Главное меню
Мы солидарны с Украиной. Узнайте здесь, как можно поддержать Украину.

Відьмак

Автор DarkMax2, июля 18, 2011, 15:24

0 Пользователи и 1 гость просматривают эту тему.

DarkMax2

Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

DarkMax2

Цитата: DarkMax2 от января 26, 2015, 11:00
Торувіель
Торувієль.
Я і не знав про оці правила:
ЦитироватьПочаткові ie (hie) звичайно передаються через іє: ієрарх, ієрархія, ієрей, ієрогліф; але: єзуїт, Єна, єна (грошова одиниця Японії), Єрусалим. Початкове je передається через є: Єнсен, Єсперсен.
§ 90. J
ЦитироватьТакож після апострофа, е, і, й, ь пишеться є, а не е: бар'єр, п'єдестал, конвеєр, реєстр, феєрверк, абітурієнт, пацієнт; В'єнна, В'єтнам, Ов'єдо, Трієст, Сьєрра-Леоне; Вандрієс, Дієго, Фейєрбах, Готьє. Але після префіксів і споріднених з ними елементів пишеться е: діелектрик, поліедр, реевакуація, рееміграція тощо.
§ 91. E, Ö, EU
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

DarkMax2

Вона прийшла до нього над ранок.
Увійшла дуже обережно, тихо, ступаючи безшелесно, пливучи через кімнату як привид, як примара. Єдиний звук, який супроводив її рух, видавала накидка, що терлася о нагу шкіру. Однак цей власне никлий, ледве чутний шелест розбудив відьмака, а може тільки вирвав з півсну, в котрому той мірно колисався, ніби в бездонній тоні, підвішений поміж дном і поверхнею спокійного моря посеред ледь рухливих хвилястих пасом водоростей.
Він не ворухнувся, не здригнувся навіть. Дівчина підпурхнула ближче, скинула накидку і поволі, з ваганням оперла зігнуте коліно об окрай ложа. Він споглядав з-під опущених вій, надалі не видаючи їй, що не спить. Дівчина обережно піднялася на постіль, на нього, обійнявши його стегнами. Спершись на напружені плечі, торкнулася його обличчя волоссям, котре пахло ромашкою. Рішуче і начебто нетерпляче нахилилася і доторкнулася кінчиками персів до його повік, щік, уст. Посміхнувшись, він дуже повільним рухом обійняв її за плечі, обережно і делікатно. Вона випростувалася, втікаючи від його пальців, променіюча, підсвічена та стерта в своєму блиску в ясності зірниці. Він зрушився, але твердим натиском обох долонь вона заборонила йому змінювати положення та легкими, проте рішучими рухами бедор стала домагатися відповіді.
Він відповів. Вона не оминала вже його руки, відкинула голову назад, струснувши волоссям. Її шкіра була прохолодна і напрочуд гладенька. Очі, котрі побачив він, коли наблизилось її обличчя до його обличчя, були великі і темні, як очі русалки.
Колисаний утонув він в ромашковому морі, котре збурилося і зашуміло, втративши спокій.
Przyszła do niego nad ranem.
Weszła bardzo ostrożnie, cicho, stąpając bezszelestnie, płynąc przez komnatę jak widmo, jak zjawa, a jedyny dźwięk, jaki towarzyszył jej ruchom, wydawała opończa, ocierająca się o nagą skórę. A jednak ten właśnie nikły, ledwie słyszalny szelest zbudził wiedźmina, a może tylko wyrwał z półsnu, w którym kołysał się monotonnie, jak gdyby w bezdennej toni, zawieszony pomiędzy dnem a powierzchnią spokojnego morza, pośród falujących leciutko pasemek morszczynu.
