Каково происхождение слова "ненька"?

[арепо]

В протоиндоевропейском языке это слово было больше похоже на *mater. Возможна связь с венгерским anya (заимствование)?

[Зайда]

В протоиндоевропейском языке это слово было больше похоже на *mater. Возможна связь с венгерским anya (заимствование)?

Куда как вероятнее что из Крыма принесли (сделаем Искандеру приятно).

[Amateur]

В протоиндоевропейском языке это слово было больше похоже на *mater. Возможна связь с венгерским anya (заимствование)?

А может, это венгры заимствовали, когда в доисторические (т.е., доскандинавские) времена в Киеве тусовались?
А как звучит! Анюшка! (Мамочка!)

[Highlander]

А русское "няня" не родственно ли случеем украинской "неньке"?

[Letizia]

укр. "неня", пол. [nana], слов. "ňaňo" (батько), болг. "неня" (тітка)...  - дитячі за походженням слова (від дитячого лепету), що виникали в різних мовах, як правило, незалежно одне від одного; очевидно існували вже в індоєвропейській прамові; пор. др. інд. "nanā" (мама), гр. "νέννα" (тітка, бабка), алб. "nane" (мати)... помилково виводилися з тюрк. "néné" (мати, старша сестра)

Няня, а также итальянское "nonna, nonno" (бабушка, дедушка) тоже, наверно, из той же оперы. А также украинское диалектное "няньо" (отец).

[Amateur]

Ещё в верхнелужицком nan – отец.

[Digamma]

В протоиндоевропейском языке это слово было больше похоже на *mater. Возможна связь с венгерским anya (заимствование)?

Українська мова має базовими формами саме мати, мама, матір. Щодо власне неня, то найвірогідніше це є просто імітація дитячого лепету* - подібні слова спорадично виникають у різних мовах із значеннями мати, батько, тітка, дядько, бабуся, дідусь, няня (тобто, як на мене, наочно бачимо загальну семантику "той, хто винянчує дитину").

Подібні слова маємо у польській, словацькій, болгарській, сербській тощо; наявність форм nanъ, nana, nena, nenja постулюється для праслов'янської мови. Можливо слово було ще в індоєвропейській - пор. nana в індійських, а також подібні форми у грецькій, албанській, латині тощо. На мій погляд лише підсилюють аргументацію спорадичного дитячого походження подібні ж тюркські, картвельські, кімерійські, угорські (і т.д.) форми.

Постулювати запозичення з угорської сенсу не бачу - по-перше фонетичні форми не співпадають, а по-друге - забракне фактів.
_______________________________________
*Однак Шевельов вважає це запозиченням з якоїсь із мов балканського регіону.

Добавлено спустя 9 минут 41 секунду:

P.S. До речі, "очевидно існували вже в індоєвропейській" етимологічного словника геть не є очевидним саме з огляду на спорадичне виникнення *nene та хитання у семантиці. Те саме стосується й безапеляційного постулювання для праслов'янської. Утім, радше "так" ніж "ні".

[Капустняк]

Етимологічний словник української мови пишет:
укр. "неня", пол. [nana], слов. "ňaňo" (батько), болг. "неня" (тітка)... - дитячі за походженням слова (від дитячого лепету), що виникали в різних мовах, як правило, незалежно одне від одного; очевидно існували вже в індоєвропейській прамові; пор. др. інд. "nanā" (мама), гр. "νέννα" (тітка, бабка), алб. "nane" (мати)... помилково виводилися з тюрк. "néné" (мати, старша сестра)


Няня, а также итальянское "nonna, nonno" (бабушка, дедушка) тоже, наверно, из той же оперы. А также украинское диалектное "няньо" (отец).

Постулювати запозичення з угорської сенсу не бачу - по-перше фонетичні форми не співпадають, а по-друге - забракне фактів.

Однако, интересно добавить к списку слов и венг. ["нЭни"] - тётя,
если не ошибаюсь.

[Digamma]

Однако, интересно добавить к списку слов и венг. ["нЭни"] - тётя, если не ошибаюсь.

Я угорську* згадував.
_____________________________
* угорська = рос. венгерский язык

[ria]

Кедь ми прийшла карта нароковац,
Став я свого неня дошіковац:
"Неню ж ти мій, неню, вчинь ми таку волю
Йди за мене служить на ту войну".

