинкарки, то б бряжчали шклянки.
Си б вовки заїли, то б луги шуміли,
А си б утопився, то б Дунай розлився...
Оцэ дыалэктнэ? Николы нэ чув.
Цитата: стэпняк от ноября 18, 2011, 15:28
Си б [коли б] єго убито, то б луги зов'яли,
Си б він на базарі, то б музики грали.
Си б він на базарі, то б музики грали,
Си б він у шинкарки, то б бряжчали шклянки.
Си б вовки заїли, то б луги шуміли,
А си б утопився, то б Дунай розлився...
Оцэ дыалэктнэ? Николы нэ чув.
Сам не чув. Щось архаїчне, діалектне.
Так и думав.
Діалектне, західноукраїнське.
І ще трошки про журналюг.
Нещодавно чув "небошкряб" по ТБ. Це вони так небоскрёб обізвали. Це еще раз демонструє, що журналюги неграмотні люди. Українською буде хмарочос :) Ні неба, ні шкрябання там немає. Але ж вони не можуть цим "комуністичним русіфікованим" правописом користуватися :) релігія не дозволяє. :) А ось калькувати російську - дозволяє.
Цитата: DarkMax2 от ноября 18, 2011, 15:44
І ще трошки про журналюг.
Нещодавно чув "небошкряб" по ТБ. Це вони так небоскрёб обізвали. Це еще раз демонструє, що журналюги неграмотні люди. Українською буде хмарочос :) Ні неба, ні шкрябання там немає. Але ж вони не можуть цим "комуністичним русіфікованим" правописом користуватися :) релігія не дозволяє. :) А ось калькувати російську - дозволяє.
небошкряб це зачотно і хоч би хто там що казав, але це теж українська мова, так само як запозичення з російської. най будьот! :=
Цитата: DarkMax2 от ноября 18, 2011, 12:35
Назватися козаком може будь-хто, як і назватися принцесою Британії, проте чи буде ця людина козаком, якщо не живе у козацький спосіб?
Нещодавно читав гарний твір... Онук питав батьків, чи були у роду козаки. "Ні онуку, не було, проте не журися. Що робили би козаки без нас, гречкосіїв?" Козаки - це ще не все українство. Я розумію, що Ви не приймете це, через "фліранцеву" філософію, філософію деяких сучасних неформалів.
звучить красиво, тільки є одне маленьке але. по якому-такому праву ви "козацьким способом життя" називаєте винятково військові походи, визволення невільників чи напади на панські маєтки? а чумакування, вільне гречкосіяння у полях Київщини чи полтавських степах, ремісництво у містах, вчителювання, лікування, громадська діяльність (церква), дипломатія, судочинство - це хіба не козацький спосіб життя? вибачте, але прийняти вашу точку зору - це фактично знецінити не лише значення поняття козак, що і так все кілька століть постійно намагаються робити в імперських підручниках історії, а й викреслили добрі півтисячоліття української історії, потоптатися по нашій історичній памяті. совість, здоровий глузд і життєвий досвід кажуть, що на це не варто погоджуватись, бо саме правильне розуміння козацтва це ключ до розуміння світогляду і історії українського народу, скільки разів ми самі його втрачали, втратити ще раз і мабуть остаточно - це вже ні в які ворота не лізе.
Цитата: hodzha от ноября 18, 2011, 16:18
Цитата: DarkMax2 от ноября 18, 2011, 12:35
Назватися козаком може будь-хто, як і назватися принцесою Британії, проте чи буде ця людина козаком, якщо не живе у козацький спосіб?
Нещодавно читав гарний твір... Онук питав батьків, чи були у роду козаки. "Ні онуку, не було, проте не журися. Що робили би козаки без нас, гречкосіїв?" Козаки - це ще не все українство. Я розумію, що Ви не приймете це, через "фліранцеву" філософію, філософію деяких сучасних неформалів.
звучить красиво, тільки є одне маленьке але. по якому-такому праву ви "козацьким способом життя" називаєте винятково військові походи, визволення невільників чи напади на панські маєтки? а чумакування, вільне гречкосіяння у полях Київщини чи полтавських степах, ремісництво у містах, вчителювання, лікування, громадська діяльність (церква), дипломатія, судочинство - це хіба не козацький спосіб життя? вибачте, але прийняти вашу точку зору - це фактично знецінити значення поняття козак, що і так все кілька століть постійно намагаються робити в імперських підручниках історії. моя совість, здоровий глузд і життєвий досвід кажуть, що на це не варто погоджуватись.
А де Ваші права за якими ви усе підряд записуєте у козацтво? Справжнім козакам це може не сподобатись.
Та і у чумацтві своя романтика. Ви хоч питайте тих, кого ви записуєте у козаки, ким вони себе почувають?
Як на мене, то Ви просто плутаєте козацтво і українство взагалі та підмінюєте поняття нація, народ, стан.
Цитата: DarkMax2 от ноября 18, 2011, 13:33
Сучасне телебачення не носій літературної мови взагалі. Членкині партії на автівках, про яких ми чуємо у етері наживо - те ще шизо, так що не звертайте уваги. Навіть слово танок вже забули, танець у них, проте творчість-словотворчість так і пре.
пане DarkMax2, що ці люди вам такого поганого зробили, що ви не визнаєте їхньої мови? Адже на крайній випадок (екстермінатус української як державної мови) літературна мова у нас є, але це не значить, що ми повинні постійно нею всюди користуватися, народна говірка - набагато багатша, хай говорять як хочуть, на те ж у нас вільна країна. :donno:
Цитата: hodzha от ноября 18, 2011, 16:31
Цитата: DarkMax2 от ноября 18, 2011, 13:33
Сучасне телебачення не носій літературної мови взагалі. Членкині партії на автівках, про яких ми чуємо у етері наживо - те ще шизо, так що не звертайте уваги. Навіть слово танок вже забули, танець у них, проте творчість-словотворчість так і пре.
пане DarkMax2, що ці люди вам такого поганого зробили, що ви не визнаєте їхньої мови? Адже на крайній випадок (екстермінатус української як державної мови) літературна мова у нас є, але це не значить, що ми повинні постійно нею всюди користуватися, народна говірка - набагато багатша, хай говорять як хочуть, на те ж у нас вільна країна. :donno:
це телебачення... :fp: взірцем мають бути :umnik:
Цитата: hodzha от ноября 18, 2011, 16:05
Цитата: DarkMax2 от ноября 18, 2011, 15:44
І ще трошки про журналюг.
Нещодавно чув "небошкряб" по ТБ. Це вони так небоскрёб обізвали. Це еще раз демонструє, що журналюги неграмотні люди. Українською буде хмарочос :) Ні неба, ні шкрябання там немає. Але ж вони не можуть цим "комуністичним русіфікованим" правописом користуватися :) релігія не дозволяє. :) А ось калькувати російську - дозволяє.
небошкряб це зачотно і хоч би хто там що казав, але це теж українська мова, так само як запозичення з російської. най будьот! :=
нехай мре хмарочос? :'(
Цитата: DarkMax2 от ноября 18, 2011, 16:20
А де Ваші права за якими ви усе підряд записуєте у козацтво? Справжнім козакам це може не сподобатись.
Та і у чумацтві своя романтика. Ви хоч питайте тих, кого ви записуєте у козаки, ким вони себе почувають?
Як на мене, то Ви просто плутаєте козацтво і українство взагалі та підмінюєте поняття нація, народ, стан.
Що це ще за справжні козаки? :srch: Один Бог знає, хто справді козак (вільна людина), а хто прикидається. Не нам з вами судити. Тілько знаю напевно, що ті козаки, які служили царям і королям, насильникували і відбирали у інших людей волю - точно несправжні, а ряжені і самозвані. і штамп у пашпорті чи запис у реєштрі про те, що саме вони - справжні козаки, тут нічого не міняє. :down: Швидше на те, щоб зватися козаками мають право ті, які навіть потрапивши у рабство і кріпацтво продовжували памятати хто вони і якого роду, навіть у важких умовах допомагали ближньому, не втрачали людяність і людську подобу, тобто намагалися наскільки це було можливо бути вільними людьми, такими як їх створив Бог, по своєму образу і подобію. Слава Богу і вічна память Тарасу Шевченку і іншим нашим кобзарям і письменникам, за те що не дали забути, що такі люди були. :UU:
Те, що зараз люди не в курсі справи - це швидше питання до рівня їхньої освіти і до проблем з історичною памяттю. Те, що людина не знає історію свого народу - питання до людини, а не до народу. Нагадаю, що деякі в 1930х роках церкви руйнували, вважаючи віровчення своїх предків мракобіссям, а потім виявилося, що вони просто погано були з ним знайомі. З козаками зараз те саме. Хоч з іншого боку, враховуючи нашу непросту історію, те, що в наш час мало людей перебувають "в темі" - це природньо.
Про підміну понять - від існування тих смислів, про які ви говорите, не відмовляюсь. Вони теж були є і будуть. Просто все ж бажано памятати, що значення даних понять ними не обмежується і не з них починалося. Тому це швидше відновлення призабутих смислів і розширення змісту понять, а не їх підміна.
Цитата: DarkMax2 от ноября 18, 2011, 16:33
Цитата: hodzha от ноября 18, 2011, 16:31
Цитата: DarkMax2 от ноября 18, 2011, 13:33
Сучасне телебачення не носій літературної мови взагалі. Членкині партії на автівках, про яких ми чуємо у етері наживо - те ще шизо, так що не звертайте уваги. Навіть слово танок вже забули, танець у них, проте творчість-словотворчість так і пре.
пане DarkMax2, що ці люди вам такого поганого зробили, що ви не визнаєте їхньої мови? Адже на крайній випадок (екстермінатус української як державної мови) літературна мова у нас є, але це не значить, що ми повинні постійно нею всюди користуватися, народна говірка - набагато багатша, хай говорять як хочуть, на те ж у нас вільна країна. :donno:
це телебачення... :fp: взірцем мають бути :umnik:
Чим краще "ефір" від "етеру", якщо і перше і друге неточне запозичення? В мене бабуся взагалі "ф" не вимовляла.
"Членкиня" - для нашої мови взагалі характерне чітке розділення за родами, в повсякденній мові і не таке почуєте
"Автівка" - теж подобається. Не люблю незмінних слів типу "авто", "метро", це ж настільки протиприродньо для української мови.
Так що, ніц в тому не бачу поганого, принаймні в названих Вами прикладах.
ІМНО, різати слух може будь-яке слово, до якого ми ще не звикли (навіть якщо це слово побудоване на основі теоретично правильних припущень). А якщо таких слів багато в одному місці, в голові мимоволі вибудовуються асоціації з Сашком Гарматним і міжповерховим дротоходом.
Цитата: Python от ноября 18, 2011, 17:15
вибудовуються асоціації з Сашком Гарматним і міжповерховим дротоходом.
ці слова теж свідчать про багатство української мови. Пане Python, поясніть, чому більшість сучасних американців до таких слів-новобудов в своїй мові ставляться нормально, а ми - ні? До речі стосовно Гарматного - подібні речі не раз траплялися при записі українських прізвищ російською мовою в офіційних документах. Козаки Шаблі ставали Сабліними, Юхименки - Ефименками і т.д.
ЦитироватьПане Python, поясніть, чому більшість сучасних американців до таких слів-новобудов в своїй мові ставляться нормально, а ми - ні?
Не факт. Неологізми, звичайно, там теж виникають, і частина з них приживається, але цілеспрямованого створення неологізмів (наприклад, щоб очистити мову від французької лексики) з наступними спробами заборонити «неанглійські» слова я якось не помічав. У нас же це постійно робиться — тому й викликає контрреакцію. З іншого боку, український журналіст, що українською розмовляє лише на роботі, не може знати мову краще, ніж якась баба з села, яка говорить нею все життя — тому й його спроби говорити «українськішіше», збагативши свою мову автівками з членкинями, викликають у носіїв мови лише скептичну посмішку, як і будь-яка інша річ, зроблена без знання справи.
Цитата: Python от ноября 22, 2011, 22:39
ЦитироватьПане Python, поясніть, чому більшість сучасних американців до таких слів-новобудов в своїй мові ставляться нормально, а ми - ні?
Не факт. Неологізми, звичайно, там теж виникають, і частина з них приживається, але цілеспрямованого створення неологізмів (наприклад, щоб очистити мову від французької лексики) з наступними спробами заборонити «неанглійські» слова я якось не помічав. У нас же це постійно робиться — тому й викликає контрреакцію. З іншого боку, український журналіст, що українською розмовляє лише на роботі, не може знати мову краще, ніж якась баба з села, яка говорить нею все життя — тому й його спроби говорити «українськішіше», збагативши свою мову автівками з членкинями, викликають у носіїв мови лише скептичну посмішку, як і будь-яка інша річ, зроблена без знання справи.
:+1:
Ставыты у прымир амэрыканцив нэкорэктно. Нация зибрана з усьйого свиту спокийно виднэсиця до появы инозэмных слив и понятый в своэм языки. Подывытысь наскильки вжэ зараз амэриканьскый вариант ризныця вид класычного англицкого языка и никого оцэ нэ напружуе.
Цитата: hodzha от ноября 18, 2011, 16:40
Цитата: DarkMax2 от ноября 18, 2011, 16:20
А де Ваші права за якими ви усе підряд записуєте у козацтво? Справжнім козакам це може не сподобатись.
Та і у чумацтві своя романтика. Ви хоч питайте тих, кого ви записуєте у козаки, ким вони себе почувають?
Як на мене, то Ви просто плутаєте козацтво і українство взагалі та підмінюєте поняття нація, народ, стан.
Що це ще за справжні козаки? :srch: Один Бог знає, хто справді козак (вільна людина), а хто прикидається. Не нам з вами судити. Тілько знаю напевно, що ті козаки, які служили царям і королям, насильникували і відбирали у інших людей волю - точно несправжні, а ряжені і самозвані. і штамп у пашпорті чи запис у реєштрі про те, що саме вони - справжні козаки, тут нічого не міняє. :down: Швидше на те, щоб зватися козаками мають право ті, які навіть потрапивши у рабство і кріпацтво продовжували памятати хто вони і якого роду, навіть у важких умовах допомагали ближньому, не втрачали людяність і людську подобу, тобто намагалися наскільки це було можливо бути вільними людьми, такими як їх створив Бог, по своєму образу і подобію. Слава Богу і вічна память Тарасу Шевченку і іншим нашим кобзарям і письменникам, за те що не дали забути, що такі люди були. :UU:
Те, що зараз люди не в курсі справи - це швидше питання до рівня їхньої освіти і до проблем з історичною памяттю. Те, що людина не знає історію свого народу - питання до людини, а не до народу. Нагадаю, що деякі в 1930х роках церкви руйнували, вважаючи віровчення своїх предків мракобіссям, а потім виявилося, що вони просто погано були з ним знайомі. З козаками зараз те саме. Хоч з іншого боку, враховуючи нашу непросту історію, те, що в наш час мало людей перебувають "в темі" - це природньо.
Про підміну понять - від існування тих смислів, про які ви говорите, не відмовляюсь. Вони теж були є і будуть. Просто все ж бажано памятати, що значення даних понять ними не обмежується і не з них починалося. Тому це швидше відновлення призабутих смислів і розширення змісту понять, а не їх підміна.
У тому й бида шо до козакив зараз прымазуютця вси кому нэ линь, з ризных прычын, одных мэдом нэ годуй дай в погонах покрасуватыся, инши шукають политычных дывидэндив, трэти мают надию на отрымання зэмэльных надилив. Алэ цэ ж ны козакы по духу и руды. Вчора комунисты, сьогодни козакы, завтра хто? Дэ теплишэ будэ тыми и назвутысь - мимикрия. И на проблэмы козачого Народу йим далэко начхаты. Алэ цэ ны означае шо його нэмае. А вин е з своим языком, культурою, литэратурою, выднымы диячамы.
Цитата: стэпняк от ноября 30, 2011, 13:43
И на проблэмы козачого Народу йим далэко начхаты. Алэ цэ ны означае шо його нэмае. А вин е з своим языком, культурою, литэратурою, выднымы диячамы.
а чим вам не подобається ідея людства як спільноти багатьох козачих народів, один з яких ваш-наш, кубансько-україноруський? ;)
Цитата: hodzha от декабря 1, 2011, 00:15
Цитата: стэпняк от ноября 30, 2011, 13:43
И на проблэмы козачого Народу йим далэко начхаты. Алэ цэ ны означае шо його нэмае. А вин е з своим языком, культурою, литэратурою, выднымы диячамы.
а чим вам не подобається ідея людства як спільноти багатьох козачих народів, один з яких ваш-наш, кубансько-україноруський? ;)
а чим вам не подобається ідея людства як спільноти просто багатьох народів, один з яких ваш-наш, кубансько-україноруський? ;)
Цитата: hodzha от декабря 1, 2011, 00:15
Цитата: стэпняк от ноября 30, 2011, 13:43
И на проблэмы козачого Народу йим далэко начхаты. Алэ цэ ны означае шо його нэмае. А вин е з своим языком, культурою, литэратурою, выднымы диячамы.
а чим вам не подобається ідея людства як спільноти багатьох козачих народів, один з яких ваш-наш, кубансько-україноруський?
Чому нэ подобаеця? Я якраз за спильнысть всих козацькых народив - днистровськых, вкраинськых, донськых, кубанськых, тэрськых, яицкых, сэмирэчинских, сыбирськых та иншых. Алэ козачых, а нэ запысавшысь по швыдкому в козакы. То ж нэ козакы а ряжэни. А то у вас такых нэмае?
Привет,КАЗАРЛА!
Та й вам ны хвориты.
Цитата: стэпняк от декабря 1, 2011, 07:23
Чому нэ подобаеця? Я якраз за спильнысть всих козацькых народив - днистровськых, вкраинськых, донськых, кубанськых, тэрськых, яицкых, сэмирэчинских, сыбирськых та иншых. Алэ козачых, а нэ запысавшысь по швыдкому в козакы. То ж нэ козакы а ряжэни. А то у вас такых нэмае?
якщо людям подобається наряжатися, я щитаю, хай буде. до речі сучасна молодь, яка наряжається дуже чудернацько - це теж спосіб проявити свою свободу, причому досить мирний і як показала практика - досить дієвий. по сути, сучасни нэформалы у новых формах видроджують ти способы суспильного жыття и спилкування, яки в свий час булы видибрани у йихних прэдкив. тому розглядаю ряжэных, просто як одну з козачых субкультур и вам раджу. однэ з прав людыны (вильнойи людыны) - право вдягатыся на власный розсуд.
А як-жэ "ны для жыда зшыта". :negozhe:
Цитата: стэпняк от декабря 2, 2011, 07:28
А як-жэ "ны для жыда зшыта". :negozhe:
щытаю, цэ заморочкы окрэмых козакив, тых чы иншых окрэмых периодив истории. важко вызнаты иншу людыну ривною чы выщою за сэбэ, в усякому рази тэж вильною (тобто тэж надаты йий статус козака) якщо ты з нэю нэ можэш знайты спильну мову. Людына мае повнэ право выбыраты свитогляд, якый йий до вподобы, тилькы що выйдэ в рэзультати - цэ на йийи совисти. Козакы, яки вважають вильнымы тилько сэбэ, на основи того, що у ных прэдкы деякый период булы вильнымы, а у иншых людей - ни (напр. крипакамы, або напр. иншойи мовы чы виры) - в истории козацтва такого чымало. Тилько чы маемо мы такым твэрджэнням вирыты?
Годжа, казак - это привилегированное сословие, а просто свободным бывает и селянин, мещанин и т.п.
Цитата: DarkMax2 от декабря 2, 2011, 09:31
Годжа, казак - это привилегированное сословие, а просто свободным бывает и селянин, мещанин и т.п.
Не знаю, кто вам такое рассказывал, но знаю, что мои предки так не считали. Т.е. считали, но в духовном смысле. Не тот казак, кто свободен материально, а тот, кто духовно. Это как знания и диплом об их получении. Диплом (статус "казака") можно купить за бабки или приобрести с помощью неправды или насилия, а знания, навыки, ощущения, мировоззрение (напр. правильное понимание свободы и своего места в мире) - слава Богу, нет. И мне это тоже больше импонирует. Борода не робить мудрим чоловіка.
Ось, що говорить народна мудрість:
1. Хоч і спина гола — аби своя воля.
2. Не усе ж то козак, що списа має.
Духовно вы можете быть хоть джедаем :fp:
P.S. Диплом казака :fp:
Цитата: DarkMax2 от декабря 2, 2011, 09:45
Духовно вы можете быть хоть джедаем :fp:
P.S. Диплом казака :fp:
Правильно, згоден, справа не в назві, а в тому, що ви під нею розумієте. І те, що хтось в підручнику написав, що ми під козаками розуміємо тетто і тетто - ще не значить, що знає що до чого і правду говорить. Можете не приймати мою версію, але хоча б тим не вірте. Стостовно дипломів (посвідчень) - хіба зараз таким не займаються численні "козачі" організації? а інші доводять, що козаком можна тільки родитися і тільки вони можуть вирішувати хто козак, а хто ні. дурня та й годі. А зараз це закріплюють на державному рівні (спочатку в Росії, а потім в Україні). :donno:
Цитата: http://www.kazakspb.ru/zakoni-o-kazachestve/federalniy-zakon-rf-o-gosudarstvennoy-sluzhbe-rossiyskogo-kazachestva
российское казачество - граждане Российской Федерации, являющиеся членами казачьих обществ;
Цитата: http://kazachiykrug.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=60&Itemid=71
Казак – гражданин России, являющийся прямым потомком казаков или граждане России, принятые в казачью общину. Порядок принятия граждан в казачьи общины определяется Уставом казачьих общин – общественных организаций казачьего народа. Казак не может быть атеистом, не может вступить в казачество без испытательного срока и рекомендаций не менее, чем двух родовых казаков
Цитата: hodzha от декабря 2, 2011, 09:55
Цитата: DarkMax2 от декабря 2, 2011, 09:45
Духовно вы можете быть хоть джедаем :fp:
P.S. Диплом казака :fp:
а хіба зараз таким не займаються численні "козачі" організації? а інші доводять, що козаком можна тільки родитися і тільки вони можуть вирішувати хто козак, а хто ні. дурня та й годі. :donno:
Кстати, хотел поднять тему о положении современного казачества. Оно ж бывает 2х-3х видов сейчас. Особенно интересно как это регулируется законом.
Цитата: DarkMax2 от декабря 2, 2011, 09:58
Особенно интересно как это регулируется законом.
В Росії підбірка законів ось - http://www.kazakspb.ru/zakoni-o-kazachestve/blog
В Україні здається закон ще не прийнято, він тільки в проекті. Але я принципово проти. Для мене це те саме, що приймати закон про те, хто має право зватися українцем. Крім того, це пряма наруга над памяттю наших предків, які боролися проти самої ідеї козачих реєстрів, вважаючи це прямим порушенням прав людини, бо закон має бути один для всіх.
ось проекти:
Цитата: http://kozak-ua.org/kbase/c4/id57
Слова "козак", "отаман", "гетьман" або похідні від них можуть використовувати лише козацькі організації та їх об'єднання, що діють відповідно до цього Закону, їх члени
цей закон намагалися протягнути в 2010 році, слава Богу, не вдалося:
http://kozak-1654.ucoz.ru/news/zakon_pro_kozactvo/2010-06-03-138http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=38667Цитата: http://kozak-ua.org/kbase/c4/id81
Український козак – особа, громадянин України або іншої держави, яка є членом однієї з козацьких організацій, дотримується Кодексу честі українського козака і має посвідчення встановленого зразка.
Конституция Украины
Статья 37. ...общественные организации не могут иметь военизированных формирований...
Цитата: DarkMax2 от декабря 2, 2011, 10:18
Конституция Украины
Статья 37. ...общественные организации не могут иметь военизированных формирований...
так але ця формальність легко обходиться, створенням громадської організації і пов'язаної з нею охоронної фірми. думаю важливіше усунути саму причину для суспільних конфліктів - а це можливо тільки при охороні прав і свобод всіх наших громадян і невисокому рівні майнового розшарування. щоб це забезпечити у майбутньому імхо потрібне виховання у вільному дусі підростаючого покоління, знайомого з історичним досвідом людей, які жили на Україні раніше. коли кожен свідомий своїх і чужих прав і свобод - в такому суспільстві творити несправедливість стає набагато важче.
Что-то мне всё это казачество напоминает Ваффен-СС :)
Цитата: DarkMax2 от декабря 2, 2011, 10:18
Конституция Украины
Статья 37. ...общественные организации не могут иметь военизированных формирований...
Ну так отож. Які в наш час можуть бути козаки? Максимум — нащадки козаків. Ну і «ряжені», звичайно. Козацтво було військовим станом, а не громадською організацією, названою в честь козацтва.
Цитироватьтак але ця формальність легко обходиться, створенням громадської організації і пов'язаної з нею охоронної фірми.
І це — військо?! Не смішіть людей. Таке «військо» тільки бійки на майданах робити може, а не воювати.
Цитата: DarkMax2 от декабря 2, 2011, 10:26
Что-то мне всё это казачество напоминает Ваффен-СС :)
щодо "козачих" організацій - може бути. дай Бог, щоб цього не було, але інколи видається, що зараз в Росії в усіх цих кадетсько-"козацьких" школах ведеться підготовка покоління поліцаїв, які будуть охороняти існуючий режим. в Україні відомі факти, коли деякі "козачі" організації засвітилися у випадках рейдерства, порушення порядку чи навпаки розгону протестних акцій, при чому робили вони це за добрі гроші. тому і кажу, якщо на громадському рівні не показати недолугість і небезпеку такого розуміння козацтва - все може повернутись на старе. Імперія, а замість козаків - посіпаки і кріпаки.
Цитата: Python от декабря 2, 2011, 10:35
Ну так отож. Які в наш час можуть бути козаки? Максимум — нащадки козаків. Ну і «ряжені», звичайно. Козацтво було військовим станом, а не громадською організацією, названою в честь козацтва.
Зараз цим "козакам" хочуть видати зброю і закріпити це законодавчо, фактично відібравши у інших громадян право їм опиратися (за один день організацію, яка зможе еффективно протидіяти подібним "структурам" ви не створите).
Цитировать
І це — військо?! Не смішіть людей. Таке «військо» тільки бійки на майданах робити може, а не воювати.
І все ж не применшуйте їх значення, З таких людей на раз можна зробити таких собі хунвейбінів, посіпак в інтересах группи людей, які при владі чи мають велике бабло. Згадайте того самого Барабаша, який виступив проти Хмельницького, чи Гонту, який служив у пана Потоцького (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86_%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B7%D1%96%D0%B9_%D0%9F%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9), найбільшого українського олігарха XVIII ст.. Реєстрових саме так і кидали на придушення заворушень з XVI по XX ст. Можливо, якби реєєстрових на службі у панів не було - не було б і самих Хмельниччини і Коліївщини, придушуючи найменші прояви опору, імхо такі люди якраз і доводили українське суспільство до соціального вибуху (на жаль зараз в Україні теж існує така загроза, хоч і не в такій степені, дякуючи радянській владі все ж таки у нас суспільство дещо інше). Проти мирного, беззбройного населення, яке вийшло на демонстрацію такі люди дуже "еффективні". Тому червоні у 1917 і винищували реєстрових до ноги, не розуміючи, що справа не в реєстрових,а в самому принципі реєстру, який порушує права і свободи вільних громадян-козаків.
ЦитироватьІ все ж не применшуйте їх значення, З таких людей на раз можна зробити таких собі хунвейбінів, посіпак в інтересах группи людей, які при владі чи мають велике бабло.
Питання в тому, за які заслуги їх треба звати козаками, якщо навіть прямої спадкоємності з історичним козацтвом вони не мають. Люди з баблом і владою вже й так можуть найняти собі міліцію чи якусь бандитську охоронну фірму, але нащо пам'ять козаків паплюжити?
ЦитироватьТому червоні у 1917 і винищували реєстрових до ноги
Де про це можна почитати?
Цитата: Python от декабря 2, 2011, 10:54
Питання в тому, за які заслуги їх треба звати козаками, якщо навіть прямої спадкоємності з історичним козацтвом вони не мають. Люди з баблом і владою вже й так можуть найняти собі міліцію чи якусь бандитську охоронну фірму, але нащо пам'ять козаків паплюжити?
Думаю все ж таки ви перебільшуєте, мої заняття генеалогією показують, що більшість сучасних українців так чи інакше пов'язані спорідненністю (хоч хтось в роду да був) з козаками XVI-XIX ст., які потрапляли до реєстрів, не говорячи про тих, хто був козаком неформально, чи про вільних громадян ординського суспільства XIII-XV ст., які теж звали себе козаками - нащадками таких на просторах України і Росії думаю є практично кожен. Про духовну спорідненість я взагалі не кажу - виокремити з класичної української культури, яка сформувала сучасний український народ, здобуток, який пов'язаний з козацтвом просто неможливо, практично будь-яке слово, стиль мови, літературний твір, художній образ, особливість менталітету у нас швидше за все пов'язані з козацтвом. Нащадки кожного сучасного українця так чи інакше взаємодіяли з представниками субкультури сформованої на Запорізькій Січі, які для багатьох стали "класичним" типом козака.
Цитата: Python от декабря 2, 2011, 10:55
ЦитироватьТому червоні у 1917 і винищували реєстрових до ноги
Де про це можна почитати?
Зараз це в Росії називають "геноцид казачьего народа". По Чернігівщині, Черкащині, Полтавщині і Київщині - все ще дуже мало матеріалу. Те, що зараз в Україні говорять про Холодноярське повстання і її придушення - імхо з цієї серії. Це також одна з причин непорозуміння петлюрівців і махновців (які в петлюрівцях бачили в першу чергу "золотопогонників" - нащадків старих українських старшинських династій, типу Скоропадських чи Полуботків), це одна з причин боротьби не на життя, а на смерть червоних селян і бідних козаків проти Колчака у Сибіру, у війську якого теж було багато родовитого козацтва (в тому числі з коренями з України), громадянської війни на Дону і т.д. Це одна з причин, чому в радянських фільмах образ козака подається дуже негативно і більшість людей на просторах колишнього Рад.Союзу ассоціюють козаків саме з тими царськими посіпаками, бо вони познайомилися з козаками дійсно саме в такому образі, для позначення вільної людини вони вживали інші слова. Зразу я вам так матеріалу не назбираю, мабуть варто відкривати окремі теми про громадянську війну і роль в ній імперського реєстрового козацтва в розділі Історія, можна навіть окремо для України, окремо для Дону, окремо для Сибіру, бо ситуація там в ті часи склалася дещо різна.
ЦитироватьДумаю все ж таки ви перебільшуєте, мої заняття генеалогією показують, що більшість сучасних українців так чи інакше пов'язані спорідненністю (хоч хтось в роду да був) з козаками XVI-XIX ст.
Я не про генетичну спорідненість, а про те, що до цього часу козацтво як форма суспільної організації припинило своє існування, ще коли наших дідів не було. Тобто, нащадки є, а тих, хто на власні очі те козацтво бачив — нема. Та й умови вже не ті: суспільні відносини вже змінились настільки, що козачі вольності просто втратили своє значення.
Цитата: Python от декабря 2, 2011, 11:16
Я не про генетичну спорідненість, а про те, що до цього часу козацтво як форма суспільної організації припинило своє існування, ще коли наших дідів не було. Тобто, нащадки є, а тих, хто на власні очі те козацтво бачив — нема. Та й умови вже не ті: суспільні відносини вже змінились настільки, що козачі вольності просто втратили своє значення.
Козацтво не зникло, бо люди зберегли про нього память. В українських селах люди завжди знали, що якщо їх почнуть тим чи іншим способом нищити у них, як і у кожної вільної людини (навіть в сучасних США) завжди залишається право взятися за зброю і чинити опір. Але люди були мудрі і розуміли, що насиллю на державному рівні важко опиратись, це може становити загрозу життю і здоров'ю рідним і близьким. Тому вони пам'ятали і терпіли, зціпивши зуби ("справжній козак терплячий як віл"), розповідаючи дітям і онукам своє бачення історії (згадайте шевченкового діда). Ці люди вірили, що рано чи пізно їх нащадки стануть вільними і (можливо) згадають про них і про ті важкі умови, в яких їм доводилося жити і берегти память про те, хто вони такі (що вони вільні люди з діда-прадіда). В цьому, мені здається і була основа і суть їх суспільної організації (в основі всього воля і любов до людей, все інше надбання можна відновити), яка в часи кріпацтва просто залягала глибоко на дно, ховалася від чужих очей, довірялася тільки своїм, які не розкажуть пану чи царському чиновнику, не наведуть на село і на знаючих людей загін реєстрових козаків. Погодьтесь, справа не в тому, щоб зберегти шаблюку, знамено, печатку чи документ з написом типу "Військо Запорізьке". Це все папірці. Справа в тому, що нащадки тих людей, "самозваних" козаків, зараз правдами чи неправдами, але мають особисту свободу, можуть говорити своєю мовою і сповідувати свою віру, працюють як рівні у різноманітних установах України і світу і в тому чи іншому вигляді бережуть і передають нащадкам спадщину своїх предків (через мову, через віру, через спосіб мислення). Це значить, що ті люди недарма боролися, недарма терпіли неволю, кріпацтво і знущання. На даний момент ціль досягнута, треба просто жити далі, берегти і примножувати наявні здобутки, передавати нащадкам досвід і память, про те, що заплачено за їхню свободу, не давати більше насильникам права втілювати свої плани на древній козацькій землі.
Если современное рыцарство возможно без военной составляющей из-за своих почётной и джентльменской составляющих, то казачество, лишенное армейскости, в мирном гражданском обществе превратится в ряженый цирк, а создавать Ваффен-СС при Вермахте нам наф не нужно.
Цитата: DarkMax2 от декабря 2, 2011, 11:41
в мирном гражданском обществе превратится в ряженый цирк
знову - чому ви так вирішили? чому ви все ускладнюєте? навіщо підмінюєте волю нарядом? ми ж ніби говоримо про козаків, як про вільних людей, а не про носіїв певного однострою (шаровар, вишитої сорочки, шашки)? для мене напр. в сучасних умовах неформал, чи вихована людина в діловому костюмі може виявитися більш послідовним носієм козацького духу свободолюбства, чим скажімо якийсь вусатий дядько, що трясе булавою і говорить українською мовою.
Цитата: DarkMax2 от декабря 2, 2011, 09:58
Цитата: hodzha от декабря 2, 2011, 09:55
Цитата: DarkMax2 от декабря 2, 2011, 09:45
Духовно вы можете быть хоть джедаем :fp:
P.S. Диплом казака :fp:
а хіба зараз таким не займаються численні "козачі" організації? а інші доводять, що козаком можна тільки родитися і тільки вони можуть вирішувати хто козак, а хто ні. дурня та й годі. :donno:
Кстати, хотел поднять тему о положении современного казачества. Оно ж бывает 2х-3х видов сейчас. Особенно интересно как это регулируется законом.
Выд 1: Рэестровый козак - хто вгодно нэзалэжно вид выду (мижвыдовэ назва ряжэный) - охороняюця законом.
Выд 2: Потомствэный козак - козак по руды и духу вважае козакив окремим народом - законом нэ охороняеця - находыця в стадии восстановлэння популяціии( результаты пэрэпысу).
Выд 3: Козак по крови - забувае своэ ридство и козачый дух - асымилююця, изчзаючый выд .
Цитата: hodzha от декабря 2, 2011, 11:34
Цитата: Python от декабря 2, 2011, 11:16
Я не про генетичну спорідненість, а про те, що до цього часу козацтво як форма суспільної організації припинило своє існування, ще коли наших дідів не було. Тобто, нащадки є, а тих, хто на власні очі те козацтво бачив — нема. Та й умови вже не ті: суспільні відносини вже змінились настільки, що козачі вольності просто втратили своє значення.
Козацтво не зникло, бо люди зберегли про нього память. В українських селах люди завжди знали, що якщо їх почнуть тим чи іншим способом нищити у них, як і у кожної вільної людини (навіть в сучасних США) завжди залишається право взятися за зброю і чинити опір. Але люди були мудрі і розуміли, що насиллю на державному рівні важко опиратись, це може становити загрозу життю і здоров'ю рідним і близьким. Тому вони пам'ятали і терпіли, зціпивши зуби ("справжній козак терплячий як віл"), розповідаючи дітям і онукам своє бачення історії (згадайте шевченкового діда). Ці люди вірили, що рано чи пізно їх нащадки стануть вільними і (можливо) згадають про них і про ті важкі умови, в яких їм доводилося жити і берегти память про те, хто вони такі (що вони вільні люди з діда-прадіда). В цьому, мені здається і була основа і суть їх суспільної організації (в основі всього воля і любов до людей, все інше надбання можна відновити), яка в часи кріпацтва просто залягала глибоко на дно, ховалася від чужих очей, довірялася тільки своїм, які не розкажуть пану чи царському чиновнику, не наведуть на село і на знаючих людей загін реєстрових козаків. Погодьтесь, справа не в тому, щоб зберегти шаблюку, знамено, печатку чи документ з написом типу "Військо Запорізьке". Це все папірці. Справа в тому, що нащадки тих людей, "самозваних" козаків, зараз правдами чи неправдами, але мають особисту свободу, можуть говорити своєю мовою і сповідувати свою віру, працюють як рівні у різноманітних установах України і світу і в тому чи іншому вигляді бережуть і передають нащадкам спадщину своїх предків (через мову, через віру, через спосіб мислення). Це значить, що ті люди недарма боролися, недарма терпіли неволю, кріпацтво і знущання. На даний момент ціль досягнута, треба просто жити далі, берегти і примножувати наявні здобутки, передавати нащадкам досвід і память, про те, що заплачено за їхню свободу, не давати більше насильникам права втілювати свої плани на древній козацькій землі.
То так, всэ вирно.
Послухайтэ мнэния справжнього кубанського козака.
Можешь с чубом завитым ходить,
Можешь кольца сразу в нос и в ухи,
Можешь на трусы лампас нашить
И себе и маленькой сеструхе.
Можешь по стакану выпивать
Свежей, только выгнанной, горилки.
Орденами торс свой украшать,
От плечей, аж до самой ширинки.
Можешь слово «энто» говорить,
Можешь на балачке слово «мабудь»,
Можешь гимн и песни разучить,
Джигитовку показать неслабо.
Шаровары можешь заправлять
В теплые носки, пи$дуя с флагом.
Шашкой можешь доблестно махать
«От плеча», «восмеркой» и «с потягом».
Можешь ты погоны презирать,
Отодрать кокарду от фуражки,
Можешь под жэрдэлею рыгать
Обожравшись бурячанной бражки.
Можешь свое общество создав
Быть в нем неизменно атаманом,
На майдане сраки биловать,
Присудив с полсотни плетюганов.
Можешь ты в реестре состоять,
Чтобы президент тобой гордился...
Только казаком не можешь стать,
Потому что «кизяком» родился.
Есаул Лях
4.11.11г.Господь ны тэля - баче вид тиля...
Первым бандуристом5 Кубани считается атаман Антон Головатый, автор песни, которая долгое время считалась неофициальным гимном Кубани:
Ой годы нам журытыся,
Пора пэрэстаты;
Диждалыся вид царыци
За службу заплаты.
Дала хлиб-силь и грамоту
За вирнии службы
От тэпер мы, мыли браття,
Забудэм вси нужды.
В Тамани жить, вирно служить,
Граныцю держаты,
Рыбу ловыть, горилку ныть,
Ще й будэм богати.
Та вжеж трэба и женитыся,
И хлиба робыты.
А хто прайды из невирных,
То як ворога быты.
Слава Богу и царыци,
И покой гэтману.
Злычилы в сэрдцях наших
Вэлыку рану.
За здоровье ж мы царыци
Помолымось Богу,
Що вона нам указала
На Тамань дорогу.
Заставка сайта Кубановедение
На черноморском казачьем диалекте писали в 19-19 в. Яков Кухаренко (1799-1862), историк-статист Федор Щербина (1849-1936), Василь Вареник (1816-1893), которого современники называли «кубанским Цицероном». Сохранились речи, записанные им: «Мова про хузию» (Слово о ружье), «Великая пятниця» (Страстная пятница), «Мова, як видкрылы зализный шлях, збудованный вид станыци Тихорецькой до города Катеринодара (6 мая 1886).
Александр Пивень известен своими работами по собиранию местного фольклора: «Сим кип брехеньок», «Торба смиху та мишок реготу», «Чорноморськи вытребеньки», «Козацкы жарты та смихи усым людям для втыхи». Исследовал фольклор и Митрофан Дикарев (например, сборник «Толки народа: Антихрист, Мышиный царь, Гадюки»); его поэтический сборник «Я давно вже по свиту блукаю...»
Шедевром считается поэма Степана Шарапа «Казачьи кости»7.
– В балачке украинский и русский языки не просто смешались, но и образовали своеобразный диалект, – считает кандидат исторических наук, научный сотрудник научно-исследовательского центра традиционной культуры при Кубанском казачьем хоре Игорь Васильев. – Он относятся к говорам вторичного образования, поскольку складывались они, начиная с 19 в., в результате переселения людей из самых различных областей, при котором происходило смешивание населения и диалектов. Но здесь нельзя забывать, что известные образцы дореволюционной кубанской литературы писались не на народном диалекте, а на более или менее похожих на него так называемых "балачкообразных" формах. Зачастую некоторые слова и обороты авторы сочиняли сами или строили искусственно.
С. Воржев, Хутор Солёный
В настоящий момент на балачке (помимо того, что исполняются старинные песни Кубанским казачьим хором8) изредка появляются заголовки в кубанской прессе. Обычно в шутливых материалах либо, когда речь идет о фольклорных коллективах. Вот два года назад к Международному дню родного языка «Краснодарские известия» вышли с заголовком «Ну шо тоби казать, моя дытына?»9
Надо заметить, что лет шесть назад краснодарские филологи предлагали кодифицировать местный диалект (по сути дела смесь русских и украинских слов и выражений) и использовать его в местных СМИ. Дескать, немалая часть жителей края проживают на селе и информация на балачке (в том числе и официальные распоряжения губернатора) будет лучше усваиваться кубанцами10. Любопытно, что в 1998 году на Новом телевидении Кубани (НТК)11, крупнейшей местной телерадиокомпании регулярно выходила десятиминутная передача на кубанском диалекте: диктор на фоне видеоряда озвучивал исторические анекдоты и забавные рассказы, связанные с Кубанью12.
Особенности фонетики и лексики
С. Воржев, «Тишина»
Лексика в русском литературном языке находит больше совпадений в северными диалектами, чем с южными (петух – кочет, волк – бирюк, рига – клуни, изба – хата, ухват – рогач...)
В грамматике наоборот, в северных диалектов больше архаизмов. Но и в южных диалектах, в том числе и балачке много расхождений: тенденция к утрате среднего рода (новая пальто), слова женского рода в родительном падеже ставятся в дательном (к куме, у куме), слова множественного числа родительного падежа ставятся в именительном (роспрягайте, хлопцы, кони). Инверсия генитива и датива: «Дай Лены яблок», «Я у маме была». После предлога «по» ставится местный падеж (в рус. яз. дательный). Ср.: «Зайцы прячутся по таких бровках» – (Зайцы прячутся по таким ремизам).
Интерес представляет удвоение приставки «по-», как формант глаголов разрушения (деструктива): «Кабаны пополомали кукурузу», «Мыши попогрызли картошку», «Попобил я все банки», «Трубы пополопались».
Еще одна особенность кубанского диалекта – указание на присутствующее третье лицо местоимением «он». В литературном русском это считается невежливым, однако в балачке за правило не называть человека по имени при нем, но не с ним. Наличие существительных мужского рода с окончанием -о для обозначения живых существ (батько, Гаврило, Сірко), в том числе и фамилий.
Есть отличия и в фонетике: фрикативная г [γ] вместо взрывного [g], умеренное «аканье» отсутствии редуцированных гласных (город [γórat] и [górət]), «яканье» (весна [v'asná]) на месте древнерусской ѣ.
Исследователь Ю. Борисенко22 попытался отобразить характерные черты кубанского говора и его отличия от украинского языка на примере речи свое матери Нины Андреевны. Интересно, что ни она, ни две ее сестры не осознают себя этническими украинцами. Язык, на котором они говорят и говорили их предки, считают «местным, кубанским» языком.
Записанные ею тексты представляют собой фонетическое письмо. Об этом свидетельствуют многочисленные признаки. Назовем лишь некоторые:
– буквы ь и я после ц для обозначения мягкости: улыць, улыця;
– ь у глаголов 3 л. ед. ч. и мн. ч.: хранять, бухыкает', роблят' спивает' и др.;
– ь для обозначения позиционной мягкости согласных: срэдьня;
– ш на месте орфографического ч: табашный
– употребление звука и на месте этимологической ѣ в таких словах, как: бис, дид, дило, обид, сино.
– веляризация согласных перед гласными переднего ряда и, е. В речи информанта это явление достаточно устойчиво: улыц'а, вылыкый, ч'ирывык'и.
– Произношение хв и х на месте ф (перед гласным произносится хв, перед согласным х): хвынарь, кухвайка, кохта. Но сравните: кохта и кофта и как исключение шарафан (сарафан), в котором она стабильно произносит только звук ф.
– Использование как твердого, так и мягкого ц: гарц'увать, спидниц'а (нижняя юбка), цыбуля, цыберко (ведро).
– Также распространено такое явление, как ассимиляция зубных согласных в сочетании с j. Нина Андреевна произносит: бурячин'н'а, кукурузын'н'а, плат'т'а.
Исследователи отмечают, что в кубанских говорах с украинской основой часто встречается несвойственная говорам украинского языка нерегулярность и даже сингармонизм:
Типичной чертой в области вокализма является «регулярное оканье». Зафиксировано только 35 лексем, где на месте о поизносится звук близкий к а. Чаще всего это наблюдается в суффиксах наречий: нужна, нада, скора, нарочита, а также в отдельных словах в первом предударном слоге: скарей, заганяють, плащатка, паламала. Подтверждается замеченная учеными закономерность: а начинает чаще произноситься на месте о перед слогом с ударным а: плащатка, паламала. Можно предполагать, что это проявление нерегулярного сингармонизма.
Мена о на у в некоторых украинских словах. Так вместо украинского годувати (кормить) – гудувать, вместо гомонiти – гумонить, украинскому колупати соответствует кулупать. Это также можно считать сингармонизмом.
– отсутствие перехода э в о: ов'ос, м'од, л'он, дал'око. Эти слова произносятся: овэс, мэд, лэн, далэко. Как исключение гл'од (в украинском глэд – 'боярышник').
Произношение j нами отмечено не только в таких лексемах йихаты, йисты, дойшлы, одийшлы, пидийшлы, уйшлы, в глаголах грайе, ховайе, шука йе (как и в украинском), но и в прилагательных: красныйи, жёлтыйи.
– В области консонантизма выявлены следующие особенности.
– Нерегулярное употребеление взрывного [г] на месте фрикативного [γ]. Сравните: баγато много, γарно хорошо, но рымыгать – жевать жвачку (о животных).
Нерегулярность чередования л/в: довго, добавывся, но на конце слов чаще произносят л: ходыл. В слабой позиции в может оглушаться: фс'о.
Нерегулярность протетического в: викно, вумный, вин, вона, воно, но вулыца / улыца.
– Употребление ы вместо э: ны нада.
– Произношение долгого мягкого ш' на месте краткого твёрдого ш перед и в окончаниях: грош'и, на душ'и, старш'и, хорош'и.
– вариативное оглушение парных согласных по звонкости-глухости: набрыд – набрыт (надоел), обид – обит, хлиб – хлип. Регулярно оглушение согласных только перед заднеязычным к: вашкый, гытко, дорошка.
– Звук г в словах – когти, легко, нигти – произносится как х.
– На месте предлогов «у» и «в» и в начале некоторых слов звуки у и в могут взаимозаменяться: у нас > в нас, в хату > у хату; вдалась (удалась), вспить (успеть). Вариативное употребление: ужэ / вжэ.
Аууу.... Я тут шо, одын? :srch:
Схоже на те :(
Сумно.
Так, хлопці, гоу! А-ну всі назад - так діло не робиться! Ви не чули таку кубанську приказку:"Хіба ми старці, шоб доводить кінці? - Ну й не свині, шоб ставать на половині!" Дам вам трохи сміховинок та побрехеньок на почин, а тоді побалакаємо.
Пісня од моїх бабуні Шилихи(Шило, у дівоцтві - Компанійцівна) ЄвгенІЇ (Якольовни), 1910-2002
Як пішов я по станиці
Дівчат розглядати,
А тепер же я прийшов,
Шоб вам розказати.
Подивився я на їх -
Всї вони хароші,
А як лучче(краще) придивився,
Красота за гроші.
Як помиє свою пику
Та й почисте зуби,
Брови свої підмалює,
Наялозе губи,
Як розчеше собі косу,
Дротом забинтує,
І біжить вона на вечір
Наче вітер дує!
Там вона на вечорі,
Вона веселиться,
Така гарна та весела -
Любо подивиться.
А як прийде додому -
Спаде щекотурка,
І тепер вона похожа
На подлого турка.
* * *
Як пішов я Настю сватать,
Пригласили сісти,
Поставили барабулю
Нечищену їсти.
Я на тую барабулю
Скоса поглядаю,
На полиці варяниці,
Я на їх моргаю.
Потушили каганці,
Полягали спати,
А я за ті варяниці
Та тікати з хати!
Як догнала мене тьоща
Коло перелаза,
Як учисте кочергою
Сто чотирі раза!
Це моє
МИГИЧКА
Раз осінньою порою
За високою горою,
За дубовим темним лісом
Їхав батько з сином візом.
Славсь туман такий густючий,
Крапав дощ дрібний колючий,
В давній час була привичка
Називать той дощ "мигичка".
Батько підганяв конячку,
Шоб тягла скоріше тачку.
За гарбою йшло лошатко,
Тихо чапаючи шатко.
А синок назад дивився,
Шо туман кругом стелився,
Та шось сіре і кошлате
Підкрадалось до лошати.
Мало, шо таке ненастя,
А на всю біду й нещастя
Вовк звалив мале лошатко!
Батько ж їхав без оглядки.
Хлопець був іще маненький,
Нерозумний і дурненький,
Вовчу сіру злу породу
Він не знав, не бачив зроду.
І питає син у батька:
"Шо ото такого, татку?"
Батько каже:"То мигичка -
З неба падає росичка."
- "От яка мигичка, татку -
Задушила нам лошатко!"
ЗАЖУРИЛАСЬ СТАРА БАБА
пісня, слова мої, музика не моя
Зажурилась стара баба
Своєю бідою -
Тіке діда поховала,
Стала молодою.
Ой гоп, зажурилась,
Та й скоро забулось,
У червоні черевики,
Як дівка обулась.
Тепер бабі вольна воля,
Дід не дошкуляє,
Така гарна та весела,
День у день гуляє,
Ой гоп, вольна воля,
Горілочка п'ється,
Перехиле, заспіває -
Все лихо минеться.
Порубала баба курі,
Продала корову,
Собі хімію зробила,
Почорнила брови.
Ой гоп, порубала,
З кумою поїли,
Шоб вдосвіта не співали,
Шоб не сокоріли!
Тепер бабу поважають
Усі добрі люди -
Всі п'яниці та гуляки,
І всі лизоблюди.
Ой гоп поважають,
Ще й добре, як просять,
А як баба та й нап'ється,
Все з хати виносять.
Було б бабі веселіше,
Якби не унуки,
Бо на літо всі приїдуть,
Звяжуть бабі руки.
Ой гоп, веселіше
Було б в світі жити,
Тіке пити та гуляти,
Нічим не тужити.
Загуляла стара баба
Та й не знає годі,
В бур'янах вовки завили
В неї на городі.
Ой гоп, загуляла,
Нічого не робе,
Сподівається на бога,
Може, він пособе.
Захотілося старенькій
Молодого діда,
Може, він все переробе,
То й на краще піде.
Ой гоп, захотілось,
Та так довелося,
Ссіке вона не шукала,
Дурніх не найшлося!
СТАНЦІЯ ЄЯ
(початок)
Повз степи, станиці, села
Поїзд біг шістсот веселий.
Білше плентався,не біг.
Мерехтів у вікнах сніг.
Чи експрес він був, чи скорий,
Наче п'яний або хворий
Сипло дув в свою трубу,
Кланявсь кажному стовбу.
Гарна там була обслуга,
Правда, трохи недолуга,
Як не п'є, так міцно спить,
У дві дірочки сопить.
Вищий клас у ньом вагони,
Вторсир'я старого тонни.
Вже давно їм вийшов строк-
Протяг дме з усіх дірок.
От він вирвався за місто
У широке поле чисте,
Дружно всі провідники
В вікна трусять смітники.
