Тюркські запозичення в українській мові

[ou77]

Здається зрозумів що ви хотіли сказати, ви хотіли продолвжити ряд:
диво - дивак
дурь - дурак
коза - козак ( тобто пастух )
Ну так продовжіть, але вкажіть слова які були вихідними, тобто:
?-кругляк
?- лежак
і т.д.
і... доведіть що всі слова зліва мають таку саму форму між собою, і що справа також. Те що буває таке закінчення "к" зрозуміло, але то не значить що його можна "чіпляти" до всякого слова.

[ou77]

Друге, я Вам написав, що було би непогано вказати аналогії типу "корова" - "коровак" (пастух корів), а такого нема, ну на крайній випадок, приклад утворення професії чи роду зайняття за допомогою "к"???

[znatok]

Просто в укр.мові можна було утворювати від назви предмета ( іменника ), його якості ( прикметника) чи дієслова  за допомогою закінчення -к, -ак, -як або -ка, -ака, -яка назву особи або предмета з ними пов'язаних -  та іі сучасним носіям мови буде зрозуміло:
біл - біляк ( білий - білик ), стевовий - степовик, хлоп - хлопак, хлопчак,
дрова - дровиняка,  також - кожум'яка, комуняка,
можна сказати - вбивак, різак, носак, голяк...
Так само і слово козак - може бути утвореним від слів коза ( тобто пастух ), коса ( людина яка носить косу або інший випадок - косар ) , косити ( рубати ворогів ) або іншого кореня, але утвореним саме у рамках одної з говірок тогочасного українського люду ( можливо одного з племен )...

[ou77]

"козак" може бути і від "кози", але тоді то буде щось на кшалт "козла" не іначе... але ніяк не пастуха тої кози, вкажіть на протилежну можливість???
Від "коси" мав би вийти "косак", та вже і є "косар"...

[znatok]

до речі раніше ( до XIX ст. ) - козаків інколи ототожнювали з козарами ( саме в такому написанні ...

[znatok]

і в Європі писали cossak

[ou77]

до речі раніше ( до XIX ст. ) - козаків інколи ототожнювали з козарами ( саме в такому написанні ...

і в Європі писали cossak

Давайте спочатку розберемося з українською мовою. Там то не було варіантів написаня "козак"/"косак"...

[znatok]

зараз не можу привести джерел - але не факт... крім того в тюркських мовах перекладають і козак - білий гусак, і козак вільна людина, і розбійник і інші значення є ...а звідки воно походить у них - точно н еідомо - читав зокрема думки що саме до них прийшло слово козак з наших мов - на позначення вільної людини

але досить з цим словом - все одно впевнено казати не можна...

ви так і не відповіли на питання щодо зв'язку між історичними поглядами і імовознавством ( запозиченням слів і розвитком мов)...ви стверджували, що це речі малопов'язані - обгрунтуйте...

[ou77]

а я написав що це питання (щодо зв'язку між історичними поглядами і імовознавством) треба розглядати в іншій темі, почніть, поговоримо.

[ou77]

Що до слова, то по кількості фактів переважає таки запозичення з тюркських, як "вільна людина", а далі в польську та інші вже як "козак"...

[znatok]

факти - це кількість книжок з сучасною версією історії, де кожен з авторів переписав у сусіда

[Ноэль]

По-друге: коровака, свиняка, коняка нема.

Як це нема?  Коровяки може й нема, але ж свиняка, чи то свинюка - через раз. А на свійську худобу, на мерина чи кобилу, інакше ніж "коняка" у нас і не кажуть...

[ou77]

факти - це кількість книжок з сучасною версією історії, де кожен з авторів переписав у сусіда

Я говорю про факти мовознавства, історії я не торкався.

По-друге: коровака, свиняка, коняка нема.

Як це нема?  Коровяки може й нема, але ж свиняка, чи то свинюка - через раз. А на свійську худобу, на мерина чи кобилу, інакше ніж "коняка" у нас і не кажуть...

"свинюка" є, "свиняка" є але жіночого роду, а слів "свинюк"/"свиняк" нема. Але питання було про те щоб саме пастух так називався, мова ж була про те що мов "козак" то пастух "кіз"

[znatok]

а за допомогою якого закінчення ви б утворювали слово для позначення людини, що займається козами?

[ou77]

Я би сказав "козопас", можна "козовод"! З другої сторони не бачу причин щоб спеціально таких людей називати окремо від звичайних "пастухів" або людей що займаються скотоводством. Адже нема більш ніодного слова до конкретної тварини...

[znatok]

пастух - це певна абстракція - абстраговано від тварин, в давнину - не факт, що існувала... можливо для кожного виду тварин була своя назва...

[ou77]

Можливо, але треба привести хоч один приклад, ато "можливо" може що хоч бути...
Приклад треба з тої ж давньоруської мови, або хоча б з іншої словянської...
А пастух - це не абстракція, а назва професії яка походить від дієслова "пасти", а "пасти" можна тільки тварин.

