Відверто про русинську мову

[Python]

Чи має держава намагатися впливати на самоідентифікацію русинів?

Пайθон скаже, що так, я скажу, що ні

Я скажу, що певні кола, причетні до державної влади, займаються цим вже, хилячи русинську ідентичність у той чи інший бік, у залежності від власних нагальних потреб чи вподобань. Наприклад, у ключовому для України протистоянні української мови проти російської, одній стороні вигідно мати русинів частиною свого табору, іншій вигідніший їх нейтралітет чи союзницька позиція в плані регіональних мов. Русини свій власний інформаційний простір не мають змоги контролювати в повній мірі, тому ми не можемо стверджувати, що їх бажання бути українцями чи бути чимось окремим не було нав'язано їм кимось ззовні. В таких питаннях частка державної пропаганди присутня завжди, хочемо ми того, чи не хочемо.

З точки зору збереження цілісності держави, прагнення русинів до виокремлення становить деяку небезпеку, але цілеспрямована їх асиміляція, прямі заборони і т.д. так само є стимулом до формування окремої ідентичності.

[Conservator]

Русини свій власний інформаційний простір не мають змоги контролювати в повній мірі

цього не в змозі робити жодна група

[Python]

тут одразу згадується Чучкове "наша зимля має пана - то вкраінський наш народ" хоча, здається, він зараховує до апологетів єдності Закарпаття з Украіною і Духновича, що видається мені трішки спірним.

Якою саме була позиція Духновича в українському питанні?

З іншого боку, навіть якщо він прихильником єдності і не був — не один він такий. Неприязнь Нечуя-Левицького до галичан не заважає йому бути видатним українським письменником, наприклад.

Цікаво, як громада пана Сидора відреагувала на політичну розправу з Чучкою?

Про що саме йдеться?

[Русин1]

Якою саме була позиція Духновича в українському питанні?

Во первых, наш «будитель» свою национальность внятно задекларировал:
«Я Русинъ был, есмь и буду,
Я родился Русиномъ,
Честный мой род не забуду,
Останусь его сыномъ...» (с)
Во-вторых,  географические   границы  подкарпатских Русинов А.  Духнович  четко обозначил : "...обиталища их от снъжного Карпата по самые жерела славныя Тисы, а из южной стороны тихотянущимся великолепным Дунаем граничилися...» (с)
В-третьих: , что же касается языка подкарпатских Русинов , то А.  Духнович  в своем письме М.Ф.Раевскому пишет:
"...Мы очень слабы на поле письменном, но по пословице- "ни бука стять одним ударом" однако же , по моему мнению, письмо наше выше стоит и теперь, как УКРАИНСКОЕ или ГАЛИЧСКОЕ, оно содержалось в старовековой чистоте, и хотя оно /не/ в блеске, однако же в древнем уборе есть родное..." (с)

[Python]

Во первых, наш «будитель» свою национальность внятно задекларировал:
«Я Русинъ...

Однак, таку ж назву використовували в ті часи не лише закарпатські русини, тоді як назва «українці» тоді навіть на Наддніпрянщині ще не стала домінуючою, вже не кажучи про Русь-Галичину, для якої Україна була ще «далекою чужиною». Що, однак, не заважало існуванню загальноруської свідомості, яка не могла не стосуватись найближчих етнічних груп українців.

[Sirko]

Was ist denn an dem ganzen Wicht Originell zu nennen? (нім. - Що можна назвати оригінального у маленької, звичайнісінької людини?)
На це питання Гете відповідаю: хіба те, що я русин і походжу, правдоподібно, від зукраїнізованих німецьких колоністів, що мій батько був звичайний селянин і робив панщину - не якомусь дідичеві, а цісарсько-королівській камері, не вмів ані читати, ані писати, та, незважаючи на те, був світлою людиною і віддав мене, слабовиту і до селянської праці нездатну дитину, до школи.

Русин = українець. 