Nie poruszył się, nie drgnął nawet. Dziewczyna przyfrunęła bliżej, zrzuciła opończę, powoli, z wahaniem oparła zgięte kolano o krawędź łoża. Obserwował ją spod opuszczonych rzęs, nadal nie zdradzając, że nie śpi. Dziewczyna ostrożnie wspięła się na posłanie, na niego, obejmując go udami. Wsparta na wyprężonych ramionach musnęła mu twarz włosami, które pachniały rumiankiem. Zdecydowana i jakby zniecierpliwiona pochyliła się, dotknęła koniuszkiem piersi jego powieki, policzka, ust. Uśmiechnął się, ujmując ją za ramiona, bardzo wolnym ruchem, ostrożnie, delikatnie. Wyprostowała się, uciekając jego palcom, promieniująca, podświetlona, zatarta swym blaskiem w mglistej jasności świtu. Poruszył się, ale stanowczym naciskiem obu dłoni zabroniła mu zmiany pozycji, lekkimi, ale zdecydowanymi ruchami bioder domagała się odpowiedzi.
Odpowiedział. Nie cofała się już przed jego dłońmi, odrzuciła głowę w tył, potrząsnęła włosami. Jej skóra była chłodna i zadziwiająco gładka. Oczy, które zobaczył, gdy zbliżyła twarz do jego twarzy, były wielkie i ciemne jak oczy rusałki.
Kołysany utonął w rumiankowym morzu, które wzburzyło się i zaszumiało, zatraciwszy spokój.
Она пришла под утро.
Вошла осторожно, тихо, бесшумно ступая, плывя по комнате, словно призрак, привидение, а единственным звуком, выдававшим ее движение, был шорох накидки, прикасавшейся к голому телу. Однако именно этот исчезающе тихий, едва уловимый шелест разбудил ведьмака, а может, только вырвал из полусна, в котором он мерно колыхался, словно погруженный в бездонную топь, висящий между дном и поверхностью спокойного моря, среди легонько извивающихся нитей водорослей.
Он не пошевелился, даже не дрогнул. Девушка подпорхнула ближе, сбросила накидку, медленно, нерешительно оперлась коленом о край ложа. Он наблюдал за ней из-под опущенных ресниц, не выдавая себя. Девушка осторожно поднялась на постель, легла на него, обхватила бедрами. Опираясь на напряженные руки, скользнула по его лицу волосами. Волосы пахли ромашкой. Решительно и как бы нетерпеливо наклонилась, коснулась сосочком его века, щеки, губ. Он улыбнулся, медленно, осторожно, нежно взял ее руки в свои. Она выпрямилась, ускользая от его пальцев, лучистая, подсвеченная и от этого света нечеткая в туманном отблеске зари. Он пошевелился, но она решительным нажимом обеих рук остановила его и легкими, но настойчивыми движениями бедер добилась ответа.
Он ответил. Она уже не избегала его рук, откинула голову, встряхнула волосами. Ее кожа была холодной и поразительно гладкой. Глаза, которые он увидел, когда она приблизила свое лицо к его лицу, были огромными и темными, как глаза русалки.
Покачиваясь, он утонул в ромашковом море, а оно взбурлило и зашумело, потеряв покой.

Переклад на яку мову краще передає дух твору? Як вам мої потуги?
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