Крім "неня" тут ще є цікаві слова - нароковац, дошіковац.
Хто прокоментує?

http://kirpi.infostore.org/info/97806?refer=97805&pos=0&rs=
http://pisni.org.ua/sview_p.php?id=1055138709

[Digamma]

Крім "неня" тут ще є цікаві слова - нароковац, дошіковац.
Хто прокоментує?

А що тут коментувати? Пісня з полонізмами.

[Letizia]

Крім "неня" тут ще є цікаві слова - нароковац, дошіковац.
Хто прокоментує?

А що тут коментувати? Пісня з полонізмами.

Та це ж лемківська пісня. Оригінальне написання див. http://lemko.org/lemko/spivanky/6.html, інший варіант цієї пісні - http://www.pisni.org.ua/sview1.php?id=87142737

[Digamma]

Крім "неня" тут ще є цікаві слова - нароковац, дошіковац.
Хто прокоментує?

А що тут коментувати? Пісня з полонізмами.

Та це ж лемківська пісня.

І що це змінює та що саме вас дивує?

[Letizia]

І що це змінює

Навіть якщо абстрагуватись від того, що лемківська говірка має своїх власних особливостей подостатком, навіть незалежно від впливів, то варто пам'ятати, що на неї впливали й інші мови, зокрема словацька й угорська, і говорити так відразу, що це полонізми, не дослідивши - необачно. На деяких сторінках вказувалося, що то закарпатська пісня, та й чардаш це підтверджує. Звідки польська мова на Закарпатті?

що саме вас дивує?

А то, же хтілаби'м, абисте мі повіли від яких то польських слів походят тоті "польонізми" нароковац і дошіковац, бо я, бігме, ніґди'м не чула ніц такого*


ЗІ: Особисто мені досить вірогідним здається варіант походження "дошіковац" від угорського "tessék" - "прошу". "Нароковац" залишається загадкою.

* А те, що я хотіла би, щоб ви сказали мені, від який польських слів походять ці "полонізми" нароковац і дошіковац, бо я їй-Богу, ніколи не чула нічого такого

[ria]

Оригінальне написання див. http://lemko.org/lemko/spivanky/6.html

В зазначеному тексті використовуються літери і, и та ы.
Це три різні звуки?

[MacSolas]

я вже трохи торкався цього. у темі "русинська мова".

і та и - це як в літературній укр. мові.
ы - зустрічається там, де воно було колись у давній мові, після шиплячих тощо.
у сучасних лемківських та закарпатських говірках вимовляється як звук задній нижнього підйому, губи троги огублені. короче кажучи, це схоже на російське ы, тільки ще "твердіше". ніколи на Закарпатті не були? як там вимовляють: сыр, штаны, лемкы....

вимова замість и - ы - змінює значення. быти - бити, выти - вити.

[Капустняк]

ЗІ: Особисто мені досить вірогідним здається варіант походження "дошіковац" від угорського "tessék" - "прошу". "Нароковац" залишається загадкою.

нароковац - вступить в военную службу?
дошиковац - привести кого-то, приказать привести...?

Вскорее это германизмы, по-моему.

[MacSolas]

Tizia
ЗІ: Особисто мені досить вірогідним здається варіант походження "дошіковац" від угорського "tessék" - "прошу".

думам, же не маш рациі . бо тото слово єст тіж в польском языку: szykowac - готувати. і лем дошЫковац.

а пісьня "Кєд мі пришла карта" походить радше з території сучасної Словаччини. нароковаЦ, дошыковаЦ, служыЦ

[Капустняк]

Я угадал?
(schicken, einrÜcken)

[MacSolas]

зі словом "нароковац" - може бути й від einrücken. але "дошыковац" - це не посилати. за змістом підходить.

кєд мі пришла карта нароковац
стал я музыкантів дошыковац
гей, вы, музыканты, заграйте мі чардаш
най сой вытанцую свій младий час.

це радше "умовляти"

[Letizia]

зі словом "нароковац" - може бути й від einrücken. але "дошыковац" - це не посилати. за змістом підходить.