Што там кричит
А што гучит,
Який дідько наперат?
Чи то рано, чи то сночи,
Чи в полуднє, чи впівночи
Скарідно ся роздерат?
Чей сорока-
Білобока?
Чей ворона ся давит?
Скреже зубами: кра-кра-кра,
Дусится грудьми: ква-ква-ква.
А чей дідько ся бавит?

То ме-ре-ке,
То бе-ре-ке,
Ко-а, тре-те, три-ти, тав;
Гучит, гі сова: гу-гу-гу,
Скучит, гі туток: ту-ту-ту,
Бреше, гі пес: гав-гав-гав.
То не птиця,
Бо галиця
Не на дереві черчит.
Ай по млаці чеперится
І у воду занурится,
По болоті верещит.

Тепер знаю,
Понимаю,
Што за біда так бреше:
То страпата, коропата
Ряба жаба, ой проклята,
У болотищу креше.
О ждай, ряба,
Брида жаба, —
Дідько би тя брав і чорт! —
Прийдут німці, рукавиці
Стягнут ти і ногавиці,
Замовкне твій громкий рот.

[benda]

Якою саме була позиція Духновича в українському питанні?

Тут я радше погоджуся з думкою пана Русина, наведеною више.

З іншого боку, навіть якщо він прихильником єдності і не був — не один він такий. Неприязнь Нечуя-Левицького до галичан не заважає йому бути видатним українським письменником, наприклад.

Я цього й не заперечував. Літераторський хист не може визначатися політичною позицією.

Про що саме йдеться?

Про епопею з баранинецьким сільголовуванням насамперед.


До речі, дякую Вам за виправлення назви теми.

[benda]

Чи має держава намагатися впливати на самоідентифікацію русинів?

Пайθон скаже, що так, я скажу, що ні

Чи не могли б Ви пояснити свою позицію?

[Python]

Якою саме була позиція Духновича в українському питанні?

Тут я радше погоджуся з думкою пана Русина, наведеною више.

Те, що він усвідомлював себе представником закарпатських русинів, сумнівів не викликає, але особисто я не побачив у нього чіткого протиставлення решті руських субетносів — зрештою, для того часу таке протиставлення було нетиповим.

[Python]

До речі, дякую Вам за виправлення назви теми.

Нема за що — виправлення не моє.

[Kern_Nata]

Странно. А начало было,_Nata, столь многообещающее

Дивно, я ніколи нічого нікому не обіцяю

[Conservator]

Чи має держава намагатися впливати на самоідентифікацію русинів?

Пайθон скаже, що так, я скажу, що ні

Чи не могли б Ви пояснити свою позицію?

держава не має права втручатися в процеси формування ідентичности її громадян, у них більше прав, ніж у держави, і саме вони мають визначати свою ідентичність, самотужки, шляхом самоорг-ції в інституції громадянського сусп-ва.

[benda]

Чи має держава намагатися впливати на самоідентифікацію русинів?

Пайθон скаже, що так, я скажу, що ні

Чи не могли б Ви пояснити свою позицію?

держава не має права втручатися в процеси формування ідентичности її громадян, у них більше прав, ніж у держави, і саме вони мають визначати свою ідентичність, самотужки, шляхом самоорг-ції в інституції громадянського сусп-ва.

чи не є в такому разі перешкоджання діяльності групи Сидора порушенням цього принципу?

[benda]

Якою саме була позиція Духновича в українському питанні?

Тут я радше погоджуся з думкою пана Русина, наведеною више.

Те, що він усвідомлював себе представником закарпатських русинів, сумнівів не викликає, але особисто я не побачив у нього чіткого протиставлення решті руських субетносів — зрештою, для того часу таке протиставлення було нетиповим.

Так, проте й якогось особливого пієтету перед саме украінською чи то пак малоруською народністю він так само не виявляв, що ускладнює долучення його до діячів украінського національного руху навіть для того періоду.

[Conservator]

чи не є в такому разі перешкоджання діяльності групи Сидора порушенням цього принципу?