Два часа вже промайнуло,
Аж дві станції минули.
"Тимошовка, Канівська?"
- "Нє, це станція Дінська!
Це яка ще там роззява
Упіймала ротом gаву?
Тимошовка в другий бік!"-
Гримнув сонний провідник.
Клунків пхаючи півтонни,
Баба лізе до вагону:
"Хто тут, як свиня, хропить?"
-"Провідник працює - спить!"
Хтось проснувся на полиці,
Бо чогось не дуже спиться:
"Албаші? Старомінська?"
-"Та грецців вам там, Дінська!"
Поїзд ще стояв чимало,
Та усе в вагоні спало.
Баба клунки затягла
І сама на їх лягла.
Провідник таки прокинувсь,
До старої грізно кинувсь:
"Ти чого, така-сяка,
Узяла собі квітка?
Ти, бува, не впала з неба?
Честь і совість знати треба!
В мене краще б узяла!
Зрозуміла? Поняла?"
На довгому перегоні
Все затихло у вагоні.
Знову станція якась,
Козаки в вагон пруть грязь.
Хтось питає із полиці:
"Ми уже в донській столиці?"
А йому:"Який там біс
Не в ростовський поїзд вліз?
Чи трави якой наївся,
Чи здурів, чи перепився,
Шо ти там за чоловік?
Їдем ми у другий бік!"
(далі буде)
Добры смиховыны. ;up: Як ще будэ выкладайтэ.
С якой станыци, козаче?
Так, не щезайте. бо здохну од скуки сам тут.У нашому ділі - чим білше, тим лучче. А ще лучче свій сайт одкрить.А шо Ви з Кубані, і так бачу, бо в мене ця книжка кулінарна тоже є(анекдот:Харківський аеропорт, 1991.Самольот на посадці пасажирів.Рухівці провіряють публіку на знання укр. мови. Хто не знає - того виводять на вулицю(чи проводить бесіду, чи шо страшніше - ніхто не знає).Вопрос один:"Котра година?"Студент-нєгр сидить і труситься.Пожилий рухівець підходе до його: "Котра година?" - "За десять дев'ята, прошу пана ласкаво!" Дядько гладе студента по курчавій голові:"Та не дрижи ти, синку так! І так бачимо, що свій!")...Станиця (а як Ви вгадали, шо я із станиці?) дуже пагана - Саратовська.
Цитата: Алмас от мая 27, 2012, 13:31
Станиця (а як Ви вгадали, шо я із станиці?) дуже пагана - Саратовська.
Чому погана? :donno:
Гарна станиця - Старовеличківка, тому що там курди по-нашому балакають. А у нас наші скоріше по-курдському або
вірменському заjеркочуть, а по-нашому - "Ой волохи, волохи, вже осталось вас трохи!"
Цитата: Алмас от мая 27, 2012, 13:31
...Станиця (а як Ви вгадали, шо я із станиці?) дуже пагана - Саратовська.
От и добре. Мои диды с Анастасиевкы булы (сам вжэ давно городядын и балакаю пидбэрая слова).
То ны станыця пагана а ти чорнявы якых у Кубань всэ ныяк ны сгарнут...
Ну як вы туточкы я й ны шчэзаю. Можэ ще й пан Стэпняк пидтягнэця, подывимось.
СТАНЦІЯ ЄЯ
(далі)
Шось штрикнуло за плечима,
Й баба кліпнула очима,
Позіхнула, потяглась,
Знову станція якась.
"Ти диви, як світять зорі!
Шо за станція надворі?"
Одповів бабусі бас:
"Ета станция Челбас,
Тут стаім ми целий час".
Баб завдруги упала
І часа десь два проспала.
Кліп! - а поїзд десь стоїть,
А надворі хурделить.
"Ти диви, як дує ловко!
Чи оце там не Покровка?"
Провідник, як та змія:
"Не Покровка, а Єя'!"
Баба тяжко ізітхнула
І на все рукой махнула:
"Ну, іще це не моя,
А її там чи їя".
Добре ніч стара діспала,
Аж на неї торба впала,
Потягнулась, зирк! надвір -
Видно весь хрещений мир.
Баба враз заголосила:
"Бий тебе превража сила,
Жар тебе чорти в печі,
Бо Покровка уночі!
Я ж по-людському просила,
Як клунки свої носила,
Щоб мене ти ізбудив.
Де ж у біса ти ходив?"
Провідник на цей гармидер
Очи бабі чуть не не видер:
" Я ж тібє казав - Єя',
То вже станция твоя!
Раз взяла була білєта
Знать дольжна - Покровки нєту,
Єсть в нас станция Єя ,
Це забота не моя!"
Я б йому додав турботи,
Шо шукав собі б роботи,
Шоб старіх людей не кляв,
І шоб "Є'я вимовляв.
Ну, а всі запам'ятаймо,
І таку притику знаймо,
Шо станиця зветься так,
А в ній станція - інак:
Це не лиш в Новопокровській,
У Кропоткіні - Кавказька,
А Гречишкіно - в Тбіліській,
А у Павловській - Сосика,
А у Славянську - Протока,
Мілованово - в Казанській,
У Воронезькій - Варилка,
Гетьмановська - у Кавказькій,
В Старокорсунській - Стопятий,
А Порошинська - в Терновській,
Албаші - в Новомінській.
Та і то не все я дав,
Не вловіть, як баба, gав!
От і цяцька дядькам - інтернет називається! А то б де ще ми побалакали? О-о-о! Я наче побував у Анастасіївській десь так у 1880-90гг., бо переводив книжку прем'єра Кубанської Ради Василя Іваниса з укр. мови " Стежками життя"(Видано в Торонто, Канада) для журнала "Родная Кубань". Там так гарно описано Вашу станицю, всі закоулки й закапелки, як Ханьків основували, як іногородні з козаками жили (було 50 на 50%), як Різдво празнували, як комарі людей і худобу поїдом їли.
Ту книжку Иваниса я чытав, гарна книжка, дужэ детальна.
Алмас, я родывся й вырос у Темрюци, в Анастасиевке був тильки набигамы. Зараз у той станыци "столица кубанских рисоводов".
А шо в Саратовськой, багато ще казаков живэ?
Иваниса с украинського чи с английского пэрэводылы?
Це тепер закриті дані.Оціночно: кубанців "бувшобалачковіх" і "балачковіх" - 2400 душ,
кубанців-лінійців - 300 душ ;українців "паспортних" - 200 душ;
росіян - 1500 душ; молдаван і греків "балачковіх" - 100 душ;
вірменів - 900 душ; курдів - 500 душ; грузинів всякіх- 100 душ;
кавказців "нашіх"-100 душ; остальні -200 душ.
Усього - 6300 душ.
Мій ЕНКОСАЙТ "Укр. прізв. в Росії" fam35.ucoz.ru Я його ще натоптую і не розкручував.
З укр. на рос. перекладав
Цитата: Алмас от мая 27, 2012, 17:15
Мій ЕНКОСАЙТ "Укр. прізв. в Росії" fam35.ucoz.ru Я його ще натоптую і не розкручував.
З укр. на рос. перекладав
То зайдіть у налаштування: http://lingvoforum.net/index.php?action=profile;area=forumprofile
і впишіть http://fam35.ucoz.ru , де написано «Адреса (URL) сайту» (тільки не забудьте «http://» на початку). Біля Ваших повідомлень з'явиться значок-глобус для переходу на сайт.
Дякую, а мені підказати зараз нікому.Я вже давно хочу про це довідаться. І мовчать всі...що за люди!
Цитата: Алмас от мая 27, 2012, 16:59
Це тепер закриті дані.Оціночно: кубанців "бувшобалачковіх" і "балачковіх" - 2400 душ,
кубанців-лінійців - 300 душ ;українців "паспортних" - 200 душ;
росіян - 1500 душ; молдаван і греків "балачковіх" - 100 душ;
вірменів - 900 душ; курдів - 500 душ; грузинів всякіх- 100 душ;
кавказців "нашіх"-100 душ; остальні -200 душ.
Усього - 6300 душ.
Ну шо ж. Нэрадисна картина, та бачив я ще и хучче.
Напрыклад Анапська, шо вжэ давно Арапска, од ар.
:)
Балачкови молдавани и грэкы це ж гарно; то, можна сказаты, наша надия у майбутнем
:green:
А "Нашы кавказци", по аналогии - це балачковы адыгейци?
Анекдот за украиномовлящу негроту (той шо вы дуже политкорректно пэрэказалы) я чув и ось як на нёго видповим (дывытсь, я вашого сайта начытався, вжэ и сам "розмовляю" :)).
Базарь у кубанськой станыци.
Баба прыежжа хочэ купити куру. Ны обизглавлэну и ощипану, а жыву.
Туточкы Хасан, дид-адыгээць, с аула прыпхався, сыдыть за прылавком, и в ёго е те шо ей трэба. Вона в ёго испрашуе:
- Скажите пажалуйста, ваша курица - несушка?
Горэць голову одвертае, типа - ны чуе. Вона знов:
-Курица ваша, говорю - несушка??
Той мовчить, як воды у рота набрав. Баба ны одчэпляэця:
- Курица - несушка?
Дида яак прорвэ:
-И нэ сушка! И нэ бълят! И нэ курит! И нэ пъот!
Цитата: Вадько от мая 27, 2012, 14:17
Цитата: Алмас от мая 27, 2012, 13:31
...Станиця (а як Ви вгадали, шо я із станиці?) дуже пагана - Саратовська.
От и добре. Мои диды с Анастасиевкы булы (сам вжэ давно городядын и балакаю пидбэрая слова).
То ны станыця пагана а ти чорнявы якых у Кубань всэ ныяк ны сгарнут...
Ну як вы туточкы я й ны шчэзаю. Можэ ще й пан Стэпняк пидтягнэця, подывимось.
Та я туточкы. На роботи гамбалю - свита ны бачу.
Маю шо за чорнявых сказаты. Е в мэнэ корэш - вирмян Мерсиян Камо. Ще його прадид з дэсантом Сэрэбрякова высажувався у Цэмэську бухту, тай жынка наша. И балакае вин як и я. Дывышся на ньёго - вирмян, почынаеш балакаты - свий. От так.
Наші кавказці - то російські - черкеси, лакці, осетини тощо.
За вірменів. Наші, давнішні гамшенські (З Трапезундського й Самсунського вілаєтів Туреччини) вірмени дуже бистро
переймали наш язик і "поведенцію", хоч і свого не цурались. Я добре знав бабу Шурку (Аршалуйс) Ханжияншу, яка всю жизнь прожила на хуторі Піднависло за с.Фанагорійським(по-нашому - Финагорика) і доглядала братські могили та держала чималеньке хазяйство. Пахала, як віл.Так-от, ми з нею балакали тіке по-нашому і білше ніяк. Тепер їй збирають на пам'ятник. Молдавани сс.Тхамаха, Шабановка, Молдавановка - всі "балачкові", а молд. мову знає хто- не-хто. Побрехенька з Сіверського р-на."У гражданську войну на хутір до греків заско'чили якісь з винтовками на конях і питають діда:"Ти такий-сякий, за біліх чи за красніх?" Той думав-думав - начеб білі і каже:"За біліх!" А то були красні:"А такий-переотакий пиндос старий!" Й одстьогали його нагаями, й подалися! От через яке врем'я ще якісь приперлися й упять до діда:"Кажи, ти за біліх чи за красніх?" Дід думав-думав:"Мабуть, це тоже красні, тіке одстали од своіх.""За красніх!"-каже."А-а, така-перетака твоя гречеська морда, а-ну підставляй спину!" Ще раз йому перепало. От перегодом ще одні забігають і до діда:"За біліх чи за красніх?"Дід розвертається, спускає штани, задирає сорочку й каже кріз сльози:"Бий , не питай!"
"Балачкуни"- базікуни. То їм хотілося побалакать та й то тіке з тим, "хто балачку не мішає з мовою". А самі тіке шо пишуть москалівкою, а як собака блох десь набралися українізмів : але, цікаво( у значенні "інтересно"), знайомий і т.д. І, як чорт (прости,Господи, шо на ніч згадую) ладану бояться української абетки. У них виходе, шо я (хоч і пишу самою шо ні на є балачкою), а раз укр. буквами, то мало не мерзавець. А у саміх ніякої системи.На сміх людський нас виставляють. Як балехи коров'ячи по толоці оті Э та Ы - шо ні шагнеш, то плигаєш убік, шоб у той балех не вступить ногою.Ви окроми як сказать, шо мова - то "кака" й "вава" білше нічого не хотіли?
Пытання до Алмаза. А ты выпадком ны Лэм ?. ;)
Цитировать"У них виходе, шо я (хоч і пишу самою шо ні на є балачкою), а раз укр. буквами, то мало не мерзавець"
Одне діло шо люди кажуть, а інше - як вони думають, чи принаймні до чого підсвідомо тягнуться. Ви просто забули з ким балакаєте ;) Я теж, наприклад, кажу одне, думаю друге, а роблю третє :tss: Навіть в інтернеті багато людей продовжують грати в "фофуддю".
A latynkou ne pyšutj na Kubani svidomi liudy? :)
Proponuu svou latynku kubancjam:
j=ь/й
g=ж
h=г
Holosna pislja holosnoi čytaetsja jotovano.
Х=Ch.
Universalınyj sposib rozduty budı-äku temu - počaty obhovorüvaty v nij latynycü ;)
А власне навіщо лізти до балачки з латиницею- ніби нема інчих тем для троллінгу :???
Нехай кубанці собі спілкуються.
Цитата: svidomit132 от июня 26, 2012, 15:03
А власне навіщо лізти до балачки з латиницею- ніби нема інчих тем для троллінгу :???
Нехай кубанці собі спілкуються.
Moe dilo zaproponuvaty.
Цитата: стэпняк от июня 26, 2012, 08:43
Пытання до Алмаза. А ты выпадком ны Лэм ?. ;)
Пане Степняк, по-нашому лем - це коли гуляють в лемкача (моск. пятнашки) і отой, шо лемкає -ото лем. Я не мала дитинка, шоб граться хоч і отуто у цяцьки-ляльки, і отіх слов досі не знаю- флудить чи нахлуджувать чи біс його батька знає! Якби Ви трохи росторопніші були, то вже б давно знали - і хто я, і шо я , і відкіля - нічо' ні од кого не приховую. Даже з отим поганялом, шо по-московському зветься нік-нейм, не мудрував багато. Так ото цакніть на кружальце під моїм поганялом, попробуйте! А Вам, видно, якийсь Лем залив гарячого смальцю за шкіру, шо так в помку дався, так Вам тепер шо сіре, те й вовк!
До половини балаканину на балачці дочитав так і не залемав того Лема. А за пелюстку так і не пояснили людям. шо по-нашому це квашена капуста по четвертині або половині головок.Лях краще знає кубанську за ...., тіке в нього багатенько українізмів (знов же таки писаних московськими буквами). дивлюся на оцю-во нашу укр
А от цікаво, чи можна українця навчити балакати по-кубанському?
Цитата: Алмас от мая 26, 2012, 20:13Це моє
МИГИЧКА
Цiкаво. :) Менi батько про мигичку, що лоша вхопила, в дитинствi розповiдав (не вiршами, зрозумiло). :)
Ні! Чисто по-кубанському балакають двоє людей - я і моя землячка. :E:Дуже-дуже-дуже близько до нас говорять навіть уродженці Львівщини , які тут давно живуть. Але я будь-якого українця за хвилину спалю . Дівчина-продавщиця:" Подайте стільця!" - Все! По-нашому - стулко, скамейка, скамелька. А от навчити кубанця укр. літ.мові - запросто.Також неможливо фінна навчити карельській , а голандця або фламандця африкаансу.
Цитата: Lodur от июня 28, 2012, 13:36
Цитата: Алмас от мая 26, 2012, 20:13Це моє
МИГИЧКА
Цiкаво. :) Менi батько про мигичку, що лоша вхопила, в дитинствi розповiдав (не вiршами, зрозумiло). :)
Признаюся - трохи прибрехав. Це наша народна баєчка, яку перевіршував.
Цитата: Алмас от июня 28, 2012, 13:39Признаюся - трохи прибрехав. Це наша народна баєчка, яку перевіршував.
Нi, я так i зрозумiв, що вашi вiршi. "Цiкаво" я написав про те, що навiть байки однаковi. :)
Цитата: Lodur от июня 28, 2012, 13:36
Цитата: Алмас от мая 26, 2012, 20:13Це моє
МИГИЧКА
Цiкаво. :) Менi батько про мигичку, що лоша вхопила, в дитинствi розповiдав (не вiршами, зрозумiло). :)
Я теж від свого діда чув цю бувальщину, тільки там «мигичка» звучала як «мжичка».
Цитата: Алмас от июня 28, 2012, 13:36
Ні! Чисто по-кубанському балакають двоє людей - я і моя землячка. :E:Дуже-дуже-дуже близько до нас говорять навіть уродженці Львівщини , які тут давно живуть. Але я будь-якого українця за хвилину спалю . Дівчина-продавщиця:" Подайте стільця!" - Все! По-нашому - стулко, скамейка, скамелька. А от навчити кубанця укр. літ.мові - запросто.Також неможливо фінна навчити карельській , а голандця або фламандця африкаансу.
А якщо спробувати скласти кубансько-україський словник, де окремо виписані всі слова, яких нема на Кубані чи на Україні? А в граматиці є відмінності?
Цитата: Python от июня 28, 2012, 14:13
А якщо спробувати скласти кубансько-україський словник, де окремо виписані всі слова, яких нема на Кубані чи на Україні? А в граматиці є відмінності?
[/quote] Я про це давно думав. Щоправда, дедалі усвідомлюю, що багато чого "кубанського" в "загашниках" української мови або в діалектах є. Якби у нас було все унормовано, були справжні словники, а не Ткаченкі'вські, було б легше.А то в мене самого брак укр. словників, нема навіть 4-го тому Грінченка. Цікаво також зібрати слова однакові, але з різним значенням : цікавий, ремствувать, збіжжя, бе'сіда, молодик. постать тощо.
Алмас писал. -Але я будь-якого українця за хвилину спалю . Дівчина-продавщиця:" Подайте стільця!" - Все! По-нашому - стулко, скамейка, скамелька. А от навчити кубанця укр. літ.мові - запросто.Також неможливо фінна навчити карельській , а голандця або фламандця африкаансу.
А з цым я повнистю згоджуся. В армии я лэгко розумив и обчался з вкраинцямы. А ось воны мэнэ нэридко ны розумилы. Хвакт.
Українець українця нерідко не розуміє, якщо хтось до діалекту вдається.
Та ну! А прымиры можна, хоч пару.
Цитата: стэпняк от июля 3, 2012, 11:13
Та ну! А прымиры можна, хоч пару.
Нецки/ночви/вагани/корито.
До речі, саме цей приклад юзало НТВ, коли хотіло довести, що балачка - не мова.
Ще тремпель на півдні та заході не розуміють.
Я так розумію, що балачкові кубанці не здатні виробити спільної позиції щодо української мови :umnik:
Цитата: DarkMax2 от июля 3, 2012, 11:21
Цитата: стэпняк от июля 3, 2012, 11:13
Та ну! А прымиры можна, хоч пару.
Нецки/ночви/вагани/корито.
До речі, саме цей приклад юзало НТВ, коли хотіло довести, що балачка - не мова.
Ще тремпель на півдні та заході не розуміють.
Ха! Так ваганы и трэмпиль у нас и кажуть. А нэцкы, нэ чув ны разу.
Цитата: стэпняк от июля 3, 2012, 15:48
Цитата: DarkMax2 от июля 3, 2012, 11:21
Цитата: стэпняк от июля 3, 2012, 11:13
Та ну! А прымиры можна, хоч пару.
Нецки/ночви/вагани/корито.
До речі, саме цей приклад юзало НТВ, коли хотіло довести, що балачка - не мова.
Ще тремпель на півдні та заході не розуміють.
Ха! Так ваганы и трэмпиль у нас и кажуть. А нэцкы, нэ чув ны разу.
Я теж.
Цитата: svidomit132 от июля 3, 2012, 12:04
Я так розумію, що балачкові кубанці не здатні виробити спільної позиції щодо української мови :umnik:
Цэ щэ чому? :???
Цитата: стэпняк от июля 3, 2012, 15:50
Цитата: svidomit132 от июля 3, 2012, 12:04
Я так розумію, що балачкові кубанці не здатні виробити спільної позиції щодо української мови :umnik:
Цэ щэ чому? :???
От ви і подумайте що саме вам заважає.
Не дивлячись на несхожість діалектів, українці свої діалекти поважають та не дають їм щезнути. В шкільній програмі з української літератури є приклади майже всіх діалектів.
Цитата: movsd от июля 3, 2012, 17:41Не дивлячись на несхожість діалектів, українці свої діалекти поважають та не дають їм щезнути. В шкільній програмі з української літератури є приклади майже всіх діалектів.
Питання часу.
Цитата: svidomit132 от июля 3, 2012, 16:31
Цитата: стэпняк от июля 3, 2012, 15:50
Цитата: svidomit132 от июля 3, 2012, 12:04
Я так розумію, що балачкові кубанці не здатні виробити спільної позиції щодо української мови :umnik:
Цэ щэ чому? :???
От ви і подумайте що саме вам заважає.
Я так розумию, шо мовящи вкраинцы ны спосибны выробыты обчей позыции до кубанськой балачкы :umnik:
Бо набагато чув спорив вид вкраинцив, шо е кубанська балачка - диалэкт вкраинського чи самостийный язык. Ото так!
Цитата: стэпняк от июля 4, 2012, 08:18
Цитата: svidomit132 от июля 3, 2012, 16:31
Цитата: стэпняк от июля 3, 2012, 15:50
Цитата: svidomit132 от июля 3, 2012, 12:04
Я так розумію, що балачкові кубанці не здатні виробити спільної позиції щодо української мови :umnik:
Цэ щэ чому? :???
От ви і подумайте що саме вам заважає.
Я так розумию, шо мовящи вкраинцы ны спосибны выробыты обчей позыции до кубанськой балачкы :umnik:
Бо набагато чув спорив вид вкраинцив, шо е кубанська балачка - диалэкт вкраинського чи самостийный язык. Ото так!
Є такі українці, що вважають балачку окремою мовою? :o
Цитата: movsd от июля 3, 2012, 17:41
Не дивлячись на несхожість діалектів, українці свої діалекти поважають та не дають їм щезнути. В шкільній програмі з української літератури є приклади майже всіх діалектів.
Так, весело було у середній школі: ватра, файно, вуйко... Так сміялися... А чи на заході країни вчать східні діалектизми?
Цитата: hodzha от ноября 7, 2011, 15:33
Цитата: стэпняк от ноября 7, 2011, 15:30
Отвечу на русско-олбанском а то опять запарят (типа ошибки делаешь). Может из каких древних осталось говорят же казаки от казаков ведутся.
панэ стэпняк, будь-ласка пышить и балакайтэ балачкою, нэ пиддавайтэсь на провокацийи. козак вы чы нэ козак. по можлывости вас пидтрымаю. :UU:
Цитата: Python от ноября 9, 2011, 16:42
Цитата: стэпняк от ноября 9, 2011, 12:51
А ни хто нэ задумувався, можэ ци слова у вкраинськый прыйшлы вид козакив, инша частына оцэ тюркизмы з татарського и турэцького.
Питання в тому, чи були козаки окремим від українців народом до того, як переселились на Кубань. Тим більше, українці так само зберегли козацьку самосвідомість —навіть в українському гíмні співається «І покажем, що ми, браття, козацького роду». Мені здається, основна причина мовних відмінностей — те, що козаки переселились на Кубань ще до формування літературної української мови й майже не контактували з Україною після переселення. 200-250 років — це різниця як між американцями й британцями, але їх об'єднувала літературна англійська мова, а в нас цього не було. Ну і різний ступінь впливу російської мови: літературна українська орієнтується на словники кінця ХІХ ст., в наш час у розмовній українській мові русизмів більше, як і в балачці.
Кубанці в залежності від самоідентифікації або визнають, або ж заперечують спорідненість балачки з українською мовою, вимушена ізоляція нащадків запорізьких козаків кардинально не вплинула на балачку з огляду на її зрозумілість українцям, до 1933 року на Кубані існувала система української освіти стараннями наркома освіти Скрипника, після ліквідаціїї "гидкої" українізації Кубані балачкові кубанці лишилися сам на сам з системою російської освіти.
Гордо вимахувати лозунгом "балачка-окрема мова" достатньо легко, а ось створити систему освіти практично нереально, та росіянам цей стан справ очевидно вигідний, бо немає необхідності визнавати українцями кубанських козаків та задовольняти їх культурні потреби, а "балачка" в Росії так і не має офіційного статусу але ж українці тут ні до чого -чи не так?
Цитата: DarkMax2 от июля 4, 2012, 08:58
Цитата: movsd от июля 3, 2012, 17:41
Не дивлячись на несхожість діалектів, українці свої діалекти поважають та не дають їм щезнути. В шкільній програмі з української літератури є приклади майже всіх діалектів.
Так, весело було у середній школі: ватра, файно, вуйко... Так сміялися... А чи на заході країни вчать східні діалектизми?
В Енеїді Котляревського достатньо східних діалектизмів. ІМХО, на сході українська не потрібна навіть її носіям, то чому ці діалекти повинні цікавити західняків?
У писни "Ой мамо, люблю Грыця" е слова - Дам сорочку, жытанку билу. Шо за "жытанка " така? -На балачкы сроду ны чув.
Ну, я теж не чув у своїх краях. Діалектизм якийсь чи архаїзм, якого нема ні в балачці, ні в моєму наддніпрянському діалекті, ні в літературній українській. Або ж такого слова й зовсім нема — при записі пісні щось не розчули й записали помилково так.
Може сорочка з жита? :donno:
Цитата: LUTS от августа 28, 2012, 17:47
Може сорочка з жита? :donno:
Такі теж бувають? Я чогось думав, що тільки з льону/конопель.
Якщо я здогадався вiрно, реч про цей варiант: http://get-tune.net/?a=music&q=Украинская народная песня - Ой,мамо люблю Гриця(O.S.T.Жил был пёс) (http://get-tune.net/?a=music&q=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%81%D0%BD%D1%8F%20-%20%D0%9E%D0%B9,%D0%BC%D0%B0%D0%BC%D0%BE%20%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BB%D1%8E%20%D0%93%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8F%28O.S.T.%D0%96%D0%B8%D0%BB%20%D0%B1%D1%8B%D0%BB%20%D0%BF%D1%91%D1%81%29)
Не можу зрозумiти, що там за слово/слова, але скорiш "<щось> таку бiлу" нiж "житанку бiлу".
Та ни, там всэ-такы "жытанку билу".
Це щось циганське. В яндексі згадуються цигани, а також тютюн.
Цитироватьнеужели в Томске можно купить старую ЖИТАНКУ (без фильтра, с отличным табаком).
Цитировать- Со мной говорила Вода, - перебила житанка. Кормчий благоговейно уставился на ведьму, ожидая продолжения
ЦитироватьСтол раскидист, ни зги от копоти нездешних «галуазов» и едких цыганских «житанок»
ЦитироватьА хто рынком в СПб руководит? Главная житанка России.
Цитата: DarkMax2 от августа 29, 2012, 08:49
Це щось циганське. В яндексі згадуються цигани, а також тютюн.
Цитироватьнеужели в Томске можно купить старую ЖИТАНКУ (без фильтра, с отличным табаком).
Цитировать- Со мной говорила Вода, - перебила житанка. Кормчий благоговейно уставился на ведьму, ожидая продолжения
ЦитироватьСтол раскидист, ни зги от копоти нездешних «галуазов» и едких цыганских «житанок»
ЦитироватьА хто рынком в СПб руководит? Главная житанка России.
"Gitanes" - марка цигарок. "Цигани" в перекладі. Чомусь мені здається, що в пісні не про них ;D
Цитата: Python от августа 28, 2012, 17:58
Цитата: LUTS от августа 28, 2012, 17:47
Може сорочка з жита? :donno:
Такі теж бувають? Я чогось думав, що тільки з льону/конопель.
Не знаю. Може. Хоча навряд чи.
Може моднява циганська сорочка?
Цитата: DarkMax2 от августа 29, 2012, 18:20
Може моднява циганська сорочка?
До речі, може бути. Циганськими різнокольорові сорочки називали.
Хоча тоді чому вона біла? ::)
Можэ покрий такый? :???
Ну сорочки не лише за кольором розрізняються. Може крій?
Цитата: стэпняк от августа 30, 2012, 08:17
Можэ покрий такый? :???
Доброго ранку :) випередили :)
Так и поришылы,-жытанка е сорочка цыганського крою, -бо спиваем, колы збыраемся разом. А шо ны знаем.
Скилькы тем за балачку ны одкрывай, вси воны будуть наглухо "замовлены".
Тому й казаков-кубанцев в их ныбагато.
:(
Цитата: Вадько от августа 30, 2012, 17:06Скилькы тем за балачку ны одкрывай, вси воны будуть наглухо "замовлены".
Тому й казаков-кубанцев в их ныбагато.
:(
Так большинство людей не умеют балакать балачкой. Я могу или по-русски говорить, або українською розмовляти. :) А большого наплыва кубанцев, чтобы они друг с другом исключительно балакалы, как-то не наблюдается.
Було б по чому вчити балачку — може, й спробували б побалакати, а так проблематично. Можна, правда, писати російськими буквами і вставляти суржик, щоб було трохи схоже, тільки ж кубанці все одно розкусять...
Цитата: Python от августа 30, 2012, 17:23тільки ж кубанці все одно розкусять...
Отож... :yes:
Цитата: Вадько от августа 30, 2012, 17:06
Скилькы тем за балачку ны одкрывай, вси воны будуть наглухо "замовлены".
Тому й казаков-кубанцев в их ныбагато.
:(
О, нашы появылысь. Вадько , ты куды зныкався - я тут зовсим одын, и йих багато. :'( :D
Здоровэнькы!
Та я ны ныкався, я в отпуске був и в Интэрнэт прынципово ны выходыв.
(Нажаль, в Нэберджай ны поихав, бо у той точно день пхався до Ростова)
Зарас, бачишь, вэрнувся.
:)
Бачыв на хвотках, якый ладный пам'ятнык змайструвалы усим мыром?
Бачил, дуже добрый. Ны те шо памьятннык, цилый мемориал.
Шо, приижжалы до тебя хлопци вэно с мидиямы питы?
(Подывыся, як Translate оци нашы балачкы пэрэкладае - довго будэш смиятысь :D)
Той памьяник зробылы по моёму проэкту, (пид рэдакциею Рудыка). Ну й пушку воны бэз мэнэ прытулылы. -А за выно, то воны бильш хвалылыся шо прыидуть, казалы пизнишэ в осэнь. Тилькы тоди мидий ны будэ,-вода дужэ холодна.
Варіант "канареєчка"
Цитироватьа косив батько, косив я,
Тай викосили солов'я
Соловей у саду тьох да тьох. Канареєчка...
Роман косить, Гапка в'яже, Катерина загріба,
Грицько воли напува, Ганна воду тяга.
Ой, мамо, люблю Гриця.
Гриць на конику вертиться.
В Гриця шапка до лиця,
Люблю Гриця молодця.
Да прийди, Грицю, у неділю,
Да дам сорочку, житанку бiлу.- імхо (дам сорочку, жданку білу)
Да прийди, Грицю, в понеділок,
Да підем разом по барвінок.
Да прийди, Грицю, у вівторок,
Тай зи'яжемо снопiв сорок.
Варіант "цюру цюмба"
ЦитироватьЗа городом кози пасла,
Назбивала бутель масла,
Приспів:
Соловей у саду: тьох, да тьох,
Соловеєчко, личко - чинда
Черечинда - клечинда - речинда,
Личко - цюмба - цюру-цюмба
Брала воду в цумбаря,
Семен косе, Гапка вяже,
Катерина загріба,
Грицько коня напуває,
Ганна воду тяга.
Ой, мамо, люблю Гриця,
Гриць на конику вертиться,
Грицю шапка до лиця,
Люблю Гриця молодця.
Бутель масла, діжку сира,
Вареничків наварила.
Приспів.
Вареничків наварила,
Собі хлопців запросила.
Приспів.
Їжте хлопці та вмочайте,
За горілку вибачайте.
Приспів.
Бо горілка - дуже гірка,
Вона людська поговірка.
Приспів.
Ой, мамо, люблю Гриця,
Гриць на конику вертиться,
Грицю шапка до лиця,
Люблю Гриця молодця!
Ныкого нымае, чи шо-ли? :donno:
Кубанська балачка, кажете? Шось вона дуже похожа на ту мову, якою я обчаюсь в житті.
Цитата: quez от августа 12, 2013, 20:15
Кубанська балачка, кажете? Шось вона дуже похожа на ту мову, якою я обчаюсь в житті.
так тут вже ж багато разів говорилось що це банальні українські степові діалекти
Цитата: quez от августа 12, 2013, 20:15Кубанська балачка, кажете? Шось вона дуже похожа на ту мову, якою я обчаюсь в житті.
То, може, ви з Кубанi, пане?
Цитата: Pawlo от августа 12, 2013, 20:30
так тут вже ж багато разів говорилось що це банальні українські степові діалекти
Ну, в моєму висловлюванні була велика частка іронії, чи тут треба смайлика чіпляти? Ну і таки да, я носій маже степового діалекту.
Цитата: Lodur от августа 12, 2013, 20:36То, може, ви з Кубанi, пане?
Нє, ніколи не був на Лівобережній, хіба що на лівому березі Києва, а на Кубані — тим більш.
не переживайте я зразу зрозумів що ви іронізуєте але хтів ще раз підкреслити українськість балачки
Цитата: Pawlo от августа 12, 2013, 20:59
не переживайте я зразу зрозумів що ви іронізуєте але хтів ще раз підкреслити українськість балачки
Навіщо її підкреслювати? Це очевидна річ
Цитата: quez от августа 12, 2013, 20:52Нє, ніколи не був на Лівобережній
Лiвий берег якої рiчки Кубань? :???
До речi, я на Кубанi теж не бував, але говiрка й справдi на степову, що я в дитинствi в селах чув, дуже подiбна. А кажуть, що запорожцiв всiх ще в XVIII-XIX cторiччях повиселяли... Дивовижа, тай й тiльки.
Цитата: Lodur от августа 12, 2013, 21:33
Цитата: quez от августа 12, 2013, 20:52Нє, ніколи не був на Лівобережній
Лiвий берег якої рiчки Кубань? :???
До речi, я на Кубанi теж не бував, але говiрка й справдi на степову, що я в дитинствi в селах чув, дуже подiбна. А кажуть, що запорожцiв всiх ще в XVIII-XIX cторiччях повиселяли... Дивовижа, тай й тiльки.
ну так вони ж не своїми окремими діалектами балакали а тими якими і оточуюче селянство. тому і збереглись
Цитата: quez от августа 12, 2013, 20:15
Кубанська балачка, кажете? Шось вона дуже похожа на ту мову, якою я обчаюсь в житті.
Нывжэ? А як вам оцэ?
Украинский - балачка.
кинджал - гинджял, карбиж, базалай
літак - самольёт
цукор - сахарь
цукерка - конхвет
картопля - барабуля
самогон - чэмэргэс, чамэрэс, арака
айран - ирьян
кукурудза - кукургуза
помідор - помадор, бадрижан
весло - бабайка
відро - бадый
пень - корч
стегно - ляшка
невдаха - ныхлюя
шалапут - шэлэпа
щипці - ацтэньки
стіг - адонак; -то и прочэ, так кожнэ трэте слово у балачкы, ны мае аналога в украйинськом языку.
Цитата: стэпняк от августа 13, 2013, 07:44
кинджал - гинджял,
Цитата: стэпняк от августа 13, 2013, 07:44
стегно - ляшка
Цитата: стэпняк от августа 13, 2013, 07:44
картопля - барабуля
Цитата: стэпняк от августа 13, 2013, 07:44
кукурудза - кукургуза
Цитата: стэпняк от августа 13, 2013, 07:44
помідор - помадор
:fp:
Цитата: стэпняк от августа 13, 2013, 07:44
літак - самольёт
цукор - сахарь
цукерка - конхвет
:fp:
А усе інше звичайні діалектизми.
У нас он від корита до ночв та вагонів варіюється.
ЦитироватьЧЕМЕРГЕС
(-у) ч.; крим., жрм. Самогон. Ми й без твоєї горілки обійдемось: купим у баби Польки чемергесу (Чабаненко 1992). БСРЖ, 667; СЖЗ, 111, Чабаненко 1992, 4, 211; ЯБМ, 2, 525.
http://slovopedia.org.ua/57/53415/376382.html
Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів)
http://r2u.org.ua/s?w=бад*&scope=ukr&highlight=on (http://r2u.org.ua/s?w=%D0%B1%D0%B0%D0%B4*&scope=ukr&highlight=on)
ЦитироватьSolanum melongena L. — си́ній баклажа́н (Ру, Оп); баклажа́н си́ній (Мл, Сл; Ум, Ів, Мс — СТ); бадиджан (Ан), бадражан (синій) (Сл), баклажа́н(и) (Мн2, Ум, Ду, Ів, Сл, Mk, Ук, Мс, Гб — СТ, ПД), боклажа́ни (Мс — СТ), ві́нити (Бк — БУ), дем'янка (Шм — СТ), паклажа́ни (Мс — СТ), патлажа́н(и) (Сл, Mk, Мч — ПД), патлажа́ни си́ні (Мс — СТ), помадор синій (Ср, Ян4 — СТ), помидо́р (Мс — СТ), помідо́ри (Гб2 — ГЦ), помідо́ри си́ні (Рг1, Пс, Шс2, Мс — СТ), си́не́нькі (Мс — СТ), си́ні(й) (Мс — СТ).
Ну, не помідор, але ближче до оригінального значення, так?
Цитата: стэпняк от августа 13, 2013, 07:44и прочэ, так кожнэ трэте слово у балачкы, ны мае аналога в украйинськом языку.
Стэпняк, не обижайтесь, но речь в последних сообщениях шла не о литературном украинском, а о диалектах, говорах. А в них чего только нет. Из приведённого вами списка, пожалуй, трудновато будет найти слова, заимствованные из кавказских языков (базалай, и т.п.). Всё остальное есть.
ЦитироватьКОРЧ 1, а, чол.
1. Пень, викорчуваний з корінням. Наносив [Павло] повну діжку води, врубав дров з старого дубового корча (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 77); Вербовий корч майже не тримався на воді. Але те не злякало Фреда. Він десь роздобув зручного кілка і.. сміливо всівся в розкаряці (Юрій Збанацький, Курил. о-ви, 1963, 74);
// Розгалужене коріння дерев, кущів. [Остап:] Ходім, Тарасе, до старого млина, там глибоко, на дні корчі, і риби там багато (Олександр Корнійчук, I, 1955, 310).
♦ На корч заввишки див. заввишки.
2. Те саме, що кущ 1. Тільки при долині два корчі калини (Павло Чубинський, V, 1874, 32); Недалечко під корчем ліщини горить ватра (Марко Черемшина, Тв., 1960, 88); У затишному ярочку, в густих корчах калини хлопці несподівано спинилися (Петро Колесник, Терен.., 1959, 196).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 302.
КОРЧ 2, у, чол., розм. Те саме, що корчі. В горлі корч хапав; я затиснула зуби сильно, бо мені виривався зойк з уст (Ольга Кобилянська, I, 1956, 128).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 302.
Цитироватьбаддя, бадейка, бадійка "дерев'яне відро над криницею" [19: I, 112]), яка є запозиченням з турецької мови; тур. badya "посуд для вина", "ківш" походить від перс. bädye "т c.", пов'язаного з bāda "вино" [19: I, 112] (пор. ще: р. бадья "велике
відро біля криниці", болг. бадия "дерев'яне відро", схв. бадиja "дерев'яне відро, цеберко" [19: I, 112]).
Де 19. Етимологічний словник української мови: В 7-т. – Т. 1–4. – К., 1982–2003.
ЦитироватьКарбіж, -жа, м. Нарѣзки на деревѣ для счета, для отмѣтки предмета и пр. Вас. 155, 174. По пальцях тож не розлічу... Над карбіжем тож не трудилась. Котл. Ен.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 221.
Из самих нарезов стал орудием.
Базалаем же правильно называть только кавказский кинжал. И вообще, это род такой (wiki/ru) Базалай (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%B9)
ЦитироватьАРАК, у, чол. Поширений на сході міцний спиртний папій, що виготовляється із соку пальми, рису, ячменю, пшениці та ін. У небі там нема горівки, Ні араку, меду, ні вина (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 156).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 57.
ЦитироватьБаба́йка, -ки, ж. Большое, прикрѣпленное къ лодкѣ весло. МУЕ. І. 35, 39. На баба́йку! На весла! (команда кормчаго).
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 13.
ЦитироватьНехлюя, -люї, ж. Неряха.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 561.
ЦитироватьШелепа, -пи, об. Нерасторопный, тупой человѣкъ.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 490.
И того в словарях не нашлись только ір'ян, ацтеньки та адонак.
Остальные слова хотя и забыты, из-за изменившегося быта, но существуют в рамках литературного языка.
P.S. Конечно же, самольёт, сахарь та конхвет - обычный суржик, который и у нас есть.
Цитата: DarkMax2 от августа 13, 2013, 08:43И того в словарях не нашлись только ір'ян, ацтеньки та адонак.
Ну, положим, не "ацтеньки", но "оценьки" (оцэнькы) в значении "клещи" я от отца слышал и даже сам употреблял - у нас это слово обычное. Сейчас очень удивился, что его нет в словаре.
Цитата: Lodur от августа 13, 2013, 08:49
Цитата: DarkMax2 от августа 13, 2013, 08:43И того в словарях не нашлись только ір'ян, ацтеньки та адонак.
Ну, положим, не "ацтеньки", но "оценьки" (оцэнькы) в значении "клещи" я от отца слышал и даже сам употреблял - у нас это слово обычное. Сейчас очень удивился, что его нет в словаре.
Та я тоже удивился, что нету.
Забыл одну мелочь :green::
ЦитироватьБараболя, -лі, ж. = картопля. Вх. Пч. I. 13. ЗЮЗО. І. 137. Наварила бараболі. Чуб. V. 3. Ум. бараболька. Грин. ІІІ. 517.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 28.
Також треба пам'ятати, що українською орфографією не передаються приикування (еи) та приукавання (оу).
Тому бараболя та велосипедисти ;)
С таким-же успехом в словаре русского языка Даля и других, можно найти почти весь украинский язык. Но я же не делаю из этого вывод что украинский есть диалект русского. -Я из практики: В армию призывался с Крыма (работал в Керчи в на судах), естественно призыв в полку состоял наполовину из укранцев и наполовину из тюрков всех мастей. Русский ипользовали только для разговоров с ними. Угадайте с одного раза с кем я общался, будучи призваннам с Украины, с фамилией заканчивающейся на о, и прекрасно понимавший язык, а вот мне часто и густо приходилось переводить, о чём я говорю. Странно как это украинцы не всегда понимали свой диалект? :what:.
P.S. кстати тюрков я тоже немного понимал (уж очень много у нас слов тюркского происхождения (а может и исконно наши, не вдавался в подробности, просто они имеются) или это тоже диалект украинского?).
Диалекты на то и диалекты. Мне в Крыму тоже порой приходилось объяснять мой русский. А до Помаранчевой революции никто по эту сторону Днепра и не знал о кнайпах и филижанках. И что? Во Львове не украинская речь?
P.S. А у Даля есть пометки "малорос."
Цитата: стэпняк от августа 13, 2013, 09:08
С таким-же успехом в словаре русского языка Даля и других, можно найти почти весь украинский язык. Но я же не делаю из этого вывод что украинский есть диалект русского. -Я из практики: В армию призывался с Крыма (работал в Керчи в на судах), естественно призыв в полку состоял наполовину из укранцев и наполовину из тюрков всех мастей. Русский ипользовали только для разговоров с ними. Угадайте с одного раза с кем я общался, будучи призваннам с Украины, с фамилией заканчивающейся на о, и прекрасно понимавший язык, а вот мне часто и густо приходилось переводить, о чём я говорю. Странно как это украинцы не всегда понимали свой диалект? :what:.
P.S. кстати тюрков я тоже немного понимал (уж очень много у нас слов тюркского происхождения (а может и исконно наши, не вдавался в подробности, просто они имеются) или это тоже диалект украинского?).
лексикой вы таки ничего не докажите , икавизм явный признак украинскости (надо ещё лет так хотя бы под триста отдельно пожить , до развития собственной фонологии , к тому моменту или обрусеете либо обукранитесь)).
Звыняйтэ - шо цэ такэ икавизм?
к тому моменту или обрусеете либо обукранитесь)). Спасыби за пиддэржку. :down: Краще було напысаты: вы все умрёте!
Цитата: стэпняк от августа 13, 2013, 15:44
Звыняйтэ - шо цэ такэ икавизм?
Цитировать
Спасыби за пиддэржку. :down:
Я выделил.
(wiki/uk) Ікавізм (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%BC)
Тю и всёго-то. Цэ я ныдотумкав :donno:. Тилкы ны собичыть икавизм, он и наш тэж!
Цитата: стэпняк от августа 13, 2013, 07:44
кинджал - гинджял, карбиж, базалай
Немає у нас кинджалів, тому й слова особливого для них немає
Цитата: стэпняк от августа 13, 2013, 07:44
літак - самольёт
цукор - сахарь
Через раз.
Цитата: стэпняк от августа 13, 2013, 07:44
картопля - барабуля
Бараболя
Цитата: стэпняк от августа 13, 2013, 07:44
айран - ирьян
Перший раз чую
Цитата: стэпняк от августа 13, 2013, 07:44
кукурудза - кукургуза
Кукуруза
Цитата: стэпняк от августа 13, 2013, 07:44
пень - корч
Є таке
Цитата: стэпняк от августа 13, 2013, 07:44
стегно - ляшка
Ляжка
Цитата: стэпняк от августа 13, 2013, 07:44
щипці - ацтэньки
Обценьки, щоправда, це не всякі щипці
Цитата: стэпняк от августа 13, 2013, 07:44
шалапут - шэлэпа
Я не знаю, як українською шалапут
Так що більшість слів все-таки мають аналоги. Зверніть увагу, я пишу лише за свій власний діалект. В других діалектах цих слів може не бути, зате будуть другі слова із вашого списку.
Цитата: стэпняк от августа 13, 2013, 15:44
к тому моменту или обрусеете либо обукранитесь)). Спасыби за пиддэржку. :down: Краще було напысаты: вы все умрёте!
Ви серйозно розраховуєте прожити більше 300 років?
Цитата: Лом d10 от августа 13, 2013, 09:38
лексикой вы таки ничего не докажите , икавизм явный признак украинскости (надо ещё лет так хотя бы под триста отдельно пожить , до развития собственной фонологии , к тому моменту или обрусеете либо обукранитесь)).
Далеко не факт. Україна під Росією була три сотні років і не обрусіла.
Цитата: quez от августа 13, 2013, 18:08
Цитата: Лом d10 от августа 13, 2013, 09:38
лексикой вы таки ничего не докажите , икавизм явный признак украинскости (надо ещё лет так хотя бы под триста отдельно пожить , до развития собственной фонологии , к тому моменту или обрусеете либо обукранитесь)).
Далеко не факт. Україна під Росією була три сотні років і не обрусіла.
Та ну як вам сказати. До певної мыри обрусіла таки
Цитата: quez от августа 13, 2013, 18:08
Україна під Росією була три сотні років і не обрусіла.
По-перше, не вся була. По-друге, кількість населення не співмірна.
Цитата: Pawlo от августа 13, 2013, 18:13
Цитата: quez от августа 13, 2013, 18:08
Цитата: Лом d10 от августа 13, 2013, 09:38
лексикой вы таки ничего не докажите , икавизм явный признак украинскости (надо ещё лет так хотя бы под триста отдельно пожить , до развития собственной фонологии , к тому моменту или обрусеете либо обукранитесь)).
Далеко не факт. Україна під Росією була три сотні років і не обрусіла.
Та ну як вам сказати. До певної мыри обрусіла таки
А ще ополонилась? ;D ополячилась?
Обгерманилась, обтюркалась ;D і так далі.
І нічого, живем, москалями себе не вважаєм.
Цитата: alant от августа 13, 2013, 18:18
По-перше, не вся була. По-друге, кількість населення не співмірна.
В більшості кавказьких народів кількість населення теж не співмірна. Набагато менше співмірна.
Цитата: alant от августа 13, 2013, 18:16
Цитата: quez от августа 13, 2013, 17:59
Цитата: стэпняк от августа 13, 2013, 07:44
шалапут - шэлэпа
Я не знаю, як українською шалапут
Шлепер жеж :)
Слова такого не чув. Поліз в нет. Шлепер від нім. Schlepper, schleppen — волочити. Слово фіксується у словниках кримінального жаргону. Дурний жарт.
Цитата: quez от августа 13, 2013, 18:41
Цитата: alant от августа 13, 2013, 18:18
По-перше, не вся була. По-друге, кількість населення не співмірна.
В більшості кавказьких народів кількість населення теж не співмірна. Набагато менше співмірна.
Так я ж про це і говорив, що українців набагато важче ассимилювати, через більшу чисельність, порівняно з кубанцями.
Цитата: alant от августа 13, 2013, 22:54
Цитата: quez от августа 13, 2013, 18:41
Цитата: alant от августа 13, 2013, 18:18
По-перше, не вся була. По-друге, кількість населення не співмірна.
В більшості кавказьких народів кількість населення теж не співмірна. Набагато менше співмірна.
Так я ж про це і говорив, що українців набагато важче ассимилювати, через більшу чисельність, порівняно з кубанцями.
Українців, порівняно з українцями? :???
Цитата: DarkMax2 от августа 13, 2013, 22:54
Цитата: alant от августа 13, 2013, 18:16
Цитата: quez от августа 13, 2013, 17:59
Цитата: стэпняк от августа 13, 2013, 07:44
шалапут - шэлэпа
Я не знаю, як українською шалапут
Шлепер жеж :)
Слова такого не чув. Поліз в нет. Шлепер від нім. Schlepper, schleppen — волочити. Слово фіксується у словниках кримінального жаргону. Дурний жарт.
В Януковича це слово в активному лексиконі :yes:
Цитата: alant от августа 13, 2013, 22:56
Цитата: DarkMax2 от августа 13, 2013, 22:54
Цитата: alant от августа 13, 2013, 18:16
Цитата: quez от августа 13, 2013, 17:59
Цитата: стэпняк от августа 13, 2013, 07:44
шалапут - шэлэпа
Я не знаю, як українською шалапут
Шлепер жеж :)
Слова такого не чув. Поліз в нет. Шлепер від нім. Schlepper, schleppen — волочити. Слово фіксується у словниках кримінального жаргону. Дурний жарт.
В Януковича це слово в активному лексиконі :yes:
Кажу ж, такі дурні політичні жарти недоречні.
Цитата: DarkMax2 от августа 13, 2013, 22:57
Цитата: alant от августа 13, 2013, 22:56
Цитата: DarkMax2 от августа 13, 2013, 22:54
Цитата: alant от августа 13, 2013, 18:16
Цитата: quez от августа 13, 2013, 17:59
Цитата: стэпняк от августа 13, 2013, 07:44
шалапут - шэлэпа
Я не знаю, як українською шалапут
Шлепер жеж :)
Слова такого не чув. Поліз в нет. Шлепер від нім. Schlepper, schleppen — волочити. Слово фіксується у словниках кримінального жаргону. Дурний жарт.
В Януковича це слово в активному лексиконі :yes:
Кажу ж, такі дурні політичні жарти недоречні.
Ви сьогодні не в гуморі?
Цитата: alant от августа 13, 2013, 22:58
Цитата: DarkMax2 от августа 13, 2013, 22:57
Цитата: alant от августа 13, 2013, 22:56
Цитата: DarkMax2 от августа 13, 2013, 22:54
Цитата: alant от августа 13, 2013, 18:16
Цитата: quez от августа 13, 2013, 17:59
Цитата: стэпняк от августа 13, 2013, 07:44
шалапут - шэлэпа
Я не знаю, як українською шалапут
Шлепер жеж :)
Слова такого не чув. Поліз в нет. Шлепер від нім. Schlepper, schleppen — волочити. Слово фіксується у словниках кримінального жаргону. Дурний жарт.
В Януковича це слово в активному лексиконі :yes:
Кажу ж, такі дурні політичні жарти недоречні.
Ви сьогодні не в гуморі?
Я взагалі проти бидложартів.