Einrücken це дуже ймовірно, мабуть, цісарсько-королівське слово А щодо "дошыковац" - в більш "українському" варіанті маємо:

Як ми прийшла карта нароковать,
Став я свого неня просить та благать:
"Ой неню мій, неню, вчини мені волю
Йди за мене служить на ту войну!"

це радше "умовляти"

Так, тому-то мені здається, що воно походить від "tessék" (вимовляється, наскільки я чула, як щось подібне до "тешик"), причому цілком можливо, що мовці підсвідомо "хибно етимологізували" це чуже для них слово, асоціюючи його зі своїм "шыкувати".

думам, же не маш рациі . бо тото слово єст тіж в польском языку: szykowac - готувати. і лем дошЫковац.

Але як пояснити такий розвиток значення: готувати -> просити? Цікаво взагалі, якого походження слово "шикувати"? Якщо запозичення (очевидно, давнє), то звідки? Навряд чи то питомо польське слово. Німецьке schiken - посилати - теж не таке вже ймовірне.

І коли вже вийде решта томів укр. етимологічного словника?

а пісьня "Кєд мі пришла карта" походить радше з території сучасної Словаччини. нароковаЦ, дошыковаЦ, служыЦ

Але це не заперечує впливу угорської, зрештою багатство варіантів цієї пісні свідчить, що вона була популярна на досить великій території.

Про словацьку мало знаю, але  принаймні за формою ці слова якось мені дійсно звучать по-словацьки. А в словацьких інфінітивах в кінці буває тверде "ц"? Бо на польську форму це мені геть не схоже.

[Digamma]

Навіть якщо абстрагуватись від того, що лемківська говірка має своїх власних особливостей подостатком, навіть незалежно від впливів, то варто пам'ятати, що на неї впливали й інші мови, зокрема словацька й угорська, і говорити так відразу, що це полонізми, не дослідивши - необачно.

Тіціє, як на мене, то досить необачно - це apriori вважати мої дописи такими, що я роблю без жодних досліджень, просто як заманеться. Ви так не вважаєте?

На деяких сторінках вказувалося, що то закарпатська пісня, та й чардаш це підтверджує. Звідки польська мова на Закарпатті?

То слово цап, певно, на київщині не вживають або запозичили в румунів власне тут?!

що саме вас дивує?

А то, же хтілаби'м, абисте мі повіли від яких то польських слів походят тоті "польонізми" нароковац і дошіковац, бо я, бігме, ніґди'м не чула ніц такого*

Припускаю, що нароковац < пол. rokować, а дошіковац < szykować.

Einrücken це дуже ймовірно, мабуть, цісарсько-королівське слово

А поясніть-но мені, як Ваша ласка, за яких таких фонетичних законів einrücken стане нароковац?! Бажано по кілька прикладів щодо кожної позиції...

... зрештою багатство варіантів цієї пісні свідчить, що вона була популярна на досить великій території.

vs.

На деяких сторінках вказувалося, що то закарпатська пісня, та й чардаш це підтверджує. Звідки польська мова на Закарпатті?

(без коментарів)

[iskender]

В протоиндоевропейском языке это слово было больше похоже на *mater. Возможна связь с венгерским anya (заимствование)?

Куда как вероятнее что из Крыма принесли (сделаем Искандеру приятно).

Воно, звісно ж, приємно, але наврядчі...
Бо по-кримськи "мати" буде ana. Хоча і є такий досить широко вживаний (але не літературний) варіант цього слова як anne.
А є ще nenni nenni aynenni ~ баю баюшки баю.

[Letizia]

Тіціє, як на мене, то досить необачно - це apriori вважати мої дописи такими, що я роблю без жодних досліджень, просто як заманеться. Ви так не вважаєте?

Щось досі я ніяких ваших досліджень тут не бачила. Чи ви свої дослідження тримаєте в глибокій таємниці і нікому анічичирк? То не ви часом сказали:

А що тут коментувати? Пісня з полонізмами.

Оце й усі ваші дослідження до цього часу. Ви вважаєте, жи тутай ніц нема до говореня. А я вважаю, жи тутай ще ого-го скільки чого можна повідати.

То слово цап, певно, на київщині не вживають або запозичили в румунів власне тут?!