за великим рахунком так. хоча перешкоджання особисто його діяльності - як священика, який зловживає своїм становищем, оскільки служителі культів не повинні мати права втручатися в політику, понад те, їх треба позбавляти активного й пасивного виборчого права для того, щоб запобігати впливові на прихожан і т.д. - цілком правомірне.

але, знов таки, група Сидора насправді не є основною в русинському русі, вона ані найчисельніша, ані найвпливовіша. і для розвитку власне русинської культури зробила значно менше, ніж група Маґочія/Падяка, наприклад.

[Python]

Про епопею з баранинецьким сільголовуванням насамперед.

Хм... В українській вікіпедії стаття про якогось іншого Павла Чучку (хоча теж пов'язаного з Баранинцями). В русинській нема й цього.

[Conservator]

Хм... В українській вікіпедії стаття про якогось іншого Павла Чучку (хоча теж пов'язаного з Баранинцями). В русинській нема й цього.

http://dt.ua/POLITICS/baraninskiy_fenomen-57822.html

[benda]

Хм... В українській вікіпедії стаття про якогось іншого Павла Чучку (хоча теж пов'язаного з Баранинцями). В русинській нема й цього.

http://dt.ua/POLITICS/baraninskiy_fenomen-57822.html

Дякую, пане Консерваторе) А у Вікіпедіі йдеться про батька того самого пана Чучки

[Python]

держава не має права втручатися в процеси формування ідентичности її громадян, у них більше прав, ніж у держави, і саме вони мають визначати свою ідентичність, самотужки, шляхом самоорг-ції в інституції громадянського сусп-ва.

Але, так чи інакше, держава, контролюючи загальнодержавні інформаційні канали, неминуче здійснює такий вплив. Щонайбільше, вона може надати перевагу одній пропагандистській лінії замість іншої (скажімо, пропагувати окремішність русинів замість їх єдності з українцями, якщо це відповідатиме інтересам поточної владної групи), але повністю самоусунутись держава ніяк не зможе.

[Conservator]

Але, так чи інакше, держава, контролюючи загальнодержавні інформаційні канали, неминуче здійснює такий вплив.

держава не повинна мати права контролювати будь-які інформаційні канали окрім офіціозів кількох вищих органів влади. ЗМІ мають належати громадянському сусп-ву (у т.ч. ЗМІ, котрі фінансуються з держбюджету).

[benda]

перешкоджання особисто його діяльності - як священика, який зловживає своїм становищем, оскільки служителі культів не повинні мати права втручатися в політику, понад те, їх треба позбавляти активного й пасивного виборчого права для того, щоб запобігати впливові на прихожан і т.д. - цілком правомірне.

Це відповідає внутрішній логіці функціонування як сучасноі держави, так і сучасноі церкви, проте не можу пристати на цей варіант, бо він прямо суперечить Конституціі Украіни.

і для розвитку власне русинської культури зробила значно менше, ніж група Маґочія/Падяка, наприклад.

Власне, я й питав про ставлення русинськоі спільноти до пана Магочія. Бо через свій закордонний паспорт і місце проживання він деким сприймається як агент іноземного впливу.

[Conservator]

Це відповідає внутрішній логіці функціонування як сучасноі держави, так і сучасноі церкви, проте не можу пристати на цей варіант, бо він прямо суперечить Конституціі Украіни.

конституцію завше можна переписати

Власне, я й питав про ставлення русинськоі спільноти до пана Магочія. Бо через свій закордонний паспорт і місце проживання він деким сприймається як агент іноземного впливу.

русинські недільні школи користуються його посібниками з історії русинів, він вишукує гроші (від Стівена Чепи й не лише) на публікацію инших навчальних видань. група Сидора ставиться до нього різко неґативно (є цікаві заяви Петровція з приводу цього), однак їхню т.з. не можна вважати т.з. русинської громади

[Python]

держава не повинна мати права контролювати будь-які інформаційні канали окрім офіціозів кількох вищих органів влади. ЗМІ мають належати громадянському сусп-ву (у т.ч. ЗМІ, котрі фінансуються з держбюджету).