Цитата: DarkMax2 от августа 13, 2013, 22:59
Цитата: alant от августа 13, 2013, 22:58
Цитата: DarkMax2 от августа 13, 2013, 22:57
Цитата: alant от августа 13, 2013, 22:56
Цитата: DarkMax2 от августа 13, 2013, 22:54
Цитата: alant от августа 13, 2013, 18:16
Цитата: quez от августа 13, 2013, 17:59
Цитата: стэпняк от августа 13, 2013, 07:44
шалапут - шэлэпа
Я не знаю, як українською шалапут
Шлепер жеж :)
Слова такого не чув. Поліз в нет. Шлепер від нім. Schlepper, schleppen — волочити. Слово фіксується у словниках кримінального жаргону. Дурний жарт.
В Януковича це слово в активному лексиконі :yes:
Кажу ж, такі дурні політичні жарти недоречні.
Ви сьогодні не в гуморі?
Я взагалі проти бидложартів.
Тоді без жартів.
Ви дійсно не чули це слово? Бо я його саме від президента і почув, і багато жартів з цього приводу.
Я за такою дурнею не слідкую.
Цитата: стэпняк от августа 13, 2013, 07:44
літак - самольёт
цукор - сахарь
цукерка - конхвет
В розмовній українській є самольот, сахарь, канхвети. В літературній не вживаються.
Цитировать
кукурудза - кукургуза
помідор - помадор
айран - ирьян
кинджал - гинджял
Фонетичні розбіжності незначні. Також слід мати на увазі, що переселення на Кубань відбувалось до широкого поширення помідорів і кукурудзи в наших краях, а айран традиційним напоєм на Україні й не був.
Цитировать
картопля - барабуля
пень - корч
щипці - ацтэньки
шалапут - шэлэпа
невдаха - ныхлюя
бараболя, корч, обценьки, шелепа, нехлюй — все це в літературній українській мові є. Щоправда, деякі з них мають дещо інше значення:
шелепа = недотепа
нехлюй = незібрана/недбала/неохайна людина.
Цитировать
кинджал - карбиж, базалай
помідор - бадрижан
самогон - чэмэргэс, чамэрэс, арака
весло - бабайка
відро - бадый
стегно - ляшка
стіг - адонак; -то и прочэ, так кожнэ трэте слово у балачкы, ны мае аналога в украйинськом языку.
Цього справді нема в літературній українській мові й найпоширеніших різновидах розмовної. Як щодо діалектів, не знаю.
Цитата: Python от августа 13, 2013, 23:32
Цього справді нема в літературній українській мові й найпоширеніших різновидах розмовної. Як щодо діалектів, не знаю.
Я ж цитати зі словника дав! Є.
Ой, бачу у Вас новий аватар! До речі, Ви що, не чули як на стегно кажуть ляжка???
Цитата: DarkMax2 от августа 13, 2013, 08:50
Цитата: Lodur от августа 13, 2013, 08:49
Цитата: DarkMax2 от августа 13, 2013, 08:43И того в словарях не нашлись только ір'ян, ацтеньки та адонак.
Ну, положим, не "ацтеньки", но "оценьки" (оцэнькы) в значении "клещи" я от отца слышал и даже сам употреблял - у нас это слово обычное. Сейчас очень удивился, что его нет в словаре.
Та я тоже удивился, что нету.
Напевно, це як з тремпелем - місцеве. Ну, літературно ліщата, але всі розуміють оценьки/оцтельки.
Цитата: DarkMax2 от августа 13, 2013, 23:34
До речі, Ви що, не чули як на стегно кажуть ляжка???
У своїх краях не чув. Навіть у російській звучить якось малозрозуміло (як і «икры»). Щоправда, в розмовній українській «стегно» теж невживане... Хтозна, як це краще назвати одним словом.
Цитата: DarkMax2 от августа 13, 2013, 23:39
Цитата: DarkMax2 от августа 13, 2013, 08:50
Цитата: Lodur от августа 13, 2013, 08:49
Цитата: DarkMax2 от августа 13, 2013, 08:43И того в словарях не нашлись только ір'ян, ацтеньки та адонак.
Ну, положим, не "ацтеньки", но "оценьки" (оцэнькы) в значении "клещи" я от отца слышал и даже сам употреблял - у нас это слово обычное. Сейчас очень удивился, что его нет в словаре.
Та я тоже удивился, что нету.
Напевно, це як з тремпелем - місцеве. Ну, літературно ліщата, але всі розуміють оценьки/оцтельки.
Обценьки = рос. кле́щи
Лещата = рос. тиски
Цитата: Python от августа 13, 2013, 23:45
Цитата: DarkMax2 от августа 13, 2013, 23:34
До речі, Ви що, не чули як на стегно кажуть ляжка???
У своїх краях не чув. Навіть у російській звучить якось малозрозуміло (як і «икры»). Щоправда, в розмовній українській «стегно» теж невживане... Хтозна, як це краще назвати одним словом.
У нас тільки так - ляжка. Я давно помітив схожість кубанської та слобідської говірок.
Цитата: Python от августа 13, 2013, 23:47
Цитата: DarkMax2 от августа 13, 2013, 23:39
Цитата: DarkMax2 от августа 13, 2013, 08:50
Цитата: Lodur от августа 13, 2013, 08:49
Цитата: DarkMax2 от августа 13, 2013, 08:43И того в словарях не нашлись только ір'ян, ацтеньки та адонак.
Ну, положим, не "ацтеньки", но "оценьки" (оцэнькы) в значении "клещи" я от отца слышал и даже сам употреблял - у нас это слово обычное. Сейчас очень удивился, что его нет в словаре.
Та я тоже удивился, что нету.
Напевно, це як з тремпелем - місцеве. Ну, літературно ліщата, але всі розуміють оценьки/оцтельки.
Обценьки = рос. кле́щи
Лещата = рос. тиски
Ну, вибачайте ) У мене і пательня то противень :)
І таки є у словнику!
ЦитироватьОБЦЕНЬКИ, ів, мн.
1. Ручне металеве знаряддя у вигляді щипців з загнутими всередину і загостреними кінцями для витягування цвяхів. На великому столі були порозкидані пилочки, напильники, рубанок, обценьки, бруски дерева (Степан Васильченко, II, 1959, 226); [Івась:] Ще раз подивлюсь на неї [картину], а тоді вже заб'ю навічно (Починає витягати цвяхи обценьками) (Іван Кочерга, II, 1956, 385); Гриньо обценьками відкушував шматочки дроту (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 72); * Образно. Мокра зима заціпеніла в цупких обценьках морозу (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 152); * У порівняннях. [Дранко:] А тут мов обценьками здавило [горе] тебе і ріже тобі душу, як крицю тупий терпуг!.. (Марко Кропивницький, I, 1958, 179);
// заст. Знаряддя катування. Усе спробують над ними [стратенцями] майстри-кати: і розпечені до червоного обценьки.., і пружини, які застромлюють у всі отвори людського тіла (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 103).
♦ Обценьками не вирвеш (не витягнеш і т. ін.) слова (відповіді і т. ін.) — ніяк не доб'єшся слова (відповіді і т. ін.). І, вона знає, вже більше нічого питати Андрія: обценьками не вирвеш зайвого слова (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 813).
2. перен. Охоплення противника з флангів для повного його оточення. Капітан Коваленко був.. серед тих резервів, яких надбано з півночі й з півдня, які стояли, нарощуючи сили, готуючись замкнути обценьки за спинами угруповання фон-Паулюса (Юрій Яновський, Мир, 1956, 201).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 602.
В більшості кавказьких народів кількість населення теж не співмірна. Набагато менше співмірна.
[/quote]Так я ж про це і говорив, що українців набагато важче ассимилювати, через більшу чисельність, порівняно з кубанцями.
[/quote]Українців, порівняно з українцями? :???
[/quote]
Макс чи ты упьять тэмнышь. Скилькы говорыть, шо ны трэба ривняты нас ны з вкрайинцями ни з руськыми. -А ты упьять за рыбу грошы. Цэ вжэ ныпрыстойно :no:.
Цитата: стэпняк от августа 14, 2013, 08:02
Макс чи ты упьять тэмнышь. Скилькы говорыть, шо ны трэба ривняты нас ны з вкрайинцями ни з руськыми. -А ты упьять за рыбу грошы. Цэ вжэ ныпрыстойно :no:.
Максе, чи ти оп'ять темниш. Скільки говорить, шо не треба рівняти нас ні з вкраїнцями, ні з руськими. - А ти оп'ять за рибу гроші. Це вже непристойно.
Ось коли помічу різницю між балачкою та суржиковатою народною українською, ось тоді перестану називати вас українцями.
Только без обид, -приведу Кубанский анекдот:Выпивают русский, украинец и казак. Говорили - говорили: начали с тостов, продолжили взаимными упреками и стали лаяться. Украинец стакан хватает:
- Щоб уси москали сдохлы!
Русский поднимает свой:
- Чтобы хохлов вообще на свете не стало!
Казак степенно берет стакан и резюмирует:
- Ну, за сказанэ.
Нема козаків без привілеїв :-)
Верстви населення сто років як рівні.
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 08:12
Цитата: стэпняк от августа 14, 2013, 08:02
Макс чи ты упьять тэмнышь. Скилькы говорыть, шо ны трэба ривняты нас ны з вкрайинцями ни з руськыми. -А ты упьять за рыбу грошы. Цэ вжэ ныпрыстойно :no:.
Максе, чи ти оп'ять темниш. Скільки говорить, шо не треба рівняти нас ні з вкраїнцями, ні з руськими. - А ти оп'ять за рибу гроші. Це вже непристойно.
Ось коли помічу різницю між балачкою та суржиковатою народною українською, ось тоді перестану називати вас українцями.
Але ж ви не називаєте американців англійцями, а австрійців — німцями. Суть не в окремій мові, а у самоідентифікації себе як окремого народу.
Цитата: quez от августа 14, 2013, 09:03
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 08:12
Цитата: стэпняк от августа 14, 2013, 08:02
Макс чи ты упьять тэмнышь. Скилькы говорыть, шо ны трэба ривняты нас ны з вкрайинцями ни з руськыми. -А ты упьять за рыбу грошы. Цэ вжэ ныпрыстойно :no:.
Максе, чи ти оп'ять темниш. Скільки говорить, шо не треба рівняти нас ні з вкраїнцями, ні з руськими. - А ти оп'ять за рибу гроші. Це вже непристойно.
Ось коли помічу різницю між балачкою та суржиковатою народною українською, ось тоді перестану називати вас українцями.
Але ж ви не називаєте американців англійцями, а австрійців — німцями. Суть не в окремій мові, а у самоідентифікації себе як окремого народу.
Австрійців вважаю німцями і виступаю за Аншлюз. Ще хочу об'єднання Молдови з Румунією. Американці особливий випадок, бо занадто далеко від метрополії.
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 09:15
Цитата: quez от августа 14, 2013, 09:03
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 08:12
Цитата: стэпняк от августа 14, 2013, 08:02
Макс чи ты упьять тэмнышь. Скилькы говорыть, шо ны трэба ривняты нас ны з вкрайинцями ни з руськыми. -А ты упьять за рыбу грошы. Цэ вжэ ныпрыстойно :no:.
Максе, чи ти оп'ять темниш. Скільки говорить, шо не треба рівняти нас ні з вкраїнцями, ні з руськими. - А ти оп'ять за рибу гроші. Це вже непристойно.
Ось коли помічу різницю між балачкою та суржиковатою народною українською, ось тоді перестану називати вас українцями.
Але ж ви не називаєте американців англійцями, а австрійців — німцями. Суть не в окремій мові, а у самоідентифікації себе як окремого народу.
Австрійців вважаю німцями і виступаю за Аншлюз. Ще хочу об'єднання Молдови з Румунією. Американці особливий випадок, бо занадто далеко від метрополії.
Заодно не забудьте й Нідерланди приєднати. Ті ж самі німці, навіть називають себе дютч.
А Україну до Росії приєднати не бажаєте часом?
Що за дурня?
Для Вас різниця між українцями та росіянами така ж мізерна як між німцями та австрійцями???
І не Нідерланди приєднати, а Бельгію поділити.
quez спасыби за помогу.
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 09:21
Що за дурня?
Для Вас різниця між українцями та росіянами така ж мізерна як між німцями та австрійцями???
І не Нідерланди приєднати, а Бельгію поділити.
Чесно — не вмію міряти різницю між народами. І дуже сумніваюсь, що така міра існує. Навчите?
А в чому українці та австрійці однакові, так це в небажанні приєднуватись до кого-небудь.
Перша ознака - наявність власної мови, відмінної від інших.
Ага, ми вже навчились відрізняти мову від діалекту. Хотілось би почути критерії
Цитата: quez от августа 14, 2013, 09:33
Ага, ми вже навчились відрізняти мову від діалекту. Хотілось би почути критерії
А це вже окреме питання.
А Балачка точно лише діалект.
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 09:34
Цитата: quez от августа 14, 2013, 09:33
Ага, ми вже навчились відрізняти мову від діалекту. Хотілось би почути критерії
А це вже окреме питання.
А Балачка точно лише діалект.
Ви повернулись до того, з чого починали. Ви вважаєте балачку діалектом, носії — ні. З точки зору виділення балачки в окрему мову ваша думка неважлива, на відміну від думки носіїв.
Цитата: quez от августа 14, 2013, 09:40
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 09:34
Цитата: quez от августа 14, 2013, 09:33
Ага, ми вже навчились відрізняти мову від діалекту. Хотілось би почути критерії
А це вже окреме питання.
А Балачка точно лише діалект.
Ви повернулись до того, з чого починали. Ви вважаєте балачку діалектом, носії — ні. З точки зору виділення балачки в окрему мову ваша думка неважлива, на відміну від думки носіїв.
А які їх аргументи?
Купка кавказьких запозичень?
Я вже невеличкий список Степняка розгромив. Майже усе є в Україні.
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 09:41
Цитата: quez от августа 14, 2013, 09:40
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 09:34
Цитата: quez от августа 14, 2013, 09:33
Ага, ми вже навчились відрізняти мову від діалекту. Хотілось би почути критерії
А це вже окреме питання.
А Балачка точно лише діалект.
Ви повернулись до того, з чого починали. Ви вважаєте балачку діалектом, носії — ні. З точки зору виділення балачки в окрему мову ваша думка неважлива, на відміну від думки носіїв.
А які їх аргументи?
Купка кавказьких запозичень?
Я вже невеличкий список Степняка розгромив. Майже усе є в Україні.
А їм непотрібні аргументи. Ви ж не будете сприймати всерйоз росіянина, який вважає українську російською, апелюючи до різниці між китайськими діалектами?
Цитата: quez от августа 14, 2013, 09:44
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 09:41
Цитата: quez от августа 14, 2013, 09:40
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 09:34
Цитата: quez от августа 14, 2013, 09:33
Ага, ми вже навчились відрізняти мову від діалекту. Хотілось би почути критерії
А це вже окреме питання.
А Балачка точно лише діалект.
Ви повернулись до того, з чого починали. Ви вважаєте балачку діалектом, носії — ні. З точки зору виділення балачки в окрему мову ваша думка неважлива, на відміну від думки носіїв.
А які їх аргументи?
Купка кавказьких запозичень?
Я вже невеличкий список Степняка розгромив. Майже усе є в Україні.
А їм непотрібні аргументи. Ви ж не будете сприймати всерйоз росіянина, який вважає українську російською, апелюючи до різниці між китайськими діалектами?
Назва "китайські діалекти" лише назва. Це різні мови.
Може годі тепле з м'яким порівнювати?
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 09:49
Цитата: quez от августа 14, 2013, 09:44
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 09:41
Цитата: quez от августа 14, 2013, 09:40
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 09:34
Цитата: quez от августа 14, 2013, 09:33
Ага, ми вже навчились відрізняти мову від діалекту. Хотілось би почути критерії
А це вже окреме питання.
А Балачка точно лише діалект.
Ви повернулись до того, з чого починали. Ви вважаєте балачку діалектом, носії — ні. З точки зору виділення балачки в окрему мову ваша думка неважлива, на відміну від думки носіїв.
А які їх аргументи?
Купка кавказьких запозичень?
Я вже невеличкий список Степняка розгромив. Майже усе є в Україні.
А їм непотрібні аргументи. Ви ж не будете сприймати всерйоз росіянина, який вважає українську російською, апелюючи до різниці між китайськими діалектами?
Назва "китайські діалекти" лише назва. Це різні мови.
Може годі тепле з м'яким порівнювати?
Вкотре хочу почути критерії діалекту і вкотре не чую
Цитата: quez от августа 14, 2013, 10:14
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 09:49
Цитата: quez от августа 14, 2013, 09:44
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 09:41
Цитата: quez от августа 14, 2013, 09:40
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 09:34
Цитата: quez от августа 14, 2013, 09:33
Ага, ми вже навчились відрізняти мову від діалекту. Хотілось би почути критерії
А це вже окреме питання.
А Балачка точно лише діалект.
Ви повернулись до того, з чого починали. Ви вважаєте балачку діалектом, носії — ні. З точки зору виділення балачки в окрему мову ваша думка неважлива, на відміну від думки носіїв.
А які їх аргументи?
Купка кавказьких запозичень?
Я вже невеличкий список Степняка розгромив. Майже усе є в Україні.
А їм непотрібні аргументи. Ви ж не будете сприймати всерйоз росіянина, який вважає українську російською, апелюючи до різниці між китайськими діалектами?
Назва "китайські діалекти" лише назва. Це різні мови.
Може годі тепле з м'яким порівнювати?
Вкотре хочу почути критерії діалекту і вкотре не чую
Бо чіткої межі немає.
Але це не значить, що немає мов та діалектів.
«Обценьки» теж чув, але написав у тiй формi, що бiльш для мене звична.
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 10:15
Цитата: quez от августа 14, 2013, 10:14
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 09:49
Цитата: quez от августа 14, 2013, 09:44
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 09:41
Цитата: quez от августа 14, 2013, 09:40
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 09:34
Цитата: quez от августа 14, 2013, 09:33
Ага, ми вже навчились відрізняти мову від діалекту. Хотілось би почути критерії
А це вже окреме питання.
А Балачка точно лише діалект.
Ви повернулись до того, з чого починали. Ви вважаєте балачку діалектом, носії — ні. З точки зору виділення балачки в окрему мову ваша думка неважлива, на відміну від думки носіїв.
А які їх аргументи?
Купка кавказьких запозичень?
Я вже невеличкий список Степняка розгромив. Майже усе є в Україні.
А їм непотрібні аргументи. Ви ж не будете сприймати всерйоз росіянина, який вважає українську російською, апелюючи до різниці між китайськими діалектами?
Назва "китайські діалекти" лише назва. Це різні мови.
Може годі тепле з м'яким порівнювати?
Вкотре хочу почути критерії діалекту і вкотре не чую
Бо чіткої межі немає.
Але це не значить, що немає мов та діалектів.
Тут різниця така ж, як і між шпигуном та розвідником. Старший брат каже, що це діалект, молодший стверджує, що це мова.
До речі, з означенням часу теж великі проблеми у науковців, але він об'єктивно існує.
Цитата: quez от августа 14, 2013, 10:22
Тут різниця така ж, як і між шпигуном та розвідником. Старший брат каже, що це діалект, молодший стверджує, що це мова.
Ні, тут як різниця між великим та малим. Не зрозуміло де закінчується велике, а де починається мале.
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 10:36
Цитата: quez от августа 14, 2013, 10:22
Тут різниця така ж, як і між шпигуном та розвідником. Старший брат каже, що це діалект, молодший стверджує, що це мова.
Ні, тут як різниця між великим та малим. Не зрозуміло де закінчується велике, а де починається мале.
Але як можна говорити про велике і мале для об'єктів, для яких не можна визначити більший і менший?
Цитата: quez от августа 14, 2013, 10:45
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 10:36
Цитата: quez от августа 14, 2013, 10:22
Тут різниця така ж, як і між шпигуном та розвідником. Старший брат каже, що це діалект, молодший стверджує, що це мова.
Ні, тут як різниця між великим та малим. Не зрозуміло де закінчується велике, а де починається мале.
Але як можна говорити про велике і мале для об'єктів, для яких не можна визначити більший і менший?
Чому не можна? Ось песики. Є малі, а є великі, є середні. А ось межі між цими категоріями чіткої немає.
Можна визначити рівно у сантиметрах зросту, але візьмемо двох цуциків з різницею у сантиметр зросту. Один потрапив до середніх, а інший - до малих? Ні, звичайна людина скаже, що вони однієї категорії.
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 11:30
Цитата: quez от августа 14, 2013, 10:45
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 10:36
Цитата: quez от августа 14, 2013, 10:22
Тут різниця така ж, як і між шпигуном та розвідником. Старший брат каже, що це діалект, молодший стверджує, що це мова.
Ні, тут як різниця між великим та малим. Не зрозуміло де закінчується велике, а де починається мале.
Але як можна говорити про велике і мале для об'єктів, для яких не можна визначити більший і менший?
Чому не можна? Ось песики. Є малі, а є великі, є середні. А ось межі між цими категоріями чіткої немає.
Можна визначити рівно у сантиметрах зросту, але візьмемо двох цуциків з різницею у сантиметр зросту. Один потрапив до середніх, а інший - до малих? Ні, звичайна людина скаже, що вони однієї категорії.
Або ви неуважно читаєте, або я не все у цьому світі розумію. Між будь-якими двома песиками можна поставити знак більше або менше, тому що вони мають властивості, які можна виміряти і порівняти. А діалекти-мови мають такі властивості?
Цитата: quez от августа 14, 2013, 09:03
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 08:12
Цитата: стэпняк от августа 14, 2013, 08:02
Макс чи ты упьять тэмнышь. Скилькы говорыть, шо ны трэба ривняты нас ны з вкрайинцями ни з руськыми. -А ты упьять за рыбу грошы. Цэ вжэ ныпрыстойно :no:.
Максе, чи ти оп'ять темниш. Скільки говорить, шо не треба рівняти нас ні з вкраїнцями, ні з руськими. - А ти оп'ять за рибу гроші. Це вже непристойно.
Ось коли помічу різницю між балачкою та суржиковатою народною українською, ось тоді перестану називати вас українцями.
Але ж ви не називаєте американців англійцями, а австрійців — німцями. Суть не в окремій мові, а у самоідентифікації себе як окремого народу.
Приклад з автрійцями не вдалий бо вони таки і правда отримали власну національність зовсім недавно. З швейцарцями кращій.
А коли брати за таким методом то серед носіїв балачки є і українці и росіяни і месцеві
Мова і справді українська. А от ким вони себе вважають це вже інше питання, ніхто не в праві їм вказувати. Якщо вже є навіть чорногорці, то чому не може бути кубанців?
Цитата: quez от августа 14, 2013, 12:13
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 11:30
Цитата: quez от августа 14, 2013, 10:45
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 10:36
Цитата: quez от августа 14, 2013, 10:22
Тут різниця така ж, як і між шпигуном та розвідником. Старший брат каже, що це діалект, молодший стверджує, що це мова.
Ні, тут як різниця між великим та малим. Не зрозуміло де закінчується велике, а де починається мале.
Але як можна говорити про велике і мале для об'єктів, для яких не можна визначити більший і менший?
Чому не можна? Ось песики. Є малі, а є великі, є середні. А ось межі між цими категоріями чіткої немає.
Можна визначити рівно у сантиметрах зросту, але візьмемо двох цуциків з різницею у сантиметр зросту. Один потрапив до середніх, а інший - до малих? Ні, звичайна людина скаже, що вони однієї категорії.
Або ви неуважно читаєте, або я не все у цьому світі розумію. Між будь-якими двома песиками можна поставити знак більше або менше, тому що вони мають властивості, які можна виміряти і порівняти. А діалекти-мови мають такі властивості?
Ми говоримо не лише про порівняння, але і про категорії.
Цитата: LUTS от августа 14, 2013, 12:24
Мова і справді українська. А от ким вони себе вважають це вже інше питання, ніхто не в праві їм вказувати. Якщо вже є навіть чорногорці, то чому не може бути кубанців?
+1
Нехай за литературну візьмуть українську норму, а називати її можуть, як схочуть.
Цитата: LUTS от августа 14, 2013, 12:24
Мова і справді українська. А от ким вони себе вважають це вже інше питання, ніхто не в праві їм вказувати. Якщо вже є навіть чорногорці, то чому не може бути кубанців?
Імхо, немає ніяких чорногорців, боснійців, косовців, тощо.
Ну, принаймні в етнічному розумінні нації. У чисто політичному - так, є, а точніше зароджуються.
Цитата: alant от августа 14, 2013, 12:35
Цитата: LUTS от августа 14, 2013, 12:24
Мова і справді українська. А от ким вони себе вважають це вже інше питання, ніхто не в праві їм вказувати. Якщо вже є навіть чорногорці, то чому не може бути кубанців?
+1
Нехай за литературну візьмуть українську норму, а називати її можуть, як схочуть.
Ну, а потім носії інших діалектів заявлять, що вони не українці, і не буде більше України.
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 12:36
Цитата: alant от августа 14, 2013, 12:35
Цитата: LUTS от августа 14, 2013, 12:24
Мова і справді українська. А от ким вони себе вважають це вже інше питання, ніхто не в праві їм вказувати. Якщо вже є навіть чорногорці, то чому не може бути кубанців?
+1
Нехай за литературну візьмуть українську норму, а називати її можуть, як схочуть.
Ну, а потім носії інших діалектів заявлять, що вони не українці, і не буде більше України.
Не можу такого уявити. Носій українського діалекту в Україні заявить з доброго дива, що він не українець?
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 12:36
Ну, а потім носії інших діалектів заявлять, що вони не українці, і не буде більше України.
Це вже з якого дива?
Цитата: LUTS от августа 14, 2013, 12:43
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 12:36
Ну, а потім носії інших діалектів заявлять, що вони не українці, і не буде більше України.
Це вже з якого дива?
Та з кубано-русинського :)
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 12:48
Цитата: LUTS от августа 14, 2013, 12:43
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 12:36
Ну, а потім носії інших діалектів заявлять, що вони не українці, і не буде більше України.
Це вже з якого дива?
Та з кубано-русинського :)
Проблема русинів надумана і розкручена інтернетом. Скоріше мешканці якого-небудь Харькава чи Данєцка скажуть "Ми русскіє і точька" ;)
Цитата: LUTS от августа 14, 2013, 12:53
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 12:48
Цитата: LUTS от августа 14, 2013, 12:43
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 12:36
Ну, а потім носії інших діалектів заявлять, що вони не українці, і не буде більше України.
Це вже з якого дива?
Та з кубано-русинського :)
Проблема русинів надумана і розкручена інтернетом. Скоріше мешканці якого-небудь Харькава чи Данєцка скажуть "Ми русскіє і точька" ;)
Власне поширення сильного сепаратизму і на сході і на заході малореальне
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 12:33
Ми говоримо не лише про порівняння, але і про категорії.
Які категорії? Я розумію вас все менше і менше. То ви порівнюєте речі, для яких немає визначеного порівняння, то якісь категорії замішуєте.
Цитата: LUTS от августа 14, 2013, 12:53
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 12:48
Цитата: LUTS от августа 14, 2013, 12:43
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 12:36
Ну, а потім носії інших діалектів заявлять, що вони не українці, і не буде більше України.
Це вже з якого дива?
Та з кубано-русинського :)
Проблема русинів надумана і розкручена інтернетом. Скоріше мешканці якого-небудь Харькава чи Данєцка скажуть "Ми русскіє і точька" ;)
Серед моїх знайомих немає жодного, хто вважав би себе "русским".
Цитата: quez от августа 14, 2013, 12:58
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 12:33
Ми говоримо не лише про порівняння, але і про категорії.
Які категорії? Я розумію вас все менше і менше. То ви порівнюєте речі, для яких немає визначеного порівняння, то якісь категорії замішуєте.
Категорії "великі собаки", "малі собаки", "середні собаки". Категорії "діалекти" та "мови".
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 12:59
Серед моїх знайомих немає жодного, хто вважав би себе "русским".
А глянути збоку, то "русскіє" і є :yes:
Цитата: LUTS от августа 14, 2013, 13:01
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 12:59
Серед моїх знайомих немає жодного, хто вважав би себе "русским".
А глянути збоку, то "русскіє" і є :yes:
То косоокість у когось.
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 13:02
Цитата: LUTS от августа 14, 2013, 13:01
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 12:59
Серед моїх знайомих немає жодного, хто вважав би себе "русским".
А глянути збоку, то "русскіє" і є :yes:
То косоокість у когось.
Різницю лише під мікроскопом можна помітити. І то...
Звичайно, можна уявити, що мешканці чернігівського полісся заявлять, що вони жодним чином не українці і, на цій підставі хочуть якусь собі автономію, а як ні, то приєднаються до Россії :green:
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 13:00
Цитата: quez от августа 14, 2013, 12:58
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 12:33
Ми говоримо не лише про порівняння, але і про категорії.
Які категорії? Я розумію вас все менше і менше. То ви порівнюєте речі, для яких немає визначеного порівняння, то якісь категорії замішуєте.
Категорії "великі собаки", "малі собаки", "середні собаки". Категорії "діалекти" та "мови".
Такі речі є суб'єктивними. Вони просто відображають точку зору того, хто говорить про них. Спробуємо підійти об'єктивно. З ,,нічиєї" точки зору бувають ,,собаки, більші за..." та ,,собаки, менші за...". Мови подібним чином порівняти не вийде. Тому можна сказати, що ,,діалект" та ,,мова" — одне й те ж, просто в першому випадку наголошується на зв'язку з іншими, а в другому — необов'язково.
Цитата: alant от августа 14, 2013, 13:07
Звичайно, можна уявити, що мешканці чернігівського полісся заявлять, що вони жодним чином не українці і, на цій підставі хочуть якусь собі автономію, а як ні, то приєднаються до Россії :green:
Заявляти, що вони не українці їм, звісно, ніхто не зможе заборонити, а от заклики до відділення — це, як ви розумієте, кримінал.
Цитата: quez от августа 14, 2013, 13:15
Цитата: alant от августа 14, 2013, 13:07
Звичайно, можна уявити, що мешканці чернігівського полісся заявлять, що вони жодним чином не українці і, на цій підставі хочуть якусь собі автономію, а як ні, то приєднаються до Россії :green:
Заявляти, що вони не українці їм, звісно, ніхто не зможе заборонити, а от заклики до відділення — це, як ви розумієте, кримінал.
А автономія - кримінал?
Цитата: alant от августа 14, 2013, 13:07
Звичайно, можна уявити, що мешканці чернігівського полісся заявлять, що вони жодним чином не українці і, на цій підставі хочуть якусь собі автономію, а як ні, то приєднаються до Россії :green:
Вони скоро всі в Києві будуть
Цитата: alant от августа 14, 2013, 13:17
Цитата: quez от августа 14, 2013, 13:15
Цитата: alant от августа 14, 2013, 13:07
Звичайно, можна уявити, що мешканці чернігівського полісся заявлять, що вони жодним чином не українці і, на цій підставі хочуть якусь собі автономію, а як ні, то приєднаються до Россії :green:
Заявляти, що вони не українці їм, звісно, ніхто не зможе заборонити, а от заклики до відділення — це, як ви розумієте, кримінал.
А автономія - кримінал?
А чому ви ставите такі запитання? Ви, часом, не з СБУ? Якщо що, я тут нікого не закликав і нічого не розпалював.
Панство от мені цікаво коли є кубанська балачка то чи може бути балакуча кубанка? ;)
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 09:21Для Вас різниця між українцями та росіянами така ж мізерна як між німцями та австрійцями???
:fp: та ж ви поняття не маєте. Не забудьте переконати в цьому австрійців.
Цитата: Pawlo от августа 14, 2013, 12:17Приклад з автрійцями не вдалий бо вони таки і правда отримали власну національність зовсім недавно.
Поділу між австрійцями й німцями вже не одне століття.
Цитата: LUTS от августа 14, 2013, 12:53Проблема русинів надумана і розкручена інтернетом.
Головне, що ви так думаєте.
Цитата: engelseziekte от августа 14, 2013, 20:27
Поділу між австрійцями й німцями вже не одне століття.
З моменту падіння не-Священної не-Римської не-Імперії під ударами імператора-тортика? Чи пілся смерті видатного єфрейтора-маляра?
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 21:10
Цитата: engelseziekte от августа 14, 2013, 20:27
Поділу між австрійцями й німцями вже не одне століття.
З моменту падіння не-Священної не-Римської не-Імперії під ударами імператора-тортика? Чи пілся смерті видатного єфрейтора-маляра?
Мабудь, з поразки авсрийцыв у 1866.
Цитата: engelseziekte от августа 14, 2013, 20:27
Не забудьте переконати в цьому австрійців.
То їх Гітлер налякав. А так, вони вірили, що німці.
Цитата: alant от августа 14, 2013, 13:07
Звичайно, можна уявити, що мешканці чернігівського полісся заявлять, що вони жодним чином не українці і, на цій підставі хочуть якусь собі автономію, а як ні, то приєднаються до Россії :green:
дык - http://forums.tut.by/showthread.php?t=11371776&pagenumber= (http://forums.tut.by/showthread.php?t=11371776&pagenumber=) а уж Полесье вообще оно.
Ось вас порвало :-\. Колы вжэ свидоми вкрайинцы розумиють, шо на Кубани жывут крим иншых народив: руськых, адыгив (чэркэсив), татар, вкрайинцив, чэхив, вирмян, ще й кубанськи козаки, офицыйно зарэестрованы до рэчи в двух крайных пэрэпысях, зи своим языком - кубанськой балачкой (балакачкой). Цэ ж просто - спробуйтэ.
А в нас вулинякі живуть, вуни тож часом ше балакають. Али ваша балаканина більш пухожа ду літиратурнуї україньськуї, чим муя. Як жи ж ви хочте, шуб люди пувірили, шу цє начча мова? Нихто вам ни забуруняє називатись називатись кубаньськіми кузаками і бути наччим, як україньці народум. Али гляньте для правди в гочи, мова ваша та сама.
Цитата: quez от августа 14, 2013, 09:03
Але ж ви не називаєте американців англійцями, а австрійців — німцями. Суть не в окремій мові, а у самоідентифікації себе як окремого народу.
Але мова американців — таки ж англійська (попри всі відмінності між американським і британським варіантом). І я б не сказав, що англійці й американці зовсім не становлять єдиної спільноти. Хоча, з іншого боку, значна частина американців має небританське походження.
Цитата: стэпняк от августа 14, 2013, 21:32
Ось вас порвало :-\. Колы вжэ свидоми вкрайинцы розумиють, шо на Кубани жывут крим иншых народив: руськых, адыгив (чэркэсив), татар, вкрайинцив, чэхив, вирмян, ще й кубанськи козаки, офицыйно зарэестрованы до рэчи в двух крайных пэрэпысях, зи своим языком - кубанськой балачкой (балакачкой). Цэ ж просто - спробуйтэ.
А коли до вас дійде, що козацтво то лише стан суспільства, а не національність?
Цитата: Python от августа 14, 2013, 21:45
Хоча, з іншого боку, значна частина американців має небританське походження.
Мене колись дуже здивувало, що більша частина має небританське походження.
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 21:25
Цитата: engelseziekte от августа 14, 2013, 20:27
Не забудьте переконати в цьому австрійців.
То їх Гітлер налякав. А так, вони вірили, що німці.
Гітлер теж був австрійцем, що цікаво.
Цитата: Python от августа 14, 2013, 21:53
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 21:25
Цитата: engelseziekte от августа 14, 2013, 20:27
Не забудьте переконати в цьому австрійців.
То їх Гітлер налякав. А так, вони вірили, що німці.
Гітлер теж був австрійцем, що цікаво.
А Сталін грузином... 08.08.08...
Цитата: Python от августа 14, 2013, 21:53
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 21:25
Цитата: engelseziekte от августа 14, 2013, 20:27
Не забудьте переконати в цьому австрійців.
То їх Гітлер налякав. А так, вони вірили, що німці.
Гітлер теж був австрійцем, що цікаво.
скорее баварцем , что не менее цикаво.
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 21:25То їх Гітлер налякав. А так, вони вірили, що німці.
Ось бачите, у вас гітлерівське розуміння нації. Далеко не всі спільноти сформовані за мовною ознакою, це нормально. Поспілкуйтеся з сучасними австрійцями, для котрих Німеччина — інша країна.
Цитата: Python от августа 14, 2013, 21:53Гітлер теж був австрійцем, що цікаво.
«Австрійці переконали весь світ, що Гітлер був німцем, а Моцарт — австрійцем».
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 21:46
Цитата: стэпняк от августа 14, 2013, 21:32
Ось вас порвало :-\. Колы вжэ свидоми вкрайинцы розумиють, шо на Кубани жывут крим иншых народив: руськых, адыгив (чэркэсив), татар, вкрайинцив, чэхив, вирмян, ще й кубанськи козаки, офицыйно зарэестрованы до рэчи в двух крайных пэрэпысях, зи своим языком - кубанськой балачкой (балакачкой). Цэ ж просто - спробуйтэ.
А коли до вас дійде, що козацтво то лише стан суспільства, а не національність?
У таком рази вкрайинство тэж обчества, а не национаьлнисть.
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 21:46
А коли до вас дійде, що козацтво то лише стан суспільства, а не національність?
Ну, насправді це лише законсервований стан національної (чи, скоріш, етносоціальної) самоідентифікації самих українців у минулому, коли слово «козак» виступало як еквівалент етноніму (напротивагу «панам» — переважно полякам). З цієї ж серії — вираз «мужицька мова» для позначення української. Але для України поділ на козаків і мужиків утратив актуальність (обидві суспільні групи були тісно переплетені між собою, мовних чи культурних відмінностей між ними не було), тоді як Кубань заселяли переважно самі козаки — як наслідок, соціоетнонім «козаки» переріс там в етнонім, навіть після втрати козацьких привілеїв.
Ось адекватны одвит зьявывся.
Цитата: Python от августа 14, 2013, 22:08
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 21:46
А коли до вас дійде, що козацтво то лише стан суспільства, а не національність?
Ну, насправді це лише законсервований стан національної (чи, скоріш, етносоціальної) самоідентифікації самих українців у минулому, коли слово «козак» виступало як еквівалент етноніму (напротивагу «панам» — переважно полякам). З цієї ж серії — вираз «мужицька мова» для позначення української. Але для України поділ на козаків і мужиків утратив актуальність (обидві суспільні групи були тісно переплетені між собою, мовних чи культурних відмінностей між ними не було), тоді як Кубань заселяли переважно самі козаки — як наслідок, соціоетнонім «козаки» переріс там в етнонім, навіть після втрати козацьких привілеїв.
Але чи є зараз сенс чіплятися за той некоректний етонім?
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 22:16
Але чи є зараз сенс чіплятися за той некоректний етонім?
Ну, для кубанців це природній спосіб самоідентифікації. Хоча протиставлення «козаків» і «українців» для самих українців здається дивним: у сучасних українців слово «козак» викликає асоціації, в першу чергу, з самими українцями, хоч і не використовується як етнічна самоназва.
А ви уявляєте, які через століття будуть інтернет-битви між українцями та кубанцями, хто справжніший козак? Це буде дійсно феєрично.
Цитата: стэпняк от августа 14, 2013, 21:32
Ось вас порвало :-\. Колы вжэ свидоми вкрайинцы розумиють, шо на Кубани жывут крим иншых народив: руськых, адыгив (чэркэсив), татар, вкрайинцив, чэхив, вирмян, ще й кубанськи козаки, офицыйно зарэестрованы до рэчи в двух крайных пэрэпысях, зи своим языком - кубанськой балачкой (балакачкой). Цэ ж просто - спробуйтэ.
а ви вимагайте шкіл, діловодства баалчкою, перекладайте нею класичні твори літератури і т п тоді і повірим.
А поки балачка суто лінгвістично однознанчо є вкраїнським діалектом а позалінгвістичних причин її вважати інакш практично немає.
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 21:46
Цитата: стэпняк от августа 14, 2013, 21:32
Ось вас порвало :-\. Колы вжэ свидоми вкрайинцы розумиють, шо на Кубани жывут крим иншых народив: руськых, адыгив (чэркэсив), татар, вкрайинцив, чэхив, вирмян, ще й кубанськи козаки, офицыйно зарэестрованы до рэчи в двух крайных пэрэпысях, зи своим языком - кубанськой балачкой (балакачкой). Цэ ж просто - спробуйтэ.
А коли до вас дійде, що козацтво то лише стан суспільства, а не національність?
Там майже до всіх і дійшло. глянье за переписом скіки там росіян, скільки українців а скіки козаків
Цитата: Pawlo от августа 15, 2013, 00:49
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 21:46
Цитата: стэпняк от августа 14, 2013, 21:32
Ось вас порвало :-\. Колы вжэ свидоми вкрайинцы розумиють, шо на Кубани жывут крим иншых народив: руськых, адыгив (чэркэсив), татар, вкрайинцив, чэхив, вирмян, ще й кубанськи козаки, офицыйно зарэестрованы до рэчи в двух крайных пэрэпысях, зи своим языком - кубанськой балачкой (балакачкой). Цэ ж просто - спробуйтэ.
А коли до вас дійде, що козацтво то лише стан суспільства, а не національність?
Там майже до всіх і дійшло. глянье за переписом скіки там росіян, скільки українців а скіки козаків
Чи можна на Кубані записатися свою націонільність - гречкосій, або свинопас?
Цитата: alant от августа 15, 2013, 00:52
Цитата: Pawlo от августа 15, 2013, 00:49
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 21:46
Цитата: стэпняк от августа 14, 2013, 21:32
Ось вас порвало :-\. Колы вжэ свидоми вкрайинцы розумиють, шо на Кубани жывут крим иншых народив: руськых, адыгив (чэркэсив), татар, вкрайинцив, чэхив, вирмян, ще й кубанськи козаки, офицыйно зарэестрованы до рэчи в двух крайных пэрэпысях, зи своим языком - кубанськой балачкой (балакачкой). Цэ ж просто - спробуйтэ.
А коли до вас дійде, що козацтво то лише стан суспільства, а не національність?
Там майже до всіх і дійшло. глянье за переписом скіки там росіян, скільки українців а скіки козаків
Чи можна на Кубані записатися свою націонільність - гречкосій, або свинопас?
:+1:
Цитата: Pawlo от августа 15, 2013, 00:48
Цитата: стэпняк от августа 14, 2013, 21:32
Ось вас порвало :-\. Колы вжэ свидоми вкрайинцы розумиють, шо на Кубани жывут крим иншых народив: руськых, адыгив (чэркэсив), татар, вкрайинцив, чэхив, вирмян, ще й кубанськи козаки, офицыйно зарэестрованы до рэчи в двух крайных пэрэпысях, зи своим языком - кубанськой балачкой (балакачкой). Цэ ж просто - спробуйтэ.
а ви вимагайте шкіл, діловодства баалчкою, перекладайте нею класичні твори літератури і т п тоді і повірим.
А поки балачка суто лінгвістично однознанчо є вкраїнським діалектом а позалінгвістичних причин її вважати інакш практично немає.
:+1:
Цитата: Pawlo от августа 15, 2013, 00:49
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 21:46
Цитата: стэпняк от августа 14, 2013, 21:32
Ось вас порвало :-\. Колы вжэ свидоми вкрайинцы розумиють, шо на Кубани жывут крим иншых народив: руськых, адыгив (чэркэсив), татар, вкрайинцив, чэхив, вирмян, ще й кубанськи козаки, офицыйно зарэестрованы до рэчи в двух крайных пэрэпысях, зи своим языком - кубанськой балачкой (балакачкой). Цэ ж просто - спробуйтэ.
А коли до вас дійде, що козацтво то лише стан суспільства, а не національність?
Там майже до всіх і дійшло. глянье за переписом скіки там росіян, скільки українців а скіки козаків
За перепись не надо столь одиозно. По Российским законам каждый сам вправе указывать свою национальность, однако на деле чтоб не уменьшать для статистики долю русского населени,я всех кто не пришёл на переписной пункт сам и не записался казаком пишут русскми. Редкие переписчики ходившие по домам настаивали на записи русскими. Так записали отца и семью брата - отцу восьмой десяток, ну ему на мозг и накапали. А у станыцях козакы на пытання о национальности одвичають -козакы, -какие ещё казаки - руськы. Ну переписчики и рады стараться писать их русскими. А то что человек даже разговаривать по русски не может, им по барабану.
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 09:41
Цитата: quez от августа 14, 2013, 09:40
Цитата: DarkMax2 от августа 14, 2013, 09:34
Цитата: quez от августа 14, 2013, 09:33
Ага, ми вже навчились відрізняти мову від діалекту. Хотілось би почути критерії
А це вже окреме питання.
А Балачка точно лише діалект.
Ви повернулись до того, з чого починали. Ви вважаєте балачку діалектом, носії — ні. З точки зору виділення балачки в окрему мову ваша думка неважлива, на відміну від думки носіїв.
А які їх аргументи?
Купка кавказьких запозичень?
Я вже невеличкий список Степняка розгромив. Майже усе є в Україні.
кинджал
літак
цукор
цукерка
картопля
самогон
айран
кукурудза
помідор
весло
відро
пень
стегно
невдаха
шалапут
щипці
стіг
кінжал
самалёт
цукар
цукерка
бульба
самагон
айран
кукуруза
памідор
вясло
вядро
пень
сцягно
няўдачнік
шалапут
шчыпцы
стог
sztylet
samolot
cukier
cukierek
ziemniak
rojenia
Ira
kukurydza
pomidor
wiosło
wiadro
pieniek
biodro
przegrywający
hultaj
szczypce
stóg
ныважко було розгромыть спысок слив на вкрайиньском. -Пошти усе е у Билоруси та Польшы. Вывод вкрайиньскый е диалэкт билоруського чи польского та и в руськом багато :green:.
Цитата: стэпняк от августа 15, 2013, 08:55
ныважко було розгромыть спысок слив на вкрайиньском. -Пошти усе е у Билоруси та Польшы. Вывод вкрайиньскый е диалэкт Билоруського чи Польского :green:.
Какой из Вас хороший лингвист: что такое икавизм не знаете; уканье, носовые гласные, аканье, яканье - ничего Вас не смущает.
Т.е. на основании того что в балачке присутсвуют слова с икавизмами, вы делаете вывод, что это диалект украинского? Ну тогда вы лингвист -ще краще мэнэ.
Цитата: стэпняк от августа 15, 2013, 09:04
Т.е. на основании того что в балачке присутсвуют слова с икавизмами, вы делаете вывод, что это диалект украинского? Ну тогда вы лингвист -ще краще мэнэ.
ЦитироватьІКАВÍЗМ — розвиток звука і на місці давнього *ě (ѣ — ять) та етимологічних *о, *е. Останні внаслідок занепаду у наступному складі редукованих ъ та ь подовжилися і через стадію дифтонгізації (*о > ō > уо, уи, уі, уе ... > і; *е > ē > іе > і) чи звуження цих голосних у монофтонги і делабіалізацію (*о, *е > ō, е > у, ÿ > і) у всіх пд.-сх. та багатьох пд.-зх. говорах змінилися в і: *stolъ > стōл >... > стіл; *selъ, > сēл > ... > сіл. Позиц. перехід [о], [е] в і зумовив чергування фонем: [о] — [і], [е] — [і], розширення сполучуваності голосних і приголосних, зокрема палаталізованих приголосних фонем з голосною і. Секундарний і у новозакритих складах відповідно до давніх *о, *е так само, як [і] < ě (ѣ), становить норму сучас. укр. літ. мови. Ікавізм — одна з характерних ознак фонол. системи укр. мови, якою вона виразно виділяється серед ін. слов'ян. мов і одночасно пов'язується із спорідненими явищами в полабській (мертва мова), серболуж., серб., хорв., польс. та чес. мовах (розходження у якості голосного є вторинним). Ікавізм як мовне явище реалізується у мовленнєвому процесі як ікання.
Літ.: Назарова Т. В. K проблеме укр. икавизма. «Вопросы языкознания», 1971, № 2; Назарова T. В. K характеристике укр. волынско-полесского вокализма. В кн.: ОЛА МИ. 1970. М., 1972; Залеський А. М. Вокалізм пд.-зх. говорів укр. мови. К., 1973; Калнынь Л. Э. Опыт моделирования системы укр. диал. языка. М., 1973.
Так ікавізм навіть не обіймає всієї території української мови.
Цитата: engelseziekte от августа 15, 2013, 10:12
Так ікавізм навіть не обіймає всієї території української мови.
Згоден, але де є - там точно мова. Ні?
У прикордонних російських діалектах такого немає (є в словацьких). Але це ознаки, виведені пост-фактум. Щоб адекватно сказати, коли діалект стає мовою, треба дивитись на його функціонування. Наскільки розумію, в балачки воно дуже вузьке, на мову не тягне.
Цитата: engelseziekte от августа 15, 2013, 10:35
Але це ознаки, виведені пост-фактум.
А як інакше? )
Ніяк, а хто сказав на них опиратися? Мова/діалект — терміни з завідомо нелінгвістичним наповненням. Годі тут шукати універсальні лінгвістичні моделі, їх нема.
Цитата: engelseziekte от августа 15, 2013, 10:39
Ніяк, а хто сказав на них опиратися? Мова/діалект — терміни з завідомо нелінгвістичним наповненням. Годі тут шукати універсальні лінгвістичні моделі, їх нема.
Пану русину буде цікаво про перехід о в і. :)
http://st.zu.edu.ua/docs/moysiyenko_ikavizm_ta_dyftonhy.pdf
Дякую, знайшов там щось нове :)
Цитата: engelseziekte от августа 15, 2013, 10:35
У прикордонних російських діалектах такого немає (є в словацьких). Але це ознаки, виведені пост-фактум. Щоб адекватно сказати, коли діалект стає мовою, треба дивитись на його функціонування. Наскільки розумію, в балачки воно дуже вузьке, на мову не тягне.
Ну я саме це і написав.
Якщо там дійсно є рух за нову 4 чи 5 східнослов"янську національність то коли будуть якісь успіхи у розвитку балачки тоді і можна буде її як мову прийняти
Цитата: Pawlo от августа 15, 2013, 13:11
Цитата: engelseziekte от августа 15, 2013, 10:35
У прикордонних російських діалектах такого немає (є в словацьких). Але це ознаки, виведені пост-фактум. Щоб адекватно сказати, коли діалект стає мовою, треба дивитись на його функціонування. Наскільки розумію, в балачки воно дуже вузьке, на мову не тягне.
Ну я саме це і написав.
Якщо там дійсно є рух за нову 4 чи 5 східнослов"янську національність то коли будуть якісь успіхи у розвитку балачки тоді і можна буде її як мову прийняти
Ось тільки дочекаємося результатів русинського руху ::)
Русинська в Словаччині нормально тягне на самостійну мову, я вже мовчу про Сербію. Про Україну мови не йде, звичайно :)
Цитата: engelseziekte от августа 15, 2013, 13:15
Русинська в Словаччині нормально тягне на самостійну мову, я вже мовчу про Сербію.
Ну там хай собі тягне
А які у вас особисто проблеми з русинською на Україні?
Цитата: engelseziekte от августа 15, 2013, 13:15
Русинська в Словаччині нормально тягне на самостійну мову, я вже мовчу про Сербію. Про Україну мови не йде, звичайно :)
Дарма. Особисто я вважаю русинську окремою мовою, на відміну від балачки кубанської.
Цитата: engelseziekte от августа 15, 2013, 13:21
А які у вас особисто проблеми з русинською на Україні?
Поки що ніяких. Але риторика деяких її захисників мені зовсім не подобається.
Цитата: LUTS от августа 15, 2013, 13:55
Цитата: engelseziekte от августа 15, 2013, 13:21
А які у вас особисто проблеми з русинською на Україні?
Поки що ніяких. Але риторика деяких її захисників мені зовсім не подобається.
Можна приклади? :)
Цитата: DarkMax2 от августа 15, 2013, 13:24
Цитата: engelseziekte от августа 15, 2013, 13:15
Русинська в Словаччині нормально тягне на самостійну мову, я вже мовчу про Сербію. Про Україну мови не йде, звичайно :)
Дарма. Особисто я вважаю русинську окремою мовою, на відміну від балачки кубанської.
Ви краще про українську російську висновки робіть. Це вам ближче :yes:
Цитата: LUTS от августа 15, 2013, 13:55Поки що ніяких. Але риторика деяких її захисників мені зовсім не подобається.
У кожній спільноті є свої фріки :)
Цитата: LUTS от августа 15, 2013, 13:57
Цитата: DarkMax2 от августа 15, 2013, 13:24
Цитата: engelseziekte от августа 15, 2013, 13:15
Русинська в Словаччині нормально тягне на самостійну мову, я вже мовчу про Сербію. Про Україну мови не йде, звичайно :)
Дарма. Особисто я вважаю русинську окремою мовою, на відміну від балачки кубанської.