DarkMax2

Цитата: DarkMax2 от июня  7, 2015, 11:32
Потім казали, що чоловік той прийшов з півночі, від Кодільни́чої брами. Йшов він пішки, а нав'юченого коня вів за вузду. Був пізній пополудень, і крамниці кодільників та римарів були вже зачинені, а вулиця пуста. Було тепло, проте чоловік той мав на собі чорний плащ, накинутий на плечі. Привертав увагу.
Він затримався перед корчмою «Старий Наракорт», постояв хвилю, послухав гомін голосів. Корчма, як зазвичай о тій порі, була повна людей.
Незнайомець не увійшов до «Старого Наракорту». Він повів коня далі вулицею. Там була друга корчма, менша, що називалася «Під Лисом». Тут було пусто. Корчма мала недобру славу.   
Корчмар підняв голову від бочки квашених огірків і зміряв гостя взором. Чужинець, досі в плащі, став перед шинкарем твердо, нерухомо, мовчки.
- Що подати?
- Пива – мовив незнайомець. Голос був неприємним.
Корчмар витер руки о полотняний фартух і наповнив глиняний кухоль. Кухоль був вищерблений.
Незнайомець не був старим, але волосся мав майже цілком біле. Під плащем носив потерту шкіряну курту, шнуровану під шию і на рукавах. Коли стягнув свій плащ, всі зауважили, що він на пасі за плечима мав меч. Не було в тому нічого дивного, в Визимі майже всі ходили зі зброєю, але ніхто не носив меча за плечима ніби лук чи колчан.
Для порівняння переклад з мережі:
Згодом оповідали, начебто він прийшов з півночі, від Ланцюгової брами. Йшов пішки, ведучи нав'юченого коня за повід. Було вже далеко пополудні, крамниці поворозників та римарів позамикалися, вулички спорожніли. Хоч стало жарко, чоловік накинувся чорним плащем, привертаючи до себе загальну увагу.
Зупинився він під корчмою "Старий Наракорт", хвильку постояв, дослухаючись до гомону всередині. Корчма, як і завше о цій порі, була повна людей. Незнайомець подався вуличкою вниз. Неподалік стояла ще одна, менша корчма, називалась вона "Лис". Людей тут було негусто. Корчма зажила не найкращої слави.
Хазяїн звів голову з-над діжки квашених огірків і зміряв прибульця поглядом. Той, усе ще в плащі, стояв непорушно перед шинквасом і мовчав.
- Вам чого?
- Пива, - сказав незнайомець.
Голос мав неприємний.
Корчмар обтер об фартуха руки й наповнив череп'яний кухоль з надщербленими вінцями.
Незнайомець не здавався старим, однак був геть сивий. З-під його плаща виглядала потерта шкірянка, зашнурована на шиї й плечах. Коли скинув плаща, всі помітили за плечима в прибульця меч. В тому не було нічого дивного: у Визимі майже всі мали зброю, а проте ніхто не носив меча за плечима, наче лук ачи сагайдак.



І оригінал:
Później mówiono, że człowiek ten nadszedł od północy, od Bramy Powroźniczej. Szedł pieszo, a objuczonego konia prowadził za uzdę. Było późne popołudnie i kramy powroźników i rymarzy były już zamknięte, a uliczka pusta. Było ciepło, a człowiek ten miał na sobie czarny płaszcz narzucony na ramiona. Zwracał uwagę.
Zatrzymał się przed gospodą ,,Stary Narakort", postał chwilę, posłuchał gwaru głosów. Gospoda, jak zwykle o tej porze, była pełna ludzi.
Nieznajomy nie wszedł do ,,Starego Narakortu". Pociągnął konia dalej, w dół uliczki. Tam była druga karczma, mniejsza, nazywała się ,,Pod Lisem". Tu było pusto. Karczma nie miała najlepszej sławy.
Karczmarz uniósł głowę znad beczki kiszonych ogórków i zmierzył gościa wzrokiem. Obcy, ciągle w płaszczu, stał przed szynkwasem sztywno, nieruchomo, milczał.
– Co podać?
– Piwa – rzekł nieznajomy. Głos miał nieprzyjemny.
Karczmarz wytarł ręce o płócienny fartuch i napełnił gliniany kufel. Kufel był wyszczerbiony.
Nieznajomy nie był stary, ale włosy miał prawie zupełnie białe. Pod płaszczem nosił wytarty skórzany kubrak, sznurowany pod szyją i na ramionach. Kiedy ściągnął swój płaszcz, wszyscy zauważyli, że na pasie za plecami miał miecz. Nie było w tym nic dziwnego, w Wyzimie prawie wszyscy chodzili z bronią, ale nikt nie nosił miecza na plecach niby łuku czy kołczana.