Ну, це в теорії. На практиці, поточна державна влада активно застосовує контроль над цими каналами. З громадянським суспільством теж незрозуміло — як правило, від його імені говорять лише якісь окремі його представники, що пробились до участі в контролі громадських ЗМІ якимись темними схемами (тобто, знову ж, пахне кумівщиною).

[benda]

конституцію завше можна переписати

А чи треба?( До речі, робити це доведеться через рферендум.) Гадаю, позбавлення священослужителів активного виборчого права ніяк не зарадить впливові священиків на парафіян, лише завадить ім виявляти в законний спосіб власну громадянську позицію та створить непотрібний кордон між двома лояльностями - до релігійноі громади та до держави й суспільства. Доцільно хіба що стосовно ченців і черниць, які й самі, втім, не мали б іти на виборчі дільниці.
Більш логічним виглядає позбавлення пасивного виборчого права, проте й тут, на мою думку, заборона має йти з боку релігійноі громади (за чим може стежити та ж держава), а не влади. Зрештою, УПЦ заборонила політдіяльність у своіх лавах (як це виконується - то вже інша тема), голова ДУМУ хабашит Тамім - так само, УГКЦ постійно стоіть наче поблизу і водночас осторонь, тож є перспектива позитивих зрушень у цьому напрямку.

русинські недільні школи користуються його посібниками з історії русинів, він вишукує гроші (від Стівена Чепи й не лише) на публікацію инших навчальних видань. група Сидора ставиться до нього різко неґативно (є цікаві заяви Петровція з приводу цього), однак їхню т.з. не можна вважати т.з. русинської громади

А він сам буває на Закарпатті?

[Conservator]

З громадянським суспільством теж незрозуміло — як правило, від його імені говорять лише якісь окремі його представники, що пробились до участі в контролі громадських ЗМІ якимись темними схемами (тобто, знову ж, пахне кумівщиною).

громадських ЗМІ на Україні зовсім мало (більшість - бізнесові або державні) і саме громадськими керують цілком нормальні люди. так само як і більшістю пристойних гром. орг-цій

конституцію завше можна переписати

А чи треба?( До речі, робити це доведеться через рферендум.)

треба. досить непоганий варіянт проєкту нової конституції готувала УГСПЛ - http://www.helsinki.org.ua/index.php?id=1242725792

замісць референдуму доцільніше провести вибори до спеціяльного владного органу разового скликання - конституанти, повноваження якого обмежуватимуться власне ухваленням нової конституції, після якого цей орган буде розпущено

Гадаю, позбавлення священослужителів активного виборчого права ніяк не зарадить впливові священиків на парафіян, лише завадить ім виявляти в законний спосіб власну громадянську позицію та створить непотрібний кордон між двома лояльностями - до релігійноі громади та до держави й суспільства. Доцільно хіба що стосовно ченців і черниць, які й самі, втім, не мали б іти на виборчі дільниці.
Більш логічним виглядає позбавлення пасивного виборчого права, проте й тут, на мою думку, заборона має йти з боку релігійноі громади (за чим може стежити та ж держава), а не влади. Зрештою, УПЦ заборонила політдіяльність у своіх лавах (як це виконується - то вже інша тема), голова ДУМУ хабашит Тамім - так само, УГКЦ постійно стоіть наче поблизу і водночас осторонь, тож є перспектива позитивих зрушень у цьому напрямку.

офіційне позбавлення духівництва і активного, і пасивного виборчого права, зрдійснене державою, пряма заборона для всіх релігійних орг-цій займатися політичною дільністю (з санкціями у вигляді позбавлення громад реєстрації, конфіскації приміщень тощо) діятимуть у б.-я. разі.

русинські недільні школи користуються його посібниками з історії русинів, він вишукує гроші (від Стівена Чепи й не лише) на публікацію инших навчальних видань. група Сидора ставиться до нього різко неґативно (є цікаві заяви Петровція з приводу цього), однак їхню т.з. не можна вважати т.з. русинської громади

А він сам буває на Закарпатті?

так. Маґочій реґулярно буває на Зкрп та взагалі на Україні.