Ви краще про українську російську висновки робіть. Це вам ближче :yes:
А що про неї "висновувати"? ) Кодифікувати як окрему літературну норму ніхто не хоче. Окремою мовою не є.
Цитата: engelseziekte от августа 15, 2013, 13:57
Цитата: LUTS от августа 15, 2013, 13:55Поки що ніяких. Але риторика деяких її захисників мені зовсім не подобається.
У кожній спільноті є свої фріки :)
фрики. 9-очка - святе!
Цитата: DarkMax2 от августа 15, 2013, 13:56
Цитата: LUTS от августа 15, 2013, 13:55
Цитата: engelseziekte от августа 15, 2013, 13:21
А які у вас особисто проблеми з русинською на Україні?
Поки що ніяких. Але риторика деяких її захисників мені зовсім не подобається.
Можна приклади? :)
Не можна. Одного місцевого русина почитайте хоча б.
Цитата: LUTS от августа 15, 2013, 13:59
Цитата: DarkMax2 от августа 15, 2013, 13:56
Цитата: LUTS от августа 15, 2013, 13:55
Цитата: engelseziekte от августа 15, 2013, 13:21
А які у вас особисто проблеми з русинською на Україні?
Поки що ніяких. Але риторика деяких її захисників мені зовсім не подобається.
Можна приклади? :)
Не можна. Одного місцевого русина почитайте хоча б.
Так шукати треба.
Цитата: engelseziekte от августа 15, 2013, 13:57
Цитата: LUTS от августа 15, 2013, 13:55Поки що ніяких. Але риторика деяких її захисників мені зовсім не подобається.
У кожній спільноті є свої фріки :)
От вони якраз дуже заважають
Цитата: DarkMax2 от августа 15, 2013, 13:12
Цитата: Pawlo от августа 15, 2013, 13:11
Цитата: engelseziekte от августа 15, 2013, 10:35
У прикордонних російських діалектах такого немає (є в словацьких). Але це ознаки, виведені пост-фактум. Щоб адекватно сказати, коли діалект стає мовою, треба дивитись на його функціонування. Наскільки розумію, в балачки воно дуже вузьке, на мову не тягне.
Ну я саме це і написав.
Якщо там дійсно є рух за нову 4 чи 5 східнослов"янську національність то коли будуть якісь успіхи у розвитку балачки тоді і можна буде її як мову прийняти
Ось тільки дочекаємося результатів русинського руху ::)
Ви ж буквально пару мысяців тому згодні були
віддати кемську волость визнати закарпатців і лемків неукраїнцями? Чому стались такі позитивні переміни у вашій позиції зараз?
Цитата: Pawlo от августа 15, 2013, 14:42
Цитата: DarkMax2 от августа 15, 2013, 13:12
Цитата: Pawlo от августа 15, 2013, 13:11
Цитата: engelseziekte от августа 15, 2013, 10:35
У прикордонних російських діалектах такого немає (є в словацьких). Але це ознаки, виведені пост-фактум. Щоб адекватно сказати, коли діалект стає мовою, треба дивитись на його функціонування. Наскільки розумію, в балачки воно дуже вузьке, на мову не тягне.
Ну я саме це і написав.
Якщо там дійсно є рух за нову 4 чи 5 східнослов"янську національність то коли будуть якісь успіхи у розвитку балачки тоді і можна буде її як мову прийняти
Ось тільки дочекаємося результатів русинського руху ::)
Ви ж буквально пару мысяців тому згодні були віддати кемську волость визнати закарпатців і лемків неукраїнцями? Чому стались такі позитивні переміни у вашій позиції зараз?
Читайте вище. Ніяких змін.
Цитата: стэпняк от августа 15, 2013, 09:04
Т.е. на основании того что в балачке присутсвуют слова с икавизмами, вы делаете вывод, что это диалект украинского? Ну тогда вы лингвист -ще краще мэнэ.
Ікавізм тут справді важливіший за айран чи самольот. Загальне фонетичне явище має більше значення, ніж слово, що навіть не входить до базової лексики.
До речі, українська й білоруська мова лексично дуже близькі. Але фонетика — різна, базова лексика — відрізняється, є відмінності в граматиці. Якщо ми будемо просто брати білоруські слова і вставляти їх в українську мову, то або їх доведеться перед цим змінювати фонетично (напр., апошні —> опішній), щоб звучали по-українському, або в більшості випадків їх можна буде легко впізнати на слух, навіть не заглядаючи в словники.
Я всё понял, DarkMax2 просто тему попутал: Общаемся на разных языках," Кубанская балачка" в отличие от Історія та діалектологія української мови :=. Спека.
Цитата: стэпняк от августа 15, 2013, 16:47
Я всё понял, DarkMax2 просто тему попутал: Общаемся на разных языках," Кубанская балачка" в отличие от Історія та діалектологія української мови :=. Спека.
Тема про діалект української мови. :umnik:
Да нет .тема всё-таки про язык Кубанская балачка. См. выше - Общаемся на разных языках, не диалектах :wall:.
Затролили бідного степняка ;)
Цитата: стэпняк от августа 15, 2013, 16:59
Да нет .тема всё-таки про язык Кубанская балачка. См. выше - Общаемся на разных языках, не диалектах :wall:.
Дійсно? А чому я Вас легко розумію? Я не знаю балачки :) Я знаю лише англійську, російську та українську мови.
Тю, здывыв :D. Та як бул водоплавающим, обчался з болгарамы, хорватамы, та ляхамы и чудово розумив йих. Дужэ итэрисуить, чому? А у Польшы, аже хвыльм пырэкладав для экипажу. З тэксту розумию вси словянски языкы, якшо ны дуже заумно. -Цэ як? Почалы ходыть на Турэччину, а я трэть слив вжэ знаю. Чэрэз 2 мисяца вжэ балакав за сэбэ и за другых. Оцэ всэ и е кубаньска балачька!
Цитата: Алмас от мая 27, 2012, 13:59
Гарна станиця - Старовеличківка, тому що там курди по-нашому балакають. А у нас наші скоріше по-курдському або
вірменському заjеркочуть, а по-нашому - "Ой волохи, волохи, вже осталось вас трохи!"
Гарна, согласна. )) Живу у Калининской, а Старовеличковка - цэ Калининский район.
Если серьёзно, то стихи у вас классные! ;up:
Требуется реальная помощь (в отличии от флуда ;). Особенно обращаюсь к украинцам - необходим словарь украино-русский, не слишком большой до 50000 слов, чтобы на основе его грамматических примечаний (род, число и.т.д) оформить словарь кубанская балачка - русский (ссылка или на почту). Так- же, если есть кому что добавить в словарь прошу принять участие (ссылка на того кто внёс будет обязательно). Особенно интересуют редкоупотребляемые слова т.к. общеупотребимые почти все внесены.
Слова прошу отправлять на почту или телефон (смс).
stepnyk@gmail.com 8-903-455-11-53
http://hrinchenko.com/
Словарь Гринче́нка по сути является украино-русским и содержит большое количество архаизмов, диалектизмов.
Да подходит. Имеется указание рода, числа, но нет части речи. Или я недосмотрел?
Цитата: стэпняк от октября 24, 2013, 09:02
Да подходит. Имеется указание рода, числа, но нет части речи. Или я недосмотрел?
Є, зеленим.
Тю ныдобачив. -Спасыби.
До речі, а чим не влаштовують Вас наявні словники кубанського діалекту?
Прымиром?
Тю, так он уменя имеется даже в печатном виде. Четвёртая часть бла-бла ни о чём сплошная публицистика. По самому словарю, это не словарь а расширенный разговорник. Без без грамматики, без должного оформления. -Да и слов маловато - около 6000. В нашем уже под 8000, панируем довести до 10000 и в печать.
Граматику можете зідрати з будь-якого посібника з української мови для абітурієнтів.
У моєму у кінці, до речі, є технічний російсько-український словничок.
P.S. А я й не знав, що Ви серйозно мовами займаєтесь. Лінгвіст?
Связист ;).
Та й Ткачэнко ны тэ шо б лингвист. ))
Здорово бувал Вадько. Цэ и до тэбэ патыння - "необходим словарь русско - украинский, не слишком большой до 50000 слов, чтобы на основе его грамматических примечаний (род, число и.т.д) оформить словарь кубанская балачка - русский (ссылка или на почту). Так- же, если есть кому что добавить в словарь прошу принять участие (ссылка на того кто внёс будет обязательно). Особенно интересуют редкоупотребляемые слова т.к. общеупотребимые почти все внесены.
Слова прошу отправлять на почту или телефон (смс).
stepnyk@gmail.com 8-903-455-11-53"
Якшо будэ - гукны по тэлихвону або СМСкою.
Здорова.
Та звидкы ж в мене той словарь як я украинськой мовы ныколы ны вчив?
На якого биса вона бы мене сдалась, на Кубани та на Дону? Дэ ее прытулыть?
Орфография какая буден в словаре? Ярыжка с ыканье на безударных э?
Та я про нови слова якых у Ткаченка нымае. Я вже Ляха та Алэксандра зи Гостагаэвськой затюкав. Тикы воны ий пособляють, та дужэ ридко.
Цитата: DarkMax2 от октября 30, 2013, 14:31
Орфография какая буден в словаре? Ярыжка с ыканье на безударных э?
Не нравиться мне слово ярыжка - на отрыжка похоже. Русскми буквами будет пока. -А писля своею азбокою зробым, в нас з Вадьком вже е заготовлэння
Уж извините, так назвали это уродство еще лет полтораста-двести назад. И правильно, что не нравится :) Украинский алфавит лучше подходит.
(wiki/ru) Ярыжка (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D1%80%D1%8B%D0%B6%D0%BA%D0%B0)
Цитата: стэпняк от октября 30, 2013, 14:38
Не нравиться мне слово ярыжка - на отрыжка похоже. Русскми буквами будет пока. -А писля своею азбокою зробым, в нас з Вадьком вже е заготовлэння
Й правильно. А то ярижка й справді як... і за назвою, і взагалі.
Романовка как альтернатива :)
Справжнёю ярыжкою въ нашъ часъ нихто не пыше. Там же, кримъ усёго иншого, ще й ѣ бувъ (напрыкладъ, у «сынѣ небо», «третѣ чысло»).
Цитата: Python от октября 30, 2013, 14:51
Справжнёю ярыжкою въ нашъ часъ нихто не пыше. Там же, кримъ усёго иншого, ще й ѣ бувъ (напрыкладъ, у «сынѣ небо», «третѣ чысло»).
Основная черта ярыжки это использование русского алфавита, а особенно Ъ и Ы.
Русский алфавит изменился - изменилась и ярыжка. Разве что последовательное использование э добавилось.
Цитата: DarkMax2 от октября 30, 2013, 14:53
Цитата: Python от октября 30, 2013, 14:51
Справжнёю ярыжкою въ нашъ часъ нихто не пыше. Там же, кримъ усёго иншого, ще й ѣ бувъ (напрыкладъ, у «сынѣ небо», «третѣ чысло»).
Основная черта ярыжки это использование русского алфавита, а особенно Ъ и Ы.
Русский алфавит изменился - изменилась и ярыжка. Разве что последовательное использование э добавилось.
Такъ тодишя ярыжка й те, що теперъ, видризняються ще бильше, нижъ російська орфографія до й писля революціи. Выкынулы ѣ — выныкла проблема, якъ розризняты слова зъ твердымъ и мьякымъ Е писля прыголосныхъ (хочь того мьякого Е й мало, але воно е). Въ результати, зробылы регулярне Э скризь, де Е чыталось твердо, що зминыло ввесь выглядъ «ярыжкового» пысьма.
Предлагаю к рассмотрению и свой вариант: Результат недельной работы и консультаций. За основу взяты - гражданский дореволюционный шрифт, без буквы Ё предложенной Дашковой и азбука Вадько, но несколько модифицированная. Анализу подверглись так-же современные и дореформенные азбуки (не лежит у меня душа к алфвитам) славянских стран.
Аа Бб Вв Гг Дд Ее Ѣ Жж Зз Ии
Ѵѵ Її Кк Лл Мм Нн Оо Пп Рр Сс Тт
Уу Фф Ѳ Хх Цц Чч Шш Ψψ Ъъ Ьь Юю VA va
Гг – фрикативный южный /г/
Чч – всегда твердый кубанский /чъ/
Ее – для звука /э/
Ѣ - для звук /е/ ять
Ии – для звука /ы/
Її - для звука /и/ всё же эта букваи в кириллице Й , как то ближе нам и (10 - ричное)
Фф - для звука /хв/ если писать именно хв как-то грубо получается, а сочетание кв очень редко можно писать и фонетически - квасоля.
Ѳ - для редкого звука /ф) фита
Ѵ ѵ – для звука /и/ ижица
Ψψ – для звука /щ/ для дозированной визуальной «винтажности» текста (тем более что именно так и писалось раньше).
VA va - для звука /я/ практически а йотированное
Опять 33 знака. Итог: текст выглядит негрязно, отличается от даже на первый взгяд от любого славянского языка и в то же время на 100% славянский.
Андрей (Стэпняк)
Цитата: стэпняк от октября 31, 2013, 14:47
Ψψ – для звука /щ/ для дозированной визуальной «винтажности» текста (тем более что именно так и писалось раньше).
Разве почти всё шч не перешло в ш?
Хочу приклад тексту :=
Цитата: DarkMax2 от октября 30, 2013, 14:40
Уж извините, так назвали это уродство еще лет полтораста-двести назад. И правильно, что не нравится :) Украинский алфавит лучше подходит.
(wiki/ru) Ярыжка (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D1%80%D1%8B%D0%B6%D0%BA%D0%B0)
и что хаарктерно хапись яріжкой не сближает с русским а отдаляет
Цитата: Pawlo от октября 31, 2013, 15:20
Цитата: DarkMax2 от октября 30, 2013, 14:40
Уж извините, так назвали это уродство еще лет полтораста-двести назад. И правильно, что не нравится :) Украинский алфавит лучше подходит.
(wiki/ru) Ярыжка (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D1%80%D1%8B%D0%B6%D0%BA%D0%B0)
и что хаарктерно хапись яріжкой не сближает с русским а отдаляет
именно. потмоу что украинское правописание этимологично. "Не писав" выглядит ближе к русскомц письму, чем "нэ пысав".
нам повезло что благодаря фонетическому консерватизму надднепрянских говоров этимологический фонематический и фонетический принципі не конфликту сильно друг с другом
Цитата: Pawlo от октября 31, 2013, 15:35
нам повезло что благодаря фонетическому консерватизму надднепрянских говоров этимологический фонематический и фонетический принципі не конфликту сильно друг с другом
За что я и люблю наше правописание и язык вообще :)
Цитата: DarkMax2 от октября 31, 2013, 15:36
Цитата: Pawlo от октября 31, 2013, 15:35
нам повезло что благодаря фонетическому консерватизму надднепрянских говоров этимологический фонематический и фонетический принципі не конфликту сильно друг с другом
За что я и люблю наше правописание и язык вообще :)
Амінь. Аналогічно
Цитата: DarkMax2 от октября 31, 2013, 14:52
Цитата: стэпняк от октября 31, 2013, 14:47
Ψψ – для звука /щ/ для дозированной визуальной «винтажности» текста (тем более что именно так и писалось раньше).
Разве почти всё шч не перешло в ш?
ЩабЭль.
ЩАстя.
Ще.
ЩебэтАть.
ЩЕбли.
ЩЕбынь.
ЩедрИвкы.
ЩедровАльнык, щедровАлщикы.
Щедрый вЭчир.
ЩЕпа.
ЩербА (щербЫчка).
ЩербА.
ЩербЫть.
ЩЕрыть
ЩерЫця.
Щёт.
ЩИглык
ЩикатУрка.
ЩикОлда.
Щиколотка.
ЩИльный.
ЩинЫцця.
ЩинЯ.
ЩипАть.
ЩиплЯть.
ЩИпци.
ЩИрый.
ЩИтка.
ЩитЫна.
ЩоднЯ, щодЭнь.
ЩокА.
Щось.
ЩУлыться.
ЩыгОль.
ЩэрбАтый.
ЩЭрбына.
Не почти всё.
щавЕль
щур
щУриться
щемІть
щУка
щИрий
щербЕт
щіль
щІлина
щУпать
щитАть
щОти
щот
щЕлепа
щЕпа (прививка)
щепА (дрань, дранка)
щепИть
щадИть
щабрЕць (і чабрЕць)
щИглик
щезАть
щЕзнуть
У меня вопрос к составителям сегодняшних кубанских словарей и грамматик. Нам в КубГУ что-то рассказывали о местных писателях и поэтах, до 1930-х годов писавших не то по-украински, не то по-кубански - Кухаренко, Лиманском, Щербине и ещё о каких-то. Всегда и везде высшим проявлением преданности свому языку считается творчество на нём, хотя бы стремление к этому. В. Даль и Б. Гринченко не были перворядными писателями, но они авторы неплохих вещей на русском и украинском языках. Очень бы хотелось знать о "языковом самосознании" кубанцев творческих. А также хотелось бы познакомиться с творчеством нынешних творцов "балачки". Ну, хотя бы с фольклорными записями. То, что выложено в этой теме (вчера весь вечер листал её) несколько не стыкуется с линией составителей словарей и правил. Получается некий разнобой - пишущие считают это вариантом украинского языка, составляющие - их приметил только двоих - по-разному к мове относятся. Какая-то страная ситуация. Нас учили, что это всё же диалект украинского, но, говорят, в нашей алма-матери ныне ветер подул в другую сторону. Потому мы в диалектологической практике пользовались украинской графикой, и никаких вопросов тогда не возникало. В целом позиция Стэпняка мне импонирует, но с его алфавитом я не согласен. Спорность его суждений объясняется плохим знакомством с лингвистикой, языками, историей "кубанской балачки" и т.п. Очень бы хотелось услышать от наших кубанцев ответы на мои вопросы. Заранее спасибо! Прошу прощения у г. Стэпняка за несколько повторов в моём списке на букву -Щ-!
Цитата: Джереми от ноября 16, 2013, 13:26
Нас учили, что это всё же диалект украинского, но, говорят, в нашей алма-матери ныне ветер подул в другую сторону. Потому мы в диалектологической практике пользовались украинской графикой, и никаких вопросов тогда не возникало.
Вы ведь наверняка знаете, что вопрос о диалектах - политический. :) Ничего удивительного.
Цитата: Dy_što_ty_havoryš от ноября 16, 2013, 13:57
Цитата: Джереми от ноября 16, 2013, 13:26
Нас учили, что это всё же диалект украинского, но, говорят, в нашей алма-матери ныне ветер подул в другую сторону. Потому мы в диалектологической практике пользовались украинской графикой, и никаких вопросов тогда не возникало.
Вы ведь наверняка знаете, что вопрос о диалектах - политический. :) Ничего удивительного.
Я знаю, что это вопрос политический, но нельзя политизировать всё до такой меры, когда гончар, собиравшийся на своих изделиях писать "балачковые" пословицы, причём, русской графикой (хотя считает это укр. языком и очень неплохо им владеет), вдруг отказывается от своей задумки по той причине, что "мэр" не любит эту самую балачку. На всякий случай.
На Кубани сейчас многие говорят "щАвель" - и в укр. и в рус. говорах, но ещё недавно в укр. было ударение на -е-. Не нужно всегда идти на поводу у толпы. Толпа не всегда есть народ. Подобные изменения отношу к языковой деградации. Вот ещё подобные "новации": Арбуз, тожыть (тоже, теж), можыть, "чашка" вместо "миска", "булка хлеба" вместо "буханка"
щабрЕць (і чабрЕць). Кстати в моём окружении и я сам говорим - чабрЕць, чабрЭць иногда чАбэрь. ЩабрЕць это это северо-западный диалект Кубанской балачки.
А также хотелось бы познакомиться с творчеством нынешних творцов "балачки". Ну, хотя бы с фольклорными записями. Для Джереми. -Почитай рассказы и стихи на балачке Андрея Петровича Ляха. Если сам не найдёшь, напиши.
Про плохое знакомство с лингвистикой согласен, а вот насчёт плохого знакомства с языками и историей Кубанской балачки готов поспорить.
- С раннего детсва жил в дуязычной среде балачка - русский, а после переезда под Новороссийск прибавился ещё и крымско-татарский и раньше пол-улицы было и соседи с двух сторон. С самого утра "Сия, кель манда - сэн харадэ и.т.д. А историю Кубанской балачки с живими носителями познавал. Так-как ещё застал прабаушку - до 98 дожила. И у деда до 8 лет жил.
Цитата: стэпняк от ноября 18, 2013, 07:19
щабрЕць (і чабрЕць). Кстати в моём окружении и я сам говорим - чабрЕць, чабрЭць иногда чАбэрь. ЩабрЕць это это северо-западный диалект Кубанской балачки.
Дэ Вы там ще ти диалэкты найшлы? Да. "щабрэць" можна одкынуть - так вымовляе гирша частына "балачкунив". а ти. шо чогось ще дэржуться. кажуть "чабрэць". а чабэр - це зовсим инша трава. А до Ляха хтось и шось пысалы - Кухарэнко. Щербына. прымиром? Чи цэ тэпэр "вража сыла"? ...Ага. Вы кажэтэ.шо на Кубани е тилькэ твэрдэ -Ч-. а наскикэ я знаю. на Кубани пошты вси вымовляють -ч- мьяко. Твэрдэ -ч- можна донэдавна було почуть у деяких бабцив та раз йихав у пойизди з двома нэ дужэ
старымы нэбэрджайивцямы. Та чи вси там так "чЭкають". нэ розпытав.
................................................................................
А я жыв в однобалачковий срэди и колы пишов до школы. прыходыв додому и жалувався бабуни. шо нас там нэправыльно балакать учать. Бабуня казала. шоб ны за шо нэ пэрэучувався. Я послухався. бо для мэнэ дидуня й бабуня мойи ридни булы такы билшымы авторытэтамы за всих вчителив разом взятих.
Цитата: Джереми от ноября 18, 2013, 07:58
А я жыв в однобалачковий срэди и колы пишов до школы. прыходыв додому и жалувався бабуни. шо нас там нэправыльно балакать учать. Бабуня казала. шоб ны за шо нэ пэрэучувався. Я послухався. бо для мэнэ дидуня й бабуня мойи ридни булы такы билшымы авторытэтамы за всих вчителив разом взятих.
;up:
Цитата: alant от ноября 18, 2013, 08:00
Цитата: Джереми от ноября 18, 2013, 07:58
А я жыв в однобалачковий срэди и колы пишов до школы. прыходыв додому и жалувався бабуни. шо нас там нэправыльно балакать учать. Бабуня казала. шоб ны за шо нэ пэрэучувався. Я послухався. бо для мэнэ дидуня й бабуня мойи ридни булы такы билшымы авторытэтамы за всих вчителив разом взятих.
;up:
Бомбезно
Якби ще цієї страшної ярижки не було.
Цитата: Pawlo от ноября 18, 2013, 08:04
Цитата: alant от ноября 18, 2013, 08:00
Цитата: Джереми от ноября 18, 2013, 07:58
;up:
Бомбезно
Якби ще цієї страшної ярижки не було.
Яка разниця - ярижка чи не ярижка? Бачте. прошено заходить того. хто не плутає балачку з мовою. У нас застукать на вкраїнській графіці все одно . шо піймать на злодійстві або перейнять товаряку на спаші у чужій озимині. Не второпаю - як можна займаться кодифікацією мови і при цьому одкидать геть укр. мову. як якусь пошесть? І таки ж інтересно почуть од наших . як вони односяться до мови й творчости отих-во кухаренків. мов-лиманських. півнів. жарків і т.д.
А вєдь вопіющій абсурд со сторони тєх кто ейо так боіься ібо текст записанний ярижкой куда мєнєє похож на русскій чєм запісанний обичной укрорфографієй
Цитата: Джереми от ноября 18, 2013, 08:26У нас застукать на вкраїнській графіці все одно . шо піймать на злодійстві або перейнять товаряку на спаші у чужій озимині. Не второпаю - як можна займаться кодифікацією мови і при цьому одкидать геть укр. мову. як якусь пошесть?
Бо козаки ж не "гречкосiї". ;)
А я теж не второпаю: чим так погано бути нащадком гречкосiїв? Я не знаю, чи був хтось з мого роду козаком, чи всi селянами були. Але це не має нiякого значення - я ж сам не козак i не селянин. :donno:
Дэ Вы там ще ти диалэкты найшлы? Да. "щабрэць" можна одкынуть - так вымовляе гирша частына "балачкунив". а ти. шо чогось ще дэржуться. кажуть "чабрэць". а чабэр - це зовсим инша трава. А до Ляха хтось и шось пысалы - Кухарэнко. Щербына. прымиром? Чи цэ тэпэр "вража сыла"? ...Ага. Вы кажэтэ.шо на Кубани е тилькэ твэрдэ -Ч-. а наскикэ я знаю. на Кубани пошты вси вымовляють -ч- мьяко. Твэрдэ -ч- можна донэдавна було почуть у деяких бабцив та раз йихав у пойизди з двома нэ дужэ
старымы нэбэрджайивцямы. Та чи вси там так "чЭкають". нэ розпытав.
................................................................................
А я жыв в однобалачковий срэди и колы пишов до школы. прыходыв додому и жалувався бабуни. шо нас там нэправыльно балакать учать. Бабуня казала. шоб ны за шо нэ пэрэучувався. Я послухався. бо для мэнэ дидуня й бабуня мойи ридни булы такы билшымы авторытэтамы за всих вчителив разом взятих.
[/quote]
Та у кожной станыци свий говор е. А линийни станыци, Таманськи та Ейськ-Бейсуг то зовсим ризни полюсы.
Як раз про цэ я и пысав . Симья одын язык, школа другый - двоязычие.
Міль пардон що трохи політизую тему(знову). дякую вам панове носії балачки за тексти нею і цитати і власні. Читаючи вас я в котре переконуюсь в абсурдності начебто української мови могло б не вийти якби не було полонізмів/чи особливої графіки. дуже навіть виходить вона як бачу і без цього
Пішов я, хлопці і дівчата, до праці, бо балачки не гудують. Увечері всім роздам по шапці!
Трохы маемо, но тилькы для сэбэ ;).
Узяв
увэчэри
унук
уси
угору
удовэць
уразумить, то и прочэ.
То не "укання". "Укання" - "гудують" замiсть "годують". Волинська риса, якщо не помиляюсь.
Ааааааа. Звыняйтэ ны знав. -Як чув годють, годувать (годуваты). Мабуть з доцов якых на линии багато було.
Цитата: Lodur от ноября 18, 2013, 09:59
То не "укання". "Укання" - "гудують" замiсть "годують". Волинська риса, якщо не помиляюсь.
А замість "і" кіт - кут поліська риса, це "укання"?
Цитата: Lodur от ноября 18, 2013, 09:59
То не "укання". "Укання" - "гудують" замiсть "годують". Волинська риса, якщо не помиляюсь.
Вона а не тіки в
улинська риса це і трохи в наддніпрянщині є
Цитата: Lodur от ноября 18, 2013, 09:59
То не "укання". "Укання" - "гудують" замiсть "годують". Волинська риса, якщо не помиляюсь.
Ни пумиляїтесь.
Цитата: Pawlo от ноября 18, 2013, 17:14
Цитата: Lodur от ноября 18, 2013, 09:59
То не "укання". "Укання" - "гудують" замiсть "годують". Волинська риса, якщо не помиляюсь.
Вона а не тіки вулинська риса це і трохи в наддніпрянщині є
Всі ви нащадкі Виликуї Вулині 8-)
Цитата: alant от ноября 18, 2013, 16:08
Цитата: Lodur от ноября 18, 2013, 09:59
То не "укання". "Укання" - "гудують" замiсть "годують". Волинська риса, якщо не помиляюсь.
А замість "і" кіт - кут поліська риса, це "укання"?
Це вже не те укання, яке я мав на увазі. На Поліссі це просто відсутність ікавізму
Щодо укання. Я не ручаюся й присягаюся за всю Кубань. Це та кажуть у нас.
КужУх
угУдина і огУдина
гудувАть
КузьмА
пужАр(ь) - "Не здихай, кобило! Пужарі горять!" - "Якби ти не лежень, то косив би й нежирь!"
Але воно не дуже чітке й тому ним можна знехтувать. Не можу тіке "годувать" вимовить. І "кожух". а Кожухарь. кожушок. кожушанка. кожушина можу. А дуже чітке укання в дієсловах з суфіксом -ува - парувать. дівувать. дивувать.шпарувать. комелькувать. шурувать. збувать.колядувать і, як наслідок - у віддієслівних іменниках - колядувальник. шанувальниця. шпарування. комелькування. Так саме. як і в УЛМ.
Цитата: LUTS от ноября 18, 2013, 17:29
Цитата: Pawlo от ноября 18, 2013, 17:14
Цитата: Lodur от ноября 18, 2013, 09:59
То не "укання". "Укання" - "гудують" замiсть "годують". Волинська риса, якщо не помиляюсь.
Вона а не тіки вулинська риса це і трохи в наддніпрянщині є
Всі ви нащадкі Виликуї Вулині 8-)
Но-но! Не треба тут Погодінщину розводити :)
Цитата: Pawlo от ноября 18, 2013, 19:10
Но-но! Не треба тут Погодінщину розводити
Ну от, досить одному імперцеві зробити правильне припущення й витлумачити його на свій лад, щоб усю теорію записали мало не в псевду...
Цитата: Pawlo от ноября 18, 2013, 19:10
Цитата: LUTS от ноября 18, 2013, 17:29
Цитата: Pawlo от ноября 18, 2013, 17:14
Цитата: Lodur от ноября 18, 2013, 09:59
То не "укання". "Укання" - "гудують" замiсть "годують". Волинська риса, якщо не помиляюсь.
Вона а не тіки вулинська риса це і трохи в наддніпрянщині є
Всі ви нащадкі Виликуї Вулині 8-)
Но-но! Не треба тут Погодінщину розводити :)
Є карта, де поширення "українців" у другий половині 16 (чи 15) ст. на сході і півдні обмежується Поліссям, заплавою Дніпра до Черкас і Лісостепом на захід від Вінниці. Бачили?
Цитата: alant от ноября 18, 2013, 19:18
Цитата: Pawlo от ноября 18, 2013, 19:10
Цитата: LUTS от ноября 18, 2013, 17:29
Цитата: Pawlo от ноября 18, 2013, 17:14
Цитата: Lodur от ноября 18, 2013, 09:59
То не "укання". "Укання" - "гудують" замiсть "годують". Волинська риса, якщо не помиляюсь.
Вона а не тіки вулинська риса це і трохи в наддніпрянщині є
Всі ви нащадкі Виликуї Вулині 8-)
Но-но! Не треба тут Погодінщину розводити :)
Є карта, де поширення "українців" у другий половині 16 (чи 15) ст. на сході і півдні обмежується Поліссям, заплавою Дніпра до Черкас і Лісостепом на захід від Вінниці. Бачили?
Не бачив. що це за фріки її зготували?
Цитата: Python от ноября 18, 2013, 19:16
Цитата: Pawlo от ноября 18, 2013, 19:10
Но-но! Не треба тут Погодінщину розводити
Ну от, досить одному імперцеві зробити правильне припущення й витлумачити його на свій лад, щоб усю теорію записали мало не в псевду...
її навіть більшість серйозних росісториків не підтримали. у них то принйято говорити про занепад Півдня але ж не про повне знелюднення
Цитата: Pawlo от ноября 18, 2013, 19:26
Цитата: alant от ноября 18, 2013, 19:18
Цитата: Pawlo от ноября 18, 2013, 19:10
Цитата: LUTS от ноября 18, 2013, 17:29
Цитата: Pawlo от ноября 18, 2013, 17:14
Цитата: Lodur от ноября 18, 2013, 09:59
То не "укання". "Укання" - "гудують" замiсть "годують". Волинська риса, якщо не помиляюсь.
Вона а не тіки вулинська риса це і трохи в наддніпрянщині є
Всі ви нащадкі Виликуї Вулині 8-)
Но-но! Не треба тут Погодінщину розводити :)
Є карта, де поширення "українців" у другий половині 16 (чи 15) ст. на сході і півдні обмежується Поліссям, заплавою Дніпра до Черкас і Лісостепом на захід від Вінниці. Бачили?
Не бачив. що це за фріки її зготували?
:donno: Давно колись бачив. Сприйнів за чисту монету.
Цитата: alant от ноября 18, 2013, 19:18
Є карта, де поширення "українців" у другий половині 16 (чи 15) ст. на сході і півдні обмежується Поліссям, заплавою Дніпра до Черкас і Лісостепом на захід від Вінниці. Бачили?
Скоріш, 15. До часів Хмельницького Лівобережжя вже було цілком українським.
Цитата: Pawlo от ноября 18, 2013, 19:10
Цитата: LUTS от ноября 18, 2013, 17:29
Цитата: Pawlo от ноября 18, 2013, 17:14
Цитата: Lodur от ноября 18, 2013, 09:59
То не "укання". "Укання" - "гудують" замiсть "годують". Волинська риса, якщо не помиляюсь.
Вона а не тіки вулинська риса це і трохи в наддніпрянщині є
Всі ви нащадкі Виликуї Вулині 8-)
Но-но! Не треба тут Погодінщину розводити :)
ЦитироватьПівденно-східне наріччя в його сучасних межах виникло відносно пізно, у XVI—XVIII ст. Вихідним для цього наріччя був Середньонаддніпрянський говір, що почав формуватися ще в XIII—XIV ст. внаслідок взаємодії первісної північно-східної діалектної системи з південно-західною, з яких виникли сучасні північне та південно-західне наріччя. Південно-західна діалектна система стала перемагати північно-східну, чому сприяв постійний і масовий приплив на Наддніпрянщину населення з Волині, Поділля і частково Галичини.
Ні, пане Степняк, це не донське і не лінєйьке. А хіба вони укають? Не чув. не знаю. Є деякі слова од них. Кандьор. приміром. Це шось між кулішем і лемішкою. Коли у Шолохова у "П. цілині" побачив"кондер". то довго думав. шо воно таке. поки допетрав. А от у лінєйців наших слів багато. "Васіль. ну ти хуч трошкі б мінє памог унучку замуж аддать!" Оте "хуч". мабуть. і все укання.
Цитата: Джереми от ноября 18, 2013, 18:20
Щодо укання. Я не ручаюся й присягаюся за всю Кубань. Це та кажуть у нас.
КужУх
угУдина і огУдина
гудувАть
КузьмА
пужАр(ь) - "Не здихай, кобило! Пужарі горять!" - "Якби ти не лежень, то косив би й нежирь!"
Але воно не дуже чітке й тому ним можна знехтувать. Не можу тіке "годувать" вимовить. І "кожух". а Кожухарь. кожушок. кожушанка. кожушина можу. А дуже чітке укання в дієсловах з суфіксом -ува - парувать. дівувать. дивувать.шпарувать. комелькувать. шурувать. збувать.колядувать і, як наслідок - у віддієслівних іменниках - колядувальник. шанувальниця. шпарування. комелькування.
Схід
Розходження
гУдина
пужАрь - не всі так казали
кужушок
Все останнє збігається.
А от як у моїй станиці називали час (врем'я).
У восім (часов) вечера. у два часа дня. у три часа ночі. у п'ять(часов) утрА. десь опІвночі. удОсвіта. перЕдсвітом. смеркомА. увечері. уночІ. ноччю. вноч. вніч. утром. вранці. передобідом. вобід. післяобід. підвечір. підутро. підобід. "Вранці. рано-вранці" казали. а "ранок" - ні.
Десять (минут) дев'ятого утрА - 8.10
двадцять (минут) десятого вечера - 21.20
в одиннацять ночі (вечера) - 23.00
пол(пів)-сідьмого вечера - 18.00
пол(пів)-втОрОго дня - 13.30
без десяти ни десять - 9.50, 21.50
без дваццяти ни одИнаццять - 10.40. 22.40
без п'яти ни п'ять - 4.55. 16.55
Цитата: Джереми от ноября 19, 2013, 21:25
А от як у моїй станиці називали час (врем'я).
У восім (часов) вечера. у два часа дня. у три часа ночі. у п'ять(часов) утрА. десь опІвночі. удОсвіта. перЕдсвітом. смеркомА. увечері. уночІ. ноччю. вноч. вніч. утром. вранці. передобідом. вобід. післяобід. підвечір. підутро. підобід. "Вранці. рано-вранці" казали. а "ранок" - ні.
Десять (минут) дев'ятого утрА - 8.10
двадцять (минут) десятого вечера - 21.20
в одиннацять ночі (вечера) - 23.00
пол-сідьмого вечера - 18.00
пол-втОрОго дня - 13.30
без десяти ни десять - 9.50, 21.50
без дваццяти ни одИнаццять - 10.40. 22.40
без п'яти ни п'ять - 4.55. 16.55
Росходиться тіко тут -
смеркОм, пів-соьмої, пів-другої.
Вибалакаться можно за чхи.
Цитата: Джереми от ноября 18, 2013, 07:58
................................................................................
А я жыв в однобалачковий срэди и колы пишов до школы. прыходыв додому и жалувався бабуни. шо нас там нэправыльно балакать учать. Бабуня казала. шоб ны за шо нэ пэрэучувався. Я послухався. бо для мэнэ дидуня й бабуня мойи ридни булы такы билшымы авторытэтамы за всих вчителив разом взятих.
Ого. Респект і повага!
Цитата: andrewsiak от ноября 19, 2013, 22:03
Цитата: Джереми от ноября 18, 2013, 07:58
................................................................................
А я жыв в однобалачковий срэди и колы пишов до школы. прыходыв додому и жалувався бабуни. шо нас там нэправыльно балакать учать. Бабуня казала. шоб ны за шо нэ пэрэучувався. Я послухався. бо для мэнэ дидуня й бабуня мойи ридни булы такы билшымы авторытэтамы за всих вчителив разом взятих.
Ого. Респект і повага!
Та то ще не весь "рыспэкт", бо моя мати в цій самій школі викладала....російську мову. Вона все це слухала і сміялася. А я згодом так "знахабнів", шо і в учительській тільки "балакав" з нею. І то ще не все. У 4-му класі із сусідньої станиці прийшов хлопець з найкосмоплітнішим українським прізвищем і який почав зі мною "балакать". Кумедія вся була в тому. що його мама...теж була вчителькою рос. мови. Він жив у Києві. працював у МВС. На жаль. його вже нема з нами.
Цитата: Джереми от ноября 19, 2013, 22:39
хлопець з найкосмоплітнішим українським прізвищем
Карпэнко чы шо
А хіба Карпенко є у гуцулів. лемків чи на Закарпатті? Щоб не вгадували. скажу - БОЙКО. Це найпоширеніше за числом носіїв укр. прізвище не на -енко і щось десь взагалі на 5-6 місці. Найулюбленіше моє прізвище. Про нього можу годинами говорити. На Кубані є хут. Бойко-Понура. лим. Бойків (БойкІвський) тощо.
http://www.nomer.org/allukraina/
Бойко - 121873 і ще купка близьких.
Карпенко - 47871
Цитата: oveka от ноября 20, 2013, 13:22
http://www.nomer.org/allukraina/
Бойко - 121873 і ще купка близьких.
Є один відомий і були ще два маловідомих українських політика.
Цитата: oveka от ноября 20, 2013, 13:22
http://www.nomer.org/allukraina/
Бойко - 121873 і ще купка близьких.
Карпенко - 47871
Цікаво те, що прізвище Бойко поширене по всій Україні.
Цитата: LUTS от ноября 20, 2013, 13:37
Цитата: oveka от ноября 20, 2013, 13:22
http://www.nomer.org/allukraina/
Бойко - 121873 і ще купка близьких.
Карпенко - 47871
Цікаво те, що прізвище Бойко поширене по всій Україні.
З періоду виселення з Польщі українців у східну Украіну чи раніше?
Те ж саме.
Мене завжди цікавило, чому Бойки розсипані потроху по всій Україні?
Цитата: alant от ноября 20, 2013, 13:39
Цитата: LUTS от ноября 20, 2013, 13:37
Цитата: oveka от ноября 20, 2013, 13:22
http://www.nomer.org/allukraina/
Бойко - 121873 і ще купка близьких.
Карпенко - 47871
Цікаво те, що прізвище Бойко поширене по всій Україні.
З періоду виселення з Польщі українців у східну Украіну чи раніше?
Раніше. Трохи знаю Бойків ніхто з їх предків не переселений. Місцеві.
Може, прiзвище "Бойко" до субетнонiму "бойки" не має вiдношення?
Цитата: Lodur от ноября 20, 2013, 13:51
Може, прiзвище "Бойко" до субетнонiму "бойки" не має вiдношення?
Звичайно має.
Цитата: LUTS от ноября 20, 2013, 13:37
Цитата: oveka от ноября 20, 2013, 13:22
http://www.nomer.org/allukraina/
Бойко - 121873 і ще купка близьких.
Карпенко - 47871
Цікаво те, що прізвище Бойко поширене по всій Україні.
Как? Бойко ;)
Цитата: LUTS от ноября 20, 2013, 13:53
Цитата: Lodur от ноября 20, 2013, 13:51
Може, прiзвище "Бойко" до субетнонiму "бойки" не має вiдношення?
Звичайно має.
А може і ні. Назва субетносу від чого походить?
Цитата: DarkMax2 от ноября 20, 2013, 13:58
Цитата: LUTS от ноября 20, 2013, 13:53
Цитата: Lodur от ноября 20, 2013, 13:51
Може, прiзвище "Бойко" до субетнонiму "бойки" не має вiдношення?
Звичайно має.
А може і ні. Назва субетносу від чого походить?
Кажуть, що від кельтського племені боїв. Богемія теж від них.
Хоча брехня мабуть.
Цитата: LUTS от ноября 20, 2013, 14:00
Цитата: DarkMax2 от ноября 20, 2013, 13:58
Цитата: LUTS от ноября 20, 2013, 13:53
Цитата: Lodur от ноября 20, 2013, 13:51
Може, прiзвище "Бойко" до субетнонiму "бойки" не має вiдношення?
Звичайно має.
А може і ні. Назва субетносу від чого походить?
Кажуть, що від кельтського племені боїв. Богемія теж від них.
Хоча брехня мабуть.
Палюбому всі Бойки кельтського походження ;)
Бойкомія :)
Бойкий мало два значення - жвавий і хороший.
А людей з такою характеристикою у нас було до холєри, то може Бойків і багато, але потрохи в усіх місцях.
Цитата: Джереми от ноября 19, 2013, 08:10
Ні, пане Степняк, це не донське і не лінєйьке. А хіба вони укають? Не чув. не знаю. Є деякі слова од них. Кандьор. приміром. Це шось між кулішем і лемішкою. Коли у Шолохова у "П. цілині" побачив"кондер". то довго думав. шо воно таке. поки допетрав. А от у лінєйців наших слів багато. "Васіль. ну ти хуч трошкі б мінє памог унучку замуж аддать!" Оте "хуч". мабуть. і все укання.
А якэ цэ? як шо станыця лынэйна - пив станыци балакалы з гутором, друга частына гуторыла з балачкою. Тому ий годувать. Кандёр у симьи и чув, а кулеш як раз у станыци ны балакалы.
Можэтэ мэнэ розстрилять з рогатки за цэ :P.
Ага. завелися! Панове. не засмічуйте нам нашу балачкову сторінку! Ідіть...будь ласка зі своїм Бойком на сайт "Українські прізвища в Росії". у статті. Читайте також коментарі.
Пане Степняк. а я такі мішані станиці не знаю - вони всі до 30-х годів або згутарилися. або збалакалися. Одна Ключова така була. так її у 1965 збродний і антикубанський Гарячий Ключ зжер. От у нашому ділі лучче буде лінєйські станиці не трогать - там і вправду. чого тіке нема!
А тому, хто не зна, шо таке старовинна козацька страва куліш і хто його називає "кулеш" буду з пряща гамайцем око вибивать! Хіба у вас на прящ казали "рогатка"?
Хто такий "зброднний і антикубанський Ключ"?
Так и так балакалы. Шо прящ, шо рогатка всэ одно. Тилкы у мэнэ дид балакав, а бабука (цэ ны помарка) гуторыла, а я скризь з дидом бул. -Станыця Удобная если шо.
Цитата: Джереми от ноября 20, 2013, 19:10
Пане Степняк. а я такі мішані станиці не знаю - вони всі до 30-х годів або згутарилися. або збалакалися. Одна Ключова така була. так її у 1965 збродний і антикубанський Гарячий Ключ зжер. От у нашому ділі лучче буде лінєйські станиці не трогать - там і вправду. чого тіке нема!
А тому, хто не зна, шо таке старовинна козацька страва куліш і хто його називає "кулеш" буду з пряща гамайцем око вибивать! Хіба у вас на прящ казали "рогатка"?
Кулеш (кулиш) чув вже тут в Чорномрських станыцях, а вот "гамайцэм" цэ шо-то новэ, тому шо гамАй, гамайОм.
Гамаєць - це малий гамай. камінець. камінчик...А гаманець - кошелек.
Ну. то Ви б так зразу і казали. шо з Отрадненського бідолашного району. мішаного-перемішаного. Я цього закапелка ні крапельки не знаю і не був там. Думав. шо Ви з Анапської або Раєвки. Поки на карті не побачив там гори Крейдянка. думав. шо то чисто лінєйсько-донський район. А такі ідіоми чули: жаба цицьки дала. шанс ведмедя вбить. горщок розбили. жданики поїсти. задніх пасти. верхи збивать. московська бурулька. Веклу гукать? А як у вас казали. коли звьостку спиною або чим нижче витреш - "глину обтер" чи "звьостку( крейду, мєл) обтер"?
З чого вин бидолашны? У станыци Отрадной инстытут свий е, если-шо.
жаба цыцьки дала, вэдмидя вбыть, горшок розбылы, жданыкы йисть, вэрхы збывать. А шо за московська бурулька - могу тилькы догадувця.
-Як зи школы прыходыв зимою, так тут -жэ спыною до грубы шоб нагритыся, а бабука на меня "ах ты шкода - уся спина у крэйди, зла на тя нима". Я вже казав вона бильш гуторыла - такый балачкообразный гутор.
Цитата: стэпняк от ноября 21, 2013, 07:12
З чого вин бидолашны? У станыци Отрадной инстытут свий е, если-шо.
жаба цыцьки дала, вэдмидя вбыть, горшок розбылы, жданыкы йисть, вэрхы збывать. А шо за московська бурулька - могу тилькы догадувця.
-Як зи школы прыходыв зимою, так тут -жэ спыною до грубы шоб нагритыся, а бабука на меня "ах ты шкода - уся спина у крэйди, зла на тя нима". Я вже казав вона бильш гуторыла - такый балачкообразный гутор.
А що тут з гутори?
"ах ты шкода - уся спина у крэйди, зла на тя нима". Цэ-ж ны класычна Чорноморьска балачка. -На балачкы будэ "ах ты шкода - уся спына у крэйди, зла на тэбэ ныма"
Цитата: стэпняк от ноября 21, 2013, 11:36
"ах ты шкода - уся спина у крэйди, зла на тя нима". Цэ-ж ны класычна Чорноморьска балачка. -На балачкы будэ "ах ты шкода - уся спына у крэйди, зла на тэбэ ныма"
Зрозумів. Я російське "и" читав як українське.
Цитата: стэпняк от ноября 21, 2013, 11:36
На балачкы будэ "ах ты шкода - уся спына у крэйди, зла на тэбэ ныма"
Ну й українською так само.
Для примера некотороые слова которые употребляли дедушка и бабушка по разному произнося их, оба кубанские казаки, но он из черноморцев она из линейцев.
ДЕДА - БАБУКА
чаун - чугун, чугунок.
долу - долой.
пивэнь - кочет.
вэсла - бабайки.
чуни - чувяки.
донька - дочкА.
кавун - гарбуз.
сынэньки - синенькие.
качка - вутка.
качур - вутак.
усюду - скрозь.
шэвковыця - тутовник.
ну и так далее.... Как видите слова которые употребляла бабушка что-то между гутором и черноморской балачкой, ну уж точно не РЛЯ.
Цитата: стэпняк от ноября 21, 2013, 14:55ну уж точно не РЛЯ.
Почему же. Некоторые слова вполне себе литературные. Чугунок, чувяки, тутовник. Долой, кочет, скрозь - разговорные общерусские. :donno:
Русские литературные это котелок, тапочки, тутовое дерево, вниз (на пол), петух, везде. Некоторое отличие не правда ли :negozhe:. Как двуязычный я чётко различаю это.
А есть ли в гуторе грамматические явления, отсутствующие в литературном русском?
Более подробно может ответить Николай Быков (Калмыков). На форуме КАЗАРЛА - кочевник 2.
А навскидку это отсутствие среднего рода. Часто встречающееся и в балачке (новая пальто ж.р., сонца ж.р., яблок м.р. и.т.д) И Куча времён, типа как в английском.
Цитата: стэпняк от ноября 21, 2013, 19:12
И Куча времён, типа как в английском.
А наприклад. Інтересно.
Завтра надыбаю - скину. Сюда или в Донской гутор?
Бідолашний - того. шо далеко хоч би од того самого Армавіра. нема желізної дороги. пагано з роботою. В хут. Ілліч прижився один азербайджанський вірменчик і бистро освоївся - зкупляє лікарственне зілля. думаю. шо не за дуже великі гроші і оптово перепродує. Бо на Отрадненщині багато свободної робочої сили. У мене був одногрупник з Підгорної. їх у батька з матір'ю шось багато було. так вони. шоб якось підробить. збирали шипшину по горах. З канікул приїзжяв - всі руці подерті. боже. твоя воля!
..................
Штука в тому. шо чорноморці такі слова. як "вапно". "крейда" не знають. "Звьостка" і "мєл". А колись і звьостки не було. а хати білили білою глиною..Було зимою. звиняйте. п'ятою точкою притулишся до груби або теплої стіни та витреш звьостку. а старші кажуть:"Диви. усю глину гузном обтер!"-"Де ви ту глину побачили? Це ж звьостка!" - Умний дуже! Іди. обтрусю!"
....................
БурУлька - 1. Сосулька 2. Носик чайника 3. Дуля
Московська бурулька - тут у 3-му значенні. Це. як хто їде в Москву і питає:"Якого тобі гостинця привезти?" кажуть:"Та! Нічо' не нада..Московську бурульку!" Або:"Ну. шо вони вам з Москви привезли?" - "Московську бурульку!"
Цитата: стэпняк от ноября 21, 2013, 14:55
Для примера некотороые слова которые употребляли дедушка и бабушка по разному произнося их, оба кубанские казаки, но он из черноморцев она из линейцев.
ДЕДА - БАБУКА
чаун - чугун, чугунок.
долу - долой.
пивэнь - кочет.
вэсла - бабайки.
чуни - чувяки.
донька - дочкА.
кавун - гарбуз.
сынэньки - синенькие.
качка - вутка.
качур - вутак.
усюду - скрозь.
шэвковыця - тутовник.
ну и так далее.... Как видите слова которые употребляла бабушка что-то между гутором и черноморской балачкой, ну уж точно не РЛЯ.
У нас:
ча(в)ун
геть, а "додОлу" - наземь. "дОлі" - на полу. на земле
півень. петух. курІй
весла
чуні. черевики. чув'яки
доня. доця. донька. дочкА
ка(в)ун, ка(в)унИця (з великою пипкою, начебто добріша - примхи)
синЕнькі. манзАни
качка. (в)утка
(в)утАк, селезень, качур
скрізь
шовкОвиця, шовкУн (дерево, шо пагано роде або не роде)
Цитата: Джереми от ноября 21, 2013, 21:32
шовкОвиця, шовкУн (дерево, шо пагано роде або не роде)
Шовкун не може родити, бо це самець. Родить тільки шовковиця - самиця. Це дерево має статеву диференціацію.
Цитата: oveka от ноября 21, 2013, 19:20
Цитата: стэпняк от ноября 21, 2013, 19:12
И Куча времён, типа как в английском.
А наприклад. Інтересно.
Их пять в гуторе, три основных времени- прошлое, настоящее, будущее,и
как бы уточняющие дополнительные-настоящее в прошедшем, и настоящее в будущем.
Все времена выражаются указателями времени либо конструкциями причём до одного дня. Писать буду в первой степени речи - те официальной.
(для понятия гутор имеет три степени речи официальная дружественная и ласкательная они передаются через окончания вопросов и основных частей речи пример- в вопросах -Аткель, аткелича ,аткелички, исть источки истюфки, спать спаточки спатюфки. Микалай, Коля, Колюфка итд...)
Итак Прошедшее время имеет указатели в предложении...наприклад:
Я бувала-я когда то в прошлом раньше.и притяжательные прилагательные бувалошнай разговор,(прошлый разговор) бувалошни песни.(старые песни, бувалошная-прошлое)
Я на днесь-я на днях. днёвашнай гутор (раговор на днях,на днёх.пяти -около пяти дней.
