*Чергування Київ / Києва и т.п.

[Вадимий]

А что за написание через є?

[Лукас]

А что за написание через є?

Украинский язык ведь.

[Вадимий]

Лолшто?

Я говорю, почему Киев написан как Києв? Разве правильно не Київ?

[Лукас]

Я говорю, почему Киев написан как Києв? Разве правильно не Київ?

У даному випадку буде "до Києва". Тому що це така норма українського правопису.

[Nekto]

Я говорю, почему Киев написан как Києв? Разве правильно не Київ?

Только в именительном падеже.

Джерело? 

Я чому цікавлюсь... Думав відкрили десь сайт Музею історії Києва, але де? 

[Python]

Лолшто?

Я говорю, почему Киев написан как Києв? Разве правильно не Київ?

В данном случае, мы наблюдаем черодавние ї (в закрытом слоге) с є (в открытом). Поэтому Київ, Київський, но Києва, Києвом, у Києві.

[Вадимий]

Ух ты, уже три ответа.
Спасибо!
А можно ещё примеры такого чередования?

[Python]

Примеров с чередованием конкретно є/ї найти сложновато — главным образом, из-за довольно редкого появления этих букв (при том, что такое чередование происходит лишь с є/ї на месте исторического е — є вставного происхождения или ї на месте ѣ, и так не чередуются) — мне лишь Почаїв/Почаєва вспоминается. Аналогичная эволюция звука происходила и во флексиях, но там соответствие є/ї в разных падежах (напр., країв/краєві; или даже вариантах падежа: у своїм/у своєму) трудновато назвать чередованием в обычном смысле.

Хотя чередование о/і и е/і по аналогичной схеме происходит достаточно часто: кіт/кота, рік/року, піч/печі, сім/семи, Львів/Львова, Канів/Канева (кстати, обратите внимание на формообразующий суффикс -ів, -їв в названиях городов — чередование в нем происходит практически всегда).

[Hellerick]

В данном случае, мы наблюдаем черодавние ї (в закрытом слоге) с є (в открытом). Поэтому Київ, Київський, но Києва, Києвом, у Києві.

Исключение: кровосісі.

[Вадимий]

Спасибо!

[mnashe]

Исключение: кровосісі.

Які сісі?

[Hellerick]

Исключение: кровосісі.

Які сісі?

Учитесь у классиков.

[Sirko]

Винниченко й Петлюра чергували не завжди

(Мова і правопис зберігається з оригіналу)

Повідомлення Генерального Секретаріяту Української Центральної Ради в справі самовільного виступу Полуботківців у Києві, в липні 1917 року
Вістник Українського Військового Генерального Комітету"
Київ, липень (іюль) 1917 р. ч. 5-6.
Од Генерального Секретаріяту

                                 Юрба салдатів-українців, зложена з поодиноких осіб перехожих команд, числом до 5000, що пробували на розпреділітельному пункті у Києві, а потім самовільно перейшла до казарми 1-го Запасного Українського полку, вночі з 4 на 5 липня, в зв'язку з подіями в Петрограді, одібрала рушниці 1-го Запасного Українського полку і рушила до Київа. Дорогу неслухняним самовільникам заступили козаки 1-го козачого ім. Богдана Хмельницького полку, умовляючи їх не чинити ґвалту, але тих умовлянців юрба не послухала і почала стріляти в повітря, загрожуючи стріляти і в козаків полку. Прийшовши до міста, натовп оточив арсенал, здобув звідтіль рушниці й иньшу зброю, заарештував начальника міліції Лєпарського і коменданта міста Київа Цицовича і поставив свою варту біля деяких державних установ і будинків. Коли про подію з донесеннів командира козацького ім. Богдана Хмельницького полку довідався Генеральний Секретаріят Української Центральної Ради і Український Військовий Генеральний Комітет, то зразу ж вжито було відповідних заходів, щоб припинити бешкет.

                               Про те доведено було до відома українців вояків Київського гарнізону, та про необхідність спокою привернути Київу. Однодушно вчинок ґвалтівників був засуджений і одностайне українці вояки разом з иншими частинами гарнізону виступили в обороні революції та порядку. Одночасно з сими заходами Генерального Секретаріяту в справі утихомирення бунтівників було вжито заходів також з боку Київського Виконавчого Комітету Громадських Організацій і Комітету Рад Роб. і Салдатських Депутатів. Але порозумівшись між собою і скупчивши сили в однім центрі — Центральній Раді, куди переїхав з двірця заступаючий Н-ка Округи, Генеральному Секретаріятові і громадським організаціям удалось зразу ж спинити небезпечний рух закаламученої юрби. Частину вартівників заарештовано й однято в їх зброю; варти розставлені ними, біля державних установ замінено вартою од козачого ім. Гетьмана Богдана Хмельницького полку й инших частин, більша ж частина, під впливом умовляннів, повернула до казарм.
                                 З огляду на стан річей, по згоді з Генеральним Секретаріятом, для заведення порядку, Виконуючий обовязки Командуючого Київської Військової Округи призначив члена Генерального Військового Комітету генерала Л. Кондратовича.