Мені не подобається. Здається, це опосередкований переклад - з російської. Багато від себе. Хоча шинквас - це плюс. Я якось не згадав про наявність цього слова у словниках.
P.S. Кодоли від ланцюгів відрізнити не можуть, мдя...
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

DarkMax2

Velerad, grododzierżca Wyzimy, podrapał się w podbródek, zastanowił się. Nie był ani zabobonny, ani bojaźliwy, ale nie uśmiechało mu się pozostanie z białowłosym sam na sam. Wreszcie zdecydował się.
- Wyjdźcie - rozkazał strażnikom. - A ty siadaj. Nie, nie tu. Tam dalej, jeśli wola.

Велерад, градоначальник Визіми, застановився та подряпав підборіддя. Не був він ані забобонним, ані боязливим, але не всміхалося йому залишатися з біловолосим сам на сам. Врешті наважився.
- Вийдіть - наказав стражникам. - А ти сідай. Ні, не тут. Там далі, якщо бажаєш.

Велерад, ипат Вызимы, почесал подбородок и задумался. Он не был ни суеверен, ни трусоват, но перспектива остаться один на один с белоголовым его не прельщала. Наконец он решился.
- Выйдите, - приказал стражникам. - А ты садись. Нет, не тут. Туда, подальше, если не возражаешь.


Чи є сенс робити свій власний український переклад "Відьмака"? Вже ж існують деякі.
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

DarkMax2

Ще порівняння:

- Слушаю, - сказал Велерад, поигрывая тяжелой булавой, лежащей на столе. - Я Велерад, ипат, то бишь - градоправитель Вызимы. Что скажешь, милсдарь разбойник, прежде чем отправиться в яму? Трое убитых, попытка навести порчу — недурственно, вовсе недурственно. За такие штучки у нас в Вызиме сажают на кол. Но я — человек справедливый, сначала выслушаю. Говори.

- Słucham - rzekł Velerad, bawiąc się ciężkim buzdyganem leżącym na stole. - Jestem Velerad, grododzierżca Wyzimy. Co mi masz do powiedzenia, mości rozbójniku, zanim pójdziesz do lochu? Trzech zabitych, próba rzucenia uroku, nieźle, całkiem nieźle. Za takie rzeczy u nas w Wyzimie wbija się na pal. Ale ze mnie sprawiedliwy człek, wysłucham cię przedtem. Mów.

- Слухаю, - мовив Велерад, бавлячись важким буздиганом, що лежав на столі. - Я Велерад, градоначальник Визіми. Що повідаєш, пане розбійнику, перш ніж підеш до льоху? Троє вбитих, спроба наврочити - непогано, доволі непогано. За такі речі в нас у Визімі саджають на палю. Але ж я людина справедлива, вислухаю перш. Кажи.
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

DarkMax2

— Геральт? Тысячу двести?
— Нет. Работа не из легких. Король дает три, а должен сказать, что расколдовать порой бывает легче, чем убить. В конце концов, кто–нибудь из моих предшественников убил бы упырицу, если б это было так просто. Вы думаете, они дали себя загрызть только потому, что боялись короля?
— Ну, лады, братец, — Велерад грустно покачал головой. — По рукам. Только чтоб королю ни гугу о возможном несчастном случае на... производстве. От всей души советую.

- Geralt? Tysiąc dwieście?
- Nie, grododzierżco. To nie jest łatwa robota. Król daje trzy, a muszę wam powiedzieć, że odczarować jest czasem łatwiej niż zabić. W końcu któryś z moich poprzedników zabiłby strzygę, gdyby to było takie proste. Myślicie, że dali się zagryźć tylko dlatego, że bali się króla?
- Dobra, bracie - Velerad smętnie pokiwał głową. - Umowa stoi. Tylko przed królem ani mru-mru o możliwości wypadku przy pracy. Szczerze ci radzę.