Я надысь-назад два три дня. надышняй разговор, надышняй хлеб.
Я онагдысь онадысь-вчера позавчера, онагдышняй щай, онагдыси бул сват.
Я давешь-несколько дней назад давнёшнай давний старый
Я дави - я недавно несколько часов назад, давишняй-недавний надавича-в недавнем, недавно как.
Я нони нончи-я сегодня наноняшняй хлеб -сегодняшний свежий, я нанонича встрелси-сегодня я встретился. второе значение наноняшний это современный модный.
Настоящее время выражается указателями.
Зарас начас.-я зарас я сейчас купю-(я сейчас куплю) начас гукну-сейчас крикну. назарас -сечас в форме прилагательного.
что то вроде сиюминутный
Так же есть -Дополнительные времена
я назарас -идёт так же как указатель будующего в настоящем. я назарас подайду.
я ужо зарас выкажу-это тоже будующее в настоящем
я начас гуторил за тои-это прошлое в настоящем. (глагол в прошлом а указатель настоящего времени)
Будущее время
Это время имеет указатели - ужо и згоди (корень годить-ждать)иногда следам (все они означают потом после.).
Я ужо задам табе-я тебе всыплю, буд вр потом, или я згоди сталкуюси- я потом поговорю. и производная назгоди -позже позжее. в згоди -после. навзгодях-позднее, павзгоди -по позднее, следам сварганю-сделаю.потом
Цитата: andrewsiak от ноября 22, 2013, 02:25
Цитата: Джереми от ноября 21, 2013, 21:32
шовкОвиця, шовкУн (дерево, шо пагано роде або не роде)
Шовкун не може родити, бо це самець. Родить тільки шовковиця - самиця. Це дерево має статеву диференціацію.
Родить, родить - тилькы дуже погано, тайи ягоды якысь сухи. Уж чого, а цього добра у нас набогато - дерев 5-6. И на узвар, и на варэння, варэныки тэж. И араку (чачу) робыв - черэз дэнь трусыв на рядно, а потим на вино и гнаты. Так шо за шэвковыцю та шовкун я в курси.
Цитата: andrewsiak от ноября 22, 2013, 02:25
Цитата: Джереми от ноября 21, 2013, 21:32
шовкОвиця, шовкУн (дерево, шо пагано роде або не роде)
Шовкун не може родити, бо це самець. Родить тільки шовковиця - самиця. Це дерево має статеву диференціацію.
Чіткої статевого поділу нема. а тільки є чоловічі і жіночі квітки. Залежно від того. яких квіток більше. так дерево і родить. "Чистих" шовкунів і шовковиць мало. Отож. шовкуном у нас називають і чисто чоловіче дерево. і таке. на якому обмаль жіночих квіток. а потім і ягідок.
Цитата: стэпняк от ноября 22, 2013, 06:32Их пять в гуторе, три основных времени- прошлое, настоящее, будущее,и как бы уточняющие дополнительные-настоящее в прошедшем, и настоящее в будущем.
стэпняк, хотел написать многабукафф, но... не буду. Хочется вам пять времён - пусть будет пять. :-\
Цитата: Джереми от ноября 21, 2013, 20:43
Бідолашний - того. шо далеко хоч би од того самого Армавіра. нема желізної дороги. пагано з роботою. В хут. Ілліч прижився один азербайджанський вірменчик і бистро освоївся - зкупляє лікарственне зілля. думаю. шо не за дуже великі гроші і оптово перепродує. Бо на Отрадненщині багато свободної робочої сили. У мене був одногрупник з Підгорної. їх у батька з матір'ю шось багато було. так вони. шоб якось підробить. збирали шипшину по горах. З канікул приїзжяв - всі руці подерті. боже. твоя воля!
..................
Штука в тому. шо чорноморці такі слова. як "вапно". "крейда" не знають. "Звьостка" і "мєл". А колись і звьостки не було. а хати білили білою глиною..Було зимою. звиняйте. п'ятою точкою притулишся до груби або теплої стіни та витреш звьостку. а старші кажуть:"Диви. усю глину гузном обтер!"-"Де ви ту глину побачили? Це ж звьостка!" - Умний дуже! Іди. обтрусю!"
....................
БурУлька - 1. Сосулька 2. Носик чайника 3. Дуля
Московська бурулька - тут у 3-му значенні. Це. як хто їде в Москву і питає:"Якого тобі гостинця привезти?" кажуть:"Та! Нічо' не нада..Московську бурульку!" Або:"Ну. шо вони вам з Москви привезли?" - "Московську бурульку!"
У станыци Удобной зара жывуть брат и сэстра по диду. Ростют тэлэй на продажу - крыпки самодостатни хазяйнувания. Ны бидолашны. По дви машыны, хаты дай бог кожному. До прадида звисно дальоко, у нёго два водяных млына було на Урупи. -Красьнюкы видбралы, а писля зпалылы.
Уривок з казки "Абокосимові шкарбани"
................
На подвір'ї попід хату
Є шовковиця крислата -
Аж на вулицю гілля.
Став Петро на загорожу
І, воздавши славу божу,
З неї гілку нахиля.
Почепив, щоб віяв вітер,
З лоба піт рукою витер
Та до хати погилив,
Та за кару за нізащо
Й щоб усе пішло на краще
Тихо господа молив.
Хто читав Святе Писання,
Пам'ятає до сконання
Притчу з нього не нову
Як за зраду та від блуду
Там повісився Іуда,
Вибравши собі смокву.
Хто гортав ще й інші книги ,
Той дізнався - фиг'и-миг'и,
Ще й інджір, і та ж смоква,
То усе одна рахуба,
Й кажне, як собі полюбе,
То вже так і назива.
Для смокви країни рідні,
Що лежать од нас на півдні,
Де морози не деруть,
А шовкова деревина,
Родичка близька смоквина,
Віднайшла на північ путь.
Як той Йуда на смоквині
(Щоб його роздерли свині!),
Теліпались шкарбани
Та пекельной ждали смерти -
Мав вогонь їх завтра зжерти
Без якоїсь там вини.
Лиш на день благословилось,
А під деревом з'явились
Табуни гусей, качок.
Що до ранку осипалось,
За якусь там мить з'їдалось.
Був в Петра на них дрючок,
Бо, якщо їх привітати
Та од двору геть не гнати,
Будуть гною й мух стовпи.
Люди звикли до дурниці -
На чужім жирує птиця,
А ти нюхай та терпи!
Ще одна біда є - діти,
Бо для них роздолля вліті,
Крим і Рим за день пройдуть,
А шовковицю, як птиця,
Тільки й бігають дивиться.
Щоб достигла, тільки й ждуть.
Ніч оцю погано спавши,
Вранці птаство розігнавши,
Знов Петро пішов приліг.
А тут діти нагодились,
На гіллі як заходились!
Хоч іди бери батіг!
Та Петро на все те плюнув
І, прилігши, носом клюнув,-
Хай шовковиці тій грець,
Хоч її з'їдять з корінням
Й не оставлять на насіння!
Та й заснув, неначе мрець.
А по вулиці, як качка,
Десь ішла стара козачка
Ще й з малятком на руках.
Луп! - шовковиця вже стигла,
От того й дітей набігло
Й лізуть вгору, просто страх!
Звісно, баба - не дитина,
Підступилася до тину
Й ну, де краще вибирать.
Чи була така голодна,
Чи не дуже благородна,
Щоб такий непотріб жрать.
От, непрохана приперлась,
Як коза, на тина здерлась
Та гілляку потягла.
Шкода, ліса невисока,
Зуб не йме, хоч баче око, -
То б і вище досягла.
Онде лучче, онде більше,
Та чорніше, та доспільше,
Як би цупити його?
Попросила баба діти,
Щоб нагнули гарні віти
До поцуплення свого.
Чи там діти так хитнули -
Шкарбани з гілля сприснули
Та на бабу і маля!
Опинилась баба долі
Й закричала:"Божа воля!",
Що розверзлась і земля.
Цитата: Lodur от ноября 22, 2013, 07:56
Цитата: стэпняк от ноября 22, 2013, 06:32Их пять в гуторе, три основных времени- прошлое, настоящее, будущее,и как бы уточняющие дополнительные-настоящее в прошедшем, и настоящее в будущем.
стэпняк, хотел написать многабукафф, но... не буду. Хочется вам пять времён - пусть будет пять. :-\
Тю. А я тут причём. Все вопросы к Калмыкову. Он в этом действительно крупный специалист - занимается восстановлением Гутора. Меня спросили - я дал инфу.
Но то что донской Гутор повлиял на Кубанскую балачку это точно (И в этом её основное отличие от Украинского). Балачка это в основе Малороссийские степовые говоры переплетённые с донским Гутором. Ну добавление достаточного большого количества тюрских слов и понятий. Адыгских (черкесских очень мало). И это уже моё мнение.
Ніяких там особих "времен" нема. А отаких форм у рос. мові точно нема:
1. Будущина - купатимуться, купатимешся, купатиметеся, купатимусь
2. Ходім(о), пиймо, сідаймо, сидімо - це гірше у нас збереглося.
.......................................
Пане Степняк! (лясь себе по лобі!) Так Ви "кубанською балачкою" називаєте гутарку отрадненських станиць? А конкретно - вашого діда чи вашої баби?
Цитата: Джереми от ноября 22, 2013, 08:24
Ніяких там особих "времен" нема. А отаких форм у рос. мові точно нема:
1. Будущина - купатимуться, купатимешся, купатиметеся, купатимусь
2. Ходім(о), пиймо, сідаймо, сидімо - це гірше у нас збереглося.
.......................................
Пане Степняк! (лясь себе по лобі!) Так Ви "кубанською балачкою" називаєте гутарку отрадненських станиць? А конкретно - вашого діда чи вашої баби?
Кубанской балачкой называеться язык на котором разговаривали и разговаривают в Кубанских станицах (станицах бывшей Кубанской области). Делиться на диалекты (говоры) Таманский, Ейский, линейных станиц. А вообще в каждой станице может быть свой говор, и дажи в разных районах одной станицы. Крайянцы может слышал такое слово. А зараз я балакаю дэсь посэрэди, бо вжэ задавно жыву у Новороси (Новоросийську). И на Тамани частэнько буваю.
Сам-то звидкыль? Шо тайна? :negozhe:
Та не тайна - Алмазов Юрій. 1961 р.н. хрещений Георгієм у Катеринівському каф. соборі. у 5-му поколінні уроженець і житель ст-ці Саратовської, предки по матер. лінії вихідці з ст-ць Батуринської, Тимошовської, Новоджереліївської, правнук атамана станиці у 1914 Якова Компанійця, замордованого у 23-му і красноармєйця Івана Шила, замореного голодом у 33-му, відомий раніше тут як Алмас і викинутий з цього сайта, збирач фольклорних матеріалів, по яких вийшли збірки "Рушничок на кілочку", "Людський вік". Поет, пишу українською літ.мовою, кубанським варіантом української мови. російською літературною мовою."Балачкою" - ні. бо ніяк не розчамкаю. шо це таке. Автор текстів кількох пісень. Адміністратор сайту "Українські прізвища в Росії". Автор статей з ономастики Кубані. Зараз збираю матеріали до словарів ідіом та народної географічної термінології. Ні козаками, ні казакамі я і всі мої родичи себе не щитаємо. Ви??
Цитата: стэпняк от ноября 21, 2013, 17:47
Русские литературные это котелок, тапочки, тутовое дерево, вниз (на пол), петух, везде.
Русские литературные : чугун(ок), чувяки, шелковИца, наземь, петух, всюду / везде. Якось такички.А "котелок" - це, начеб, казанок.
Пан Алмас, здоровэнькы! Радый знов ваз побачыть, под новой назвою! :yes: А шо це вы пэрэименувалысь?
Цитата: Джереми от ноября 22, 2013, 21:57
Ви??
Гальченко Андрей, родичи по матэри зи станыци Удобной праунук Кузьмы Онысимовыча Глушко разказаченного и высланного у Сибир. Возвернувся у 1944 году помэр у 1948 году. По батькы унук Гальчэнко Лэксандра Лэксандровыча Терского казака, до чэрвоного пэрэвороту малы 2 млына и двох этажну господу попид г.Грозный. Зараз займаюся збираныем словныка кубанськой балачкы. Вжэ знайшов 8000 слив та выразувань.
Буду радый пыийнять будь-яку допомогу. Я и вси мои родычи важаем сэбэ народом козакы.
Цитата: Вадько от ноября 23, 2013, 13:09
А шо це вы пэрэименувалысь?
Здорово. здорово! А пишу ж - була викинула якась превража личина мене з форуму геть, як цуценя. Прийшлось друге псевдо вибирать. Рудий Ярема або ж Джереми - це герой псевдоанглицьких баляд отого пана Алмаса.
А. понял. Баляд тих я ны чытыв, та чув шо був Ярэма справжний казак! Нажаль тилькы вин сам сэбэ вбыв.
http://youtu.be/MS91knuzoOA
Лучче б о то вин як другий казачура у басурман штилял... за норьского хлопця Андрия Бривка я кажу.
:)
Цитата: Вадько от ноября 24, 2013, 10:46
А. понял. Баляд тих я ны чытыв, та чув шо був Ярэма справжний казак! Нажаль тилькы вин сам сэбэ вбыв.
http://youtu.be/MS91knuzoOA
за норьского хлопця Андрия Бривка я кажу.
:)
за якого. за якого?
Та за от цёго ж, шо штрилял!
(http://i069.radikal.ru/1311/64/21255c77f724.jpg) (http://radikal.ru/fp/cc6b31726f9440caab1382733e36bd71)
Ніхт ферштейн! З усіх людей. шо Ви перечислили. тіке Селігера знаю. І той дуже мокрий та слизький
Годи вжэ вам тормозить, пан Алмас! За Ярему Рудого була промовка - чи вы бачылы по моей ссылкы як вин спивае?
А слизкый то ны селигер, то горлум шо по плавнях вештаэця - учора тилькы в Курчанкы знов ёго бачылы, падлюку.
:)
До речи, за басурманив. Чи вы чулы шо голова Дагестану сказав за Кубаньскый гимн? Трэба, кажэ, выстромыть с него слова "на врага на басурманина мы пойдем на смертный бой - бо це гыдота; выцмыкнуть та й всэ1 >( Та бисова ж ты нывира - хиба ж ты пушкин, таке казать?1 Дэ ты - и дэ той Кость Образцов, шо гимн пысав? Бисовы голомшывци - хоч шось бы йим та одризать... Шо вы за все це думаете?
Прывит Вадько. Давно тэбэ нэ було. Дэ пропадав?
Ото ж бо й є! А якби кубанський гимн перевели на нормальний кубанський язик. то грецців би хоч би один празидент хоч би одного -стану прислухався до того. об чім там співається! Це я Вам точно кажу. як половиною -станець. Мої дві тітки колись давно їздили у Грозний і їх там ніхто не понімав. шо вони між собою балакали. А черкеси наші - старіші - поймуть! Слухав я. слухав. шо вони часто "читиба" кажуть. У одної грамотної дамочки питаю:"А шо воно по-вашому "читиба" значе?" А вона й каже. шо це " вираженіє удівленія" і шо це не адигейське. а. мабуть. турецьке. А я й думаю:"ЧитибА... чи ти бА... чи ти бачиш!" Он ви у яких турків його перейняли! А тому панові президентові Дагестану совітував би не займать чужого гімна, а більше інтересуваться своїм! Ми ж не лізимо щитати. сіке там ісламських "університетів" через аул наодкривали і за які гроші силу народу шогода у Мекку на самольотах возять. і не вказували нікому там. шо "ай-яй-яй" так на старости літ Расула Гамзатова затюкувать та в гроб заганять. бо світ великий більше з його ласки за Дагестан почув. а не через муллів та ефендів.
Цитата: стэпняк от ноября 24, 2013, 19:55
Прывит Вадько. Давно тэбэ нэ було. Дэ пропадав?
Здоров був, Андрий.
Та ниде, так ото, скирдовал. Робил, донкы в Кубанця Юры шапку шыв, унуку нянчыв.
Сёгодни от батька Кондрата помынав, ривного ёму шляху до казацького раю.
Не буду позориться своим знанием украинского
А почему для записи используются русские принципы орфографии, а не украинские? По-украински даже как-то привычнее...
Цитата: dragun97yu от ноября 24, 2013, 20:35
Не буду позориться своим знанием украинского
А почему для записи используются русские принципы орфографии, а не украинские? По-украински даже как-то привычнее...
у меня тут знакомого в вк забанили в группе "Кубанская балачка", по-видимому, за украинизм :tss: Табуированная тема.
Цитата: Джереми от ноября 24, 2013, 20:13
Ото ж бо й є! А якби кубанський гимн перевели на нормальний кубанський язик. то грецців би хоч би один празидент хоч би одного -стану прислухався до того. об чім там співається! Це я Вам точно кажу. як половиною -станець. Мої дві тітки колись давно їздили у Грозний і їх там ніхто не понімав. шо вони між собою балакали. А черкеси наші - старіші - поймуть! Слухав я. слухав. шо вони часто "читиба" кажуть. У одної грамотної дамочки питаю:"А шо воно по-вашому "читиба" значе?" А вона й каже. шо це " вираженіє удівленія" і шо це не адигейське. а. мабуть. турецьке. А я й думаю:"ЧитибА... чи ти бА... чи ти бачиш!" Он ви у яких турків його перейняли! А тому панові президентові Дагестану совітував би не займать чужого гімна, а більше інтересуваться своїм! Ми ж не лізимо щитати. сіке там ісламських "університетів" через аул наодкривали і за які гроші силу народу шогода у Мекку на самольотах возять. і не вказували нікому там. шо "ай-яй-яй" так на старости літ Расула Гамзатова затюкувать та в гроб заганять. бо світ великий більше з його ласки за Дагестан почув. а не через муллів та ефендів.
Я тилькы ЗА шоб "Ты, Кубань" пэрэкласть. Хай будэ два варианта!
Та багато кому в нас це ны понравыця, хари ото попосворочують та засквочуть: "Где мы живём, в Рассии или нет? Опять эти кубаноиды за своё..." Була ж колысь балачкова програма на краевом ТВ, и дэ вона зараз? В курс Кубановедения тилькы шо астрономию ще ны впихнулы.
"Чи ти ба / ти ба" це махровый тюркизм! :D Отаки мы кубанци-чорноморци рэпаны турки!
Цитата: Dy_što_ty_havoryš от ноября 24, 2013, 20:37
Цитата: dragun97yu от ноября 24, 2013, 20:35
Не буду позориться своим знанием украинского
А почему для записи используются русские принципы орфографии, а не украинские? По-украински даже как-то привычнее...
у меня тут знакомого в вк забанили в группе "Кубанская балачка", по-видимому, за украинизм :tss: Табуированная тема.
Ну не по-белорусски же!?
Просто для меня балачка, написанная принципами русской орфографии выглядит как творения языковедов времён Империи...
Цитата: dragun97yu от ноября 24, 2013, 20:35
Не буду позориться своим знанием украинского
А почему для записи используются русские принципы орфографии, а не украинские? По-украински даже как-то привычнее...
:yes: Лучче шо б ны руськи, ны украинскы а свои, кубанськы воны булы б, прынципы ти. Та мы доси ны те шо за орфографию - за абетку балачкову домовыкаця ны можем :uzhos:
Цитата: Вадько от ноября 24, 2013, 20:44
:yes: Лучче шо б ны руськи, ны украинскы а свои
Багато таких?
Цитата: dragun97yu от ноября 24, 2013, 20:35
А почему для записи используются русские принципы орфографии, а не украинские? По-украински даже как-то привычнее...
Це Ви до кого?
.....................................
А кого саме "забанили" у цій темі?
Цитата: dragun97yu от ноября 24, 2013, 20:43
Цитата: Dy_što_ty_havoryš от ноября 24, 2013, 20:37
Цитата: dragun97yu от ноября 24, 2013, 20:35
Не буду позориться своим знанием украинского
А почему для записи используются русские принципы орфографии, а не украинские? По-украински даже как-то привычнее...
у меня тут знакомого в вк забанили в группе "Кубанская балачка", по-видимому, за украинизм :tss: Табуированная тема.
Ну не по-белорусски же!?
Просто для меня балачка, написанная принципами русской орфографии выглядит как творения языковедов времён Империи...
Вот во времена-то Империи как раз Канивецкий тот же, чистокровный кубанец, для передачи балачки внутри русского текста пользовался украинской орфографией, близкой к современной.
Цитата: LUTS от ноября 24, 2013, 20:45
Цитата: Вадько от ноября 24, 2013, 20:44
:yes: Лучче шо б ны руськи, ны украинскы а свои
Багато таких?
Заетэ ж универсальный кубанськый отвит: маем трохы для сэбэ ;) И в кожного свои ж прынципы ти
Цитата: Вадько от ноября 24, 2013, 20:46
Цитата: dragun97yu от ноября 24, 2013, 20:43
Цитата: Dy_što_ty_havoryš от ноября 24, 2013, 20:37
Цитата: dragun97yu от ноября 24, 2013, 20:35
Не буду позориться своим знанием украинского
А почему для записи используются русские принципы орфографии, а не украинские? По-украински даже как-то привычнее...
у меня тут знакомого в вк забанили в группе "Кубанская балачка", по-видимому, за украинизм :tss: Табуированная тема.
Ну не по-белорусски же!?
Просто для меня балачка, написанная принципами русской орфографии выглядит как творения языковедов времён Империи...
Вот во времена-то Империи как раз Канивецкий тот же, чистокровный кубанец, для передачи балачки внутри русского текста пользовался украинской орфографией, близкой к современной.
Я не о языковедах-кубанцах.
Канівецький не "чистокровний" кубанець. Здається. він у Керчі родився. Ну оповідання його - клас! "Хто тобі. Лемішко. дозволив кулики зривать і желізом хату перекривать?" ..... Хто вам разрішил новий язик прідумивать та й ищо новий алфавіт?.... А хто таму вапще пазволил украинскими буквами писать?! Як командували нами пришелепкуваті городові. так все й осталось!
Цитата: Dy_što_ty_havoryš от ноября 24, 2013, 20:37
Цитата: dragun97yu от ноября 24, 2013, 20:35
Не буду позориться своим знанием украинского
А почему для записи используются русские принципы орфографии, а не украинские? По-украински даже как-то привычнее...
у меня тут знакомого в вк забанили в группе "Кубанская балачка", по-видимому, за украинизм :tss: Табуированная тема.
Дывлюсь як мене у той группе VK за Казакию ны забанили доси. :-\
Ярэма, ты б зарэгився та поучив там хлопцев балакать трохы.
Цитата: Джереми от ноября 24, 2013, 21:06
Канівецький не "чистокровний" кубанець. Здається. він у Керчі родився. Ну оповідання його - клас! "Хто тобі. Лемішко. дозволив кулики зривать і желізом хату перекривать?" ..... Хто вам разрішил новий язик прідумивать та й ищо новий алфавіт?.... А хто таму вапще пазволил украинскими буквами писать?! Як командували нами пришелепкуваті городові. так все й осталось!
Мало дэ хто родывся. Вин казак и нащадок казачий. А те шо командують "пришелепкуваті городові" так воно й е. А мы з вамы, пан Алмас, всэ зализом хату кроемо. Нам кажуть: кройте па-русски/по-украiнськи - нет же ж, нам трэба по кубанськи! :)
Хай їдуть у Бриньковку або Гривенну або ще у якусь глибинку на белебень і балакають собі на добре здоров'я. балакають! а так одне тіке скажу - Шо зроблено в ....ні . не перекуєш і в кузні.
Тут хтось про "Кубановедение" заїкнувся. Ну. то онекдот з одного слова. шо не хочу й згадувать про ту затію. Одне ж таки скажу - нема луччого способу навчить нашіх дітей не любить Кубань. як увести в школьну програму оте "кубаноневедение".
Цитата: Джереми от ноября 24, 2013, 21:22
Хай їдуть у Бриньковку або Гривенну або ще у якусь глибинку на белебень і балакають собі на добре здоров'я. балакають! а так одне тіке скажу - Шо зроблено в ....ні . не перекуєш і в кузні.
Тут хтось про "Кубановедение" заїкнувся. Ну. то онекдот з одного слова. шо не хочу й згадувать про ту затію. Одне ж таки скажу - нема луччого способу навчить нашіх дітей не любить Кубань. як увести в школьну програму оте "кубаноневедение".
чё вы хамите-то
Цитата: Dy_što_ty_havoryš от ноября 24, 2013, 21:25
чё вы хамите-то
Ви про шо? Мо'. слово "гузно" Вам недовподоби? Так воно не є хамським. в укр. мові це літературне слово. тіке шо згрубіле. І я його цілком не виклав.
Цитата: dragun97yu от ноября 24, 2013, 20:35А почему для записи используются русские принципы орфографии, а не украинские? По-украински даже как-то привычнее...
То украйинцям на Украйини звычнишэ. А кубанци росияны, то йим звычнишэ пысати за прынципамы росийскойи орфографийи. Я, якбы з дытынства нэ звык пысаты по-украйински, мабуть говирку ридных мисць тэж бы так записував. :yes: А так чытаты цю тэму досыть... нэзвычно. ;)
Ага. так "звичніше". шо вишукують свою абетку. яка б найбільше одрізнялася і од української. і од російської.
Усе логічно. Абетка, невластива мовам-конкурентам — поширений інструмент ствердження власної легітимності як окремої мови.
Цитата: engelseziekte от ноября 24, 2013, 22:21
Усе логічно. Абетка, невластива мовам-конкурентам — поширений інструмент ствердження власної легітимності як окремої мови.
Справа в тому. що в нас до 1930-х рр. було багато письменників. а у 19 віці майже вся література Кубані була україномовною. І вони. письменники. вважали. що пишуть малоруською. а пізніше - українською мовою. Але з іншого боку вони всі були "кубаноїдні". мова їхня була місцева. та й УЛМ ще не стабілізувалася. Думаю. що діалект і писемна мова навіть стосовно Кубані - то не те ж саме. На Кубані в силу різних обставин формувався таки свій варіант УЛМ. але процесові не дали завершитися. Як сьогодні це буде називатися. яка буде абетка - непринципово. бо нема ні системи. не якоїсь підтримки "згори". Тому ж нема чім бідкатись і за що лаятись.
Цитата: dragun97yu от ноября 24, 2013, 20:43
Цитата: Dy_što_ty_havoryš от ноября 24, 2013, 20:37
Цитата: dragun97yu от ноября 24, 2013, 20:35
Не буду позориться своим знанием украинского
А почему для записи используются русские принципы орфографии, а не украинские? По-украински даже как-то привычнее...
у меня тут знакомого в вк забанили в группе "Кубанская балачка", по-видимому, за украинизм :tss: Табуированная тема.
Ну не по-белорусски же!?
Просто для меня балачка, написанная принципами русской орфографии выглядит как творения языковедов времён Империи...
она не просто так выглядит она таковой и являеться
Цитата: Lodur от ноября 24, 2013, 21:59
Цитата: dragun97yu от ноября 24, 2013, 20:35А почему для записи используются русские принципы орфографии, а не украинские? По-украински даже как-то привычнее...
То украйинцям на Украйини звычнишэ. А кубанци росияны, то йим звычнишэ пысати за прынципамы росийскойи орфографийи. Я, якбы з дытынства нэ звык пысаты по-украйински, мабуть говирку ридных мисць тэж бы так записував. :yes: А так чытаты цю тэму досыть... нэзвычно. ;)
ну вы то хоть йотировании "И" обьознчете а у меня тут заковыка когда обычную балачку читаю как читать слово "свои" как свои или как свойи?
Цитата: Pawlo от ноября 25, 2013, 03:13
Цитата: Lodur от ноября 24, 2013, 21:59
Цитата: dragun97yu от ноября 24, 2013, 20:35А почему для записи используются русские принципы орфографии, а не украинские? По-украински даже как-то привычнее...
То украйинцям на Украйини звычнишэ. А кубанци росияны, то йим звычнишэ пысати за прынципамы росийскойи орфографийи. Я, якбы з дытынства нэ звык пысаты по-украйински, мабуть говирку ридных мисць тэж бы так записував. :yes: А так чытаты цю тэму досыть... нэзвычно. ;)
ну вы то хоть йотировании "И" обьознчете а у меня тут заковыка когда обычную балачку читаю как читать слово "свои" как свои или как свойи?
Разве "свои" не читается только как "свої"? В украинской это различается?
Цитата: dragun97yu от ноября 25, 2013, 05:44
Цитата: Pawlo от ноября 25, 2013, 03:13
Цитата: Lodur от ноября 24, 2013, 21:59
Цитата: dragun97yu от ноября 24, 2013, 20:35А почему для записи используются русские принципы орфографии, а не украинские? По-украински даже как-то привычнее...
То украйинцям на Украйини звычнишэ. А кубанци росияны, то йим звычнишэ пысати за прынципамы росийскойи орфографийи. Я, якбы з дытынства нэ звык пысаты по-украйински, мабуть говирку ридных мисць тэж бы так записував. :yes: А так чытаты цю тэму досыть... нэзвычно. ;)
ну вы то хоть йотировании "И" обьознчете а у меня тут заковыка когда обычную балачку читаю как читать слово "свои" как свои или как свойи?
Разве "свои" не читается только как "свої"? В украинской это различается?
Свойи, пьять, знайомый, йижак; остальное по этому-же принципу.
Цитата: Джереми от ноября 24, 2013, 20:13
Ото ж бо й є! А якби кубанський гимн перевели на нормальний кубанський язик. то грецців би хоч би один празидент хоч би одного -стану прислухався до того. об чім там співається! Це я Вам точно кажу. як половиною -станець. Мої дві тітки колись давно їздили у Грозний і їх там ніхто не понімав. шо вони між собою балакали. А черкеси наші - старіші - поймуть! Слухав я. слухав. шо вони часто "читиба" кажуть. У одної грамотної дамочки питаю:"А шо воно по-вашому "читиба" значе?" А вона й каже. шо це " вираженіє удівленія" і шо це не адигейське. а. мабуть. турецьке. А я й думаю:"ЧитибА... чи ти бА... чи ти бачиш!" Он ви у яких турків його перейняли! А тому панові президентові Дагестану совітував би не займать чужого гімна, а більше інтересуваться своїм! Ми ж не лізимо щитати. сіке там ісламських "університетів" через аул наодкривали і за які гроші силу народу шогода у Мекку на самольотах возять. і не вказували нікому там. шо "ай-яй-яй" так на старости літ Расула Гамзатова затюкувать та в гроб заганять. бо світ великий більше з його ласки за Дагестан почув. а не через муллів та ефендів.
:=А Вадько мэни вжэ пидсказував оцэ.
Re: СТИХИ НА БАЛАЧКЕ
Сообщение стэпняк » Вт май 10, 2011 9:34 am
Нэзадавно пэрэклав на балачку звистну писню. Як сподобыця напышыть.
Бувайтэ здаровы,
Жывытэ багато,
Вжэ мы поидэм
До своэй хаты.
У зэлэной дубраве
Мы ночувать будэм.
Эх! Вашэй ласки
Вовик нэ забудэм.
У вашэм колгоспи
Шырокое полэ,
Нэхай жэ на щястэ
квитэ ваша доля.
На рэчках на вашых
Бурлилы бы воды,
Шоб плавалы з крыкам
Гусей карагоды.
Шоб жыто у поли
Трубою вылося,
Шоб сало у хати
Кубламы вялося.
Шодэнь у капусти
Шоб плавала шкварка,
А к шкварцы часыной
Взялася б и чарка.
Ще вам жалаем
Прыбутку у хати -
Не мала, не многа -
Шогод по дытяти
Не будэ вам крывды
Ще и за тое,
Колы побэрэжтесь
На год и по двое.
Бувайтэ здаровы,
Жывытэ багато,
А мы од'изджаэм
До дому, до хаты.
стэпняк
Сообщения: 269
Зарегистрирован: Пт апр 22, 2011 9:57 am
Национальность: казак
Откуда родом: ст. Удобная, кр. Грозная
мой адрес вконтакте: г. Новороссийск
Вернуться к началу
Re: СТИХИ НА БАЛАЧКЕ
Сообщение Вадько » Пт май 13, 2011 12:04 pm
Ну шо ж, гарно. Трэба б ще й "Ты Кубань, ты наша родина" на Балачку пэрэкласты.
~<[:{D
Цитата: Pawlo от ноября 25, 2013, 03:10
Цитата: dragun97yu от ноября 24, 2013, 20:43
Цитата: Dy_što_ty_havoryš от ноября 24, 2013, 20:37
Цитата: dragun97yu от ноября 24, 2013, 20:35
Не буду позориться своим знанием украинского
А почему для записи используются русские принципы орфографии, а не украинские? По-украински даже как-то привычнее...
у меня тут знакомого в вк забанили в группе "Кубанская балачка", по-видимому, за украинизм :tss: Табуированная тема.
Ну не по-белорусски же!?
Просто для меня балачка, написанная принципами русской орфографии выглядит как творения языковедов времён Империи...
она не просто так выглядит она таковой и являеться
От побачыть бы в XIX вики посэрэд кубанськых малярийных плавней хоч одного имперського языковеда! :)
А ось як на моїй балачці ця пісня звучатиме
Бувайте здорові. живіте багато.
А ми од'їжжяєм додому. дохати.
В зеленій діброві ми нич перебудем.
А вашої ласки повік не забудем!
У вашім колхозі степи та роздолля.
Нехай буйним цвітом цвіте ваша доля!
РічкИ шоб не сохли. поля напували.
І гуси в ставках вам шодня г'елг'отали!
Хай жито-пшениця од краю до краю
Налитим колоссям всіх вас звеселяє.
Шоб хлібом та сіллю гостей ви стрівали
І чарку по вінця для них наливали!
Шоб радість та сміх не змовкали в хатині.
Желаємо вам ми шогод по дитині.
А там не журіться й ударте журбою -
Та в когось і вийде. шо в год і по двоє!
Бувайте здорові. живіте багато.
А ми вирушаєм додому. дохати!
А сьогоднішня столиця Олімпіади-2014 Адлер "славився" повальною малярією аж до 1960-х рр. поки плавні мзимтинські трохи не осушили та рибку гамбузію не завезли. шоб жерла комарині лічинки.
Та ни. Там эвкалиптов понасажалы, воны як насосы воду тягнуть, так и осушили.
P.S. Вирш класный ;up:!
́́Ні. евкаліпти тягнуть воду тільки в Колхіді та Оджарії й Обхазії. а в Адлері та Сочі вони підмерзають часто-густо. Кубанська назва цього дерева - "тягнИвода"
Цитата: Вадько от ноября 24, 2013, 14:57
Та за от цёго ж, шо штрилял!
(http://i069.radikal.ru/1311/64/21255c77f724.jpg) (http://radikal.ru/fp/cc6b31726f9440caab1382733e36bd71)
Аахаха Ондрійко Брѣвко - справжній лицар :)
Цитата: dragun97yu от ноября 25, 2013, 05:44
Цитата: Pawlo от ноября 25, 2013, 03:13
Цитата: Lodur от ноября 24, 2013, 21:59
Цитата: dragun97yu от ноября 24, 2013, 20:35А почему для записи используются русские принципы орфографии, а не украинские? По-украински даже как-то привычнее...
То украйинцям на Украйини звычнишэ. А кубанци росияны, то йим звычнишэ пысати за прынципамы росийскойи орфографийи. Я, якбы з дытынства нэ звык пысаты по-украйински, мабуть говирку ридных мисць тэж бы так записував. :yes: А так чытаты цю тэму досыть... нэзвычно. ;)
ну вы то хоть йотировании "И" обьознчете а у меня тут заковыка когда обычную балачку читаю как читать слово "свои" как свои или как свойи?
Разве "свои" не читается только как "свої"? В украинской это различается?
я не знаю но с детства привык что в таких случаях украинский вариант отличаеться от русского наличием йотации. Я по русски говорю Свои, Украина и т п с зиянием.
МОжет быть это у меня влиеяние орфграфии и гиперкоррекции не знаю.
Это нормально. Я когда говорю балачкой "с нашими" или обычным южноруским, так и произношу "пьять" ну и т.д. В командировке за пределами ЮФО или при звонках туда перехожу на классический РЛЯ. Причём происхоит это автоматом, как будто в другую языковую среду попадаешь :???.
Павло а ты шо значьок змынив . У Евросоюз дужэ жадаиш :negozhe:.
"Свої. мої. іх.іхать. Їван. їжак. б'є. п'є" в мене хоч для кого йотовані. а от "п'ятий. п'ятка. уп'ять. в'язать" у мене дуже важко йотуються. Хіба тільке "п'яний" койой-як виходе. А пишу все йотоване.
..............................
Для словаря народної географічної термінології (орографія та метереологія) додайте, будьте ласкаві, до цього ряду, при цьому вкажіть регіон:
в'юга. завірюха. віхола. метель. метелиця. хурделиця. заметіль. хуртовина. хуга - це все чув у своїй станиці.
............................
Також мене цікавить загальноукраїнський матеріал по "дитячій мові". наприклад: моня-молоко. дюдя - холод. мороз. кетя - канхвет. цяця - играшка. гарне. кака - погане тощо.
Цитата: Джереми от ноября 26, 2013, 21:52
Також мене цікавить загальноукраїнський матеріал по "дитячій мові". наприклад: моня-молоко. дюдя - холод. мороз. кетя - канхвет. цяця - играшка. гарне. кака - погане тощо.
У нас все так само. Тільки цукерка - кека
Цитата: Джереми от ноября 26, 2013, 21:52
Також мене цікавить загальноукраїнський матеріал по "дитячій мові". наприклад: моня-молоко. дюдя - холод. мороз. кетя - канхвет. цяця - играшка. гарне. кака - погане тощо.
ляля = "маленька дитина"
Цитата: стэпняк от ноября 26, 2013, 08:09
Павло а ты шо значьок змынив . У Евросоюз дужэ жадаиш :negozhe:.
В НАТО більше :green:
Цитата: стэпняк от ноября 26, 2013, 08:09
Павло а ты шо значьок змынив . У Евросоюз дужэ жадаиш :negozhe:.
Повернемо Україні її історичні західні землі!
А якщо серйозно, тут у нас мало тих, хто не хоче в ЄС.
Чому? Мэни прымиром оця ЕС трэба як кабздоху блохы. Чи вы за всих балакаити?
Цитата: стэпняк от ноября 27, 2013, 18:41
Чому? Мэни прымиром оця ЕС трэба як кабздоху блохы. Чи вы за всих балакаити?
Оце якраз про те
мало він і казав.
Блохи оддельно, кабздохи - оддельно, ЄС саме по собі.
Цитата: Python от ноября 27, 2013, 03:17
Цитата: стэпняк от ноября 26, 2013, 08:09
Павло а ты шо значьок змынив . У Евросоюз дужэ жадаиш :negozhe:.
Повернемо Україні її історичні західні землі!
А якщо серйозно, тут у нас мало тих, хто не хоче в ЄС.
Мало тих, хто ны хочэ в ЕС. А хто хочэ багато?
Вибачайте, але ж на що Кубані ЄС? Те ж Україна хоче туди, але ж це питання міжи між Білоруссю та Вкраїной не вирашае, як була 23 рокі, так і буде заставатися. А я ж люблю Київ :'(
То у вас, а то в нас. На Україні тема «європейського вибору» ще з 90-х років розкручується. Ждемо ту Європу, як за комуністів ждали комунізму. Одні вірять у «європейські стандарти життя», інші — просто щоб «подалі від Москви». Друга позиція мені ближча, хоча краще було б обійтися без союзів з сусідами взагалі, а не тинятися з одного союзу в інший. З другого боку, ЄС не так щоб дуже нас і хотів до себе взяти, зате відмова від ЄС — це прямим ходом до Росії.
А я. бусурмен. теж у ЄС хочу! Тіке мене туди не беруть. У мене до дого єеса одна-однісінька претензія. Коли приймали Польшу. то запретили бідолашнім ляшенькам великі огірки маринувати та на європейський базарь постачать. а вимагали. шоб закручували у маненькі банки тіке маненькі корнішони. І яка хлюза таке видумала? Якшо демократія та рівноправ'я. то хай собі будуть і манюпуські корнішони. і більші наші русько-ляські огірки і даже восточніші дебелі жовторепані черевики у банці. Ондечки наші кімлики люблять саме жовтяки. А з їх і пользи для здоров'я більше. Так ото совітую Україні не уступати до ЄС. поки не приймуть гарний закон по огірках!
Цитата: Python от ноября 27, 2013, 19:07
То у вас, а то в нас. На Україні тема «європейського вибору» ще з 90-х років розкручується. Ждемо ту Європу, як за комуністів ждали комунізму. Одні вірять у «європейські стандарти життя», інші — просто щоб «подалі від Москви». Друга позиція мені ближча, хоча краще було б обійтися без союзів з сусідами взагалі, а не тинятися з одного союзу в інший. З другого боку, ЄС не так щоб дуже нас і хотів до себе взяти, зате відмова від ЄС — це прямим ходом до Росії.
Спогаджуся (так, пардон мою українску). Без союзів було б краще. Просто щоб було можливо проплити вниз по Дніпру без сутикненнів з помежникамі.
Цитата: dragun97yu от ноября 27, 2013, 18:57
Вибачайте, але ж на що Кубані ЄС? Те ж Україна хоче туди, але ж це питання міжи між Білоруссю та Вкраїной не вирашае, як була 23 рокі, так і буде заставатися. А я ж люблю Київ :'(
Республіка Кубань теж вступить в ЄС :yes:
Цитата: Pawlo от ноября 28, 2013, 00:35
Цитата: dragun97yu от ноября 27, 2013, 18:57
Вибачайте, але ж на що Кубані ЄС? Те ж Україна хоче туди, але ж це питання міжи між Білоруссю та Вкраїной не вирашае, як була 23 рокі, так і буде заставатися. А я ж люблю Київ :'(
Республіка Кубань теж вступить в ЄС :yes:
Точно. Как они нам сказали: ЕС такую большую страну не осилит, будет по частям принимать. :)
И Куба тоже !!! Все в ЕС вступят , а потом сапоги мыть в Индийском океане пойдут ! 8-)
Цитата: Лом d10 от ноября 28, 2013, 01:19
И Куба тоже !!! Все в ЕС вступят , а потом сапоги мыть в Индийском океане пойдут ! 8-)
Чьи сапоги?
Цитата: alant от ноября 28, 2013, 01:25
Цитата: Лом d10 от ноября 28, 2013, 01:19
И Куба тоже !!! Все в ЕС вступят , а потом сапоги мыть в Индийском океане пойдут ! 8-)
Чьи сапоги?
вступивших , но вообще это неправильно , казенные сапоги ведь .)
Цитата: Лом d10 от ноября 28, 2013, 01:33
Цитата: alant от ноября 28, 2013, 01:25
Цитата: Лом d10 от ноября 28, 2013, 01:19
И Куба тоже !!! Все в ЕС вступят , а потом сапоги мыть в Индийском океане пойдут ! 8-)
Чьи сапоги?
вступивших , но вообще это неправильно , казенные сапоги ведь .)
Казённые мыть не следует?
Цитата: alant от ноября 28, 2013, 01:35
Цитата: Лом d10 от ноября 28, 2013, 01:33
Цитата: alant от ноября 28, 2013, 01:25
Цитата: Лом d10 от ноября 28, 2013, 01:19
И Куба тоже !!! Все в ЕС вступят , а потом сапоги мыть в Индийском океане пойдут ! 8-)
Чьи сапоги?
вступивших , но вообще это неправильно , казенные сапоги ведь .)
Казённые мыть не следует?
казенные пачкать нельзя .
Цитата: Лом d10 от ноября 28, 2013, 01:39
Цитата: alant от ноября 28, 2013, 01:35
Цитата: Лом d10 от ноября 28, 2013, 01:33
Цитата: alant от ноября 28, 2013, 01:25
Цитата: Лом d10 от ноября 28, 2013, 01:19
И Куба тоже !!! Все в ЕС вступят , а потом сапоги мыть в Индийском океане пойдут ! 8-)
Чьи сапоги?
вступивших , но вообще это неправильно , казенные сапоги ведь .)
Казённые мыть не следует?
казенные пачкать нельзя .
А что с ними делать, со склада на лево продавать?
Цитата: alant от ноября 28, 2013, 01:41
Цитата: Лом d10 от ноября 28, 2013, 01:39
Цитата: alant от ноября 28, 2013, 01:35
Цитата: Лом d10 от ноября 28, 2013, 01:33
Цитата: alant от ноября 28, 2013, 01:25
Цитата: Лом d10 от ноября 28, 2013, 01:19
И Куба тоже !!! Все в ЕС вступят , а потом сапоги мыть в Индийском океане пойдут ! 8-)
Чьи сапоги?
вступивших , но вообще это неправильно , казенные сапоги ведь .)
Казённые мыть не следует?
казенные пачкать нельзя .
А что с ними делать, со склада на лево продавать?
этого не ведаю , знаю только , что при ядерном взрыве автомат надо держать перед собой на вытянутых руках , что бы расплавленный металл не портил казенные сапоги €
Просто в тему:
Вечно ты куда - нибуть вступишь, - не в гавно так в партию. аНЕКДОТ.
Спаси. господи. и помилуй ЕС от вступления в него рыспублик кубаней!
Цитата: Джереми от ноября 28, 2013, 08:55
Спаси. господи. и помилуй ЕС от вступления в него рыспублик кубаней!
Да ЕСу ны позавыдуэш. Чи вкрадуть усэ, чи згубять. Нажаль оцэй ЕС будэ. :fp:
Польша зараз видає "своїм" - полякам.ті. хто жив або їхні предки жили на польських територіях й т.п. "карту поляка". Треба ЄСу підкинуть ідею. шоб видавали "карту європейця". по якій можна буде по бабці-Європі передвигаться. ну. там ще якісь льготи. Для того придумать якісь екзамени.. А також "карту омериканця". ато вештався-вештався. а приїхав додому. питають його - а в якому штаті діти твої живуть? Каже:"Та так називається. як отой жук!" - "Колорадо?" - "Ага!" Вийшло. шо в Каліфорнії.
Цитата: Джереми от ноября 28, 2013, 12:23
Польша зараз видає "своїм" - полякам.ті. хто жив або їхні предки жили на польських територіях й т.п. "карту поляка".
Для цього обов'язково поляком треба бути, принаймні частково.
А мову треба знати? Цiкаво, моя дружина може отримати таку, чи нi. :)
Цитата: Джереми от ноября 28, 2013, 12:23
Польша зараз видає "своїм" - полякам.ті. хто жив або їхні предки жили на польських територіях й т.п. "карту поляка". Треба ЄСу підкинуть ідею. шоб видавали "карту європейця". по якій можна буде по бабці-Європі передвигаться. ну. там ще якісь льготи. Для того придумать якісь екзамени.. А також "карту омериканця". ато вештався-вештався. а приїхав додому. питають його - а в якому штаті діти твої живуть? Каже:"Та так називається. як отой жук!" - "Колорадо?" - "Ага!" Вийшло. шо в Каліфорнії.
Дэ надыбать оцю карту. У мэнэ бабка по батькы Янына Хвеллыксовна Чижэвська. Хай друкують :yes:
Цитата: Lodur от ноября 28, 2013, 12:40
А мову треба знати? Цiкаво, моя дружина може отримати таку, чи нi. :)
Та на місці поляків я б з мови і починав. Ой. хлопці та дівчата. яка стидоба! Вештаючись по отаких сайтах та й по своєму. раз-позраз нариваюся на наших-таки росіян. "бивших малоросів" і не тільке. які по прізвищах просто вимагають. шоб ти їм сказав. шо вони або поляки(на -ський і т.п.). або греки (на -ака, іда та ін.) або німці ( на -ус, -ель, -ман і т.д.) або ще шось "престижне". Через трупа перестрибнути готові. шоб получить якусь карту. На грецькому сайті один хлопчина-лезгин десь почувши. шо з таким "хвамилієм" бувають і греки і притягнувши за вуха якусь родинну легенду. зачав вимагати. шоб сказали. шо то грецьке прізвище. Оскільки я найдовше йому перечив. він став сикаться на мене і мало не загрожувать. Викинули геть. Живи і бійся! За прізвища можуть увалить. шо не так. як нада трактуєш.
................................................................
Не знаю. де надибать таку карту...А. хоч і знаю. а не скажу. бо таким робом на Кубані один балачкун останеться...І той Байрамович...
Цитата: Джереми от ноября 28, 2013, 13:33Ой. хлопці та дівчата. яка стидоба! Вештаючись по отаких сайтах та й по своєму. раз-позраз нариваюся на наших-таки росіян. "бивших малоросів" і не тільке. які по прізвищах просто вимагають. шоб ти їм сказав. шо вони або поляки(на -ський і т.п.). або греки (на -ака, іда та ін.) або німці ( на -ус, -ель, -ман і т.д.) або ще шось "престижне". Через трупа перестрибнути готові. шоб получить якусь карту.
Ну, у моєї дружини все по чесному: сiм'я дiда по батьковi з захiдної Польши, в СРСР в 20-х роках XX сторiччя переїхали, бо з комунiстiв-революцiонерiв. Тобто, 100-вiдсотковi поляки, а не споляченi українцi чи бiлоруси. Вона прiзвище не мiняла, то воно досi польске.
А хоч чесно, хоч нечесно, то діло хазяйське! Був у мене, царство йому небесне, один товариш, який казав, шо в нього прізвище білоруське ( на-усь). Недовго було й треба, шоб він промовився як його баба -усиха лаяла діда -уся "по-білоруському":" А ти, Василь, такий-сякий, кого слухаєш? Сіке тобі разів казать, шоб ти на сапку держака набив? От вже ледащо!" А мама його була родом з сусідньої "просвітянської" станиці, де у 1926 96 % населення було "с малор. родньім язьіком".
Цитата: стэпняк от ноября 28, 2013, 13:18
Цитата: Джереми от ноября 28, 2013, 12:23
Польша зараз видає "своїм" - полякам.ті. хто жив або їхні предки жили на польських територіях й т.п. "карту поляка". Треба ЄСу підкинуть ідею. шоб видавали "карту європейця". по якій можна буде по бабці-Європі передвигаться. ну. там ще якісь льготи. Для того придумать якісь екзамени.. А також "карту омериканця". ато вештався-вештався. а приїхав додому. питають його - а в якому штаті діти твої живуть? Каже:"Та так називається. як отой жук!" - "Колорадо?" - "Ага!" Вийшло. шо в Каліфорнії.
Дэ надыбать оцю карту. У мэнэ бабка по батькы Янына Хвеллыксовна Чижэвська. Хай друкують :yes:
То жарт - шутка юмора . Мои Чижевськи з Двинську - зараз Даугавпилс. Так шо карта мэни трэба латышська. Трохи легше чим у ляхив, но тэж пийдэ.
А по правди, прадид Хвеликс Казимирович Чижэвськый бул машынистом паровозу, чому во врэмья Гражданьской вийны мадрувал туда-сюда миж билыми та краснюками. На Кавкази голодухи ны було, вин туда симью и пэрэвиз. А ще - вин травнык бул, а уж на Кавкази трав набагато. А писля його дочка выйшла за Терского козака. Мого дида по батькы.
Чижевськи. Галки. Горобці....Як казав один наш дуже відомий культурний діяч:"Проголосовал бьі я за Лебедя. но єта птичья фамилия..." Терські козаки...Це. наче ж. половина лінєйців. 1991. Мінводи. Якісь хлопці у формах. похожих на кубанську. тіке верхи у папахах сині. стоять і балакають по-нашому. Я зачепив їх. Оказалося. шо вони з-під Кисловодська. з Боргустанської. Поряд Бекешівска і Суворовська - "гутаркові". Багато балачкових станиць у Кабарді. а села й хутора на Кавмінводах пошти шо всі такі. Здається. і Єсентукська така. Була.
...........................................................
Андрію. а шо знаєте про вчителя Мастепанова з Отрадної. збирача приказок. пареміолога?
А то. Кныга Ткачэнки Кубанськи прысливья та прысказкы у мэнэ постийно на столи. Там и про Мастэпанова багато и прысливья яки вин збырав. З силлю тэж багато "П.......ц кошэни, бильшэ срать ны будэ." Брату розсказав, вин пив-часа иржал.
Так-от. десь чув. шо наслідство. архів Мастепанова нікому не нужний. може пропасти. Не знаєте нічого про це?... Писання П. Ткаченка в мене є. Сила тіке в тому. шо назбирав. а системи ніякої.
У ньёго навроди сын е. Так без його злады, ныхто з тыим архывом нычого робыть ны може. Порядок такый, хай краще згинэ - затэ по закону.