Чим більш віддалена територія, тим менше контактів і тим менша ймовірність запозичень, хоча це їх і не виключає. Чи по вашому через те, що на Київщині вживають слово "цап", будь-яке інше вживане там слово з неясною етимологією можна пояснювати румунським походженням?  Дуже просто - шукаємо подібне за звучанням слово в румунській мові, незважаючи на його значення, і маємо етимологію

Припускаю, що нароковац < пол. rokować, а дошіковац < szykować.

rokować: 1. «prowadzić rozmowy dyplomatyczne w celu osiągnięcia porozumienia między państwami, podpisania układów ; pertraktować» Zwaśnione państwa nie chciały rokować o pokój. 2. «spodziewać się czegoś po czymś; przepowiadać, prorokować, wróżyć (coś komuś)» Rokowali mu świetną przyszłość. Lekarze rokowali choremu szybkie wyzdrowienie. 3. «stanowić zapowiedź czegoś; zapowiadać» Ciepłe lato rokuje mroźną zimę.

szykować: «przygotowywać, przyrządzać» Szykować śniadanie, obiad. Szykować komuś niespodziankę. szykować się «przygotowywać się, być przygotowywanym» Szykować się do wyjścia, do wyjazdu, na imieniny, na dansing. Szykować się do skoku, do bitwy, na wyprawę. Szykuje się obława na złodziei. ◊ Coś się komuś szykuje «coś się komuś zapowiada, kroi» ◊ Szykować się na kogoś «zasadzać się, robić zasadzkę na kogoś»

Хтіла бим, жебисте мі повіли, як то могло стати си, же значінє змінило си з "вести переговори/сподіватися/провіщати/пророкувати/ворожити" на "йти до війська", а також з "готувати" на "просити"

Чи для вас значінє ніц не важит?

А поясніть-но мені, як Ваша ласка, за яких таких фонетичних законів einrücken стане нароковац?! Бажано по кілька прикладів щодо кожної позиції...

По-перше, порівнювати слід rücken і роковац, бо ein- і на- префікси. По друге, при запозиченні зовсім не мусить діяти якийсь фонетичний закон. Яким фонетичним законом, приміром, ви поясните геніальне простонародне ,,пузлі" і програмістське ,,баг" або ,,бекап"? В англійській фонема та сама. Тут втручаються й інші чинники, не фонетичні. Інша річ, коли це слово вже далі незалежно розвивається в іншій мові – тоді воно строго підлягає її фонетичним законам. Ви маєте якісь дані про розвиток цього слова в лемківській говірці? По-третє, я ніде не говорила, що маю стовідсоткову певність, що  нароковац походить від  einrücken, просто ця гіпотеза мені здається ймовірнішою від вашої. До речі, rokovat' існує і в словацькій мові, у значенні ,,вести переговори". По-четверте, я вже говорила про те, що при запозиченні може відбуватися уподібнення до вже відомих слів, особливо коли там є звук, який не існує в мові-реципієнті.

А ще дещо про те, що я знайшла. Завдяки вам, Дигамо , моя електронна бібліотека збагатилася аж трьома словниками лемківських говірок (з сайту //www.lemko.org до речі, дуже гарний сайт), які, звичайно, далеко не вичерпують всього багатства цих говірок, але щось там таки є. Отже, в двох з них є ,,шыкувати – готувати; шикувати, становити рядами", і це, можливо, справді польське запозичення (хоча певності й тут нема). Якщо прийняти ваше припущення, то з одного джерела було запозичено слово, значення якого потім розвивалося в двох абсолютно різних напрямках. Щоб висувати це принаймні як гіпотезу, самого фонетичного збігу замало.

В іншому, лемківсько-польському словнику є ще рокувати, яке перекладається як ,,stawać na komisję poborowych", тобто йти на призовну комісію.

... зрештою багатство варіантів цієї пісні свідчить, що вона була популярна на досить великій території.

vs.

Тобто?

(без коментарів)

Що, знову?!!! Потім виявиться, що за цим крилися надзвичайно глибокі аргументи

[Переклади принаймні власних дописів мовами, іншими за українську та російську є обов'язковими.]

Добавлено спустя 1 час 6 минут 49 секунд:

Переклади принаймні власних дописів мовами, іншими за українську та російську є обов'язковими.]