- Ґеральте, тисяча двісті?
- Ні, градоначальнику. То не легка робота. Король дає три, але мушу Вам повідомити, що розчаклувати часом легше, ніж вбити. Врешті якийсь із моїх попередників убив би стригу, якби то було так просто. Думаєте, що вони дали себе загризти, бо боялися короля?
- Доре, брате - Велерад смутно покивав головою. - Умовились. Тільки перед королем анічичирк про можливість такого випадку. Щиро тобі раджу.
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

Python

Цитата: DarkMax2 от сентября 10, 2015, 13:49
застановився
Краще взяти більш загальновживаний синонім.
Цитата: DarkMax2 от сентября 10, 2015, 13:49
подряпав підборіддя.
«Почухав». «Подряпав» відповідає рос. «поцарапал».
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

DarkMax2

Цитата: Python от сентября 10, 2015, 16:06
Цитата: DarkMax2 от сентября 10, 2015, 13:49
застановився
Краще взяти більш загальновживаний синонім.
Цитата: DarkMax2 от сентября 10, 2015, 13:49
подряпав підборіддя.
«Почухав». «Подряпав» відповідає рос. «поцарапал».
ЦитироватьПОДРЯПАТИ, аю. аєш, док.
2. неперех. Шкрябати, дерти десь, по чому-небудь якийсь час. Люто подряпав [Коробець] за вухом, зітхнув (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 95).
ЦитироватьЗАСТАНОВЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ЗАСТАНОВИТИСЯ, новлюся, новишся, док., діал. Задумуватися. Мав Славко намір застановлятися далі над тим, що йому з собою діяти (Лесь Мартович, Тв., 1954, 293); — Невже татко не застановилися над тим, що яка ж то вітчина може бути побудована на руїні своїх власних синів? (Іван Франко, III, 1950, 381).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 328.
Я проти збіднення мови. Переклад саме з польської дає великі можливості для застосування рідковживаних слів.
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

DarkMax2



Wiedźmin 3: Dziki Gon - Serca z Kamienia
Ten świat nie potrzebuje bohaterów
Potrzebuje zawodowca
|
Відьмак 3: Дикий гін - Серця з каменю
Цей світ не потребує героїв
Він потребує фахівця
Чи: Цьому світу не потрібні герої - він потребує фахівця.
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

DarkMax2

- Ім'я якесь маєш? Може бути, було яке, не питаю з цікавості, тільки для полегшення розмови.
- Звуся Ґеральт.
- Отже Ґеральт. З Ривії, як зрозумів з вимови?
- З Ривії.
- Так. бачиш що, Ґеральт? Про це... - Велерад хлопнув долонею по об'яві - про це забудь. То справа серйозна. Багацько вже пробувало. То, брате, не те саме, що пару жебраків прикінчити.
- Знаю. То мій фах, градоначальнику. Написано: три тисячі оренів нагороди.
- Три тисячі - Велерад підібгав губи. - І королівна в жони, як люди говорять, хоча такого милостивий Фольтест не писав.
- Королівною не заінтересований. - мовив спокійно Ґеральт. Він сидів нерухомо з руками на колінах. - Написано: три тисячі.
- Що за часи - зітхнув градоначальник. - Що за паршиві часи! Ще двадцять літ тому, хто б помислив, навіть по п'яні, що такі професії будуть? Відьмаки! Мандрівні вбивці василісків! Виїзні винищувачі зміїв та втопців! Ґеральте! В твоєму цеху пиво пити дозволено?
- Звісно.
Велерад хляснув у долоні.
- Пива! - крикнув він. - А ти, Ґеральте, сідай ближче. Чого вже.
Пиво було зимне і пінисте.