Ну. й дурак! Може. хоче заробить на тому? А все од того. шо в нас один в ліс. а другий по дрова. а от іще таке - літ 5 тому в Краснодарі вмер(добили. можна сказать) І. Г. Федоренко. бувший директор Всіхсвятського мемор. кладовища. так після його такий архів остався!! У його була така болячка - все в архівах видирав. вирізав. шо йому в руки попадало. то вже було не видерти. Ну мене пускав до себе - а того. шо я йому кой-шо приносив. а в його нічого не просив. Там такого старих книг та документів!! І шо тепер? Для чого було скирдувать? А я осьдечки лежу на архіві земляка-професора. фольклор Омщини. мишей ловлю. шоб не з'їли. Ну. й той університет в Отрадній шо. не може Мастепанівський архів вициганить або викупить. або . лучче. викрасти? А шо він. той син. хоче?
Цитата: oveka от ноября 30, 2013, 19:21
Цитата: Джереми от ноября 30, 2013, 19:07
А шо він. той син. хоче?
В писок!
Хіба шо!...Ні. це дуже грубо. не по-шляхетньому. неблагородно! Треба якось по-козацькому поступить. Приміром. наскочить. скрутить у баранячий ріг і забрать! Так хто там буде ті наскоки робить? Де ті козаки. шо на чайках на Синоп та Мисеврю. як шурган з моря. навалювались? Перевелися на дрібнесеньких козаченят-чорномундірників...А в писок бить не нада! >(
Той жэ Ткаченко миг бы забрать архыв, як вин знае дэ е посэлок у Карачаэво - Чэркэсии в якому жив Мастэпанов. Мабуть вин знае и адрэс його сына у Нывинкы.
P. S. А я малым чув шо висок пэсыком клычють.
Цитата: стэпняк от декабря 1, 2013, 08:03
Той жэ Ткаченко миг бы забрать архыв, як вин знае дэ е посэлок у Карачаэво - Чэркэсии в якому жив Мастэпанов. Мабуть вин знае и адрэс його сына у Нывинкы.
P. S. А я малым чув шо висок пэсыком клычють.
Якби його забрав Ткаченко та одпер у Москву - пиши "пропало"! Хай лучче у того скеса сина лежить - хоч якась надія є.
Та боже збав. виски собачками називать! То такички спорчений тіліхвон слово "пейси. пейсик" доніс. То не зовсім і виски. а. скоріше. бакенбарди. баки("Баки, як у ....ной собаки" - нема в Ткаченка такої приказки?) "Пейси" - то жидівська привілєгія. тобто. баки аж до нижньої щелепи. Коли казали "пейси". то. значить. балачка була за жида. А "пИсок" - то "рильце. пьятачок" і так більше кажуть на свинство. а на людей - переносно:" не суй сюди свого пИска - без тебе обійдеться!". "як дам тобі по пИску(в пИсок)!"
За жидов ны могу казать. А пэсык то и е висок, напроты пысок як пьятак - рыльцэ ныколы ны чув. Ото так. Я вже балакав за цэ, у кожной станыци свий устав.
А таке у вас було? "А куди ти йдеш?" - "Не закудикуй міні дорогу! Хіба тебе не навчили. шо нада казать "Де ти йдеш?" Не дай бог шо случиться. я тобі дам!"
Тилькы дэ чи гдэ." Дэ ходыв? Дэ йиздыв? Дэ мандруэш?" Я хто кажить куда - так " - ты кура чи шоли куд-куда да куд-куда".
А так у вас балакають? Попонадзобором (попинад) - вдоль забора, попонадканалом, попосапал, половыть рыбу, попопадылы то и проче?
Є таке: попід забором. горожою. горою. лісом; понад горами. водою. станицьою; поза горами. лісом. хутором. Попопід...-такого нема...Таке я чув і я так можу сказать. тіке коли спішу і не пощитаю в голові оті "по".
Таке є і в УЛМ. і у нас: попобігать. попоїсти. попогребтись. попоносить. пополічить.попокопать попожаліть. попостірать. попогладить. попосушить. попорізать. попотягать і т.д.
"Нате. хоч галушок попоїжте. бо охлянете!" (Остап Вишня)
;up:
Тилькы иногородни нычого ны вдупляють, тай грэць з ными. Такаж краще.
А це про кого, про шо?
То про тэ шо гамсэлы иногордни нашой балачки ны поймають.
А ще дужэ люблю вирмян, та инших на мисто ставыть. Я воны при нас з братом починають курлыкать, мы тэж на балачку. Ржачно дывыця, як хлодной водою облылы. Враз руськый спамьятають.
Ні. Андрю. так низзя. бо серед наших "балачкунів" до половини - це історично іногородні-гомели ( у нас гамсели не казали). Це те. шо й ми. Ну. а при вірменах та інших я й так балакаю і не дуже прислухаюся. шо вони кажуть і по-якому. Да. коли хтось дуже демонстративно під вухом джеркоче. то я. хоч і балакав з кимось по-російському. зразу переходю на руський язик. Помагає. Правда. с-величківські курди навчились як не балакать. так понімать. Там вам з братом уже ваша балачка не поможе!
Цитата: стэпняк от декабря 1, 2013, 18:28А ще дужэ люблю вирмян, та инших на мисто ставыть. Я воны при нас з братом починають курлыкать, мы тэж на балачку. Ржачно дывыця, як хлодной водою облылы. Враз руськый спамьятають.
;D
Цитата: Джереми от декабря 1, 2013, 18:44
Ні. Андрю. так низзя. бо серед наших "балачкунів" до половини - це історично іногородні-гомели ( у нас гамсели не казали). Це те. шо й ми. Ну. а при вірменах та інших я й так балакаю і не дуже прислухаюся. шо вони кажуть і по-якому. Да. коли хтось дуже демонстративно під вухом джеркоче. то я. хоч і балакав з кимось по-російському. зразу переходю на руський язик. Помагає. Правда. с-величківські курди навчились як не балакать. так понімать. Там вам з братом уже ваша балачка не поможе!
Тилькы гамсэлы, другим разом галмэсы. Гомэлы??? Ось как вы йих ;).
У станыцях и доси дилять. Оцэ козаки, цэ гамсэлы. Цэ мисный, цэ прыизджий. И зважають по ризному - мэнталитет такый. Чи ны так?
Шо казали старі на некозаків "гомЕли". тіке чув. сам так ні на кого не кажу. А більше казали "мужики". Мої родичі дуже пагано отнОсились до розділу на козаків-мужиків. Як я можу отнОситься до приїзжіх. як їх у нас більше половини? По всякому
Цитата: Джереми от декабря 1, 2013, 10:47
попобігать. попоїсти. попогребтись. попоносить. пополічить.попокопать попожаліть. попостірать. попогладить. попосушить. попорізать. попотягать і т.д...
Пане Джереми, а що то за крапка, яку вашець ставить усередині речення, після якої йде мала літера? Чи це якийсь характерний знак балачанської пунктуації? :what:
Пане Lugate! Пояснюється все просто. Несподівано у наші краї прилинула зима. Хата витоплюється дровами. Доки топиться, поки й тепло. Сидіть неможливо - по ногах дує дюдя. Аби було тепло, лежу, а кому, як на лихо, однією рукою виклацать не можу. Не Ви перший зауважили про це. Виправляюся. Але в балачанській граматиці пунктуацію ми зведемо на ніц.
Цитата: Джереми от декабря 12, 2013, 10:09
Пане Lugate! Пояснюється все просто. Несподівано у наші краї прилинула зима. Хата витоплюється дровами. Доки топиться, поки й тепло. Сидіть неможливо - по ногах дує дюдя. Аби було тепло, лежу, а кому, як на лихо, однією рукою виклацать не можу. Не Ви перший зауважили про це. Виправляюся. Але в балачанській граматиці пунктуацію ми зведемо на ніц.
Ну так поставте оцю розкладку (http://ge.tt/9CnThB91/v/0), яку я собі зробив для своєї зручності, там таки кома набирається без Shift'а, а крапку можна поставити або двома пальцями AltGr+ю, або правим Shift'ом + там де крапка у «звичайній» розкладці. До того ж усю латинку можна набирати через правий Alt. Ну, а там уже розберетесь, шо й до чого. :green:
Дякую!
Цитата: Джереми от декабря 12, 2013, 14:20
Дякую!
За шо? :what: Не скачано ж ніц. :donno:
Цитата: Джереми от декабря 1, 2013, 10:47
Є таке: попід забором. горожою. горою. лісом; понад горами. водою. станицьою; поза горами. лісом. хутором. Попопід...-такого нема...Таке я чув і я так можу сказать. тіке коли спішу і не пощитаю в голові оті "по".
Таке є і в УЛМ. і у нас: попобігать. попоїсти. попогребтись. попоносить. пополічить.попокопать попожаліть. попостірать. попогладить. попосушить. попорізать. попотягать і т.д.
"Нате. хоч галушок попоїжте. бо охлянете!" (Остап Вишня)
Македонцев всё равно не переплюнете (http://lingvoforum.net/index.php?topic=25379.msg631471#msg631471). :P
Цитата: Wolliger Mensch от декабря 12, 2013, 20:57
Македонцев всё равно не переплюнете (http://lingvoforum.net/index.php?topic=25379.msg631471#msg631471). :P
Та не лякайте Ви нас своїми македонцями! Попопотіть, попополоть, попополоскать, попопороть, попополовинить.... :D
Додам: пополопалысь; попорвалысь; пополовыть; попопадалы - нам всэ ПО :yes:. А ще маэмо ст. Старонижнестеблиевскую и у нэи "у голодной кумэ одно на умэ". И хлопци в нас роспрягають ны конэй, а КОНИ. И всэ тому шо козак на нёму бул КОМОННЫЙ. Ото так :yes:.
Всих кубанцов з Новым Годом. Щирых, якы зайшлы у гости з Новым роком (якысь вы роковые :negozhe:). :UU:
Дзєнькую бардзо ;)
попопоратися, попополяскати, попопоститися, попопобрехати, попопобз...
Деесь в українському розділі була тема про цю цікаву тенденцію до нагромадження префіксів в українській
Цитата: Pawlo от декабря 31, 2013, 21:21
Деесь в українському розділі була тема про цю цікаву тенденцію до нагромадження префіксів в українській
Эту тему поднимают уже дцатый раз. :fp:
З НОвим Годом, Кубань, з НовИм Роком!
Поздравляю, вітаю тебе!
І на все тпху- тпху- тпху і нівроку,
Ми з тобою обоє рябе -
Суєвєрні старі, забобонні,
З нас сміються, глузують з обох,
Ми ж ладошки складаєм, долоні
Та в надєжді, в надії, що Бог
Поцілує в виски нас, у скроні
І тебе, і мене - нас удвох!
Цитата: Джереми от декабря 31, 2013, 22:25
... нас удвох!
Хто у вас там удвох? (http://www.kolobok.us/smiles/standart/popcorm1.gif)
Джеремі та Кубань (Може, то міс Кубань???)
Цитата: Wolliger Mensch от декабря 31, 2013, 22:56
Цитата: Джереми от декабря 31, 2013, 22:25
... нас удвох!
Хто у вас там удвох? (http://www.kolobok.us/smiles/standart/popcorm1.gif)
Я й Кубань = 2 По тексту
......................
Я, Ярема старий та бабця Кубань
Цитата: Джереми от декабря 31, 2013, 23:03
Цитата: Wolliger Mensch от декабря 31, 2013, 22:56
Цитата: Джереми от декабря 31, 2013, 22:25
... нас удвох!
Хто у вас там удвох? (http://www.kolobok.us/smiles/standart/popcorm1.gif)
Я й Кубань = 2 По тексту
......................
Я, Ярема старий та бабця Кубань
Шутка прошла мимо. Ну ладно. ;D
Цитата: Wolliger Mensch link=topic=40266.msg1954468#msg1954468 date=1388525575
Шутка прошла мимо. Ну ладно. ;D
/quote]
Удвохать?? :UU:
Що в двох - ніхто не збагне. Не стане лою.
Джеремі, степ і я.
Кубанська абетка (дjеремиця, яремиця)
Аа Бб Вв Гг Дд Ее Жж Зз Ии Іі Йй Jj
Кк Лл Мм Нн Оо Пп Рр Сс Тт Уу Фф
Хх Цц Чч Шш Щщ Юю Яя Ьь
Нема літер украjнськоj абетки - Її, Єє
Нема літер російськоj абетки - Ёё, Ыы, Ээ, Ъъ
Додано одну нову літеру, якоj нема в обох абетках - Jj
Про вживання букви Jj ( дjе/джє або "йі")
1. Для jотаціj -о-: jод, joрж, Jорк, jолка. Після приголосних одділяjеться апосторофом: з'jомка, сер'jозний
2. Для jотаціj -e-: jе, jерок, Jева. Після приголосних одділяjеться апострофом: п'jе, б'jе, П'jемонт
3. Разом з -д- створюjе м'яку африкату -д-(джь): индjір, бдjола, дjамурда, Дjавагjа, дjемпер, Дjордj
4. Разом з -г- створюjе проривне -гj-: гjелгjать, гjава, дзигjа, Гjулій, Гjулигjа, Гjренландія
5. Для передачи jотованого -і-: jжак, поjхав, jj , jсти, Украjна.
Цитата: Джереми от января 7, 2014, 19:49
Нема літер украjнськоj абетки - Її, Єє
А чому е буква украинскойи азбукы
і? И шо сталось з буквою
ґ? (http://www.kolobok.us/smiles/standart/popcorm2.gif)
Цитата: Джереми от января 7, 2014, 19:49
Украjна.
Украйна й так вымовляеться с [ј]. :yes:
Цитата: Wolliger Mensch от января 7, 2014, 19:54
Цитата: Джереми от января 7, 2014, 19:49
Украjна.
Украйна й так вымовляеться с [ј]. :yes:
До мови російських новин не прислухався і взгалі не часто їх бачив .Хоча мабуть такий відвертий пушкінізм я б відмітив для себе.
от у нас, можливо це орфографії вплив, більшітсь коли говорять російською зіяння зберігають.
Цитата: Pawlo от января 7, 2014, 20:00
До мови російських новин не прислухався і взгалі не часто їх бачив .Хоча мабуть такий відвертий пушкінізм я б відмітив для себе.
от у нас, можливо це орфографії вплив, більшітсь коли говорять російською зіяння зберігають.
Збэригають чы не збэригають, алэ наголос там завсиды на трэтим склади вид кинца слова:
Укра́йина (яка в форму
Укра́йна пэрэходыть) — це прасловьянскэ мисце наголосу, а
Украйи́на — це з достознанойи мовы прыйшло, дэ у носийив вэлыка тяга до наголосу на пэрэдостанним склади.
Може, як поляки, писати є через іе?
Цитата: DarkMax2 от января 7, 2014, 20:34
Може, як поляки, писати є через іе?
Гм. А смысл?
Цитата: Wolliger Mensch от января 7, 2014, 20:36
Цитата: DarkMax2 от января 7, 2014, 20:34
Може, як поляки, писати є через іе?
Гм. А смысл?
А смысл в отдельном алфавите, когда есть украинский? ::)
Цитата: DarkMax2 от января 7, 2014, 20:37
А смысл в отдельном алфавите, когда есть украинский? ::)
Ну, а смысл было украинскому отдельный алфавит, когда есть русский? Добавили бы
ґ — и вперёд. А то начали гражданку переканывать. ;D
Товариші! Ви хоч би з любопитства трохи почитали. Украjна читаjеться так саме, як і Україна. Другий варіант - jотувать -і- Украjіна, раjіна, виjіхав. Jj - тіке для jотування, для -дj- та для -гj-. Всі ці случаj рідкі і вона не буде мерехтіть раз-позраз. Якшо помінять ще й -й-, то вона забиватиме кириличний текст, як забивають у вуковиці вона та всякі новотвори - дивишся і не второпаjеш, то кирилиця чи ...вуковиця. Приводю тексти, шоб побачили, шо вона рідко проскакуjе.
От як будуть виглядіть назви станиць (іду підряд): Анастасіj(і)вська, Чорноjерківська, Петровська, Полтавська, Іванівська, Новомишастівська, Мар'янська, Старонижньостебліj(і)вська, Стародjереліjі)вська, Старовеличківська, Калінінська (Поповичівська), Андріj(і)вська, Новомиколаj(і)вська, Гривенська.
Пісня:
Роспрягайте, хлопці, коні
Та й лягайте спочивать,
А я піду в сад зелений
Та й криниченьку копать.
Копав, копав криниченьку
у зеленому саду,
Чи не вийде дівчинонька
Рано-вранці по воду?
Вийшла, вийшла дівчинонька
Рано-вранці воду брать,
А за нею козаченько
Веде коня напувать.
Просив, просив відеречко,
Вона jому не дала,
Дарив, дарив з рук кольечко,
Вона jого не взяла,
"Знаю, знаю, дівчинонько,
Чим я тебе огорчив,
Бо я вчора ізвечора
Кращу тебе полюбив.
Вона ростом невеличка
Ще й годами молода,
Руса коса до пояса,
В косі льента голуба.
Цитата: Wolliger Mensch от января 7, 2014, 20:45
Цитата: DarkMax2 от января 7, 2014, 20:37
А смысл в отдельном алфавите, когда есть украинский? ::)
Ну, а смысл было украинскому отдельный алфавит, когда есть русский? Добавили бы ґ — и вперёд. А то начали гражданку переканывать. ;D
Ну, не. Я про адаптированный под нужды языка алфавит.
Цитата: DarkMax2 от января 7, 2014, 20:47
Ну, не. Я про адаптированный под нужды языка алфавит.
А в чём там адаптация заключалась?
Ы →
и,
и →
і? :donno:
Цитата: Wolliger Mensch от января 7, 2014, 20:52
Цитата: DarkMax2 от января 7, 2014, 20:47
Ну, не. Я про адаптированный под нужды языка алфавит.
А в чём там адаптация заключалась? Ы → и, и → і? :donno:
А так же е/є.
Довольно не удобно постоянно э писать.
Цитата: DarkMax2 от января 7, 2014, 20:53
А так же е/є.
Довольно не удобно постоянно э писать.
Я в своей письменности для белорусского сделал просто: удалил из
ы лишний мягкий знак →
ɪ, а оборотную
э развернул направо →
є — теперь буквы и удобнее стали, и можно их спокойно в заимствованиях писать, не мучаясь эстетически:
єтаж,
практɪка и т. д.
Цитата: Wolliger Mensch от января 7, 2014, 20:20
Цитата: Pawlo от января 7, 2014, 20:00
До мови російських новин не прислухався і взгалі не часто їх бачив .Хоча мабуть такий відвертий пушкінізм я б відмітив для себе.
от у нас, можливо це орфографії вплив, більшітсь коли говорять російською зіяння зберігають.
Збэригають чы не збэригають, алэ наголос там завсиды на трэтим склади вид кинца слова: Укра́йина (яка в форму Укра́йна пэрэходыть) — це прасловьянскэ мисце наголосу, а Украйи́на — це з достознанойи мовы прыйшло, дэ у носийив вэлыка тяга до наголосу на пэрэдостанним склади.
Ото вражі ляхи нікуди від них подітись ;D
а докази що такий наголос був початковим є?
Цитата: Wolliger Mensch от января 7, 2014, 20:45
Цитата: DarkMax2 от января 7, 2014, 20:37
А смысл в отдельном алфавите, когда есть украинский? ::)
Ну, а смысл было украинскому отдельный алфавит, когда есть русский? Добавили бы ґ — и вперёд. А то начали гражданку переканывать. ;D
Дык все ради вас братья За счет соответствия ы-и украинский текст выглядет куда более рукрускоподобным ччем ярыжковый.
А то что в 17году из русcкого і выбросят этого ни Кулиш ни Желеховский знать не могли
Цитата: DarkMax2 от января 7, 2014, 20:37
Цитата: Wolliger Mensch от января 7, 2014, 20:36
Цитата: DarkMax2 от января 7, 2014, 20:34
Може, як поляки, писати є через іе?
Гм. А смысл?
А смысл в отдельном алфавите, когда есть украинский? ::)
А про "македонізм" Ви забули? :E: Це по суті і jе украjнська абетка тіке трохи підщекотурена. "Мужицькі неоковирні" Ээ та Ыы зразу одкинув. Укр. Єє...ну не люблять іі кубанці, то вона з -е-, то з -э- плутаjеться. До того ж вона рідко попадаjеться, нею можна, мабуть, часто нехтувать - шо "попадаеться". шо попадаjеться" - однаково читаjеться - з трохи замітним jотуванням. Може, тільки в началі слова jотувать доцільно, а у средині і не дуже треба. А коли після приголосного та апострофа, то й так видно, шо jотоване - П'еха, нап'емося. Тут jотація більш виражена.
А оскільки Jj не означаjе -й- у всіх случаях, то при jотаціji -і- чи треба після jого кажен раз писать -і-? Бо "райна" так буде, а "раjна" це вже друге. Її одкидаю, того шо вона зливаеться з Іі, плутаеться з нею і не будуть jj шукать у клавці.
Цитата: Wolliger Mensch от января 7, 2014, 20:52
Цитата: DarkMax2 от января 7, 2014, 20:47
Ну, не. Я про адаптированный под нужды языка алфавит.
А в чём там адаптация заключалась? Ы → и, и → і? :donno:
первое чтобы великоросам проще было ;D
второе и в русском планировалось просто долгое время не было едиснтва какую букву из дублета и/і в самом русском из алфавита убьрать
Цитата: Pawlo от января 7, 2014, 21:30
... долгое время не было едиснтва какую букву из дублета и/і в самом русском из алфавита убьрать
Да единство было: в пояснительной записке к реформированному алфавиту указаны железобетонные причины, почему убирается
і — спорить с ними могли лишь оголтелые спорщики.
Цитата: Pawlo от января 7, 2014, 21:25
а докази що такий наголос був початковим є?
С.-х. шток. У̀крајина — с закономерным передвижением ударения на слог назад.
Цитата: Pawlo от января 7, 2014, 21:27
Дык все ради вас братья За счет соответствия ы-и украинский текст выглядет куда более рукрускоподобным ччем ярыжковый.
Спасибі й на тім. :yes:
Цитата: Pawlo от января 7, 2014, 21:27
А то что в 17году из русcкого і выбросят этого ни Кулиш ни Желеховский знать не могли
Это не основание.
І в русском использовалась совершенно иначе. Почему бы не принять было
ѣ в значении ['и]?
Цитата: Wolliger Mensch от января 7, 2014, 21:33
Цитата: Pawlo от января 7, 2014, 21:30
... долгое время не было едиснтва какую букву из дублета и/і в самом русском из алфавита убьрать
Да единство было: в пояснительной записке к реформированному алфавиту указаны железобетонные причины, почему убирается і — спорить с ними могли лишь оголтелые спорщики.
во первых это было много позже закладывания основ украинской графики а во вторых не секрет что за аргументы?
Цитата: Wolliger Mensch от января 7, 2014, 21:38
Цитата: Pawlo от января 7, 2014, 21:27
А то что в 17году из русcкого і выбросят этого ни Кулиш ни Желеховский знать не могли
Это не основание. І в русском использовалась совершенно иначе. Почему бы не принять было ѣ в значении ['и]?
Можно было бы да. Это - тоже годный вариант но тогда наш спор сегодня повторился бы с теми же словами и аргументами примерно в таком виде 1 я бы так же написал что "откуда же Кулиш и Желеховский знали что из русского уберут ять" 2 а вы овттеили бы "что можно было бы использовать в качестве и і" ;D
Цитата: Wolliger Mensch от января 7, 2014, 20:52
Цитата: DarkMax2 от января 7, 2014, 20:47
Ну, не. Я про адаптированный под нужды языка алфавит.
А в чём там адаптация заключалась? Ы → и, и → і? :donno:
Тут не адаптация, а исторические обстоятельства. Среди предшественников современного украинского алфавита были и этимологические системы, в которых Ы и И (І) обозначали один и тот же звук, с обозначением звука на месте исторических Ѣ, О, Е и т.д. был довольно большой разнобой — обозначать его как І начали лишь в ХІХ веке (от І как альтернативы И/Ы начали отказываться раньше, чем в русском).
С учетом этого, картина на самом деле выглядела так:
в украинском:
ы, и → и
ѣ, е, о, и → і, ї
в русском:
и, і → и
ы → ы
Цитата: Pawlo от января 7, 2014, 21:43
"откуда же Кулиш и Желеховский знали что из русского уберут ять" 2 а вы овттеили бы "что можно было бы использовать в качестве и і" ;D
Не ответил бы, потому что такое употребление
ѣ было бы обосновано этимологически.
Цитата: Python от января 7, 2014, 21:48
Тут не адаптация, а исторические обстоятельства. Среди предшественников современного украинского алфавита были и этимологические системы, в которых Ы и И (І) обозначали один и тот же звук, с обозначением звука на месте исторических Ѣ, О, Е и т.д. был довольно большой разнобой — обозначать его как І начали лишь в ХІХ веке (от І как альтернативы И/Ы начали отказываться раньше, чем в русском).
С учетом этого, картина на самом деле выглядела так:
в украинском:
ы, и → и
ѣ, е, о, и → і, ї
в русском:
и, і → и
ы → ы
Вы историю просто описываете. И потом, влияние всяких типографий было в основном в Польше, где и власти имели виды на пропаганду среди русского населения. В России староукраинская традиция быстро слилась с московской из-за незначительности отличий, плюс централизация и борьба с униатством.
так и ять и і бозначали и не везде а в опредеелнных позициях(точнее і обозначала позиционно а ять єтимолгически в ряде слов) и на оба расширения употребления єтих букв на весь диапазон и можно было быі сказать что это не совсем праивльно
Цитата: Wolliger Mensch от января 7, 2014, 22:02
В России староукраинская традиция быстро слилась с московской из-за незначительности отличий, плюс централизация и борьба с униатством.
Слияние письменных традиций — это ХVIII век, хотя при этом Сковорода (письменный язык которого мало отличался от великорусского) традиционно читался в украинском произношении (ять как і и т.д.). В ХІХ веке, когда формировался новый литературный язык, на Восточной Украине использовались и традиционные этимологические системы (Котляревський, Максимович), и привязанные к великорусскому чтению букв (Квітка-Основ'яненко, Шевченко), и был спор, какую из этих систем следует считать «обычной русской орфографией для украинского языка».
Поскольку все восточнославянские языки (меньше - русский, больше украинский и ещё больше - белорусский) сделали крен в сторону фонетичности, то сегодня за этимологичность сильно цепляться не нужно. Но я в своих кубанских экспериментах не ухожу от нынешней украинской этимологичности ( а тем самым не сильно удаляюсь и от русской), а если вовсю предаться "македонизму" и по максимуму углубиться в фонетичность, то будет полный завал и провал, и обвал.
...
Тарас Григорович прийшли нас послухать... Аж сльоза навернулася..
...
літерою Jj хочу вбить одним чохом трьох зайців - Її, Єє та Ёё та двох зайченят - -джь- і -г'-.
...
Когда-то пересчитал переводные книги с укр. на рус. и наоборот. Украинские были на 3% короче. Думаю, во многом из-за выбора -Іі- вместо -Ии-. Да и ЇЇ короче её. Русский выбор был неудачен хотя бы потому, что поговорка "расставить все точки над -і-" зависла в воздухе. Поэтому краткость письма и экономия бумаги и любого пространства и материала - дело не последнее!
Цитата: Pawlo от января 7, 2014, 22:03
так и ять и і бозначали и не везде а в опредеелнных позициях(точнее і обозначала позиционно а ять єтимолгически в ряде слов)
Ять в традиционных этимологических орфографиях соответствовал і/ї всегда (хотя і/ї далеко не во всех случаях обозначались как ѣ). Хотя в фонетических русскоподобных (слобожанской орфографии/ярыжке) он приобрел новую функцию — смягчающего є после согласных.
До речі здається І.Франко македонською писав :) Про мову у західній Україні (http://lingvoforum.net/index.php?topic=953.0)
А взагалі то так: (wiki/uk) Український_правопис (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81)
Цитата: Nekto от января 7, 2014, 22:38
До речі здається І.Франко македонською писав :) Про мову у західній Україні (http://lingvoforum.net/index.php?topic=953.0)
А взагалі то так: (wiki/uk) Український_правопис (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81)
він писав драгоманівкою
(wiki/uk) Драгоманівка (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0)
Цитата: Pawlo от января 7, 2014, 21:27
Цитата: Wolliger Mensch от января 7, 2014, 20:45
Цитата: DarkMax2 от января 7, 2014, 20:37
А смысл в отдельном алфавите, когда есть украинский? ::)
Ну, а смысл было украинскому отдельный алфавит, когда есть русский? Добавили бы ґ — и вперёд. А то начали гражданку переканывать. ;D
Дык все ради вас братья За счет соответствия ы-и украинский текст выглядет куда более рукрускоподобным ччем ярыжковый.
А то что в 17году из русcкого і выбросят этого ни Кулиш ни Желеховский знать не могли
Да, мне очень нравится схожесть письменных украинского и русского, как и интернационализмов в языках с нормальной орфографией.
Цитата: Python от января 7, 2014, 21:48
Цитата: Wolliger Mensch от января 7, 2014, 20:52
Цитата: DarkMax2 от января 7, 2014, 20:47
Ну, не. Я про адаптированный под нужды языка алфавит.
А в чём там адаптация заключалась? Ы → и, и → і? :donno:
Тут не адаптация, а исторические обстоятельства. Среди предшественников современного украинского алфавита были и этимологические системы, в которых Ы и И (І) обозначали один и тот же звук, с обозначением звука на месте исторических Ѣ, О, Е и т.д. был довольно большой разнобой — обозначать его как І начали лишь в ХІХ веке (от І как альтернативы И/Ы начали отказываться раньше, чем в русском).
С учетом этого, картина на самом деле выглядела так:
в украинском:
ы, и → и
ѣ, е, о, и → і, ї
в русском:
и, і → и
ы → ы
Краса, чи не правда?
Ну, моя -Jj- тіке наполовину "драгоманівська".
Цитата: Джереми от января 7, 2014, 19:491. Для jотаціj -о-: jод, joрж, Jорк, jолка. Після приголосних одділяjеться апосторофом: з'jомка, сер'jозний
2. Для jотаціj -e-: jе, jерок, Jева. Після приголосних одділяjеться апострофом: п'jе, б'jе, П'jемонт
Чисто технічно апостроф зайвий, якщо нема слів з [з'е], [з'о], [п'е] і т.д.
Цитата: engelseziekte от января 8, 2014, 00:06
Цитата: Джереми от января 7, 2014, 19:491. Для jотаціj -о-: jод, joрж, Jорк, jолка. Після приголосних одділяjеться апосторофом: з'jомка, сер'jозний
2. Для jотаціj -e-: jе, jерок, Jева. Після приголосних одділяjеться апострофом: п'jе, б'jе, П'jемонт
Чисто технічно апостроф зайвий, якщо нема слів з [з'е], [з'о], [п'е] і т.д.
Без апострофа не обійдеться:п'яний, п'ять, в'юн, Д'jер і дjер. А можна замінити -ь-, тоді й, правда, апостроф лишній.
Цитата: Джереми от января 8, 2014, 01:15Без апострофа не обійдеться:п'яний, п'ять, в'юн
Не розумію, до чого тут українська орфографія, але в того її апострофу після губних є одна-єдина функція — він так-сяк гарантує, що «п'ять» не прочитають як [п'ат'] через візуальну подібність з російським «пять». Так само, як це робить і перший клас школи. Написання «пjать» так само обходить цю проблему, то для чого йому ще й апостроф?
Цитата: Джереми от января 8, 2014, 01:15Д'jер і дjер.
Д'єр і джер?
Насправді, з губними не все так просто. Є свято, було вяче(слав). В деяких правописах губні нормально так пом'якшувалися, а місцями й досі пом'якшуються.
Такі способи виділення йотації після приголосних:
1. П'ятка, в'е, б'ють
2. Пьятка, вьjе, бьють, серьjозний
Оскільки в мене нема йотованих -і-, -о- та -е-, то тут такі варіанти:
1. На початку вони обов'язкоао йотуються: Jосип, Jева. З -і- два вар.:а) jіжак, jіjі або б) сама - j- і так значитиме йотоване -ї-, бо вона не дублює -й- -
2.Усередині -о- та -е- йотуються за допомогою - j- та -ь-: бьjе, сомельje, зьjомний; а написання -ь- перед -е- та -о- тільки пом'якшує приголосний: сльози, кльевір. Тобто - "ллье" воду, а льjе - француз. миля. Написання -j- після приголосного не допускається через ту причину, що є - дj- та -гj-
3. Йотація -я-, -ю- та -і- після приголосних досягається написанням -ь-: вьюн, пьять, соловьі
Так-от, етнографи не любили чорноморські станиці - все було однакове, шо аж гидко й бридко ставало. Тутечки спеціфіка була така - виціжували чоловік 5-6, таких, шо багато чого знають і після того вижимали з їх все до посліднього. Переключаться на нових інформаторів не було ніякого смислу. А лінєйські, особенно, закубанські станиці (пан Степняк уп'ять трохи, той, як його, бре-бре - це не сєвєр і северо-восток, а юг і юго-восток края) були дуже інтересні в плані фольклористики та етнографії. Того для їх названня "лінєйські" дуже условне, а от чорноморські станиці на Закубанні можна без "бійся!" називать просто чорноморськими. Натурально лінєйські - це Стара Лінія од Воронізької до Боргустанської, та й там чого тіке нема! Я погано знаю т.зв. донський гутар, ну й то, наскіке його знаю, не дуже б осмілювався називать кубанську лінєйську говірку мішаниною гутару та укр. мови. В основі лінєйських говірок - мішанина й гутару, й багатьох южноросійських говірок. Там, де укрдомішки мало (Курганінський р-н, Стара Лінія), то це просто наймолодша южноросійська "еталонна" говірка, так, як і степова разом з чорноморською є наймолодша для укрмови. А от уже поскіке там було багато чорноморського й українського підселення козаків у самі станиці, і пошти шо чисте укромовне некозацьке іногороднє переселення, то там дуже багато всяких гібрідних і до кінця не виліплених варіантів. Ви ж бачите, шо пан Степняк каже - дід балакав, баба гутарила. В чорноморських станицях таке рідко було (а тепер - через раз).
Можно ли сказать, что нынешние носители кубанкой балачки являются в основном потомками не черноморских казаков, а малороссийских иногородних?
Цитата: alant от января 13, 2014, 13:43
Можно ли сказать, что нынешние носители кубанкой балачки являются в основном потомками не черноморских казаков, а малороссийских иногородних?
Нет, нельзя. Примерно, 45% это "иногородние", 55% - казаки. Но казаки ко всему ещё были более организованны и привержены своему языку. Почти все украиноязычные кубанские писатели - из черноморских козаков. Всё заворачивалось вокруг черноморского крыла кубанского казачества. Но отождествлять черноморцев с запорожцами тоже нельзя. Не более 15% запорожской крови у черноморцев, а остальное - постоянное, чаще организованное, переселение с Поднепровья, Слобожанщины и даже Подолья и Волыни с конца 18 до конца 19 вв. Правда, раньше, когда речь шла о языке, козаки не очень спрягали это с казачеством и в этом вопросе были единодушны с "мужиками".
Цитата: Джереми от января 13, 2014, 14:24
и даже Подолья и Волыни с конца 18 до конца 19 вв.
І прізвища на -чук, -юк є?
Цитата: LUTS от января 13, 2014, 14:30
Цитата: Джереми от января 13, 2014, 14:24
и даже Подолья и Волыни с конца 18 до конца 19 вв.
І прізвища на -чук, -юк є?
Аякже! А ці фамилії не є шось таке дуже характерне для западу неньки Вкраїни, вони часто-густо й на Подніпров'ї вискакували. А от -енкових на заході не було. У мене така теорія, шо якби -енкові прізвища появилися літ на 100 раніше й вони так активно не записувалися на Гетьманщині для молодих козаків та інших(старих попервах так не писали), то зараз би на востоці -уків, -чуків було теж багато, а, мо, вони б вижили -енків. Почитайте оце:http://fam35.ucoz.ru/publ/narodnye_formy_ukrainskikh_russkikh_i_drugikh_familij_v_ukrainskom_govore_kubani/1-1-0-33#comments (http://fam35.ucoz.ru/publ/narodnye_formy_ukrainskikh_russkikh_i_drugikh_familij_v_ukrainskom_govore_kubani/1-1-0-33#comments)
Кстати, -енко это не казачьи фамилии :-)
Цитата: Джереми от января 13, 2014, 16:35
Аякже! А ці фамилії не є шось таке дуже характерне для западу неньки Вкраїни, вони часто-густо й на Подніпров'ї вискакували.
Ну прізвища на -чук, -юк в наших краях у приблизно 80-90% людей, далі за Житомир менше набагато.
Цитата: Джереми от января 13, 2014, 14:24
Цитата: alant от января 13, 2014, 13:43
Можно ли сказать, что нынешние носители кубанкой балачки являются в основном потомками не черноморских казаков, а малороссийских иногородних?
Нет, нельзя. Примерно, 45% это "иногородние", 55% - казаки. Но казаки ко всему ещё были более организованны и привержены своему языку. Почти все украиноязычные кубанские писатели - из черноморских козаков. Всё заворачивалось вокруг черноморского крыла кубанского казачества. Но отождествлять черноморцев с запорожцами тоже нельзя. Не более 15% запорожской крови у черноморцев, а остальное - постоянное, чаще организованное, переселение с Поднепровья, Слобожанщины и даже Подолья и Волыни с конца 18 до конца 19 вв. Правда, раньше, когда речь шла о языке, козаки не очень спрягали это с казачеством и в этом вопросе были единодушны с "мужиками".
15% от 55% - зто сколько, 8 % запорожской крови в нынешних кубанцах?
Цитата: DarkMax2 от января 13, 2014, 16:39
Кстати, -енко это не казачьи фамилии :-)
Чи не я заразив цією пошестю інтернет? Почитайте у моєму попередньому посиланні, я там про це варнякаю. Так категорично низзя казать!
...................................................................................
Га? А як Ви там ту кров вищитали? А скіке козаків по Полтавщинах у молодиць ночувало! :E:
Цитата: Джереми от января 13, 2014, 17:29
...................................................................................
Га? А як Ви там ту кров вищитали? А скіке козаків по Полтавщинах у молодиць ночувало! :E:
Про кровь это я поторопился, имелось ввиду происхождение.
Цитата: alant от января 13, 2014, 17:33
Цитата: Джереми от января 13, 2014, 17:29
...................................................................................
Га? А як Ви там ту кров вищитали? А скіке козаків по Полтавщинах у молодиць ночувало! :E:
Про кровь это я поторопился, имелось ввиду происхождение.
Сочи, кінотеатр "Спутнік", царство йому небесне, 1993. Перед сеансом переді мною жінка каже до чоловіка:" А тьі знаешь, оказьівается, кубанцьі - єто потомки запорожских казаков!" - "А тьі что, раньше не знала?" Я осміхнувся. Почалося кІно.....Хоч і восім процентів, а після тіке самого читання реєстрів з запорізькими прізвищами, почув - ото воно, наше, ріднесеньке: Нетеходить (явно картярський дурило), Продайкужух, Стріляй-Баба(стріляй-пелікан - на грецця їх вонючих стрілять, собаки й ті не їдять), Стягайся, Переверничовник, Іван Прізвища Нема, Качина Біда, Стецько Качиної Біди Родич....
Pawlo
от а балачка почти литератрный украинский совсем же разные ситуации
Отож і воно, шо пошти шо літературний. А тепер задумайтесь над тим, шо ми (я - однозначно), визнаваючи це українською пошти літературною мовою будемо рихтувать правила під себе і писатимемо пошти, та все ж не літ. мовою.
Цитата: Джереми от января 13, 2014, 14:24
Цитата: alant от января 13, 2014, 13:43
Можно ли сказать, что нынешние носители кубанкой балачки являются в основном потомками не черноморских казаков, а малороссийских иногородних?
Нет, нельзя. Примерно, 45% это "иногородние", 55% - казаки. Но казаки ко всему ещё были более организованны и привержены своему языку. Почти все украиноязычные кубанские писатели - из черноморских козаков.
а можете понакидати ссилки на авторів і бажано ще й на твори?
А то я крім Павла Штепи ныкого й не знаю
Цитата: Джереми от января 17, 2014, 10:24
Pawlo
от а балачка почти литератрный украинский совсем же разные ситуации
Отож і воно, шо пошти шо літературний. А тепер задумайтесь над тим, шо ми (я - однозначно), визнаваючи це українською пошти літературною мовою будемо рихтувать правила під себе і писатимемо пошти, та все ж не літ. мовою.
це норм існують же емерікен інгліш, австрельйн, канадіан і т п існуватиме і різні версії української. я тіки за
Цитата: Pawlo от января 17, 2014, 10:30
Цитата: Джереми от января 17, 2014, 10:24
Pawlo
от а балачка почти литератрный украинский совсем же разные ситуации
Отож і воно, шо пошти шо літературний. А тепер задумайтесь над тим, шо ми (я - однозначно), визнаваючи це українською пошти літературною мовою будемо рихтувать правила під себе і писатимемо пошти, та все ж не літ. мовою.
це норм існують же емерікен інгліш, австрельйн, канадіан і т п існуватиме і різні версії української. я тіки за
Ну й добре! Почоломкаймось!
Цитата: Pawlo от января 17, 2014, 10:30
це норм існують же емерікен інгліш, австрельйн, канадіан і т п існуватиме і різні версії української. я тіки за
А я проти! Нащо "множити сутності"?!
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 10:39
Цитата: Pawlo от января 17, 2014, 10:30
це норм існують же емерікен інгліш, австрельйн, канадіан і т п існуватиме і різні версії української. я тіки за
А я проти! Нащо "множити сутності"?!
Нє, нє! Тра! Кажній балачці пу свуїй нормі! :=
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 10:40
Кажній балачці пу свуїй нормі!
"каждый революционный матрос - сам себе командир" ;up: ;D
Цитата: do50 от января 17, 2014, 10:44
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 10:40
Кажній балачці пу свуїй нормі!
"каждый революционный матрос - сам себе командир" ;up: ;D
І козак від Бога. І кожне подвір'я - то Великий Євразійський Степ! :D
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 10:39А я проти! Нащо "множити сутності"?!
Один народ, одна країна, одна норма ;D
Цитата: engelseziekte от января 17, 2014, 10:47
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 10:39А я проти! Нащо "множити сутності"?!
Один народ, одна країна, одна норма ;D
Одна партія, одна церква, одна дружина ::)
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 10:47
Цитата: do50 от января 17, 2014, 10:44
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 10:40
Кажній балачці пу свуїй нормі!
"каждый революционный матрос - сам себе командир" ;up: ;D
І козак від Бога. І кожне подвір'я - то Великий Євразійський Степ! :D
А кожен козак - отаман, нащадок Царя Чингіза і Батька Йосипа - отаманів гречкосіїв, царство їй небесне. :UU:
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 10:47
І козак від Бога.
здесь очень жёсткие ограничения, табу и правила, и с хозяйством нужно всё в порядке и строгости держать, а вот "революционный матрос" - полная анархия переходящая в хаус
Цитата: do50 от января 17, 2014, 10:51
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 10:47
І козак від Бога.
здесь очень жёсткие ограничения, табу и правила, и с хозяйством нужно всё в порядке и строгости держать, а вот "революционный матрос" - полная анархия переходящая в хаус
Козак - вільна людина по волі Божій житель Великої Тартарії! :umnik:
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 10:51
А кожен козак - отаман, нащадок Царя Чингіза і Батька Йосипа - отаманів гречкосіїв, царство їй небесне.
:o отож!
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 10:50Ну, для однієї мови одна норма. Так.
Одна країна для однієї нації. Так. Проте ця країна не лише для представників цієї нації. Тут у сенсі по країні кожній нації, а не "Україна для для українців".
Але що таке один народ? Не знаю.
Так навіть краще звучить: одна нація, одна країна, одна норма. Можете на мене не посилатись ;D
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 10:49
Цитата: engelseziekte от января 17, 2014, 10:47
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 10:39А я проти! Нащо "множити сутності"?!
Один народ, одна країна, одна норма ;D
Одна партія, одна церква, одна дружина ::)
Ні! Тільки не однопартійна система. Тут 2-табірна система країну до ручки довела! А однопартійність вщент згубить!
А Ви за гареми? Одна церква? Ну, якщо це про єдність українських православних церков - то це добре.
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 10:52
житель Великої Тартарії!
а что сегодня праздник?
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 10:39
Цитата: Pawlo от января 17, 2014, 10:30
це норм існують же емерікен інгліш, австрельйн, канадіан і т п існуватиме і різні версії української. я тіки за
А я проти! Нащо "множити сутності"?!
всередины вже ыснуючого зайнятого украънською лытератруною плодити сутносты ы правда не варто але от якщо за рахунок цих нових сутностей украънська поширеться? зокрема пыде у ширший вжиток на Кубаны?
Цитата: do50 от января 17, 2014, 10:53
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 10:52
житель Великої Тартарії!
а что сегодня праздник?
У козака Святої Русі-Орди отамана Чингіза кожен день свято. :UU: :smoke:
или уже сочельник празднуете?
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 10:40
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 10:39
Цитата: Pawlo от января 17, 2014, 10:30
це норм існують же емерікен інгліш, австрельйн, канадіан і т п існуватиме і різні версії української. я тіки за
А я проти! Нащо "множити сутності"?!
Нє, нє! Тра! Кажній балачці пу свуїй нормі! :=
йшов 10 рік київсько-волинської війни за рівненщину
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 10:53
А Ви за гареми?
Ну тако непогано було б :-[
Цитата: do50 от января 17, 2014, 10:56
или уже сочельник празднуете?
Це гуру Сергій заразив своїми ідеями.
Цитата: do50 от января 17, 2014, 10:52
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 10:51
А кожен козак - отаман, нащадок Царя Чингіза і Батька Йосипа - отаманів гречкосіїв, царство їй небесне.
:o отож!
це вони сержа вистібують не переймайтесь
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 10:55
У козака Святої Русі-Орди
а вы тут причём?
Цитата: engelseziekte от января 17, 2014, 10:52
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 10:50Ну, для однієї мови одна норма. Так.
Одна країна для однієї нації. Так. Проте ця країна не лише для представників цієї нації. Тут у сенсі по країні кожній нації, а не "Україна для для українців".
Але що таке один народ? Не знаю.
Так навіть краще звучить: одна нація, одна країна, одна норма. Можете на мене не посилатись ;D
вести єдину літературну норму по всії україні аж до ростова і Катеринодара на базі пряшівської говірки. ото діло! ;up: ;D
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 10:57
Це гуру Сергій заразив своїми ідеями.
Цитата: Pawlo от января 17, 2014, 10:57
це вони сержа вистібують не переймайтесь
а я думав, що я вже сказився!
Цитата: Pawlo от января 17, 2014, 10:56
йшов 10 рік київсько-волинської війни за рівненщину
Там волинякам на два фронти доведеться воювати. З Галичиною ще, війська якої вже в Радивилові...
Коротше кажучи, є де хвантазії розвернутися.
Цитата: do50 от января 17, 2014, 10:58
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 10:55
У козака Святої Русі-Орди
а вы тут причём?
:donno: Всі люди - козаки. Елементарних речей вчення Сергія не знаєте! :umnik:
Цитата: do50 от января 17, 2014, 11:00
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 10:57
Це гуру Сергій заразив своїми ідеями.
Цитата: Pawlo от января 17, 2014, 10:57
це вони сержа вистібують не переймайтесь
а я думав, що я вже сказився!
Що галюни бачите? ;D
Цитата: Pawlo от января 17, 2014, 10:58
Цитата: engelseziekte от января 17, 2014, 10:52
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 10:50Ну, для однієї мови одна норма. Так.
Одна країна для однієї нації. Так. Проте ця країна не лише для представників цієї нації. Тут у сенсі по країні кожній нації, а не "Україна для для українців".
Але що таке один народ? Не знаю.
Так навіть краще звучить: одна нація, одна країна, одна норма. Можете на мене не посилатись ;D
вести єдину літературну норму по всії україні аж до ростова і Катеринодара на базі пряшівської говірки. ото діло! ;up: ;D
і всі храми до складу Мукачівської єпархії ;up:
Цитата: do50 от января 17, 2014, 10:56
сочельник
Вот в сочєльнік, в самий, в ночь
Раділа царіца дочь
Ніколи не знав, що це таке, до речі? Вечір перед Різдвом?
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 11:04
Ніколи не знав, що це таке, до речі? Вечір перед Різдвом?
Святвечір. Так.
Від (wiki/ru) Сочево (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%BE)
Тобто "Кутяник".
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 11:00
Цитата: Pawlo от января 17, 2014, 10:56
йшов 10 рік київсько-волинської війни за рівненщину
Там волинякам на два фронти доведеться воювати. З Галичиною ще, війська якої вже в Радивилові...
Коротше кажучи, є де хвантазії розвернутися.
та отож. колись Волинь була в оособюистій унії з Галицькою імперєю але волиняни пвостали і вибрали собі окремого короля з тих пір війна там на зупиняється ні на день
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 11:00
Цитата: Pawlo от января 17, 2014, 10:56
йшов 10 рік київсько-волинської війни за рівненщину
Там волинякам на два фронти доведеться воювати. З Галичиною ще, війська якої вже в Радивилові...
Коротше кажучи, є де хвантазії розвернутися.
Радивилів доречі чи не на честь ВКЛівських шляхтичів радзивилів названий?
Цитата: Pawlo от января 17, 2014, 11:06
Радивилів доречі чи не на честь ВКЛівських шляхтичів радзивилів названий?
Так. Нам ще в універі на історії їх називали Радивіли, спираючись на те, що Радивилів.
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 11:05
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 11:04
Ніколи не знав, що це таке, до речі? Вечір перед Різдвом?
Святвечір. Так.
Від (wiki/ru) Сочево (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%BE)
Тобто "Кутяник".
В нас Вілія кажуть, але не лише перед зимовими святами.
Цитата: Pawlo от января 17, 2014, 11:06
та отож. колись Волинь була в оособюистій унії з Галицькою імперєю але волиняни пвостали і вибрали собі окремого короля з тих пір війна там на зупиняється ні на день
До речі колись і справді жорстко воювали між собою.
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 11:04
Ніколи не знав, що це таке, до речі? Вечір перед Різдвом?
Святвечір перед святом Богоявлення
(wiki/uk) Святий_Вечір (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B5%D1%87%D1%96%D1%80)
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 11:09
В нас Вілія кажуть, але не лише перед зимовими святами.
Я особисто користуюся тільки "Святвечором". "Кутяник" - то я переклав Вам російську назву, якщо не зрозуміли.
Цитата: do50 от января 17, 2014, 11:12
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 11:04
Ніколи не знав, що це таке, до речі? Вечір перед Різдвом?
Святвечір перед святом Богоявлення
(wiki/uk) Святий_Вечір (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B5%D1%87%D1%96%D1%80)
Ви хоч читали б що цитуєте. :) Там не тільки Богоявлення.
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 11:13
Ви хоч читали б що цитуєте.
что не так? LUTS не знает, что такое сочельник (а говорил, что православный), я дал ссылку на вики, что не так то??? сочельник бывает Рождественский и бывает Богоявленской, в вики это есть (даже в украинской)
Цитата: do50 от января 17, 2014, 11:16
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 11:13
Ви хоч читали б що цитуєте.
что не так? LUTS не знает, что такое сочельник (а говорил, что православный), я дал ссылку на вики, что не так то???
Ви так написали ніби його припущення невірне. А він вгадав. Вечір перед Різдвом.
Цитата: do50 от января 17, 2014, 11:16
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 11:13
Ви хоч читали б що цитуєте.
что не так? LUTS не знает, что такое сочельник (а говорил, что православный), я дал ссылку на вики, что не так то???
В нас це так не називають. До чого тут православний?
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 11:10
Цитата: Pawlo от января 17, 2014, 11:06
та отож. колись Волинь була в оособюистій унії з Галицькою імперєю але волиняни пвостали і вибрали собі окремого короля з тих пір війна там на зупиняється ні на день
До речі колись і справді жорстко воювали між собою.
Це ще до Романа?
Цитата: Pawlo от января 17, 2014, 11:22
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 11:10
Цитата: Pawlo от января 17, 2014, 11:06
та отож. колись Волинь була в оособюистій унії з Галицькою імперєю але волиняни пвостали і вибрали собі окремого короля з тих пір війна там на зупиняється ні на день
До речі колись і справді жорстко воювали між собою.
Це ще до Романа?
Так.
Як з Різдвом та Старим Новим роком на Кубані? Які відмінності спостерігаються від росіян та (чи) українців?
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 11:20
В нас це так не називають. До чого тут православний?