Будь ласка:

rokować: 1. «prowadzić rozmowy dyplomatyczne w celu osiągnięcia porozumienia między państwami, podpisania układów ; pertraktować» Zwaśnione państwa nie chciały rokować o pokój. 2. «spodziewać się czegoś po czymś; przepowiadać, prorokować, wróżyć (coś komuś)» Rokowali mu świetną przyszłość. Lekarze rokowali choremu szybkie wyzdrowienie. 3. «stanowić zapowiedź czegoś; zapowiadać» Ciepłe lato rokuje mroźną zimę.

szykować: «przygotowywać, przyrządzać» Szykować śniadanie, obiad. Szykować komuś niespodziankę. szykować się «przygotowywać się, być przygotowywanym» Szykować się do wyjścia, do wyjazdu, na imieniny, na dansing. Szykować się do skoku, do bitwy, na wyprawę. Szykuje się obława na złodziei. ◊ Coś się komuś szykuje «coś się komuś zapowiada, kroi» ◊ Szykować się na kogoś «zasadzać się, robić zasadzkę na kogoś»

вести переговори/сподіватися/провіщати/пророкувати/ворожити: 1. «провадити дипломатичні переговори з метою досягнення порозуміння між державами, підписання угод; вести переговори» Держави, що перебували у конфлікті, не хотіли вести переговори про мир. 2. «сподіватися чогось від чогось, передбачати, пророкувати, пророкувати, ворожити (щось комусь)» Йому пророкували чудове майбутнє. Лікарі передбачали швидке одужання хворого. 3. «становити провіщення чогось; провіщати » Тепле літо провіщає морозну зиму.

готувати: «підготовувати, готувати» Готувати сніданок, обід. Готувати комусь несподіванку. Готуватися  «готуватися, бути приготованим» Готуватися вийти, до від'їзду, на іменини, до ресторану. Готуватися до стрибка, до битви, до мандрівки. Готується облава на злодіїв.  ◊ Щось комусь готується  «щось комусь передбачається, вимальовується» ◊ Готуватися на когось «робити засідку, робити засідку на когось»

rücken

рухати, рухатися

einrücken

вставляти, поміщати; входити; вступати; вступати на військову службу

[Digamma]

Тіціє, як на мене, то досить необачно - це apriori вважати мої дописи такими, що я роблю без жодних досліджень, просто як заманеться. Ви так не вважаєте?

Щось досі я ніяких ваших досліджень тут не бачила. Чи ви свої дослідження тримаєте в глибокій таємниці і нікому анічичирк? То не ви часом сказали:

А що тут коментувати? Пісня з полонізмами.

Оце й усі ваші дослідження до цього часу. Ви вважаєте, жи тутай ніц нема до говореня. А я вважаю, жи тутай ще ого-го скільки чого можна повідати.

Тут можна обговорювати дуже багато, але не в такому тоні. Я не зобов'язаний виписувати перед вами кожну свою думку, аби не отримувати ляпасів про "без досліджень" (якщо вас щось цікавить, можна спитати), і тим більше не зобов'язаний зносити ваші привселюдні глузування. Поводьтеся, будь ласка, чемно.

То слово цап, певно, на київщині не вживають або запозичили в румунів власне тут?!

Чим більш віддалена територія, тим менше контактів і тим менша ймовірність запозичень, хоча це їх і не виключає.

Не хотів був нагадувати мапу, але ви змусили. На жаль, Закарпаття-таки межує з Польщею (а не лише зі Словаччиною), а про віддаленість поготів вже й казати...

Чи по вашому через те, що на Київщині вживають слово "цап", будь-яке інше вживане там слово з неясною етимологією можна пояснювати румунським походженням?  Дуже просто - шукаємо подібне за звучанням слово в румунській мові, незважаючи на його значення, і маємо етимологію

Це ваші особисті припущення, що нічого спільного з моїми словами просто не мають. А приклад з цапом - наочний контр-аргумент до вашого "звідки польська мова".

Але поясню докладніше: так само, як одна група українців запозичила слово цап, а по тому воно розповсюдилося по всій території, могло бути і тут - одна група русинів запозичує в поляків, а вже по тому розповсюджується пісня. (до речі, уживання у пісні ще не означає широкого вжитку у мовленні) Ваш аргумент "звідки польська мова на Закарпатті" тут був би еквівалентний запитанню "звідки румунська на Київщині".