- Imię jakieś masz? Może być byle jakie, nie pytam z ciekawości, tylko dla ułatwienia rozmowy.
- Nazywam się Geralt.
- Może być i Geralt. Z Rivii, jak wnoszę z wymowy?
- Z Rivii.
- Tak. Wiesz co, Geralt? Z tym - Velerad klepnął w orędzie otwartą dłonią - z tym daj sobie spokój. To poważna sprawa. Wielu już próbowało. To, bracie, nie to samo, co paru obwiesiów pochlastać.
- Wiem. To mój fach, grododzierżco. Napisane jest: trzy tysiące orenów nagrody.
- Trzy tysiące - Velerad wydął wargi. - I królewna za żonę, jak ludzie gadają, chociaż tego miłościwy Foltest nie dopisał.
- Nie jestem zainteresowany królewną - rzekł spokojnie Geralt. Siedział nieruchomo z rękami na kolanach. - Napisane jest: trzy tysiące.
- Co za czasy - westchnął grododzierżca. - Co za parszywe czasy! Jeszcze dwadzieścia lat temu, kto by pomyślał, nawet po pijanemu, że takie profesje będą? Wiedźmini! Wędrowni zabójcy bazyliszków! Domokrążni pogromcy smoków i utopców! Geralt? W twoim cechu piwo wolno pić?
- Pewnie.
Velerad klasnął w dłonie.
- Piwa! - zawołał. - A ty, Geralt, siadaj bliżej. Co mi tam.
Piwo było zimne i pieniste.

— Как звать–то? Мне воще–то все равно как, спрашиваю не из любопытства, а для облегчения беседы.
— Геральт.
— Геральт так Геральт. Судя по выговору — из Ривии?
— Из Ривии.
— Так. Знаешь что, Геральт? Об этом, — Велерад хлопнул ладонью по козловой шкуре, — забудь. Выкинь из головы. Это дело серьезное. Многие пробовали. Это, брат, не то что пару–другую голодранцев прикончить.
— Знаю. Это моя профессия, милсдарь ипат. Написано: три тысячи оренов награды.
— Три тысячи, — выпятил губы Велерад. — И принцесса в придачу, как людишки болтают, хоть этого милостивый Фольтест не написал.
— Принцесса мне ни к чему, — спокойно сказал Геральт. Он сидел неподвижно, положив руки на колени. — Написано: три тысячи.
— Ну, времена, — вздохнул градоправитель. — Ну и паршивые же пошли времена! Еще двадцать лет назад кто бы подумал, даже по пьянке, что такие профессии появятся? Ведьмаки! Странствующие убийцы василисков! Ходящие, словно точильщики, по домам истребители драконов и топляков. Геральт? В твоем цехе, ведьмаковском, пиво пить дозволено?
— Вполне!
Велерад хлопнул в ладоши и крикнул:
— Пива! А ты, Геральт, садись поближе. Чего уж там.
Пиво было холодное и пенистое.
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

DarkMax2

orędzie - це про оголошення, а не якусь шкуру.
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

DarkMax2

Фольтест був щуплим, мав ладне - за ладне - обличчя. Як оцінив відьмак, йому не було ще сорока. Він сидів на кріслі, вирізьбленому з чорного дерева, ноги витягнув в сторону паленища, під котрим грілися два пси. Обік, на скрині, сидів старший, потужно збудований мужчина з бородою. За королем стояв другий, багато одягнений, з думним виразом обличчя. Вельможа.
   
Foltest był szczupły, miał ładną - za ładną - twarz. Nie miał jeszcze czterdziestki, jak ocenił wiedźmin. Siedział na karle rzeźbionym z czarnego drewna, nogi wyciągnął w stronę paleniska, przy którym grzały się dwa psy. Obok, na skrzyni siedział starszy, potężnie zbudowany mężczyzna z brodą. Za królem stał drugi, bogato odziany, z dumnym wyrazem twarzy. Wielmoża.