[znatok]

до речі - а може слово пастух теж тюркське?
щось воно утворене не по правилам...

[Pere]

Пастух кіз то «козар» чи «козій». Взагалі:

ПАСТУ́Х (той, хто пасе стадо, череду тощо), ПА́СТИР заст.; ТАБУ́ННИК, ГУРТІВНИ́К, СТА́ДНИК заст., СТАДА́Р діал. (той, хто пасе табун коней, верблюдів тощо); ЧЕРЕДНИ́К (перев. великої рогатої худоби); ЧАБА́Н, ВІВЧА́Р, ВАТА́ЖНИК заст., ГАЙДА́Р діал., ГАЙДА́Й діал., ЛИЧМА́Н діал. (овець); ВА́ТАГ (старший чабан); ОТА́РНИК (овець і кіз); КОЗІ́Й, КОЗА́Р діал. (кіз); СВИНА́Р, СВИНОПА́С (свиней); ГУСІ́Й, ГУСЯ́ТНИК (гусей); ВОЛОПА́С, ВОЛОВИ́К, ВОЛЯ́Р (волів). Добрий пастух не покине своє стадо (прислів'я); Ані білий гусак, ані грива гуска не забули ще свого колишнього доброго пастиря (І. Франко); Похмуро супилися чабани й табунники, для яких кочування було найважчою і найвідповідальнішою роботою (З. Тулуб); - Хіба ви самі платите гуртівникам акуратно? (П. Козланюк); Вже панський стадник Опанас, Покинувши товар, що пас, з кишені витягнув сопілку (Є. Гребінка); Тут стояв уже старший вівчар, ..стадар до коней (В. Гжицький); Чередники хльоскали батогами, підганяючи останніх у череді корів (С. Васильченко); Чабани розшукували в степах свої розметені бурею отари (О. Гончар); Ой, по горі, по горі Гонять вівці вівчарі (І. Нехода); Уже з села ватажники ватагу гнали (Т. Шевченко); - Я ж думала, що дуб зелененький, Аж то стоїть козак молоденький. Ой, гайдарю, виведи із гаю (П. Чубинський); Як череді без личмана, так козакам без гетьмана (прислів'я); Ватаг трембітав, що вже худобу пора гонити пастися (А. Турчинська); Козар сміється очима до своїх кіз (М. Коцюбинський); У хорошого свинаря і свинка як картинка (прислів'я); Ще й від землі тебе не видно, а вже ти свинопас, уже ти в неволі, уже ти в когось попихач! (О. Гончар); - У шість років я вже став гусієм: пішов чужі гуси пасти (М. Стельмах); Гусятник-хлопець заганяв Од берега Гусей додому (Л. Глібов); І тільки волопас там сходить на чолі Важкої череди в години водопою (М. Зеров); - Я піду оджену волів до воловика (Л. Яновська); На засіданні були і волярі, і пташниці, і конюхи (Григорій Тютюнник).

[Pere]

пастух пасту́х род. п. -а́, укр. пасту́х, др.-русск., ст.-слав. пастоухъ ποιμήν (Остром., Супр.), болг. пасту́х, сербохорв. па̀стух, словен. pastúh "жеребец", польск. раstuсh "пастух", чеш. pastucha (м.) – то же. В качестве табуистического названия пасту́х имеет знач. "домовой, леший"; см. Хаверс 114. Образовано от пасу́, пасти́ аналогично пету́х; ср. Вондрак. Vgl. Gr. I, 591.

[znatok]

спасибі за довідку шан. Pere !
але питання до ou77 залишається в силі - слів утворених подібно слову пастух, на позначення людини, що займається чимось вираженим дієсловом ( пасти ) не можу пригадати...
на основі ваших міркувань виходить, що це слово також може бути запозиченим...

[Pere]

слів утворених подібно слову пастух, на позначення людини, що займається чимось вираженим дієсловом ( пасти ) не можу пригадати...

В російській є такі слова: петух від петь, питух від пить
У нас є: шептуха, повитуха, вертухай, воркотуха, пестуха тощо

[ou77]

Про "козака" ще є тема правда спочатку про походження в тюркських мовах, але:
http://lingvoforum.net/index.php/topic,3163.0.html

[znatok]

...можу ще дати посилання на Історію Русів

... але з словом козак мабуть уже досить.

Давайте краще обгоримо таку річ - хто, коли і в якій країні вперше підняв питання про запозичення тюркських мов в славянські ( зокрема в українську ), які вчені і коли почали досліджувати питання мови скитів ( скіфів ), половців, печенігів, хозарів, монголо-татар, гунів, готів, саків, черкасів, варягів і т.д. і на основі яких джерел.

[ou77]

торба