Хтіла бим, жебисте мі повіли, як то могло стати си, же значінє змінило си з "вести переговори/сподіватися/провіщати/пророкувати/ворожити" на "йти до війська"

Гадаю, значення "відбувати військову службу", могло розвинутися в запозичення через ототожнення зі словом рік.

а також з "готувати" на "просити"

Такий семантичний зсув не є невірогідним, як на мене. Опосередковано це доводить і те, що готувати певним чином може бути вжито у цитованих піснях замість дошіковац - попри незначний семантичний зсув загальний зміст лишається.

А поясніть-но мені, як Ваша ласка, за яких таких фонетичних законів einrücken стане нароковац?! Бажано по кілька прикладів щодо кожної позиції...

По-перше, порівнювати слід rücken і роковац, бо ein- і на- префікси.

Ну от і наводили б саме кореневі форми.

По друге, при запозиченні зовсім не мусить діяти якийсь фонетичний закон.

Овва! Ми так зараз до фоменківщини добалакаємось, зараз виводитимемо українців від караїмів лише за загальною співзвучністю.

Фонетичні закони діють і при запозиченні, слово не запозичується як Бог на душу покладе...

Яким фонетичним законом, приміром, ви поясните геніальне простонародне ,,пузлі" і програмістське ,,баг" або ,,бекап"?

Дуже простим: у першому випадку маємо транслітерацію, тобто відтворення за письмовою формою, або жартівливу народну етимологію - зрощення під час запозичення з іменником, скажімо, пузо. У другому випадку маємо чіткі запозичення, що точно відтворюють англійські слова засобами української мови.

Тут втручаються й інші чинники, не фонетичні.

То питання лишається: поясніть трансформацію rücken > роковац.

По-третє, я ніде не говорила, що маю стовідсоткову певність, що  нароковац походить від  einrücken, просто ця гіпотеза мені здається ймовірнішою від вашої.

Ну звичайно ж семантичний зсув за умови стовідсоткового фонетичного збігу з польською формою є невірогідним. Набагато більш імовірним виглядає співпадіння двох приголосних...

До речі, rokovat' існує і в словацькій мові, у значенні ,,вести переговори".

Якимось чином відрізняється від польської?!

По-четверте, я вже говорила про те, що при запозиченні може відбуватися уподібнення до вже відомих слів, особливо коли там є звук, який не існує в мові-реципієнті.

То питання про пояснення запозичення лишається. Carthago delenda est.

Отже, в двох з них є ,,шыкувати – готувати; шикувати, становити рядами", і це, можливо, справді польське запозичення (хоча певності й тут нема).

Отакої. Тобто і 100% фонетичного та семантичного збігу вам замало?!

Якщо прийняти ваше припущення, то з одного джерела було запозичено слово, значення якого потім розвивалося в двох абсолютно різних напрямках. Щоб висувати це принаймні як гіпотезу, самого фонетичного збігу замало.

Самого фонетичного збігу, за подібної семантики, цілком достатньо. Іще раз пропоную замість дошіковац підставити готувати - сенс не втрачається. Я не знаю, якого напевно значення набуває шикувати у цьому випадку, але семантичне поле, обмежене марґінальними "просити" та "готувати" (prepare) мені видається цілком прийнятним.

В іншому, лемківсько-польському словнику є ще рокувати, яке перекладається як ,,stawać na komisję poborowych", тобто йти на призовну комісію.

Знов не бачу великої проблеми з польським походженням.

... зрештою багатство варіантів цієї пісні свідчить, що вона була популярна на досить великій території.

vs.

Тобто?

(без коментарів)

Що, знову?!!! Потім виявиться, що за цим крилися надзвичайно глибокі аргументи

Трохи є: "досить велика територія" означає, що пісня може походити з будь-якого русинського ареалу.

Добавлено спустя 3 минуты 15 секунд:

Переклади принаймні власних дописів мовами, іншими за українську та російську є обов'язковими.]

Будь ласка

Ішлося не про цитату зі словника, а про ваш особистий допис.