как не называют, святвечір? а как называют?
хотя, может и никак... у вас там своё православие самостийное ;D по пятнадцать крёстных да ещё и инославных :D
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 11:28
Як з Різдвом та Старим Новим роком на Кубані? Які відмінності спостерігаються від росіян та (чи) українців?
конечно же в целом нет, но говорят, калядки там настоящие
Цитата: do50 от января 17, 2014, 11:31
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 11:28
Як з Різдвом та Старим Новим роком на Кубані? Які відмінності спостерігаються від росіян та (чи) українців?
конечно же в целом нет, но говорят, калядки там настоящие
В тру-Росії ж немає колядування?
Цитата: do50 от января 17, 2014, 11:29
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 11:20
В нас це так не називають. До чого тут православний?
как не называют, святвечір? а как называют?
хотя, может и никак... у вас там своё православие самостийное ;D по пятнадцать крёстных да ещё и инославных :D
Я написав як. А ще Різдво - Колядами, Пасху - Великоднем, Трійцю - Зеленими Святами. Анафема нам? ;D
В ВК в Росії на Різдво Христове у величзного числа людей абсолютно з Україною не пов'язаних на стінаїх було чимало записів з українськими колядками, щедриками, різдвяними християнськими піснями і т п
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 11:33
Цитата: do50 от января 17, 2014, 11:31
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 11:28
Як з Різдвом та Старим Новим роком на Кубані? Які відмінності спостерігаються від росіян та (чи) українців?
конечно же в целом нет, но говорят, калядки там настоящие
В тру-Росії ж немає колядування?
мама коли приїхала її ця традиція здивувала
мабуть раніше колядування в росії було але більшовики викосили
Цитата: Pawlo от января 17, 2014, 11:38
В ВК в Росії на Різдво Христове у величзного числа людей абсолютно з Україною не пов'язаних на стінаїх було чимало записів з українськими колядками, щедриками, різдвяними християнськими піснями і т п
Бо в них нема своїх :tss:
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 11:33
В тру-Росії ж немає колядування?
:fp:
а ещё у русских хвосты и копыта и рог один на затылке!
просвещайтесь:
(wiki/ru) Колядование (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5)
(wiki/ru) Ходить_со_звездой (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C_%D1%81%D0%BE_%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B9)
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 11:37
Цитата: do50 от января 17, 2014, 11:29
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 11:20
В нас це так не називають. До чого тут православний?
как не называют, святвечір? а как называют?
хотя, может и никак... у вас там своё православие самостийное ;D по пятнадцать крёстных да ещё и инославных :D
Я написав як. А ще Різдво - Колядами, Пасху - Великоднем, Трійцю - Зеленими Святами. Анафема нам? ;D
я все таки більш схильний до тру християнських назв з біблійним корінням
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 11:37
Анафема нам?
вовсе нет, всё так и есть, всё чинно и благородно!
Цитата: do50 от января 17, 2014, 11:39
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 11:33
В тру-Росії ж немає колядування?
:fp:
а ещё у русских хвосты и копыта и рог один на затылке!
просвещайтесь:
(wiki/ru) Колядование (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5)
(wiki/ru) Ходить_со_звездой (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C_%D1%81%D0%BE_%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B9)
І що колядують? :D Та у вас половина не знає коли те Різдво, зате повчити ісконному православію всі раді :E:
Цитата: Pawlo от января 17, 2014, 11:40
я все таки більш схильний до тру християнських назв з біблійним корінням
Мені старі дохристиянські назви більше до душі.
Цитата: do50 от января 17, 2014, 11:39
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 11:33
В тру-Росії ж немає колядування?
:fp:
а ещё у русских хвосты и копыта и рог один на затылке!
просвещайтесь:
(wiki/ru) Колядование (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5)
(wiki/ru) Ходить_со_звездой (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C_%D1%81%D0%BE_%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B9)
було це у вас все теж але чомусь більшовизм перервав традицію дивно чомуу в нас вона вижила а в в вас ні
Цитата: Pawlo от января 17, 2014, 11:38
В ВК в Росії на Різдво Христове у величзного числа людей абсолютно з Україною не пов'язаних на стінаїх було чимало записів з українськими колядками, щедриками, різдвяними християнськими піснями і т п
своя традиция практически потеряна, люди берут самое близкое, что находят, к сожалению украинское
Цитата: do50 от января 17, 2014, 11:44
к сожалению украинское
Американське хай беруть, якщо вже так "к сожалению".
Цитата: do50 от января 17, 2014, 11:39
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 11:33
В тру-Росії ж немає колядування?
:fp:
а ещё у русских хвосты и копыта и рог один на затылке!
просвещайтесь:
(wiki/ru) Колядование (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5)
(wiki/ru) Ходить_со_звездой (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C_%D1%81%D0%BE_%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B9)
А подальше от украинского приграничнья есть?
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 11:41
Цитата: do50 от января 17, 2014, 11:39
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 11:33
В тру-Росії ж немає колядування?
:fp:
а ещё у русских хвосты и копыта и рог один на затылке!
просвещайтесь:
(wiki/ru) Колядование (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5)
(wiki/ru) Ходить_со_звездой (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C_%D1%81%D0%BE_%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B9)
І що колядують? :D Та у вас половина не знає коли те Різдво, зате повчити ісконному православію всі раді :E:
До речі, у нас колядування, ніби, розквітло в 2000-х і щось знов зійшло нанівець :(
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 11:41
Та у вас половина не знає коли те Різдво, зате повчити ісконному православію всі рад
вы что, правда так думаете?
Цитата: Pawlo от января 17, 2014, 11:42
було це у вас все теж але чомусь більшовизм перервав традицію дивно чомуу в нас вона вижила а в в вас ні
я вам уже говорил, русских красные сатанисты прессовали намного сильнее и христианство и традиции выкарчёвывались намного сильнее
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 11:50
До речі, у нас ніби колядування ніби розквітло в 2000-х і щось знов зійшло нанівець :(
В нас як було так і є. Не занепадало. Щедрування і посівання теж.
Цитата: do50 от января 17, 2014, 11:44
Цитата: Pawlo от января 17, 2014, 11:38
В ВК в Росії на Різдво Христове у величзного числа людей абсолютно з Україною не пов'язаних на стінаїх було чимало записів з українськими колядками, щедриками, різдвяними християнськими піснями і т п
своя традиция практически потеряна, люди берут самое близкое, что находят, к сожалению украинское
отож і я так цей феномен пояснив
тіки чого к сожелениюю? к сожелению що своя традиція втрачена так але що ж поганого що беруть близьке?
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 11:48
А подальше от украинского приграничнья есть?
ошиблись, это вы у нашего края...
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 11:45
якщо вже так "к сожалению".
не должно быть точек соприкосновения, ни культурных, ни языковых (скорее бы вы на латиницу перешли), ни экономических
Цитата: do50 от января 17, 2014, 11:51
вы что, правда так думаете?
Ну може і знає, але не святкує і уваги не звертає. Так що вчити, як що називати нас не треба.
Цитата: do50 от января 17, 2014, 11:53
не должно быть точек соприкосновения, ни культурных, ни языковых (скорее бы вы на латиницу перешли), ни экономических
:uzhos: Жесть. Може стіну поставимо?
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 11:50
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 11:41
Цитата: do50 от января 17, 2014, 11:39
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 11:33
В тру-Росії ж немає колядування?
:fp:
а ещё у русских хвосты и копыта и рог один на затылке!
просвещайтесь:
(wiki/ru) Колядование (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5)
(wiki/ru) Ходить_со_звездой (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C_%D1%81%D0%BE_%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B9)
І що колядують? :D Та у вас половина не знає коли те Різдво, зате повчити ісконному православію всі раді :E:
До речі, у нас колядування, ніби, розквітло в 2000-х і щось знов зійшло нанівець :(
У Харкові?
ЦитироватьА подальше от украинского приграничнья есть?
нуце зангальнослов'янська традиція певно що дореволюції це мало і в центральній Росії бути. але зникло за комуністів
Цитата: Pawlo от января 17, 2014, 11:52
к сожелению що своя традиція втрачена так але що ж поганого що беруть близьке?
да, жалко, что свою утрачена и жалко, что приходится использовать вашу, ну ничего, думаю, взятое скоро будет переработано на наш лад
Цитата: do50 от января 17, 2014, 11:53
скорее бы вы на латиницу перешли
Самі переходьте. В нас кирилиця раніше з'явилась, ніж у вас в лісах. :smoke:
Цитата: do50 от января 17, 2014, 11:56
Цитата: Pawlo от января 17, 2014, 11:52
к сожелению що своя традиція втрачена так але що ж поганого що беруть близьке?
да, жалко, что свою утрачена и жалко, что приходится использовать вашу, ну ничего, думаю, взятое скоро будет переработано на наш лад
Про Путина петь будут?
Цитата: do50 от января 17, 2014, 11:51
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 11:41
Та у вас половина не знає коли те Різдво, зате повчити ісконному православію всі рад
вы что, правда так думаете?
Цитата: Pawlo от января 17, 2014, 11:42
було це у вас все теж але чомусь більшовизм перервав традицію дивно чомуу в нас вона вижила а в в вас ні
я вам уже говорил, русских красные сатанисты прессовали намного сильнее и христианство и традиции выкарчёвывались намного сильнее
це не виключено хоча я б не сказав що 30ті роки для УРСР були медом
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 11:53
Ну може і знає, але не святкує і уваги не звертає.
не фантазируйте!
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 11:54
Може стіну поставимо?
это было бы замечательно, но сейчас хотя бы визы ввести...
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 11:56
Самі переходьте.
не..., мы вон даже татарам её насаждаем... вы же ни венгров, ни словаков не заставляете кириллицей пользоваться
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 11:56
Про Путина петь будут?
этот тут причём?
Цитата: Pawlo от января 17, 2014, 11:57
це не виключено хоча я б не сказав що 30ті роки для УРСР були медом
конечно же не мёдом, да и говорить такое нельзя, помня о страшном голоде, который большевики устроили...
Цитата: Pawlo от января 17, 2014, 10:28
а можете понакидати ссилки на авторів і бажано ще й на твори?
А то я крім Павла Штепи ныкого й не знаю
Не знаю, є вони в інеті чи нема; з козаків - Головатий Антін, Кухаренко Яків, Мова-Лиманський Василь, Вареник, Щербина Федір, Півень, ще один Щербина старокорсунський, Прийма Іван здається (родич Костянтинів), родина Короленків, особливо дочка Євгенія Біла. З іногородніх Жарко Яків, та Канівецький і Сєдін Митрофан - ці два писали тіке діалоги по-українськи. А той новодмитровський Штепа, здається, иногородній. На еміграції гарні спогади писали козаки ж Іванис Василь, екс-прем'єр Ради та Прохода з Уманської. Степан Ерастов теж з козаків. З іногородніх Капельгородський, Дмитро Нитченко, Василь Барка - так вони всі приїхали та й поїхали, писали вже в Україні або в еміграції. Не знаю з кого Гаврило Доброскок, автор п'єси "Козацькі прадіди".
...................................................................................
Лвів'яни! Така чутка, шо в архівах НТШ у Львові зберігається багатий архів кубанського фольклориста Митрофана Дикарьова (Дикарєва), в якому чимало записів казок. Як це можна провірить? Поможіть, пожалуста, бідним та безталанним та недобитим нам!
Цитировать
просвещайтесь:
(wiki/ru) Колядование (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5)
Йоктєль моктєль автор статті здається якийсь чи злобний російський псевдоправолсавний фанатик обиженийна те що такого тепер у рсоіян нема. Весь час всю статтю розпинається про язичницькі корені обряду про "магічні дії" і т п а от про те що ще за сотні років до 20 століття колядування стало цілком християньским і за формою і за змістом не каже ні слова
Цитата: Джереми от января 17, 2014, 12:06
Цитата: Pawlo от января 17, 2014, 10:28
а можете понакидати ссилки на авторів і бажано ще й на твори?
А то я крім Павла Штепи ныкого й не знаю
Не знаю, є вони в інеті чи нема; з козаків - Головатий Антін, Кухаренко Яків, Мова-Лиманський Василь, Вареник, Щербина Федір, Півень, ще один Щербина старокорсунський, Прийма Іван здається (родич Костянтинів), родина Короленків, особливо дочка Євгенія Біла. З іногородніх Жарко Яків, та Канівецький і Сєдін Митрофан - ці два писали тіке діалоги по-українськи. А той новодмитровський Штепа, здається, иногородній. На еміграції гарні спогади писали козаки ж Іванис Василь, екс-прем'єр Ради та Прохода з Уманської. Степан Ерастов теж з козаків. З іногородніх Капельгородський, Дмитро Нитченко, Василь Барка - так вони всі приїхали та й поїхали, писали вже в Україні або в еміграції. Не знаю з кого Гаврило Доброскок, автор п'єси "Козацькі прадіди".
...................................................................................
Лвів'яни! Така чутка, шо в архівах НТШ у Львові зберігається багатий архів кубанського фольклориста Митрофана Дикарьова (Дикарєва), в якому чимало записів казок. Як це можна провірить? Поможіть, пожалуста, бідним та безталанним та недобитим нам!
Величезне дякую!
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 11:50
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 11:41
Цитата: do50 от января 17, 2014, 11:39
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 11:33
В тру-Росії ж немає колядування?
:fp:
а ещё у русских хвосты и копыта и рог один на затылке!
просвещайтесь:
(wiki/ru) Колядование (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5)
(wiki/ru) Ходить_со_звездой (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C_%D1%81%D0%BE_%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B9)
І що колядують? :D Та у вас половина не знає коли те Різдво, зате повчити ісконному православію всі раді :E:
До речі, у нас колядування, ніби, розквітло в 2000-х і щось знов зійшло нанівець :(
Это колядование? https://www.youtube.com/watch?v=_YSfduzBFtU
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 11:28
Як з Різдвом та Старим Новим роком на Кубані? Які відмінності спостерігаються від росіян та (чи) українців?
Я зовсім не знаю російських традицій і даже лінєйських.Все це знаю, як у нас донедавна було. Перед Різдвом був Святий Вечір, подавали тіке пісне й рибу. Носили вечерю хрещеним батькові-матері, своїм найближчим - кутю тощо. На покуті на сіні ствили кутю, озвр та снопик жита-пшениці. На друге утро розгівлялися, а з передсвіту хлопці рожжествували. З обіда на Різдво починали колядувать і до глибокої ночі. Колядували більше дівчата або дівчата з хлопцями. Самі хлопці не колядуали. Раніше носили звізду, та вже цього не застав. Щедрували та водили Меланку увечері перед ст. Новим годом - дівчата й дівчата з хлопцями. На Меланку перевдягали хлопця, а на Василька - дівчину. Даже справжній плуг тягали. На утро 14.01 хлопці ходили посівать. Я малим тіке не рожжествував, а т у всьму участвував. Вже два года ніхто не приходив ні колядувать, ні щедрувать.. А до 1990 гг. даже вчителі щедрували, правда, більше харамаркали тексти. Вчителі кубановедения нічого про це не знають. Випущена книжка "Православная культура Кубани" приводе тільки російські колядки. Тексти кубанських колядок та щедрівок отуто: http://fam35.ucoz.ru/index/kubanskie_koljadki_i_shhedrivki/0-12 (http://fam35.ucoz.ru/index/kubanskie_koljadki_i_shhedrivki/0-12)
Цитата: alant от января 17, 2014, 12:31
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 11:50
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 11:41
Цитата: do50 от января 17, 2014, 11:39
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 11:33
В тру-Росії ж немає колядування?
:fp:
а ещё у русских хвосты и копыта и рог один на затылке!
просвещайтесь:
(wiki/ru) Колядование (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5)
(wiki/ru) Ходить_со_звездой (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C_%D1%81%D0%BE_%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B9)
І що колядують? :D Та у вас половина не знає коли те Різдво, зате повчити ісконному православію всі раді :E:
До речі, у нас колядування, ніби, розквітло в 2000-х і щось знов зійшло нанівець :(
Это колядование? https://www.youtube.com/watch?v=_YSfduzBFtU
Інститут Зології?
Тоді народились натсупні рядки
"Христос ся рождає
Тварь Божу еволююціонувати примушає" ;up:
Цитата: Pawlo от января 17, 2014, 12:45
Цитата: alant от января 17, 2014, 12:31
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 11:50
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 11:41
Цитата: do50 от января 17, 2014, 11:39
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 11:33
В тру-Росії ж немає колядування?
:fp:
а ещё у русских хвосты и копыта и рог один на затылке!
просвещайтесь:
(wiki/ru) Колядование (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5)
(wiki/ru) Ходить_со_звездой (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C_%D1%81%D0%BE_%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B9)
І що колядують? :D Та у вас половина не знає коли те Різдво, зате повчити ісконному православію всі раді :E:
До речі, у нас колядування, ніби, розквітло в 2000-х і щось знов зійшло нанівець :(
Это колядование? https://www.youtube.com/watch?v=_YSfduzBFtU
Інститут Зології?
Тоді народились натсупні рядки
"Христос ся рождає
Тварь Божу еволююціонувати примушає" ;up:
Бог - за еволюційний прогресс і ускладнення будови тіла, а сатана - за регрес і спрощення. ;)
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 12:42
Цитата: do50 от января 17, 2014, 12:17
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 12:15
Царь и Бог же.
ваш? :o
Ага, наш... ;D
о, Боже! я знал, что многое не очень хорошо у вас там складывается, но не до такой же степени!
Цитата: do50 от января 17, 2014, 12:54
о, Боже! я знал, что многое не очень хорошо у вас там складывается, но не до такой же степени!
Не юродствуйте. Отрекаетесь от царя-батюшки и соответсвенно от Отечества, так и скажите.
Цитата: Джереми от января 17, 2014, 12:40
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 11:28
Як з Різдвом та Старим Новим роком на Кубані? Які відмінності спостерігаються від росіян та (чи) українців?
Я зовсім не знаю російських традицій і даже лінєйських.Все це знаю, як у нас донедавна було. Перед Різдвом був Святий Вечір, подавали тіке пісне й рибу. Носили вечерю хрещеним батькові-матері, своїм найближчим - кутю тощо. На покуті на сіні ствили кутю, озвр та снопик жита-пшениці. На друге утро розгівлялися, а з передсвіту хлопці рожжествували. З обіда на Різдво починали колядувать і до глибокої ночі. Колядували більше дівчата або дівчата з хлопцями. Самі хлопці не колядуали. Раніше носили звізду, та вже цього не застав. Щедрували та водили Меланку увечері перед ст. Новим годом - дівчата й дівчата з хлопцями. На Меланку перевдягали хлопця, а на Василька - дівчину. Даже справжній плуг тягали. На утро 14.01 хлопці ходили посівать. Я малим тіке не рожжествував, а т у всьму участвував. Вже два года ніхто не приходив ні колядувать, ні щедрувать.. А до 1990 гг. даже вчителі щедрували, правда, більше харамаркали тексти. Вчителі кубановедения нічого про це не знають. Випущена книжка "Православная культура Кубани" приводе тільки російські колядки. Тексти кубанських колядок та щедрівок отуто: http://fam35.ucoz.ru/index/kubanskie_koljadki_i_shhedrivki/0-12 (http://fam35.ucoz.ru/index/kubanskie_koljadki_i_shhedrivki/0-12)
У нас, ніби, теж немає статевих забобонів на щедрування та колядування. В деяких місцинах України є. Наприклад, або тільки дівчата (на Щедрий вечір???), або тільки хлопці (на Святвечір???). Я не вдавався в ці речі. Посівають, звісно, лише хлопці.
Цитата: alant от января 17, 2014, 12:49
Цитата: Pawlo от января 17, 2014, 12:45
Цитата: alant от января 17, 2014, 12:31
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 11:50
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 11:41
Цитата: do50 от января 17, 2014, 11:39
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 11:33
В тру-Росії ж немає колядування?
:fp:
а ещё у русских хвосты и копыта и рог один на затылке!
просвещайтесь:
(wiki/ru) Колядование (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5)
(wiki/ru) Ходить_со_звездой (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C_%D1%81%D0%BE_%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B9)
І що колядують? :D Та у вас половина не знає коли те Різдво, зате повчити ісконному православію всі раді :E:
До речі, у нас колядування, ніби, розквітло в 2000-х і щось знов зійшло нанівець :(
Это колядование? https://www.youtube.com/watch?v=_YSfduzBFtU
Інститут Зології?
Тоді народились натсупні рядки
"Христос ся рождає
Тварь Божу еволююціонувати примушає" ;up:
Бог - за еволюційний прогресс і ускладнення будови тіла, а сатана - за регрес і спрощення. ;)
Саме так ;up:. куріть Теяра де Шардена :yes:
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 12:59
Отрекаетесь от царя-батюшки и соответсвенно от Отечества, так и скажите.
я ему (Путину) и не присягал :P
Цитата: do50 от января 17, 2014, 14:05
Цитата: LUTS от января 17, 2014, 12:59
Отрекаетесь от царя-батюшки и соответсвенно от Отечества, так и скажите.
я ему (Путину) и не присягал :P
Да-да, я помню это он вам присягал. ;)
Цитата: alant от января 17, 2014, 14:08
Да-да, я помню это он вам присягал.
я так вижу, это теперь национальная украинская забава - за Путиным наблюдать, что говорит, что делает... мне он не интересен я не знаю кому он присягал
Я б просив панів модераторів усю балачку про Путіна витерти - вона тут ні до чого!
Цитата: do50 от января 17, 2014, 14:23
Цитата: alant от января 17, 2014, 14:08
Да-да, я помню это он вам присягал.
я так вижу, это теперь национальная украинская забава - за Путиным наблюдать, что говорит, что делает... мне он не интересен я не знаю кому он присягал
Российскому народу присягал, надо полагать. А Вы зря не интересуетесь.
Уф. Покы всэ прочытав дужэ втомывся. Багато букв, а ще Путин з Щербыною, та макэдонська; - в голови бэшбармак.
Спивчуваю. :)
а ярижкою ви таки зря користуэєтесь вона тіки підкресляє подібність баалчки до літературної української і відділяє від російської
Чы, бува, й соби пэрэйты на ярыжку?
......................................................
А пан Аксюк у послидний "Ниве Кубани" дав колядкы й щэдривкы аж начэб мовою, з укрлитэрамы. И "щедривки" по-рос. напысав, бо "щедровки" то хтозна шо. И вси наши, бо нэнаших ныхто нэ знае. То така тыжньова газэтка крайова...Абы щэ на Оксюка пэрэпысався, ото б и гарно було!
Цитата: Джереми от января 18, 2014, 18:19
Чы, бува, й соби пэрэйты на ярыжку?
шоб від
моск росіян відділитись? ;D
Цитата: Джереми от января 18, 2014, 18:19
Чы, бува, й соби пэрэйты на ярыжку?
Та ні, краще нормально.
Цитата: Pawlo от января 18, 2014, 18:33
Цитата: Джереми от января 18, 2014, 18:19
Чы, бува, й соби пэрэйты на ярыжку?
шоб від моск росіян відділитись? ;D
Ни й не! Жэб ниц абэтку нову нэ выдумляты.. Позаяк мы чэсни росыяны, то маемо й мусымо маты свий отцэй балак за говирку росязыка и корыстатыса самэ росабэткою быз усяких там выкрутасив.
Цитата: Джереми от января 18, 2014, 18:42
Цитата: Pawlo от января 18, 2014, 18:33
Цитата: Джереми от января 18, 2014, 18:19
Чы, бува, й соби пэрэйты на ярыжку?
шоб від моск росіян відділитись? ;D
Ни й не! Жэб ниц абэтку нову нэ выдумляты.. Позаяк мы чэсни росыяны, то маемо й мусымо маты свий отцэй балак за говирку росязыка и корыстатыса самэ росабэткою быз усяких там выкрутасив.
вот імєнно а русскоязичние украінци всє должни я счітаю пісать только так ;)
Цитата: Джереми от января 18, 2014, 18:42
Цитата: Pawlo от января 18, 2014, 18:33
Цитата: Джереми от января 18, 2014, 18:19
Чы, бува, й соби пэрэйты на ярыжку?
шоб від моск росіян відділитись? ;D
Ни й не! Жэб ниц абэтку нову нэ выдумляты..
кстаті ниц и жеб у кабанцев єсть рєально в рєчі?
Цитата: Pawlo от января 18, 2014, 18:50
Цитата: Джереми от января 18, 2014, 18:42
Цитата: Pawlo от января 18, 2014, 18:33
Цитата: Джереми от января 18, 2014, 18:19
Чы, бува, й соби пэрэйты на ярыжку?
шоб від моск росіян відділитись? ;D
Ни й не! Жэб ниц абэтку нову нэ выдумляты..
кстаті ниц и жеб у кабанцев єсть рєально в рєчі?
Звідки? :no:
Павло, там мене твоїм клоном назвали ;D
Цитата: LUTS от января 18, 2014, 18:56
Павло, там мене твоїм клоном назвали ;D
Хто і де саме? ;D
Цитата: LUTS от января 18, 2014, 19:16
Цитата: Pawlo от января 18, 2014, 19:14
Цитата: LUTS от января 18, 2014, 18:56
Павло, там мене твоїм клоном назвали ;D
Хто і де саме? ;D
Менш в темі "Pawlo"
Не надо ля-ля. :stop: Я лишь задал вопрос. Вы, кстати, не ответили, а начали зубы заговаривать, что символизирует. :yes:
Цитата: Wolliger Mensch от января 18, 2014, 19:17
Не надо ля-ля. :stop: Я лишь задал вопрос. Вы, кстати, не ответили, а начали зубы заговаривать, что символизирует. :yes:
Я и сейчас отвечать не буду. :smoke: Пусть символизирует.
В мене ніяких клонів нема
Цитата: Pawlo от января 18, 2014, 18:50
кстаті ниц и жеб у кабанцев єсть рєально в рєчі?
Довго думав, хто таки чы шо такэ "ниц", "жэб" и "кабанцИ"? Такы дийшло. Ни, панэ, ниця й
жэба в балацци кабанцив нэмае. За "ниця" щэ дэхто знае, а за "жэба", мабуть, я одын.
...
А шо воно такэ "клон"? Цэ такэ пориддя, як ото Прамамка наша Евка з двох адамових рэбэр? Так то по-нашому "одщэп" або "выщэп".
Даєш біологію на балачці :yes:
І її теж як частину біології
Цитата: Pawlo от января 19, 2014, 06:20
І її теж як частину біології
Гибрид - покруч
мутация - пэрЭвэртка
мутант - пэрЭвэртэнь
ген - ланчик
генно-модифицированный - ланчикопэрэкручэный
инцест - своеспання
кросс - зхрэщэння
єдине питання цо єст ланчик?
Маленький ланц, напевно.
Один елемент ланцюга? :???
Всьо правыльно! Тикэ ланцюга у балацци нэма, то я позычыв з УЛМ
хромосома - ланцюжына
генная инженерия - ланцюжэрия
редупликация - дводиляция
Най живе кубанський балачковий пуризм!
;up:
Цитата: Pawlo от января 19, 2014, 10:37
Цитата: engelseziekte от января 19, 2014, 10:19
Маленький ланц, напевно.
а цо єст ланц:?
Ланц - то, прошэн пана, такэ кубанськэ хвамылие, що йдэ з Чэркащыны и ныхто в роду за немцив нэ чув. Ото, мабить, трохы пэрэкручэнэ "ланэць" - "потипака, розбышыка",шось тамычкы у Котлярэвського- "ланци и всяки прочи запроданци". А билшэ я ны за ныякого ланца нэ чув. Можэ, щэ волоськэ.
...............................................................................................
Шо такэ "пурызм"?. Для нормального балачкуна то шось посэрэдыни мыз пургэном та пургою.
пуризм то мабуть чистизм ;D
Цитировать[/ ]
...............................................................................................
Шо такэ "пурызм"?. Для нормального балачкуна то шось посэрэдыни мыз пургэном та пургою.
Не пургеном а гівногоном ви хотіли сказати? :) ;)
Цитата: Джереми от января 19, 2014, 10:04
Цитата: Pawlo от января 19, 2014, 06:20
І її теж як частину біології
Гибрид - покруч
мутация - пэрЭвэртка
мутант - пэрЭвэртэнь
ген - ланчик
генно-модифицированный - ланчикопэрэкручэный
инцест - своеспання
кросс - зхрэщэння
;up:
І ще б своє слово для "організму" було, можна заміняти "ГМО".
Цитата: Джереми от января 19, 2014, 10:39
Всьо правыльно! Тикэ ланцюга у балацци нэма, то я позычыв з УЛМ
хромосома - ланцюжына
генная инженерия - ланцюжэрия
редупликация - дводиляция
Диляция - не відоме в мові.
Цитата: Pawlo от января 19, 2014, 10:55
Не пургеном а гівногоном ви хотіли сказати? :) ;)
Якбы я до такого впав, то й то б сказав "гимножэном". А от ба - "пургэн" и "пурызм" та, мо й, "пурга" - одного кориння - вси чыстять та вымитають. Пургэн - "чыстЫкышка".
Цитата: alant от января 19, 2014, 10:59
Диляция - не відоме в мові.
Затэ у балацци звеснэ - од глагола "дилыть".
Цитата: Pawlo от января 19, 2014, 10:49
Най живе кубанський балачковий пуризм!
;up:
Най, ще як най.
П. Стэпняк, дажэ Аксюк дае писни й колядкы у свойий "Нывци" украйинською абэткою! А вы зо мною шо зробылы? Одного з нэбагатьох и послидних украйиномовных кубанських поэтив, фольклорыстив, ономастив пэрэвчылы на ярыжку. Злый той дэнь, колы я в утроби матэри на цю вашу / нашу кубань прыйихав! Ото сыдив бы пид якымось Кыз каласы и був соби бейом або эфэндийом и морокы б нэ знав. Кажить, шо балачка - цэ кубанськый вариант укрмовы и шо од Кухарэнка, Мовы (!!!), Щэрбыны и од мэнэ нэ одказуетэсь, як Пэтро од Бога, завтра почну над самэ такою "балачкою" трудыться.
Ну чому-ж послидный ? :negozhe: Краще -крайный. Упьять-ж Лях А. П. пышэ тилькы руськымы буквамы, та цэ ныяк шкодыть йому. Россказы та виршы - шо музыка.
Од Кухарэнка, Мовы, Щэрбыны и од Алмаса ны одказуюся, нывкоим рази. Як и од Шэвченка з Котлярэвським.
А це хіба не руські букви? Я вже не можу переключаться бистро з одного на друге - тумблера вибиває, як од короткого замикання! Шось я шукав-шукав по оцьому чагарнику пана Ляха - самі картини й одне писання найшов. Наслідив під Мамайом і пішов додоиу...Нада свій сайт робить, шоб все при кучі було. У мене на нормальний вже сили нема. А білі мухи як не летіли, так і не летять.
Мандруй на Казарлу, або Вольну Станыцю (Вольная станица) , там вин набагато выкладал. Як шо ны найдэш, дам ссылку.
Цитата: стэпняк от января 20, 2014, 08:51
Од Кухарэнка, Мовы, Щэрбыны и од Алмаса ны одказуюся, нывкоим рази. Як и од Шэвченка з Котлярэвським.
Оце діло оце правильно ;up: ; :
Цитата: Джереми от января 20, 2014, 09:27
А це хіба не руські букви? Я вже не можу переключаться бистро з одного на друге - тумблера вибиває, як од короткого замикання! Шось я шукав-шукав по оцьому чагарнику пана Ляха - самі картини й одне писання найшов. Наслідив під Мамайом і пішов додоиу...Нада свій сайт робить, шоб все при кучі було. У мене на нормальний вже сили нема. А білі мухи як не летіли, так і не летять.
Ну шо, найшов чи ни?
Цитата: стэпняк от января 20, 2014, 12:36
Мандруй на Казарлу, або Вольну Станыцю (Вольная станица) , там вин набагато выкладал. Як шо ны найдэш, дам ссылку.
Знов гэпнулась та Казарла. Вторый дэнь вжэ як я ны можу до них зайты.
Пан Ярэма, в мене е одна просьба до вас - як маетэ час, поможить, будьласка, хлопцям с группы"Кубанская балачка" ВКонтакте, бо биз вашой помичи трудно будэ йим розкрутыця... Я там стихи вашы балачковы повыкладал - ти, шо вы у цей теме постили колысь. https://vk.com/club54394319
Пане Вадько! Читав, дивився, тіке не пойму, чим та кому там помогти?
Ну, заліз я у той "Контакт" з великими потугами. А шо міні тепер робить? "Балачку направлять", розума вставлять чи так просто балакать?
Одне слово, там якась балачкоклоунада. Хто хоче "поприкалуваться" - реєструйтеся, а я не хочу, шоб мене за перве роззявлення рота брехуном представили. Сказав, шо не у всіх кубанських станицях балакають (ли), а якийсь "ідеолог балачкізму" каже (мене вчить, чи ти ба!), шо у всіх, тіке тепер молодяж не у всіх хоче балакать. Виходе, шо я з дуба гепнувся! Дивлюся, там вже прижилася моя баланда про мартанську яєшню. Наперед не совітую без мого дозволу давать мої твори та витвори. Хлопці, засукаю рукава та відгепаю!
А це про ліверпульського Ярему
Джереми-пекарь
Вот Джереми-пекарь из Ливерпуля,
Любимый у матушки Мэри сынуля.
С лопатой в пекарне парнишка хлопочет -
Свежайшего хлеба вся Англия хочет!
Недавно по городу слух прокатился,
Что пекарь работой своей отличился -
К обеду особе одной очень знатной
От Джереми подан был хлеб ароматный.
И вот так всё вышло - особа та близкой
Была ко двору королевы английской!
И будто, приметивши, славного парня
Приставить хотят к королевской пекарне.
И весь Ливерпуль погрузился в унынье -
Кто хлебом вкуснейшим накормит отныне?
Кто будет лопатой орудовать ловко,
В себе сочетать мастерство и сноровку?
Но вот уж прошло, почитай, как полгода,
Не раз изменилась над морем погода,
По-прежнему Джереми наш в Ливерпуле,
Любимый у матушки рыжий сынуля!
А це наших казочок в'язочка.
ЛЮДСЬКИЙ ВІК
Господь Бог сказав усім, шо на Землі ним создані були:
- Оце даю вам по тридцять літ, і живіть та робіть, як хочете! Хоч діліться між собою годами - одне одному давайте од своїх, тіке потом у мене не просіть і голову міні не морочте!
Усі осталися довольні, а чоловік зажурився:
- Це шо ж - міні вже двадцять п'ять, діти малі, а через п'ять літ і помирать?
Кінь почув і каже:
- Як тобі мало, то візьми моїх двадцять, бо міні п'ять, а я вже так заморився на вас, людей, робить, шо хтойзна як!
Чоловік добавив до своїх тридцяти двадцять кінських. Подумав та й уп'ять зажурився:
- Це шо ж воно виходе? Тіке діти на свої ноги стануть, тіке їх пережениш та заміж повидаєш, а тут і помирать!
Собака каже:
- Раз тобі цього мало, то на' тобі моїх двадцять!
Той узяв собачих двадцять годів та й уп'ять журиться.
Підходе обізяна:
- Раз тобі й цього мало, то візьми ще моїх двадцять!
Чоловік не одказався.
Отож вийшло людського віку дев'яносто літ. Тридцять своїх людина живе по-людському - молода, при силі, нічого не болить. Тоді йдуть двадцять кінських - од тридцятьох до п'ятдесятьох робе, як та коняка, вгору ніколи глянуть. Після цього до сімдесяти йдуть двадцять собачих - наче й робе шось, та все через силу. Не вгадаєш, на кого можна гавкнуть, а на кого - ні. Уже й молоді тебе не дуже шанують, а який, диви, й скаже:"Мовчи та не гавкай!" А од сімдесяти до дев'яноста йдуть обізянячі годи - скоцюрбишся, скривишся, руки тебе не слухають, ноги не носять, шо не зробиш, а все людям на сміх.
ОД ЧОГО ВОРОНА КАРКАЄ
Прийшла ворона до Бога й каже:
-Боже, шо ж це таке? Ти всім дав або красоту або хароший голос, а міні ні того, ні другого! Начеб я й примітна, та ніхто на мене довго дивиться не хоче, а слухать - так я про те вже й не кажу. А ондечки соловей, хоч і незамітний, а як заспіває, так усі заслухуються і хвалять його.
- Знаєш шо, - каже Бог, - успокойся і йди додому, а завтра раненько, тіке сонце зійде, вставай і співай, як ти умієш, а я трохи управлюся і прийду тобі голос поправлю.
Договорилися, і ворона довольна пішла.
От на другий день, уже як сонце встало, Бог приходе, а ворона спить собі!
- Ех, така-сяка! - та як упоре її по спині палкою!
Так ото і досі на пагану погоду - на дощ, сніг, на вітер - у ворони тягне спину, і вона каркає на всю горлянку.
ЯК СОБАКА НАМ ХЛІБА У БОГА ВИПРОСИВ
Була косовиця. Молодиці жали хліб і в'язали снопи. Діти гралися під деревом скраю ниви. От одна пішла спускать свою дитину "каки", а підтерти було нічим. Вона туди-сюди оглянулася, вирвала прожогом жмут колосків і підтерла.
А Бог побачив таке й каже:
- Раз ви дійшли до того, шо хлібом гузна підтираєте, то не дам Вам хліба!
Жінка цього не почула, а собака почув. Та як зачав скавчать - хліба у Бога просить. Господь і каже:
- Ладно, раз ти так просишся і ти не винуватий, то на твою долю я оставлю трохи!
І оставив.
І оцей хліб, шо тепер роде - це собача доля. А колись було такі колоски, як тепер качани кукургузи, і по п'ять, по десять на корню. А за те, шо собака нам випросив у Бога хліба, його одного не гріх гудувать святим хлібом, а всіх остальних - гріх!
УМІЛА ГОТУВАТЬ ТА НЕ ВМІЛА ПОДАВАТЬ!
Один циган найнявся до нашого козака сіно косить. Прийшли вони на степ, трохи покосили, коли циган і каже:
- Ой, чоловіче добрий! шось воно наголодне та не дуже коситься! Давай, мабуть, сідать снідать!
- Давай, так давай!
Поснідали. Циган каже:
- Ой, чоловіче ти добрий, та після такої їжі ніяк не можна косить - пупок розв'яжеться. Давай, трохи полежимо, хай сало зав'яжеться!
- Давай, так давай!
От полежали, встали, ще трохи покосили. Циган уп'ять за своє:
- Та, мабуть, вже й обідать пора!
- Пора, так пора!
Пообідали, полежали добре. Тіке дві-три постаті пройшли, циган уп'ять:
- Ой, чоловіче, де обідають, там і полуднюють!
І на цей раз соглашається хазяїн.
Пополуднювали, а косить вже совсім не хочеться. Туди-сюди махнули косами і додому пішли.
Отож дома після такої "роботи" чоловік і каже жінці:
- Ти, жінко, нічо' завтра нам їсти не готов і сумку не давай, а зроби отак і отак!
- Добре, - каже молодиця.
От прийшли той дядько та циган на сінокос. Трохи покосили, а вже циганові їсти схотілося.
- Ти знаєш, чоловіче добрий, - каже хазяїн, - вража жінка нічого не накухарила, а сказала, шо швиденько витопе і принесе нам на степ.
От косять і косять, а жінки нема. Циган голодний, а чоловік тишком-нишком дома був наївся, а робе вид, шо тоже голодний, і лає жінку:
- От ти диви, яка проклята баба! Казала, шо не буде бариться, а й досі немає. Ось хай тіке прийде, я їй дам!
- Та шо ти! - спиняє його циган, - не лайся, хай донесе до нас, як поїмо, тоді й вилаєш!
Уже й сонце на захід пішло, як жінка показалася з лісу.
- От я їй зараз покажу, як "швиденько" їсти варять та носять! - кричить чоловік, збирає грудки та біжить до жінки.
- Та шо ж ти робиш, чоловіче? Та чи ти забувся, шо я тобі казав? - кричить циган.
Та чоловік вже був "нагнав" свою жінку, вертає:
- Ходім, - каже, - додому, бо з голоду здохнуть можна!
От приходять вони додому, жінка ставе на стіл потапці. Циган з голоду намегелився тих потапців, а жінка підносе борщ, м'ясо, вареники з ряжанкою. А циган і їв би, так після потапців міста у кендюсі не осталося.
- Ех, - каже він, - уміла ти готувать, та не вміла подавать!
ДІВЧИНА Й СВАТИ
Одному парубкові полюбилася дівчина і він став просить своїх родичів, шоб вони йшли її сватать. Правда, про неї люди казали, шо вона, хоч і собою гарна, й роботяща, тіке трохи якась чудакувата. От батько узяв свого кума й пішов на розглядини, шо воно й до чого, а сватать не спішили. Приходять, а та дівка дома сама - ні батька, ні матері не видно. Поздоровкалися й питають:
- А де, дівчино, твої старі?
- Та мати пішла до сусідів плакать взайми, а батько, шоб убить чотирі чужі облізлі, скоріше свої дві здорові уб'є, - каже вона дядькам, - та ви заходьте до хати, хоч хтось, а скоро вернеться.
"Еге, - думають люди, - це добре, шо ти сама, от ми тебе випитаємо й побачимо, шо ти за дівка!" А самі переглянулися, бо їм показалося, шо вона варнякає шось дурне. Зайшли, посідали.
- Люди добрі! - каже гостям, - поки батька й матері нема, хочу вам дать перекусить, чого його так сидіть!
- Та ми наче й не одказуємось, - усміхнулися дядьки.
- Так чого б вам білше хотілося: одбудька, прибудька, од сраки присмаки чи те, шо догори пір'ям росте?
Ті уп'ять перезирнулись:"Мабуть, правда, дурненька, таке несе, шо ніякої купи не держиться!" Добре подумали і рішили: те, шо догори пір'ям росте - це або курка, або гуска. або ще якась свійська птиця, а остальне - тіке Господь знає, шо воно. Кажуть:
- Та давай, мабуть, те, шо догори пір'ям росте.
Дівчина пішла на город, насмикала зеленої цибулі, побанила, покришила, присолила, трохи помастила, нарізала хліба і подає:
- Оце вам те, шо догори пір'ям росте!
Дядьки кажен сам собі подумав, шо й правда - цибуля догори пір'ям росте, а у птиці пір'я і догори, і вниз, і в усі боки.
- Бачу, - каже один, - ти, дівко, не така й дурна, як ми зразу подумали. А скажи нам тепер, шо воно за одбудько, прибудько та од сраки присмаки?
- Одбудько, - каже дівчина, - це сало. Після того, як заріжуть свиню та посолять його, помалу одбирають та одрізають, воно все одбуває, поки все не вийде. Прибудько - це молоко. Скіке б не доїв корову, а воно дуже скоро прибуде, і через якийсь час можеш іти вп'ять доїть. А од сраки присмаки - це яйця курячі. Чого я на їх так сказала, думаю, ви й самі знаєте.
- А тепер, дівчино, скажи нам, старим дурням, де твої батько й мати?
- Я ж вам сказала: мати пішла до сусід плакать взайми. Це значить, шо вмерла сусідка, а вона пішла поплакать, бо хто не ходе до людей на похорон і не жалкує за покойними, то до того й люди після смерти не прийдуть. А батько пішов ганять зайців. Та навряд він уб'є хоч одного, а от свої дві ноги уб'є.
Після цього дядьки, поняли, шо ніяка вона не дурненька, а шо ни на є розумна й розсудливаа дівчина, і перегодом пішли її сватать.
СТАРОВИННА ПРИКАЗКА
Один чоловік служив у пана управительом. Були в його жінка й прийомний син, а за кума був жандарм. От раз він почув приказку - "Не кажи жінці правду, не воспитуй чужого сина і не бери жандарма за кума" та й задумався, бо у його, як нарочито, все совпадало.
От збирається раз пан далеко десь їхать і наказує управительові:
- Дивися, шоб усе було в порядці, а головніше - шоб лебеді у ставку всі живі та цілі до самого приїзду були. Не дай бог, шо-небудь з ними случиться, голову тобі одрубаю!
Сказав і подався! От у той вечір приходе управитель додому і каже жінці:
- Як ти, жіночко, думаєш, чи заслужили ми оце за стіке годів чесної служби на нашого пана хоч одного лебедя покуштувать?
- Та як же не заслужили, ще й як заслужили! - каже жінка.
- Та й я так думаю. Ото сьодні я одкрутив одному лебедьові голову, обскуб и приніс, шоб ти його зварила, - і витрусив із торби м'ясо.
Жінка скоренько його обшмалила, обварила, засмажила з яблуками, і посідали всі втрьох їсти.
- О, ти ба, - каже управитель, - яке воно добре! Шо значить лебідь, не гусак! Куди тому гусакові до лебедя!
- Так, так, - піддакує йому жінка.
Їли вони, їли, а всього з'їсти так і не подужали. Управитель загорнув остатки і пішов на другий день обходить панські ниви і ліси. Коли за селом стріває кума жандарма.
- Здоров, куме! - каже, - Ось ідіть під дерево сідайте, перехилимо якусь чарку та чимось смачненьким закусимо.
От посідали вони, випили й закусюють.
- А шо воно в вас за таке добре, чи гусака зарубали? - питає кум.
- Та ну вас, їй-богуЮ з гусаком, куме! Чи ви одрізнить простого гусака не од гусака не можете? Це не гусак, а лебідь!
- О, - каже жандарм, - а я собі думаю, шо воно таке добре та запашисте, не може буть, шоб гусак такий ловкий був!
Розійшлися вони, а кум жандарм і замислився:"Де б він того лебедя узяв? Не йначе, як у панському озері вловив! Нада панові, як тіке вернеться, донести!" От тіке подумав, тут і пан до села під'їзжяє і спиняється біля жандарма.
- Здорові були паночку! - поклонився жандарм.
- Та здорові, слава богу! - одвічає пан, - а шо тут у нас за цю ніч світ не перевернувся?
- Та начеб і не перевернувся, тіке одна біда случилася!
- А шо ж воно там таке?
- Та отак і отак. Управитель вашому лебедьові в'яза скрутив і зжер!
- Та ти шо! - пан аж скрикнув і приказав їздовому паганять до свого помістя. Приїхали, пан прожогом кинувся до води, так і є - чотирі лебедя плавають, а п'ятого нема! Він тоді нагукав управителя і давай його допитувать:
- Де ти, бісової душі Іване, п'ятого лебедя подів?
- Та отак і отак, пане, тіке ви вчора за ворота, а я й не втерпів, до того міні хотілося лебедятини покуштувать. Я й упіймав одного, скрутив йому шию, а жінка дома з яблуками запекла.
- Та чи не я тобі казав, шо за лебедя голову одрубаю?! - кричить пан.
- Та казали, пане! Ну шо ж тепер, раз проштрафився, так рубайте. Тіке ходімте до мене додому, я хочу своїм та вам шось на пам'ять оставить.
От прийшли вони до його додому, пан і питає в жінки:
- Твій учора лебедя приносив?
- Аякже, та такий дебелий, та масний, та добрий. Я його з яблуками запекла.
А чоловік же наказував їй нікому ні слова!
- От бач, яка ти, жіночко, - каже управитель, - так і видала мене. Тепер пан міні голову рубатимуть. Так коли таке діло, я своє нажите добро хочу між вами поділить, шоб згадували мене.
От посідали вони вчотирьох - хазяїн, пан, жінка й нерідний син - до столу. Управитель достав вузлик, висипав усе на стіл і поділив його на чотирі кучки. А ті й дивляться. А він їм розказує:
- Оце вам, пане, шо ви мене ссіке літ шанували і зла не робили, а я тепер сам собі винуватий, шо ослухався вас. А це тобі, жіночко, шо таки довгенько ми з тобою попожили. А це тобі, синку, шо, хоч ти й не рідна міні дитина, а все-таки слухав батька і не лінився!
- О, а четверта кучка на кого? - питають його всі разом.
- А четверта на того, хто міні голову рубатиме, шоб добре сокиру нагострив і одним разом одрубав, шоб я не мучився!
- О, батьку, - аж підхопився хлопець, та нащо ж ви комусь чужому даватимете золото, коли я вам і одрубаю!
- Пане, пане, - каже управитель, - ніякий то був не лебідь, то я гусака зарубав, а лебедя отам-отам, у сараї, причинив. Просто я хотів провірить одну старовинну приказку. Правду люди кажуть!
Великоднє тепле свято,
Тихий дощик накрапа,
Проростає ніжно м'ята
По неораних степах.
Буйно стелеться барвінок
По дібровах вікових,
Переливи та коліна
Од пташок летять малих.
Вийшло сонце із-за хмари,
Осяяло Божий Світ
Та прогнало тихі чари,
Шлючи соняшний привіт
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Добры казочкы, пан Ярема. Утягнув до Вильнои Станыци, кубанцям на радисть.
Цитата: Вадько от апреля 21, 2014, 14:59
Добры казочкы, пан Ярема. Утягнув до Вильнои Станыци, кубанцям на радисть.
В казках теж балачка? :???
Балачка.
Прэвосходно.
Раз хвалите
РЯБКО І ВОВК
В одних людей був собака. Звали його Рябко. Поки молодий був - служив, а як став старий недобачать та недочувать, вони його взяли та й вигнали.
От іде Рябко, доходе до лісу. Сів скраю та й почав вить. А вовк почув, вийшов з лісу та й питає:
- О, Рябко, а чого це ти так виєш?
- Та отак-отак, поки молодий був - нужен був, а як постарів, взяли й вигнали мене з дому!
- А-а! Он воно як! Такі вони люди й є! Ну, Рябко, ти не переживай дуже, ми шось придумаєм! Завтра виїдуть твої хазяйни всі у степ і дитинча мале візьмуть. Колиску прив'яжуть о-он до тієї груші! Я вискочу з лісу, схватю дитину й побіжу назад, а ти сидітимеш за кущем і наче рятувать вибіжиш. Я заскочу за кущ, оддам тобі дитину, трохи погарчимо для виду, а тоді ти їм вернеш дитину. Невжелі після цього вони тебе не приймуть?
Як задумали, так і зробили. На другий день Рябкові хазяї усі чисто виїхали в поле жать хліб, колиску з малим підв'язали до старої груші. От де не візьмись вовк, підбіг до колиски, вихватив дитинча та до лісу! Люди, як побачили у крик:
- Гудь, гудь його!
Мати криком кричить, голосе! А тут Рябко з-за терника вискочив. Ех, вони як побачили, шо Рябко за вовком погнався, зарепетували:
- Ой, Рябко! Ой, гудь, ой, кусі його! Ой, рятуй же нас!
Рябко "догнав", "поборов" вовка і підніс їм їхнє дитинча. А ті всі раді, гладять Рябка:
- Ой, Рябко, ой, гарний собака! Ми його нагнали, а він нас, ти диви, не забув і порятував! Тепер ти будеш у нас до смерти жить і смачно їсти!
Узяли вони Рябка додому. А він, коли договарювались, пообіщав, як діло вдасться, одблагодарить вовка. От у хазяйнів намітилося весілля. Рябко пішов під ліс, викликав свого друга і каже:
- Скоро у моїх буде свайба. Як гості понапиваються, приходь під стіл!
От гості понапивалися, Рябко з вовком хамиль! під стіл. Рябко бере сміливо із столу, наливає вовкові, насипає. П'ють вони удвох, закусюють. Вовк сидів-сидів, слухав, як люди співають, а тоді й перестали, бо хто заморився, хто дуже обпився і каже:
- Рябко, а давай тепер ми заспіваємо!
- Та ти шо! - каже Рябко, - хазяйни почують і повбивають!
- Ну, ти як хоч, а я таки заспіваю!
Та як завив під столом! Ех - п'яні, не п'яні - гості як переполошилися:"Вовк! Вовк! Де воно? Хто тікать, а хто сміливіший - шукать. І найшли! Ох і перепало вовкові! А Рябко, тіке почув, шо шмалятиною пахне, заховався у будку.
СВИНЯ ТА РИБА
Раз свиня барложилася у багнюці біля річки, а риба плавала по чистій воді. Плавала-плавала та й не витерпіла, і каже свиняці:
- Господи, сказано свиня, воно й єсть свиня! Цілий день у муляці барложиться, наче низзя у чистій воді купаться. От друге діло я - булькаю всю жизнь у воді, чистесенька, нічого не скажеш!
- Дурне твоє діло і твоє слово , і ти сама дурна!- каже їй свиня, - бо, хоч ти все і в чистій воді живеш, так зате, як тебе люди їдять, одно плюються, а як мене їдять - пальці облизують!
ПАУК І СОПЛЯК
Паук тікав з города в село, а сопляк з села в город, та й стрілися на дорозі. Поздоровкались, пита сопляк у паука:
- А де ти біжиш?
- Та тікаю, - каже той, - з города, бо нема міні там життя. Одно ходять паутину змітають, бо ніякого грецця їм робить! Часто й густо й міні перепадає. Бува, шо чуть живий остаюсь. А в селі пообплітаю всі закапелки, і ніхто мене тривожить не буде!
- А я, - каже сопляк, - тікаю з села у город. Бо сільські люди такі некультурні, як шмарконуть та як хряпонуть мене об землю, ще й ногою розтопчуть. А в городі спокойно висякають, в чистий платочок загорнуть ще й у теплу кишеню покладуть.
Спасыби, пан Ярэма, за новы творы!
Вадько
На здоров'я! Тіке це не "нові твори", а старови-инні народні казочки.
...................................
У мене просьба помогти з ідіомами:
1. Убить грімку - нажиться, набить кишеню; "вони на кавунах сейгод убили грІмку"
2. Бенеря носила - нечиста носила; "де вас бенЕря носила?"
3. Дать по мармизі - дать по пиці; "я тобі, шоб чортами не роскидався на старшіх, як дам по мармИзі!"
4. Дать мемеля - дать прочуханки, вилаять, побить; "мати їм такого мЕмеля дала!"
5. Дать дjосу - те, шо й 4; "тобі поки дjОсу не даси, ти не понімаєш!"
Поясніть, пожалуста, шо значать слова грімка, бенеря, мармига(мармиза, мармигjа), мемель, дjос(джьос, джос) ?Оце посліднє нерідка фамилія на Кубані. Шо Мемель - Клайпеда по-німецькому, знаю, тіке при чом тут він(вона)?
Давати джьосу; мармиза (мабуть спочатку в називнім відмінку "мармига") --- у нас таке нерідко чув.
Мармига може означало некрасиве, скорчене лице, з відразливою мімікою. Така думка приходить від "мар" і "миг". Людина емоційна, міміка активна, риси при цьому бридкі. Якось так.
А "мормижка" - дурилка-наживка на рибу не од "мормига"? А "мурман, мурмон, мурмоніти - бурмотати" - не з цієї ж "опери"?
Цитата: Джереми от апреля 22, 2014, 11:59
А "мормижка" - дурилка-наживка на рибу не од "мормига"? А "мурман, мурмон, мурмоніти - бурмотати" - не з цієї ж "опери"?
Мурло? :)
А шо хто скаже про слово "бальцанка, бальдзанка" - каністра, посудина з ручкою для води, олії з металу або пластмаси? Больцано -- Австро-Угорщина --Україна ---?
А що зв'язано з Больцано?
Цитата: Sandar от апреля 22, 2014, 18:45
А що зв'язано з Больцано?
Не знаю, мо', шось і зв'язано - або там виробляли такі боклаги, або назва цього города близька до назви посудини, або...Ну, навряд шоб совпало так случайно.
Слова нового гімну Кубані (гімн балачкової Кубані)
Ти Кубань, наш рідний краю,
Любим щиро ми тебе!
Краю луччого немає -
Ниви й небо голубе.
У Російської держави
Краща ти за всіх, Кубань.
Величава й моложава,
Ще прекраснішою стань!
Хай живуть твої станиці,
Хутора і города,
Будуть чистими криниці,
А ти - вічно молода!
Присягаєм тобі вірно
І цілуєм у чоло,
Шоб жила ти, мамо, мирно,
Шоб життя твоє цвіло!
Що частіше, "Шо" чи "Що"?
Шо. Чув од етнографів, шо були деякі нас. пункти, де казали "що" (шьшьо, шчьо). У мові старшого покоління в моїй станиці "що" збереглося в "абощо", "ащо!", "нАщо"(і "нашО").
Цитата: Джереми от апреля 22, 2014, 14:41
А шо хто скаже про слово "бальцанка, бальдзанка" - каністра, посудина з ручкою для води, олії з металу або пластмаси? Больцано -- Австро-Угорщина --Україна ---?
Бальзанка - цэ тара з лийкою для масла (олии) - Маслёнка. И зараз в ходу.
Цитата: стэпняк от ноября 19, 2014, 09:03
Бальзанка - цэ тара з лийкою для масла (олии) - Маслёнка. И зараз в ходу.
Це Ви за ціле літо згадали? :D
БАЛЦА́НКА, и, жін., рідко. Металева посудина з вузьким отвором для зберігання рідин (гасу і т. ін.). Подвір'я було закидане старими побитими балцанками, ганчір'ям та іншим мотлохом (Іван Микитенко, II, 1957, 179).
Словник української мови: в 11 томах.
Балцанка, -ки, ж. Банка или бутыль, оплетенная лозой. Cм. бальзанка.
Бальзанка, -ки, ж. Жестянка съ горлышкомъ и носкомъ для храненія жидкостей, напр. керосина.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко.
Банка, емкость для жидкостей, полива - Банзалка, бальзанка, бальсан.
КУБАНСКА БАЛАЧКА - ЖИВА, КВИТУЧА ТА МОДНА
http://www.kubanska.org/russ-kub.htm
Цитата: Jeremy от ноября 25, 2014, 06:19
Цитата: стэпняк от ноября 19, 2014, 09:03
Бальзанка - цэ тара з лийкою для масла (олии) - Маслёнка. И зараз в ходу.
Це Ви за ціле літо згадали? :D
Та всэ лито и осинь гамбалил як проклятый. Грошы заробляв, бо в зиму роботы ныбагато. Помагав у Георгивському храму, до сорывнований готувався у ст. Пластуновськой.
ДОЛЬМЕНИ
(драматична казка)
(уривок)
Мова - українська літературна кубанізована
У лиху годину двоє станишних дітей ідуть в гори ховати збіжжя в дольмен, бо дорослим те небезбечно. Їм помагають відкрити дольмен невидимі лісуни. Але цей дольмен зачарований - від зрушення покришки-брили діти, їхній собака Рябко та лісуни потрапили в минувшину. При цьому лісуни стали видимими.
Підважайло
Та й добре недочув ти, Нерушайле,
Що в інший час потрапили - не все!
Диви, як дівка очі витріщає,
І брат також очима нас пасе.
Нерушайло
Ну що тепер нам діяти?
Підважайло (зле)
Нічого!
(трохи перегодом)
По-перве, заспокоїти дітей,
Що ми не заподіємо їм злого
Нерушайло
І розказати треба їм про те,
Що в давнину потрапили ми разом,
[/b]Бо ці дольмени - в часові дірки.
Підважайло
А перший ти підходь з розказом!
Нерушайло (мнеться)
Та якось...знаєш, брате,..не з руки!
Підважайло
А-а, тепер ти трешся-мнешся та боїшся,
Усе, щоб я виходив наперед!
Нерушайло
Прошу тебе, мій братику, не злися!
Підважайло
А що, потік у тебе з роту мед?!
За тебе оддуваться остогидло,
Все "Підважайло, думай та тягни!"
(до дітей)
Не бійтесь, діти, ми не страховидла,
А так собі, звичайні лісуни.
Ви нас не бачили, хоч поряд ми блукали
І вам у праці дещо помогли.
Мене від роду звати Підважайло,
Я разом з вами брилу підіймав.
Нерушайло
Мене всі в лісі дражнять Нерушайло,
Тримаючи, опору вам давав.
Підважайло (чухає потилицю)
Та з нами, діти, капосна халепа,
Сказати правду, сталась мимохіть -
Від того рухання каміння з цього склепу
В минувшину потрапили ми вмить.
Нерушайло
І стало видно нас, як на долоні,
Що й ви тепер побачити змогли...
Подумаєш, на серці аж холоне -
Назад на років триста загули!
Андрійко (здивовано)
Тепер я бачу й сам дерева в листі,
А то черкеси онде на шляху...
Отак кому узяти й розповісти,
Відразу б славу заробив лиху.
Підважайло
І то іще, дай боже, щоб вернутись
З часів колишніх у свою добу!
Нерушайло
Чи покришку ще раз потрібно пхнути,
Чи щось подібне, я уже й забув!
Галя (плаче)
Ой нене рідна, лишенько та й годі!
Андрійко
Та цить, Галюсю! Витрись і не плач!
Нерушайло
Ворушиться у пам'яті насподі,
Та не згадаю.
Підважайло
От ганчірка, квач!
Тепер тобі наймення Забувайло!
Нерушайло
Який розумний прізвиська чіплять!
А ти віднині будеш Обзивайло!
Підважайло
Мені на твої прізвиська начхать!
Андрійко
Давайте разом дбати про майбутнє!
...Чи про минуле...як його й назвать?
Підважайло
Засміємося, бачу, ми на кутні!
Нерушайло
Йди прохолонь та заспокойся сядь!
Підважайло
Який розумний - "Сядь та заспокойся!"
Тут треба думати, сидіти не пора.
Бодай нікому більш не довелося,
Щоб отака на голову гора
Йому насунулась!
Нерушайло
Мовчи, не рюмай!с
Ти дуже, брате ремствувати звик.
На всяке лихо є розумна дума
Ведеться в світі такички повік!
Підважайло
Ось я і думаю - нема чого сидіти,
А треба вирушати до села.
Ану, ходімте разом з нами, діти,
Чогось дізнаємось. Була чи не була!
Кубанська балачка мені нагадує звичайний суржик, нє?)))
Цитата: pej Киев от апреля 20, 2016, 15:19
Кубанська балачка мені нагадує звичайний суржик, нє?)))
На суржик не тягне, русизмів мало.
Цитата: pej Киев от апреля 20, 2016, 15:19
Кубанська балачка мені нагадує звичайний суржик, нє?)))
Я би його назвав чорноморським діалектом :)
Цитата: alant от апреля 20, 2016, 23:30
Цитата: pej Киев от апреля 20, 2016, 15:19
Кубанська балачка мені нагадує звичайний суржик, нє?)))
Я би його назвав чорноморським діалектом :)
І чим відрізняється від степового говору? Парою "черкізмів"?
Цитата: DarkMax2 от апреля 20, 2016, 23:32
Цитата: alant от апреля 20, 2016, 23:30
Цитата: pej Киев от апреля 20, 2016, 15:19
Кубанська балачка мені нагадує звичайний суржик, нє?)))
Я би його назвав чорноморським діалектом :)
І чим відрізняється від степового говору? Парою "черкізмів"?
Так разом із степовим. Географічно підходить і козакам-чорноморцям понравиця :)
Джеремі якось виставляв півсотню слів. І скільки я не знав - 3 чи 4. Ще набереться купка специфічних виразів. Й до чого тут суржик? Та в російській, на просторах, десятки таких суржиків зі своїми поребриками, котынями, бардулЯми, сосулями и прочее. І золою вони голову не посипають, ніколи.
А наші навзапуски: слова не знає - Суржик!, виразу не чув - Суржик!, в словниках слова немає - Суржик! Набридло і остогидло.
Так. Бо задралы - суржык, суржык. Тилькы и знают, шо лаять. Зараз и английский - суржык тай вси латински.
Юрій Алмазов, що писав тут під ніком Jeremy помер 19 січня 2019-го року!
Світла пам'ять!
Цитата: Історик от февраля 29, 2020, 22:52
Юрій Алмазов, що писав тут під ніком Jeremy помер 19 січня 2019-го року!
Світла пам'ять!
Світла і вічна пам'ять... Щирі співчуття рідним та друзям .
Цитата: Історик от февраля 29, 2020, 22:52
Юрій Алмазов, що писав тут під ніком Jeremy помер 19 січня 2019-го року!
Світла пам'ять!
В мене він проасоціювався із "Бумером" :green:
зробыв - сделал
робыть - делать
гукать-звать
гарный - хороший, видный
олия - масло
по над забором - вдоль забора
айда - пойдем
шукать - искать
дывыться - смотреть
буряк - свекла
горнуть, нагортать, загортать - сгребать, нагребать
свирипка - сурепица
соша - шоссе
глэчик -горшок
кирэць- ковш
цебэрка- ведро
глыкать - жадно пить
ковтать - глотать
йысты - есть
сидай - садись
напувать - напоить
надия - надежда
надягнуть, одягнуть- надеть, одеть
тягнуть - тянуть
важко - тяжело
дюже- очень
сдюжать - справится, осилить
казать- говорить
балакать - говорить
нэма - нету
церква- церковь
куринь - сарай
горОд- огород
квочка - наседка
поклад - деревянное яйцо, подкладываемое в гнездо
пац-пац-пац - подзывание свиней
тега-тега-тега - подзывание гусей
тип(у)-тип(у)-тип(у)(цип-цип-цип) - подзывание кур, цыплят
гэй, гэй- подгонять коров
куть-куть-куть -подзывание собаки, щенка
порося-поросенок
бузивок - телок
кинэць- конец
кинь- конь
(г)эчь - ишь, эчь якый - ишь какой
дывы(сь)-смотри, ты дывы якый - ты смотри какой
кишка - кошка
кит - кот
рыс- рис
пыво - пиво
со(в)нычко- солнышко
худоба - скотина
Бабушкин лексикон. Пытался ее выражения украинцам говорить. Они сказали, что так в Украине не говорят, если только в глухих деревнях где-то. В частности робыть, гарный, казать, балакать смутили современных украинцев.
Слышал от старожилов юга Воронежской области, что переселенцы с Украины и казаки люто враждовали прежде. Но тут утверждается, что казаки - это и есть переселенцы с Украины. Но казаки - это изначально полукочевой народ, по всей видимости, а украинские переселенцы - это крестьяне. Т.е. изначально - это разные народы. Например казаки - потомки половцев или казахов, которые кочевали по Дону. Кстати казахи сами себя называют казак. А переселенцы с Украины - это славяне - земледельцы.
Дивно.
А як сучасною украiнською буде "гарний", невже "файний"?
Цитата: AVIXA от мая 25, 2022, 17:04
Дивно.
А як сучасною украiнською буде "гарний", невже "файний"?
Ну мне так и сказали, что "файна дивчина", а не "гарный хлопэць"
Цитата: Gobino от мая 25, 2022, 17:07
Цитата: AVIXA от мая 25, 2022, 17:04
Дивно.
А як сучасною украiнською буде "гарний", невже "файний"?
Ну мне так и сказали, что "файна дивчина", а не "гарный хлопэць"
Нiц не втямив.
Цитата: AVIXA от мая 25, 2022, 17:13
Цитата: Gobino от мая 25, 2022, 17:07
Цитата: AVIXA от мая 25, 2022, 17:04
Дивно.
А як сучасною украiнською буде "гарний", невже "файний"?
Ну мне так и сказали, что "файна дивчина", а не "гарный хлопэць"
Нiц не втямив.
Ну сказали, что гарний не употребляется, а правильно файний.
И еще такое различие с бабушкиным диалектом, она говорила гарный, а не гарний. И очень часто использовала "ы" вместо и.
Цитата: Gobino от мая 25, 2022, 16:49
Слышал от старожилов юга Воронежской области, что переселенцы с Украины и казаки люто враждовали прежде. Но тут утверждается, что казаки - это и есть переселенцы с Украины. Но казаки - это изначально полукочевой народ, по всей видимости, а украинские переселенцы - это крестьяне. Т.е. изначально - это разные народы. Например казаки - потомки половцев или казахов, которые кочевали по Дону. Кстати казахи сами себя называют казак. А переселенцы с Украины - это славяне - земледельцы.
Казаки донские.
Шолохов в "Тихом Доне" описывает эту вражду красочно.
Цитата: AVIXA от мая 25, 2022, 17:19
Цитата: Gobino от мая 25, 2022, 16:49
Слышал от старожилов юга Воронежской области, что переселенцы с Украины и казаки люто враждовали прежде. Но тут утверждается, что казаки - это и есть переселенцы с Украины. Но казаки - это изначально полукочевой народ, по всей видимости, а украинские переселенцы - это крестьяне. Т.е. изначально - это разные народы. Например казаки - потомки половцев или казахов, которые кочевали по Дону. Кстати казахи сами себя называют казак. А переселенцы с Украины - это славяне - земледельцы.
Казаки донские.
Шолохов в "Тихом Доне" описывает эту вражду красочно.
Шолохов описывает вражду хохлов и казаков. А в мои времена здесь были битвы между москалями и хохлами, непонятно куда казаки подевались. Ну а сегодня уже все перемешались в основном.
Цитата: Gobino от мая 25, 2022, 16:49
Обычная украинская лексика юго-восточного наречия.
Цитата: Gobino от мая 25, 2022, 16:49
Слышал от старожилов юга Воронежской области, что переселенцы с Украины и казаки люто враждовали прежде. Но тут утверждается, что казаки - это и есть переселенцы с Украины. Но казаки - это изначально полукочевой народ, по всей видимости, а украинские переселенцы - это крестьяне. Т.е. изначально - это разные народы. Например казаки - потомки половцев или казахов, которые кочевали по Дону. Кстати казахи сами себя называют казак. А переселенцы с Украины - это славяне - земледельцы.
А чего, собственно, хотели сказать?
Вот живут в элитном доме в центре Москвы или в Рублёвке некие люди и в той же Москве где-то в Гольянове тоже люди. Не говоря уже о тех, кто вообще далеко за пределами МКАД. Это разные народы?
Переселленцы с Украины появились среди тех или иных казаков не сегоодня, не вчера, а очень давно. И, чаще всего, не единомоментно. Указанные переселенцы не обязательно просто крестьяне, а сами изначално являлись казаками.
Цитата: Agabazar от мая 25, 2022, 18:54
Указанные переселенцы не обязательно просто крестьяне, а сами изначално являлись казаками.
Нет. На Дону запорожцев не было. Их переселили на Кубань. Вообще "неказачьего роду" переселенцев называли "иногородними". Обычные крестьяне. Правда сейчас на той же Кубани все "казаки", так как настоящих не осталось, почти всех выпилили или бежали за границу.
Шолохов тех украинцев, если не ошибаюсь, называл тавричанами.
И поясняет, что на пустующие земли Войска Донского они были поселены (не помню при каком императоре).
Кажется эпицентром этого поселения было Миллерово.
Вот нам и юг Воронежской.
Цитата: Gobino от мая 25, 2022, 17:17
Цитата: AVIXA от мая 25, 2022, 17:13
Цитата: Gobino от мая 25, 2022, 17:07
Цитата: AVIXA от мая 25, 2022, 17:04
Дивно.
А як сучасною украiнською буде "гарний", невже "файний"?
Ну мне так и сказали, что "файна дивчина", а не "гарный хлопэць"
Нiц не втямив.
Ну сказали, что гарний не употребляется, а правильно файний.
И еще такое различие с бабушкиным диалектом, она говорила гарный, а не гарний. И очень часто использовала "ы" вместо и.
По-украински гарний произносится 【гарный]. А вообще я бы сказал гарний хлопець ([гарный хлопэтсь]), у нас файний не используюется в украинском.
Цитироватьбузивок - телок
— Тюркизьм, однако.
Цитата: Gobino от мая 25, 2022, 17:07Ну мне так и сказали, что "файна дивчина", а не "гарный хлопэць"
Можливо, від регіону залежить.
Я в свiй час казав "файний хлопец", "файна гiвка".
Чому дещо здивований?
До цього часу був впевнений, що "файний" це дiалектне i поширене виключно на "крайньому заходi".
Цитата: ivanovgoga от мая 25, 2022, 19:52
На Дону запорожцев не было.
А станица Малоросійская?
Цитата: R от мая 26, 2022, 10:00
Цитата: ivanovgoga от мая 25, 2022, 19:52
На Дону запорожцев не было.
А станица Малоросійская?
Так малороссы и запорожцы это разницы несколько посторонние.
Запорожцы-казаки.
Цитата: AVIXA от мая 26, 2022, 10:41
Цитата: R от мая 26, 2022, 10:00
Цитата: ivanovgoga от мая 25, 2022, 19:52
На Дону запорожцев не было.
А станица Малоросійская?
Так малороссы и запорожцы это разницы несколько посторонние.
Запорожцы-казаки.
А так? (https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F)
Цитата: Gobino от мая 25, 2022, 16:49
В частности робыть, гарный, казать, балакать смутили современных украинцев.
У вас какие-то неправильные украинцы (русскоязычные, что ли?). Даже в суржиковатом украинском моего детства «робить, казать, балакать» активно использовались, разве что «гарний» в устной речи тогда вытеснилось более русскоподобгым «красивий» — но в литературном украинском «гарний» все равно преобладало (да и сейчас преобладает).
Цитата: Gobino от мая 25, 2022, 17:07
Ну мне так и сказали, что "файна дивчина", а не "гарный хлопэць"
Прикалывались, очевидно же. Ну ладно, «файний» есть в западных диалектах (и в последние десятилетия усилилось в литературном), но «дівчина» вместо «хлопець» — це вже трохи аж занадто.
Цитироватьказать, балакать
формально это либо суржик, либо поэзия.
Цитата: AVIXA от мая 25, 2022, 17:04
Дивно.
А як сучасною украiнською буде "гарний", невже "файний"?
Файний - то радше розкручений мем. Колись дуже локальне западенське слово.
Цитата: Gobino от мая 25, 2022, 16:49
Бабушкин лексикон. Пытался ее выражения украинцам говорить. Они сказали, что так в Украине не говорят, если только в глухих деревнях где-то. В частности робыть, гарный, казать, балакать смутили современных украинцев.
Дивні якісь українці. Западенці? Лексикон цілком східняцький.
Цитата: tacriqt от мая 26, 2022, 03:51
Цитироватьбузивок - телок
— Тюркизьм, однако.
Навряд. М>В
БУ́ЗІВОК, вка, чол., діал. Бузимок, назимок. За один цільничок обіцяла [мати] бузівка подарувати (Олекса Стороженко, I, 1957, 57); Чіпка на поминки заколов свиню, зарізав три овечки, убив великого бузівка (Панас Мирний, II, 1954, 292); Враз у прогалину на бур'яни як стрибне бузівок — потолочив їх (Андрій Головко, II, 1957, 17).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 250.
БУ́ЗИМОК, мка, чол. Однорічне теля; назимок. — Хоч сердься, хоч ні, а я звеліла забити рябого бузимка, заколоти чорного кабанця (Нечуй-Левицький, I, 1956, 143); Невеликий статечний пастушок з гідністю погнав дві корови, телицю та бузимки (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 664).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 250.
"Був зиму" - рік пережив.
Цитата: Волод от мая 26, 2022, 11:36
Цитата: AVIXA от мая 26, 2022, 10:41
Цитата: R от мая 26, 2022, 10:00
Цитата: ivanovgoga от мая 25, 2022, 19:52
На Дону запорожцев не было.
А станица Малоросійская?
Так малороссы и запорожцы это разницы несколько посторонние.
Запорожцы-казаки.
А так? (https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F)
Було дiло.
До речi, а донськi козаки в часи Байди уже iснували?
Збуй-- бугай, бик.
Бузiвок точно не може мати зв'язку з першими двома?
Цитата: Gobino от мая 25, 2022, 16:49
зробыв - сделал
робыть - делать
гукать-звать
гарный - хороший, видный
олия - масло
по над забором - вдоль забора
айда - пойдем
шукать - искать
дывыться - смотреть
буряк - свекла
горнуть, нагортать, загортать - сгребать, нагребать
свирипка - сурепица
соша - шоссе
глэчик -горшок
кирэць- ковш
цебэрка- ведро
глыкать - жадно пить
ковтать - глотать
йысты - есть
сидай - садись
напувать - напоить
надия - надежда
надягнуть, одягнуть- надеть, одеть
тягнуть - тянуть
важко - тяжело
дюже- очень
сдюжать - справится, осилить
казать- говорить
балакать - говорить
нэма - нету
церква- церковь
куринь - сарай
горОд- огород
квочка - наседка
поклад - деревянное яйцо, подкладываемое в гнездо
пац-пац-пац - подзывание свиней
тега-тега-тега - подзывание гусей
тип(у)-тип(у)-тип(у)(цип-цип-цип) - подзывание кур, цыплят
гэй, гэй- подгонять коров
куть-куть-куть -подзывание собаки, щенка
порося-поросенок
бузивок - телок
кинэць- конец
кинь- конь
(г)эчь - ишь, эчь якый - ишь какой
дывы(сь)-смотри, ты дывы якый - ты смотри какой
кишка - кошка
кит - кот
рыс- рис
пыво - пиво
со(в)нычко- солнышко
худоба - скотина
Бабушкин лексикон. Пытался ее выражения украинцам говорить. Они сказали, что так в Украине не говорят, если только в глухих деревнях где-то. В частности робыть, гарный, казать, балакать смутили современных украинцев.
Слышал от старожилов юга Воронежской области, что переселенцы с Украины и казаки люто враждовали прежде. Но тут утверждается, что казаки - это и есть переселенцы с Украины. Но казаки - это изначально полукочевой народ, по всей видимости, а украинские переселенцы - это крестьяне. Т.е. изначально - это разные народы. Например казаки - потомки половцев или казахов, которые кочевали по Дону. Кстати казахи сами себя называют казак. А переселенцы с Украины - это славяне - земледельцы.
Со странными украинцами Вы общались, как будто рускоязычные и украинский слышали лишь литературный.
Цитата: Agabazar от мая 25, 2022, 18:54
Цитата: Gobino от мая 25, 2022, 16:49
Слышал от старожилов юга Воронежской области, что переселенцы с Украины и казаки люто враждовали прежде. Но тут утверждается, что казаки - это и есть переселенцы с Украины. Но казаки - это изначально полукочевой народ, по всей видимости, а украинские переселенцы - это крестьяне. Т.е. изначально - это разные народы. Например казаки - потомки половцев или казахов, которые кочевали по Дону. Кстати казахи сами себя называют казак. А переселенцы с Украины - это славяне - земледельцы.
А чего, собственно, хотели сказать?
Вот живут в элитном доме в центре Москвы или в Рублёвке некие люди и в той же Москве где-то в Гольянове тоже люди. Не говоря уже о тех, кто вообще далеко за пределами МКАД. Это разные народы?
Переселленцы с Украины появились среди тех или иных казаков не сегоодня, не вчера, а очень давно. И, чаще всего, не единомоментно. Указанные переселенцы не обязательно просто крестьяне, а сами изначално являлись казаками.
Хотел высказать гипотезу о том, что изначально казаки - это тюркоязычная народность, возможно потомки половцев-кыпчаков, которые занимали огромное пространство на территории Великой Степи - так называемой Дэшт ы кыпчак. Кыпчаки вошли в состав многих тюркских народов. И некогда занимали северную часть Казахстана, где впоследствии появился народ Казахи(самоназвание Казак). В Подонье они враждовали и смешивались со славянами - земледельцами и также стали называться Казаками. Впоследствии они перешли на славянский язык и огромный прилив беглых холопов изменил и уклад жизни, и облик, и генетику, казаки стали оседлыми, но любовь к коню идет еще от их кочевого прошлого, также как и тюркизмы. Большинство перееленцев с Украины - это и есть крестьяне-славяне, которые стали называться казаками. Шолохов зафиксировал в "Тихом Доне" борьбу казаков и хохлов. Кто такие хохлы? Также известна неприязнь между хохлами и кацапами. Граница между ними Дон. Правобережье - хохлы, левобережье и далее на восток - кацапы. Кацап - это искаженное касоб, что с тюркского означает мясник, резник. Так вот казаки, любящие лошадей и вели ранее кочевой образ жизни. А основным источником пищи у кучевников служит мясо, они и есть мясоеды и касобы поголовно все. Славяне-земледельцы питались более растительной пищей, крупами и овощами: "Хлеб соль вода - богатырская еда", "Щи да каша - пища наша", "Пареная репа" и т.д. Итого экспансия славян с территории Киевской Руси в Великую Степь, Дикое Поле и Кубань - это южнорусская язык и культура, заместившая и ассимилировавшая кочевников- мясоедов- кацапов, на основе которой сформировалось казачество. Если посмотреть на карту начального этапа восстания Пугачева, то это как-раз и есть область Великой Степи, где некогда кочевали кыпчаки- эта область включает северный Казахстан и простирается до Дона.
Но там же по Дону, только по среднему и верхнему славяне враждовали и граничили с финнскими пллеменами - мещерой, мокселью, чудью и т.д. А кто такие финны? Это племена, жившие на начальном этапе собирательством, охотой и рыбалкой. Поэтому жили они хоть и оседло, но рассеянно, т.к. для пропитания требовались большие площади. Так вот, одним из могущественных финнских племен была Моксель, жившая в междуречье Верхнего Дона и Волги - это и есть Москаль-Моксель. И хохлы испытывали неприязненные чувства и к Москалям. Современные Москали - это потомки финских Мокселей и других финнских племен, ассимилированных славянами. Это северорусский диалект. Отсюда и любовь к бане, как у финнов. Сегодня такое деление уже условное, так как при СССР и позднее все перемешались.
Цитата: alant от мая 26, 2022, 12:53
Со странными украинцами Вы общались, как будто рускоязычные и украинский слышали лишь литературный.
Даже и литературного «не слышали», по всей видимости (общелитературная лексика ведь тоже их «смущает»). Моя версия — попались украинцы с чувством юмора, которые про «современный украинский» могли наговарить несведущему человеку что-угодно (напр., выдать за чистую истину анекдоты про «спалахуйку» и «міжповерховий дротохід»).
Цитата: alant от мая 26, 2022, 12:53
Со странными украинцами Вы общались, как будто рускоязычные и украинский слышали лишь литературный.
Из Харьковской области и с Запада.
В Харьковской области видимо говорили в то время (2010 год) на русском и на бабушкины фразы типа : "Пиды пошукай" или "Та шож ты робышь" , "Ты дывы якый гарный хлопэць" сказали, что так не говорят - это где-то в глухих деревнях может так говорят или раньше возможно так говорили.
А жители запада сказали, что слово гарный у них нет, а есть файный. И тоже сказали, что так у них не говорят. Думаю и в центре так не говорят, это архаичный язык моих предков-переселенцев с Украины и юга Воронежской области в Среднюю Азию, который сохранился с 19 века, а мова - совсем другой уже язык. Мои предки не размовляли и не мовили, а казалы та балакалы. Вот и на Кубани тоже не мова, а балачка.
Цитата: Python от мая 26, 2022, 13:32
Цитата: alant от мая 26, 2022, 12:53
Со странными украинцами Вы общались, как будто рускоязычные и украинский слышали лишь литературный.
Даже и литературного «не слышали», по всей видимости (общелитературная лексика ведь тоже их «смущает»). Моя версия — попались украинцы с чувством юмора, которые про «современный украинский» могли наговарить несведущему человеку что-угодно (напр., выдать за чистую истину анекдоты про «спалахуйку» и «міжповерховий дротохід»).
Такие тоже были, но рассказывали другие смешные вещи, похоже не выдуманные.
Муж спрашивает жену:
-Галю, а скока ж нашей доце рокив?
-Порахуй
Пидрахуй- подсчитай.
Винтокрыл - вертолет
Вые бись на чордаку - воет черт на крыше
и т.д.
Гугл переводчик выдает перевод на спалахуйку - вспышка
Хотелось бы услышать литературный украинский, но он похоже только фольклорный и диалектный. Пушкин, Лермонов, Толстой, Гоголь, Достоевский, Чехов - это литературный русский, а где литературный украинский - непонятно, или его от нас скрывали, или ему не дали возникнуть даже. Тарас Шевченко? Так его б порвали сегодня патриоты за "на Украйне милой":
ЦитироватьКак умру, похороните
На Украйне милой,
Посреди широкой степи
Выройте могилу,
Чтоб лежать мне на кургане,
Над рекой могучей,
Чтобы слышать, как бушует
Старый Днепр над кручей.
И когда с полей Украйны
Кровь врагов постылых
Понесёт он... вот тогда я
Встану из могилы —
Подымусь я и достигну
Божьего порога,
Помолюся... А покуда
Я не знаю Бога.
Цитата: Gobino от мая 26, 2022, 13:54
Думаю и в центре так не говорят
Говорят-говорят — говорю как носитель языка, рожденный в Черкасской области, которая, собственно, в самом центре и есть. Есть и отличия, конечно, но слов типа «їсти, робить, балакать» это не касается — базовая лексика совпадает практически полностью, различия присутствуют в названиях некоторых хозяйственных вещей, подзывании домашних животных и пр. — там, где диалектные варианты более изменчивы.
Цитата: Python от мая 26, 2022, 14:20
Цитата: Gobino от мая 26, 2022, 13:54
Думаю и в центре так не говорят
Говорят-говорят — говорю как носитель языка, рожденный в Черкасской области, которая, собственно, в самом центре и есть. Есть и отличия, конечно, но слов типа «їсти, робить, балакать» это не касается — базовая лексика совпадает практически полностью, различия присутствуют в названиях некоторых хозяйственных вещей, подзывании домашних животных и пр. — там, где диалектные варианты более изменчивы.
вот еще интересно, в каких областях говорят робить, а где робыть. Или везде пишется робить, а произносится робыть?
аналогично дивись или дывысь.
Цитата: Gobino от мая 26, 2022, 14:19
Хотелось бы услышать литературный украинский, но он похоже только фольклорный и диалектный. Пушкин, Лермонов, Толстой, Гоголь, Достоевский, Чехов - это литературный русский, а где литературный украинский - непонятно, или его от нас скрывали, или ему не дали возникнуть даже. Тарас Шевченко? Так его б порвали сегодня патриоты за "на Украйне милой":
ЦитироватьКак умру, похороните
На Украйне милой,
Посреди широкой степи
Выройте могилу,
Чтоб лежать мне на кургане,
Над рекой могучей,
Чтобы слышать, как бушует
Старый Днепр над кручей.
И когда с полей Украйны
Кровь врагов постылых
Понесёт он... вот тогда я
Встану из могилы —
Подымусь я и достигну
Божьего порога,
Помолюся... А покуда
Я не знаю Бога.
Как для Вас, то пожалуй максимальный уровень вот этот:
Цитата: Gobino от мая 26, 2022, 14:38
Цитата: Python от мая 26, 2022, 14:20
Цитата: Gobino от мая 26, 2022, 13:54
Думаю и в центре так не говорят
Говорят-говорят — говорю как носитель языка, рожденный в Черкасской области, которая, собственно, в самом центре и есть. Есть и отличия, конечно, но слов типа «їсти, робить, балакать» это не касается — базовая лексика совпадает практически полностью, различия присутствуют в названиях некоторых хозяйственных вещей, подзывании домашних животных и пр. — там, где диалектные варианты более изменчивы.
вот еще интересно, в каких областях говорят робить, а где робыть. Или везде пишется робить, а произносится робыть?
аналогично дивись или дывысь.
"робыть" - это третье лицо, единственное число, настоящее время.
"робить" - это императив, второе лицо, множественное число.
Цитироватькуринь - сарай
В привычном для меня украинском:
курінь — шалаш,
повітка — сарай.
Цитироватьглэчик -горшок
Скорее, разновидность кувшина с узким горлышком и обычно без ручки:
(https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e6/Ukrainian_pitcher_02.jpg/600px-Ukrainian_pitcher_02.jpg)
Цитата: Gobino от мая 26, 2022, 14:19
Тарас Шевченко? Так его б порвали сегодня патриоты за "на Украйне милой"
В оригинале — «На Вкраїні милій». Ну, ему можно — потому что 1) Шевченко, 2) писал в период безгосударственности («на», как считают упомянутые патриоты, несовместимо с названием государства и может относиться только к зависимой территории). Хотя вопрос дискуссионный и в самом украинском (в начале 90-х практически только «на Україні» и использовалось, в т.ч. и в патриотических текстах, а мода на «в» пришла позже).
Цитата: Gobino от мая 26, 2022, 14:19
Тарас Шевченко? Так его б порвали сегодня патриоты за "на Украйне милой"
Передёргивание.
Цитата: Gobino от мая 26, 2022, 14:38
вот еще интересно, в каких областях говорят робить, а где робыть. Или везде пишется робить, а произносится робыть?
аналогично дивись или дывысь.
В украинском алфавите нет буквы Ы, зато есть И (читается примерно как Ы в русском) и І (читается примерно как И в русском).
роби́ть=роби́ти — делать, работать (в литературном украинском обычно используется инфинитив на -ти, в диалектах может преобладать инфинитив на -ти или на -ть, в зависимости от диалекта).
ро́бить — делает, работает
робіть — делайте
Во времена Т. Шевченко вроде и Россия писалась иначе (на русском языке).
Россiя (https://www.avito.ru/moskva/knigi_i_zhurnaly/zhurnaly_rossiya_rossiya_1890_g._rossiyskaya_imperiya_1778828735)
Цитата: Волод от мая 26, 2022, 14:40
Как для Вас, то пожалуй максимальный уровень вот этот:
Спасибо за Вашу оценку )
И кстати, в конце там замечательная песня из СССР звучит, которая очень многим нравилась:
https://www.youtube.com/watch?v=dQlBmJUAXlk (https://www.youtube.com/watch?v=dQlBmJUAXlk)
Цитата: Gobino от мая 26, 2022, 15:15
Спасибо за Вашу оценку )
И кстати, в конце там замечательная песня из СССР звучит, которая очень многим нравилась:
https://www.youtube.com/watch?v=dQlBmJUAXlk (https://www.youtube.com/watch?v=dQlBmJUAXlk)
Это советская песня, я её не люблю, потому что в ней отсутствует "пошанна множина".
Цитата: Agabazar от мая 26, 2022, 15:14
Во времена Т. Шевченко вроде и Россия писалась иначе (на русском языке).
Россiя (https://www.avito.ru/moskva/knigi_i_zhurnaly/zhurnaly_rossiya_rossiya_1890_g._rossiyskaya_imperiya_1778828735)
И на момент его рождения была размером побольше на Украину.
Цитата: Волод от мая 26, 2022, 15:30
Цитата: Gobino от мая 26, 2022, 15:15
Спасибо за Вашу оценку )
И кстати, в конце там замечательная песня из СССР звучит, которая очень многим нравилась:
https://www.youtube.com/watch?v=dQlBmJUAXlk (https://www.youtube.com/watch?v=dQlBmJUAXlk)
Это советская песня, я её не люблю, потому что в ней отсутствует "пошанна множина".
А вот украинцы в зале все как один с трепетом и блеском глаз ее напевают )
Хотя даже в моем детстве родители обращались к дедушкам и бабушкам на Вы, хотя и жили за тысячи километров от Украины.
В Воронежскую область запорожские казаки не переселялись массово, насколько я помню.
Слобідська Україна (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0)
Цитата: Gobino от мая 26, 2022, 13:57
Вые бись на чордаку - воет черт на крыше
Виэ бiсь?
З м'яким знаком?
Цiкавий приклад.
Тiльки все-таки "чордак" (чердак) то не "крыша".
Наверно, кубанцы так сами :green: самоидентифицировали свою балачку.
Цитата: Gobino от мая 26, 2022, 17:15
А чем Вас смущает мой ник?
Ну iм'я основоположника расизму дещо напружило.
Цитата: Agabazar от мая 26, 2022, 18:15
Цитата: Gobino от мая 26, 2022, 17:57
Раз уж пошел политес...
Тема называется «Кубанская балачка».
Почему указанный идиом называется балачкой, а не, например, диалектом, наречием, говором?
Видимо, по той же логике, по которой «русский
язык», «украинская
мова», и т.д. — слово в соответствующем идиоме для обозначения языка вообще. Аналогично можно построить «английский
ленгвидж», «латинская
лингва», «немецкое
шпрахе» и т.д.
У меня сосед родом из Архангельской области.
Называет себя помором.
Говорит, у них не язык, а "говорье".
А у донских казаков "гутар".
Цитата: Agabazar от мая 26, 2022, 18:15
Цитата: Gobino от мая 26, 2022, 17:57
Раз уж пошел политес...
Тема называется «Кубанская балачка».
Почему указанный идиом называется балачкой, а не, например, диалектом, наречием, говором?
Потому, что кубанцы балакают, а не размовляют и не мовят.
Так мирно, прилично начал...
Короче, диванный воен, боец невидимого фронта, шёл бы ты лесом со своей пропагандой.
Цитата: Agabazar от мая 26, 2022, 18:15
Тема называется «Кубанская балачка».
Почему указанный идиом называется балачкой, а не, например, диалектом, наречием, говором?
Потому что та часть козаков балякает.
А вообще по моим наблюдениям чёткой границы между балачкой и русским языком нет. На севере Краснодарского края балякают больше, в станицах балякают больше чем в городах. Старики балякают больше чем молодёжь. Полно станиц где говорят по-русски с некоторыми элементами балачки, так говорил мой дед и дед моей жены.
Политес уехал в "Политику", здесь не отклоняемся от темы.
Gobino -- предупреждение за политический оффтоп.
Цитироватьбузивок - телок
— Тюркизьм, однако.
Навряд. М>ВБУ́ЗІВОК, вка, чол., діал. Бузимок, назимок. За один цільничок обіцяла [мати] бузівка подарувати (Олекса Стороженко, I, 1957, 57); Чіпка на поминки заколов свиню, зарізав три овечки, убив великого бузівка (Панас Мирний, II, 1954, 292); Враз у прогалину на бур'яни як стрибне бузівок — потолочив їх (Андрій Головко, II, 1957, 17).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 250.БУ́ЗИМОК, мка, чол. Однорічне теля; назимок. — Хоч сердься, хоч ні, а я звеліла забити рябого бузимка, заколоти чорного кабанця (Нечуй-Левицький, I, 1956, 143); Невеликий статечний пастушок з гідністю погнав дві корови, телицю та бузимки (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 664).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 250."Був зиму" - рік пережив.
— Народна етимологія?
Бу йилок.
Цитата: Хромис Красавец от мая 26, 2022, 19:24
А вообще по моим наблюдениям чёткой границы между балачкой и русским языком нет. На севере Краснодарского края балякают больше, в станицах балякают больше чем в городах. Старики балякают больше чем молодёжь. Полно станиц где говорят по-русски с некоторыми элементами балачки, так говорил мой дед и дед моей жены.
Лиш би перевернути, лиш би принизити хоч на крихту.
Не балЯкать, а балакать.
Це рiвноцiнно якби я тут написав, що в Петербурзi, Москвi чи в Урюринську "хаварять".
Згадалось.
12 рокiв тому був в Украiнi (а до того не був 24 роки).
При застiллi спитались мене чи розмовляю я дома украiнською.
-Нi.
Чи розмовля я хоч десь украiнською.
-Нi.
-Але ти гарно розмовляэш украiнською!
-Чи файно говОрю русков?
Кому зрозумiло що я мав на увазi, так вiдповiвши питанням?
Цитата: AVIXA от мая 26, 2022, 23:45Кому зрозумiло що я мав на увазi, так вiдповiвши питанням?
Називаєте свою мову не українською, а руською (русинською)?
Цитата: Upliner от мая 26, 2022, 23:58
Цитата: AVIXA от мая 26, 2022, 23:45Кому зрозумiло що я мав на увазi, так вiдповiвши питанням?
Називаєте свою мову не українською, а руською (русинською)?
Саме так.
Там всi розсмiялись, бо я, "москаль", "хаварiл нэ па русскi" i навiть не украiнською, а рiдним дiалектом.
А то э вищий клас!
Вот еще словцо интересное вспомнил: куштовать - пробовать на вкус.
Не от тюркского ли гушт- мясо? Есть ли это слово в балачке и в украинском?
И еще одно казачье блюдо: шулюн, шулюм, то же, что у тюрков шорпа, шурпа, сёрпа.
Еще вспомнил: сёрпать, сёрпаться - возиться (с едой) - это из украинского или из казачьего?
куштувати (https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%BA%D1%83%D1%88%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8)
сьорбати (https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%81%D1%8C%D0%BE%D1%80%D0%B1%D0%B0%D1%82%D0%B8)
Спасибо за ссылки.
ЦитироватьНе от тюркского ли гушт- мясо?
— Уж тогда от иранского. Но тут-то латинщина.
Многие всенародно тиражируемые тюркизмы оказываются "иранизмами".
Потому, что они называются не по исходному языку происхождения, а по языку, через который проникли в русский.
Открыватель Америк, понимаешь.
Это для тюркских языков они иранизмы. Но даже и для них некоторые — арабизмы.
От тюркского и тюркизм — это разные вещи. А этот когнат говядины на от тюркского не похож. Это как ...от русского полицеймейстер... русизм, не более.
В балачцi мабуть не повiтря, а воздух?
Знайшов.
Нi, не воздух, а повiтря.
Надибав слiвник кубанськоi балачки.
Украiнська мова, навiть на дiалект не тягне.
Цiкаво:
атценькi-клiщi, щипцi.
Ну в моэму рiдному дiалектi-обценьки.
Звiдки це в балачцi?
Чи в Украiнi це слово бiльш поширене нiж я думаю?
Цитата: AVIXA от мая 28, 2022, 20:33
Ну в моэму рiдному дiалектi-обценьки.
Звiдки це в балачцi?
Чи в Украiнi це слово бiльш поширене нiж я думаю?
Як мінімум, у себе на Черкащині я теж його чув. СУМ-11 подає його без приміток про діалектність чи маловживаність — тобто, це звичайне українське слово.
Цитата: Python от мая 28, 2022, 20:38
Цитата: AVIXA от мая 28, 2022, 20:33
Ну в моэму рiдному дiалектi-обценьки.
Звiдки це в балачцi?
Чи в Украiнi це слово бiльш поширене нiж я думаю?
Як мінімум, у себе на Черкащині я теж його чув. СУМ-11 подає його без приміток про діалектність чи маловживаність — тобто, це звичайне українське слово.
Я весь час думав що то дiалектне захiдне.
Ну тут ще одне: сам я казав
обценглi.
Чи приходилось чути подiбне?
Коли мова йде про кізяків, я стаю троцькістом:
Последние посты уже никакого отношения к балачке не имели, посему выделил сюда:
*Заимствования (https://lingvoforum.net/index.php?topic=107015.0)
Щойно згадав.
Служив в свiй час з хлопчиною з Краснодарського краю з прiзвищем Бахур.
Що мене дещо здивувало, бо знову ж таки вважав, що слово це дiалектне захiдняцьке.
Особисто в близьких стосунках з ним не був, тому й не спитав, чи знаэ вiн що означаэ його фамiлiя.
Ну був один випадок, коли я пiдмовив одного, бiльш близького йому, з яким вони якраз жартували i штуркались, сказати йому: "бахур шмаркатий".
Чи зрозумiв вiн сказане, неясно.
Яка поширенiсть цього слова в Украiнi?
Цитата: AVIXA от мая 29, 2022, 22:22
Яка поширенiсть цього слова в Украiнi?
Я не чув...
Бахур (https://ridni.org/karta/%D0%B1%D0%B0%D1%85%D1%83%D1%80)
Цитата: Upliner от мая 30, 2022, 01:36
Цитата: AVIXA от мая 29, 2022, 22:22
Яка поширенiсть цього слова в Украiнi?
Я не чув...
Ага!
Бахур-людина чоловiчого роду, пiонерського вiку.
Бахур шмаркатий-пацан сопливый.
Цитата: Волод от мая 30, 2022, 06:42
Бахур (https://ridni.org/karta/%D0%B1%D0%B0%D1%85%D1%83%D1%80)
Але моцно дэкую за посиланнэ!
Глянув карту: прiзвище найпоширенiше у Львiвськiй областi, що i зрозумiло, дуже поширене в Житомирськiй областi, що дещо здивувало, i накiнець темна пляма в Донецькiй областi, що зовсiм не укладуэться.
Але тодi нема питань i щодо Кубанi, бо вiд Донецькоi до Кубанi рукою подати.
Ось як воно iнодi траляэться. :what:
Ще раз гарно дякую за посилання.
Цитата: AVIXA от мая 30, 2022, 20:31
.............................
Бахур-людина чоловiчого роду,............
чоловічої статі
Цитата: Волод от мая 30, 2022, 20:53
Цитата: AVIXA от мая 30, 2022, 20:31
.............................
Бахур-людина чоловiчого роду,............
чоловічої статі
Вибачаюсь за свою украiнську.
I знову ж дякую.
Але чи правильно я написав
знову ж?
Правильно.
Цитата: Gobino от мая 27, 2022, 23:27
И еще одно казачье блюдо: шулюн, шулюм, то же, что у тюрков шорпа, шурпа, сёрпа.
У адыгейцев такой же шулюм, как и у казаков. А сорпа - это у казахов.
Для всех разговоров на тему суржика здесь, видимо, самая подходящая тема.
Нашёл в Интернете (http://carpatho-russian-almanacs.org/LEMKO/LEMKO1942/BraveCook.php) вот такой, как по мне, довольно милый рассказ:
ХРАБРЫЙ КУХАР
Было то в Финляндии, в часі совітско-финляндской войны. По дремучым лісам, по глубокым снігам, по болотам преслідували красноармейцы білофиннов. Наконец, финны отошли ку великому озеру, на берегу котрого они побудували желізобетонны подземны кріпости. Забралися они в тоты кріпости и там засіли.
Погода была холодна. Морозы доходили до 40 градусов. Выкопали мы землянкы, поставили в них печкы. Даже купальню под земльом устроили. А на самом берегу озера вырыли окопы, прорыли ходы, ростянули колючы дроты. Меж нашыми и финскими позициями лежало озеро. Оно тянулось сім километров, но дуже было узке.
Єдного разу лежат нашы стрілкы в окопах и видят: по самой середині озера біжит великий лось (род оленя). Бойцы залюбовалися красивым животным. В нашых лісах рідко встрічаются лоси, и у нас их дуже ощаджают. А финны, замітивши лося, почали стріляти с кулемета. Пристрілили го и поползли по озеру, штобы забрати для себе мясо.
— Не быти по-вашому! — крикнул кулеметник Костя и начал стріляти по бандитам. С тамтого берега затрещали автоматы. Услышавши перестрілку, из земянок выскочили красноармейцы и заняли свои міста. Завязался бой. В тот час наш кухар Кошкин готовил обід. Мимо него пробігали бойцы. Они подносили патроны кулеметникам. Кошкин спросил у них, в чом діло.
Через пять минут он был уже в окопах. В руках у него был долгий шнур, а на ременю штыри ручных гранаты.
— Ты куды? — звідуют го.
— Як куды? — отповіл он. — За лосем. То моя кухарска справа.
Кошкин наділ стальну каску, білый маскуючий плащ и пополз по глубоком снігу. Финны скоро замітили смільчака и открыли огонь из автоматов. Но Кошкин глубже зарылся в сніг и посувался вперед. За ним розмотувался и тягнулся шнур.
Кухар добрался до ціли. Он кріпко привязал шнур к задным ногам лося и махнул руком: можете тягнути. Шнур натягнулся; Бойцы влекли лося по снігу в окоп. Кошкин полз впереди, прикрываючись от куль тушом лося. Увиділи финны, што добыча уходит им из-под носа, и поползли по леду, штобы перехватити лося. Но кулеметчикы нашы змусили их повернути назад. Лем самы завзяты добралися ку лосю. Стрільба стихла. Финны перестали стріляти, штобы не подстрілити своих, а нашы кулеметчикы боялися подстрілити кухаря. Ту Кошкин вынял гранаты и почал угощати білофиннов. Мало кто остал живый з них. Лось достался нам.
А наш кухар вернулся в окопы и — дораз ку польовой кухні розділювати лося. На вечерю у нас была така смачна печеня, што всі іли и хвалили.
Вот який у нас был кухар!
Борис Калугин.
Такой суржик - чистая авторская фантазия, или действительно, допустим, человек с родным украинским так может или мог говорить по-русски? Одновременное наличие і, и, а также ы в тексте - это русинская орфография?
Цитата: злой от января 20, 2023, 15:22Лем самы завзяты добралися ку лосю.
Коли "лем", то лемки.
:D Це ж скільки цієї ліміти наїхало на москву, що там почали «штокати»?
Цитата: злой от января 20, 2023, 15:22Такой суржик - чистая авторская фантазия, или действительно, допустим, человек с родным украинским так может или мог говорить по-русски? Одновременное наличие і, и, а также ы в тексте - это русинская орфография?
У посиланні натискаємо кнопку [BACK] і переходимо на сторінку:
http://carpatho-russian-almanacs.org/LEMKO/LEMKOContents.php#BraveCook
А там дивимось із якого журналу то взято:
Карпаторусский Календарь Лемко-Союза На Год 1942
Лемко-Союз то емігрантська спілка москофілів в США і Канаді.
То не є суржик.
Москофіли Канади зробили переклад оригінальної статті з російської мови.
Пізній варіант язичія.
Лемківська говірка з додаванням російських слів.
Как всё непросто оказалось. Я пытался сайт открыть всякими разными способами, а оказывается просто нужно было нажать BACK. Понятно, интересно.
Цитата: злой от января 20, 2023, 15:22человек с родным украинским так может или мог говорить по-русски?
От як вони говорять:
Співак згаданий на тому сайті:
http://carpatho-russian-almanacs.org/LEMKO/LEMKO1949/Gonos49.php