                                Повідомляючи про сумний і недопустимий вчинок ґвалтівників українців, Генеральний Секретаріят повідомляє громадян міста Київа і цілої України, що він, беручи після Універсалу Центральної Ради й Деклярації Російського Тимчасового Уряду, в свої руки владу, і обороняючи інтереси революції на Україні, не допустить, щоб волю і громадський лад ким би то не було порушувано. Закликаюючи громадян до спокою, до біжучої праці, Генеральний Секретаріят разом з тим повідомляє, що він зуміє дати раду тим, хто йде всупереч волі наших найвищих установ і заважає їм працювати на добро України та революції.

                                                                                                     Голова Генерального Секретаріяту
                                                                                                                                В. Винниченко
                                                                                   Генеральний Секретарь в справах військових
                                                                                                                                    С. Петлюра

[Vertaler]

Чередование е~і в большинстве случаев самовыпилилось: ср. село ~ сел, хотя сільский (отдельная лексема), хотя школа ~ шкіл. Суффикс -ів — один из его сохранившихся форпостов.

Втім, есть один случай, где ять был переосмыслен как ê: ведмідь ~ ведмедя.

[Iskandar]

хрін ~ хрону

[DarkMax2]

Примеров с чередованием конкретно є/ї найти сложновато — главным образом, из-за довольно редкого появления этих букв (при том, что такое чередование происходит лишь с є/ї на месте исторического е — є вставного происхождения или ї на месте ѣ, и так не чередуются) — мне лишь Почаїв/Почаєва вспоминается. Аналогичная эволюция звука происходила и во флексиях, но там соответствие є/ї в разных падежах (напр., країв/краєві; или даже вариантах падежа: у своїм/у своєму) трудновато назвать чередованием в обычном смысле.

Хотя чередование о/і и е/і по аналогичной схеме происходит достаточно часто: кіт/кота, рік/року, піч/печі, сім/семи, Львів/Львова, Канів/Канева (кстати, обратите внимание на формообразующий суффикс -ів, -їв в названиях городов — чередование в нем происходит практически всегда).

Зміїв - Змієва 

[Python]

Чередование е~і в большинстве случаев самовыпилилось: ср. село ~ сел, хотя сільский (отдельная лексема)

село ~ сіл же.
http://www.slovnyk.ua/?swrd=село

[Vertaler]

Чередование е~і в большинстве случаев самовыпилилось: ср. село ~ сел, хотя сільский (отдельная лексема)

село ~ сіл же.
http://www.slovnyk.ua/?swrd=село

Блин.  Всё-таки это величайшая трагедия, что я даже годика не поучился в украинской школе. В разговоре, может, и «сіл» сказал бы. Не знаю.

[Python]

Винниченко й Петлюра чергували не завжди

У випадку Київа, чергування фонетично меш помітне на слух унаслідок ненаголошеної позиції є, де воно скидається на ї — ймовірно, саме в цьому й причина такого написання в деяких джерелах. Із цієї ж серії — помилкове маїмо, граїмось замість маємо, граємось. У літературну норму, до речі, написання ненаголошеного є як ї теж увійшло — у слові її перша літера мала б бути є (і в желехівці так і писали, до речі), але ненаголошена позиція зробила свою чорну справу.

[Iskandar]

Слияние И и Е в безударных слогах - украинская норма же, нет?

[Python]

Слияние И и Е в безударных слогах - украинская норма же, нет?

Загалом, так. Але таке злиття не вважається обов'язковим при вимові (якщо ненаголошене е вимовляється чітко як е, це не помилка) і не передається на письмі (так само, як і російське акання).

[Conservator]

хрін ~ хрону

"хріну" кажуть не рідше

[Python]

хрін ~ хрону

"хріну" кажуть не рідше

Від діалекту залежить. Мені, наприклад, звичніше «хрону». Хоча тут був історичний ѣ — чергування взагалі не мало б бути, якби не аналогія з ô, що чергується.