Фольтест был щупл, отличался красивым — слишком уж красивым — лицом. Ему еще не стукнуло сорока, как решил ведьмак. Он сидел на резном черного дерева карле, протянув ноги к камину, у которого грелись две собаки. Рядом, на сундуке, сидел пожилой, могучего сложения бородатый мужчина. За спиной у короля стоял другой, богато одетый, с гордым выражением на лице. Вельможа.
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

DarkMax2

Карло - це таке польське означення для цього:
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

DarkMax2

Хто читав Сагу в українському перекладі? Чи є у вас нарікання? Чи є сенс серйозно братися за альтернативний переклад?
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

DarkMax2

Emhyr
Welsh Meaning:
The name Emhyr is a Welsh name. In Welsh the meaning of the name Emhyr is: Ruler.
http://www.sheknows.com/baby-names/name/emhyr

Эмир, Емір.
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

DarkMax2

Знайшов у себе помилку!
Еміль Режіс Роеллек Терзієв-Ґодфруа
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

DarkMax2

Емі́ль Режі́с Роелле́к Те́рзієв-Ґодфруа́

Ніби такі наголоси. Хоча щодо Роелле́к Те́рзієв впевненості не маю.
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

DarkMax2

Шкода, що я не пам'ятав цього моменту з книг!
Геральт це вкорочений перший псевдонім відьмака!
Geralt Roger Eryk du Haute-Bellegarde
Жераль Роже Ерік дю От-Бельгард.

ЖЕРАЛЬ! А я ж підозрював! І друг у нього Ламбе́р!
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

DarkMax2

Я спізнився!

ЦитироватьЯк повідомляє один з українських сайтів присвячених книгодркуванню в лютому-березні готується до виходу перекладена українською мовою книга "Останнє бажання"
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

DarkMax2

- Zawsze pożera ofiary?
Velerad splunął zamaszyście na słomę.
- Niech cię, Geralt, zaraz wieczerza będzie. Tfu! Pożera, nadgryza, zostawia, różnie, zależnie od humoru zapewne.


- Она всегда пожирает жертвы?
Велерад смачно сплюнул на солому.
- А чтоб тебя, Геральт, сейчас же вечерять будем. Тьфу на тебя! Пожирает, обгладывает, оставляет - по-разному, в зависимости, видать, от настроения.


- Завше пожира офір?
Велерад замашисто сплюнув на солому.
- А нех тобі, Геральте, зараз же вечеря буде. Тьфу! Пожирає, надгризає, зоставляє - різно, залежно від гумору, напевно.


Не занадто екзотично виходить? Офіра не має позначки "діалектизм" у словнику.

Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

Mishka_Fofer

Цитата: Artiemij от сентября 20, 2011, 13:47
Цитата: DarkMax2 от сентября 20, 2011, 13:27
Це я бачив =) Хто, по-вашому, зробив українську інтервікі?
А більше є? Хочу фонетику мови, правила, а не лише приклади.
Хм, я-то думал, что Сапковский предложения на старшей речи с потолка берёт, а тут оказывается вот как... Кстати, эта страница самая первая при поиске в яндексе

старшая речь у сапковского - это гэльский язык. gailge, gaidhilge или gaelig, что-то очень близкое. любят фентэзийные авторы что-то эдакое, ирландское. или орфография подкупает.
ata lo moshe im luxot habrit, ani lo moshe im taryag

Sirko

Офіра - добре, а от cię=тя(ті) від ciebie=тебе, а тобі=ті=ci
niech cię [szlag trafi]=най тя [шляк трафит]  :)

DarkMax2

Цитата: Sirko от января 29, 2016, 16:48
Офіра - добре, а от cię=тя(ті) від ciebie=тебе, а тобі=ті=ci
niech cię [szlag trafi]=най тя [шляк трафит]  :)
нех то нех.
В сенсі нехай. По словнику і книгам вислів перевірено :-)
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

DarkMax2

Цитата: DarkMax2 от января 29, 2016, 13:50
- Завше пожира офіри?
Велерад замашисто сплюнув на солому.
- А нех тобі, Геральте, зараз же вечеря буде. Тьфу! Пожирає, надгризає, зоставляє - різно, залежно від гумору, напевно.
Вибачте, знахідний відмінок же ж.

Щодо нех:
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

Быстрый ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.

Имя:
Имейл:
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр