Етимологічний латинський правопис

[Python]

ȏd

ід?

Перед початковим ікавізованим Ô стабільно з'являється приставне В, тому в етимологічних кирилицях його здебільшого не писали — початкове ô читалось як «ві».

[DarkMax2]

ȏd

ід?

Перед початковим ікавізованим Ô стабільно з'являється приставне В, тому в етимологічних кирилицях його здебільшого не писали — початкове ô читалось як «ві».

Навіщо це? Адже чергування у від немає.

[Python]

Не зовсім чергування, та всеж є: взаємозамінність і спільне походження «від» та «од» — як прийменника, так і (в меншій мірі) префікса. Чергування о/ві є в таких словах, як вівці/овець, вісь/осі.

[DarkMax2]

А, гарний аргумент.
Пропоную позначати таке в як w (wȏsj ta osi).
Може також писати w на місцях чергування у/в?

[Drundia]

На місцях чергування у/в писати за етимологією. Чергування, як позиційно зумовлене, позначення на письмі не потребує.

Підтримую Пітона в питанні позначення початкового ві<о так само як і будь-якого ікавізм(«о»).

[Python]

Навіщо однаково позначати придихове В та В<->У? До речі, ще є есперантсько-білоруська ŭ.

[DarkMax2]

Я ж проти загублених літер. Пропоную: vȏd ta vȏsj.

[Drundia]

Яке таке придихове «в»?

[Drundia]

Так літери не губляться, просто одна літера на початку слів позначає два звуки. От як буква «щ».

[Python]

Яке таке придихове «в»?

Ну, приставне. Малось на увазі, що етимологічний попередник цього приголосного звуку — не історична приголосна, а початок вимови голосної.

[Python]

Так літери не губляться, просто одна літера на початку слів позначає два звуки. От як буква «щ».

Скоріш, як йотовані, що в одних позиціях вимовляються з приголосною, в інших — без.

[DarkMax2]

Згоден писати так: ȏ̫d ta ȏ̫sj. 

[DarkMax2]

prǐznat̑ennia

prǐznačennia - bo ȏd znac.

Накопичення та рос. копить. Так що я не впевнений як писати призначення.

[Python]

Я, звичайно, не спеціаліст, але чи не могла там десь затесатись копиця? Просто напряму́ виходить якийсь нетиповий словотвір.

[DarkMax2]

Поводження    т-ч та д-дж у цій формі?

[DarkMax2]

Як будемо писати питомі ч,ц,ж,ш,щ у коренях?

[Drundia]

Як будемо писати питомі ч,ц,ж,ш,щ у коренях?

Якщо правопис етимологічний цього рівня, то їх не існує.

[DarkMax2]

Ок. В житті ж якого походження?

[Python]

Укр. жити = лит. gyventi

[DarkMax2]

Ну це вже глибший рівень ніж я планував. В межах української мови у цьому корені ніде не з'являється Г.

[DarkMax2]

А чи є зв'язок між словами такими словами як Якович (Jacob́ǐt̑) та якобіт (jacobit)? Питання про ці суфікси. Чи таки Jacob́ǐč - маленький Яковик?

[Drundia]

Тоді ви плануєте морфологічний правопис, а не етимологічний, оскільки зважаєте лише на збережені чергування.

[DarkMax2]

ні, нехай буде таки етимологічний.

[Artiemij]

А чому б просто не не опустити всю додаткову діакритику? У російській мові приблизно щось подібне є. І ніяких проблем. Нікому і в голову не прийде в російській латиниці писати "kǒrovǎ".  З іншого боку, сучасна українська орфографія більше фонетична, не звикли ви до такого ...

[Elischua]

Ну це вже глибший рівень ніж я планував. В межах української мови у цьому корені ніде не з'являється Г.

гоïти.
Отож, goyiti : giti.